21 листопада 2024 року з нагоди Міжнародного дня відмови від куріння в інформаційному агентстві «Укрінформ» громадська організація «Життя» спільно з Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) презентувала результати опитування щодо споживання тютюнових виробів серед дорослого населення України. Опитування проводилося у вересні-жовтні 2024 року в рамках регулярного «Омнібусу» методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI).
Результати дослідження демонструють відновлення тенденції до зниження споживання тютюнових та нікотинових виробів: 27% українців вживають тютюнові та нікотинові вироби, серед них щодня курять 23% опитаних, епізодично – 4%. Це може свідчити про ефективність антитютюнового Закону №1978, який повністю набув чинності у 2023 році, та політики щорічного підвищення акцизів.
«Порівняно з груднем 2023 року частка тих, хто вживає тютюнові або нікотинові вироби, знизилася з 30% до 27%, у 2022 році цей показник становив 32%. Тобто ми спостерігаємо тенденцію до зниження поширеності вживання тютюну та нікотину серед дорослого населення. Також знижується споживання традиційних сигарет, тоді як споживання новітніх тютюнових та нікотинових виробів, навпаки, зростає. Загалом зберігається тенденція до того, що більше курять респонденти молодшої вікової категорії», – розповіла Вікторія Захожа, заступниця директора Київського міжнародного інституту соціології.
Результати опитування демонструють найвищий рівень споживання тютюнових та нікотинових виробів серед молодої вікової групи 18-39 років: 27% респондентів цього віку є щоденними курцями. Водночас бачимо, що зростає споживання тютюнових виробів для електричного нагрівання, особливо серед молоді: 45% молодих українців віком 18-29 років курять ТВЕН, тоді як ще рік назад цей показник становив 37%.
Такі дані корелюються з рівнем впливу реклами тютюнових та нікотинових виробів: всього на неї наражаються 43% опитаних, тоді як серед молоді віком 18-39 років – до 63% респондентів. Найчастіше спостерігають рекламу тютюнових та нікотинових виробів у місцях торгівлі – 32% опитаних, на другому місці – банерна реклама в інтернеті (18%).
«Заради подолання тютюнової епідемії серед дітей та молоді ми з колегами зареєстрували законопроєкт №12091, який передбачає заборону тютюнової викладки в місцях торгівлі, банерної реклами в інтернеті, ароматизованих тютюнових виробів та впроваджує комбіновані медичні попередження на упаковках всіх тютюнових виробів. Такі заходи дозволять зменшити привабливість шкідливої продукції та захистити дітей та молодь від нікотинової пастки», – зазначила Лада Булах, народна депутатка України.
Дослідники виявили високий рівень ефективності комбінованих (графічне+текстове) медичних попереджень на тютюнових виробах для куріння, що були впровадженні з 11 липня 2024 року: 94% курців помічають такі попередження, 62% курців вони стимулювали до певних дій з відмови від куріння. Тоді як серед курців тютюнових виробів для нагрівання 74% помічають текстові попередження і лише 44,5% задумалися про відмову.
«Для тютюнових виробів для нагрівання в нашій країні створені преференційні умови: відсутність заборони ароматизаторів, винятки щодо банерної реклами, лише текстові попередження на упаковках. Як результат, споживання таких виробів зростає з кожним роком. Окрім того, тютюнова індустрія просуває податкову пільгу в розмірі 20% на ТВЕН порівняно з сигаретами, що є неприпустимим. Ухвалення такого рішення призведе до катастрофи. ВООЗ наголошує, що тютюнові вироби для нагрівання мають регулюватися так само як і звичайні сигарети», – наголосив Дмитро Купира, виконавчий директор громадської організації «Життя».
Більшість українців підтримують антитютюнові заходи, спрямовані на захист молоді від приваблення до вживання тютюнових та нікотинових виробів.
