Саміт країн Центральної Азії та Ради співпраці арабських держав Персидської затоки (ССАГЗ) відбудеться 5 травня у Самарканді. Про це повідомив Міністр закордонних справ Узбекистану Бахтійор Саїдов за підсумками третьої зустрічі керівників зовнішньополітичних відомств у форматі стратегічного діалогу «Центральна Азія — ССАГЗ».
“З нетерпінням чекаємо Самаркандський саміт 5 травня — важливого етапу на шляху поглиблення зв’язків між нашими регіонами. Об’єднані спільними цінностями, стратегічним потенціалом та єдністю поглядів, ми будуємо нову главу в співпраці між Центральною Азією та країнами Затоки”, — написав у своєму телеграм-каналі голова МЗС Узбекистану.
Запланований на 27 квітня в Астані перший саміт «Центральна Азія – Італія» перенесено на пізніший термін на прохання італійської сторони. Причиною перенесення стала участь прем’єр-міністра Італії Джорджі Мелоні в жалобних заходах з нагоди смерті Папи Римського Франциска. Нові дати візиту і саміту будуть узгоджені та оголошені додатково.
Саміт мав стати першою зустріччю у форматі «Центральна Азія – Італія» за участю лідерів Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану. Очікувалося обговорення таких питань.
Розвиток стратегічного партнерства між Італією та країнами Центральної Азії.
Зміцнення економічних і торговельних зв’язків.
Співпраця в галузі енергетики та сталого розвитку.
Обговорення регіональної безпеки та культурно-гуманітарного обміну.
Передбачалося, що в рамках саміту буде підписано угоди і спільні заяви, спрямовані на розширення співпраці між Італією та країнами регіону.
Прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні відклала свій візит до Казахстану та участь у саміті у зв’язку з необхідністю бути присутньою на траурних заходах, присвячених пам’яті Папи Римського Франциска, який помер 21 квітня 2025 року. Італія оголосила п’ятиденну національну жалобу.
Незважаючи на перенесення, обидві сторони висловили зацікавленість у проведенні саміту найближчим часом. Очікується, що нові дати візиту прем’єр-міністра Італії та проведення саміту «Центральна Азія – Італія» буде погоджено найближчими тижнями.
Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні здійснить офіційний візит до Узбекистану 25–26 квітня. Переговори та зустрічі пройдуть у Самарканді, повідомила пресслужба уряду Італії.
27 квітня в Астані відбудеться саміт «Центральна Азія — Італія» за участі Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану.
Для довідки, у серпні 2024 року Джорджа Мелоні зробила коротку зупинку в Ташкенті дорогою з Китаю. Тоді з нею зустрівся міністр закордонних справ Узбекистану Бахтійор Саїдов.
Візит Джорджі Мелоні стане продовженням політичного діалогу між країнами. У червні 2023 року Президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв відвідав Італію, де було підписано декларацію про стратегічне партнерство та угоди на суму понад 9 млрд євро.
За підсумками 2024 року товарообіг між Узбекистаном та Італією склав $438 млн, з яких експорт Узбекистану — $44,6 млн, імпорт — $393,4 млн.
Президент Європейської ради Антоніу Кошта і президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн відвідають Узбекистан 3−4 квітня для участі в першому саміті ЄС — Центральна Азія.
Саміт пройде під головуванням президента Узбекистану Шавката Мірзійоєва за участі лідерів Казахстану, Киргизстану, Таджикистану і Туркменістану.
Під час саміту, як очікується, ЄС підтвердить свою прихильність розширенню співробітництва у сферах взаємних інтересів, включаючи транспорт і цифрову взаємопов’язаність — всередині регіону та з ЄС, стратегічну сировину, економіку і безпеку, перехід до екологічно чистих та ефективних джерел енергії.
«Перший саміт ЄС — Центральна Азія зміцнить нашу прихильність спільній роботі заради миру, безпеки і сталого розвитку, з повним дотриманням норм міжнародного права», — заявив Антоніу Кошта.
Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді під час зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним на саміті БРІКС у Казані наголосив на важливості швидкого досягнення миру в Україні. Він заявив, що Індія підтримує зусилля з відновлення стабільності і виступає за мирне врегулювання конфлікту.
Триденний саміт, що розпочався 22 жовтня, став найбільшою міжнародною подією в Росії з моменту початку військових дій в Україні. В умовах посилених заходів безпеки Путін використовує зустріч для зміцнення дипломатичних зв’язків і просування ідеї протистояння впливу Заходу.
Моді зазначив, що Нью-Делі підтримує постійний контакт із Росією з питань конфлікту і націлений на пошук мирних рішень. Путін, зі свого боку, високо оцінив стратегічне партнерство з Індією і висловив готовність розвивати його далі.
