Заявка “Газпрому” на транзит газу через Україну зросла до максимального значення за останній місяць (з 15 січня).
“Оператор ГТС України” (ОГТСУ) повідомив, що прийняв від “Газпрому” заявку на транзит на середу в обсязі 35,8 млн куб. м. Показник у вівторок був 30,8 млн куб. м. Потужності заявлені тільки по одній із двох точок входу в ГТС країни – газовимірювальній станції “Суджа”. По коридору через ГВС “Сохранівка” заявку не прийнято.
Поточний рівень запасів газу в Європі скоротився до 65,66% – це на 20 відсоткових пунктів вище середнього показника на ту саму дату за останні п’ять років, повідомляє асоціація Gas Infrastructure Europe (GIE). За газову добу 13 лютого запаси скоротилися на 0,45 процентного пункту.
Тепла погода в жовтні, листопаді та січні, а також заходи економії призвели до того, що наразі рівень резервів у ПСГ є максимальним за всю історію спостережень. Це посилює впевненість влади в благополучному проходженні зими.
Європейські термінали з приймання СПГ у січні працювали з продуктивністю 62%, за перші дні лютого показник майже такий самий. При цьому дедалі сильніше скорочується рівень запасів СПГ у резервуарах приймальних терміналів. Це свідчить про те, що приплив нових вантажів СПГ у регіон падає на тлі низьких цін і конкуренції з боку Азії.
Контракт із постачанням “на день вперед” на хабі TTF у Нідерландах минулої доби додав трохи більше відсотка, закрившись на рівні $592 за тисячу кубометрів.
Стабільна “азіатська премія” – розрив між цінами на газ в Азії по відношенню до ціни поставки СПГ в Європу. Березневий ф’ючерс на індекс JKM Platts (Japan Korea Marker, відображає спотову ринкову вартість вантажів, що поставляються до Японії, Південної Кореї, Китаю і Тайваню) торгується на рівні $639; ф’ючерс на постачальний до Північно-Західної Європи СПГ (LNG North West Europe Marker) – $582.
Стан запасів у ПСГ США набуває дедалі більшого значення для світового ринку, оскільки країна активно нарощує експорт.
За черговий звітний тиждень (закінчився 3 лютого) резерви скоротилися на 6,1 млрд куб. м. Уперше з початку року тижневий відбір перевищив середній за останні п’ять років показник.
Поточний рівень резервів становить 49%, що на 5 процентних пунктів перевищує середній за останні п’ять років, повідомляє Управління енергетичної інформації (EIA) Міненерго США.
Лютий у країні обіцяє бути холодним, що призведе до збільшення витрачання енергоресурсів на опалення. З іншого боку – найбільший американський завод СПГ Freeport LNG, як і раніше, відкладає перезапуск після аварії, внаслідок чого на внутрішньому ринку залишається газ, який за планом мав піти на експорт.
Наразі в EIA планують, що нинішньої зими запаси в сховищах впадуть на 60 млрд куб. м (середній показник за останні п’ять років). На кінець березня, за прогнозами, обсяги природного газу в ПСГ становитимуть 40 млрд куб. м. Це на 8% нижче середнього рівня за п’ять років.
Тариф на транзит нафти через територію України в Угорщину і Словаччину з 1 січня 2023 року збільшиться на 18,3% – з EUR11,5/тонна до EUR13,6/тонна, повідомило агентству “Інтерфакс-Україна” джерело в уряді.
Інформацію також підтверджують російські ЗМІ з посиланням на дані на сайті російської “Транснефти”.
У листопаді агентство Bloomberg з посиланням на лист “Укртранснафти” до “Транснафти” повідомило, що українська сторона повідомила російську про необхідність збільшити тариф на 18% у зв’язку з триваючим руйнуванням української енергетичної інфраструктури, що призвело до значного дефіциту електроенергії, збільшення її вартості, нестачі палива, запасних частин.
Крім того, збільшилися витрати на організацію безпечних умов праці персоналу та охорону об’єктів українського нафтотранспортного оператора.
Як повідомлялося, тариф на транзит нафти через Україну для “Транснафти” з 1 січня 2022 року збільшився з EUR8,6/тонна до EUR9/тонна, з 1 квітня 2022 року – до EUR11,5/тонна.
