Узбекистан і Європейський Союз 5 квітня підписали меморандум про взаєморозуміння, який поклав початок стратегічному партнерству з розвитку стійких ланцюжків створення вартості в галузі критично важливої сировини.
Меморандум візуалізували в Бельгії Міністр інвестицій, промисловості і торгівлі Узбекистану Лазіз Кудратов і виконавчий Віце-президент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс.
У ЄС зазначають, що Узбекистан володіє другими за величиною запасами критично важливої сировини в Центральній Азії: міді, молібдену і золота.
“Ця угода знаменує собою значний крок на шляху до забезпечення диверсифікованих і стійких постачань критично важливої сировини для переходу до екологічних і цифрових технологій, як у країнах Європейського Союзу, так і в Узбекистані”, – наголошується в повідомленні.
Критично важлива сировина – це корисні копалини, які мають велике економічне значення для Євросоюзу. До такої сировини належить 34 види металів, мінералів та інших природних матеріалів, 17 з яких є стратегічно важливими: мідь, літій, алюміній, титан, платина, графіт, нікель, кобальт та інше.
Стратегічне партнерство, згідно з меморандумом, зосереджене на таких сферах співпраці:
“Ця угода з багатим на природні ресурси Узбекистаном допоможе ЄС забезпечити такий необхідний доступ до найважливішої сировини. Для Узбекистану це стане серйозним стимулом для реалізації його амбіцій щодо диверсифікації економіки, сталого розвитку видобувної промисловості”, – заявив Валдіс Домбровскіс.
Партнерство відповідає стратегії “Глобальний шлюз” (Global Gateway), ключовій ініціативі ЄС з інвестицій у стійкі проєкти у світі, що враховує потреби країн-партнерів і забезпечує довгострокові вигоди для них, завдяки якій ЄС мобілізує до 300 млрд. євро до 2027 року.
Наступним кроком після підписання меморандуму стане спільна робота Євросоюзу та Узбекистану над створенням оперативної дорожньої карти з конкретними діями.
ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), почало продавати титанову сировину в Італію, Іспанію, Німеччину і системно розширює географію експорту.
Згідно з інформацією компанії, незважаючи на складнощі та ризики воєнного часу, у 2023 році було відвантажено понад 102 тис. тонн продукції. Планові обсяги поставок на 2024 рік – 200 тис. тонн.
Перший заступник голови правління ОГХК Єгор Перелигін, слова якого містяться в інформації, зазначив, що завдяки ефективним підходам і налагодженню комунікації з потенційними покупцями за четвертий квартал 2023 року і перший квартал 2024 року компанія підписала контракти на постачання приблизно 80 тис. тонн.
“Ми змогли залучити серію підписок за готову продукцію від стабільних гравців на ринку і відкрити нові шляхи постачання кінцевих споживачів світового рівня. Ми інтегрували функції координації та управління логістикою в комерційному блоці, стали більш гнучкими і зробили акцент на індивідуальному підході до стратегічних клієнтів. Як результат, відкрили бренд ОГХК для відомих кінцевих споживачів в Італії, Іспанії та Німеччині”, – пояснив він.
Перелигін додав, що за підсумками другого кварталу цього року рутил і циркон ОГХК можуть стати абсолютно регулярними і ключовими компонентами в сировинних портфелях великих переробників в Італії, Іспанії та Німеччині.
Водночас стратегічними партнерами по ільменітовому концентрату ОГХК залишаються компанії в США і Чехії. Відкриваються також експортні поставки ільменіту Іршанського ГЗК одному з найбільших кінцевих споживачів у Північній Америці. Найближчим часом планується реалізацію близько 60 тис. тонн. При цьому наголошується, що ланцюг поставок і кінцеві споживачі цієї продукції чітко і суворо контролюються компанією і правоохоронцями.
“Наш успіх – це наша велика команда. Це понад 4 тисячі фахівців своєї справи, які працюють у режимі NONstop. Спільно ми заклали гарний старт на 2024 рік і крок за кроком наближаємося до стратегічної мети – виробляти продукцію з доданою вартістю та суттєво потіснити вплив агресора на ринках критичних мінералів і стратегічних матеріалів”, – резюмував Перелигін.
ДП “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” розпочало фактичну діяльність із серпня 2014 року, коли уряд України ухвалив рішення про передачу йому в управління майнових комплексів Вільногірського гірничо-металургійного комбінату (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанського гірничо-збагачувального комбінату (ІГЗК, Житомирська обл.). Раніше ці комбінати були в оренді у структур Фірташа. Потім підприємство було перетворено на ПАТ, а після – на ПрАТ.
Уряд у серпні 2016 року вніс ОГХК до списку компаній, що підлягають приватизації у 2017 році. Її терміни кілька разів відкладали, а конкурс двічі зривався.
