Імпорт в Україну ізольованих проводів і кабелів у січні-листопаді 2025 року збільшився на 27,8% порівняно з тим же періодом 2024 року – до 541,5 млн дол., повідомили в Державній митній службі. У листопаді поточного року імпорт цієї продукції зріс на 23,6% до листопада 2024 року – до 46,3 млн дол., що на 22,6% перевищує показник жовтня 2025 року.
Найбільшим постачальником проводів і кабелів на український ринок у січні-листопаді виступила Угорщина з обсягом 143,1 млн дол. (26,4% імпорту). На другому місці знаходиться Китай – 116,7 млн дол. (21,6%), на третьому Польща – 88,9 млн дол. (16,4%). У 2024 році основні обсяги імпортувалися з Угорщини (120 млн дол.), Польщі (74,4 млн дол.) і Китаю (66,3 млн дол. відповідно).
Згідно з даними Держмитниці, за підсумками 2024 року імпорт ізольованих проводів і кабелів в Україну зріс на 9,3% в порівнянні з 2023 роком – до 475 млн дол., тоді як експорт збільшився на 60,2% – до 1,275 млрд дол.
Оператори систем передачі (ОСП) України, Словаччини, Угорщини та Румунії запустили в понеділок перші місячні аукціони з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, повідомила НЕК “Укренерго”.
Вони проходять 15-17 грудня на платформі Joint Allocation Office (JAO) з поставкою на січень 2026 року. Остаточні результати аукціонів мають бути оголошені 23 грудня. Згідно з інформацією на JAO, потужність перетину з Угорщини складає 460 МВт, з Румунії та Словаччини – по 172 МВт. З України потужність перетину не пропонується.
“Довгострокові аукціони з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів – це те, що точно піде на користь українському ринку електроенергії. В умовах масованих російських атак на нашу енергосистему, впевненість у стабільному надходженні імпорту електроенергії кожного наступного місяця нам дуже потрібна”, – прокоментував голова правління “Укренерго” Віталій Зайченко, слова якого наводяться в повідомленні компанії в Телеграм.
“Ми вдячні партнерам з ENTSO-E та аукціонної платформи JAO, а також колегам з компаній-операторів енергосистем сусідніх держав ЄС за ефективну співпрацю. Сподіваємось, вона буде продовжена, і надалі будуть запроваджені також річні аукціони”, – зазначив Зайченко.
Як вказує НЕК, запровадження таких аукціонів стало можливим завдяки співпраці з ОСП сусідніх держав та за підтримки Європейської мережі операторів системи передачі (ENTSO-E). Робота над правилами довгострокового розподілу для зовнішніх кордонів ЄС тривала протягом останніх двох років.
“Після погодження цих правил національними регуляторами України, Словаччини, Угорщини і Румунії став можливим розподіл вільної пропускної спроможності міждержавних перетинів шляхом проведення місячних довгострокових аукціонів. Для України це означає можливість ефективнішого цінового прогнозування, а у перспективі – зниження вартості імпортованої електроенергії”, – пояснила “Укренерго”.
Як зазначається в повідомленні, у глобальному вимірі місячні аукціони сприяють більш тісній інтеграції українського і європейського енергоринків та забезпечують посилення стійкості об’єднаної енергосистеми України.
Як повідомлялося, ENTSO-E з початком повномасштабного вторгнення, зважаючи на воєнні ризики, погодилося тільки на добові аукціони з розподілу потужності міждержавного перетину для імпортно-експортних операцій з електроенергією. Водночас трейдери та енергокомпанії неодноразово зазначали, що відсутність довгострокових аукціонів, зокрема, місячних і річних, заважає ефективності залучення імпортної е/е.
Голова правління НЕК “Укренерго” Віталій Зайченко на початку грудня в коментарі Енергореформі зазначив, що розраховує на успішне проведення перших з початку війни довгострокових (місячних) аукціонів з розподілу міждержавного перетину з Румунією, Угорщиною і Словаччиною.
“Думаю, що ці аукціони відбудуться. Ринок точно чекає довгострокових аукціонів. Тому, гадаю, весь запропонований перетин буде проданий”, – сказав він.
“По Польщі, на жаль, аукціонів не буде, бо польський оператор системи передачі не дає згоди”, – додав глава “Укренерго”.
Варто зазначити, що запущені сьогодні аукціони спільні, тобто проводяться одночасно обома операторами. Про такий механізм ОСП домовилися у 2023 році, і поки за ним проводилися добові аукціони. Місячні аукціони до цього проводилися по Молдові та по Польщі (перетин Добротвір-Замость), де ще діють односторонні аукціони замість спільних.
Як повідомляє Сербський Економіст, угорський Будапешт посів перше місце в списку найбрудніших міст світу за версією Radical Storage, складеному за результатами аналізу відгуків туристів про чистоту популярних пам’яток у 100 найбільших туристичних напрямках.
Згідно з даними дослідження, в Будапешті 37,9% відгуків, де згадувалася чистота, містили негативні оцінки, що стало найгіршим показником серед усіх досліджених міст. На наступних місцях розташувалися Рим (35,7% негативних відгуків), Лас-Вегас (31,6%), Флоренція (29,6%) і Париж (28,2%).
У топ-20 найбрудніших за сприйняттям туристів міст увійшли також Мілан, Верона, Франкфурт, Брюссель, Каїр, Іракліон, Нью-Йорк, Барселона, Джохор-Бару, Севілья, Сан-Франциско, Маямі, Хайдарабад, Лондон і Осака. У всіх цих містах частка негативних відгуків про чистоту коливається від 15,6% до 26,8%.
