Урожай кукурудзи, за попередніми оцінками Міністерства аграрної політики і продовольства, 2024 року становитиме 25 млн тонн, соняшнику – 12 млн тонн, сої – 5 млн тонн, повідомив міністр аграрної політики і продовольства Віталій Коваль в інтерв’ю Forbes Ukraina.
«Україна не доотримала близько 2% ранніх зернових порівняно з торішнім урожаєм. Ця група не так постраждала, як пізні культури. Найбільше дісталося сої, гречці, кукурудзі, соняшнику. У них недобір близько 10-15% залежно від регіону. Однак це не критично в продовольчій безпеці країни», – сказав він.
Коваль висловив упевненість, що в новому сезоні структура посівів глобально не зміниться порівняно з минулим роком. Водночас у Мінагрополітики є побоювання щодо озимого ріпаку: не вистачає вологи, щоб його висіяти.
«Загалом буде посіяно близько 5 млн га озимих», – резюмував міністр агрополітики.
Господарства агрохолдингу “Укрпромінвест-Агро” (“УПІ-АГРО”), одного з провідних виробників цукру в Україні, активно прибирають пізні сільгоспкультури, у ПрАТ “Продовольча компанія “Поділля” вже прибрано 55% площ сої та 48% кукурудзи, у ТОВ “Продовольча компанія “Зоря Поділля” – 86% площ соняшнику та 30% сої, повідомила пресслужба агрохолдингу на фейсбук-сторінці.
“Сезон-2024 був сухим і спекотним, що призвело до передчасного висихання та дозрівання культур. Тому порівняно з попередніми роками ухвалено рішення розпочати збирання врожаю раніше”, – розповів директор департаменту “Укрпромінвест-Агро” з агровиробництва Євген Москальов.
За його словами, така стратегія поширюється на всі культури, окрім цукрових буряків, старт копання яких навпаки відтерміновано в очікуванні продуктивних опадів, що допоможуть розм’якшити пересохлий і твердий ґрунт для якісного збирання з меншими втратами та меншим навантаженням на бурякозбиральні комбайни.
В агрохолдингу зазначили, що ПК “Поділля” повністю зібрала врожай соняшнику. Також зібрано сою на 55% площ і кукурудзу – на 48% площ. 17 вересня розпочався сезон копання цукрових буряків.
У ПК “Зоря Поділля” розпочали кампанію зі збирання ранньої сої, потім – соняшнику. Станом на середину вересня зібрано 86% площ соняшнику, 30% – сої та розпочалося збирання кукурудзи. Також з 10 вересня на території діяльності компанії розпочалося копання цукрових буряків.
Посів озимих культур під урожай-2025 на полях “УПІ-АГРО” розпочався в серпні-вересні: вже посіяно 5,7 тис. га ріпаку та 655 га озимого жита на зелений корм для потреб тваринництва, розпочато посів озимої пшениці.
Як повідомлялося, “УПІ-АГРО” 2024 року відвів під ярі культури 72,9 тис. га, зокрема, під цукрові буряки було відведено 22,3 тис. га, сою – 22,7 тис. га, кукурудзу – 25,2 тис. га, соняшник – 2,7 тис. га.
“Укрпромінвест-Агро” опікується вирощуванням сільгоспкультур, виробництвом цукру, борошна, м’ясним і молочним тваринництвом.
Земельний банк групи перевищує 116,5 тис. га. Агрохолдинг розташований переважно в регіонах, які не зазнали вторгнення російських окупантів.
Загальне поголів’я ВРХ агрохолдингу становить 6,3 тис., свиней – 12 тис. Загальні елеваторні потужності зі зберігання сільгоспкультур – 120 тис. тонн. Цукровий бізнес групи представлений двома цукровими заводами у Вінницькій області. У 2021 році було вироблено 263,4 тис. тонн цукру – третій показник в Україні. Холдинг постачає продукцію переробки зернових до Молдови, Грузії, Туркменистану, Ізраїлю, Палестини, Анголи, Лівану, Сирії, В’єтнаму.
