Україна з 17 квітня може почати експорт електроенергії до Словаччини в обсязі 200 МВт щогодини, повідомила НЕК “Укренерго”.
Згідно з її повідомленням у Телеграм-каналі в суботу, відповідний аукціон із розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів у напрямку Словаччини було проведено сьогодні на дату поставки 17 квітня.
На аукціоні було розподілено 100% доступної пропускної спроможності за цим напрямком серед чотирьох учасників.
Згідно з даними аукціонної платформи “Укренерго”, всі 200 МВт перерізу розділили “ДТЕК Західенерго” (по 115-135 МВт на кожну годину), “ДЕ Трейдінг” (по 47-49 МВт на кожну годину), “Ле Трейдінг Україна” (по 5-20 МВт на 18 годин), “ТЕС” (по 20 МВт на кожну годину).
При цьому вперше з моменту відкриття експорту з 11 квітня компанії не просто бронювали перетин, а конкурували за ціною за нього. У підсумку, мінімальна ціна МВт-год становила 307,5 грн/МВт-год, максимальна – 1,3 тис. грн/МВт-год.
Загалом компанії за 24 години понеділка мають сплатити за перетин до Польщі майже 3,4 млн грн.
Водночас експорт електроенергії в суботу до Молдови зріс на 59,2% – до 1777 МВ-год, до Польщі після дводенної перерви становить 1775 МВт-год на добу, свідчать дані на сайті мережі системних операторів континентальної Європи ENTSO-E.
Згідно з інформацією на сайті, постачання до Молдови здійснюватимуть 18 годин на добу на потужності мінімум 99 МВт і максимум 130, до Польщі – по 75 МВт усі години, за винятком першої години доби, потужність на яку становила 50 МВт.
На 15 квітня 289-290 МВт із 650 МВт запропонованої годинної пропускної спроможності перерізу в Молдову забронювали 6 компаній: ПрАТ “Укргідроенерго” (по 100 МВт на кожну годину), “Д. Трейдінг” (по 99 МВт на кожну годину). Трейдинг” (по 99 МВт на кожну годину), “Артлекс-Енерджі” (по 40 МВт на кожну годину), “ДЕ Трейдинг” (по 30 МВт на кожну годину), “ЕРУ Трейдинг” (по 20 МВт на кожну годину) і “ЕЕС” (по 1 МВт на 4 години). Державний енерготрейдер “ЕКУ”, який бронював кілька днів по 150 МВт на кожну годину, цього разу в аукціоні участі не брав.
Як повідомлялося, експорт до Молдови здійснювався 11 квітня в обсязі 150 МВт-год, 12 квітня 497 МВт-год на добу, 13 квітня – 965 МВт-год, 14 квітня – 1116 МВт-год. До Польщі е/е йшла поки що тільки 12 квітня в обсязі 1625 МВт-год. Тоді всі запропоновані 75 МВт перетину на кожну годину забронювало “ДТЕК “Західенерго”.
Після перерви 13-14 квітня, ця компанія забронювала таку саму потужність на 15 квітня.
Міненерго відновило експорт електроенергії рішенням від 7 квітня, після чого НЕК “Укренерго” почала проводити аукціони з розподілу потужності перерізу для експорту до Молдови та Польщі, вирішували питання відкриття експорту до Словаччини.
У Міненерго наголошують, що експорт здійснюватиметься в умовах профіциту е/е і виключно за умови дотримання пріоритетності поставок українським споживачам. Експорт було зупинено з 11 жовтня після початку масованих атак на енергосистему.
Дозволена ENTSO-E максимальна пропускна здатність для експорту електроенергії в Європу становить 400 МВт. “Укренерго” спільно з європейськими колегами працює над можливістю збільшення цього обсягу.
У Словаччині призупинили переробку партії української пшениці через виявлення в ній підвищеної концентрації пестицидів, повідомив в.о. міністра сільського господарства Словаччини Самуель Влчан.
Влчан нагадав, що ще в липні 2022 року він розпорядився посилити контроль за українським зерном. “Ще до того, як ми почали пломбувати всі транзитні вантажівки з українським зерном, було перехоплено відносно великий зразок українського зерна, і три незалежні акредитовані лабораторії підтвердили наявність у ньому підвищеного вмісту залишків пестицидів”, – цитує Влчана SME.
Партію української зернової, в якій знайшли підвищений вміст пестицидів, переробляли на одному з найбільших млинів Словаччини. Решту 1,5 тис. тонн зерна з цієї партії переробляти не будуть.
До кінця поточного тижня влада Словаччини отримає результати перевірки виявленої партії пшениці, і стане зрозуміло, чи можуть залишки пестицидів у ній впливати на здоров’я людини.
За словами Влчана, якби українське зерно надходило в Словаччину через територію країни-члена ЄС, наприклад через Польщу, створена система контролю дала б можливість відстежити закупівлю.
“Тож ми намагаємося знайти джерело такої пшениці. Однак якщо пшеницю вже змололи, наприклад у Польщі, ми вже не можемо це відстежити. Водночас ми проводимо вибіркові перевірки навіть для такого імпорту (борошна)”, – додав в.о. міністра сільського господарства.
Влчан закликав переробників зернових бути уважними під час закупівлі сільгосппродукції з країн поза межами ЄС, зокрема й тієї, що легально імпортується до Словаччини.
Лідери п’яти країн із Центральної та Східної Європи закликали Єврокомісію вжити заходів у зв’язку з надлишком зерна та іншого українського продовольства, що утворилося на їхній території, передає агентство Associated Press із Варшави.
