Французька компанія Schneider Electric розвиває співпрацю з українськими енергетиками та інженерними організаціями у сфері цифровізації електромереж, автоматизації енергетичної інфраструктури й підвищення надійності електропостачання.
Зокрема, під час Конгресу проєктувальників України, який відбувся 1 жовтня 2026 року в Києві, компанія представила технології управління розподільними електромережами, цифрових підстанцій, моніторингу якості електроенергії та систем накопичення енергії великої потужності.
Як повідомив Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП) 9 жовтня, захід об’єднав інженерів-проєктувальників, науковців і представників енергетичної галузі. Конгрес відкрив генеральний директор ТОВ «Шнейдер Електрік Україна» Михайло Бубнов.
У межах технічної програми фахівці Schneider Electric представили програмні рішення для проєктування систем електропостачання, обладнання низької напруги, інструменти контролю якості електроенергії та технології цифрового управління енергетичними об’єктами.
Зокрема, учасників ознайомили з рішеннями для автоматизованих мереж MicroGrid, концепцією цифрової підстанції Smart RMU, а також контролерами PowerLogic T300/T500 та EasyLogic T150.
Такі технології призначені для дистанційного контролю та управління енергетичним обладнанням, моніторингу стану мереж, оперативного реагування на зміну режимів електропостачання та автоматизації розподілу електроенергії.
Окремим напрямом презентації стали системи накопичення енергії великої потужності, які можуть використовуватися для підвищення гнучкості енергосистем і балансування виробництва та споживання електроенергії.
Для України застосування таких рішень має особливе значення в умовах пошкоджень енергетичної інфраструктури, необхідності відновлення електропостачання та модернізації діючих електричних мереж.
Генеральний директор Schneider Electric в Україні Михайло Бубнов раніше наголошував на значному потенціалі використання цифрових технологій у модернізації української промисловості та інфраструктури.
«В Україні ми бачимо великий потенціал таких рішень у промисловості, енергетиці, інфраструктурі, логістиці та інших галузях», – зазначав Бубнов у коментарі, оприлюдненому 6 жовтня під час обговорення розвитку промислових цифрових технологій.
За його оцінкою, цифровізація виробничих процесів і використання інтелектуальних систем управління можуть сприяти скороченню незапланованих простоїв обладнання, підвищенню ефективності енергоспоживання та оперативнішому ухваленню інженерних рішень.
Практичний інтерес до технологій Schneider Electric демонструють і українські оператори систем розподілу електроенергії.
Зокрема, 4 листопада АТ «Запоріжжяобленерго» повідомило про участь своїх представників у спеціалізованому технічному заході, організованому «Шнейдер Електрік Україна» для операторів систем розподілу.
Під час зустрічі розглядалися технології автоматизації електромереж напругою 6-35 кВ, цифрових підстанцій відповідно до міжнародного стандарту IEC 61850, систем релейного захисту й автоматики, а також диспетчерського управління і телемеханіки.
За словами керівника «Запоріжжяобленерго» Андрія Стасевського, такі рішення можуть бути корисними для підвищення надійності електропостачання прифронтових територій та стійкості розподільних мереж до воєнних викликів.
Schneider Electric також бере участь у модернізації комунальної енергетичної інфраструктури України.
Раніше компанія повідомила про реалізацію проєкту з підвищення енергоефективності систем теплопостачання у 26 українських містах. У межах проєкту підприємства отримали шафи управління насосним та іншим технологічним обладнанням, оснащені частотними перетворювачами.
Обладнання було поставлено теплопостачальним підприємствам у 15 областях України, зокрема Чернігівській, Черкаській, Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській, Рівненській, Вінницькій, Хмельницькій, Житомирській, Одеській, Кіровоградській, Херсонській, Сумській, Полтавській та Київській.
За інформацією компанії, впровадження систем автоматизації дозволило підприємствам гнучкіше управляти насосним обладнанням, оптимізувати споживання електроенергії та знизити ризики позапланових зупинок.
Подальший розвиток цифрових рішень для української енергетики Schneider Electric пов’язує з автоматизацією електромереж, розширенням можливостей дистанційного управління, контролем енергоспоживання та впровадженням сучасних технологій накопичення енергії.
Schneider Electric – французька міжнародна компанія у сфері енергетичних технологій, електрифікації, автоматизації та цифровізації. Її продукція використовується в промисловості, енергетиці, будівництві, дата-центрах і комунальній інфраструктурі. Компанія налічує близько 160 тис. співробітників та працює з мережею приблизно 1 млн партнерів у понад 100 країнах.
