Україна має наразі 22 млн тонн потужностей для переробки олійних культур, і олійно-екстраційні заводи (ОЕЗ) ще будуються, тож найближчим часом обсяги переробки можуть досягти 25 млн тонн, однак забезпечити їх сировиною буде непросто, повідомив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Тарас Висоцький.
“У нас, як показує оцінка, до 22 млн тонн потужностей (ОЕЗ – ІФ-У), і (ОЕЗ – ІФ-У) ще будуються, тобто буде 22-25 млн. Відверто, що на такий об’єм (забезпечення сировиною переробних підприємств – ІФ-У) вийти буде непросто. Суто агрономічно, агротехнологічно”, – прокоментував він на засіданні Trend&Hedge Club прийняття парламентом рішення про встановлення мита на експорт сої та ріпаку.
Висоцький пояснив, що аграрії не зможуть за рік збільшити виробництво сої за рахунок додаткового зрошення 1 млн га. Подібна інвестиція окупається впродовж 5-15 років і є “довгою історією”. Хоча таке розширення суттєво покращило б ситуацію переробників.
Не бачить заступник міністра і перспектив суттєвого потенціалу для розширення площ і збільшення врожайності для ріпаку.
“Може бути не 3-3,5 млн тонн (прогноз Мініагрополітики щодо виробництва ріпаку на сезон-2025 – ІФ-У), може бути 5 млн тонн, як 2022 року, чи 4,8 млн тонн, як 2023-го.”, – констатував він, зазначивши, що говорити про збільшення виробництва до щорічних 8-10 млн тонн складно, хоча і землі, і всі ділянки, всі території для вирощування є.
На думку Висоцького, українські аграрії можуть виростити соняшнику не 12 млн тонн у сезоні-2025, а 15 млн тонн, у перспективі максимальний врожай культури сягнути навіть 25 млн тонн.
“Це буде стеля, я заявляю, яку можна в межах контрольованих територіях України виростити. В межах контрольованих Україною територій із нинішніх 20,5 млн тонн (виробництва соняшнику – ІФ-У) реально вийти на понад 23 млн тонн. Якщо все складеться – на 25 млн тонн. Але продовж найближчих років це неможливо”, – пояснив він.
Перший заступник міністра наголосив, що галузь переробки виросла більше, ніж її можна забезпечити сировиною на перспективу до 2030 року.
“З точки зору логіки в державі мав би залишатися ринок продавця, але й питання щодо закупівель сировини на переробку не повинно так (гостро – ІФ-У) стояти”, – резюмував він.
Як повідомлялося, Верховна Рада на засіданні 16 липня підтримала законопроєкт №13134 щодо запровадження 10% експортного мита на соєві боби, насіння кользи та ріпаку (подрібнені й неподрібнені) зі щорічним зниженням ставки до 2030 року на 1% – до рівня 5%.
За інформацією Висоцького, Міністерство аграрної політики та продовольства прогнозує в сезоні-2025 виробництво олійних культур на рівні 20,5 млн тонн, зокрема, ріпаку – 3 млн тонн, сої – 5,7 млн тонн, врожай соняшнику у південних областях під загрозою через посуху і може бути нижчим за 13 млн тонн.
VESCO group, що об’єднує глиновидобувний бізнес інвестиційної компанії umgi (раніше – UMG Investments) групи СКМ, у 2024 році відновила видобуток сировини в складних умовах роботи в регіоні активних бойових дій, повідомив генеральний директор VESCO в Україні Євген Цимарман у зверненні до працівників.
За його словами, головний підсумок і найбільше досягнення кожного воєнного року – це те, що компанія продовжує працювати, підтримуючи країну та її захисників.
“Завдяки наполегливій праці команди групи VESCO в Україні, згуртованості та відданості своїй справі, нам вдалося досягти важливих результатів у 2024 році. Ми відновили видобуток сировини, незважаючи на складні умови роботи в регіоні активних бойових дій. Ми відновили роботу ще однієї станції відвантаження, збільшивши обсяги відвантаження готової продукції замовникам і на портові склади”, – зазначив СЕО.
Він також додав, що компанія відновила потужності своєї фізико-хімічної лабораторії, щоб залишатися надійним партнером для клієнтів навіть у найскладніші часи.
“Ми продовжили виконувати рекультиваційні зобов’язання з відновлення родючості ґрунтів і рослинного покриву після завершення видобувних робіт. Ми зберегли традицію щорічного підвищення заробітної плати та медичне страхування персоналу за кошти групи”, – констатував гендиректор.
