У водойми Закарпаття у межах заходів із відтворення аборигенних видів риб та збереження біорізноманіття вселено 17,412 тис. екземплярів харіуса європейського, повідомило Державне агентство з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.
Рибопосадковий матеріал вирощено коштом державного бюджету на рибоводному форелевому заводі “Лопушно”, що належить до сфери управління Держрибагентства. Середня наважка зарибку становила 5,45 г.
Зариблення охопило водні об’єкти, важливі для збереження та природного розмноження цього виду. Молодь випустили у притоки Чорної Тиси, річку Красношурку – притоку Тересви, річку Ріку з її притоками, а також у річку Тереблю на території Національного природного парку “Синевир”.
Харіус європейський (Thymallus thymallus) занесений до Червоної книги України. Він мешкає у чистих і добре насичених киснем гірських річках та є індикатором їхнього екологічного стану.
Найближчим часом Держрибагентство планує здійснити зариблення закарпатських річок молоддю дунайського лосося (головатиці).
Продукти харчування та безалкогольні напої в Україні в липні 2026 року подешевшали на 0,2% порівняно з червнем, проте залишалися на 6,5% дорожчими, ніж роком раніше. Самі продукти харчування, без урахування безалкогольних напоїв, подорожчали за рік на 6,4%.
Найпомітніше річне зростання серед основних продуктових категорій зафіксовано на рибі та рибопродуктах — на 22,4%, соняшниковій олії — на 21,8%, хліб та хлібопродукти — на 18,6%.
Хліб подорожчав на 15,4%, макаронні вироби — на 9,9%, молоко — на 8%, овочі — на 7,8%, сир — на 4,6%, м’ясо та м’ясопродукти — на 2,4%.
При цьому низка продуктів за рік суттєво подешевшала. Яйця коштували на 25,4% дешевше, ніж у липні минулого року, фрукти — на 9,5%, цукор — на 8,1%.
Лише за липень яйця подешевшали на 6%, овочі — на 5,9%, м’ясо та м’ясопродукти — на 0,6%. Водночас фрукти подорожчали на 1,5%, риба — на 1,3%, соняшникова олія — на 1,2%.
Особливо помітна сезонна динаміка: з початку року яйця подешевшали на 43,1%, тоді як фрукти подорожчали на 26,2%, овочі — на 18,7%.
Промислові рибалки України у січні-червні 2026 року виловили у внутрішніх водоймах понад 1,92 тис. тонн водних біоресурсів, повідомила пресслужба Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.
Найбільшу частку вилову традиційно становив карась сріблястий – 857 тонн, або близько 45% загального обсягу.
Крім того, було виловлено 360 тонн ляща, 139 тонн тарані (плітки), 103 тонни чорноморського оселедця, 95 тонн плоскирки, 83 тонни рослиноїдних риб (товстолоб і білий амур), 66 тонн судака та 49 тонн окуня.
У Держрибагентстві зазначили, що через блокування Чорного та Азовського морів внаслідок військової агресії РФ промисловий вилов більшості морських видів риби фактично не здійснюється, тому основне навантаження припадає на внутрішні водойми.
Найбільші обсяги вилову у першому півріччі зафіксовано у Кременчуцькому водосховищі – понад 536 тонн. У пониззі Дністра разом з озерами, рукавом Турунчук та Дністровським лиманом добуто 400 тонн водних біоресурсів, у Кам’янському та Дніпровському водосховищах – 373 тонни та 230 тонн відповідно.
Крім того, у річці Дунай вилов склав 105 тонн, у Канівському водосховищі – 101 тонну, Київському – 71 тонну, Дніпровсько-Бузькій гирловій системі – 64 тонни. В акваторіях Тилігульського та Березанського лиманів виловили 17 тонн та 15 тонн водних біоресурсів відповідно. Найменші обсяги промислу зафіксовано у Чернігівській області – 5 тонн у річці Дніпро та 3 тонни у річці Десна разом з озерами.
Вилов риби та інших водних біоресурсів підприємствами рибної галузі України у 2025 році становив 44,7 тис. тонн, повідомило Державне агентство меліорації та рибного господарства (Держрибагентство).
“Наведені показники підтверджують, що українська рибна галузь зберігає спроможність працювати системно як у національних водоймах, так і в районах промислу Світового океану. Наше завдання – поєднати економічну результативність із безумовним дотриманням принципів сталого використання біоресурсів”, — зазначив голова агентства Ігор Клименок.
Найбільший обсяг вилову було зафіксовано у водах за межами юрисдикції України — 20,16 тис. тонн. Зокрема, в районі Антарктики українські судна виловили 19,5 тис. тонн біоресурсів, з яких понад 18,8 тис. тонн – антарктичний криль. Крім того, вперше з 2006 року український суб’єкт господарювання відновив промисел у північно-західній частині Атлантичного океану (зона НАФО), де було виловлено 637 тонн.
