Як повідомляє Сербський Економіст, лоукостер Wizz Air відкриє свою першу базу в Чорногорії в аеропорту Подгориці 30 березня 2026 року та розпочне поетапний запуск 17 нових маршрутів до європейських міст. Про це повідомив оператор аеропортів Чорногорії Aerodromi Crne Gore.
Згідно з опублікованою інформацією, нові рейси будуть вводитися поступово з кінця березня до середини червня. Серед заявлених напрямків — Мальме, Париж Бове, Гамбург, Маастрихт, Катанія, Братислава, Барселона, Базель, Жешув, Рим, Баден-Баден, Кельн, Любляна, Познань, Вільнюс, Гданськ і Вроцлав.
Як повідомлялося раніше, Wizz Air розмістить у Подгориці два літаки Airbus A321neo. За оцінкою компанії, нова база створить близько 80 прямих робочих місць і забезпечить приблизно 700 непрямих, а також збільшить туристичний і діловий трафік через столицю Чорногорії. Ще в жовтні 2025 року перевізник заявляв, що запуск бази та нових маршрутів має додати близько 1 млн крісел на рік.
Для аеропорту Подгориці проект має й інфраструктурне значення. Aerodromi Crne Gore раніше повідомляв про плани вкласти у 2026 році 21 млн євро в обладнання та модернізацію, причому основний акцент буде зроблено саме на Подгориці, де очікують зростання трафіку приблизно на 50%, зокрема завдяки базі Wizz Air.
https://t.me/relocationrs/2483
Туристи провели загалом 3,09 млрд ночей у готелях, хостелах і орендованих апартаментах у Європейському союзі в 2025 році, згідно з остаточними розрахунками статистичного управління ЄС.
Це на 2,2% (на 66,4 млн) вище показника за 2024 рік і є рекордом.
Водночас кількість ночівель іноземних гостей у минулому році збільшилася на 3,4% (на 49,7 млн), тоді як у жителів Євросоюзу цей показник зріс на 1,1% (на 16,7 млн).
Підйом туристичної активності був відзначений в 24 з 27 держав ЄС. Найбільш значне зростання туристів було зафіксовано на Мальті (на 10,1%) і в Польщі (на 7,2%), в той час як кількість ночівель в Люксембургу скоротилася на 2,4%, Румунії – на 1,7%, в Ірландії – на 0,4%.
Найбільш популярними туристичними напрямками для іноземців були Іспанія (513,6 млн ночівель), Італія (476,9 млн), Франція (471,7 млн) і Німеччина (442,1 млн). Найменш затребувані напрямки – Люксембург (3,6 млн), Латвія (5 млн) і Естонія (6,7 млн).
Як повідомляє Сербський Економіст, Iberostar відкрив продаж на новий об’єкт Iberostar Selection Montenegro на узбережжі Барської рив’єри. Промо-пропозиція прив’язана до періоду проживання з 1 травня по 31 жовтня 2026 року, що вказує на запуск до початку літнього сезону.
Iberostar розташований на першій лінії біля моря і має прямий доступ до приватної бухти/пляжу; об’єкт знаходиться приблизно в 9 км від старого міста Бара, а відстань до аеропортів Подгориці і Тівата становить 45 км і 57 км відповідно. Готель розташований в прибережній зоні Ratac, між Баром і Сутоморе, і заявлений як «новинка 2026».
Ключовий акцент проекту – інфраструктура відпочинку та велнесу. Заявлені критий і відкриті басейни, спа-комплекс площею 3 700 кв. м (сауни, хамам, парна, «cold room», масажі та процедури), а також тренажерний зал з видом на море. У частині розміщення Iberostar просуває номери та сьюти з видом на Адріатику, а також варіанти з приватними опціями – наприклад, тераси з джакузі та категорії з приватним або swim-up басейном.
Харчування буде включати кілька форматів – від основного ресторану до a la carte, кафе та beach bar; також заявлена опція All Inclusive і дитяча програма Star Camp.
Iberostar розвиває присутність на Адріатиці через діючі готелі в Чорногорії, включаючи Iberostar Waves Slavija і Iberostar Waves Bellevue в районі Будви.
https://t.me/relocationrs/2367
Туризм має стати інструментом відновлення економіки України, суттєве збільшення обсягів туристичної галузі України можливе після завершення війни та повної безпекової стабілізації, вважає директорка туристичної агенції “Полечу, куди хочу!” Наталія Якименко.