ОГХК раніше реалізовувала продукцію більш ніж у 30 країн світу і була одним з найбільших у світі виробників титанової сировини, займаючи 4% світового ринку. Компанія видобуває титанову руду.
ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), відновило відвантаження титанової сировини – ільменіту – з Іршанської філії на європейський ринок.
Згідно з прес-релізом ФДМ, у жовтні ОГХК розпочало відвантаження ільменітового концентрату з ІГЗК до Чехії. Згідно з контрактом, до кінця 2023 р. компанія має поставити на європейський ринок 30 тис. тонн готової продукції. Замовником виступає компанія з виробництва пігменту титану TiO2, широко використовуваного для потреб різних галузей промисловості у виробництві споживчих товарів.
Водночас пояснюється, що це перші відвантаження ільменіту з Іршанської філії 2023 року. Через воєнний стан, зруйновану логістику та постійні обстріли протягом 2022 року накопичена за попередні періоди продукція майже понад рік зберігалася на складах підприємства, і це було перешкодою для відновлення видобутку нової руди.
Одне з основних завдань, яке Фонд держмайна поставив перед оновленим складом правління ОГХК, – налагодження експорту та розширення географії контрактів за прямими поставками. До кінця року наша компанія планує відвантажити на європейський та американський ринки ще близько 105 тис. тонн ільменітового концентрату”, – зазначає перший заступник голови правління ОГХК Єгор Перелигін, якого цитує пресслужба.
ДП “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” розпочало фактичну діяльність із серпня 2014 року, коли уряд України ухвалив рішення про передачу йому в управління майнових комплексів Вільногірського гірничо-металургійного комбінату (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанського гірничо-збагачувального комбінату (ІГЗК, Житомирська обл.). Раніше ці комбінати були в оренді у структур Фірташа. Потім підприємство було перетворено на ПАТ, а після – на ПрАТ.
Уряд у серпні 2016 року вніс ОГХК до списку компаній, що підлягають приватизації у 2017 році. Її терміни кілька разів відкладали, а конкурс двічі зривався.
ОГХК раніше реалізовувала продукцію більш ніж у 30 країн світу і була одним з найбільших у світі виробників титанової сировини, займаючи 4% світового ринку. Компанія видобуває титанову руду.
Котирування ф’ючерсів на індекси США, а також ціни на різні види сировини знижуються в понеділок на тлі загального зниження апетиту інвесторів до ризику у зв’язку з інформацією про акції протесту, які відбуваються в Китаї проти антиковідних обмежень.
“Ми знали, що цього ранку в нас буде знервований стан через ситуацію з COVID-19 у Китаї, але протести застали ринок зненацька”, – заявив керуючий партнер SPI Asset Management Стівен Іннес, слова якого цитує MarketWatch.
Котирування грудневих ф’ючерсів на індекс Standard & Poor’s 500 до 9:17 кск знизилися на 0,6%, на Dow Jones – на 0,4%, на Nasdaq 100 – на 0,7%.
Ціна січневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures о 9:17 кск впала на 3,1% – до $81 за барель. Ф’ючерси на нафту WTI на січень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) подешевшали на 3% – до $73,98 за барель, що є мінімальним рівнем з кінця минулого року.
На біржі в Шанхаї ціна нафти впала на 5,4%.
Вартість базових металів у Лондоні та Шанхаї також знижується в понеділок. Ціни на залізну руду на Даляньській сировинній біржі впали на 2%.
Акції протесту відбулися в містах по всій країні, включно зі столицею Пекіном, а також Шанхаєм, Сіньцзяном і Уханем, який від початку був епіцентром поширення COVID-19, повідомляє агентство Bloomberg.
Це сприяє зміцненню долара США, що знижує привабливість інвестицій у сировину, а також підвищує ймовірність ще більш істотного посилення обмежень китайською владою, зазначає агентство. Це може негативно вплинути на економічну активність у Китаї, який є найбільшим світовим споживачем багатьох видів сировини.
Попит на нафту в КНР у четвертому кварталі може опуститися в середньому до 15,11 млн барелів на добу порівняно з 15,82 млн б/д за аналогічний період 2021 року, прогнозує нафтовий аналітик Kpler Грегорі Лекнер.
Індекс цін на сировинні товари Bloomberg Commodity Spot впав до мінімуму за вісім місяців на тлі побоювань рецесії світової економіки.
Індекс, який розраховується на основі цін на широке коло сировинних товарів – від нафти та міді до пшениці, у понеділок знизився на 1,6%, до мінімуму з 24 січня. Його значення опустилося на 22% з пікового рівня, зафіксованого у липні. Підйом, пов’язаний із стрибком цін на сировину одразу після початку Росією війни в Україні, повністю зійшов нанівець.
