Україна і Китай працюють над відкриттям китайського ринку для українських гороху, м’яса птиці, кукурудзи та рибних продуктів, повідомила пресслужба Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
“Китай є важливим ринком збуту агропродукції для національних експортерів, тому за дорученням голови Держпродспоживслужби Сергія Ткачука триває постійна взаємодія служби та компетентного органу КНР. Наша мета – відкрити ще сім нових ринків. Це довготривалий процес узгодження, але крок за кроком ми досягаємо успіху” – сказав перший заступник голови Держспоживслужби Олег Осіян на зустрічі з представниками Генеральної митної адміністрації КНР (GACC).
Сторони обговорили проєкти двосторонніх міжнародних договорів щодо експорту гороху, пшеничного борошна, кормів для домашніх тварин, яловичини, кукурудзи, м’яса птиці, водних продуктів дикого вилову з України до Китаю. Кожен із зазначених документів перебуває на різному етапі опрацювання та узгодження.
“Наразі протокол щодо гороху перебуває на стадії завершення внутрішньодержавного узгодження в Україні, тексти направлено на розгляд до компетентного органу Китаю. Це один із ринків, що перебуває на фінальному етапі відкриття. Після підписання двостороннього протоколу для українського аграрного бізнесу відкриються нові можливості експорту гороху”, – наголосив заступник голови Держпродспоживслужби – головний державний фітосанітарний інспектор України Вадим Чайковський.
Нагадується, що останнім українським товаром, для якого було відкрито вихід на ринок Китаю, став мед. Форма сертифіката здоров’я на його експорт була узгоджена на початку цього року.
Вимоги країн призначення експорту харчових продуктів тваринного та рослинного походження оприлюднено на офіційному веб-порталі Держпродспоживслужби.
«Наразі на розгляді китайських колег – проєкти протоколів щодо експорту м’яса птиці та риби. Держпродспоживслужба надіслала свої пропозиції щодо тексту протоколу восени. Протокол щодо водних продуктів дикого вилову вже пройшов внутрішньодержавне узгодження і перебуває на етапі фінального затвердження китайською стороною. Також проходять етап внутрішньодержавного узгодження тексти протоколів щодо яловичини та кормів для домашніх тварин”, – розповів заступник голови Держпродспоживслужби – головний державний ветеринарний інспектор України Володимир Кустуров.
Представники Держпродспоживслужби та GACC детально обговорили кроки подальшого співробітництва, проєкти двосторонніх договорів, домовилися про продовження активної співпраці з розвитку міжнародної торгівлі між Україною та Китаєм.
В Одесі заборонено стихійну торгівлю рибою і морепродуктами невстановленого місця вилову біля ринків, торговельних центрів тощо, повідомляють у Телеграм-каналі Одеської мерії “Одесса. Офіційно”.
“Також інформуємо керівників підприємств і установ, що здійснюють свою діяльність на території міста Одеси, незалежно від форм власності, про заборону (обмеження) продажу риби і морепродуктів невстановленого місця вилову”, – ідеться в повідомленні, опублікованому в неділю.
Відповідне рішення ухвалено на позачерговому засіданні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Виконавчого комітету Одеської міської ради 17 червня 2023 року.
В Одеській області категорично забороняється купання в морі, а також вилов риби і морепродуктів у відкритих водоймах, повідомляє Одеська міська рада.
“За результатами лабораторних досліджень (вірусологічних, мікробіологічних, паразитарних) проб води з об’єктів довкілля, лабораторіями ДУ “Одеський ОЦКПЗ МОЗ” за останній тиждень виділено збудників інфекційних хвороб, зокрема сальмонелу ентерітідіс та тифімуріум, рота-астровіруси, холероподібні НАГ вібріони, холероподібні вібріони алгінолітікус, парагемолітікус, яйця та личинки гельмінтів як людей, так і тварин (гострики, волосоголівці, собачі аскариди, ооцисти криптоспоридій)”, – зазначено в повідомленні у Facebook.
Крім того, індекс ЛКП (лактопозитивної кишкової палички) значно перевищує нормативні вимоги.
