Індустріальний парк Kovel Porto (Ковель, Волинська область) підписав угоду про співпрацю з польською компанією Hanplast Sp. z o.o., яка стане генеральним підрядником та інвестором проєкту KovelEnergoPort загальною вартістю 42 млн євро, повідомляє ІП Kovel Porto.
Відповідну угоду було підписано сторонами під час Конференції з відновлення України (URC 2026) у Гданську.
«Підписали угоду з польською компанією Hanplast, генеральним підрядником (EPC), яка одночасно бере участь у проєкті як інвестор із часткою 20 % капіталу в енергетичній SPV», — повідомляється на сторінці ІП у Facebook.
Проєкт передбачає будівництво сонячної електростанції потужністю 5,99 МВт, системи накопичення енергії на 40 МВт·год та виробництво близько 5,8 тис. МВт·год електроенергії на рік. Сонячні панелі будуть встановлені на дахах промислових приміщень.
Загальний бюджет логістично-енергетичного напряму – близько 2 млн євро.
Зазначається, що залучення підрядника в якості співвласника результату є «чітким сигналом про банківську привабливість проєкту для міжнародних фінансових інститутів».
ІП «Ковель Порто» додає, що також у Гданську було підписано меморандум з UkraineInvest, що відкриває шлях до державної підтримки проєкту в рамках режиму значних інвестицій.
У свою чергу польська компанія Hanplast повідомила у LinkedIn, що проєкт буде співфінансовано польським банком BGK, а Hanplast як інвестор отримає 20% частки в проєкті.
«ІП «Ковель Порто» будується на одному з ключових транспортних шляхів, що з’єднують Україну з ЄС. Розвиток такої інфраструктури відкриває нові можливості для промисловості, логістики та подальшого відновлення української економіки. Нечасто нам випадає нагода брати участь у проєктах, які сприяють майбутньому України. Це робить нас ще більш вдячними за довіру», — зазначає Hanplast.
ІП повідомляє, що в рамках проєкту інфраструктура забезпечує енергією драй-порт, склади та промисловий парк, а надлишки передає в систему.
«Ковель Порто» – мультимодальна логістично-енергетична платформа на brownfield-майданчику площею 25 га, розташована за 56 км залізницею та 62 км автодорогою від кордону ЄС (пункт Ягодин-Дорохуськ).
Проєкт має статус державного значення та інтегрований у базову мережу TEN-T.
Платформа об’єднує шість напрямків: драй-порт і контейнерний термінал, митний хаб (Smart Customs Hub), склади та 3PL-логістику, індустріальний парк, енергетику (KovelEnergoPort) та дата-центр.
Оператор проєкту — ТОВ «Компресорна техніка» (ініціатор створення ІП «Ковель Порто»), кінцевими бенефіціарами якого, за даними YouControl, є бізнесмен Ілля Кошкін (66,28 %) та Анжела Крапівянська (22,72 %).
Польська компанія Hanplast спеціалізується, зокрема, на проектуванні та виробництві прес-форм, литті пластмас під тиском, а також на виробництві фотоелектричних модулів та рішень.
ІП «Ковель Порто» було зареєстровано в липні 2024 року, а в жовтні того ж року парк отримав 69,8 млн грн державного фінансування на будівництво та модернізацію інфраструктури.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) у четвер може надати дозвіл саудівській компанії FAS Energy на придбання чотирьох СЕС у української групи компаній SPP Development Ukraine.
Як зазначено в матеріалах комітету, на засідання АМКУ 2 липня будуть винесені чотири заяви від комерційної компанії «ФАС Енергетична» щодо придбання понад 50% акцій ТОВ «Бородянська сонячна електростанція», «Мигалівська сонячна електростанція», «Сонячна електростанція №8» та «Сонячна електростанція №11», що належать українській групі компаній SPP Development Ukraine.
«Про надання дозволу комерційній компанії «ФАС Енергетична» на придбання контролю над ТОВ «Бородянська сонячна електростанція» шляхом безпосереднього придбання часток у статутному капіталі, що забезпечує перевищення 50 % голосів у вищому органі управління товариства», – йдеться в одному з чотирьох питань АМКУ щодо FAS Energy, винесених на розгляд на засіданні у четвер.
SPP Development Ukraine – українська група компаній, що спеціалізується на ВДЕ та енергетичній інфраструктурі. Компанія об’єднує послуги з девелопменту, інжинірингу, будівництва, управління проєктами (EPC) та експлуатації й обслуговування (O&M).
