Як проаналізував сербський діловий портал Parametar, з 1 листопада 2026 року Чорногорія запроваджує візовий режим для громадян Росії, Білорусі та Туреччини, що може помітно вплинути на туризм, ринок праці, оренду та нерухомість країни. Parametar.rs
24 вересня уряд Чорногорії підтвердив початок процедури припинення чинних угод про безвізові поїздки з цими трьома країнами. Рішення ухвалено в рамках приведення візової політики країни у відповідність до правил Європейського Союзу. Ще 23 липня уряд затвердив зміни до візового режиму, які мають набрати чинності 1 листопада.
До 31 жовтня громадяни Росії та Білорусі можуть в’їжджати до Чорногорії без візи та перебувати там до 30 днів. Аналогічний безвізовий режим діє для громадян Туреччини. Після вступу в силу нових правил для звичайних паспортів буде потрібна чорногорська віза. Щодо Туреччини Подгориця планує укласти окрему угоду, зберігши безвізовий в’їзд для власників дипломатичних, службових та спеціальних паспортів.
При цьому передбачені суттєві винятки. Громадяни цих держав, які мають чинну шенгенську, американську, британську або ірландську візу чи відповідний дозвіл на проживання, зможуть, як і раніше, в’їжджати до Чорногорії без окремої чорногорської візи на строк до 30 днів.
Новий режим також не означає необхідності отримання туристичної візи для іноземців, які вже мають чинний тимчасовий або постійний дозвіл на проживання в Чорногорії або дозвіл на тимчасове проживання та роботу.
За даними МВС Чорногорії, які наводить Parametar, на кінець 2025 року тимчасовий або постійний дозвіл на проживання мали 20 793 громадянина Росії та 13 506 громадян Туреччини. Разом ці дві громади становлять приблизно 5,5 % населення країни, яке налічує близько 624 тис. осіб.
Білоруська громада значно менша. Згідно з останнім переписом населення, наприкінці жовтня 2023 року постійне місце проживання в Чорногорії мали 738 громадян Білорусі; більш свіжих даних щодо білорусів наразі немає.
Одним із найбільш вразливих секторів може стати туризм. У 2025 році на російських туристів припадало 16,4% усіх ночівель іноземних гостей у Чорногорії, на туристів із Туреччини — ще 4,3%. У сегменті приватного розміщення частка російського ринку сягала 22,1%, турецького — 4,9%. Таким чином, ці дві країни забезпечували понад чверть іноземних ночівель в апартаментах, віллах та іншому індивідуальному житлі.
За оцінкою Parametar, найбільш помітний ефект може проявитися не серед росіян і турків, які вже легально проживають у Чорногорії, а серед нових туристів, покупців нерухомості, орендарів та тих, хто розглядає країну як місце для переїзду. Це особливо важливо для Будви, Бара, Тівта, Котора та Херцег-Нові, де іноземний попит має істотне значення для ринків оренди, нерухомості, громадського харчування та послуг.
Зміни можуть торкнутися й ринку праці. У 2025 році громадянам Туреччини було видано 10 346 дозволів на тимчасове проживання та роботу, громадянам Росії — 7 429. Туреччина стала найбільшим джерелом іноземної робочої сили в Чорногорії. Введення додаткової візової процедури для нових працівників потенційно може збільшити терміни їх залучення до будівництва, готельного бізнесу та інших галузей.
Візова реформа пов’язана з процесом вступу Чорногорії до ЄС. Уряд країни зазначає, що повне узгодження візової політики є однією з умов закриття переговорного розділу 24 «Правосуддя, свобода та безпека». Виконання цієї умови також створило передумови для отримання близько 4 млн євро в рамках Плану зростання ЄС для Західних Балкан.
