Україна 2023 року експортувала 67,5 млн тонн агротоварів, що на 15% більше за минулорічний показник, водночас експортний виторг скоротився на 8% до $21,9 млрд порівняно з 2022 роком, повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ).
У бізнес-асоціації зазначили, що 2023 рік був одним із найскладніших в історії незалежності нашої держави, зокрема й за експортними відвантаженнями.
Серед основних перешкод у здійсненні агроекспорту в УКАБ назвали гальмування російською стороною роботи “зернового коридору”, що працював із липня 2022 року, а потім його припинення та блокування будь-якого морського експорту. Суттєво вплинуло на експорт агротоварів руйнування інфраструктури морських портів і річкових портів Дунаю російськими військами. Позначилися на аграрній галузі заборона експорту і транзиту сусідніми європейськими країнами, а також блокування пропускних пунктів на західному кордоні.
В УКАБ зазначили, що незважаючи на ці обмеження, експорт продукції АПК зріс у натуральному вираженні 2023 року. Експортна виручка скоротилася через падіння цін майже на всі види агропромислової продукції порівняно з 2022 роком, який був роком максимально високих цін на продовольство у світі.
У бізнес-асоціації попередили, що поточного рівня експорту недостатньо для вивезення врожаю 2023 року. При збереженні обсягу експорту станом на кінець 2023 року існують ризики, що в Україні до початку наступного збору врожаю залишаться значні перехідні залишки (насамперед зернових культур), пояснили в УКАБ.
“Така ситуація в умовах низьких цін на українському ринку на зернові та олійні культури, дорогу експортну логістику ще більше ускладнить діяльність українських аграріїв через брак обігових коштів. Саме тому необхідно нарощувати обсяги експорту всіма можливими каналами, щоб вдалося вивезти весь вирощений урожай до початку нового сезону”, – резюмувала аналітик УКАБ Світлана Литвин.
Україна від початку російської агресії вимушено змінила географію експорту агропродукції, внаслідок чого частка Європи в січні-жовтні 2023 року сягнула 59% порівняно з 32% у 2021 році, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) у Facebook.
Згідно з повідомленням, подібне зростання експорту агротоварів до Європи є вимушеним і пояснюється скороченням постачань в інші регіони: частка Африки скоротилася до 7% з 14%, Азії – до 12% з 19%, південно-східної Азії – до 4% з 13%.
“Основна причина таких змін – блокування морських портів України російськими військами. Розвиток альтернативних маршрутів, які були можливі тільки через територію країн ЄС, призвів до змін. Українські аграрії змушені були шукати покупців своєї продукції в країнах Європи”, – пояснили аналітики.
В УКАБ нагадали, що поставки до країн Африки та Азії під час війни стали можливими лише завдяки роботі зернового коридору у співпраці з ООН і Туреччиною, а також тимчасового зернового коридору, який здійснює відвантаження зараз.
Структура експорту українських агротоварів у 2023 році за основними експортними позиціями подібна до минулорічних показників: 39% припадало на частку зернових культур, 26% – рослинних олій, 4% – м’яса, 2% – молочна продукція, яйця та мед. Водночас експорт олійних культур скоротився до 12% порівняно з 16% у 2022 році, за рік експорт макухи зріс до 6% з 5%. Дозвіл постачати цукор на зовнішні ринки дозволив виробникам за рік довести його частку в експорті агропродукції до 3%.
У довоєнному 2021 році структура аграрного експорту України мала такий вигляд: зернові культури – 45%, рослинні олії – 26%, олійні культури – 9%, шроти – 6%, м’ясо – 3%, тютюнові вироби – 2%.
“Єдиний варіант відновити експорт на традиційні для України ринки – забезпечити безпеку морських шляхів експорту та збільшити обсяги відвантаження цим каналом”, – резюмували в УКАБ.
Україна в серпні 2023 року наростила експорт агропродукції на 16% порівняно з попереднім місяцем – до 4,3 млн тонн, і це без урахування зростаючих черг автотранспорту на кордонах, повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ).
“Такі обсяги експорту в серпні 2023 року – неймовірний результат. Незважаючи на всі перешкоди (обстріли росією річкової інфраструктури Дунаю, падіння рівня води в Дунаї, заборона на експорт низки ключових позицій українського експорту до сусідніх країн тощо), а також відсутність морського експорту, українські аграрії та трейдери продовжують забезпечувати світ необхідним продовольством”, – зазначили аналітики.
Вони уточнили, що найбільш результативним каналом залишаються річкові порти Дунаю, завдяки яким на зовнішні ринки було поставлено 4% обсягів експорту агропродукції в серпні.
У структурі експорту агропродукції в серпні 2023 року, за інформацією УКАБ, на 2% зросла частка зернових культур і становила 2,3 млн тонн (пшениця – 52%, кукурудза – 39%, ячмінь – 9%).
Поставки на зовнішні ринки олійних культур зросли в 2,3 раза до 755,4 тис. тонн (ріпак – 94%, соєві боби – 4% і насіння соняшнику – 1%).
Частка макухи після вилучення з рослинних олій в агроекспорті України в серпні 2023 року зросла на 15% до 367,3 тис. тонн (соняшникова – 98%, соєва – 2%).