В Україні Schneider Electric має комерційні підрозділи в Києві, Дніпрі, Львові, Одесі та Миколаєві, а також склад обладнання, проєктне бюро, сервісну підтримку й авторизовані навчальні центри. Українське представництво з 2016 року очолює Михайло Бубнов.
Schneider Electric, Автоматизація, Бубнов, ЕНЕРГЕТИКА, ЦИФРОВІЗАЦІЯ
Schneider Electric уклала угоду про придбання американської компанії PTC, одного зі світових розробників програмного забезпечення для проектування складної промислової продукції, інженерних процесів та управління даними. Вартість 100% акціонерного капіталу PTC оцінюється приблизно в $22,6 млрд (20,1 млрд євро), повідомила Schneider Electric 5 жовтня.
Згідно з умовами угоди, Schneider Electric заплатить 205 доларів готівкою за кожну акцію PTC. Запропонована ціна на 42,3% перевищує вартість акцій компанії на момент останнього закриття торгів перед оголошенням угоди. Вартість підприємства (Enterprise Value) оцінюється в 23,7 млрд доларів (21,1 млрд євро).
Угода має стати одним із ключових етапів трансформації Schneider Electric із виробника та постачальника енергетичних і промислових технологій у глобальну компанію, що об’єднує управління енергією, автоматизацію, промислове програмне забезпечення та штучний інтелект.
PTC спеціалізується на програмних рішеннях для розробки, виробництва та експлуатації складної промислової продукції. До портфеля компанії входять системи управління життєвим циклом продукту, інженерними даними та цифровими процесами підприємств.
Інтеграція технологій PTC має доповнити існуючу цифрову екосистему Schneider Electric даними, що з’являються ще на стадії проектування продукції. Компанія розраховує об’єднати їх з інформацією, що надходить від виробничих процесів, обладнання та енергетичних систем.
Це дозволить створити єдине цифрове середовище, що охоплює весь життєвий цикл промислового об’єкта або продукту — від проектування та будівництва до експлуатації, технічного обслуговування та подальшої модернізації.
Особливе значення Schneider Electric надає використанню об’єднаних даних для розвитку промислового штучного інтелекту. Для ефективної роботи AI-агентам необхідний не лише доступ до великих масивів інформації, а й розуміння контексту — конструкції обладнання, інженерного задуму, виробничого процесу та фактичних умов експлуатації.
Після об’єднання з PTC та з урахуванням запланованого придбання промислової AI-платформи Cognite програмний напрям Schneider Electric суттєво розшириться. За оцінками компанії, Software & Services становитиме близько 24% сукупного доходу групи на проформа-основі. У програмному бізнесі працюватиме понад 15 тис. фахівців, а кількість клієнтів програмних рішень перевищить 50 тис.
Schneider Electric розраховує отримати близько 250 млн євро економії витрат протягом трьох років після завершення угоди, а потенційні синергії за виручкою оцінює приблизно в 800 млн євро. Вони мають бути забезпечені перехресними продажами, розширенням клієнтської бази та географії бізнесу, а також спільною розробкою рішень із використанням штучного інтелекту.
Завершення угоди очікується до кінця третього кварталу 2027 року. Вона вже одноголосно схвалена радами директорів Schneider Electric і PTC, однак ще потребує згоди більшості акціонерів PTC та отримання необхідних дозволів від регуляторних органів.
Що ця угода може означати для української промисловості
Для України розвиток подібних рішень є особливо актуальним у контексті відновлення та модернізації промисловості. Об’єднання енергетичних технологій, промислової автоматизації, інженерного програмного забезпечення та штучного інтелекту дозволяє підприємствам створювати цифрові моделі виробничих об’єктів ще на стадії проєктування, а потім використовувати дані протягом усього терміну їх експлуатації.
Такий підхід може застосовуватися під час модернізації існуючих підприємств та будівництва нових виробництв, енергетичних об’єктів, логістичної та іншої критичної інфраструктури. Цифровізація інженерних процесів дозволяє швидше проектувати об’єкти, контролювати енергоспоживання та стан обладнання, прогнозувати технічне обслуговування та зменшувати ризики незапланованих простоїв.
Для українських підприємств, які одночасно стикаються з необхідністю модернізації обладнання, підвищенням енергоефективності та дефіцитом кваліфікованих інженерних кадрів, розвиток Industrial AI може стати одним із інструментів підвищення продуктивності та стійкості виробництва.