“Укртранснафта” 2021 року знизила транзит нафти територією України трубопровідним транспортом до країн Європи та Білорусі на 3,2% (на 427,2 тис. тонн) порівняно з 2020 роком – до 12 млн 724,8 тис. тонн. Зокрема, транзит у напрямку Будковце (Словаччина) становив 8 млн 594,3 тис. тонн (+1,6% до 2020-го), Фенешлітке (Угорщина) – 3 млн 411,5 тис. тонн (-10,6%), Мозиря (Білорусь) – 719 тис. тонн (-18,2%).
ЄС і Велика Британія з 5 грудня 2022 року запровадили ембарго на закупівлю російської нафти, а також участь їхніх компаній у транспортуванні російської нафти морем і надання відповідних послуг. Угорщині, Чехії та Словаччині вдалося домогтися виключення на введення ембарго на російську нафту з боку ЄС.
Лідери Румунії, Болгарії та Хорватії підтримали оголошену президентом України ініціативу “Зерно з України” і заявили про подальші зусилля з нарощування наявних і створення нових транзитних коридорів для експорту українського зерна та іншої агропродукції.
“З початку війни 8,4 млн тонн зернових та олійних з України було транзитом (через Румунію) поставлено споживачам у світі. Найближчими місяцями очікуємо зростання транзитного експорту з України”, – сказав прем’єр Румунії Ніколає Чуке у відеозверненні на міжнародному саміті з продовольчої безпеки в Києві в суботу.
Він зазначив, що Румунія дуже рішуче діяла на підтримку експорту українського зерна через румунські порти і продовжуватиме працювати над збільшенням сполучення між країнами наземним і залізничним транспортом, зокрема, нещодавно було відкрито новий пункт пропуску на кордоні.
Чуке також наголосив, що Румунія надає і не відступить від підтримки України та Молдови в енергосфері. “Ми не дозволимо Росії занурити регіон у темряву”, – заявив він.
Президент Болгарії Румен Радєв на саміті повідомив, що Болгарії за останні місяці вдалося транспортувати близько 200 тис. тонн зерна з України через Дунай, і країна має намір продовжувати цей транспортний проект.
“На жаль, втрата електроенергії в українських портах через російські обстріли ускладнила цей процес для болгарських суден”, – зазначив він.
Радев також повідомив, Болгарія надає паливо Україні, щоб країна могла підтримувати сільськогосподарський і транспортний сектор.
Прем’єр Хорватії Андреа Пленкович також підтримав роботу над новими коридорами постачання української продукції в рамках проєкту ЄС “Шляхи солідарності”.
“Хорватія активно приєднується, і буде залучати інші порти на Адріатиці та є можливості коридорів річкою Дунай”, – зазначив глава хорватського уряду.
Лідери трьох країн привітали продовження ще на 120 днів Чорноморської зернової ініціативи, а президент Болгарії закликав шукати стабільні довгострокові рішення.
АГРОПРОДУКЦИЯ, БОЛГАРИЯ, РУМУНІЯ, ТРАНЗИТ, ХОРВАТІЯ, ЭКСПОРТ
Конвенція про процедуру спільного транзиту (CCTP) або так званий “митний безвіз” для України запрацював у суботу: в країну та з неї вже прямують вантажі в рамках такої процедури, повідомило Міністерство фінансів.
“Сьогодні, 1 жовтня, для України набули чинності і для бізнесу відкрилася можливість міжнародного переміщення товарів із 35 іншими країнами-учасниками за одним транзитним документом”, – йдеться у прес-релізі.
Мінфін уточнив, що першою країною, з якої було відправлено вантаж для доставки в Україну під процедурою спільного транзиту, стала Німеччина: українські митники вже бачать транзитну декларацію Т1 в електронній транзитній системі NCTS та очікують на прибуття вантажівки.
В Україні також було оформлено першу транзиту декларації на виїзд із країни: по ній вантаж зараз йде через Польщу до Німеччини.
Наразі в системі також очікують прибуття товарів до митниці відправлення та інших декларацій, за якими товари будуть поміщені під процедуру спільного транзиту та доставлені до митниць призначення на території країн-учасниць Конвенції, зазначається у повідомленні.
Мінфін нагадав, що відповідно до “митного безвізу” для доставки вантажів з однієї країни до іншої подається єдиний транзитний документ: від митниці відправлення до митниці призначення. Це прискорює проходження митних формальностей на кордоні та скорочує відповідні витрати для підприємств. Згідно з прогнозом Генерального директорату з оподаткування та митного союзу Єврокомісії (DG TAXUD), Україна може увійти до десятки країн за кількістю оформлення транзитних декларацій.
