Республіка Узбекистан була офіційно визнана організацією ASIA Records країною Азії, що має найбільшу кількість ісламських історичних міст, включених до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
У церемонії нагородження, яка відбулася в місті Куала-Лумпур (Малайзія), взяли участь представники Комітету з туризму Республіки Узбекистан, а також Посольства Узбекистану в Малайзії.
Згідно з цим визнанням, розташовані в Узбекистані міста Самарканд, Бухара, Хіва та Шахрісабз є ісламськими історичними містами, офіційно визнаними ЮНЕСКО. Цей показник підтверджує статус Узбекистану як одного з найбагатших і найбільш цілісно збережених центрів ісламської цивілізації в Азії.
Розташований у самому серці Великого Шовкового шляху, Узбекистан протягом століть був перехрестям культури, науки та духовних традицій ісламського світу. В його історичних містах до наших днів в автентичному середовищі збереглися видатні зразки ісламської архітектури, містобудування та наукової думки — мечеті, медресе, мавзолеї та цілісні міські ансамблі. Особливу цінність становить саме комплексна збереженість історичного середовища, коли унікальною спадщиною є не окрема пам’ятка, а весь міський образ у його цілісності.
Поряд з архітектурною спадщиною, Узбекистан і сьогодні залишається важливим центром паломницького та культурного туризму. Комплекс Хаст-Імам у Ташкенті, мавзолей Імама аль-Бухарі в Самарканді, ансамблі Бахоуддіна Накшбанда та Чашмаї Аюб у Бухарі, а також ісламські пам’ятки Термеза й надалі приваблюють паломників і туристів з усього світу.
Присудження нагороди ASIA Records на міжнародній арені є визнанням лідерства Узбекистану у справі збереження, розвитку та популяризації ісламської історичної спадщини, а також підтверджує її універсальну цінність для всього людства.
Як повідомляє Сербський Економіст, громадяни України посіли п’яте місце серед ключових іноземних ринків туризму Чорногорії за часткою ночівель у 2025 році, забезпечивши приблизно 4% всіх ночівель за перші сім місяців року, ідеться в огляді Сербського Економіста з посиланням на дані Monstat і Національної туристичної організації (NTO).
Згідно з наведеною в матеріалі структурою, найбільшу частку ночівель у січні-липні 2025 року сформували гості із Сербії (22,8%), РФ (16,7%), далі йдуть туристи з Боснії і Герцеговини (приблизно 8%) і Туреччини (5%), після чого йде Україна (4%).
Сербський Економіст також зазначає, що 2025 року фіксували зростання кількості поїздок за умови скорочення тривалості перебування: за перші дев’ять місяців 2025 року Чорногорію відвідали 2,415 млн туристів (приблизно +5% до аналогічного періоду 2024 року), водночас до липня зафіксували понад 8,2 млн ночівель (на 4,3% менше рік до року), а середня тривалість перебування знизилася до 5,6 дня з 6 днів у 2024 році.
За даними Мінтуризму і спорту Таїланду, з 1 січня по 21 грудня 2025 року країну відвідали 31,756 млн іноземних туристів, що на 7,25% менше, ніж за аналогічний період 2024 року. Найбільшими ринками за цей період були Малайзія (4,38 млн), Китай (4,36 млн), Індія (2,40 млн) і Росія (1,80 млн).
За підсумками всього 2025 року відомство оцінює в’їзний потік майже в 32,97 млн туристів (-7,23% р/р), а доходи від їх витрат – в 1,536 трлн батів (-4,71%). У топ-10 ринків за кількістю прибуття увійшли Малайзія (4,520,856), Китай (4,473,992), Індія (2,487,319), Росія (1,898,837), Південна Корея (1 555 227), Японія (1 091 227), Велика Британія (1 083 162), США (1 081 929), Тайвань (987 633) і Сінгапур (967 341).
Україна до першої десятки країн – джерел турпотоку до Таїланду за підсумками 2025 року не увійшла. Це означає, що потік з України був нижчим за показник країни на 10-му місці (Сінгапур – близько 967 тис. туристів).
На ринку курортної нерухомості це зазвичай призводить до більш жорсткої конкуренції за покупців і фокусу девелоперів на аудиторії з країн, які формують основний турпотік (в першу чергу Малайзія, Китай, Індія, Росія та інші ринки з топ-10).
UN Tourism (Всесвітня туристична організація ООН) опублікувала список 20 напрямків з найшвидшим відновленням в’їзного турпотоку за підсумками січня-вересня 2025 року (зміна до 2019 року), випливає з даних World Tourism Barometer.
У топ-20 також увійшли: Бутан (+203%), Катар (+138%), Сальвадор (+88%), Албанія (+83%), Бахрейн (+76%), Узбекистан (+73%), Бахрейн (+76%), Кюрасао (+68%), Молдова (+63%), Ефіопія (+58%), Танзанія (+57%), Саудівська Аравія (+56%), Колумбія (+56%), Бразилія (+47%), Марокко (+47%), Єгипет (+45%), Мальта (+44%), Монголія (+44%), Андорра (+43%), Віргінські острови США (+42%) і Гватемала (+40%).