“Ми закликаємо Єврокомісію вивчити можливість купівлі зерна, що скупчилося, у країн-членів ЄС, прикордонних з Україною, на гуманітарні потреби”, – йдеться в листі, адресованому голові ЄК Урсулі фон дер Ляєн від імені прем’єрів Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії та Болгарії.
“Ми також повторюємо наш заклик до фінансової підтримки з боку ЄС з метою прискорення розвитку транспортної інфраструктури (для вивезення зерна – ІФ)”, – наголошується в ньому.
Вказується, що подібна продукція залишається на прилавках цих країн у надлишку, знижуючи ціни, і не досягає готових купувати її країн за межами ЄС.
У Єврокомісії раніше заявили, що мають намір швидко запустити механізм допомоги країнам, які зіткнулися з напливом української продукції.
Прем’єр-міністр Словацької Республіки Едуард Хегер, прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович і прем’єр-міністр Словенії Роберт Ґолоб прибули до Києва, де візьмуть участь у саміті з нагоди річниці визволення Бучі. Як повідомляє словацьке агентство TASR, прем’єр-міністр Словацької Республіки Хегер у п’ятницю прибув в Україну, він зустрінеться з президентом Володимиром Зеленським.
Разом із Хегером в Україну прибув міністр оборони Словаччини Ярослав Надь. Час і місце зустрічі не повідомляються заздалегідь з міркувань безпеки.
Як заявив Хегер, Зеленський запросив його відвідати Україну в телефонній розмові після того, як Словаччина схвалила передачу Україні винищувачів МіГ-29.
Надь, зі свого боку, протягом дня має зустрітися зі своїм українським колегою Олексієм Резніковим.
Крім того, до Києва в п’ятницю вранці прибув прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович. Він планує зустрічі із Зеленським, прем’єр-міністром Денисом Шмигалем і головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком. Із хорватським прем’єром також прибув міністр у справах ветеранів Томо Медведь.
Як повідомляють на сайті хорватського уряду, разом із Зеленським, Хегером, Голобом і президентом Молдови Маєю Санду вони візьмуть участь у саміті “Буча – відповідальність Росії за злочини в Україні” в Києві з нагоди річниці визволення Бучі (Київська обл.). Після цього відбудеться спільна пресконференція.
Це другий візит Пленковича в Україну від початку російської агресії 24 лютого 2022 року. У травні минулого року він зустрівся в Києві з керівництвом України, відвідав Ірпінь і Бучу.
Словенська газета Delo, зі свого боку, повідомила про прибуття в п’ятницю до Києва прем’єр-міністра Словенії Роберта Голоба. Він також має намір зустрітися із Зеленським.
Для прем’єр-міністра Словенії це перший візит в Україну після приходу до влади. Його мета – підтвердити підтримку України, яка з лютого минулого року є жертвою російської агресії.
Голоба також приймуть Шмигаль і Стефанчук .
Ухвалений у п’ятницю дев’ятий пакет санкцій ЄС щодо Росії дозволяє Болгарії, Угорщині та Словаччині, які отримали відстрочку від нафтового ембарго Євросоюзу на російську нафту, експортувати вироблені з неї нафтопродукти в Україну.
В опублікованій 16 грудня в Офіційному журналі Євросоюзу постанові Ради ЄС ідеться про те, що рішення “дає змогу Угорщині, Словаччині та Болгарії експортувати в Україну деякі продукти нафтоперероблення, отримані з російської сирої нафти, імпортованої на підставі розглянутих відступів (від ембарго – ІФ), зокрема за необхідності транзитом через інші держави-члени”.
Ще один пункт постанови дозволяє Болгарії “експортувати в треті країни певні нафтопродукти, отримані з російської сирої нафти, імпортованої на основі розглянутих відступів”.
У публікації це пояснюється необхідністю “зниження ризиків для довкілля та безпеки, оскільки такі продукти не можуть безпечно зберігатися в Болгарії”.
Документ уточнює, що відповідний річний експорт не повинен перевищувати середньорічний обсяг експорту такої продукції за останні п’ять років.
Словаччина готова, але ще не відправила в Україну винищувачі МіГ-29, це питання детально обговорювалося з президентом України Володимиром Зеленським, повідомив міністр закордонних справ Словацької Республіки Растислав Качер.
“Ми ще не передали вам МІГ-29. Але ми готові це зробити. Ми говоримо з нашими партнерами в НАТО про те, як це зробити. І сьогодні (8 грудня) у нас була дуже змістовна розмова з вашим президентом. Мій міністр оборони пояснив вашому президенту, як ми можемо це зробити. І я думаю, що найближчими тижнями до Словаччини приїде українська делегація, і ми разом із нашими американськими друзями будемо працювати над тим, щоб це стало реальністю”, – сказав Качер в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Глава МЗС зазначив, що 7 грудня Словаччина затвердила “пару тисяч ракет, які використовуються для МІГ-29”. Також він повідомив, що обговорював питання відправки літаків із президентом України під час зустрічі.
“Але і з президентом Зеленським ми теж обговорили це досить докладно. І я думаю, що мені потрібно тримати в секреті, як це буде зроблено, щоб не ставити під загрозу. Але скажу, що сьогодні в нас був дуже, дуже гарний обмін думками з президентом Зеленським про те, як ми це будемо робити. Так що я дуже оптимістичний, думаю, це теж скоро буде зроблено, літаки з’являться в Україні”, – додав Качер.