Згідно з даним щорічного дослідження World Travel & Tourism Council (WTTC), до 2035 року внесок подорожей та туризму у ВВП України може зрости у 1,5 раза – до $16,1 млрд, що дозволить перевищити показники доковідного 2019 року, коли цей показник складав 620,4 млрд грн ($15,5 млрд, 6,3% ВВП). Загальносвітовий ринок туризму вже зміг відновитись після падіння внаслідок зниження в період ковіду, але війна в Україні поки не дає можливості у повному обсязі використовувати туризм як інструмент розвитку економіки.
“Збільшення обсягів зовнішнього туризму у 1,5 раза можливе насамперед після завершення війни та повної безпекової стабілізації. Важливим фактором може стати відновлення можливості вільного виїзду чоловіків за кордон, адже зараз багато сімей не можуть подорожувати разом. Ринок також підтримає потенційне повернення українців з-за кордону, адже люди, які певний час жили в інших країнах, збережуть звичку подорожувати”, – прокоментувала агентству “Інтерфакс-Україна” Якименко.
Вона підкреслила, що необхідним фактором є відновлення прямого авіасполучення, що зробить поїздки в/з України простішими і доступнішими. “За умови економічного зростання і стабілізації доходів попит може відновитися досить швидко”, – каже Якименко.
Українська галузь гостинності має значний потенціал зростання в обсягах та збільшення долі в економіці в цілому. Для порівняння: за даними WTTC, внесок подорожей та туризму у світовий ВВП склав $11,7 трлн у 2025 році, це на 7,3% більше ніж у 2024 та на 13,6% більше ніж у доковідному 2019. Подорожі та туризм становили 10,3% світової економіки, що більше ніж 10% у 2024, але поки менше ніж 10,5% у 2019. У 2025 році сектор підтримував загалом 371 млн робочих місць у світі (10,9% робочих місць), порівняно з 356,6 млн (10,6%).
Щодо України, то минулого року туризм дав 5,2% ВВП, вдалося досягти обсягу в 413,1 млрд грн ($10,3 млрд), що на 15.2% більше, ніж у 2024 році, але на 33,4% менше, ніж у 2019-му.
За словами Якименко, в Україні вже зростає середній чек на відпочинок, наші співвітчизники подорожують рідше, але їдуть на довший період через складну логістику, частіше обирають комфортніші готелі та кращу інфраструктуру. “Багато клієнтів свідомо уникають масових бюджетних курортів і напрямків, де багато російських туристів, навіть якщо це дорожче. Після тривалого стресу люди хочуть повноцінного відпочинку й емоційного відновлення, тому готові інвестувати більше в одну поїздку”, – каже вона.
Є тренд на відновлення робочих місць: у 2024 році в галузі працювало 766,7 тис (6,2% всіх робочих місць в Україні) , що менше, ніж у 2019 році (1,15 млн, 6,9%), але на 21,9% більше, ніж у 2024. При цьому жінки складають більшість зайнятих у галузі – 61,1%, також значною є частка молоді до 24 років (6,7%). Лише 8% – високооплачувана робота.
“У сфері туризму традиційно працює більше жінок – це особливість сервісної галузі. Також активно залучається молодь, адже ринок потребує гнучкості та швидкої адаптації. Водночас зростає увага до соціальної відповідальності бізнесу – компанії створюють можливості для ветеранів і внутрішньо переміщених осіб”, – означила тренди ринку праці Якименко.
За підсумками 2025 року, іноземні туристи принесли вітчизняній економіці 58 млрд грн ($1,4 млрд), що в півтора рази більше, ніж у 2024, але на 61,3% менше, ніж у 2019-му. Внутрішній туризм більш стабільний – у 2025 році він дав 287,2 млрд грн ($7,2 млрд), що на 11,6% більше, ніж у 2024, але на 16% менше результатів 2019. В цілому за підсумками 2025 року іноземні відвідувачі складали лише 12,6%. Також незначна доля ділового туризму (5,3%), основну долю турпотоку дає відпочинок (94,7%).
За прогнозами WTTC на найближче десятиріччя, доля туризму у світовому ВВП буде сталою, біля 11,5%, загальний обсяг зросте до $16,5 трлн, кількість робочих місць зросте до 461,6 млн.