“Наявність усіх перелічених біологічних патогенів у воді відкритих водойм Одеської області, зокрема, Чорному морі, Білгород-Дністровському лимані та р. Дунай, створює реальну загрозу для здоров’я. Дунай, створює реальну загрозу життю та здоров’ю населення. Тому категорично заборонено купання в морі, вилов риби та морепродуктів у відкритих водоймах (річкові та морські місця рекреації). Також необхідно утриматися від вживання риби та морепродуктів невідомого походження”, – наголошують у міськраді.
Кабінет Міністрів України схвалив підвищення штрафів за незаконний вилов риби, розмір штрафної санкції за незаконний вилов того чи того виду водних біоресурсів переглянуто залежно від його рідкості та господарської цінності і збільшено в рази, цей захід дасть змогу привести законодавство у відповідність до економічних реалій сьогодення.
Відповідну постанову, що вносить зміни до постанови Кабміну “Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів” №1209 від 21 листопада 2011 року, уряд ухвалив на засіданні в середу.
Згідно з пояснювальною запискою до документа, штраф за незаконний вилов карася сріблястого зросте в 93 рази (з 17 до 1,58 тис. грн), окуня – у 186 разів (з 17 до 3,16 тис. грн), краснопірки – в 23 рази (з 68 до 1,56 тис. грн), ляща – в 9,7 раза (зі 170 до 1,65 тис. грн), щуки – в 10,2 рази (вз 340 до 3,47 тис. грн), сома – в 12 разів (з 425 до 5,12 тис. грн), раків – у 130 разів (з 25,5 до 3,33 тис. грн) та ін.
Документ уточнює, що штрафи за це правопорушення, які були раніше, не відповідають нинішній економічній ситуації в країні та не спонукають порушників до припинення незаконної діяльності. Отже, зростання матеріальної відповідальності за незаконний вилов риби дасть змогу забезпечити раціональне природокористування і сталий розвиток рибного господарства.
Крім того, реалізація постанови збільшить надходження від відшкодування заподіяних рибному господарству України збитків до місцевих бюджетів.
За даними на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства, державна політика щодо порушників, які вдаються до незаконного рибальства, у подальшому посилюватиметься.
“Масове браконьєрство водних біоресурсів становить величезну загрозу національній екологічній безпеці України, а стримувальні важелі до сьогодні не діяли, як треба. Браконьєру простіше сплатити штраф, тому що він становив 0,000001% від їхнього заробітку. У деякі роки браконьєри могли за рік добути стільки ж риби, скільки всі риболовецькі промислові підприємства України разом”, – наводить відомство слова міністра агрополітики Романа Лещенка в повідомленні.
Як повідомлялося, Міністерство захисту навколишнього середовища та природних ресурсів у грудні 2020 року заявило про плани значно підвищити розмір штрафів у сфері екології, браконьєрства, злочинів посадових осіб щодо забруднення атмосферного повітря, води, управління відходами.
Грошові надходження від експорту української риби та інших водних біоресурсів у січні-березні 2021 року збільшилися на 29% порівняно з січнем-березнем 2020 року – до $10,4 млн, загалом країна поставила на зовнішні ринки 2,83 тис. тонн цих продуктів, повідомляється на сайті Держагентства меліорації та рибного господарства України.
За його даними, найбільшими покупцями української риби та інших водних біоресурсів у грошовому виразі стали Німеччина – $3,28 млн, (0,46 тис. тонн експортованої риби і водних біоресурсів), Молдова ($1,52 млн, 0,71 тис. тонн), Данія ($1,34 млн, 0,29 тис. тонн), Литва ($0,79 млн, 0,26 тис. тонн).
Як повідомлялося, вилов риби та інших водних біоресурсів підприємствами рибної галузі в січні-квітні 2021 року збільшився на 4,8% порівняно з січнем-квітнем 2020 року – до 23,21 тис. тонн, з яких океанічний вилов на території інших держав зріс на 11%, – до 18,28 тис. тонн.
За зазначений період у водосховищах Дніпра вилов риби і біоресурсів зріс на 9% – до 988 тонн, в Азовському морі – до 827 тонн (+48%), у річці Дунай – 325 тонн (+70%), у Чорному морі – 300 тонн (+41%), у Дніпровсько-Бузькій системі – 174 тонни (+22%).
Уряд у травні 2021 року постановою №539 від 24 травня 2021 року передав Міністерству аграрної політики та продовольства управління українськими меліоративними системами. Цю функцію отримало Державне агентство меліорації та рибного господарства (колишнє Держагентство рибного господарства України), що входить до структури аграрного міністерства.
