Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) нагадала заінтересованим особам про формування Переліку осіб-експортерів кукурудзи та сої до Китайської Народної Республіки (КНР) і Переліку місць зберігання цих товарів для подальшого експорту до КНР.
Як пояснили у пресслужбі відомства, це робиться для забезпечення виконання вимог протоколу фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту кукурудзи та сої з України до КНР.
Документи, що підтверджують проведення фітосанітарних процедур місць вирощування та зберігання кукурудзи та сої з метою включення особи до Переліків, необхідно надіслати до 16 жовтня на електронну пошту Держпродспоживслужби.
Відомство нагадує, що підставами для прийняття рішення про відмову у видачі фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт є невідповідність об’єктів регулювання вимогам фітосанітарних заходів країни-імпортера.
Українські порти на Дунаї нині торгують переважно соєю як найбільш маржинальною сільгоспкультурою. Незважаючи на постійне зниження цін з боку експортерів і локальних переробників, соя приносить прибуток трейдерам і аграріям, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“На жовтень соя активно контрактується. Існує величезна різниця між цінами на українську сою і боби з Аргентини, США і Бразилії: вітчизняна соя дешевша на 80-100$/т. Цим користуються експортери, зокрема турецькі та єгипетські. Однак українські трейдери готові фіксувати й далі низький рівень цін, тобто самі собі “обвалюють” ринок. Для трейдерів це супермаржинальна культура, на якій вони сьогодні заробляють”, – розповіли аналітики.
Згідно з повідомленням, навіть за низьких цін соя приносить прибутки виробникам за будь-яких каналів збуту: продаж на місцеві переробні заводи, експорт до ЄС, поставки в малі порти.
“У найближчі два тижні закупівельні ціни переробних заводів можуть опуститися до 12,5-13 тис. грн/т, на дунайських портах – до умовного рівня 340 $/т. При цьому пропозиція сої знижуватися не буде”, – прогнозують у ВАР.
Експорт сої з України у вересні-червні 2022/23 маркетингового року (МР), за оперативними даними, сягнув майже 3 млн тонн, що вже стало рекордним сезонним обсягом відвантаження на зовнішні ринки за всю історію, перевищивши попередній максимум сезону-2016/17 загалом (2,9 млн тонн), повідомило аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Основним імпортером українських олійних у поточному сезоні залишається Євросоюз із часткою 47% проти 40% у 2021/22 МР і приростом по відношенню до експорту в аналогічний період попереднього сезону в 3,1 раза”, – зазначили аналітики.
При цьому, згідно з даними агентства, Туреччина зберігає за собою 2-ге місце в рейтингу імпортерів української сої з часткою 32% проти 36% у загальному експорті цієї продукції з України минулого МР. У цю країну за 10 місяців 2022/23 МР поставки зросли в 2,4 раза.
Аналітики вказали також на значний приріст відвантажень до Єгипту, особливо в травні-червні поточного сезону. Частка цієї країни в загальному експорті сої з України зросла до 15% проти 2% у сезоні-2021/22, тоді як обсяги відвантаження олійної в цьому напрямку збільшилися в 17 разів, до 440 тис. тонн.
Агропромислова група “Кернел”, за даними на середину травня, на 95% виконала плани з проведення посіву ярих культур, відвівши 35% площ під соняшник і 18% – під сою, повідомила компанія у Facebook.
“Агрокліматичні особливості нинішнього сезону: велика кількість опадів у березні та квітні, високий рівень підгрунтових вод в окремих регіонах і, відповідно, підтоплення значної частини полів – суттєво скоригували виробничу програму агропідприємств “Кернел”, – йдеться в інформації компанії.
Уточнюється, під соняшник відведено 35% посівних площ, або 120 тис. га, під кукурудзу – 24%, або 85 тис. га, під сою – 18%, або 65 тис. га.
Крім того, у структурі посівних площ 17%, або 60,4 тис. га зайнято під озимою пшеницею. Площі під ріпаком і багаторічними травами традиційно незначні, зазначили в агрохолдингу.
Зазначається, що в Харківському кластері змогли провести посівну на 28 тис. га, а ще 1 тис. га залишили без обробітку з міркувань безпеки, оскільки ці землі розташовуються за 40 км від лінії фронту – в Куп’янському районі. За даними на 16 травня, у кластері засіяно 100% від запланованих на сезон площ.
За інформацією заступника керівника з виробництва Харківського кластера Олександра Звягінцева, 35% площ відведено під озиму пшеницю, 30% – соняшник, 15% – озимий ріпак, 10% – кукурудзу, 10% – сою.
