У столиці України відбулися урочистості з нагоди 77-ї річниці проголошення незалежності Держави Ізраїль. Захід об’єднав представників дипломатичного корпусу, української влади, єврейської громади, громадських організацій, митців і друзів Ізраїлю з різних регіонів України.
З вітальним словом виступив Надзвичайний і Повноважний Посол Держави Ізраїль в Україні Міхаель Бродський.
“Дякую, що прийшли сьогодні разом із нами відзначити 77 річницю незалежності Ізраїлю”, – звернувся до гостей посол.
Він наголосив на глибокому історичному і ментальному зв’язку між українським та ізраїльським народами:
“У світі є мало країн, які б розуміли один одного краще, ніж Ізраїль та Україна. 24 лютого 2022 року, з першого дня російської агресії, народ Ізраїлю підтримав Україну. 7 жовтня, коли стався жахливий напад терористів на Ізраїль, народ України однозначно підтримав нашу країну. Ми відчуваємо цю підтримку та високо її цінуємо”, – підкреслив дипломат.
Особливе місце у промові посол присвятив темі свободи і ціни, яку платять народи обох держав за незалежність.
“Наші народи гостро розуміють, яку високу ціну нам доводиться платити за нашу незалежність. Ми платимо за неї кров’ю наших дітей, наших близьких. Ізраїльтяни та українці живуть надією на швидке закінчення війни та мирне життя “, – зазначив Бродський.
Посол висловив упевненість у спільному майбутньому:
“Упевнений, що, незважаючи ні на що, ми впораємося з нашими проблемами. Що незважаючи на війни та терор, наші країни залишаться вільними та незалежними”, – сказав він.
Дипломат також згадав історичну постать Голди Меїр, четвертого прем’єр-міністра Ізраїлю, яка народилася в Києві:
“Останнім часом ми часто згадуємо Голду Меїр. Багато її цитат звучать сьогодні дуже сучасно. Хочу нагадати одне з її висловлювань: «Песимізм — це розкіш, яку євреї ніколи не можуть собі дозволити». Це повною мірою стосується і українців”, – наголосив Міхаель Бродський.
День незалежності Ізраїлю (івр. Йом га-Ацмаут) відзначається згідно з єврейським календарем на 5 іяра (у 2025 році — 13 травня). Саме цього дня у 1948 році Давид Бен-Гуріон проголосив утворення незалежної Держави Ізраїль у Тель-Авіві після завершення британського мандата в Палестині. Вже наступного дня новостворена держава зазнала нападу з боку сусідніх арабських країн, що стало початком Війни за незалежність. Відтоді Ізраїль щорічно відзначає цю дату як символ перемоги, виживання і національного відродження єврейського народу.
У вівторок у Київському академічному театрі ляльок відбувся урочистий концерт-присвята легендарному аргентинському композитору Астору П’яццоллі під назвою «Tango Freedom». Захід приурочили до 215-ї річниці Травневої революції Аргентинської Республіки — події, що стала початком визвольної боротьби за незалежність Аргентини у 1810 році.
Свято організувало Посольство Аргентини в Україні за участю представників української влади, дипломатичного корпусу, митців та культурної спільноти. Почесними гостями заходу стали Перший заступник Міністра закордонних справ України Сергій Кислиця, заступник Керівника Офісу Президента Ігор Жовква, а також депутати, міністерські посадовці та Посли іноземних держав.
“Дорогі співвітчизники, ласкаво просимо на святкування двохсот п’ятнадцятої річниці Травневої революції 1810 року, що ознаменувала початок шляху до нашої незалежності. Сьогодні ми вшановуємо той самий дух свободи тут, в Україні, у державі, яка з вражаючою мужністю та гідністю захищає свій суверенітет, свою територіальну цілісність та своє право обирати власний шлях”, – звернулася до гостей Надзвичайний і Повноважний Посол Аргентинської Республіки в Україні пані Елена Летісія Мікусінскі.
Посол процитувала також заяву Міністра закордонних справ Аргентини:
“З початку російського вторгнення ми завжди були поруч з Україною. Ми підтримували її законне право захищати свої території та суверенітет. Ми й надалі підтримуватимемо Україну”, – зазначено у зверненні.
У виступі Сергій Кислиця провів історичні паралелі між революційним рухом Аргентини початку XIX століття та сучасною боротьбою України за свободу.