Незважаючи на всі труднощі, у компанії вже є плани на 2025 рік, зазначив Цимарман.
umgi – інвесткомпанія з фокусом на розвитку бізнесів у сировинній і переробній сферах. Заснована 2006 року групою “СКМ”. Інвестиційний фокус: видобуток корисних копалин; управління побічними продуктами і відходами виробництва; виробництво промислових товарів і послуг. Сумарна вартість портфельних компаній оцінюється більш ніж у $500 млн.
Узбекистан і Європейський Союз 5 квітня підписали меморандум про взаєморозуміння, який поклав початок стратегічному партнерству з розвитку стійких ланцюжків створення вартості в галузі критично важливої сировини.
Меморандум візуалізували в Бельгії Міністр інвестицій, промисловості і торгівлі Узбекистану Лазіз Кудратов і виконавчий Віце-президент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс.
У ЄС зазначають, що Узбекистан володіє другими за величиною запасами критично важливої сировини в Центральній Азії: міді, молібдену і золота.
“Ця угода знаменує собою значний крок на шляху до забезпечення диверсифікованих і стійких постачань критично важливої сировини для переходу до екологічних і цифрових технологій, як у країнах Європейського Союзу, так і в Узбекистані”, – наголошується в повідомленні.
Критично важлива сировина – це корисні копалини, які мають велике економічне значення для Євросоюзу. До такої сировини належить 34 види металів, мінералів та інших природних матеріалів, 17 з яких є стратегічно важливими: мідь, літій, алюміній, титан, платина, графіт, нікель, кобальт та інше.
Стратегічне партнерство, згідно з меморандумом, зосереджене на таких сферах співпраці:
“Ця угода з багатим на природні ресурси Узбекистаном допоможе ЄС забезпечити такий необхідний доступ до найважливішої сировини. Для Узбекистану це стане серйозним стимулом для реалізації його амбіцій щодо диверсифікації економіки, сталого розвитку видобувної промисловості”, – заявив Валдіс Домбровскіс.
Партнерство відповідає стратегії “Глобальний шлюз” (Global Gateway), ключовій ініціативі ЄС з інвестицій у стійкі проєкти у світі, що враховує потреби країн-партнерів і забезпечує довгострокові вигоди для них, завдяки якій ЄС мобілізує до 300 млрд. євро до 2027 року.
Наступним кроком після підписання меморандуму стане спільна робота Євросоюзу та Узбекистану над створенням оперативної дорожньої карти з конкретними діями.
ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), почало продавати титанову сировину в Італію, Іспанію, Німеччину і системно розширює географію експорту.
Згідно з інформацією компанії, незважаючи на складнощі та ризики воєнного часу, у 2023 році було відвантажено понад 102 тис. тонн продукції. Планові обсяги поставок на 2024 рік – 200 тис. тонн.
Перший заступник голови правління ОГХК Єгор Перелигін, слова якого містяться в інформації, зазначив, що завдяки ефективним підходам і налагодженню комунікації з потенційними покупцями за четвертий квартал 2023 року і перший квартал 2024 року компанія підписала контракти на постачання приблизно 80 тис. тонн.
“Ми змогли залучити серію підписок за готову продукцію від стабільних гравців на ринку і відкрити нові шляхи постачання кінцевих споживачів світового рівня. Ми інтегрували функції координації та управління логістикою в комерційному блоці, стали більш гнучкими і зробили акцент на індивідуальному підході до стратегічних клієнтів. Як результат, відкрили бренд ОГХК для відомих кінцевих споживачів в Італії, Іспанії та Німеччині”, – пояснив він.
Перелигін додав, що за підсумками другого кварталу цього року рутил і циркон ОГХК можуть стати абсолютно регулярними і ключовими компонентами в сировинних портфелях великих переробників в Італії, Іспанії та Німеччині.
Водночас стратегічними партнерами по ільменітовому концентрату ОГХК залишаються компанії в США і Чехії. Відкриваються також експортні поставки ільменіту Іршанського ГЗК одному з найбільших кінцевих споживачів у Північній Америці. Найближчим часом планується реалізацію близько 60 тис. тонн. При цьому наголошується, що ланцюг поставок і кінцеві споживачі цієї продукції чітко і суворо контролюються компанією і правоохоронцями.
“Наш успіх – це наша велика команда. Це понад 4 тисячі фахівців своєї справи, які працюють у режимі NONstop. Спільно ми заклали гарний старт на 2024 рік і крок за кроком наближаємося до стратегічної мети – виробляти продукцію з доданою вартістю та суттєво потіснити вплив агресора на ринках критичних мінералів і стратегічних матеріалів”, – резюмував Перелигін.