Абсолютна більшість респондентів підтримує заборону реклами брендів електронних пристроїв для куріння та електронних сигарет (70%) та заборону видимого розміщення пачок тютюнових виробів у місцях торгівлі (68%). Дві третини опитаних підтримують заборону ароматизованих тютюнових виробів (62%), більше половини опитаних підтримує підвищення акцизного податку на тютюнові вироби та рідини до електронних сигарет (56%). Запровадження стандартизованої упаковки підтримують 50% респондентів.
Європейська бізнес асоціація (ЄБА), Американська торговельна палата в Україні (AmCham) та Асоціація виробників тютюнових виробів «Укртютюн» звернулися до Верховної Ради з проханням підтримати в другому читанні законопроєкт №11090 про підвищення акцизного податку на тютюнові вироби у версії Кабінету міністрів.
«Необхідно передбачити підхід ЄС щодо визначення єдиного курсу євро до гривні протягом року (станом на 1 жовтня попереднього року на весь наступний рік) з метою забезпечення планування бізнес-діяльності підприємств – найбільших платників податків України, на чому, згідно з офіційним висновком до законопроєкту та відповідними листами, наполягають як комітет Ради з питань інтеграції України до ЄС, так і Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції Кабміну», – ідеться в повідомленні на сайті ЄБА в другій редакції законопроєкту.
В асоціаціях упевнені, що ініціативи деяких українських депутатів щодо внесення концептуальних змін до вже ухваленого в першому читанні рішення в частині зміни ставок акцизного податку на тютюнові вироби несуть значні ризики для Держбюджету України. Ці пропозиції можуть спровокувати галопуюче зростання нелегального ринку цигарок, який надзвичайними зусиллями вдається зменшувати кілька місяців з урахуванням рекомендацій країн G7 та лідерства голови парламентського фінкомітету Данила Гетманцева.
Найкритичнішими та найризикованішими ініціативами, на думку компаній-членів асоціацій, є пропозиції щодо встановлення адвалорної ставки акцизу на тютюнові вироби в розмірі 25% та порівняння ставки податку для сигарет і тютюнових виробів електричного нагрівання (ТВЕН).
Підкреслюється, що така ініціатива не відповідає європейському підходу та практиці країн-членів ЄС.
«Просимо врахувати позицію об’єднаної бізнес-спільноти під час ухвалення остаточного рішення щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби в рамках подальшого розгляду та ухвалення законопроєкту №11090», – підсумували в асоціації.
Раніше ухвалити законопроєкт про тютюнові акцизи у варіанті Кабміну закликали Спілка українських підприємців (СУП) та Американо-українська ділова рада (USUBC).
Як повідомлялося, 4 червня Верховна Рада підтримала в першому читанні й ухвалила за основу законопроєкт №11090 про підвищення акцизного податку на тютюнові вироби.
Законопроєкт передбачає переведення ставок акцизного податку на тютюнові вироби з гривні в євро, вихід на мінімальний рівень ЄС в акцизному податку на сигарети (EUR90 за 1000 штук сигарет) через поступове підвищення специфічних ставок акцизного податку до 2028 року, повернення до диференціації акцизу на ТВЕНи та сигарети та запровадження спеціального механізму розрахунку акцизного податку на тютюнові вироби з урахуванням валютного курсу.
За оцінками Мінфіну, описаними в проєкті Бюджетної декларації, це дасть змогу збільшити надходження до держбюджету у 2025 році на 0,6 млрд грн, у 2026 році – на 5 млрд грн, у 2027 році – на 9,4 млрд грн і у 2028 році – на 13,9 млрд грн.
Робоча група при комітеті Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики розглянула законопроєкт про підвищення акцизів на тютюн, який готують до розгляду парламенту в другому читанні, повідомив голова парламентського комітету Данило Гетманцев.
“Законопроєкт однозначно своєчасний і буде підтриманий ВР. Водночас є питання, які мають бути розглянуті в другому читанні. Усвідомлено депутатами в залі. Серед них графік підвищення ставок акцизу, їхній розмір за окремими позиціями та підвищення адвалорної ставки”, – написав він у Telegram у понеділок.
