Перша віцепрем’єрка – міністерка економіки України Юлія Свириденко та віцепрем’єрка з відновлення, стійкості та використання єврофондів Словаччини Петер Кмец (Peter Kmec) обговорили можливість поставок нафти через трубопровід Одеса-Броди.
“Ми обговорили ситуацію на прикордонних переходах, двосторонню торгівлю, промислове співробітництво, енергетику. Ми натхнені реалізованим проєктом із постачання нафти через Україну в Словаччину через портовий термінал і трубопровід з Одеси”, – написала Свириденко у “Твітер” (X).
За її словами, Україна також зацікавлена в наданні Словаччині послуг зі зберігання природного газу у своїх підземних сховищах (ПСГ).
У рамках візиту української делегації гендиректор “Укртранснафти” Володимир Цепенда зустрівся з представником оператора словацької ділянки нафтопроводу “Дружба” – головою ради директорів Transpetrol Мартіном Ружинським.
Згідно з повідомленням українського оператора, сторони підбили підсумки співпраці у 2023 році та обговорили плани щодо організації транспортної роботи на наступний рік.
“Підсумки року свідчать про злагоджену взаємодію з нашими європейськими партнерами. Ми хочемо утримати цей результат і далі, тому обговорили всі питання щодо транспортування нафти у 2024 році, зокрема, режими перекачування нафтопроводом “Дружба”, – наводяться в повідомленні слова Цепенди.
Словаччина продовжить ембарго на ввезення українського зерна з 1 січня 2024 року на невизначений термін, а також розширить перелік сільгосппродукції України, доступ для якої на внутрішній ринок країни буде закрито, повідомляє агентство ЕФЕ.
За даними агентства, яке посилається на заяву Мінсільгоспу Словаччини, наприкінці цього року спливає термін ембарго на ввезення в Словаччину українських товарів – пшениці, кукурудзи, буряків і насіння соняшнику. У Братиславі ухвалили рішення зберегти ці обмеження.
Крім цього, уряд країни вирішив розширити список української продукції, щодо якої з 1 січня 2024 року також діятиме заборона на ввезення, це ячмінь, пшеничне борошно, тростинний цукор, солод, соєві боби, мед, а також деякі інші товари.
Усі продукти, на які поширюються обмеження, можуть перетинати кордон країни тільки в запечатаному вигляді транзитом. Мета цих заходів – захист місцевих сільгоспвиробників.
Директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крісталіна Георгієва оголосила про створення Фонду розвитку потенціалу України (Ukraine Capacity Development Fund, UCDF) для надання технічної допомоги бюджетом $65 млн на п’ять років, а Нідерланди, Японія, Литва і Словаччина стали його першими вкладниками сумарно на $14,5 млн.
“Ми шукаємо $65 млн на п’ять років для розширення розвитку потенціалу (України) в пріоритетних галузях, підтримуваних програмою МВФ. Я рада повідомити, що донори вже пообіцяли внести внески в розмірі приблизно $14,5 млн. Я впевнена у вашій підтримці цієї ініціативи”, – заявила Георгієва після міністерського круглого столу з питань України, який відбувся в межах щорічних зборів МВФ і Світового банку, що завершилися у неділю, у Марракеші.
Уточнюється, що внесок Нідерландів до фонду становив $7 млн.
В офіційному заході з приводу запуску фонду на полях зборів МВФ і СБ узяли участь перший заступник директора-розпорядника МВФ Гіта Гопінат, міністр фінансів Сергій Марченко, голова НБУ Андрій Пишний і його заступник Сергій Ніколайчук, а також представники чотирьох зазначених країн.
“Ці внески підтримають зусилля української влади щодо стабілізації макроекономічних умов і відновлення післявоєнної економіки, одночасно реалізуючи комплексні реформи, які відповідають цілям вступу України до ЄС”, – вказав МВФ у повідомленні про створення UCDF.
Пишний подякував МВФ за запуск нового фонду. Він підкреслив важливість для України міжнародної фінансової допомоги, реформування української економіки, зміцнення інституційної спроможності органів влади.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг висловив упевненість у тому, що Польща і Словаччина продовжать підтримувати Україну після майбутніх виборів, незважаючи на нещодавні різкі висловлювання на адресу Києва, повідомляє Reuters у п’ятницю, 29 вересня.
“Я очікую і впевнений, що Україна і Польща знайдуть спосіб вирішити ці питання без негативного впливу на військову підтримку України”, – сказав Столтенберг в інтерв’ю Reuters.
Зазначається, що Польща, член НАТО, до недавнього часу вважалася одним із найвірніших союзників України в її війні з Росією, але відносини з нею зіпсувалися після рішення Польщі продовжити заборону на імпорт українського зерна.
Словаччина, що входить до НАТО, також є союзником України, постачаючи військову техніку, включно з винищувачами МіГ-29 і зенітно-ракетними комплексами С-300. Однак лідер опозиції і колишній прем’єр-міністр Роберт Фіцо, який лідирує в опитуваннях перед виборами, пообіцяв припинити цю військову підтримку, підкреслює Reuters.
“Який би новий уряд не був у Словаччині, ми продовжуватимемо засідати на зустрічах НАТО, – сказав Столтенберг, – і я впевнений, що ми знайдемо способи продовжувати надавати підтримку – як ми робили це після кожних виборів у цьому альянсі з початку війни”.