У рамках більш широкої реформи візового режиму Чорногорії з 1 листопада візові вимоги поширюються також на громадян Китаю та Саудівської Аравії, оскільки раніше політика Подгориці щодо цих країн також не відповідала режиму ЄС. Однак рішення уряду від 24 вересня про припинення міжнародних угод стосується безпосередньо Росії, Білорусі та Туреччини.
Як повідомляє «Сербський економіст», Будванську Рів’єру в Чорногорії в січні-серпні 2026 року відвідали 815 916 туристів, що на 17% більше, ніж за аналогічний період минулого року, при цьому українці залишаються однією з найпомітніших груп іноземних гостей курорту.
Про це повідомив директор Туристичної організації Будви Мілан Тічіч в інтерв’ю чорногорському виданню «Vijesti», опублікованому 18 вересня. За його словами, протягом восьми місяців до Будви приїжджали туристи з 205 країн.
Найбільшими традиційними ринками для курорту залишаються Сербія та Росія. Кількість туристів із Сербії з початку року збільшилася приблизно на 19%, а російський туристичний потік зріс одразу на 34%.
Ще швидше у 2026 році зростають деякі західноєвропейські ринки. Кількість гостей із Польщі збільшилася на 83%, з Італії — на 59%, з Нідерландів — на 51%, з Іспанії — на 46%, з Великої Британії — на 25%, а з Німеччини та Франції — приблизно на 15%. Таким чином, географія іноземного туризму в Будві поступово диверсифікується, хоча сербські та російські туристи поки що зберігають лідируючі позиції.
Українці також входять до числа ключових туристичних груп. За даними Туристичної організації Будви, у пік сезону, 7 серпня 2026 року, громадяни України входили до десятки найчисленніших груп гостей у колективних закладах розміщення поряд із туристами з Сербії, Росії, Ізраїлю, Великої Британії, Німеччини, Боснії та Герцеговини та Польщі.
У приватному секторі позиції українців ще сильніші. На початку серпня вони були четвертою за чисельністю групою після туристів із Сербії, Росії та Боснії й Герцеговини. У готелях та колективних об’єктах розміщення українці також стабільно входили до першої десятки основних ринків Будви.
Наприкінці серпня структура залишалася аналогічною. Серед найчисленніших гостей у готелях та інших об’єктах колективного розміщення Туристична організація називала туристів із Сербії, Росії, Ізраїлю, Великої Британії, Боснії та Герцеговини, України, Німеччини, Польщі, Туреччини та Китаю.
Значення українського ринку підтверджує й загальнонаціональна статистика Чорногорії. За даними MONSTAT, у 2025 році українці забезпечили 4,3 % усіх ночівель іноземних туристів у країні, зрівнявшись за цим показником із туристами з Туреччини. Найбільше ночівель припало на гостей із Сербії — 23,4 %, Росії — 16,4 %, Боснії та Герцеговини — 8,1 % і Німеччини — 4,6 %.
У сегменті приватних апартаментів та іншого індивідуального розміщення частка українців була ще вищою — 4,7 % усіх ночівель іноземців. Сербські туристи забезпечили 25,6 %, російські — 22,1 %, громадяни Боснії та Герцеговини — 9,4 %, Туреччини — 4,9 %. При цьому 94,8 % усіх ночівель у приватному секторі Чорногорії припало саме на приморські курорти.
Загалом у 2025 році Чорногорію відвідали 2,729 млн туристів, які здійснили 15,367 млн ночівель. На частку іноземців припало 95,8% усіх ночівель, а на приморські курорти — 92,6%, що підкреслює критичне значення Будви та інших прибережних міст для туристичної економіки країни.
Зростання туристичного потоку вже позначається на доходах Будви. За січень-серпень 2026 року надходження від туристичного збору до Туристичної організації міста сягнули рекордних 2,477 млн євро, що на 6% більше, ніж роком раніше. У липні надходження збільшилися на 16%, у серпні — на 13%.