Кінцевими бенефіціарними власниками (засновниками) ТОВ «ЕСПІПІ Девелопмент Юкрейн» є українські підприємці Роман і Надія Петрученко.
Мережа АЗК OKKO інвестує понад $120 млн у відкриття 20 АЗК нового формату 3.0 та оновлення ще 60 чинних до 2029 року, повідомив CEO OKKO Group Василь Даниляк.
“Ми, напевно, компанія, яка провела найбільше реконструкцій за часи повномасштабної війни… Ми не лише швидко відновлювали пошкоджені АЗК, але започаткували ще з осені 2022 року програму по апгрейду і перебудові наших автозаправних станцій, за ці роки оновили більше 200 об’єктів. Але бачимо, як змінюються вимоги – тому розробили формат 3.0”, – повідомив Даниляк у спілкуванні з журналістами під час престуру в середу.
Перший комплекс такого формату побудовано і відкрито у Ірпені, другий реконструйовано під формат 3.0 у Гатному. Наступний крок – будівництво флагманського трасового комплексу у Звягелі.
Як повідомив Даниляк, інвестиції в будівництво АЗК в Ірпені становили близько $3 млн, трасові комплекси у новому форматі орієнтовно будуть коштувати $4-5 млн, а реконструкція чинних трасових близько $2 млн. До 2029 року компанія планує інвестувати понад $120 млн у розвиток формату 3.0, а саме збудувати 20 нових і реконструювати близько 60, таким чином, охопивши біля 20% мережі.
Акценти нового формату – на технологічності, діджиталізації клієнтського шляху (OKKO PAY, OKKO Drive, система Smart Kitchen), розширеному фуд-сервісі, енергонезалежності та розвитку інфраструктури для електромобілів, простій навігації, безбар’єрності, сучасному дизайні. Зокрема, в складі АЗК з’явились ОККОворкінги – кімнати для дзвінків і онлайн-зустрічей, всесезонна тераса, кімнати для дітей тощо.
Окрім дахової СЕС у новому форматі сонячні панелі встановлено ще як навіс над зарядними комплексами. В цілому на АЗК в Ірпені встановлено сонячну електростанцію потужністю 69 кВт, у Гатному – 48 кВт із перспективою збільшення до 100 кВт. У період пікової генерації ці потужності здатні покривати до 50% власного споживання електроенергії комплексу. У поєднанні з генераторами та резервним живленням це дозволяє АЗК залишатися функціональними навіть під час перебоїв з електропостачанням. До кінця 2026 року сонячні електростанції працюватимуть більш ніж на 300 АЗК мережі із сумарною потужністю понад 6 МВт.
У планах компанії, за словами Даниляка, також встановлення СЕС поруч з АЗК, “де можливо взяти в оренду земельну ділянку”. Зокрема, це вже зроблено в Калинівці, у найближчому часі така міні-СЕС з’явиться в Іванкові.
OKKO розвиває напрям електромобільності з 2014 року, коли першою серед мереж АЗК України почала будувати системну зарядну інфраструктуру. Сьогодні це близько 100 Ultra Fast Chargers на 63 локаціях. У новому форматі на АЗК зона зарядки винесена під окремий навіс із сонячними панелями, відокремлений від паливного потоку.
“Разом із Європейським банком реконструкції та розвитку компанія готує програму фінансування на $10 млн для розвитку мережі швидкісних зарядних станцій”, – повідомив Даниляк.
За словами віцепрезидента OKKO з маркетингу та розвитку Василя Дмитріва, компанія зараз конкурує не тільки з заправками, а з фастфудами, ресторанами та магазинами. На OKKO 3.0 функціонує повноцінний гастрономічний простір, представлені українська, європейська та азійська кухні, додатково є секція готових страв: супи, основні страви та гарніри, салати, бургери, піца, WOK, паста. Ключова відмінність нового формату – відкрита кухня. Завдяки розширеній кухонній інфраструктурі компанія отримує можливість одночасно працювати з кількома гастрономічними напрямами – зокрема готувати страви “з-під ножа”. OKKO залишається мережею №1 в Україні за продажами кави: у 2025 році клієнти придбали майже 34 млн горняток. У новому форматі АЗК кавова зона розширена, зокрема у Гатному пропонується понад 150 кавових позицій.
В Україні налічується майже 90 тис. сонячних електростанцій приватних домогосподарств, які працюють за “зеленим” тарифом, повідомила Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
“Станом на 25 травня постачальники універсальних послуг уклали 86 691 договір із власниками домашніх сонячних електростанцій. Це означає, що понад 86 тисяч українських родин стали учасниками енергоринку – не лише споживають електроенергію, а й виробляють її”, – йдеться на сайті енергорегулятора.