Команда кластеру “Дружба-Нова” на Сумщині відвела під майбутній урожай 177 тис. га ріллі, а необробленими залишилися 7 тис. га, які розташовані поруч із російським кордоном.
Заступник керівника з виробництва кластеру “Дружба-Нова” Ігор Тихончук повідомив, що завершується посів кукурудзи та соняшнику, під які в структурі посівів відведено 20% і 35% відповідно. Посів сої, під яку відведуть 24% площ, завершать до 25 травня. Посівами озимої пшениці зайнято 17% площ.
За інформацією агрохолдингу, через перенасичені вологою поля частину ранньовесняних технологічних операцій скасували, замінили або змістили в часі. Зміщення термінів торкнулося початку посівної, яку в усіх регіонах розпочали наприкінці квітня, що на два тижні пізніше від традиційних термінів.
Агрономічна служба “Кернел” повідомила про сприятливі умови для посіву соняшнику та кукурудзи, які сіяли паралельно для прискорення темпів посівної.
“Більшість агрокластерів завершили посів кукурудзи та соняшнику і завершують посів сої. Це теплолюбна культура, умови для висіву якої не були сприятливими аж до 5-6 травня. Незважаючи на примхи погоди, 80% площ під майбутній урожай сої планують засіяти в оптимальні для культури терміни”, – резюмували в агрохолдингу.
“Кернел” до війни посідав перше місце у світі за виробництвом соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) і її експортом (близько 12%), а також був найбільшим виробником і продавцем бутильованої соняшникової олії в Україні. Крім того, компанія займалася вирощуванням іншої агропродукції та її реалізацією.
У 2022 фінансовому році (ФР, липень-2021 – червень-2022) холдинг отримав $41 млн чистого збитку проти $506 млн чистого прибутку в попередньому ФР, його виручка скоротилася на 5% – до $5,332 млрд, а показник EBITDA скоротився в 3,7 раза – до $220 млн.
Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, вересень-2022 – серпень-2023) експортувала 465 тис. тонн соєвих бобів, що в 2,5 раза перевищує показник експорту в аналогічний період минулого сезону і стало максимумом для трьох останніх МР.
При цьому експорт сої в жовтні 2022 року склав 215 тис. тонн, скоротившись порівняно з минулим місяцем на 14%, але поставлені в жовтні на зовнішні ринки обсяги соєвих бобів перевищили показники жовтня минулого року на 24%.
Уточнюється, що однією з причин скорочення експорту в жовтні стало уповільнення торгівлі в українських морпортах внаслідок невизначеності перспектив роботи “зернової” угоди.
Основними імпортерами сої з України стали країни ЄС (частка 46%) і Туреччина (37%), які наростили закупівлю української сої у вересні-жовтні 2022 року відповідно вшестеро та вдвічі, порівняно з аналогічним періодом 2021/22 МР.
Як повідомлялося, станом на 25 листопада в Україні зібрано 3,6 млн тонн соєвих бобів із 1,5 млн га, що становить 97% від засіяних нею площ. Середня врожайність сої склала 24 ц/га
Україна в минулому 2021/2022 маркетинговому році (МР, липень-червень) експортувала 1,39 млн тонн сої, що всього на 5% поступається показнику 2020/2021 МР повідомляється на сайті електронної зернової біржі GrainTrade у четвер.
При цьому після початку російської військової агресії в Україні соя стала єдиною олійною культурою, середньомісячні темпи експорту якої зросли – у березні-серпні 2022 року експорт сої склав 507 тис. тонн, що на 65% більше, ніж у березні-серпні 2021 року. Це пояснюється високою питомою вартістю однієї тонни сої, завдяки чому її виявилося вигідно експортувати в умовах логістичного колапсу і блокади РФ українських морпортів, що виникли з початком війни.
Основними імпортерами української сої у 2021/2022 МР стали країни Євросоюзу та Туреччина. При цьому ЄС у березні – серпні 2022 року збільшив імпорт української сої на 76%, а загалом за сезон – на 36%, тоді як Туреччина на початку МР скоротила закупівлі та знову активізувала їх на початку травня 2022 року. За даними біржі, всього у 2021/2022 МР з України до Туреччини було відвантажено 536 тис. тонн сої (39% від усього її експорту), що на 2% менше, ніж у 2020/21 МР.
При цьому у березні–серпні 2022 року експорт сої з України до Туреччини зріс утричі порівняно з аналогічним періодом 2020/2021МР. Як повідомлялося з посиланням на дані асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” (УКАБ), Україна за перші 15 днів вересня експортувала 100 тис. тонн соєвих бобів, у серпні – 148 тис. тонн, у липні – 52 тис. тонн, у червні – 90 тис. Тонн.
