Вилов риби та інших водних біоресурсів підприємствами рибної галузі України у 2025 році становив 44,7 тис. тонн, повідомило Державне агентство меліорації та рибного господарства (Держрибагентство).
“Наведені показники підтверджують, що українська рибна галузь зберігає спроможність працювати системно як у національних водоймах, так і в районах промислу Світового океану. Наше завдання – поєднати економічну результативність із безумовним дотриманням принципів сталого використання біоресурсів”, — зазначив голова агентства Ігор Клименок.
Найбільший обсяг вилову було зафіксовано у водах за межами юрисдикції України — 20,16 тис. тонн. Зокрема, в районі Антарктики українські судна виловили 19,5 тис. тонн біоресурсів, з яких понад 18,8 тис. тонн – антарктичний криль. Крім того, вперше з 2006 року український суб’єкт господарювання відновив промисел у північно-західній частині Атлантичного океану (зона НАФО), де було виловлено 637 тонн.
Позитивну динаміку продемонстрував сегмент аквакультури: вилов і реалізація товарної продукції зросли на 17,5% порівняно з 2024 роком — до 10,78 тис. тонн. Фахівці пов’язують це зі зростанням попиту на вітчизняну рибу на внутрішньому ринку. Водночас спеціальні товарні рибні господарства (СТРГ) забезпечили видобуток 2,26 тис. тонн біоресурсів.
У рибогосподарських водних об’єктах України промисловий вилов здійснювали 126 суб’єктів, які загалом добули майже 11,5 тис. тонн. Основний обсяг забезпечили водосховища Дніпра (10,2 тис. тонн), що на 3% перевищило показники попереднього року.
Як повідомляє Сербський Економіст, українська мережа рибних ресторанів «Чорноморка» повідомила про запуск ферми з вирощування мідій, сибаса і дорадо в акваторії Адріатичного моря поблизу міста Стон (Хорватія).
Згідно з повідомленням мережі, проект реалізований у форматі марикультури спільно з хорватською командою. Він передбачає постійний контроль якості води та умов утримання, а також дотримання європейських стандартів безпеки харчових продуктів.
Перші комерційні поставки мідій, сибаса і дорадо плануються в березні 2026 року. Основним каналом збуту стануть ресторани мережі, при цьому допускається розширення продажів на партнерський ринок в ресторанному сегменті.
«Чорноморка» заснована в Києві в 2013 році. Засновницею і співвласницею проекту є Ольга Копилова. За даними сайту мережі, в грудні 2025 року «Чорноморка» керувала 40 закладами в Україні, Молдові, Словаччині, Чехії та Польщі.
https://t.me/relocationrs/2174
Вартість 12 пісних страв до різдвяного столу 2025 року становить 913,57 грн, що на 11% більше проти минулого року, повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ)
“Ціни на продукти харчування напередодні різдвяних свят демонструють різноспрямовані тенденції: завдяки рекордному здешевленню овочів вартість деяких традиційних страв знизилася, проте загальний чек різдвяного столу збільшився через подорожчання фруктів, риби та бакалії”, – пояснили в асоціації.
Аналітики зазначили, що особливістю цьогорічного зимового сезону стала “овочева дефляція”. Завдяки гарному врожаю ціни на овочі “борщового набору” суттєво впали: капуста подешевшала на 73%, морква – на 63%, цибуля – на 58%, картопля – на 54%, а буряк – на 51%. Це дозволило суттєво зекономити на приготуванні страв, як-от вареники з капустою (їх вартість знизилася на 47%), картопля з часником (-40%) та вінегрет (-18%). Навіть пісний борщ цього року обійдеться на 18% дешевше ніж торік.
Водночас основні символи різдвяного столу – кутя та узвар – помітно додали в ціні, констатували в УКАБ. Індекс куті зріс на 37%. Це зумовлено подорожчанням усіх її складових: горіхи підскочили в ціні на 60%, мед – на 40%, а мак та родзинки додали понад 30%. Лідерами за темпами зростання цін стали інгредієнти для узвару: чорнослив подорожчав на 168%, сушені груші – на 140%, яблука – на 110%, що призвело до збільшення ціни напою на 150%.
Рибні страви також подорожчали: вартість оселедця зросла на 24%, а риби (хека) для запікання – на 25%. Додатково на кінцеву вартість страв впливає соняшникова олія, яка є базовим елементом пісного столу і за рік подорожчала на 22%.
Що стосується м’ясних страв (для тих, хто не дотримується посту або вже готується до Нового року), то їх приготування дорожче за минулий рік. Запечене м’ясо зі свинячого ошийка коштуватиме на 7% дорожче (330 грн/кг). Сало випереджає темпи росту цін на м’ясо – за рік продукт додав у ціні 16% й коштує 272 грн/кг. Вартість м’ясного борщу зросла на 27%, сягнувши 196 грн, де понад 60% ціни складають свинячі ребра (119,5 грн за 500 г). Курятина зміцнюється в ціні через зростання вартості кормів, а ціни на свинину стабілізує імпорт.