«Для України особливо важливо, що йдеться не просто про впровадження окремих цифрових продуктів або штучного інтелекту. Ми говоримо про можливість об’єднати в одному цифровому середовищі весь життєвий цикл промислового об’єкта — від інженерного проєктування до виробництва, енергоспоживання, експлуатації та технічного обслуговування. Для підприємств, яким належить модернізація або фактично створення нових виробничих потужностей, це можливість одразу перейти до більш сучасної моделі управління», — зазначив генеральний директор Schneider Electric Україна Михайло Бубнов.
За його словами, поєднання інженерних даних PTC з технологіями автоматизації та управління енергією Schneider Electric може бути особливо актуальним для українських підприємств з енергоємними та складними виробничими процесами.
«В Україні ми бачимо великий потенціал таких рішень у промисловості, енергетиці, інфраструктурі, логістиці та інших галузях, де вартість простою обладнання або неефективного використання енергії є особливо високою. Штучний інтелект у промисловості має вирішувати цілком практичні завдання: допомагати інженерам швидше приймати рішення, прогнозувати стан обладнання, скорочувати незаплановані зупинки та ефективніше використовувати енергію. В умовах відновлення економіки саме такий практичний ефект цифровізації матиме для українських підприємств ключове значення», — підкреслив Бубнов.
Schneider Electric працює у сфері енергетичних технологій, електрифікації, автоматизації та цифровізації промисловості, будівель, дата-центрів, інфраструктури та електричних мереж. Компанія налічує близько 160 тис. співробітників і працює з мережею приблизно з 1 млн партнерів у понад 100 країнах світу.
PTC, Schneider Electric, програмне забезпечення, УГОДА, штучний інтелект
Використання штучного інтелекту для управління інженерними системами будівель може знизити їхнє загальне енергоспоживання на 22% порівняно з традиційними системами управління, свідчать результати нового дослідження Schneider Electric.
Дослідження «AI for Climate: Quantifying the Energy and Carbon Impact of Building Optimization» компанія представила 21 вересня в рамках Climate Week NYC 2026. Його результати показують, що штучний інтелект може використовувати вже наявні дані про роботу будівлі для автоматичного управління енергоспоживанням та скорочення експлуатаційних витрат.
Зокрема, застосування штучного інтелекту для оптимізації систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря (HVAC) за допомогою інтелектуальної системи управління будівлею забезпечує додаткову економію енергії від 7,2% до 12,7%.
У окремих змодельованих сценаріях загальна економія перевищувала 200 МВт·год енергії на рік на одну будівлю, а скорочення викидів сягало майже 60 тонн CO₂-еквіваленту. За розрахунками Schneider Electric, обсяг запобіганих викидів більш ніж у 100 разів перевищував вуглецевий слід самої AI-системи.
За чинних комерційних тарифів на ринках, використаних у дослідженні, потенційна економія витрат становила від 13,6 тис. до 49,3 тис. доларів щорічно на одну будівлю. Конкретний фінансовий ефект залежить від країни, вартості енергії, типу будівлі, кліматичних умов та існуючої системи управління.
Дослідження проводилося з використанням енергетичного моделювання будівель, результати якого перевірялися на реальних пілотних проєктах. Аналіз охоплював різні сценарії експлуатації об’єктів у США, Австралії та Індії.
Штучний інтелект аналізує одразу кілька типів інформації — фактичне завантаження приміщень, прогноз погоди, стан і продуктивність обладнання та інші експлуатаційні показники. На основі цих даних алгоритми можуть у реальному часі коригувати роботу систем опалення, вентиляції та кондиціонування.
«Майбутнє управління будівлями визначатиметься тим, наскільки ефективно організації зможуть об’єднувати та використовувати дані, які раніше перебували в ізольованих системах. Рівень штучного інтелекту, інтегрований у існуючі бізнес-системи, здатний перетворювати складність на інтелект, а інтелект — на дії, одночасно скорочуючи викиди, витрати та підвищуючи ефективність», — зазначив виконавчий віце-президент Schneider Electric з програмного забезпечення та послуг Панкадж Шарма.
Окремим результатом дослідження стала потенційна ефективність AI не лише для великих комерційних комплексів. Schneider Electric зазначає, що істотний ефект можуть отримати будівлі площею менше 100 тис. квадратних футів, або близько 9,3 тис. кв. м.