Автори дослідження відзначають, що найбільшу критику за рівнем чистоти отримують саме масові туристичні центри з історичними центрами і високими навантаженнями на міську інфраструктуру. У випадку Будапешта можливою причиною називається те, що система поводження з відходами не встигає адаптуватися до зростання туристичного потоку, який, за даними Etias, у вересні 2025 року збільшився в Угорщині на 8,3%, а в самій столиці – на 12% порівняно з аналогічним місяцем 2024 року.
Radical Storage підкреслює, що рейтинг відображає не об’єктивні санітарні показники, а саме суб’єктивне сприйняття чистоти туристами, зафіксоване в англомовних Google-відгуках про ключові пам’ятки 100 провідних міст світу за індексом Euromonitor.
Як повідомляє Сербський Економіст, з 20 лютого запускається регулярне залізничне сполучення між Белградом і Будапештом: пасажири знову зможуть добиратися між двома столицями поїздом без пересадок. Лінія після модернізації розрахована на швидкість руху поїздів до 160 км/год, що помітно скорочує час у дорозі і робить поїзд конкурентом автомобільного транспорту.
Фактично мова йде не тільки про «повернення поїзда» між двома столицями, але і про включення Сербії в більш широкий транспортний коридор Центральна Європа – Балкани – Егейське море. Белград отримує більш сильну роль транзитного хаба для вантажних і пасажирських потоків, а вздовж маршруту посилюється привабливість для логістичних і промислових проектів.
https://t.me/relocationrs/1894
Як повідомляє Сербський Економіст, Угорщина готується посилити податковий нагляд у ряді секторів економіки, включаючи оренду нерухомості через онлайн-платформи, доставку та кур’єрські послуги, а також операції з криптовалютами.
Як пише Daily News Hungary, міністр економіки представив у парламенті два законопроекти, які передбачають, що починаючи з 2026 року іноземні платформи будуть зобов’язані передавати податковим органам Угорщини детальні дані про користувачів та їхні транзакції.
Під регулювання потраплять:
1) приватні особи, які здають квартири через Airbnb та аналогічні сервіси;
2) кур’єри та водії, які працюють з платформами Wolt, Uber та іншими;
3) інвестори, які здійснюють операції з криптовалютами через Revolut, Binance та інші біржі.
Податкові органи отримають прямий доступ до інформації про доходи угорських фізичних та юридичних осіб, минаючи систему самодекларації.
Згідно з документами, постачальники послуг будуть зобов’язані надавати назву компанії, зареєстровану адресу, податковий номер, а також дані приватних осіб (ім’я, дату народження, обсяг транзакцій).
Експерти відзначають, що ініціатива Угорщини не обмежується боротьбою з орендодавцями — вона охоплює відразу весь сегмент цифрової економіки, де раніше контроль був ускладнений.
«Йдеться про створення системи прозорості, яка дозволить збільшити податкові надходження без підвищення базових ставок», — відзначають в уряді.
Аналітики вважають, що нові правила можуть вплинути на ринок оренди житла в Будапешті та інших великих містах. Для іноземних громадян, які проживають в Угорщині і здають квартири через Airbnb, зростуть податкові ризики та адміністративні зобов’язання.
«Досі багато іноземців використовували Угорщину як майданчик для інвестицій в орендний бізнес. Тепер частина з них може переглянути свою стратегію, що в перспективі призведе до скорочення пропозиції короткострокової оренди і, можливо, зростання цін у довгостроковому сегменті», — відзначають експерти ринку нерухомості.
Угорщина традиційно вважається однією з країн ЄС з відносно низькими корпоративними податками (9%), проте майбутнє посилення контролю за цифровою економікою свідчить про прагнення уряду розширити податкову базу.
криптовалюти, оренда нерухомості, податковий нагляд, УГОРЩИНА
За загальним обсягом торгівлі Україна найбільше співпрацює з Китаєм, Польщею та Німеччиною. Ці країни формують основу зовнішньоекономічних відносин держави, забезпечуючи критичний вплив на імпорт та експорт.
Лідером залишається Китай із сумарним обсягом торгівлі у 8,99 млрд доларів США. Польща посідає друге місце з показником у 6,04 млрд дол., тоді як Німеччина та Туреччина майже зрівнялися — 4,28 млрд і 4,25 млрд дол. відповідно. Сполучені Штати Америки займають п’яту позицію з 2,86 млрд дол.
До ТОП-10 також увійшли Італія (2,38 млрд дол.), Чехія (1,64 млрд дол.), Болгарія (1,54 млрд дол.), Угорщина (1,53 млрд дол.) та Румунія (1,50 млрд дол.).
«Топова десятка партнерів формує основу зовнішньоторговельного балансу України. Китай та країни ЄС забезпечують найбільші обсяги торгівлі, але при цьому варто враховувати значне негативне сальдо у відносинах з цими державами», — наголосив засновник Experts Club, економіст Максим Уракін.
Він додав, що хоча великий обсяг торгівлі свідчить про інтеграцію України у глобальні ланцюги постачання, залежність від імпорту з Китаю та Європи створює стратегічні ризики.
«Польща та Німеччина — це ключові хаби для українського експорту, але одночасно і значні джерела імпорту. Тому критично важливо збалансувати торговельні потоки, зберігаючи позитивні сектори, такі як аграрний та металургійний, і зменшуючи залежність від критичного імпорту», — зазначив Уракін.
EXPERTS CLUB, БОЛГАРИЯ, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, ІТАЛІЯ, КИТАЙ, МАКСИМ УРАКІН, НІМЕЧЧИНА, ПОЛЬЩА, РУМУНІЯ, США, ТУРЕЧЧИНА, УГОРЩИНА, УКРАЇНА, ЧЕХИЯ, ЭКОНОМИКА