За підрахунками НКРЕКП, за перші п’ять місяців 2026 року приватні домогосподарства України виробили 544,8 млн кВт*год електроенергії з відновлюваних джерел, яку відпустили до енергосистеми за механізмом “зеленого” тарифу.
“У січні-травні 2026 року за електроенергію, вироблену приватними домогосподарствами, було нараховано понад 3,28 млрд грн”, – зазначила НКРЕКП.
Найбільше домашніх сонячних електростанцій працює у Київській, Дніпропетровській, Закарпатській, Івано-Франківській, Тернопільській, Чернівецькій, Львівській, Одеській, Кіровоградській та Хмельницькій областях.
Як вважає енергорегулятор, в умовах воєнного стану домашня генерація набуває особливого значення, оскільки допомагає підвищувати гнучкість енергосистеми, підтримувати надійність електропостачання та зміцнювати енергетичну стійкість громад.
“НКРЕКП забезпечує регуляторні умови для функціонування механізму “зеленого” тарифу та роботи домашньої генерації. Завдяки встановленим правилам власники сонячних електростанцій можуть підключати свої установки до енергосистеми та продавати надлишок виробленої електроенергії”, – акцентувала комісія.
Регулятор нагадав, що європейська модель енергетики передбачає активну роль споживача (prosumer) – учасника ринку, який одночасно споживає та виробляє електроенергію. Як він зауважив, Україна поступово впроваджує такі підходи, формуючи більш децентралізовану та стійку енергосистему.
НКРЕКП не вказала загальну потужність домашніх СЕС з міркувань безпеки, але, як припускають учасники ринку, це може бути до 2 ГВт. До війни називалась кількість домСЕС 40-45 тис., потужність яких могла складати до 1 ГВт.
За експертними оцінками, розміщеними у відкритих джерелах, Україна за півроку споживає приблизно 60-65 млрд кВт*год. Якщо враховувати ці дані, то вироблена домСЕС е/е у січні-травні складає трохи більше 1% споживання. Слід зазначити, що мережеві СЕС без накопичувачів не працюють при відключеннях е/е, що суттєво впливає на їхню ефективність. Водночас закумульована в накопичувач е/е не враховується мережею.
NKREKP, домогосподарство, зелений тариф, СЕС, ЭЛЕКТРОЭНЕРГИЯ
«Київстар», найбільший український оператор зв’язку, який наприкінці минулого року придбав оператора сонячної електростанції (СЕС) потужністю 12,947 ГВА у Житомирській обл. за $3 млн, планує придбати ще шість компаній — операторів СЕС у Львівській області: ТОВ «Енергопостач-Плюс», “Лайтфул”, «Санлайт Дженерейшн», «Терновиця Солар», «Енерджі Спейс» та «Терновиця Солар Плюс».
Згідно з повідомленням Антимонопольного комітету України, він надав ПрАТ «Київстар» відповідний дозвіл у четвер.
Як раніше повідомляло агентство «Інтерфакс-Україна», АМКУ в липні 2021 року вже надавав дозвіл на купівлю цих СЕС, але тоді потенційним покупцем виступала французька Total Eren S.A. («дочка» Total).
На той момент йшлося про понад 100 ГВА встановленої потужності: «Енерджі Спейс» (5,94 ГВА і 5,797 ГВА), «Терновиця Солар» (13,023 ГВА і 15,537 ГВА), «Терновиця Солар Плюс» (12,382 ГВА і 15,537 ГВА), «Санлайт Дженерейшн» (5,94 ГВА та 5,797 ГВА), «Енергопостач-Плюс» (5,94 ГВА та 5,797 ГВА) та «Лайтфул» (5,94 ГВА та 5,79).
Основним бенефіціаром «Енерджі спейс» та «Терновиця Солар Плюс», згідно з даними ресурсу YouControl, є Всеволод Трофименко з родини власників мережі кінотеатрів Multiplex, «Терновиця Солар», «Санлайт Дженерейшн», «Енергопостач-Плюс» та «Лайтфул» — Іван Торський, який був генеральним директором девелоперського холдингу «ТКС».
CEO та президент «Київстару» Олександр Комаров 13 березня під час презентації річного звіту групи зазначав, що придбана наприкінці минулого року перша СЕС виробляє електроенергію, еквівалентну 4% річного споживання електроенергії «Київстару».
