Аукціони на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) у 2026 році відбудуться 8 грудня в державній електронній торговій системі “Прозорро.Продажі”, повідомило Держрибагентство.
“Це дасть змогу підприємцям завчасно підготувати матеріально-технічну базу та спланувати господарську діяльність”, – зауважило відомство.
На аукціони для промислового вилову риби на 2026 рік буде винесено 246 лотів, а саме: Кременчуцьке водосховище – 59 лотів, Дніпровсько-Бузька гирлова система – 35 лотів, Кам’янське водосховище – 32 лоти, Канівське водосховище – 27 лотів, пониззя річки Дністер (з озерами, рукавом Турунчук) та Дністровський лиман – 17 лотів, річка Дунай – 16 лотів, Київське водосховище – 15 лотів, Дніпровське водосховище – 11 лотів, Тилігульський лиман – 10 лотів, Березанський лиман – 8 лотів, річка Дніпро в межах Чернігівської області – 8 лотів, річка Десна з озерами в межах Чернігівської області – 8 лотів.
Держрибагентство запросило суб’єктів господарювання, які планують займатися промисловим виловом риби та задекларували право на це шляхом подання відповідної електронної декларації, до участі в аукціонних торгах.
“Це ваша можливість легально, прозоро та чесно отримати право на промисловий вилов, зробивши свій внесок у продовольчу безпеку держави”, – підкреслили у відомстві і додали, що отримати детальну інформацію про лоти, дати проведення аукціонів, стартові ціни, розміри гарантійних внесків, обсяги та види водних біоресурсів, знаряддя лову тощо можна на інформаційних ресурсах Держрибагентства та в державній системі “Прозорро.Продажі”.
ПрАТ “Львівський обласний виробничий рибний комбінат” відкрив у Львівській області інноваційний завод із переробки рибної продукції, повідомила пресслужба Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.
Згідно з повідомленням, потужності заводу площею 6800 кв. м дають можливість переробляти до 25 тонн сировини та щодня випускати 12,5 тонни готової продукції. Для виробництва використовується як риба власного вирощування, так й імпортована сировина.
Будівля заводу має три рівні: два виробничі поверхи та технічний третій, де розташовано інженерні системи. Простір поділено на чотири основні зони: рампи для завантаження сировини та відвантаження готової продукції, “мокрі” приміщення для обробки сирої, солоної та копченої риби, “сухі” приміщення для виготовлення пресервів і напівфабрикатів, санітарно-побутові приміщення для персоналу.
На заводі впроваджено міжнародні системи управління якістю та безпечністю харчових продуктів (ISO 9001, ISO 14001, ISO 22000), що дасть підприємству змогу не лише забезпечувати внутрішній ринок, а й вийти на експорт.
Після досягнення повної виробничої потужності буде створено 283 нових робочих місця. Наразі підприємство вже забезпечує роботою 82 людини. Торік воно виробило 1 382 тонни продукції та сплатило до бюджету 6,4 млн грн податків.
У планах – розширення експортної лінійки, впровадження біотехнологій для утилізації відходів, створення супутнього виробництва кормів та вихід на нові міжнародні ринки.
“Маємо честь відкрити найбільший у Східній Європі завод із переробки риби. Це не просто виробничий об’єкт — це стратегічний крок у розвитку національної аквакультури. Ми не лише інвестуємо в переробку, а й змінюємо підхід: від вирощування до того, як донести до споживача якісну, безпечну й смачну кінцеву продукцію. Завдяки сучасним технологіям ми вдосконалюємо рецептуру та прагнемо змінити культуру споживання рибної продукції в нашій країні”, — зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький.
За його словами, міністерство й надалі працюватиме над впровадженням культури споживання українцями риби вітчизняного виробництва. Зокрема, продовжується закупівля риби на аукціонах на платформі “Prozorro.Продажі” для військовослужбовців ЗСУ, закладів пенітенціарної системи, правоохоронних органів тощо.
Мережа рибних ресторанів “Чорноморка” анонсувала відкриття закладів у столицях Литви та Угорщини.
“Відкриваємо нові “Чорноморки”. Навіть дві: у Вільнюсі та Будапешті! Тож якщо любиш смажити рибу, нам дуже тебе не вистачає – приєднуйся до команди”, – зазначається в повідомленні мережі у Facebook.
За даними на її сайті, у мережі станом на травень працюють 36 закладів в Україні, Молдові, Словаччині, Чехії, Австрії та Польщі.