ДП “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” розпочало фактичну діяльність із серпня 2014 року, коли уряд України ухвалив рішення про передачу йому в управління майнових комплексів Вільногірського гірничо-металургійного комбінату (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанського гірничо-збагачувального комбінату (ІГЗК, Житомирська обл.). Раніше ці комбінати були в оренді у структур Фірташа. Потім підприємство було перетворено на ПАТ, а після – на ПрАТ.
Уряд у серпні 2016 року вніс ОГХК до списку компаній, що підлягають приватизації у 2017 році. Її терміни кілька разів відкладали, а конкурс двічі зривався.
ОГХК раніше реалізовувала продукцію більш ніж у 30 країн світу і була одним з найбільших у світі виробників титанової сировини, займаючи 4% світового ринку. Компанія видобуває титанову руду.
ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), відновило відвантаження титанової сировини – ільменіту – з Іршанської філії на європейський ринок.
Згідно з прес-релізом ФДМ, у жовтні ОГХК розпочало відвантаження ільменітового концентрату з ІГЗК до Чехії. Згідно з контрактом, до кінця 2023 р. компанія має поставити на європейський ринок 30 тис. тонн готової продукції. Замовником виступає компанія з виробництва пігменту титану TiO2, широко використовуваного для потреб різних галузей промисловості у виробництві споживчих товарів.
Водночас пояснюється, що це перші відвантаження ільменіту з Іршанської філії 2023 року. Через воєнний стан, зруйновану логістику та постійні обстріли протягом 2022 року накопичена за попередні періоди продукція майже понад рік зберігалася на складах підприємства, і це було перешкодою для відновлення видобутку нової руди.
Одне з основних завдань, яке Фонд держмайна поставив перед оновленим складом правління ОГХК, – налагодження експорту та розширення географії контрактів за прямими поставками. До кінця року наша компанія планує відвантажити на європейський та американський ринки ще близько 105 тис. тонн ільменітового концентрату”, – зазначає перший заступник голови правління ОГХК Єгор Перелигін, якого цитує пресслужба.
ДП “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” розпочало фактичну діяльність із серпня 2014 року, коли уряд України ухвалив рішення про передачу йому в управління майнових комплексів Вільногірського гірничо-металургійного комбінату (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанського гірничо-збагачувального комбінату (ІГЗК, Житомирська обл.). Раніше ці комбінати були в оренді у структур Фірташа. Потім підприємство було перетворено на ПАТ, а після – на ПрАТ.
Уряд у серпні 2016 року вніс ОГХК до списку компаній, що підлягають приватизації у 2017 році. Її терміни кілька разів відкладали, а конкурс двічі зривався.
ОГХК раніше реалізовувала продукцію більш ніж у 30 країн світу і була одним з найбільших у світі виробників титанової сировини, займаючи 4% світового ринку. Компанія видобуває титанову руду.
Котирування ф’ючерсів на індекси США, а також ціни на різні види сировини знижуються в понеділок на тлі загального зниження апетиту інвесторів до ризику у зв’язку з інформацією про акції протесту, які відбуваються в Китаї проти антиковідних обмежень.
“Ми знали, що цього ранку в нас буде знервований стан через ситуацію з COVID-19 у Китаї, але протести застали ринок зненацька”, – заявив керуючий партнер SPI Asset Management Стівен Іннес, слова якого цитує MarketWatch.
Котирування грудневих ф’ючерсів на індекс Standard & Poor’s 500 до 9:17 кск знизилися на 0,6%, на Dow Jones – на 0,4%, на Nasdaq 100 – на 0,7%.
Ціна січневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures о 9:17 кск впала на 3,1% – до $81 за барель. Ф’ючерси на нафту WTI на січень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) подешевшали на 3% – до $73,98 за барель, що є мінімальним рівнем з кінця минулого року.
На біржі в Шанхаї ціна нафти впала на 5,4%.
Вартість базових металів у Лондоні та Шанхаї також знижується в понеділок. Ціни на залізну руду на Даляньській сировинній біржі впали на 2%.
Акції протесту відбулися в містах по всій країні, включно зі столицею Пекіном, а також Шанхаєм, Сіньцзяном і Уханем, який від початку був епіцентром поширення COVID-19, повідомляє агентство Bloomberg.
Це сприяє зміцненню долара США, що знижує привабливість інвестицій у сировину, а також підвищує ймовірність ще більш істотного посилення обмежень китайською владою, зазначає агентство. Це може негативно вплинути на економічну активність у Китаї, який є найбільшим світовим споживачем багатьох видів сировини.
Попит на нафту в КНР у четвертому кварталі може опуститися в середньому до 15,11 млн барелів на добу порівняно з 15,82 млн б/д за аналогічний період 2021 року, прогнозує нафтовий аналітик Kpler Грегорі Лекнер.