«Митниця відповідає за контроль товарів. Ми в ЄС прагнемо менше часу для контролю витрачати на кордоні, а більше всередині країни. В Україні поки що більшість товарів їде без перевірки всередині країни – вся робота з контролю відбувається безпосередньо на кордоні. Тому на кордоні утворюються черги. NCTS вирішує більшу частину цієї проблеми: є можливість заздалегідь подати декларацію до системи після перевірки всередині країни поставити потрібні пломби, які визнаються у ЄС. Тоді на кордоні потрібен час лише на те, щоб прочитати номер штрих-коду, як це робиться у супермаркеті», – резюмував міжнародний експерт Програми управління державними фінансами в Україні (EU4PFM) Вітяніс Алішаускас.
Українська транспортна компанія позитивно відреагувала на пропозицію Slovnaft та MOL сплатити транзитні збори за транспортування нафти південною гілкою нафтопроводу “Дружба”.
“Slovnaft вже здійснила оплату на рахунок компанії. Виходячи з цього, Slovnaft очікує відновлення постачання нафти найближчими днями. З цим рішенням погодилася і російська сторона”, – наголосили в компанії.
Як пише агентство Bloomberg, угорська MOL також перевела платіж за транзит і очікує на відновлення поставок найближчими днями.
Раніше “Транснафта” повідомила, що 4 серпня “Укртранснафта” зупинила транзит російської нафти через територію України у зв’язку із збоєм оплати транзитного збору. Зазначалося, що кошти, спрямовані 22 липня за транзит у серпні, було повернуто на рахунок “Транснафти” 28 липня у зв’язку з набранням чинності Регламентом ЄС 2022/1269. По південній гілці нафтопроводу “Дружба”, що проходить через територію України, поставки нафти здійснюються у напрямку НПЗ Угорщини, Словаччини та Чехії на підставі довгострокового договору між ПАТ “Транснефть” та АТ “Укртранснафта” на надання послуг з транспортування нафти на умовах 100% передоплати.
Угорська MOL та словацька Slovnaft (також входить до групи MOL) ініціювали обговорення з українською та російською сторонами можливості оплати транзитного збору MOL або Slovnaft, що дозволило б відновити постачання нафти.
“Переривання поставок відбулося після технічних проблем на рівні банку у зв’язку з оплатою транзитних зборів з російського боку. Проте виробництво на Братиславському нафтопереробному заводі працює без перебоїв, і поставки на ринок налагоджені. У цей період Братиславський НПЗ у тісній співпраці з національним нафтотранспортером Transpetrol, а також у співпраці з міністерством економіки Словаччини використовує для переробки резерви, що є в системі”, – повідомили в Slovnaft.
Повідомлень про вирішення проблеми транзиту до Чехії поки що не надходило.
Минулого року через “Дружбу” територією України було транспортовано 12 млн тонн російської нафти, у тому числі до Чехії – 3,4 млн тонн, Словаччини – 5,2 млн тонн, Угорщини – 3,4 млн тонн.
Європейська комісія (ЄК) запропонувала запросити Україну приєднатися до Конвенції про спільний транзит – міжнародну систему митного транзиту товарів, яка гарантує спрощені процедури у цій сфері між Євросоюзом та країнами-партнерами.
“Україна відповідає всім необхідним критеріям для приєднання до Конвенції, включно з юридичними, структурними та ІТ-вимогами”, – йдеться у схваленому у п’ятницю проєкті документа про позицію ЄС.
У документі наголошується, що, “крім того, приєднання до цієї Конвенції передбачено в Угоді про асоціацію між ЄС та Україною та у стратегії ЄС з підготовки вступу України до ЄС”.
Конвенція передбачає полегшений процес перевезення товарів між ЄС та сімома “країнами загального транзиту” (Норвегією, Ісландією, Швейцарією, Північною Македонією, Сербією, Туреччиною та Великою Британією).
До членів договору застосовуються спрощені правила, такі як взаємно визнані фінансові гарантії митного транзиту та менша кількість перевірок. Вони допомагають скоротити витрати для підприємств ЄС і країн-партнерів, одночасно полегшуючи та стимулюючи торгівлю, зазначається у пресрелізі ЄК.
Після схвалення Радою ЄС ця позиція буде представлена найвищому органу Конвенції та іншим країнам-підписантам, які потім можуть офіційно запросити Україну долучитися.
ЄК сподівається, що це може статися у жовтні цього року.
