Київ посів перше місце серед 33 європейських столиць за найнижчою вартістю електроенергії для домогосподарств у вересні 2026 року, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club. Вартість одного кіловат-години з урахуванням податків у столиці України становила 8,4 євроцента, свідчать дані міжнародного дослідження Household Energy Price Index (HEPI), які 14 жовтня опублікувало видання Euronews Business.
Друге місце посів Будапешт із показником 10,3 євроцента за кВт·год, третє – Подгориця, де електроенергія коштувала 11,3 євроцента. До п’ятірки найдешевших столиць також увійшли Белград (11,6 євроцента) та Валлетта (12,3 євроцента).
Середня вартість електроенергії у столицях країн Європейського Союзу становила 27,2 євроцента за кВт·год. Таким чином, електроенергія в Києві була приблизно на 69,1% дешевшою за середній показник ЄС, у Будапешті – на 62,1%, у Подгориці – на 58,5%, а в Белграді – на 57,4%.
Найдорожчу електроенергію для населення зафіксовано у Брюсселі, де ціна досягла 41,3 євроцента за кВт·год. Далі розташувалися Берлін (39,6), Дублін (38,7), Берн (38,6) і Лондон (38,3).
Серед інших європейських столиць високі тарифи зафіксовано у Римі (36,6 євроцента), Відні (34,4) та Празі (34,3). У Мадриді електроенергія коштувала 28,3 євроцента за кВт·год, у Парижі – 28,1 євроцента.
Різниця між найдорожчою та найдешевшою столицями становила майже п’ять разів: 41,3 євроцента у Брюсселі проти 8,4 євроцента у Києві.
За даними HEPI, із початку лютого до початку вересня 2026 року середня вартість електроенергії для домогосподарств у столицях ЄС збільшилася на 4,2%. Водночас ціни на природний газ за цей період зросли на 12%.
Відмінності між європейськими столицями пояснюються структурою енергетичного балансу, залежністю від імпортованих енергоносіїв, тарифною політикою, податками та державними механізмами підтримки населення.
Водночас дослідники наголошують, що порівняння номінальних тарифів не повністю відображає доступність електроенергії для населення. При врахуванні купівельної спроможності рейтинг суттєво змінюється, оскільки доходи домогосподарств та загальний рівень цін у європейських країнах значно відрізняються.
Дослідження Household Energy Price Index проводиться щомісяця з 2009 року за участю австрійського енергетичного регулятора Energie-Control, угорського регулятора MEKH та міжнародної консалтингової компанії VaasaETT. Воно охоплює 33 європейські столиці та враховує тарифи постачальників, мережеві платежі, податки й державні субсидії.
Президент США Дональд Трамп знову заявив, що Канада в перспективі може стати 51-м американським штатом, пов’язавши це з торговельними відносинами між двома країнами.
Цю заяву він зробив 14 жовтня під час передвиборчого мітингу в місті Буллхед-Сіті у штаті Арізона.
«Зрештою вони стануть 51-м штатом, бо тільки так це працює. Нам вони не потрібні, а ми їм потрібні. І чому ми маємо втрачати $80 млрд, $90 млрд, $100 млрд на рік, щоб підтримувати країну, яка не є частиною нас?» — сказав Трамп.
Перед цим президент США звинуватив Канаду в жорсткій тарифній політиці та заявив, що канадські автомобільні компанії переносять виробництво до США, щоб уникнути американських мит. Після слів про можливе перетворення Канади на 51-й штат Трамп також провів паралель із Гренландією.
При цьому названі ним $80–100 млрд не відповідають офіційним даним про торговельний баланс двох країн. За даними офісу торгового представника США, у 2025 році американський дефіцит торгівлі товарами з Канадою становив $48,3 млрд. Водночас США мали профіцит торгівлі послугами з Канадою в розмірі $27,7 млрд. Загальний товарообіг товарами та послугами між країнами оцінювався в $872,3 млрд.
Трамп неодноразово повертався до ідеї перетворення Канади на американський штат після свого повернення до Білого дому. У травні 2025 року під час зустрічі у Вашингтоні прем’єр-міністр Канади Марк Карні прямо заявив, що країна «не продається» і ніколи не буде продана. У відповідь Трамп тоді сказав: «Ніколи не кажи «ніколи»».