З першого квітня 2021 року розпочинається нерестова заборона на вилов водних біоресурсів. Терміни заборони в різних регіонах і областях можуть відрізнятися в залежності від погодних умов. Про це повідомила прес служба Асоціації рибалок України.
– Під час нересту дозволено аматорська риболовля, але тільки з берега в світлий час доби, в межах населеного пункту там, де немає природних нерестовищ, і тільки 1 вудкою з одним гачком або спінінгом, при дотриманні норм вилову – до 3 кг/день на людину . Риболовля в природних нерестовищах категорично заборонена – каже голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков.
Також з першого квітня в ряді областей встановлено заборону на вилов раків.
За порушення Правил рибальства в період нересту передбачено покарання від адміністративних штрафів до кримінальної відповідальності. Потрібно визнати, що штрафи настільки мізерні, що не можуть зупинити масове браконьєрство. Судіть самі: штраф – від 34 до 170 грн, а за грубе порушення правил рибальства (наприклад, рибальство із застосуванням електроструму, вибухових або отруйних речовин) передбачений штраф 340-680 грн з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення. Однак були випадки коли суди повертали порушників знаряддя лову, зокрема електровудки.
Законопроект який передбачає значне посилення покарання і збільшення штрафів за незаконний вилов водних біоресурсів, знаходиться у Верховній Раді України, він не прийнятий у другому читанні.
Крім штрафу порушник повинен буде платити компенсацію за завдані збитки, він рахується за кожну виловлену рибу, незалежно від її розміру і ваги. Так: судак – 510 грн, сом – 425, щука – 340, короп – 306, білий амур, товстолоб – 255, плотва – 85, лящ – 170, лин – 119 грн
Котрий рік поспіль нерест у риби проходить в екстремальних умовах.
Багато років не проводяться меліоративні роботи по розчищенню нерестовищ, в результаті вони заростають і стають непридатними. Так само через незаконну забудову прибережної території зникають місця традиційного нересту риби. Де раніше були природні нерестовища сьогодні бетонні причали приватних маєтків. Все це призвело до того, що за останнє десятиліття зникло більше 40% природних нерестовищ, що істотно позначилося на чисельності риб’ячих зграй.
Так само в цей потаємний для риби період багато річок перетягнуті браконьєрськими сітками.
Якщо в 1991 році було затримано 19 тисяч «рибних» браконьєрів, то в 2020 році 114 тисяч порушників природоохоронного законодавства на водоймах. З них органами рибоохорони були затримані 46,5 тисяч порушників, які завдали збитків на 102 млн грн., про це кажуть експерти Асоціації рибалок України.
Найбільше затримали браконьєрів в: Черкаської, Дніпропетровської, Полтавської, Херсонської областях а так само на Азовському морі. За статистикою виявляють не більше 15% від усіх порушень. Ці цифри говорять про катастрофічне зростання випадків браконьєрства.
Сьогодні моторизовані бригади з багатокілометровими сітками знищують рибні запаси країни, виловлюючи ікряну рибу. Нерідки випадки коли все це відбувається під «дахом» структур яким держава довірила охорону риби.
У таких випадках браконьєри і корумповані чиновники спільно несуть відповідальність за знищення рибних ресурсів країни.
За неофіційними даними незаконний вилов вже більше офіційного і становить 80-90 тисяч тонн риби на рік. Щодня з наших водойм браконьєри виловлюють понад 400 тонн риби. Тіньовий рибний ринок оцінюється в 4-5 млрд грн.
Незаконний вилов знищує рибний ресурс, підриває державну продовольчу безпеку і руйнує вітчизняну рибну галузь, завдаючи державі збитків на мільярди гривень.
Асоціація рибалок України звертається до всіх хто любить наші водойми, дбайливо ставиться до риби, яка готується до нересту. Допоможіть захистити майбутнє наших річок – не допускайте варварського вилову риби в період нересту! Не залишайтеся байдужими до порушень природоохоронного законодавства та у разі виявлення фактів браконьєрства на водоймах повідомляйте про них в природоохоронні та правоохоронні органи.
Телефони гарячої лінії:
Держрибагентство – 0 (800) 50-52-50;
Держекоінспекція – +38 (044) 521-20-38;
Поліція – 102
Прес служба Асоціації рибалок України
