Як повідомляє Сербський Економіст, угорський Будапешт посів перше місце в списку найбрудніших міст світу за версією Radical Storage, складеному за результатами аналізу відгуків туристів про чистоту популярних пам’яток у 100 найбільших туристичних напрямках.
Згідно з даними дослідження, в Будапешті 37,9% відгуків, де згадувалася чистота, містили негативні оцінки, що стало найгіршим показником серед усіх досліджених міст. На наступних місцях розташувалися Рим (35,7% негативних відгуків), Лас-Вегас (31,6%), Флоренція (29,6%) і Париж (28,2%).
У топ-20 найбрудніших за сприйняттям туристів міст увійшли також Мілан, Верона, Франкфурт, Брюссель, Каїр, Іракліон, Нью-Йорк, Барселона, Джохор-Бару, Севілья, Сан-Франциско, Маямі, Хайдарабад, Лондон і Осака. У всіх цих містах частка негативних відгуків про чистоту коливається від 15,6% до 26,8%.
Автори дослідження відзначають, що найбільшу критику за рівнем чистоти отримують саме масові туристичні центри з історичними центрами і високими навантаженнями на міську інфраструктуру. У випадку Будапешта можливою причиною називається те, що система поводження з відходами не встигає адаптуватися до зростання туристичного потоку, який, за даними Etias, у вересні 2025 року збільшився в Угорщині на 8,3%, а в самій столиці – на 12% порівняно з аналогічним місяцем 2024 року.
Radical Storage підкреслює, що рейтинг відображає не об’єктивні санітарні показники, а саме суб’єктивне сприйняття чистоти туристами, зафіксоване в англомовних Google-відгуках про ключові пам’ятки 100 провідних міст світу за індексом Euromonitor.
Як повідомляє Сербський Економіст, знаковий для чорногорського туризму острів-готель Светі-Стефан біля Будви може відновити роботу до 1 травня 2026 року після багаторічного простою, оскільки уряд Чорногорії та орендар комплексу Adriatic Properties близькі до укладення угоди про його повторне відкриття.
Згідно з проектом домовленостей, діючі контракти з орендарем і Aman Resorts зберігаються, сторони відмовляються від претензій за арбітражними провадженнями, а витрати в Лондоні кожна з них несе самостійно, за винятком зобов’язання Adriatic Properties компенсувати Sveti Stefan Hotels близько 50,8 тис. фунтів стерлінгів, раніше сплачених до арбітражного суду.
Ключовим елементом проекту є зобов’язання орендаря і Aman підготувати комплекс до відкриття не пізніше травня 2026 року, при цьому термін оренди продовжується ще на чотири роки в компенсацію періоду простою і втраченого виторгу.
Окремим блоком передбачені зобов’язання щодо роботи з місцевою громадою: пріоритетне працевлаштування жителів Будви і Паштровичів, закупівля продукції у місцевих виробників, регулярні ярмарки локальних товарів, освітні та стипендіальні програми для молоді, а також цілорічні тури по регіону. Контроль за виконанням цих пунктів повинен взяти на себе новий консультативний орган, умовно названий «Рада Банкада», який буде щорічно звітувати перед урядом. Його можуть очолити сербський тенісист Новак Джокович, що, за оцінкою джерел Vijesti, додасть проекту додаткової публічності та довіри.
За інформацією ЗМІ, Джокович з початку 2025 року виступає неформальним посередником між урядом Чорногорії, Aman Resorts і Adriatic Properties у суперечці навколо Светі-Стефана і обговорює можливість участі в проекті вже в якості інвестора і представника готельної мережі Aman.
Комплекс Светі-Стефан, що включає однойменний острів-готель, віллу Мілочер і прилеглі пляжі, закритий з 2021 року на тлі конфлікту між державою і орендарем з приводу режиму доступу до пляжів і забезпечення приватності гостей.
Светі-Стефан – історичне укріплене селище-острів біля узбережжя Адріатики в декількох кілометрах від Будви, перетворене в середині XX століття на елітний курорт, де в різні роки відпочивали європейські монархи, світові політики і голлівудські актори. У 2007 році уряд Чорногорії уклав 30-річний договір оренди комплексу «Светі-Стефан – Мілочер» з компанією Adriatic Properties, пов’язаною з грецьким бізнесменом Петросом Статісом, а оперативне управління було передано сінгапурському люксовому оператору Aman Resorts; у 2015 році термін оренди був продовжений до 2049 року при зниженні щорічної орендної плати приблизно до 1,1 млн євро.
https://t.me/relocationrs/1886
Туристична організація Тівата за дев’ять місяців 2025 року зафіксувала зростання туристичного потоку, повідомила організація на пресконференції. За даними ТОТ, за вісім місяців у Тіваті було зареєстровано 125 тис. туристичних прибуттів, що на 4% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Загальна кількість ночівель склала 1,05 млн, повідомляє телеграм-канал «Сербський економіст».