Обсяги поставок рослинних олій залишилися без змін – 548,9 тис. тонн (соняшникова олія – 81%, ріпакова – 17%, соєва – 2%).
Аналітики зазначили, що найбільші зміни в серпні 2023 року спостерігалися в експорті олійних культур, обсяг яких зріс у 2,3 раза. Основною причиною вони назвали закінчення збору врожаю ріпаку в Україні та активний його експорт.
“Наступний місяць важливий для визначення подальших тенденцій в українському експорті, оскільки 15 вересня 2023 року має припинити дію запроваджена заборона на експорт до сусідніх країн чотирьох ключових позицій. Зняття цього обмеження значно покращить ситуацію з українським експортом, на що сподівається весь український агросектор”, – резюмували в УКАБ.
Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) вважає дискримінаційним і безпідставним продовження дії обмежувальних заходів щодо імпорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України в Польщу, Угорщину, Словаччину, Румунію та Болгарію і наполягає на скасуванні цього рішення.
“Така пролонгація не зможе ані розв’язати проблем місцевих ринків, ані поліпшити ситуацію локальних фермерів”, – йдеться в опублікованому в понеділок на сайті УКАБ повідомленні.
У бізнес-об’єднанні впевнені, що підготовлена ЄС постанова про заборону до 15 вересня імпорту агротоварів з України до п’яти сусідніх країн-членів ЄС, згідно з якою обмеження діятимуть до 15 вересня цього року, негативно вплине на економічне відновлення українських аграріїв під час війни.
Подібні рішення мають ухвалюватися винятково після проведення детальних досліджень і консультацій з усіма країнами-членами ЄС, оскільки згідно з останніми даними деякі сусідні держави-члени ЄС, зокрема Польща, за рахунок імпорту дешевшої української агропродукції змогли наростити свій експортний потенціал і внутрішню переробку, покращили позиції у галузі тваринництва та готової продукції, нагадали в УКАБ.
У бізнес-об’єднанні наголосили на негативному впливі такого рішення на ситуацію із саботажем “зернової угоди” з боку Росії. “За попередніми прогнозами, поточні кроки щодо заборони імпорту української агропродукції до ЄС можуть поглибити шантаж росіян щодо роботи “зернового коридору”, – вказали в УКАБ.
Експерти бізнес-асоціації наголосили, що в сезоні-2023 Україна матиме менший експортний потенціал: прогнозується зменшення на третину обсягів експорту зернових та олійних культур з України до 46 млн тонн на рік.
Наявні торговельні обмеження щодо української агропродукції в п’яти країнах ЄС слід скасувати. Водночас варто провести відкритий конструктивний діалог між представниками української та європейської агроспільноти для пошуку компромісних рішень, що допоможуть ставати міцнішими як ЄС, так і Україні, резюмували в УКАБ.
IMPORT, дискримінація, ЄС, ЗЕРНО, УКАБ
Україна у 2022 році може зібрати врожай у розмірі 66 млн тонн зернових, зернобобових та олійних культур, що у 1,6 разу менше порівняно з рекордним за роки незалежності врожаєм 2021 року, коли було зібрано 106 млн тонн.
Як повідомляється на сайті асоціації Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) у четвер увечері, цього року очікується виробництво 50,4 млн тонн зернових та зернобобових (у 1,7 разу менше, ніж у 2021 році), та 16 млн тонн олійних культур (на 41,2% менше).
За її даними, цього року очікується врожай пшениці у 18 млн тонн (-44% до 2021 року), кукурудзи – 25,7 млн тонн (-39%), ячменю – 5,2 млн тонн (-55%).
Що стосується олійних культур, то в 2022 році очікується виробництво 10,6 млн тонн соняшнику (-35% проти 2021 року), сої – 3,0 млн тонн (-14%), ріпаку – 2,7 млн тонн (-22%).
За даними УКАБ, найнижчі темпи зниження очікуваного валового збору демонструють соя та ріпак. Це пов’язано з переважно невеликою масою їх врожаю у поєднанні з високою ціною на нього, що полегшує логістичні питання під час експорту цих олійних культур.
Асоціація наголосила, що зменшення посівних площ у 2022 році відбулося за рахунок часткової окупації російськими військами частини території України, неможливості посіву на замінованих росіянами полях, а також через пошкодження ними матеріально-технічної бази українських аграріїв.
Окрім того, цього року очікується скорочення врожайності приблизно на 10% через неможливість частини господарств дотримуватися всіх технологічних процедур.
“У будь-якому разі вирощених зернових та олійних культур буде достатньо для задоволення внутрішніх потреб українців, а також часткової реалізації на експорт. Головне, щоб експорт відновився до колишніх обсягів, й аграрії мали достатні фінансові можливості для проведення наступної посівної”, – підсумував УКАБ у прогнозі.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році зібрала рекордний урожай зернових, зернобобових та олійних культур у 106 млн тонн: зернових та зернобобових – 84 млн грн та олійних – 22,6 млн тонн.
У 2020 році врожай зернових, зернобобових та олійних культур становив 84 млн тонн, зокрема зернових та зернобобових – 65,5 млн тонн, олійних – 18,5 млн тонн.
