Національний банк України наклав штрафи на вісім ломбардів, трьох лізингодавців і чотири фінансові компанії за несвоєчасне подання регулятору звітності за IV квартал 2022 року та I квартал 2023 року.
Як ідеться в повідомленні регулятора на його сайті в середу, зокрема, ПТ “Ломбард “Оріон-Т “Безбородов і Менакер”” (ЄДРПОУ 19314356), “Ломбард “Кредитцентр” Томчук і компанія”, “Ломбард “Оскар” (ПП “Хімчистка “Оскар”, ПП “Швидке харчування “Обжора”), “Ломбард “УМКВ і Компанія”, “Ломбард “9999” Сіренка Ю. С. і компанія”, “Ломбард Парус” ТОВ “Глобал Франчайзинг” і компанія”, “Ломбард Копійка” ТОВ “Укр.Концепт-Кар” та ПП “ІД” і “Ломбард “Швидка допомога” Лініченко і компанія”.
Серед лізингових компаній штрафи отримали ТОВ “Адванс-Лізинг”, “АВГ Лізинг” і “Сіті Лізинг”.
Нарешті, серед тих, хто потрапив під заходи впливу Нацбанку, фінансових компаній опинилися ТОВ “Веллфін”, “Гроші 247”, “Кардсервіс” і “Кредо Солюшнс”.
Нацбанк уточнив, що рішення про застосування заходів впливу ухвалено за результатами безвиїзного нагляду за ринком небанківських фінансових послуг 2 серпня, вони набувають чинності з 3 серпня. Сплатити штрафи, розмір яких не уточнюється, постачальники фінансових послуг мають протягом семи робочих днів із дня отримання відповідного рішення регулятора.
Група народних депутатів пропонує Верховній Раді ввести штрафи і позбавляти водійських прав за їзду з порушенням допустимого рівня шуму.
Відповідний законопроєкт № 9564 зареєстровано в парламенті 4 серпня.
Нардепи пропонують доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП) новою нормою (ст. 121-4), що передбачає адміністративну відповідальність за керування або експлуатацію транспортних засобів із перевищенням встановленого законодавством допустимого рівня шуму.
За це правопорушення пропонується встановити штраф у фіксованому розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ), тобто 17 тис. грн, а в разі повторності – 2000 НМДГ (34 тис. грн) з можливим позбавленням права на керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Як наголошується в пояснювальній записці, компетенцією розгляду справ за ст. 121-4 КУпАП будуть наділені поліцейські та суди (у разі повторності).
Одночасно законопроєкт вносить кореспондуючі зміни до законів “Про дорожній рух” і “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”.
Заборону на керування або експлуатацію транспортних засобів із порушенням встановленого рівня шуму пропонується встановити винятково в межах населених пунктів, що виключає відповідальність під час проведення автомобільних спортивних змагань та інших заходів за межами населених пунктів.
Співавторами законодавчої ініціативи виступили, зокрема, голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія, керівник комітету ВР з питань молоді та спорту Андрій Кожем’якін (“Батьківщина”), заступник голови комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук (“Слуга народу”), член комітету з питань правоохоронної діяльності Юрій Арешонков (група “Довіра”).
Національний банк України в червні оштрафував ТОВ “ФК “ЄГроші ком” (ТМ “є-гроші”), п’яту компанію на ринку експрес-кредитів за підсумками першого кварталу цього року, на 1 млн 266,096 тис. грн за неналежну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу.
Як ідеться в повідомленні НБУ на його сайті, у компанії виявлено проблеми з розробкою та впровадженням відповідних внутрішніх документів, а також належною перевіркою нових та наявних клієнтів, зокрема тих, які є членом сім’ї політично значущої особи.
Штраф 255 тис. грн за такі самі порушення Нацбанк наклав і на ТОВ “ФК “Інвеструм” (ТМ “ЗеСredit”, “BananaCredit”), однак у цієї компанії він ще наприкінці травня відкликав ліцензію на надання коштів у позику, зокрема на умовах фінансового кредиту.