Крім того, до тексту законопроєкту щодо підвищення акцизів на тютюнові вироби, за інформацією Гетманцева, є ще кілька технічних питань. Щодо них депутати мають намір знайти консенсус на рівні парламентського комітету.
Гетманцев також повідомив, що ухвалений 2020 року законопроєкт про введення акцизу на тютюновмісні вироби для електричного нагріву (ТВЕН) допоміг державі отримати на сьогодні 22,5 млрд грн.
“Хороший результат”, – резюмував голова фінансового комітету.
Як повідомлялося, Європейська бізнес-асоціація виступає категорично проти внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби (законопроєкт №11090), який розглядають у зв’язку з вимогами Директиви Ради ЄС щодо структури та ставок акцизів, що застосовуються до тютюнових виробів.
Перегляд ставок акцизного податку на тютюнові вироби вже з 1 липня 2024 року не відповідає принципу стабільності податкового законодавства, стверджують в ЄБА.
Експерти звернули увагу на те, що на 2024-2027 роки заплановано підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби – на 20% щорічно. Однак законопроєктом №11090 пропонується підвищувати зазначені ставки нерівномірно. Наприклад, пропонується підвищити розмір ставки акцизного податку на цигарки у 2025 році майже на 23,5%, а у 2026 та 2027 роках – приблизно на 5% щороку. На думку представників бізнесу, застосування такого підходу спричинить шоковий ефект на ринку 2025 року.
Водночас компанії-члени асоціації підтримують диференціацію графіка підвищення ставок акцизного податку на цигарки та тютюнові вироби для електронного нагріву за допомогою підігрівача з електронним керуванням протягом 2024-2027 років.
12 березня громадська організація «Життя» разом з дослідниками Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) презентувала результати всеукраїнського опитування «Вживання тютюнових і нікотинових виробів та ставлення до антитютюнових заходів», проведеного в листопаді — грудні 2023 року в рамках регулярного «Омнібусу».
За даними опитування, на сьогодні в Україні 30 % населення вживають тютюнові або нікотинові вироби: 43 % чоловіки та 20 % жінки. Щоденними курцями є 24,5 % українців (36 % чоловіків, 15 % жінок).
Опитування демонструють, що споживання тютюнових виробів в Україні активно знижувалося до 2017 року. Та після появи агресивної реклами тютюнових виробів для нагрівання, електронних сигарет та нікотинових виробів їхнє споживання в Україні не знижується вже 7 років. Якщо ж ми подивимося на структуру куріння, то серед українських жінок споживання тютюнових та нікотинових виробів за 7 років зросло вдвічі. За даними опитування GATS, у 2017 році щоденними споживачами тютюну були 7 % та електронних сигарет 1 % українок, на сьогодні ця цифра складає 15 %. Найбільшого поширення вживання тютюну та нікотину набуло серед молодих жінок віком 18 – 29 років — 37 %, з яких 28,4 % щоденно та 8,4 % епізодично. Тобто на сьогодні фактично кожна третя дівчина є залежною від нікотину.
Серед щоденних споживачів 79 % курять сигарети промислового виробництва. Далі йдуть тютюнові вироби для електричного нагрівання (18 %) і електронні сигарети (14 %). Вживання ТВЕН та електронних сигарет більш поширене серед молодих респондентів: 37 % молоді віком 18-29 років вживають тютюнові вироби для електричного нагрівання, 36 % — електронні сигарети. Жінки частіше аніж чоловіки вживають тютюнові вироби для електричного нагрівання (27 % проти 13 %) та електронні сигарети (25 % проти 11 %).
«Результати опитування демонструють чітку кореляцію між відповідями респондентів, які найбільше наражалися на рекламу тютюнових та нікотинових виробів, та поширеністю вживання цієї продукції серед наймолодшої групи населення. Також ми вперше спостерігаємо паритет між споживачами тютюну та нікотину серед чоловіків та жінок у групі 18 – 29 років, проте якщо для чоловіків зберігається сталість показників, то для жіночого населення відбулося значне зростання», — підкреслив Олександр Щербатюк, дослідник, координатор проєктів Київського міжнародного інституту соціології.