Раніше впровадження складних систем енергоменеджменту на відносно невеликих об’єктах нерідко обмежувалося вартістю та необхідністю утримувати спеціалізований персонал. Використання ШІ дозволяє автоматизувати частину процесів і зробити інтелектуальне управління енергією доступним для ширшого кола об’єктів.
Для України підвищення енергоефективності будівель має додаткове значення через пошкодження енергетичної інфраструктури та необхідність одночасно відновлювати житловий, комерційний та громадський фонд.
«Для України питання енергоефективності сьогодні — це вже не лише питання вартості електроенергії чи декарбонізації. Це питання сталого розвитку. Кожен кіловат-годину, який будівля може не спожити без погіршення умов для людей, знижує навантаження на енергетичну систему. Штучний інтелект дає можливість перейти від звичайного обліку споживання до його активного управління — враховувати завантаженість приміщень, погоду, режим роботи обладнання та автоматично обирати найефективніший сценарій», — зазначив генеральний директор Schneider Electric Україна Михайло Бубнов.
За його словами, особливо перспективним такий підхід може бути для об’єктів із високим і відносно складним енергоспоживанням.
«В Україні ми бачимо великий потенціал у лікарнях, університетах, адміністративних та офісних будівлях, торгових центрах, готелях і промислових об’єктах. Але ще важливішою є можливість одразу застосовувати сучасні системи управління під час реконструкції та нового будівництва. Якщо цифрову інфраструктуру та енергоефективність закладати ще на стадії проєктування, ми можемо створювати будівлі, які спочатку споживають менше енергії і при цьому краще адаптуються до змін навантаження та умов роботи», — підкреслив Бубнов.
На думку Schneider Electric Україна, поширення інтелектуальних систем управління будівлями потенційно може принести користь не лише окремим власникам нерухомості. Скорочення та більш гнучке управління споживанням великої кількості об’єктів здатне зменшувати навантаження на енергосистему в періоди пікового попиту.
При цьому результати міжнародного дослідження не можна автоматично переносити на кожен український об’єкт. Реальний потенціал економії залежить від стану будівлі, інженерного обладнання, режиму експлуатації, кліматичних умов та ступеня автоматизації.
У компанії зазначають, що під час відновлення пошкоджених об’єктів доцільно впроваджувати цифрові системи управління ще на етапі проєктування. У такому разі енергоефективність стає частиною інженерної інфраструктури будівлі з моменту її введення в експлуатацію, а не окремою подальшою модернізацією.
Schneider Electric працює у сфері енергетичних технологій, електрифікації, автоматизації та цифровізації будівель, промисловості, дата-центрів, інфраструктури та електричних мереж. Компанія працює у понад 100 країнах світу.
Schneider Electric, Бубнов, БУДІВЛЯ, ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ, УКРАЇНА, штучний інтелект
Schneider Electric за підсумками першого півріччя 2026 року збільшила чистий прибуток, що припадає на акціонерів компанії, приблизно на 30% – до EUR2,49 млрд, тоді як виручка досягла рекордних EUR21,23 млрд.
Роком раніше виручка становила EUR19,34 млрд. Органічне зростання продажів у першому півріччі 2026 року становило 14%.
Скоригований показник EBITA збільшився до EUR4,09 млрд із EUR3,51 млрд, або на 22% органічно. Рентабельність за цим показником досягла 19,3%.
Вільний грошовий потік компанії зріс більш ніж утричі – приблизно до EUR1,6 млрд.
Особливо сильним був другий квартал, коли виручка Schneider Electric досягла рекордних EUR11,5 млрд, збільшившись органічно на 17%. Напрям Energy Management зріс на 18%, Industrial Automation – на 11%.
Одним із головних драйверів компанія називає ринок дата-центрів. Попит на електричну інфраструктуру для центрів обробки даних швидко зростає на тлі розвитку штучного інтелекту, який суттєво підвищує щільність обчислювальної потужності, енергоспоживання серверних стійок і вимоги до систем охолодження та резервного живлення.
Північна Америка продемонструвала органічне зростання на 23%, Китай і Східна Азія – на 20%.
Після сильного першого півріччя Schneider Electric підвищила прогноз на весь 2026 рік. Компанія очікує органічне зростання скоригованої EBITA на 14-19% проти попереднього прогнозу 10-15%.
Органічне зростання виручки прогнозується на рівні 10-13%.