Зміцнення долара, що продовжується, робить сировинні товари, ціни яких котируються в доларах, дорожчими для закордонних покупців, що погіршує перспективи попиту, зазначає агентство Bloomberg.
Експерти бачать можливість для подальшого зниження цін на сировинні товари, незважаючи на те, що пропозиція багатьох видів сировини є обмеженою. Безпрецедентні темпи зростання ключових процентних ставок світовими центробанками, які намагаються стримати максимальну за кілька десятиліть інфляцію, викликають побоювання рецесії у світовій економіці. Спад у свою чергу погіршить перспективи попиту на енергоресурси та апетит інвесторів до ризиків, попереджають економісти.
Фармкомпанія ТДВ “Інтерхім” (Одеса) у рамках стрес-сценарію на випадок ескалації воєнних дій збільшує запаси сировини та за низкою позицій формує додаткові резерви готової продукції, повідомив генеральний директор компанії Анатолій Редер.
“Ми переглянули критерії розрахунків та підходи до формування запасів сировини та матеріалів. За найбільш уразливими номенклатурними позиціями вживаємо всіх необхідних заходів для їх збільшення, зокрема виділяємо додаткові оборотні кошти для оперативного реагування на форс-мажорні ситуації”, – сказав він агентству “Інтерфакс-Україна”.
Редер зазначив, що останнім часом є перебої з постачанням сировини та витратних матеріалів. Здебільшого вони стосувалися імпортної продукції, яку доставляють морем. Водночас топменеджер зазначає, що це спільна проблема для всієї фарми і загалом для українського бізнесу, який багато в чому залежить від зовнішньої сировини.
“Не можу стверджувати, чи спричинені вони здебільшого нинішньою політичною ситуацією, чи взагалі глобальними логістичними проблемами, але на сьогодні прибуття контейнера з сировиною, яку ми очікували отримати 15 лютого, поки що перенесено на 23-тє число. Дуже сподіваюся, що сировина все-таки прибуде, тому що проходження морських суден відновлено”, – сказав він.
Крім того, СЕО “Інтерхіму” зазначив, що компанія занепокоєна можливими ускладненнями з постачанням сировини вантажним авіатранспортом у разі, якщо страхові компанії для вантажних рейсів вживуть заходів, аналогічних тим, які були задіяні до пасажирських авіаперельотів.
“Для нас важливо, щоб функціонували всі напрямки та види транспортної логістики, оскільки сировину для виробництва “Інтерхім” отримує і сушею, і повітрям, і морем”, – сказав він.
Коментуючи питання про можливі зміни в номенклатурі продукції, Редер зазначив, що компанія вже сформувала виробничу програму та обсяги випуску тієї чи тієї товарної позиції з урахуванням її можливої підвищеної затребуваності в разі загострення воєнних дій.
“Ми маємо кілька позицій, які належать до номенклатури державного резерву, і за цими позиціями ми забезпечили необхідні складські запаси. Вони підтримуються у достатніх кількостях і не залежать від потреб відкритого ринку, за першої ж потреби ми зможемо негайно їх відвантажувати. Це потребувало додаткових зусиль та витрат, але це необхідно було зробити”, – сказав він.
Щоб не допустити “якихось провалів” у виробничому процесі, компанія оптимізувала робочий графік: виробництво перейшло на шестиденний робочий тиждень із 3-змінною роботою в будні. Крім того, у рамках розроблення стрес-сценарію “Інтерхім” переглянув програму закордонних відряджень, розробив екстрений план евакуації працівників та консервацію виробництва, а також самотужки комплексно оснащує бомбосховище в одному з найбільших спальних районів Одеси, уточнив Редер.
“Дуже сподіваюся, що такими продуманими діями нам вдасться уникнути дефіциту сировини та забезпечити безперебійне постачання продукції. Адже основне завдання компанії на сьогодні – максимально мобілізуватися, щоб забезпечити стабільну роботу виробництва та безперебійне відвантаження продукції. Люди не повинні мати приводу для паніки через дефіцит товарів першої необхідності й особливо лікарських препаратів”, – пояснює СЕО.
ТДВ “Інтерхім” – одне із провідних фармацевтичних підприємств країни. Засноване в 1992 році, є розробником та виробником оригінальних лікарських препаратів “Аміксин”, “Гідазепам”, “Левана”, а також знеболювальних препаратів для важко- та онкохворих. Компанія є постачальником ліків за програмами Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією.
У 2016 році “Інтерхім” інвестував EUR50 млн у проєкт зі створення сучасного лабораторно-виробничого комплексу.
“Інтерхім” – член асоціації “Виробники ліків України” (АВЛУ).