Опитування показало, що найбільше помічає рекламу тютюну та нікотину саме молоде населення — 73 % молоді віком 18 – 29 років. Далі цей показник знижується з кожною віковою групою і падає до 19 % серед респондентів у віці 70 років і старше. Це підтверджує, що реклама тютюнових та нікотинових виробів спрямована на наймолодшу вікову групу чоловіків та жінок.
Демонстрація тютюнових та нікотинових виробів у місцях торгівлі є основним каналом реклами цієї продукції — 32 % опитаних зазначили, що помічають її. На другому місці банерна реклама в інтернеті (23 %) та персональні сторінки у соціальних медіа (20 %). Рекламу на вулиці бачили 14 %. Найчастіше респонденти спостерігали рекламу традиційних сигарет та сигарет для нагрівання (35 %), 31 % наражалися на рекламу пристроїв для нагрівання тютюну, 24 % — електронних сигарет і ще 10 % — нікотинових снюсів.
«Тютюнова індустрія повертає тютюнову епідемію серед молоді. Маркетинг тютюнових компаній полює на молодих жінок та чоловіків. Здоровʼя населення та перш за все дітей та молоді є питанням національної безпеки для відновлення людського капіталу України. Підтримка населенням антитютюнових норм до 80 % є дороговказом для Верховної Ради України у захисті українців від тютюну та нікотину», — наголосив Дмитро Купира, виконавчий директор ГО «Життя».
Більшість українців підтримують антитютюнові заходи для запобігання початку вживання тютюну з боку молоді.
Абсолютна більшість респондентів підтримують заборону реклами брендів електронних пристроїв для куріння та електронних сигарет (79 %) та заборону видимого розміщення пачок тютюнових виробів у місцях торгівлі (77 %). Дві третіх опитаних підтримують заборону ароматизованих тютюнових виробів (67 %) і підвищення податків для зменшення цінової доступності для дітей (65 %). Запровадження стандартизованої упаковки підтримують 61 % респондентів.
«Наприкінці 2021 року Верховна Рада України прийняла антитютюновий Закон 1978-ІХ, який імплементував ключові положення євроінтеграційної Директиви 2014/40/ЄС. Результати ухвалених змін ми вже бачимо з появою оновлених медичних попереджень на пачках сигарет. Незважаючи на ці зусилля, тютюнова індустрія продовжує залучати молодь. Маючи абсолютну підтримку громадян, ми запропонуємо Парламенту наступний пакет пропозицій для захисту здоровʼя дітей та молоді від наркотичної тютюнової та нікотинової продукції. Перш за все необхідно ліквідувати усі прояви реклами, зокрема видиме розміщення тютюнових та нікотинових виробів у місцях торгівлі та заборонити невластиві тютюновим виробам смакові (фруктові) добавки. Такі кроки відповідають Рамковій конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну та євроінтеграційним зобовʼязанням України», — наголосила Лада Булах, народна депутатка України, членкиня Комітету з питань здоров’я нації медичної допомоги та медичного страхування.
Результати опитування виявили ключові причини поширення епідемії вживання тютюну та нікотину в Україні, а також продемонстрували суттєву підтримку населення для невідкладного впровадження законодавчих заходів для захисту молодого населення. Куріння в Україні є причиною 130 тисяч передчасних смертей щороку від таких захворювань, як інфаркт, інсульт, онкологічні захворювання та інші.
20 лютого 2024 року громадська організація «Центр громадянського представництва «Життя» у пресзалі інформагентства «Укрінформ» провела пресконференцію «Детінізація тютюнового ринку та результати євроінтеграційної акцизної політики в Україні». Експерти обговорили ключові заходи боротьби з нелегальною торгівлею, чинники рекордних надходжень від акцизних податків на тютюн за 2023 рік та перспективи подальшої акцизної політики.
