Як повідомляє Сербський Економіст, Уряд Угорщини оголосив нафтопровід «Угорщина — Сербія» та супутню інфраструктуру пріоритетним інвестиційним проєктом, що має прискорити адміністративні процедури та будівельні роботи. Будапешт розглядає проект як частину ширшої стратегії щодо тіснішої координації енергетичних і паливних ринків Угорщини, Сербії та Словаччини. Угорська сторона виходить з того, що це має підвищити стійкість регіонального енергопостачання та знизити залежність від зовнішніх ризиків.
У матеріалах угорських ЗМІ йдеться, що мета уряду — ввести систему в повноцінну експлуатацію у 2027 або 2028 році. Новий маршрут має створити додаткову основу для постачання нафти в регіон на тлі збереження вразливості діючих поставок.
Тема є особливо чутливою для регіону після проблем із постачанням нафтопроводом «Дружба», ділянка якого на території України була пошкоджена в січні. На цьому тлі Будапешт останніми тижнями пов’язує питання енергетичної безпеки з ширшою регіональною політикою.
Для Сербії прискорення проекту важливе як з точки зору диверсифікації маршрутів поставок, так і в контексті триваючої невизначеності навколо NIS та імпорту нафти. Новий нафтопровід може стати одним із ключових інфраструктурних проектів в енергетиці країни.
https://t.me/relocationrs/2509
Як повідомляє Сербський економіст, у Румунії підготовлено стратегічне дослідження щодо створення залізничного коридору протяжністю 781,9 км від Констанци до кордону з Угорщиною, який поєднуватиме модернізовані ділянки зі швидкістю 160-200 км/год та нові двоколійні відрізки, розраховані на рух зі швидкістю до 250 км/год. Про це повідомляють румунські ділові видання.
Згідно з дослідженням, найбільш підходящим маршрутом визнано коридор Констанца — Бухарест — Брашов — Сігішоара — Тиргу-Муреш — Клуж-Напока — Залеу — Орадя — кордон з Угорщиною. Проект оцінюється в 14,93 млрд євро, а середня інвестиційна вартість становить близько 19 млн євро на кілометр.
Перша фаза передбачає будівництво нової двоколійної лінії Бухарест — Кімпіна з розрахунковою швидкістю 250 км/год, а ділянку Кімпіна — Брашов пропонується модернізувати під 200 км/год. Друга фаза охоплює нову лінію Брашов — Клуж-Напока через Тиргу-Муреш, третя — Клуж-Напока — Орадя через Залеу, і обидві ці нові лінії також проектуються під 250 км/год. Четверта фаза включає модернізацію ділянки Бухарест — Фетешть до 200 км/год і будівництво нового двоколійного відрізка Фетешть — Констанца під 250 км/год.
У документі розглядаються технічні, інвестиційні, операційні та інституційні параметри проєкту, а також рекомендовано поетапне фінансування після 2027 року за рахунок європейських фондів, державного бюджету та, можливо, механізмів державно-приватного партнерства.
https://t.me/relocationrs/2476
Як повідомляє Сербський Економіст, Угорщина і Сербія домовилися запустити пасажирське сполучення по швидкісній залізничній лінії Белград-Будапешт не пізніше 27 березня, заявив у Белграді міністр закордонних справ і торгівлі Угорщини Петер Сійярто.
Відповідаючи на питання про прикордонні процедури, в тому числі з урахуванням впровадження системи EES, Сійярто повідомив, що перевірки планується звести до мінімуму і організувати так, щоб вони не впливали істотно на швидкість перевезень. За його словами, на угорській стороні до прикордонної станції в поїзд будуть заходити контролери, поліція і митниця, а перевірки будуть проводитися спільно з колегами другої сторони під час руху.
Заява пролунала після урочистого підписання чотирьох документів в рамках 15-ї сесії Спільної комісії з економічного співробітництва Сербії та Угорщини в Палаті Сербії. Зокрема, сторони оформили пакет домовленостей щодо розширення співпраці в ядерній сфері, взаємодії торгово-промислових палат за програмою Széchenyi в Сербії, меморандуму про експертну підтримку переговорів щодо вступу Сербії до ЄС, а також протоколу засідання спільної комісії.
Раніше сербська влада повідомляла, що для пасажирських поїздів спільний паспортний і митний контроль планується проводити на території Угорщини на станції Kelebia, а час процедур орієнтовно оцінюється близько 30 хвилин; питання окремих вимог EES належить до компетенції угорської прикордонної поліції.
Швидкісна магістраль Белград-Будапешт модернізується для руху до 200 км/год і скорочення часу в дорозі до менше ніж трьох годин; в Сербії раніше були введені в експлуатацію ділянки Белград-Нові Сад (2022 рік) і Нові Сад-Суботиця (жовтень 2025 року). 27 лютого також повідомлялося про запуск вантажного руху по лінії.