США залишаються головним торговельним партнером Канади. За даними USTR, понад три чверті канадського товарного експорту спрямовується на американський ринок, тоді як майже половина імпорту Канади припадає на США. Особливо тісно економіки двох країн пов’язані в автомобільній промисловості, енергетиці та транскордонних виробничих ланцюгах.
Понад 2 млн споживачів уже отримують нові пропозиції від постачальників на опалювальний сезон 2026–2027 років. Заявлена вартість газу становить близько 34 бані за кВт·год — це приблизно на 20% більше, ніж у попередньому сезоні.
Опалювальний період триватиме з 1 листопада 2026 року до 31 березня 2027-го. Водночас кінцева сума в платіжках залежатиме не лише від встановленого тарифного порога, а й від фактичної вартості газу, закупленого постачальниками для запасів та додаткових поставок узимку.
На європейському ринку ціна газу наразі тримається на високому рівні. Через це енергетики попереджають про ризик значного подорожчання опалення, особливо для великих будинків та підприємств із високим споживанням.
Подорожчання газу також може позначитися на цінах товарів і послуг, оскільки бізнес закладатиме вищі витрати на опалення та енергію у свої бюджети.
Президент США Дональд Трамп різко посилив тиск на Канаду на тлі загострення торговельного конфлікту між двома країнами, назвавши канадських керівників «клоунами» та попередивши про значно тяжчі економічні наслідки, якщо Оттава не змінить свою позицію.
Відповідну заяву Трамп опублікував 24 серпня 2026 року в Truth Social після нового обміну звинуваченнями з прем’єр-міністром Канади Марком Карні та прем’єром провінції Онтаріо Дагом Фордом.
«Америка десятиліттями тягнула Канаду на собі, але більше цього не буде», — написав президент США. На завершення повідомлення він закликав змусити канадське керівництво «стати в стрій», інакше наслідки для країни будуть «набагато гіршими».
Особливо різко Трамп висловився на адресу Дага Форда, який раніше пригрозив використати постачання електроенергії та критичних мінералів до США як захід у відповідь на американські тарифи.
Американський президент також заявив, що Канада економічно залежить від США, і зазначив, що значна частина електроенергії, нафти й газу, які отримує країна, транспортується через американську територію.
Однак офіційна статистика показує складнішу картину. Енергетичні системи двох країн справді надзвичайно тісно пов’язані, але Канада залишається великим нетто-експортером енергоресурсів до США.
За даними Канадського енергетичного регулятора, у 2025 році Канада експортувала до США нафти, нафтопродуктів, природного газу та газоконденсату на CAD157,5 млрд, тоді як імпортувала зі США аналогічної продукції лише на CAD34,4 млрд.
Близько 90,8% канадського експорту вуглеводнів спрямовувалося саме до США. Зокрема, Канада експортувала 4,3 млн барелів нафти на добу, з яких близько 3,9 млн барелів надходили на американський ринок.
У зворотному напрямку Канада імпортувала близько 0,5 млн барелів нафти на добу, причому близько 76% цих постачань припадало на США. Щодо природного газу Канада також є великим нетто-експортером: у 2025 році вона постачала близько 8,6 млрд куб. футів газу на добу, практично повністю до США, одночасно імпортуючи 2,5 млрд куб. футів на добу, переважно зі США.
Електроенергетичні системи двох країн також інтегровані. У 2025 році Канада експортувала до США 32,7 ТВт·год електроенергії, а імпортувала 22,1 ТВт·год. При цьому вся міжнародна торгівля електроенергією Канади припадає на США.
Таким чином, заяви Трампа мають під собою підстави в частині високої залежності канадської економіки від американської транспортної та енергетичної інфраструктури, однак Канада водночас є одним із найважливіших постачальників енергоресурсів для самих США. У 2025 році вона забезпечувала 63,4% американського імпорту сирої нафти, майже 100% імпорту природного газу та 81,3% електроенергії, яку імпортують США.
Заяви Трампа пролунали після провалу американо-канадських торговельних переговорів.