Найбільш численними гостями стали туристи із Сербії, Росії, Великої Британії, Туреччини, Боснії і Герцеговини, України, Німеччини та Ізраїлю, при цьому відзначено помітне зростання кількості мандрівників зі США, заявила директорка ТОТ Ніна Лакічевич.
Згідно з опитуваннями ТОТ, більшість туристів Тівата — гості з високим рівнем доходів. Близько 60% відвідувачів поверталися до Тівата більш ніж двічі, а для третини туристів це був перший візит, але більшість планує повторне відвідування.
Сектор туризму залишається ключовим драйвером економіки Чорногорії, формуючи близько 25% ВВП країни. У 2025 році спостерігається відновлення і зростання після складних 2020–2021 років, з поступовим зміщенням акценту від масового до сталого та елітного туризму.
За даними Монстату і Міністерства туризму, за січень–вересень 2025 року Чорногорія прийняла понад 2,4 млн туристів, що на 6% більше, ніж роком раніше. У країні посилюються інвестиції у висококласні готелі, яхтовий і гастрономічний туризм (включно з проєктами в Порто Монтенегро, Луштіца-Бей і Будві).
Експерти відзначають, що подальше зростання залежатиме від модернізації інфраструктури, транспортної доступності, розвитку регіональних аеропортів і еко сертифікації об’єктів розміщення.
Джерело – https://t.me/relocationrs
Європейська комісія розглядає можливість посилення умов для отримання туристичних шенгенських віз громадянами Росії. На даний момент короткострокові візи росіянам продовжують видавати в 17 країнах Шенгену, включаючи Австрію, Німеччину, Італію, Іспанію та Францію.
Серед розглянутих заходів:
– збільшення терміну розгляду візових заяв з поточних 10 до 15 днів, з можливістю продовження до 45 днів,
– введення більш суворого контролю за відповідністю документів і посилення заходів проти зловживань.
В рамках підготовки нового, 19-го пакету санкцій проти Росії обговорюється пункт про повну заборону видачі туристичних шенгенських віз ─ запропонований варіант може бути включений в пакет, презентація якого очікується вже 12 вересня.
Основний імпульс до цієї ініціативи — різке зростання кількості туристичних поїздок росіян до країн Шенгену в літні місяці 2025 року, що викликає побоювання щодо можливого використання туристичних поїздок для підготовки зловмисних дій всередині ЄС.
У 2024 році росіянами було подано близько 606 600 заяв на шенгенські візи, і отримано близько 552 600 віз — це зростання в порівнянні з попереднім роком на 16–21%.
Росія посіла 5 місце у світовому рейтингу країн за кількістю отриманих шенгенських віз, поступившись лише Китаю, Туреччині, Індії та Марокко.
RF, ВІЗИ, ЄВРОКОМІСІЯ, ТУРИЗМ, ЭС
Доходи від міжнародного туризму зросли на 11% у першому кварталі порівняно з тим самим періодом попереднього року, до $1,7 трлн, повідомляє у вівторок Всесвітня організація туризму при ООН – UN Tourism.
“Ми спостерігаємо значне зростання доходів від туризму за багатьма напрямами на початку 2025 року. Середні витрати на міжнародну поїздку 2024 року становили 1170 доларів США, що майже на 20% вище за середній показник до пандемії в $1 тис.”, – ідеться в повідомленні.
Як зазначають в організації, Іспанія, друга країна за турпотоком у світі, повідомила про зростання доходів від труїзму на 9% за перші два місяці 2025 року (порівняно з аналогічним періодом 2024 року). У Південному Середземномор’ї Європи хороші результати в першому кварталі продемонстрували Туреччина (+7%), Греція, Італія та Португалія (у всіх трьох країнах зростання становило 4%). Франція зафіксувала зростання доходів від міжнародного туризму на 6%, Норвегія – на 20%, а Данія – на 11%.
За даними UN Tourism, ще більш помітним було зростання надходжень від туризму в Азії. Так, у Японії в першому кварталі воно становило 34%, у Непалі – 18%, у Південній Кореї та Монголії – по 14%.
