Тариф на електроенергію для індивідуальних і колективних побутових споживачів у 2,64 грн/кВт-год із ПДВ установлено Кабінетом міністрів України з 1 червня до 31 грудня 2023 року включно.
Про це свідчить опублікована в Урядовому порталі постанова №544 від 30 травня 2023 року, якою внесено зміни до постанови №483 від 5 червня 2019 року про покладення спеціальних обов’язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі його функціонування.
Згідно з постановою, тариф становить 2,2 грн/кВт-год плюс ПДВ 0,44 грн/кВт-год.
Як повідомлялося, на своєму засіданні 30 травня уряд встановив єдиний тариф для побутових споживачів на рівні 2,64 грн/кВт-год із ПДВ. До цього діяв тариф у 1,44 грн/кВт-год з ПДВ за умови місячного споживання 250 кВт-год і 1,68 грн/кВт-год з ПДВ за умови споживання понад цей показник. Міністр енергетики Герман Галущенко, коментуючи рішення, зазначив, що другого етапу підвищення тарифів поки що не передбачено. При цьому він зазначив, що зберігається нічний тариф, який становить 50% від загального, і субсидії громадянам.
Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) з 30 грудня 2022 року підвищило тарифи на поліси “Зелена карта” для тих, хто виїжджає за кордон, на 3,1%, повідомляють на сайті Бюро.
Згідно з повідомленням МТСБУ, остання зміна тарифів відбулася 17 листопада 2022 року в бік підвищення на 6,9%, 3 жовтня 2022 року – у бік зниження на 5,5%, а перед цим (26 липня) – у бік підвищення на 26,3%.
Поліси “Зелена карта” реалізуються з 2009 року двох видів: уся Європа, Молдова. Також з 1 січня 2016 року українські поліси “Зелена карта” почали діяти на території Азербайджану.
За даними МТСБУ, вартість “Зеленої карти” в Україні на 15 днів для поїздок Європою для легкових автомобілів підвищується до 952 грн (раніше – 923грн), для автобусів – до 3,578 тис. грн (3,469 тис. грн), для вантажних автомобілів – до 2,246 тис. грн (2,178 тис. грн).
Вартість “Зеленої карти” на один місяць для легкових автомобілів становить тепер 1,516 тис. грн (проти 1,470 тис. грн раніше), автобусів – 4,970 тис. грн (4,818 тис. грн), вантажівок – 2,982 тис. грн (2,891 тис. грн).
Піврічні та річні поліси “Зелена карта” для легкових автомобілів тепер коштуватимуть 6,731 тис. грн і 8,333 тис. грн відповідно, для автобусів – 17,396 тис. грн і 32,307 тис. грн, для вантажних автомобілів – 14,116 тис. грн і 26,641 тис. грн.
Вартість полісів для поїздок до Азербайджану і Молдови для легкових автомобілів на 15 днів становитиме 694 грн (раніше 672 грн), на один місяць – 1,020 тис. грн (989 грн), на півроку – 2,340 тис. грн (2,268 тис. грн), на рік – 3,331 тис. грн (3,230 тис. грн).
Розміри єдиних страхових платежів за договорами міжнародного обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів установлено постановою Кабінету міністрів від 6 січня 2005 року і визначено в євро.
“Зелена карта” – система страхового захисту потерпілих у дорожньо-транспортній пригоді незалежно від країни їхнього місця проживання та країни реєстрації транспортного засобу. “Зелена карта” поширюється на територію 44 країн Європи, Азії та Африки.
Згідно з рішенням Генеральної асамблеї Ради Бюро міжнародної системи автострахування “Зелена карта”, ухваленим у Люксембурзі в травні 2004 року, Україна з 1 січня 2005 року є повним членом цієї системи.
Тариф на транзит нафти через територію України в Угорщину і Словаччину з 1 січня 2023 року збільшиться на 18,3% – з EUR11,5/тонна до EUR13,6/тонна, повідомило агентству “Інтерфакс-Україна” джерело в уряді.
Інформацію також підтверджують російські ЗМІ з посиланням на дані на сайті російської “Транснефти”.
У листопаді агентство Bloomberg з посиланням на лист “Укртранснафти” до “Транснафти” повідомило, що українська сторона повідомила російську про необхідність збільшити тариф на 18% у зв’язку з триваючим руйнуванням української енергетичної інфраструктури, що призвело до значного дефіциту електроенергії, збільшення її вартості, нестачі палива, запасних частин.
Крім того, збільшилися витрати на організацію безпечних умов праці персоналу та охорону об’єктів українського нафтотранспортного оператора.
Як повідомлялося, тариф на транзит нафти через Україну для “Транснафти” з 1 січня 2022 року збільшився з EUR8,6/тонна до EUR9/тонна, з 1 квітня 2022 року – до EUR11,5/тонна.
“Укртранснафта” 2021 року знизила транзит нафти територією України трубопровідним транспортом до країн Європи та Білорусі на 3,2% (на 427,2 тис. тонн) порівняно з 2020 роком – до 12 млн 724,8 тис. тонн. Зокрема, транзит у напрямку Будковце (Словаччина) становив 8 млн 594,3 тис. тонн (+1,6% до 2020-го), Фенешлітке (Угорщина) – 3 млн 411,5 тис. тонн (-10,6%), Мозиря (Білорусь) – 719 тис. тонн (-18,2%).