Сирна нарізка стане однією з найдорожчих позицій на новорічному столі – 700 грн/кг, що на 40% більше ніж торік. Попри загальний тренд зменшення гуртових цін на молочну сировину виробники утримують високі ціни на сир і масло через дорогі енергоресурси. Яйця, які необхідні для олів’є, зросли на 10% порівняно з аналогічним періодом минулого року й сягнули 81,6 грн за десяток, резюмували в УКАБ.
Аукціони на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) у 2026 році відбудуться 8 грудня в державній електронній торговій системі “Прозорро.Продажі”, повідомило Держрибагентство.
“Це дасть змогу підприємцям завчасно підготувати матеріально-технічну базу та спланувати господарську діяльність”, – зауважило відомство.
На аукціони для промислового вилову риби на 2026 рік буде винесено 246 лотів, а саме: Кременчуцьке водосховище – 59 лотів, Дніпровсько-Бузька гирлова система – 35 лотів, Кам’янське водосховище – 32 лоти, Канівське водосховище – 27 лотів, пониззя річки Дністер (з озерами, рукавом Турунчук) та Дністровський лиман – 17 лотів, річка Дунай – 16 лотів, Київське водосховище – 15 лотів, Дніпровське водосховище – 11 лотів, Тилігульський лиман – 10 лотів, Березанський лиман – 8 лотів, річка Дніпро в межах Чернігівської області – 8 лотів, річка Десна з озерами в межах Чернігівської області – 8 лотів.
Держрибагентство запросило суб’єктів господарювання, які планують займатися промисловим виловом риби та задекларували право на це шляхом подання відповідної електронної декларації, до участі в аукціонних торгах.
“Це ваша можливість легально, прозоро та чесно отримати право на промисловий вилов, зробивши свій внесок у продовольчу безпеку держави”, – підкреслили у відомстві і додали, що отримати детальну інформацію про лоти, дати проведення аукціонів, стартові ціни, розміри гарантійних внесків, обсяги та види водних біоресурсів, знаряддя лову тощо можна на інформаційних ресурсах Держрибагентства та в державній системі “Прозорро.Продажі”.
ПрАТ “Львівський обласний виробничий рибний комбінат” відкрив у Львівській області інноваційний завод із переробки рибної продукції, повідомила пресслужба Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.
Згідно з повідомленням, потужності заводу площею 6800 кв. м дають можливість переробляти до 25 тонн сировини та щодня випускати 12,5 тонни готової продукції. Для виробництва використовується як риба власного вирощування, так й імпортована сировина.
Будівля заводу має три рівні: два виробничі поверхи та технічний третій, де розташовано інженерні системи. Простір поділено на чотири основні зони: рампи для завантаження сировини та відвантаження готової продукції, “мокрі” приміщення для обробки сирої, солоної та копченої риби, “сухі” приміщення для виготовлення пресервів і напівфабрикатів, санітарно-побутові приміщення для персоналу.
На заводі впроваджено міжнародні системи управління якістю та безпечністю харчових продуктів (ISO 9001, ISO 14001, ISO 22000), що дасть підприємству змогу не лише забезпечувати внутрішній ринок, а й вийти на експорт.
Після досягнення повної виробничої потужності буде створено 283 нових робочих місця. Наразі підприємство вже забезпечує роботою 82 людини. Торік воно виробило 1 382 тонни продукції та сплатило до бюджету 6,4 млн грн податків.
У планах – розширення експортної лінійки, впровадження біотехнологій для утилізації відходів, створення супутнього виробництва кормів та вихід на нові міжнародні ринки.
“Маємо честь відкрити найбільший у Східній Європі завод із переробки риби. Це не просто виробничий об’єкт — це стратегічний крок у розвитку національної аквакультури. Ми не лише інвестуємо в переробку, а й змінюємо підхід: від вирощування до того, як донести до споживача якісну, безпечну й смачну кінцеву продукцію. Завдяки сучасним технологіям ми вдосконалюємо рецептуру та прагнемо змінити культуру споживання рибної продукції в нашій країні”, — зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький.
За його словами, міністерство й надалі працюватиме над впровадженням культури споживання українцями риби вітчизняного виробництва. Зокрема, продовжується закупівля риби на аукціонах на платформі “Prozorro.Продажі” для військовослужбовців ЗСУ, закладів пенітенціарної системи, правоохоронних органів тощо.
Мережа рибних ресторанів “Чорноморка” анонсувала відкриття закладів у столицях Литви та Угорщини.
“Відкриваємо нові “Чорноморки”. Навіть дві: у Вільнюсі та Будапешті! Тож якщо любиш смажити рибу, нам дуже тебе не вистачає – приєднуйся до команди”, – зазначається в повідомленні мережі у Facebook.
За даними на її сайті, у мережі станом на травень працюють 36 закладів в Україні, Молдові, Словаччині, Чехії, Австрії та Польщі.