Сполучені Штати, що мають найвищі доходи від туризму у світі, повідомили про зростання показника на 3% у січні-березні 2025 року.
“Переглянуті дані показують, що загальні доходи від експорту міжнародного туризму (доходи та пасажирські перевезення) зросли на 11% (у реальному вираженні) і досягли рекордних 2 трлн доларів США у 2024 році, що приблизно на 15% вище допандемійного рівня. Це близько 6% від загального обсягу світового експорту товарів і послуг та 23% від світової торгівлі послугами”, – наголошується в повідомленні.
Як зазначають в UN Tourism, зростання надходжень від міжнародного туризму 2024 року пов’язано зі зростанням витрат на закордонні турпоїздки у Великій Британії (+16% порівняно з 2023 роком), Канаді (+13%), США (+12%), Австралії (+8%) та Франції (+7%). Мандрівники з Китаю, найбільшої за витратами на закордонний туризм країни у світі, витратили 2024 року за кордоном на 30% більше, ніж роком раніше, і на 3% більше, ніж до пандемії.
Про зростання витрат на турпоїздки повідомили також Саудівська Аравія (+17%), Іспанія (+14%), Бельгія (+14%), Нідерланди (+13%) та Австрія (+11%).
Надходження від туризму можуть зрости удесятеро у разі ухвалення нового закону про туризм і забезпечення прозорості ринку, повідомила голова Державного агентства розвитку туризму (ДАРТ) Мар’яна Олеськів на звітній пресконференції.
“За п’ять років існування ДАРТ ми змогли досягти значної ефективності в системному розвитку та упорядкуванні правил української туристичної галузі, спільно з народними депутатами розробили закон «Про туризм», концепцію та першу чергу Єдиного туристичного реєстру (ЄТР) і гармонізували взаємодію між учасниками. Незважаючи на війну, туризм сьогодні приносить близько 3 млрд грн до бюджету країни і створює нові ніші. Ці надходження можуть зрости удесятеро після ухвалення нового закону «Про туризм» і забезпечення прозорості цього ринку, зокрема подачі статистики щодо проживання туристів”, – повідомила вона.
Цей показник Олеськів пояснила розрахунками, заснованими на прикладі Славської громади, виходячи з рівня беззбитковості закладів (30% завантаженості – ІФ-У).
“Що якісніші дані отримує громада, то якісніше можна управляти цією сферою. Наприклад, певний сезон менш активний, тому громада може знизити туристичний збір і зробити більше промоції, щоб акціями залучати більше відвідувачів”, – пояснила вона.
За п’ять років, які Олеськів очолювала ДАРТ, надходження до держбюджету від туристичної галузі зросли з 1 млрд 852 млн грн 2020 року до 2 млрд 938 млн грн – 2024-го. За прогнозом Oxford Economics, зробленим на прохання ДАРТ, 2034 року туристична галузь країни може принести в бюджет держави до 598 млрд грн.
“Нам вдалося домогтися виключення Росії з Всесвітньої туристичної організації ООН, ми створили цілу нову нішу – маршрути пам’яті. Переорієнтували туризм з міжнародного на внутрішній і змогли зацікавити людей новими напрямками для відвідування. Нині існує цілком реальна і повністю готова стратегія розвитку галузі на наступні роки, а також професійне середовище, що демонструє єдність і високу активність взаємодії”, – каже вона.
Серед системних кроків зі створення сучасних правил управління галуззю – розроблено новий закон “Про туризм”, законопроєкти зі стимулювання інвестицій та розвитку галузі, нова система категоризації готелів, створено перше спільне комунальне підприємство у сфері туризму.
“На сьогодні створено першу чергу ЄТР, важливим елементом якої є розроблена фахівцями ДАРТ нова система категоризації, після ухвалення якої є сенс доопрацьовувати другу чергу ЄТР відповідно до нових критеріїв, що відповідають європейським”, – повідомила Олеськів.
Розробленим проєктом постанови до системи категоризації, окрім готелів від 1 до 5 зірок, додано сучасні формати (хостели, глемпінги, кемпінги тощо). Для всіх закладів розміщення передбачена добровільна реєстрація через онлайн-ресурси (адреса, базові документи, кількість місць тощо). Щодо категоризації, отримання зірок, то, на думку Олеськіва, їй, як того вимагає світова практика, мають бути передбачені перевірки відповідності критеріям на місці.
Олеськів сподівається, що і закон, і постанову про нову систему категоризації буде ухвалено цього року, що допоможе системному розвитку галузі, яка має потенціал стати драйвером розвитку економіки країни.