Крім того, Нацбанк у липні наклав штрафи на ТОВ “Маніфою” (ТМ “money4you”), 20-ту компанію на ринку за підсумками першого кварталу, 51,85 тис. грн за надання завідомо недостовірної інформації.
Регулятор уточнив, що ці штрафи накладено за друге і третє таке порушення, тоді як перше було встановлено тільки 28 червня цього року.
НБУ також повідомив, що в червні він наклав штрафи на АТ “ФК “Аверс”, що працюють на ринку валютообміну, – 500 тис. грн, ТОВ “ФК “Ліберті Фінанс” – 400 тис. грн, ПрАТ “УФГ” – 200 тис. грн.
Штрафи по 51 тис. грн у червні отримали ТОВ “ФК “Інвестстандарт”, ТОВ “Страховий брокер “Інсарт”, ПТ “Ломбард”, ТОВ “Фоксер Продакт і компанія”, ТОВ “Альянс Іншуеренс” за неподання звітності щодо запобігання та протидії відмиванню.
ТОВ “ФК “Масон” було оштрафовано на 17 тис. грн за суттєві помилки в статистичній звітності про валютні операції.
Нарешті ТОВ “ФК “Стармій”, ТОВ “Вибір”, ТОВ “Лайт лізинг”, ТОВ “Ю.І.Б.” отримали штрафи по 1,7 тис. за неналежне виконання обов’язку стати на облік як суб’єкт первинного фінансового моніторингу.
Національний банк України (НБУ) оштрафував ПрАТ “СК “Київська Русь” (Київ) на суму 391 тис. грн за порушення вимог у сфері фінансового моніторингу.
Як повідомляють на сайті регулятора, штраф накладено за неналежне виконання установою обов’язку вчасно та в повному обсязі подавати на запити Національного банку інформацію та/або документи, копії документів або виписки з документів, необхідні для здійснення нагляду у сфері запобігання та протидії. А також за подання до Національного банку звітності щодо запобігання та протидії з помилками
Як повідомлялося, НБУ 8 травня застосував до СК “Київська Русь” захід впливу у вигляді тимчасового зупинення ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг у сфері страхування у зв’язку з неподанням звітності за перше півріччя 2022 року та за 2022 рік, а також актуарного звіту за 2022 рік.
Компанія також не подала звіт про корпоративне управління та інформацію про ключові ризики та результати проведеного стрес-тестування за 2022 рік, не надала інформацію та документи на вимогу НБУ.
Страховику встановлено строк для усунення порушень до 8 червня 2023 року.
ПрАТ “СК “Київська Русь” провадить діяльність з добровільних та обов’язкових видів страхування, інших, ніж страхування життя.
За показниками звітності страховика за дев’ять місяців 2022 року розмір страхових платежів склав 85,4 млн грн страхових платежів, з них 76,9 млн грн – від перестраховиків. Виплати протягом вищевказаного періоду страховик не здійснював.
Господарський суд Києва визнав винним ТОВ “Фабрика морозива “Хладопром” у поширенні неправдивої інформації щодо складу свого продукту та оштрафував на 1,37 млн грн, відхиливши його позов із проханням скасувати відповідне рішення Антимонопольного комітету (АМКУ) про порушення підприємством вимог законодавства до маркування продукту.
Як повідомляється на сайті АМКУ в понеділок, під час розгляду справи №470-р від 30 грудня 2022 року АМКУ виявив, що ТОВ “ФМ Хладопром”, що виробляє більше ніж 27 видів морозива, зокрема під назвами “Хрещатик”, “Каштан”, “Хладік”, “Артек”, “Волошкове поле” тощо, на пакуванні морозива зазначав інформацію щодо наявності в його складі коров’ячого молока.