Україна продовжує вживати кроків для боротьби з нелегальною торгівлею тютюновими виробами, оскільки це послаблює ефективність політики захисту здоровʼя від шкоди тютюну та спричиняє недонадходження Держбюджету.
Робота з подоланням нелегальної торгівлі тютюновими виробами складається із забезпечення законодавчої бази та безпосереднього контролю правоохоронними органами.
Щодо забезпечення законодавства, одним із важливих рішень в цьому напрямку у 2023 році стало ухвалення Закону №3326-ІХ, який забороняє до кінця воєнного стану виробляти для продажу у безмитному режимі та продавати в магазинах безмитної торгівлі (так звані «duty free») тютюнові вироби та рідини до е-сигарет. Крім цього напрацьований законопроєкт №9662, який унеможливить необгрунтовані втрати сировини сировини під час виробництва, які могли стати джерелом нелегальної тютюнової продукції. Крім цього Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики напрацював механізм системи простежуваності тютюнових виробів на основі євроінтеграційної Директиви 2014/40/ЄС, що дозволить уряду відстежувати рух тютюнових виробів від виробника/імпортера до кінцевого рітейлора.
«Ми працюємо над тим, щоб мінімізувати рівень нелегальної торгівлі в Україні. Крок за кроком закриваємо лазівки для недобросовісних субʼєктів господарювання, які таким чином ухилялися від сплати податків, продаючи нелегальну продукцію на внутрішньому ринку. Наразі ми готуємо до впровадження систему відстеження тютюнових виробів та хочемо удосконалити законодавчу базу до відповідності нормам Податкового кодексу. Прийняття таких змін не потребуватиме додаткових фінансових витрат із бюджету та сприятиме збільшенню податкових надходжень», — наголосив Данило Гетманцев, народний депутат, голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.
«Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) підтримує багаторічне успішне впровадження Україною політики оподаткування тютюнових виробів, яка охоплює всі тютюнові та нікотинові вироби. Оподаткування тютюну є найефективнішою науково-підтвердженою політикою громадського здоров’я у сфері контролю над тютюном, яка просувається РКБТ ВООЗ. Повертаючись до твердження про загрозу незаконної торгівлі тютюном, я хотів би нагадати про інший глобальний інструмент ВООЗ — Протокол про ліквідацію незаконної торгівлі тютюном, який допомагає країнам комплексно вирішувати цю проблему та може сприяти подальшому просуванню України на шляху до євроінтеграції», – додав д-р Ярно Габіхт, Голова Бюро ВООЗ в Україні.
Як вже зазначалося, євроінтеграційна політика підвищення акцизів на тютюнові та нікотинові вироби демонструє вражаючі результати. У 2023 році надходження від тютюнових акцизів до Держбюджету склали рекордні 80,3 млрд грн, що на 36% більше ніж у 2022 році (59 млрд грн) та на 26,5% більше ніж у 2021 (63,5 млрд грн).
«На формування карколомного зростання у 36% акцизних надходжень від тютюнових виробів 2023 році вплинула не лише правильна податкова політика України, а ще й накопичення тютюновими виробниками та імпортерами значних запасів тютюнових виробів, для реалізації їх за старими цінами у 2024 році, про що свідчить аналіз акцизних надходжень. З огляду на це ми можемо очікувати цьогоріч зменшення надходжень від акцизного податку на тютюн. Задля виконання євроінтеграційних вимог та збереження рівня надходжень у бюджет необхідно якнайшвидше впровадити план досягнення 90 євро за 1000 шт.», — зауважив Дмитро Купира, виконавчий директор ГО «Життя».
Додаткове підвищення акцизів на тютюнові вироби у 2024-2025 роках задля досягнення 90 євро на 1000 штук дозволить збільшити надходження у Держбюджет України на 36 мільярдів гривень.