“215 років тому у Буенос-Айресі народився потужний імпульс – Травнева революція. У 1810 році аргентинці обрали свободу, гідність та незалежність. Сьогодні саме за ці принципи бореться Україна. І тому нам так близьке гасло цієї події: Tango de la libertad”, – підкреслив він.
Дипломат також нагадав, що Аргентина стала першою в Латинській Америці, хто визнав незалежність України в 1991 році, і ще раніше — у 1921-му — визнав Українську Народну Республіку.
“Сьогодні Аргентина знову з Україною – у засудженні російської агресії і наданні гуманітарної допомоги, у чіткій позиції за правду і свободу України. Це — не лише дипломатія. Це — справжня дружба. Amistad valiente. Amistad verdadera “, – наголосив Кислиця.
Культурна програма включала виконання державних гімнів України та Аргентини у виконанні Яни Татарової, фуршет з традиційними аргентинськими емпанадами та вином Мальбек, а також виступи танго-артистів Олега Сирика, Наталії Завадської, Дмитра Куюна і Наталії Лузан.
Центральним моментом вечора став концерт “Tango Freedom”, присвячений Астору П’яццоллі — композитору, який кардинально змінив світове уявлення про танго, поєднавши його з елементами джазу і класики в стилі nuevo tango.
“Сьогодні ввечері ми станемо свідками єднання чудових українських музикантів, які виконають твори нашого улюбленого Астора П’яццолли. Нехай у цьому танго двох народів завжди звучить одна й та сама музика — музика свободи “, – сказала пані Мікусінскі.
Травнева революція (ісп. Revolución de Mayo) відбулася у Буенос-Айресі 18–25 травня 1810 року. Внаслідок неї іспанська колоніальна адміністрація була усунута, а національний уряд — Перша Хунта — став першим кроком до незалежності Аргентини, проголошеної 9 липня 1816 року.
Астор П’яццолла (1921–1992) — видатний аргентинський композитор і бандонеоніст, засновник стилю nuevo tango, який поєднав традиційне танго з елементами джазу, класичної музики та авангарду. Його творчість відома в усьому світі та вважається одним із символів культурної ідентичності Аргентини.
АРГЕНТИНА, Елена Летісія Мікусінскі, Кислиця, танго, Травнева революція, УКРАЇНА
16 травня 2025 року в Стамбулі розпочалися перші за більш ніж три роки прямі переговори між делегаціями України та Росії, спрямовані на пошук шляхів припинення конфлікту, що триває.
Зустріч проходить у палаці Долмабахче за посередництва Туреччини та за участю високопоставлених представників США.
Українську делегацію очолює міністр оборони Рустем Умеров. До складу також входять заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця, заступник голови Служби безпеки України Олександр Поклад та інші високопоставлені представники силових і дипломатичних відомств.
Російську сторону представляє помічник президента Володимир Мединський. До складу делегації також входять заступник міністра закордонних справ Михайло Галузін, директор Головного управління Генерального штабу (ГУГШ) Ігор Костюков та інші офіційні особи.
Перед початком двосторонніх переговорів відбулися тристоронні зустрічі: спочатку між Туреччиною, США та Україною, а потім між Туреччиною, Росією та Україною. У переговорах також беруть участь міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан і державний секретар США Марко Рубіо.
Реакції та очікування
Президент України Володимир Зеленський висловив розчарування у зв’язку з відсутністю на переговорах президента Росії Володимира Путіна, заявивши, що російська делегація «не має повноважень для прийняття рішень». Він підкреслив, що Україна націлена на досягнення 30-денного припинення вогню, тоді як Росія наполягає на більш широких переговорах, включаючи питання територіальних поступок і відмови від прагнення до членства в НАТО.
Сполучені Штати та європейські країни підтримують ініціативу щодо встановлення 30-денного перемир’я. Президент США Дональд Трамп заявив, що значний прогрес можливий тільки за умови його особистої зустрічі з президентом Путіним.
Міжнародна підтримка
Китай висловив підтримку прямим переговорам між Росією та Україною, закликавши всі сторони до досягнення справедливої та стійкої мирної угоди.
Туреччина, в особі президента Реджепа Тайіпа Ердогана, продовжує відігравати активну роль у посередництві між сторонами конфлікту, надаючи майданчик для переговорів і сприяючи діалогу.