ЄС і Велика Британія з 5 грудня 2022 року запровадили ембарго на закупівлю російської нафти, а також участь їхніх компаній у транспортуванні російської нафти морем і надання відповідних послуг. Угорщині, Чехії та Словаччині вдалося домогтися виключення на введення ембарго на російську нафту з боку ЄС.
Промислові підприємства просять Національну комісію, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ), не збільшувати граничні ціни (так звані прайс-кепи) на електричну енергію на ринку “на добу вперед” (РДН), внутрішньодобовому ринку (ВСР) та балансувальному ринку, щоб уникнути зупинки виробництва.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” джерела” на ринку, існує значна ймовірність зупинення виробництва, зокрема такі заяви прозвучали 12 жовтня під час публічного обговорення проекту цього рішення в НКРЕКУ.
Так, директор з економіки та фінансів Нікопольського заводу феросплавів (НЗФ) Олександр Завгородній повідомив, що електроенергія – основна складова собівартості продукції заводу, тому зростання цін суттєво вплине на економіку підприємства.
“З огляду на ймовірне зростання прайс-кепів, зростання цін на ринку електроенергії, а також наміри підвищувати вартість транспортування та диспетчеризації електроенергії, ми прийняли рішення зупинити роботу підприємства вже з листопада”, – сказав топ-менеджер, додавши, що підприємство попередньо планує у такому разі знаходиться у простій у зимовий період.
У свою чергу заступник голови правління з фінансів Запорізького заводу феросплавів (ЗЗФ) Олег Качко наголосив, що підвищення прайс-кепів неминуче призведе до зростання цін на електроенергію і, як наслідок, призведе до зростання собівартості продукції та неминучої зупинки підприємства.
За його оцінкою, збільшення прайс-кепів коштуватиме підприємству додатковий 1 млрд грн на рік. “Невідомо, де брати ці кошти, коли є проблеми з логістикою всередині країни, потрібно утримувати персонал, зарплати платити. Тому в умовах війни це не є дуже правильним рішенням”, – зазначив представник ЗЗФ.
При цьому завод “Дніпроазот”, єдиний виробник хлору для українських водоканалів, знаходиться у простої від початку війни. Проте через технологічну небезпеку виробничого циклу підприємство підтримує мінімальну господарську діяльність. Проте, за словами представника підприємства, через збільшення прайс-кепів на витрати на е/енергію “Дніпроазота” доведеться зупинятися повністю, а поновлення роботи вже буде неможливим.
Також під загрозою повної зупинки є й гірська галузь. Зокрема, заступник головного енергетика Покровського гірничо-збагачувального комбінату (ПГЗК), Олександр Петровець повідомив, що є велика ймовірність зупинення підприємства у листопаді через підвищення прайс-кепів.
“ПГЗК – це містоутворююче підприємство, від нашої роботи залежить існування міста Покровськ. Ми намагаємося працювати у вкрай складних умовах: знижується попит на нашу продукцію, зростає собівартість виробництва, є проблеми із закупівлями матеріалів для ремонтів та обслуговування обладнання. Тому наше підприємство не може більше витримуватиме цю складну ситуацію”, – констатував топ-менеджер.
Заступник голови правління з економіки та фінансів Марганецького ГЗК (МГЗК) Володимир Боднар нагадав, що підприємство постійно перебуває під обстрілом ворожої артилерії. Однак через зростання витрат робота підприємства може зупинитись. “А якщо підвищаться прайс-кепи, то через зупинку великої кількості підприємств цю електроенергію не буде кому продавати”, – резюмував Боднар.
Міністерство енергетики працює над продовженням спеціальних зобов’язань щодо забезпечення населення електроенергією (термін яких спливає 30 жовтня), що передбачає збереження діючих тарифів на цей ресурс для населення, повідомив міністр енергетики Герман Галущенко.
“Для людей нічого не зміниться. Тарифи залишаться незмінними”, – сказав він у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” у суботу.
Галущенко зазначив, що Міненерго опрацьовує певні зміни до моделі ПСО, щоб у тому числі мати можливість зберегти тарифи.
Як повідомлялося, побутові споживачі платять за електроенергію 1,44 грн/кВт-год за місячного споживання 250 кВт-год включно та 1,68 грн/кВт-год за обсягів, що перевищують 250 кВт-год.
Віртуальний monobank з 1 вересня підніме тариф на зняття готівки до 0,9% з 0,5% чинних нині, повідомив співзасновник банку Олег Гороховський.
“З 1 вересня платіжні системи (…) більш ніж удвічі піднімуть міжбанківський тариф відшкодування за зняття клієнтами інших банків готівки в українських банкоматах. У таких умовах тариф, що діяв раніше за зняття готівки, не покриватиме наші витрати, і ми змушені з 1 вересня підняти тариф за зняття власних коштів із наших карток з 0,5% до 0,9%”, – написав він у своєму Telegram-каналі в середу.
Він уточнив, що тариф на зняття кредитних коштів залишиться без змін.