Індія, балансуючи між інтересами Києва і Москви, надавала гуманітарну допомогу Україні, не засуджуючи при цьому безпосередньо дії Росії. Цього року Моді вже відвідував як Київ, так і Москву, намагаючись стимулювати переговори. Індія також розглядається як потенційний посередник у врегулюванні конфлікту.
На саміті БРІКС присутні близько 20 світових лідерів, включно з головою КНР Сі Цзіньпіном, президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом і генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррішем. Важливою темою зустрічі стала ідея створення альтернативної платіжної системи, яка могла б замінити SWIFT, відключення від якого завдало шкоди російській економіці.
Протистояння Заходу і внутрішня політика БРІКС
Хоча США заперечують, що БРІКС являє собою геополітичного суперника, Вашингтон стурбований спробами Росії посилити свій вплив на тлі конфлікту. У 2023 році Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна за депортацію дітей з України, що обмежило його міжнародні поїздки.
Росія представляє саміт БРІКС як дипломатичний успіх, який доводить, що Захід не зміг ізолювати Москву. Цього року Росія не тільки зміцнила свої позиції на сході України, а й посилила відносини з такими країнами, як Китай, Іран і Північна Корея.
Путін під час переговорів із Моді зазначив, що на саміті в Казані лідери мають ухвалити важливі рішення для вдосконалення діяльності організації. У рамках заходу президент РФ проведе також зустрічі з іншими світовими лідерами, включно з Сі Цзіньпіном та Ердоганом, а в четвер заплановані переговори з Гутеррішем.
Безпека і виклики саміту
Через почастішання атак безпілотників і близькість Казані до України заходи безпеки значно посилено. Жителям міста рекомендовано залишатися вдома, а студентів тимчасово виселили з гуртожитків. Рух у центрі Казані також обмежено.
Захід побоюється, що через БРІКС Росія зможе просувати свої ідеї та посилити вплив у світі. Президент України Володимир Зеленський висловив стурбованість тим, що в разі успіху Росії інші країни можуть наслідувати її приклад у використанні сили для вирішення конфліктів.
БРІКС, створений 2009 року, поступово розширювався і включив такі країни, як ПАР, Іран і Єгипет. Однак усередині блоку існують розбіжності, особливо між Індією і Китаєм. Туреччина, член НАТО, нещодавно висловила бажання приєднатися до БРІКС, що додає нових дипломатичних викликів. Тим часом президент Бразилії Лула да Сілва скасував поїздку на саміт через травму голови, що також стало несподіваним фактором у заході.
Угоду між Україною та ЄС про гарантії у сфері безпеки буде підписано в четвер у Брюсселі на засіданні Європейської ради.
“У нас буде спеціальний гість, ім’я якого нам не дозволено називати, але ви всі написали про це, тому ми не повинні це підтверджувати. І ви також знаєте, що завтра після сімейної фотографії (лідерів ЄС – ІФ-У) буде підписано зобов’язання щодо забезпечення безпеки (між Україною та ЄС – ІФ-У)”, – сказав у четвер у Брюсселі журналістам високопоставлений європейський дипломат.
При цьому він не назвав імені “спеціального гостя”, проте раніше про візит президента України Володимира Зеленського до Брюсселя повідомили європейські ЗМІ.
Саміт ЄС відбудеться в Брюсселі 27-28 червня.
Відповідаючи на запитання журналістів, наскільки зміст цього документа аналогічний до вже багатьох підписаних із країнами Європейського союзу угод у сфері безпеки, дипломат зазначив, що “не всі держави-члени підписали угоди з Україною”. “ЄС – свого роду парасолька, в якій усі візьмуть на себе зобов’язання, і кожен зробить свій внесок, схваливши ці зобов’язання з безпеки”, – пояснив співрозмовник журналістів.
При цьому він особливо наголосив на важливості нинішнього засідання Європейської ради, яке буде першим після виборів до Європейського парламенту. “Це – новий цикл, який відкривається тепер із чітким уявленням про те, яким буде стратегічний порядок денний, те, як лідери Європейської ради мають намір формувати інші інституції та роботу на найближчі п’ять років, – це одна частина рішення, що буде ухвалене, і друга – імена і команда, що нестиме відповідальність за реалізацію і роботу над цією програмою”, – пояснив дипломат.
Як очікується, лідери ЄС затвердять кандидатури на керівні посади в ЄС: президента Європейської комісії (очікується, що лідери схвалять на другий термін чинну президентку Урсулу фон дер Ляєн), президента Європейської ради (раніше обговорювали кандидатуру колишнього прем’єр-міністра Португалії Антоніо Кошти), верховного представника ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки (раніше на цю посаду висували прем’єр-міністерку Естонії Каю Каллас) і президента Європейського парламенту (обговорювали висування на повторний термін…).
Крім того, на порядку денному будуть питання конкурентоспроможності, безпеки та оборони, міграції, Близького Сходу.