За додаткові 36 мільярдів Україна зможе підсилити свою оборону наприклад такими засобами: 1,9 мільйона FPV дронів, або 266 тисяч артилерійських снарядів 155 мм, або 25 850 нових пікапів, або 225 САУ Caesar.
Визначальну роль у забезпеченні надходжень від тютюнових акцизів зіграла реалізація 7-річного плану щорічного підвищення тютюнових акцизів на 20%, який діє з 2018 року та був впроваджений на виконання вимог Директиви 2011/64/EU. Разом з цим, завдяки своєчасній гармонізації акцизів на сигарети для нагрівання (ТВЕН) та сигарил до рівня сигарет Верховній Раді України вдалося зберегти сталість надходжень до бюджету, незважаючи на пеертікання споживачів. У 2023 році акцизні надходження від ТВЕН сягнули близько 14,4 млрд гривень.
За даними ДПС, у 2023 році в Україні було реалізовано 29,8 млрд сигарет (78,6%), 1,25 млрд сигарил (3,3%), 6,86 млрд сигарет для нагрівання (ТВЕН) (18,1%), всього — 37,9 млрд шт.
Нагадаємо, щороку в Україні від хвороб, спричинених курінням, помирає 130 тисяч людей. 325 тисяч українців живуть неповноцінне життя та втрачають працездатність через тютюн та нікотин. А українська економіка щороку втрачає близько 3,2% ВВП через витрати на лікування хвороб – наслідків активного та пасивного куріння, втрату працездатності українців та передчасну смерть частини з них.
Частка нелегальної тютюнової продукції від загального обсягу ринку в Україні станом на червень цього року становила 19,5%, дещо знизившись із 20,2% у лютому, проте частка продукції, маркованої Duty Free, навіть дещо зросла – до 10,9% із 10,8%, такі дані чергового дослідження “Моніторинг нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні” компанії “Kantar Україна”.
За попередніми підрахунками Kantar, презентованими цього тижня на організованому Американською торговельною палатою круглому столі за участю представників посольств США і Японії, урядовців, асоціації “Укртютюн” і бізнесу, втрати держбюджету-2023 від нелегального ринку тютюнових виробів оцінюються більш ніж у 21 млрд грн.
Зазначалося, що значною в червні залишалася і частка підробленої продукції – 6,9%, тоді як у лютому вона оцінювалася на рівні 7,9%.
На круглому столі своє дослідження ринків нелегальної тютюнової продукції в Україні, ЄС, Великій Британії, Норвегії, Швейцарії та Молдові у 2022 році також презентувала компанія KPMG. Згідно з ним, Україна є другим найбільшим ринком споживання нелегальної тютюнової продукції в Європі, а втрати бюджету склали майже 26 млрд грн.
Учасники круглого столу закликали активізувати роботу з протидії нелегальному виробництву та обігу тютюнових виробів і налагодження її координації між компетентними органами. Зокрема, як наголошується в релізі Американської торговельної палати, важливо ухвалити необхідні зміни до законодавства щодо криміналізації контрабанди тютюнових виробів, удосконалити механізми притягнення до відповідальності за дії, пов’язані з нелегальним виробництвом та обігом цигарок, створити ефективну систему контролю за зберіганням і знищенням конфіскованих виробів та обладнання.
Уточнюється, що в заході взяли участь компанії-члени спеціальної платформи Палати з питань твердих підакцизних товарів, які у 2022 році сплатили разом понад 78 млрд грн податків: “Філіп Морріс Україна”, “В.А.Т.-Прилуки”, “Джей Ті Інтернешнл Компані Україна” та “Імперіал Тобакко Україна”.
Як повідомлялося, у червні 2020 року Kantar оцінювала частку нелегального ринку тютюнової продукції на рівні лише 5%, проте до серпня 2022 року вона досягла 21,9%. Водночас контрабанда знизилася з 3% до 1,8%, тоді як підроблена продукція зросла з 1% до 8%, а продукція з маркуванням duty-free – з 2% до 12,2%.
