Податкові надходження від туристичної галузі у 2025 році становили 4 млрд 426,2 млн грн, що на 50,6% більше показника 2024 року, йдеться у річному звіті Державного агентства розвитку туризму України (ДАРТ).
Як повідомила голова ДАРТ Наталя Табака під час презентації звіту, без врахування підприємств за КВЕД 79.90 (надання послуг із бронювання) зростання податкових надходжень минулого року становило 35,7% – до 3 млрд 987,8 млн грн.
За даними ДАРТ, загальна кількість платників податків на кінець року становила 20,7 тис., серед них 3,7 тис. юридичних осіб (+5,3%) та 16,9 тис. фізичних осіб-підприємців (+20,7%). Загальне зростання кількості платників податків у туризмі в 2025 році проти 2024-го становило 17,6% (без врахування КВЕД 79.90 – 7%).
Згідно зі звітом, місцеві бюджети у 2025 році отримали 359 млн грн туристичного збору, що на 31,5% перевищує показник 2024 року. Серед лідерів за сумою надходжень: Київ (70 млн грн), Львівська область (63 млн грн), а також Івано-Франківська (46 млн грн), Закарпатська (31,9 млн грн), Черкаська (28,5 млн грн), Одеська (20,3 млн грн) області.
Зазначається, що на 2025 рік ДАРТ було передбачено фінансування із державного бюджету в розмірі 22,8 млн грн. За підсумками року касові видатки становили 15,6 млн грн, повернення до бюджету – 7,1 млн грн. Агентство перевиконало план за показниками проведення міжнародних заходів (проведено 15 при запланованих 8) та видачі ліцензій (видано 24 із запланованих 15).
Республіка Узбекистан була офіційно визнана організацією ASIA Records країною Азії, що має найбільшу кількість ісламських історичних міст, включених до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
У церемонії нагородження, яка відбулася в місті Куала-Лумпур (Малайзія), взяли участь представники Комітету з туризму Республіки Узбекистан, а також Посольства Узбекистану в Малайзії.
Згідно з цим визнанням, розташовані в Узбекистані міста Самарканд, Бухара, Хіва та Шахрісабз є ісламськими історичними містами, офіційно визнаними ЮНЕСКО. Цей показник підтверджує статус Узбекистану як одного з найбагатших і найбільш цілісно збережених центрів ісламської цивілізації в Азії.
Розташований у самому серці Великого Шовкового шляху, Узбекистан протягом століть був перехрестям культури, науки та духовних традицій ісламського світу. В його історичних містах до наших днів в автентичному середовищі збереглися видатні зразки ісламської архітектури, містобудування та наукової думки — мечеті, медресе, мавзолеї та цілісні міські ансамблі. Особливу цінність становить саме комплексна збереженість історичного середовища, коли унікальною спадщиною є не окрема пам’ятка, а весь міський образ у його цілісності.
Поряд з архітектурною спадщиною, Узбекистан і сьогодні залишається важливим центром паломницького та культурного туризму. Комплекс Хаст-Імам у Ташкенті, мавзолей Імама аль-Бухарі в Самарканді, ансамблі Бахоуддіна Накшбанда та Чашмаї Аюб у Бухарі, а також ісламські пам’ятки Термеза й надалі приваблюють паломників і туристів з усього світу.
Присудження нагороди ASIA Records на міжнародній арені є визнанням лідерства Узбекистану у справі збереження, розвитку та популяризації ісламської історичної спадщини, а також підтверджує її універсальну цінність для всього людства.
Як повідомляє Сербський Економіст, громадяни України посіли п’яте місце серед ключових іноземних ринків туризму Чорногорії за часткою ночівель у 2025 році, забезпечивши приблизно 4% всіх ночівель за перші сім місяців року, ідеться в огляді Сербського Економіста з посиланням на дані Monstat і Національної туристичної організації (NTO).
Згідно з наведеною в матеріалі структурою, найбільшу частку ночівель у січні-липні 2025 року сформували гості із Сербії (22,8%), РФ (16,7%), далі йдуть туристи з Боснії і Герцеговини (приблизно 8%) і Туреччини (5%), після чого йде Україна (4%).
Сербський Економіст також зазначає, що 2025 року фіксували зростання кількості поїздок за умови скорочення тривалості перебування: за перші дев’ять місяців 2025 року Чорногорію відвідали 2,415 млн туристів (приблизно +5% до аналогічного періоду 2024 року), водночас до липня зафіксували понад 8,2 млн ночівель (на 4,3% менше рік до року), а середня тривалість перебування знизилася до 5,6 дня з 6 днів у 2024 році.