Будва залишається одним із головних туристичних центрів Чорногорії й особливо популярна серед громадян Сербії, Росії, України та країн Центральної й Західної Європи. Водночас стрімке зростання потоків туристів із Польщі, Італії, Нідерландів та Великої Британії свідчить про поступове зменшення залежності курорту від кількох традиційних ринків.
Українська корпорація з виноградарства та виноробної промисловості «Укрвинпром» і державний «Укргазбанк» уклали угоду про співпрацю, спрямовану на підтримку розвитку української виноробної галузі, реалізацію спільних проєктів, розвиток винного туризму та впровадження сучасних фінансових інструментів для підприємств галузі, повідомила корпорація.
Як повідомив у коментарі «Інтерфакс-Україна» генеральний директор «Укрвинпрому» Володимир Кучеренко, мета угоди — створення можливостей для подальшої співпраці та доступу виноробів до фінансових інструментів банку.
Угода не передбачає фіксованої суми фінансування. Доступ підприємств галузі до фінансових інструментів банку здійснюватиметься за потреби та в рамках конкретних проєктів відповідно до умов банківських програм.
«Для нас важливо, що саме ця домовленість відкриває додатковий інструмент підтримки наших виноробів та підприємств галузі. За окремими напрямками цієї співпраці ви побачите конкретні результати, думаю, вже найближчим часом, навіть до кінця цього року», – сказав він.
За словами Кучеренка, співпраця також охоплюватиме розвиток винного туризму та збереження української виноробної культурної спадщини.
«Ми бачимо необхідність відродження, збереження, вивчення та реставрації так званого Мазепинського винного погребу. Ми бачимо й інші напрямки, які зараз вивчаємо. Сподіваємося, що за допомогою «Укргазбанку» та інших меценатів нам вдасться відродити нашу українську виноробну спадщину. І не тільки відродити та зберегти, а й примножити досягнення наших виноробів», – зазначив Кучеренко.
Він додав, що «Укрвинпром» відкритий для співпраці з усіма учасниками ринку. На першому етапі корпорація планує допомагати своїм членам отримувати доступ до спеціальних програм, розроблених спільно з банком, а також інформувати учасників ринку про доступні можливості.
Угода була укладена 18 вересня під час V Міжнародного форуму «Українське вино – частина світової культурної спадщини. Від Трипілля до наших днів» у Києві. Однією з тем форуму були можливості фінансування інвестицій у виноробство та винний туризм.
Київська область стала найбільшим серед зазначених Держстатом регіональних ринків нового житлового будівництва у січні-червні 2026 року з показником 599,3 тис. кв. м, тоді як у Києві було заявлено 437,9 тис. кв. м.
Як повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club, у Київській області на етапі початку будівництва заявлено близько 9,1 тис. квартир. У річному вимірі площа нового будівництва практично не змінилася, скоротившись лише на 0,3%.
У Києві площа заявленого нового житла знизилася на 10,7% — до 437,9 тис. кв. м.
При цьому статистика щодо кількості квартир у столиці виглядає нетипово: Держстат вказує близько 1,4 тис. заявлених квартир при значному обсязі загальної площі. Це може бути пов’язано зі структурою конкретних проєктів та особливостями опублікованих даних.
Третім великим ринком стала Львівська область, де у першому півріччі було заявлено 501,5 тис. кв. м житла та близько 7,2 тис. квартир.
В Івано-Франківській області площа нового будівництва становила 248,4 тис. кв. м, знизившись на 20,5% рік до року. При цьому було заявлено близько 5,8 тис. квартир.
В Одеській області показник досяг 328,7 тис. кв. м і близько 1,1 тис. квартир, однак порівнянні показники за минулий рік Держстат не розкриває.
Таким чином, за обсягом заявленого нового будівництва найбільші ринки продовжують концентруватися навколо Києва та західних регіонів країни.
Південно-Африканська Республіка включила Україну до переліку держав, громадяни яких можуть оформлювати електронний дозвіл на в’їзд Electronic Travel Authorisation (ETA), повідомило Посольство України в Республіці Мозамбік.