США вже запровадили 50-відсоткові тарифи приблизно на $20 млрд канадських товарів, а 24 серпня Трамп додатково пригрозив з 1 січня 2027 року підвищити до 50% тарифи на всі імпортовані з Канади автомобілі, вантажівки та автокомпоненти.
Вашингтон раніше пропонував у межах угоди знизити мита на канадські легкові автомобілі та легкі вантажівки з 25% до 15%, а на сталь і алюміній — із 50% до 25%, однак переговори зірвалися через низку розбіжностей.
Канада готує заходи у відповідь. Оттава оголосила про запровадження з 8 вересня тарифів у відповідь на американські товари, а влада провінцій не виключає використання енергетики та критичних мінералів як додаткових інструментів тиску.
Прем’єр Онтаріо Даг Форд заявив, що в разі подальшого загострення «усе на столі», включно з обмеженням постачання електроенергії та стратегічної сировини. За його словами, електроенергія з Онтаріо забезпечує близько 1,5 млн будинків і підприємств у США.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні, зі свого боку, заявив, що Оттава готова повернутися до переговорів лише за умови ставлення до Канади як до суверенного партнера, а не як до залежної від США території.
Торговельні відносини двох держав залишаються одними з найбільших у світі. У 2025 році обіг товарів і послуг між США та Канадою становив близько $872,3 млрд, при цьому приблизно три чверті канадського товарного експорту спрямовувалися на американський ринок.
Водночас ще одне твердження, що пролунало в повідомленні Трампа, не підтверджується офіційною статистикою. Президент США заявив, що безробіття в Канаді досягло 10%, тоді як, за останніми даними Statistics Canada, у липні 2026 року воно становило 6,4% — найнижчий рівень за два роки.
KANADA, США, ТАРИФ, ТОРГОВЕЛЬНА ВІЙНА, ТОРГОВЕЛЬНИЙ КОНФЛІКТ, Трамп
АТ “НАЕК “Енергоатом” у повному обсязі виконало спеціальні обов’язки із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів (ПСО), спрямовані на її здешевлення, покривши 100% вартості послуги за січень-липень 2026 року на 141,448 млрд грн (з ПДВ), повідомили у компанії у вівторок.
“Товариство продовжує нести ключове фінансове навантаження у системі підтримки соціального тарифу. Завдяки внескам НАЕК держава утримує тариф на електроенергію для мільйонів українських родин на рівні, нижчому за ринковий”, – зазначили в “Енергоатомі”.
Наразі заборгованість “Енергоатома” перед АТ “Гарантований покупець” за послугу ПСО відсутня.
Загалом за роки повномасштабної війни РФ проти України, з 2022 по 2025 рік, “Енергоатом” сплатив за послугу ПСО понад 528,900 млрд грн (з ПДВ).
Як повідомлялося, “Енергоатом” у 2025 році оплатив ПСО на 168,546 млрд грн і перерахував до державного бюджету понад 44,5 млрд грн.
Кабінет міністрів України розпорядженням від 29 квітня 2026 року №399-р “Питання річних загальних зборів АТ “НАЕК “Енергоатом” затвердив чистий прибуток у сумі 18 688 306 075 грн, згідно з консолідованою фінансовою звітністю товариства за 2025 рік. 50% суми прибутку в розмірі 9 344 153 037,5 грн уряд скерував на виплату дивідендів до державного бюджету.
Вартість водопостачання в Україні в липні 2026 року зросла на 31,9% порівняно з червнем, а каналізації — на 29,8%, свідчать дані Державної служби статистики. У річному вимірі водопостачання подорожчало одразу на 52,1%, каналізація — на 48,8%. Аналогічне зростання зафіксовано й порівняно з груднем 2025 року.
У результаті вся група «житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива» у липні подорожчала на 1,6% за місяць і на 4,5% порівняно з липнем минулого року.
Вартість вивезення сміття зросла на 5,1% за місяць і на 16,2% за рік. Утримання будинків та прибудинкових територій подорожчало на 5,8% у річному вимірі.
При цьому статистична вартість електроенергії, природного газу, гарячої води та опалення в липні не змінилася ні порівняно з червнем, ні в річному вимірі.
Таким чином, липневий стрибок комунального компонента був насамперед пов’язаний із різким підвищенням вартості водопостачання та каналізації.