За даними Мінтуризму і спорту Таїланду, з 1 січня по 21 грудня 2025 року країну відвідали 31,756 млн іноземних туристів, що на 7,25% менше, ніж за аналогічний період 2024 року. Найбільшими ринками за цей період були Малайзія (4,38 млн), Китай (4,36 млн), Індія (2,40 млн) і Росія (1,80 млн).
За підсумками всього 2025 року відомство оцінює в’їзний потік майже в 32,97 млн туристів (-7,23% р/р), а доходи від їх витрат – в 1,536 трлн батів (-4,71%). У топ-10 ринків за кількістю прибуття увійшли Малайзія (4,520,856), Китай (4,473,992), Індія (2,487,319), Росія (1,898,837), Південна Корея (1 555 227), Японія (1 091 227), Велика Британія (1 083 162), США (1 081 929), Тайвань (987 633) і Сінгапур (967 341).
Україна до першої десятки країн – джерел турпотоку до Таїланду за підсумками 2025 року не увійшла. Це означає, що потік з України був нижчим за показник країни на 10-му місці (Сінгапур – близько 967 тис. туристів).
На ринку курортної нерухомості це зазвичай призводить до більш жорсткої конкуренції за покупців і фокусу девелоперів на аудиторії з країн, які формують основний турпотік (в першу чергу Малайзія, Китай, Індія, Росія та інші ринки з топ-10).
UN Tourism (Всесвітня туристична організація ООН) опублікувала список 20 напрямків з найшвидшим відновленням в’їзного турпотоку за підсумками січня-вересня 2025 року (зміна до 2019 року), випливає з даних World Tourism Barometer.
У топ-20 також увійшли: Бутан (+203%), Катар (+138%), Сальвадор (+88%), Албанія (+83%), Бахрейн (+76%), Узбекистан (+73%), Бахрейн (+76%), Кюрасао (+68%), Молдова (+63%), Ефіопія (+58%), Танзанія (+57%), Саудівська Аравія (+56%), Колумбія (+56%), Бразилія (+47%), Марокко (+47%), Єгипет (+45%), Мальта (+44%), Монголія (+44%), Андорра (+43%), Віргінські острови США (+42%) і Гватемала (+40%).
Загалом міжнародні туристичні прибуття у світі в січні-вересні 2025 року зросли на 5% до аналогічного періоду 2024 року і були на 3% вищими за допандемічний 2019 рік, зазначається в World Tourism Barometer.
Як повідомляє Сербський Економіст, угорський Будапешт посів перше місце в списку найбрудніших міст світу за версією Radical Storage, складеному за результатами аналізу відгуків туристів про чистоту популярних пам’яток у 100 найбільших туристичних напрямках.
Згідно з даними дослідження, в Будапешті 37,9% відгуків, де згадувалася чистота, містили негативні оцінки, що стало найгіршим показником серед усіх досліджених міст. На наступних місцях розташувалися Рим (35,7% негативних відгуків), Лас-Вегас (31,6%), Флоренція (29,6%) і Париж (28,2%).
У топ-20 найбрудніших за сприйняттям туристів міст увійшли також Мілан, Верона, Франкфурт, Брюссель, Каїр, Іракліон, Нью-Йорк, Барселона, Джохор-Бару, Севілья, Сан-Франциско, Маямі, Хайдарабад, Лондон і Осака. У всіх цих містах частка негативних відгуків про чистоту коливається від 15,6% до 26,8%.
Автори дослідження відзначають, що найбільшу критику за рівнем чистоти отримують саме масові туристичні центри з історичними центрами і високими навантаженнями на міську інфраструктуру. У випадку Будапешта можливою причиною називається те, що система поводження з відходами не встигає адаптуватися до зростання туристичного потоку, який, за даними Etias, у вересні 2025 року збільшився в Угорщині на 8,3%, а в самій столиці – на 12% порівняно з аналогічним місяцем 2024 року.
Radical Storage підкреслює, що рейтинг відображає не об’єктивні санітарні показники, а саме суб’єктивне сприйняття чистоти туристами, зафіксоване в англомовних Google-відгуках про ключові пам’ятки 100 провідних міст світу за індексом Euromonitor.