Нововведення дозволяє громадянам України подавати заяву дистанційно без особистого звернення до посольства ПАР або візового центру. Заявник має зареєструватися в електронній системі, заповнити анкету, завантажити необхідні документи та фотографію.
За інформацією українського дипломатичного представництва, після подання повного пакета документів розгляд заявки має тривати не більше 24 годин.
На нинішньому етапі ETA доступне українцям для поїздок до ПАР з туристичною або приватною метою. Максимальна тривалість перебування за таким дозволом становить до 90 днів.
Використати виданий електронний дозвіл на в’їзд можна протягом 180 днів із дати оформлення.
Подати заяву можна на офіційному сайті Департаменту внутрішніх справ Південно-Африканської Республіки: South African ETA. Офіційна система підтверджує можливість подання заяви на Electronic Travel Authorisation онлайн.
При цьому на початковому етапі скористатися ETA можна не в усіх пунктах пропуску. В’їзд з електронним дозволом передбачений через чотири міжнародні аеропорти країни: O. R. Tambo International Airport у Йоганнесбурзі, Cape Town International Airport, Lanseria International Airport і King Shaka International Airport у Дурбані.
Саме ці аеропорти оснащені необхідними системами перевірки електронних дозволів і біометричних даних пасажирів.
У посольстві рекомендують українцям перед поїздкою додатково перевіряти актуальні вимоги до ETA та умови в’їзду до ПАР, оскільки порядок застосування електронної системи може змінюватися в міру її подальшого впровадження.
Запровадження ETA значно спрощує організацію туристичних і приватних поїздок українців до Південної Африки, оскільки раніше отримання дозволу вимагало проходження традиційної візової процедури.
Джерело: Посольство України в Республіці Мозамбік.
Голова правління ПрАТ «Європейське туристичне страхування» Мирослав Бойчин став переможцем у номінації «Лідер страхового ринку року» в рамках 30-ї ювілейної загальнонаціональної програми «Людина року-2025».
Бойчин понад 20 років працює в міжнародному страховому бізнесі. Він має три вищі освіти, зокрема у сфері іноземних мов, фінансів та управління. Професійну кар’єру розпочинав у державних структурах, а з 1996 року продовжив роботу у страховій галузі.
З 2005 року Бойчин працював у структурах міжнародних страхових груп Generali, Munich Re та EIG. У 2006 році він очолив «Європейське туристичне страхування», що спеціалізується на страхуванні мандрівників. З 2021 року також обіймає посаду голови наглядової ради страхової компанії «Євроінс Україна».
Під керівництвом Бойчина «Європейське туристичне страхування» зміцнило свої позиції на українському ринку туристичного страхування та розширило клієнтську базу. За даними компанії, у 2025 році кількість застрахованих нею клієнтів перевищила 1 млн осіб.
Компанія спеціалізується на страхуванні осіб, які виїжджають за кордон, медичному та туристичному страхуванні, а також на страхових продуктах, пов’язаних із подорожами. «Європейське туристичне страхування» входить до міжнародної групи спеціалізованих туристичних страховиків ITIA, яка об’єднує компанії з низки країн.
У компанії зазначають, що в останні роки одним із ключових напрямків залишається адаптація страхових продуктів до змін у структурі поїздок українців, зростання попиту на медичний супровід за кордоном та нових ризиків, пов’язаних із воєнним станом.
Окрім страхової діяльності, «Європейське туристичне страхування» бере участь у соціальних та благодійних ініціативах, зокрема спрямовує кошти на підтримку українських військовослужбовців.
Загальнонаціональна програма «Людина року» проводиться в Україні з 1990-х років і щорічно відзначає представників бізнесу, державного управління, культури, спорту та інших сфер. У 2025 році програма відбулася в 30-й раз.
Open4business — інформаційний партнер програми.