Угорщина вирішила блокувати виділення Україні кредиту ЄС у розмірі 90 млрд євро, поки не відновиться транзит нафти до Угорщини трубопроводом «Дружба», заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто.
У соцмережі X у п’ятницю ввечері він знову звинуватив Україну в нібито шантажі Угорщини у вигляді зупинки транзиту нафти в координації з Брюсселем і угорською опозицією, щоб створити перебої з поставками в Угорщині і підвищити ціни на паливо перед виборами.
На думку Сійярто, Україна порушує Угоду про асоціацію з ЄС.
Як повідомлялося з посиланням на «Укртранснафту», в результаті цілеспрямованої російської атаки 27 січня було завдано значної шкоди технологічному та допоміжному обладнанню нафтопроводу «Дружба».
«В даний час на різних етапах тривають роботи з дефектації, стабілізації технічного стану системи та усунення наслідків ворожого удару. Аварійно-відновлювальні роботи проводяться із залученням профільних технічних підрозділів і спеціалізованого обладнання», – йшлося в офіційному коментарі компанії на запит агентства «Інтерфакс-Україна» 19 лютого.
Угорщина і Словаччина з 18 лютого припинили постачання дизельного палива в Україну до відновлення транзиту російської нафти нафтопроводом «Дружба».
Єврокомісія, у свою чергу, скликала на 25 лютого нараду координаційної групи з нафти у зв’язку з припиненням поставок до Угорщини та Словаччини через пошкодження Росією нафтопроводу «Дружба».
Ціни на житло в Угорщині в січні 2026 року зросли на 17,5% в річному вираженні, випливає з даних порталу оголошень ingatlan.com. У Будапешті зростання було ще вищим – на 20,4% р/р, при цьому по країні ціни додали 1,7% м/м, а в столиці – 2,9% м/м.
У Будапешті один з найбільш «масових» за обсягом пропозиції районів – XIII – в січні демонстрував середню ціну близько HUF 1,62 млн за кв. м, що еквівалентно приблизно EUR 4,3 тис. за курсом ЄЦБ (EUR 1 = HUF 379,88 на 12 лютого 2026 року). У преміальному V районі медіанна ціна перевищувала HUF 2,04 млн за кв. м (близько EUR 5,4 тис.).
Зростання цін відзначалося і за межами столиці. Так, у другому за величиною місті країни Дебрецені рівень досягав близько HUF 1,07 млн за кв. м (приблизно EUR 2,8 тис.), а найнижчі значення серед адміністративних центрів фіксувалися в Шальготарьяні – близько HUF 339 тис. за кв. м (близько EUR 0,9 тис.).
Дані Угорщини вписуються в загальну європейську картину прискорення цін, але з помітним «перегрівом» щодо сусідів. За розрахунками Eurostat, у III кварталі 2025 року Угорщина показала найвище зростання цін на житло в ЄС – +21,1% р/р (далі йшли Португалія і Болгарія).
Серед факторів, що підтримують попит, учасники ринку та економічні оглядачі виділяють держстимули для покупців. Зокрема, уряд Угорщини оголосив програму підтримки первинних покупців житла з субсидуванням процентної ставки (пільгові кредити), що, за оцінкою влади, може стати помітною статтею витрат бюджету в наступні роки.
Додатковим «підсилювачем» динаміки в євро-еквіваленті виступала валютна складова: у 2025 році угорський форинт помітно зміцнювався до євро (зокрема, за оцінками угорських медіа – приблизно на 6,2% за перші десять місяців року), що робить зростання цін відчутнішим для розрахунків в євро.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) вперше відправило контрейлерний поїзд за маршрутом Львів — Фенішлітке (Угорщина), повідомила пресслужба компанії.
Згідно з повідомленням, проєкт реалізували дочірня компанія UZ Cargo Poland, філія “Центр транспортного сервісу “Ліски” та приватний угорський логістичний термінал.
Для навантаження на колії 1520 мм використано технології та обладнання Sun Smart Logistics і модернізовані платформи ЦТС “Ліски”. На терміналі у Фенішлітке напівпричепи перевантажуватимуть за допомогою технології “R2L” на платформи T3000 для подальшого прямування колією 1435 мм. Завдяки модернізованим платформам та спеціальним технологіям напівпричепи завантажували без залучення тягачів і кранів.
“Цей рейс підтверджує ефективність та універсальність контрейлерних перевезень напівпричепів будь-яких типів у сполученні між Україною та країнами Європейського Союзу з використанням колій 1520 та 1435 мм”, – резюмували в “Укрзалізниці”.