Регулятор встановив, що у вересні та листопаді 2020 року підприємство не закуповувало коров’яче молоко і, відповідно, не використовувало його під час виготовлення морозива “пломбір”, а замінило його сухим знежиреним молоком.
“Питне коров’яче молоко та сухе молоко не є тотожними складовими, адже ця сировина виробляється в різних технічних умовах. Відповідно, поширена виробником інформація про склад його продукту є неправдивою, в той час як, згідно із законодавством, у маркуванні всіх продуктів мають зазначатися лише ті інгредієнти, що дійсно використовувалися під час їхнього виробництва”, – нагадав АМКУ.
Він наголосив, що розміщення на упаковках морозива відомостей про наявність у його складі коров’ячого питного молока, яке не використовувалося підприємством під час виробництва у вересні та листопаді 2020 року, вводить в оману споживачів.
ТОВ “Фабрика морозива “Хладопром” спробувало оскаржити рішення регулятора в суді, проте 22 червня 2023 року Госпсуд Києва відхилив позов і залишив рішення АМКУ чинним, визнавши компанію порушником законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та наклавши на неї 1,37 млн грн штрафу.
Національний банк заявляє про комплексний перегляд та актуалізацію підходів до застосування штрафів до банків за ключові порушення у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом (ПВК/ФТ), та валютному законодавству, порівняння документів вказує на підвищення окремих штрафів від 2 до 8 разів.
“(Це) сприятиме запобіганню вчиненню банками порушень вимог законодавства, підвищенню відповідальності за їх невиконання/неналежне виконання, а також дієвості заходу впливу, його стримувальному характеру з метою зміни підходу до належної організації роботи банку, функціонуванню належної системи управління ризиками”, – ідеться в прес-релізі НБУ в п’ятницю.
Уточнюється, що зміни внесено постановою правління НБУ №80 від 21 червня, яка набуває чинності з 24 червня 2023 року.
Зокрема, за порушення фінмоніторингу шкала зі стелею штрафів тепер стартує з 1 млн грн, тоді як раніше з 0,4 млн грн, і містить після сходинки в 10 млн грн нове значення в 50 млн грн за збереженої стелі 135,15 млн грн, з уточненням, що ця стеля діє, навіть якщо порушень скоєно кілька.
НБУ уточнив, що штраф до 50 млн грн може бути накладено за порушення вимог законодавства у сфері ПВК/ФТ щодо управління ризиками або за неналежну перевірку клієнтів, тоді як штраф до 1 млн грн банки можуть отримати за невідповідність внутрішніх документів з питань ПВК/ФТ вимогам законодавства в цій сфері.
Неналежне застосування до клієнтів, які є політично значущими особами (PEP), ризик-орієнтованого підходу, зокрема, встановлення їм необґрунтованого рівня ризику, вжиття щодо них непропорційних заходів відповідно до категорії ризику загрожуватиме штрафом до 10 млн грн.
Також переглянуто та збільшено граничні розміри штрафів за ключові порушення у сфері валютного законодавства. Зокрема, суттєві порушення (від 1 млн грн за одну операцію або від 10 млн за їхньою сумою) у порядку проведення розрахунків за валютними операціями, торгівлі іноземною валютою, переказі валютних цінностей, їх транскордонному переміщенню, нездійсненню/неналежному здійсненню банком валютного нагляду, порушенню заходів захисту тепер караються штрафом до 1 млн грн, тоді як було 0,4 млн грн.
Невеликі за сумами порушення тепер можуть загрожувати штрафів до 400 тис. грн замість колишніх 50 тис. грн
Інші суттєві порушення банком вимог валютного законодавства, зокрема недопущення до перевірки або створення перешкод для неї працівникам Нацбанку, нездійснення банком аналізу, перевірки документів про валютні операції – до 1% від суми зареєстрованого статутного капіталу банку, тоді як раніше існував ліміт у 8 млн грн.