Результати Schneider Electric відображають ширший інвестиційний цикл в енергетичній інфраструктурі. AI-дата-центри потребують не лише серверів і графічних процесорів, а й трансформаторів, розподільчих пристроїв, UPS, систем автоматизації, охолодження та цифрового енергоменеджменту.
Таким чином, саме енергетична інфраструктура поступово стає одним із ключових обмежень подальшого масштабування AI.
Для України цей тренд має значення у довгостроковій перспективі відновлення цифрової інфраструктури та будівництва нових дата-центрів. Майбутні об’єкти потребуватимуть значно більшої підключеної потужності та складнішої архітектури електропостачання, ніж традиційні серверні центри.
Schneider Electric працює в Україні понад 30 років. Глобально компанія представлена більш ніж у 100 країнах та налічує близько 160 тис. співробітників.
Schneider Electric, світовий лідер у сфері енергетичних технологій, та AMD сьогодні оголосили про спільно розроблений і підтверджений еталонний дизайн для стоєчного рішення AMD Helios, який пропонує масштабовану архітектуру для швидшого розгортання високощільних AI-середовищ із меншими ризиками та нижчою складністю. Цей еталонний дизайн став першим результатом співпраці Schneider Electric і AMD та підтверджує спільне прагнення компаній спростити розгортання AI Factory.
Новий еталонний дизайн став першим у своєму роді, розробленим для підтримки високощільних AI-навантажень на стоєчному рішенні Helios. Платформа працює на базі графічних процесорів AMD Instinct™ MI455X, процесорів AMD EPYC™ 6-го покоління, мережевих адаптерів AMD Pensando™ Vulcano NIC і відкритої програмної екосистеми ROCm™. AMD Helios створена для забезпечення проривної продуктивності у сфері штучного інтелекту завдяки вдосконаленим обчислювальним можливостям, високій пропускній здатності міжз’єднань, збільшеному обсягу пам’яті та інтеграції на рівні системи. Це дає змогу клієнтам швидше виконувати масштабніші й складніші AI-навантаження, одночасно оптимізуючи енергоспоживання та ефективність.
Оскільки AI-навантаження висувають до інфраструктури дата-центрів безпрецедентні вимоги, еталонні дизайни надають архітекторам і операторам дата-центрів протестовані та масштабовані рішення, здатні витримувати нові рівні щільності потужності, вимоги до охолодження та експлуатаційної складності. Завдяки моделюванню роботи фізичної інфраструктури дата-центрів ці попередньо перевірені архітектурні рішення скорочують етап проєктування, визначаючи оптимальну організацію систем електроживлення, охолодження та ІТ-інфраструктури для створення надійного, масштабованого й готового до AI дата-центру. Еталонний дизайн AMD Helios охоплює чотири технічні напрями: електроживлення об’єкта, охолодження об’єкта, ІТ-простір і програмне забезпечення для управління життєвим циклом.
«Сьогодні організаціям потрібні комплексні еталонні дизайни, готові до роботи зі штучним інтелектом, які дають змогу швидше переходити від етапу планування до розгортання з меншими ризиками», — зазначив Маніш Кумар, виконавчий віцепрезидент підрозділу Secure Power & Data Centers компанії Schneider Electric. «У співпраці з AMD ми створили інженерно підтверджений еталонний дизайн, який поєднує передові AI-обчислювальні платформи, енергетичні технології та практичні рішення для дата-центрів, допомагаючи клієнтам із більшою впевненістю, ефективністю та швидкістю розгортати масштабовані високощільні AI-середовища».
«Інфраструктура для штучного інтелекту стрімко еволюціонує до повноцінних AI Factory, а це вимагає, щоб обчислення, мережі, електроживлення та охолодження проєктувалися як єдина система з самого початку», — сказав Форрест Норрод, виконавчий віцепрезидент і генеральний менеджер бізнес-групи Data Center Solutions компанії AMD. «AMD Helios — це відкрита стоєчна архітектура, створена для забезпечення продуктивності, ефективності та гнучкості, необхідних для AI-навантажень нового покоління. Спільно зі Schneider Electric ми розробили підтверджений еталонний дизайн, який надає клієнтам практичну основу для прискорення розгортання високощільної AI-інфраструктури, зменшення ризиків інтеграції та впевненішого й ефективнішого масштабування».