Загалом міжнародні туристичні прибуття у світі в січні-вересні 2025 року зросли на 5% до аналогічного періоду 2024 року і були на 3% вищими за допандемічний 2019 рік, зазначається в World Tourism Barometer.
Як повідомляє Сербський Економіст, угорський Будапешт посів перше місце в списку найбрудніших міст світу за версією Radical Storage, складеному за результатами аналізу відгуків туристів про чистоту популярних пам’яток у 100 найбільших туристичних напрямках.
Згідно з даними дослідження, в Будапешті 37,9% відгуків, де згадувалася чистота, містили негативні оцінки, що стало найгіршим показником серед усіх досліджених міст. На наступних місцях розташувалися Рим (35,7% негативних відгуків), Лас-Вегас (31,6%), Флоренція (29,6%) і Париж (28,2%).
У топ-20 найбрудніших за сприйняттям туристів міст увійшли також Мілан, Верона, Франкфурт, Брюссель, Каїр, Іракліон, Нью-Йорк, Барселона, Джохор-Бару, Севілья, Сан-Франциско, Маямі, Хайдарабад, Лондон і Осака. У всіх цих містах частка негативних відгуків про чистоту коливається від 15,6% до 26,8%.
Автори дослідження відзначають, що найбільшу критику за рівнем чистоти отримують саме масові туристичні центри з історичними центрами і високими навантаженнями на міську інфраструктуру. У випадку Будапешта можливою причиною називається те, що система поводження з відходами не встигає адаптуватися до зростання туристичного потоку, який, за даними Etias, у вересні 2025 року збільшився в Угорщині на 8,3%, а в самій столиці – на 12% порівняно з аналогічним місяцем 2024 року.
Radical Storage підкреслює, що рейтинг відображає не об’єктивні санітарні показники, а саме суб’єктивне сприйняття чистоти туристами, зафіксоване в англомовних Google-відгуках про ключові пам’ятки 100 провідних міст світу за індексом Euromonitor.
Як повідомляє Сербський Економіст, знаковий для чорногорського туризму острів-готель Светі-Стефан біля Будви може відновити роботу до 1 травня 2026 року після багаторічного простою, оскільки уряд Чорногорії та орендар комплексу Adriatic Properties близькі до укладення угоди про його повторне відкриття.
Згідно з проектом домовленостей, діючі контракти з орендарем і Aman Resorts зберігаються, сторони відмовляються від претензій за арбітражними провадженнями, а витрати в Лондоні кожна з них несе самостійно, за винятком зобов’язання Adriatic Properties компенсувати Sveti Stefan Hotels близько 50,8 тис. фунтів стерлінгів, раніше сплачених до арбітражного суду.
Ключовим елементом проекту є зобов’язання орендаря і Aman підготувати комплекс до відкриття не пізніше травня 2026 року, при цьому термін оренди продовжується ще на чотири роки в компенсацію періоду простою і втраченого виторгу.
Окремим блоком передбачені зобов’язання щодо роботи з місцевою громадою: пріоритетне працевлаштування жителів Будви і Паштровичів, закупівля продукції у місцевих виробників, регулярні ярмарки локальних товарів, освітні та стипендіальні програми для молоді, а також цілорічні тури по регіону. Контроль за виконанням цих пунктів повинен взяти на себе новий консультативний орган, умовно названий «Рада Банкада», який буде щорічно звітувати перед урядом. Його можуть очолити сербський тенісист Новак Джокович, що, за оцінкою джерел Vijesti, додасть проекту додаткової публічності та довіри.
За інформацією ЗМІ, Джокович з початку 2025 року виступає неформальним посередником між урядом Чорногорії, Aman Resorts і Adriatic Properties у суперечці навколо Светі-Стефана і обговорює можливість участі в проекті вже в якості інвестора і представника готельної мережі Aman.
Комплекс Светі-Стефан, що включає однойменний острів-готель, віллу Мілочер і прилеглі пляжі, закритий з 2021 року на тлі конфлікту між державою і орендарем з приводу режиму доступу до пляжів і забезпечення приватності гостей.
Светі-Стефан – історичне укріплене селище-острів біля узбережжя Адріатики в декількох кілометрах від Будви, перетворене в середині XX століття на елітний курорт, де в різні роки відпочивали європейські монархи, світові політики і голлівудські актори. У 2007 році уряд Чорногорії уклав 30-річний договір оренди комплексу «Светі-Стефан – Мілочер» з компанією Adriatic Properties, пов’язаною з грецьким бізнесменом Петросом Статісом, а оперативне управління було передано сінгапурському люксовому оператору Aman Resorts; у 2015 році термін оренди був продовжений до 2049 року при зниженні щорічної орендної плати приблизно до 1,1 млн євро.
https://t.me/relocationrs/1886