Щодо України, то, згідно з аналітичними висновками WTTC, до 2035 галузь створюватиме біля 6,1% ВВП, орієнтовний обсяг сягне $16,1 млрд, за 2026-2035 роки буде створено до 400 тис нових робочих місць і загальна кількість залучених сягне 1,16 млн. Щодо доходів – то у 2035 іноземні відвідувачі можуть принести $4,8 млрд, вітчизняні – $8,7 млрд.
За словами Якименко, продовжаться тренди, які активізувалися в Україні після 2022 року. Зокрема, зараз більш популярні спокійні курортні напрямки, пляжний та wellness-відпочинок, менше спонтанності (повністю зник запит на короткі поїздки до 3-х днів, гарячі тури), зросла частка соло-подорожей. Популярні також тематичні поїздки (фітнес тури, гастрономічні тури, поїздки з інфлюенсерами, ретрити тощо). “Окремо ми бачимо перспективу розвитку інклюзивного туризму: наша агенція активно досліджує цей напрям і формує передік готелів та напрямків, зручних для людей з інвалідністю, адже після війни запит на доступний відпочинок лише зростатиме”, – сказала Якименко.
Податкові надходження від туристичної галузі у 2025 році становили 4 млрд 426,2 млн грн, що на 50,6% більше показника 2024 року, йдеться у річному звіті Державного агентства розвитку туризму України (ДАРТ).
Як повідомила голова ДАРТ Наталя Табака під час презентації звіту, без врахування підприємств за КВЕД 79.90 (надання послуг із бронювання) зростання податкових надходжень минулого року становило 35,7% – до 3 млрд 987,8 млн грн.
За даними ДАРТ, загальна кількість платників податків на кінець року становила 20,7 тис., серед них 3,7 тис. юридичних осіб (+5,3%) та 16,9 тис. фізичних осіб-підприємців (+20,7%). Загальне зростання кількості платників податків у туризмі в 2025 році проти 2024-го становило 17,6% (без врахування КВЕД 79.90 – 7%).
Згідно зі звітом, місцеві бюджети у 2025 році отримали 359 млн грн туристичного збору, що на 31,5% перевищує показник 2024 року. Серед лідерів за сумою надходжень: Київ (70 млн грн), Львівська область (63 млн грн), а також Івано-Франківська (46 млн грн), Закарпатська (31,9 млн грн), Черкаська (28,5 млн грн), Одеська (20,3 млн грн) області.
Зазначається, що на 2025 рік ДАРТ було передбачено фінансування із державного бюджету в розмірі 22,8 млн грн. За підсумками року касові видатки становили 15,6 млн грн, повернення до бюджету – 7,1 млн грн. Агентство перевиконало план за показниками проведення міжнародних заходів (проведено 15 при запланованих 8) та видачі ліцензій (видано 24 із запланованих 15).
Республіка Узбекистан була офіційно визнана організацією ASIA Records країною Азії, що має найбільшу кількість ісламських історичних міст, включених до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
У церемонії нагородження, яка відбулася в місті Куала-Лумпур (Малайзія), взяли участь представники Комітету з туризму Республіки Узбекистан, а також Посольства Узбекистану в Малайзії.
Згідно з цим визнанням, розташовані в Узбекистані міста Самарканд, Бухара, Хіва та Шахрісабз є ісламськими історичними містами, офіційно визнаними ЮНЕСКО. Цей показник підтверджує статус Узбекистану як одного з найбагатших і найбільш цілісно збережених центрів ісламської цивілізації в Азії.
Розташований у самому серці Великого Шовкового шляху, Узбекистан протягом століть був перехрестям культури, науки та духовних традицій ісламського світу. В його історичних містах до наших днів в автентичному середовищі збереглися видатні зразки ісламської архітектури, містобудування та наукової думки — мечеті, медресе, мавзолеї та цілісні міські ансамблі. Особливу цінність становить саме комплексна збереженість історичного середовища, коли унікальною спадщиною є не окрема пам’ятка, а весь міський образ у його цілісності.
Поряд з архітектурною спадщиною, Узбекистан і сьогодні залишається важливим центром паломницького та культурного туризму. Комплекс Хаст-Імам у Ташкенті, мавзолей Імама аль-Бухарі в Самарканді, ансамблі Бахоуддіна Накшбанда та Чашмаї Аюб у Бухарі, а також ісламські пам’ятки Термеза й надалі приваблюють паломників і туристів з усього світу.
Присудження нагороди ASIA Records на міжнародній арені є визнанням лідерства Узбекистану у справі збереження, розвитку та популяризації ісламської історичної спадщини, а також підтверджує її універсальну цінність для всього людства.