За його словами, такі інвестиції — це хеджування витрат на енергію, що є однією з найбільших постійних статей витрат компанії. Вони відповідають стратегії підтримки відновлення та енергетичної незалежності України, а також доповнюють потреби цифрових послуг.
«Збільшення присутності в енергетичному секторі для нас є природним хеджуванням від зростання цих цін у найближчі періоди», — додав тоді CFO Борис Долгушин.
Група «Київстар» у 2025 році збільшила прибуток EBITDA на 30% — до 27 млрд грн при зростанні виручки на 30,3% — до 48,2 млрд грн, у тому числі в четвертому кварталі минулого року EBITDA збільшилася на 23,1% — до 7,2 млрд грн при зростанні виручки на 30,1% — до 13,5 млрд грн.
Київський завод компанії Carlsberg Ukraine з метою забезпечення стабільного електропостачання встановив дизельгенераторну та когенераційну установки (ДГУ, КГУ) по 1,5 МВт, планує до кінця року встановити СЕС 500 кВт та установку зберігання е/е потужністю 5 МВт та ємністю 10 МВт*год, повідомив керівник групи автоматизації та електротехніки заводу Роман Сапіга.
“Наше підприємство має працювати безперебійно, тому для нас безперебійна робота генераційних установок є вкрай важливою. Ми обрали ДГУ на 1,5 МВт та КГУ на 1,5 МВт… Вони працюють “в острові” разом, між ними є зв’язок”, – розповів він на конференції Енерготех-2026, що відбулася днями в Києві.
Сапіга звернув увагу, що керування генерацією забезпечує спеціальна програма, над вдосконаленням якої постійно триває робота.
“Сидячи на робочому місці, ми бачимо майже всі елементи системи генерації й можемо запустити їх в роботу. Треба правильно керувати. Щоразу як стикалися з якоюсь проблемою, з’являлося нове автоматичне її рішення”, – поділився досвідом представник Carlsberg Ukraine.
За його словами, компанія також імпортує електроенергію, і програма керування дає змогу відстежувати споживання, аби не виходити за ліміти, за яких споживач не відключається за погодинними графіками (для цього він має імпортувати 60% свого споживання – ЕР).
“Є програма, яка відслідковує ціну на е/е на наступну добу й приймає рішення, чи буде запускатися КГУ і в які години, порівнюючи ціну е/е з ринку та вартість її виробництва з газу. Дуже круто працювало влітку і на початку осені, але з масовими відключеннями це не працює”, – зазначив Сапіга.
У планах київського заводу Carlsberg Ukraine на 2026 рік – диверсифікація джерел електроенергії.
“Плануємо СЕС 500 кВт. По установці зберігання енергії (УЗЕ) хочемо – 5 МВт потужність та 10 МВт*год ємність. Ми великий виробник. 3 МВт КГУ та ДГУ не забезпечують навіть половини споживання”, – сказав Сапіга в коментарі ЕНЕРГОРЕФОРМІ.
Як він зазначив, попередньо під будівництво СЕС планують шукати інвестора, з яким можна буде укласти прямі договори на електроенергію.
Крім того, Сапіга акцентував: головною причиною розвитку власного енергозабезпечення є не ціна е/е, а нестабільність мережі, оскільки за таких умов завод не може нормально працювати.
Одними з основних викликів 2025 року він назвав майже 60 годин роботи на власній генерації за умови повного відключення мережі, постійні зміни програмного забезпечення, зменшення тривалості переходу генеруючих установок “в острів” з 1,5 години до 15 хв.
“Яка моя порада: диверсифікація генерації й система управління, яка б враховувала всі наявні джерела, а також обрання надійних підрядників з хорошим послужним списком. Це особливо важливо для підприємств та бізнесів”, – резюмував Сапіга.
Carlsberg Ukraine є частиною Carlsberg Group, однієї з провідних пивоварних груп у світі з великим портфелем брендів пива та інших напоїв. До складу Carlsberg Ukraine входять заводи у Запоріжжі, Києві та Львові. У портфелі Carlsberg в Україні – пиво, алкогольні та безалкогольні напої таких торгових марок, як “Львівське”, Robert Doms, Baltika, Carlsberg, Tuborg, Kronenbourg 1664, “Арсенал”, “Квас Тарас”, Somersby тощо.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, ПрАТ “Карлсберг Україна” в 2024 році наростило доход на 15,5% – до 12,488 млрд грн, чистий прибуток – на 19,4%, до 2,18 млрд грн, боргові зобов`язання – на 34,9%, до 5,11 млрд грн, активи – на 33,1%, до 13,84 млрд грн. На підприємстві наразі працюють 1310 людей.