Еталонний дизайн прискорює розгортання AMD Helios
Нова співпраця об’єднує інновації AI-платформи AMD та експертизу Schneider Electric у сфері електроживлення, охолодження й цифрової інфраструктури, створюючи більш інтегрований підхід до розгортання як нових AI Factory, так і високощільних модернізованих інфраструктур. Еталонний дизайн підтримує:
Еталонний дизайн уже пройшов валідацію відповідно до стандартів ANSI для впровадження у США. У майбутньому планується розширити цю архітектуру, щоб забезпечити підтримку стандартів IEC для реалізації проєктів у всьому світі.
Про компанію Schneider Electric
Schneider Electric – глобальний лідер у сфері енергетичних технологій, який підвищує ефективність і сприяє сталому розвитку через електрифікацію, автоматизацію та цифровізацію промисловості, бізнесу та житлових просторів. Технології компанії дозволяють будівлям, дата-центрам, фабрикам, інфраструктурі та енергомережам функціонувати як відкриті, взаємопов’язані екосистеми, підвищуючи продуктивність, стійкість та екологічність.
Портфель компанії включає інтелектуальні пристрої, архітектури, визначені програмним забезпеченням, системи на базі штучного інтелекту, цифрові сервіси та професійні консультаційні послуги. Маючи 160 000 співробітників і 1 мільйон партнерів у понад 100 країнах, Schneider Electric стабільно входить до числа найбільш сталих компаній світу. Дізнайтесь більше на сайті https://www.se.com/ua/uk/
Компанія Schneider Electric реалізувала масштабний інфраструктурний проєкт: 26 міст України отримали сучасне обладнання для підвищення енергоефективності та надійності роботи систем теплопостачання.
Реалізація проєкту до початку опалювального сезону 2025/2026 років дозволила теплопостачальним підприємствам краще підготуватись до пікових навантажень. Завдяки наданому обладнанню міста змогли більш стабільно пройти опалювальний сезон, знизивши ризики позапланових зупинок та підвищивши загальну ефективність роботи систем.
У межах проєкту Schneider Electric поставила шафи керування насосами та дуттьовими механізмами, оснащені сучасними частотними перетворювачами, до 26 міст України у Чернігівській, Черкаській, Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській, Рівненській, Вінницькій, Хмельницькій, Житомирській, Одеській, Кіровоградській, Херсонській, Сумській, Полтавській, Київській областях.
Ключовим елементом проєкту стало впровадження частотних перетворювачів для регулювання роботи насосного обладнання теплопостачальних підприємств, що дозволило суттєво підвищити енергоефективність систем, зменшити споживання електроенергії, оптимізувати експлуатаційні витрати та подовжити термін служби обладнання.
Рішення, що реалізовані на базі технологій Schneider Electric, включають укомплектовані шафи керування насосним обладнанням. Шафи мають захист від вологи і пилу, що дозволяє їх встановлення безпосередньо у машинних залах, тим самим зменшуючи витрати та спрощуючи монтаж.
Підприємства отримали інструменти для більш гнучкого управління обладнанням, зниження навантаження на енергосистему та підвищення якості послуг теплопостачання для споживачів.
«Йдеться не просто про поставку обладнання, а про довгострокову інвестицію в енергоефективність і стабільність теплопостачання в Україні. Вже сьогодні ми бачимо, як впроваджені рішення допомагають підприємствам оптимізувати споживання енергії, підвищувати надійність роботи систем і формувати основу для подальшої модернізації галузі», – зазначив генеральний директор Schneider Electric Україна Михайло Бубнов.
Реалізований проєкт став одним із прикладів співпраці, спрямованої на впровадження сучасних енергоефективних технологій та підвищення операційної ефективності комунальних підприємств України.
Schneider Electric – глобальний лідер у сфері енергетичних технологій, який підвищує ефективність і сприяє сталому розвитку через електрифікацію, автоматизацію та цифровізацію промисловості, бізнесу та житлових просторів. Технології компанії дозволяють будівлям, дата-центрам, фабрикам, інфраструктурі та енергомережам функціонувати як відкриті, взаємопов’язані екосистеми, підвищуючи продуктивність, стійкість та екологічність. Портфель компанії включає інтелектуальні пристрої, архітектури, визначені програмним забезпеченням, системи на базі штучного інтелекту, цифрові сервіси та професійні консультаційні послуги. Маючи 160 000 співробітників і 1 мільйон партнерів у понад 100 країнах, Schneider Electric стабільно входить до числа найбільш сталих компаній світу.
Schneider Electric, ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ, МОДЕРНІЗАЦІЯ, ОБЛАДНАННЯ, теплопостачання