До складу “Укрпромінвест-Агро” входять ТОВ “Група “Агропродінвест”, ПрАТ “ПК Поділля”, ТОВ “ПК Зоря Поділля”, ТОВ “Вінницький комбінат хлібопродуктів №2”, АФ “Дніпроагролан”, АФ “Іванківці”, ТОВ “Мас-Агро”, ТОВ “Правобережне” і ТОВ “Прогрес-НТ”.
Власником агрохолдингу з грудня 2019 року є син експрезидента України Олексій Порошенко.
Експорт соєвих бобів з України в сезоні-2023/2024 сягнув рекордного показника і становив близько 3,26 млн тонн, що на 5% перевищило попередній максимум 2022/2023 МР у 3,1 млн тонн, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Приросту відвантажень вдалося досягти завдяки кільком факторам, серед яких ключові – це істотне збільшення врожаю цієї культури 2023 року та конкурентна ціна української сої на світовому ринку, зокрема, в першій половині 2023/24 МР. Так, за вересень-лютий минулого сезону було відвантажено майже 70% загального експорту соєвих бобів із країни”, – зазначили аналітики.
Експорт сої з України у 2024/2025 МР становитиме близько 3,5 млн тонн, що на 7% більше, ніж минулого сезону, прогнозують в “АПК-Інформ”.
За їхньою інформацією, збільшення експорту відбулося переважно за рахунок Єгипту (у 2,1 раза більше), тоді як до ЄС і Туреччини відвантаження скоротилися на 22% і 26% відповідно.
Експерти прогнозують, що в новому сезоні-2024/2025 в України є шанси оновити рекорд з експорту соєвих бобів, з огляду на прогноз збільшення врожаю цієї культури до майже 6 млн тонн, що на 10% більше за торішній показник. Водночас, через очікуване зростання світового виробництва сої, конкурувати ціною в новому сезоні буде важче, особливо за такими напрямами, як Єгипет і Туреччина.
За підсумками сезону-2023/2024 ціни попиту на українську сою знизилися в середньому на $120/тонна відповідно до динаміки світового ринку та з огляду на посилення конкуренції. Якщо порівнювати цінові рівні на кінець серпня, то цьогоріч українська соя нового врожаю пропонується у напрямку Єгипту за ціною на рівні $427/тонна CIF, тоді як торік у цей самий період ціни пропозиції на цьому самому базисі сягали $545-550/тонна.
Міністерство сільського господарства США (USDA) в серпневому звіті підвищило прогноз світового виробництва олійних культур у 2024/2025 МР на 4,5 млн тонн до 690,5 млн за рахунок зростання виробництва сої та ріпаку, які частково компенсують зниження виробництва соняшнику, бавовнику, арахісу та пальмового ядра.
Світове виробництво ріпаку аналітики збільшили на 0,9 млн тонн до 88,8 млн, в основному завдяки розширенню виробничих площ під ним у Росії. Світове виробництво соняшнику знижено на 2,3 млн тонн – до 52,5 млн через несприятливі погодні умови, що вплинули на врожайність в Україні, Росії, ЄС, Туреччині, Сербії та Молдові.
Світове виробництво сої у 2024/2025 році USDA збільшено на 6,9 млн тонн до 428,7 млн тонн завдяки більш високому виробництву в США, Україні, Росії, Індії та Беніні. Експорт підвищено на 1,0 млн тонн до 181,2 млн за рахунок більш високого експорту в США, Україні, Росії та Беніні, що частково компенсує більш низькі поставки з Аргентини. Імпорт сої збільшено для Єгипту, ЄС, Ірану та Туреччини. Глобальні кінцеві запаси сої 2024/25 МР збільшено на 6,5 млн тонн до 134,3 млн переважно за рахунок більш високих запасів у Китаї, США та Аргентині, частково компенсованих більш низькими запасами в Бразилії.