На виборах до парламенту Словаччини, які відбулися в суботу, перемагає опозиційна соціал-демократична партія “Курс – нова демократія” екс-прем’єра Роберта Фіцо, йдеться в повідомленні управління статистики республіки.
За даними з 95,75% виборчих дільниць, вона набирає 23,58% голосів, тоді як ліберальна партія “Прогресивна Словаччина”, очолювана віце-головою Європейського парламенту Міхалом Шімечкою, отримала 16,37%.
Як зазначалося в екзит-полах, п’ятивідсотковий бар’єр, судячи з усього, зуміли подолати ультраправі, і тепер вони будуть представлені в словацькому парламенті.
Фіцо відомий як політик, який виступає проти продовження постачання озброєнь Україні. Він також заявляв, що антиросійські санкції Заходу неефективні і обіцяв скористатися правом вето щодо заяви про вступ України до НАТО. Шимечка постає його протилежністю, дотримується ліберальних і прозахідних поглядів і обіцяє виборцям поглиблювати європейську співпрацю, зазначає газета The Guardian.
Україна подасть позов до Світової організації торгівлі (СОТ) на Польщу, Угорщину та Словаччину через їхню відмову зняти заборону на українську сільськогосподарську продукцію, повідомив заступник міністра економіки і торгівлі – торговий представник України Тарас Качка в інтерв’ю Politico.
“Важливо довести, що ці дії юридично неправомірні. І тому завтра ми почнемо судовий розгляд”, – сказав Качка минулої неділі, додавши, що Київ готується вжити заходів у відповідь проти польського експорту фруктів і овочів.
Коментуючи введення односторонніх заборон з боку Польщі, Угорщини та Словаччини на українське зерно після рішення Європейської Комісії зняти обмеження, Качка сказав, що “на наш погляд, ці заходи Угорщини та Польщі є заявою про тотальну недовіру до Єврокомісії”.
Торгпред України вважає, що відкрита непокора Брюсселю з боку Польщі, Угорщини та Словаччини була не просто внутрішньою справою ЄС, а спричинила те, що він назвав “найбільшою системною проблемою” – чи можуть міжнародні торговельні партнери довіряти тому, що Брюссель говорить від імені ЄС.
“Протягом багатьох років саме Європейська комісія є посередником у торговельних переговорах та інститутом торговельної політики для всього ЄС. І ми звикли працювати на цій основі”, – сказав Качка і додав, що, на його думку, “системний підхід Будапешта і Варшави щодо ігнорування позиції інституцій ЄС у торговельній політиці буде проблемою для ЄС в цілому, тому що тут немає єдності”.
Київ планує подати позов на ці три країни до Світової організації торгівлі, а не через власну торговельну угоду з ЄС. “Я думаю, що весь світ має побачити, як держави-члени ЄС поводяться щодо торговельних партнерів і свого Союзу, тому що це може впливати і на інші держави”, – наголосив він.
У той час як Словаччина просто продовжила попередню заборону ЄС на чотири види зерна, Польща на вихідних запровадила додаткові заборони на українське борошно та корми. Угорщина, за словами Качки, йде ще далі і забороняє ще 25 продуктів, які раніше не обговорювалися, включно з м’ясом.
“Ці довільні заборони просто смішні. Я думаю, що Угорщина тут робить політичну заяву про те, що вона хоче заблокувати торгівлю з Україною, а також повністю ігнорувати Брюссель. І саме тому я думаю, що це дуже сміливий рух проти нас обох з боку Будапешта”, – наголосив Качка.
Хоча додаткові заборони Угорщини мають здебільшого символічний характер, з огляду на те, що Україна не експортує в країну багато яловичини та свинини, заходи Польщі вплинуть на значну частину українського експорту, зазначив Качка. Якщо Варшава не скасує ці додаткові заборони, “ми будемо змушені вжити заходів у відповідь на додаткові продукти і заборонимо імпорт фруктів і овочів з Польщі”.
Уряди в Будапешті та Варшаві заявили, що діють, щоб захистити своїх фермерів від сплеску української продукції, що призвело до зниження цін, але Качка заперечив, що ці міркування є хибними: “Польська заборона не допоможе фермерам, вона не вплине на ціни, тому що ціни є глобальними – те, що вони роблять, ґрунтується на громадській думці”.
Представник ЄС повідомив виданню, що Брюссель сподівається розв’язати цю проблему, змусивши Київ запровадити власні обмеження на експорт у разі раптового різкого зростання експорту.
Відповідаючи на запитання про цю потенційну угоду, Качка сказав, що Київ готовий “узяти на себе відповідальність за те, щоб експорт з України не спричинив цунамі в сусідніх країнах”, і запровадить систему експортних ліцензій на зерно “в реальному часі” для обох країн, що сповільнить експорт до сусідніх країн і дасть змогу Україні “швидко відреагувати” в разі виявлення сплеску.
Як повідомлялося, заборону на експорт пшениці, ячменю, ріпаку та насіння соняшнику з України в Польщу, Угорщину, Словаччину, Румунію та Болгарію, запроваджену 2 травня на період до 5 червня, було продовжено до 15 вересня.
У п’ятницю, 15 вересня, ЄС дозволив скасувати цю заборону після того, як Україна пообіцяла вжити заходів щодо посилення контролю за експортом у сусідні країни. Того ж дня Польща, Угорщина і Словаччина ввели односторонні заборони на імпорт українських агротоварів. Крім пшениці, ріпаку, соняшнику і кукурудзи Польща заборонила ввезення в країну круп і борошна, а Угорщина розширила список до 25 позицій.