Позитивну динаміку продемонстрував сегмент аквакультури: вилов і реалізація товарної продукції зросли на 17,5% порівняно з 2024 роком — до 10,78 тис. тонн. Фахівці пов’язують це зі зростанням попиту на вітчизняну рибу на внутрішньому ринку. Водночас спеціальні товарні рибні господарства (СТРГ) забезпечили видобуток 2,26 тис. тонн біоресурсів.
У рибогосподарських водних об’єктах України промисловий вилов здійснювали 126 суб’єктів, які загалом добули майже 11,5 тис. тонн. Основний обсяг забезпечили водосховища Дніпра (10,2 тис. тонн), що на 3% перевищило показники попереднього року.
Як повідомляє Сербський Економіст, українська мережа рибних ресторанів «Чорноморка» повідомила про запуск ферми з вирощування мідій, сибаса і дорадо в акваторії Адріатичного моря поблизу міста Стон (Хорватія).
Згідно з повідомленням мережі, проект реалізований у форматі марикультури спільно з хорватською командою. Він передбачає постійний контроль якості води та умов утримання, а також дотримання європейських стандартів безпеки харчових продуктів.
Перші комерційні поставки мідій, сибаса і дорадо плануються в березні 2026 року. Основним каналом збуту стануть ресторани мережі, при цьому допускається розширення продажів на партнерський ринок в ресторанному сегменті.
«Чорноморка» заснована в Києві в 2013 році. Засновницею і співвласницею проекту є Ольга Копилова. За даними сайту мережі, в грудні 2025 року «Чорноморка» керувала 40 закладами в Україні, Молдові, Словаччині, Чехії та Польщі.
https://t.me/relocationrs/2174
Вартість 12 пісних страв до різдвяного столу 2025 року становить 913,57 грн, що на 11% більше проти минулого року, повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ)
“Ціни на продукти харчування напередодні різдвяних свят демонструють різноспрямовані тенденції: завдяки рекордному здешевленню овочів вартість деяких традиційних страв знизилася, проте загальний чек різдвяного столу збільшився через подорожчання фруктів, риби та бакалії”, – пояснили в асоціації.
Аналітики зазначили, що особливістю цьогорічного зимового сезону стала “овочева дефляція”. Завдяки гарному врожаю ціни на овочі “борщового набору” суттєво впали: капуста подешевшала на 73%, морква – на 63%, цибуля – на 58%, картопля – на 54%, а буряк – на 51%. Це дозволило суттєво зекономити на приготуванні страв, як-от вареники з капустою (їх вартість знизилася на 47%), картопля з часником (-40%) та вінегрет (-18%). Навіть пісний борщ цього року обійдеться на 18% дешевше ніж торік.
Водночас основні символи різдвяного столу – кутя та узвар – помітно додали в ціні, констатували в УКАБ. Індекс куті зріс на 37%. Це зумовлено подорожчанням усіх її складових: горіхи підскочили в ціні на 60%, мед – на 40%, а мак та родзинки додали понад 30%. Лідерами за темпами зростання цін стали інгредієнти для узвару: чорнослив подорожчав на 168%, сушені груші – на 140%, яблука – на 110%, що призвело до збільшення ціни напою на 150%.
Рибні страви також подорожчали: вартість оселедця зросла на 24%, а риби (хека) для запікання – на 25%. Додатково на кінцеву вартість страв впливає соняшникова олія, яка є базовим елементом пісного столу і за рік подорожчала на 22%.
Що стосується м’ясних страв (для тих, хто не дотримується посту або вже готується до Нового року), то їх приготування дорожче за минулий рік. Запечене м’ясо зі свинячого ошийка коштуватиме на 7% дорожче (330 грн/кг). Сало випереджає темпи росту цін на м’ясо – за рік продукт додав у ціні 16% й коштує 272 грн/кг. Вартість м’ясного борщу зросла на 27%, сягнувши 196 грн, де понад 60% ціни складають свинячі ребра (119,5 грн за 500 г). Курятина зміцнюється в ціні через зростання вартості кормів, а ціни на свинину стабілізує імпорт.
Сирна нарізка стане однією з найдорожчих позицій на новорічному столі – 700 грн/кг, що на 40% більше ніж торік. Попри загальний тренд зменшення гуртових цін на молочну сировину виробники утримують високі ціни на сир і масло через дорогі енергоресурси. Яйця, які необхідні для олів’є, зросли на 10% порівняно з аналогічним періодом минулого року й сягнули 81,6 грн за десяток, резюмували в УКАБ.