Спека, що встановилася в Україні, особливо не позначиться на врожаї ранніх сільгоспкультур, проте на високі показники пізніх олійних культур, зокрема кукурудзи та сої, розраховувати вже не доводиться, заявив в.о. міністра аграрної політики і продовольства Тарас Висоцький в ефірі Єдиного національного телемарафону.
Він нагадав про наявність двох типів сільгоспкультур, які вирощує Україна, – ранні та пізні. Жнива ранніх культур уже тривають. Йдеться про пшеницю, ячмінь, а також про овес, горох, жито, ріпак.
“Ці культури також схильні до ефекту спеки, але він не є критичним. Щодо збирання навіть сприятливі”, – сказав в.о. міністра.
За його інформацією, середня врожайність ранніх зернових культур становить 37 ц/га. Однак вона зростатиме, оскільки жнива тривають у південних і центральних регіонах. Зокрема, Одеська, Миколаївська, Кіровоградська, Дніпропетровська області вже намолотили понад 1 млн тонн кожна. Далі до жнив приступатимуть західні та північні регіони, де врожайність буде вищою.
Станом на сьогодні середня врожайність ранніх сільгоспкультур прогнозується приблизно 45-48 ц/га, акцентував Висоцький.
“Якщо ми подивимося на пізні культури, а це насамперед кукурудза, соняшник і соя, то тут може бути негативний ефект від спеки, оскільки зараз пік цвітіння, запилення і росту цих культур. Усе залежить від того, якою буде погода в наступні тижні. Але вже станом на сьогодні (можна констатувати – ІФ-У) наявна спека справді не дасть змоги зібрати рекордні показники по кукурудзі та соняшнику”, – розповів в.о. міністра.
Висоцький повідомив, що по ранній зерновій групі очікується виробництво на рівні 27 млн тонн. Споживання цієї групи зернових культур усередині країни становить близько 6-8-9 млн тонн, що втричі більше за внутрішню потребу. Тому дефіциту зернових у країні не буде, а також не передбачається будь-яких різких цінових коливань.
Водночас, за його словами, ситуація може змінитися восени. Уже в серпні після завершення збирання ранніх зернових стане очевидною ситуація з іншими культурами.
“На сьогодні зміна ціни прогнозується більш на рівні інфляції або девальвації, тому що це (сільгоспкультури – ІФ-У) експортоорієнтовані товари. Вони прив’язані також до курсу гривні. Якихось різких змін цін на підставі цього збору (ранніх зернових культур – ІФ-У) не передбачається”, – констатував в. о. міністра. Він додав: “остаточний прогноз щодо врожаю сільгоспкультур буде зроблено в другій половині серпня”.
Експорт сої з України станом на 3 червня сповільнився і становив лише 1500 тонн, на складах залишаються значні запаси в 700-800 тис. тонн, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Ринок сої зараз перебуває в міжсезонному періоді, коли активність значно знижується. Основну ліквідність наразі забезпечують переробники, які зберігають високий рівень попиту на сировину. Середня закупівельна ціна від переробників уже перевищує 19 тис. грн/тонна, і можна очікувати подальшого зростання цін. Експорт сої, за прогнозами, залишається слабким і в наступні місяці. Більшість угод відбувається за готівку. Це також впливає на обсяги поставок за кордон. На біржовому ринку сої, ймовірно, ми бачимо злам тенденції вниз і спроби зростання”, – зазначили аналітики.
Експерти також додали, що, незважаючи на загальну слабкість експорту, є позитивні сигнали від ринку Польщі.
“Польські компанії виявляють значний інтерес до української сої. На кордоні з Польщею ціни на сою становлять $410-415/тонна. У портах умовні ціни на базисі СРТ близько $435-440/тонна”, – констатували у ВАР.