Україна і Китай працюють над відкриттям китайського ринку для українських гороху, м’яса птиці, кукурудзи та рибних продуктів, повідомила пресслужба Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
“Китай є важливим ринком збуту агропродукції для національних експортерів, тому за дорученням голови Держпродспоживслужби Сергія Ткачука триває постійна взаємодія служби та компетентного органу КНР. Наша мета – відкрити ще сім нових ринків. Це довготривалий процес узгодження, але крок за кроком ми досягаємо успіху” – сказав перший заступник голови Держспоживслужби Олег Осіян на зустрічі з представниками Генеральної митної адміністрації КНР (GACC).
Сторони обговорили проєкти двосторонніх міжнародних договорів щодо експорту гороху, пшеничного борошна, кормів для домашніх тварин, яловичини, кукурудзи, м’яса птиці, водних продуктів дикого вилову з України до Китаю. Кожен із зазначених документів перебуває на різному етапі опрацювання та узгодження.
“Наразі протокол щодо гороху перебуває на стадії завершення внутрішньодержавного узгодження в Україні, тексти направлено на розгляд до компетентного органу Китаю. Це один із ринків, що перебуває на фінальному етапі відкриття. Після підписання двостороннього протоколу для українського аграрного бізнесу відкриються нові можливості експорту гороху”, – наголосив заступник голови Держпродспоживслужби – головний державний фітосанітарний інспектор України Вадим Чайковський.
Нагадується, що останнім українським товаром, для якого було відкрито вихід на ринок Китаю, став мед. Форма сертифіката здоров’я на його експорт була узгоджена на початку цього року.
Вимоги країн призначення експорту харчових продуктів тваринного та рослинного походження оприлюднено на офіційному веб-порталі Держпродспоживслужби.
«Наразі на розгляді китайських колег – проєкти протоколів щодо експорту м’яса птиці та риби. Держпродспоживслужба надіслала свої пропозиції щодо тексту протоколу восени. Протокол щодо водних продуктів дикого вилову вже пройшов внутрішньодержавне узгодження і перебуває на етапі фінального затвердження китайською стороною. Також проходять етап внутрішньодержавного узгодження тексти протоколів щодо яловичини та кормів для домашніх тварин”, – розповів заступник голови Держпродспоживслужби – головний державний ветеринарний інспектор України Володимир Кустуров.
Представники Держпродспоживслужби та GACC детально обговорили кроки подальшого співробітництва, проєкти двосторонніх договорів, домовилися про продовження активної співпраці з розвитку міжнародної торгівлі між Україною та Китаєм.
В Одесі заборонено стихійну торгівлю рибою і морепродуктами невстановленого місця вилову біля ринків, торговельних центрів тощо, повідомляють у Телеграм-каналі Одеської мерії “Одесса. Офіційно”.
“Також інформуємо керівників підприємств і установ, що здійснюють свою діяльність на території міста Одеси, незалежно від форм власності, про заборону (обмеження) продажу риби і морепродуктів невстановленого місця вилову”, – ідеться в повідомленні, опублікованому в неділю.
Відповідне рішення ухвалено на позачерговому засіданні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Виконавчого комітету Одеської міської ради 17 червня 2023 року.
В Одеській області категорично забороняється купання в морі, а також вилов риби і морепродуктів у відкритих водоймах, повідомляє Одеська міська рада.
“За результатами лабораторних досліджень (вірусологічних, мікробіологічних, паразитарних) проб води з об’єктів довкілля, лабораторіями ДУ “Одеський ОЦКПЗ МОЗ” за останній тиждень виділено збудників інфекційних хвороб, зокрема сальмонелу ентерітідіс та тифімуріум, рота-астровіруси, холероподібні НАГ вібріони, холероподібні вібріони алгінолітікус, парагемолітікус, яйця та личинки гельмінтів як людей, так і тварин (гострики, волосоголівці, собачі аскариди, ооцисти криптоспоридій)”, – зазначено в повідомленні у Facebook.
Крім того, індекс ЛКП (лактопозитивної кишкової палички) значно перевищує нормативні вимоги.
“Наявність усіх перелічених біологічних патогенів у воді відкритих водойм Одеської області, зокрема, Чорному морі, Білгород-Дністровському лимані та р. Дунай, створює реальну загрозу для здоров’я. Дунай, створює реальну загрозу життю та здоров’ю населення. Тому категорично заборонено купання в морі, вилов риби та морепродуктів у відкритих водоймах (річкові та морські місця рекреації). Також необхідно утриматися від вживання риби та морепродуктів невідомого походження”, – наголошують у міськраді.