Незважаючи на низькі очікування, початок переговорів у Стамбулі розглядається як важливий крок до можливого мирного врегулювання.
Україна у 2024 році увійшла до трійки найбільших експортерів сільськогосподарської продукції до Європейського Союзу, повідомив Eurostat.
Згідно з оприлюдненою інформацію, найбільша частина імпорту в ЄС припала на Бразилію – 8,8% (EUR17,1 млрд), Велику Британію – 8,5% (EUE16,6 млрд), Україну – 6,7% (EUR13,1 млрд), США – 6,1% (EUR12,0 млрд). Поміж основних постачальників агропродукції в ЄС також опинилися Китай – 5,1%, Норвегія – 4,7%, Туреччина – 4%.
Основним партнером ЄС щодо експорту його сільгосппродукції в 2024 році була Великобританія з часткою 23,0% (EUR54,0 млрд), за нею слідували США (12,8%; EUR30,1 млрд), Швейцарія (5,4%; EUR12,6 млрд) та Китай (5,3%; EUR12,3 млрд).
Eurostat також відзначив, що в 2024 році ЄС експортував сільгосппродукцію на суму EUR234,1 млрд і імпортував на EUR194,9 млрд, що дало профіцит у розмірі E39,2 млрд. Порівняно з 2023 роком як експорт, так і імпорт збільшилися – на 2,8% та 6,7% відповідно.
Обсяг торгівлі сільгосппродукцією в ЄС у період з 2014 до 2024 року зріс на 59%, при цьому експорт виріс на 58%, а імпорт — на 60,2%, що еквівалентно середньорічному зростанню на 4,7% для експорту та на 4,8% для імпорту.
Як повідомлялося, ЄС у 2022 році скасував обмеження на український імпорт і запровадив так званий митний безвіз. З 6 червня 2025 року, за інформацією європейських ЗМІ, набувають чинності нові правила — мита і квоти на український експорт повертаються. Наразі ЄС готує перехідний режим, який обмежить обсяги безмитного агроекспорту: під обмеження потраплять зерно, мед, яйця, цукор та інша продукція.
Ініціатором змін стала Польща, яка заявила про необхідність захисту європейських фермерів. Низка країн ЄС підтримала посилення умов торгівлі з Україною.
За оцінками уряду України, відмова від поточних правил призведе до втрати країною близько EUR3,5 млрд на рік.
У зв’язку із повномасштабним вторгненням росії та її прагненням до продовольчого шантажу, транспортувати зернові і олійні культури з України до інших держав стало надзвичайно важко. Питання логістики з 2022 року довелося суттєво переглянути задля пошуку шляхів та варіантів безпечнішого відправлення. Попри жаливі обставини, створені російською федерацією, українці забезпечують продовольчу безпеку багатьом країнам, і зокрема європейським.
Загалом у березні 2025 року Київ експортував 4,7 мільйони тон зернових і олійних культур та продуктів їхньої переробки. Це на 7% більше показників за попередній місяць.
«Яким чином Україна транспортує зерновій та олійні культури, а також продукти їхньої переробки? Левова частка – припадає на морські порти Одеської області. Ця цифра становить 4 мільйони тон. Залізницею – 300 тис. т, через річкові порти Дунаю – 200 тис. т. І також експортується автомобільними транспортом. Обсяг сягає 100 тис. т», – зазначив аналітик ринку зернових Олександр Кореніцин.
Обсяги експорту зернових культур, олійних культур та продуктів їхньої переробки, млн т
Розглянемо ціни на основні сільськогосподарські культури, які експортує України на світові ринки. У квітні 2025 року вартість пшениці (Франція, FOB) становила 244 USD/т. Зазначимо, це на 3 USD більше, ніж у березні поточного року, і на 29 USD дорожче, ніж за аналогічний період 2024 року. Ціна на пшеницю (Україна, 2-ий клас, CPT) у квітні 2025 року становила (центральні області) – 211 USD/т, що на 4 USD більше, ніж у березні 2025, і на 75 USD подорожчала протягом року. У портах вартість склала 229 USD/т, що на 7 USD вище, ніж за попередній місяць, та на 65 USD дорожче, ніж у квітні 2024-го, згідно з даними International Grains Council.
Щодо кукурудзи (США, FOB), то ціна станом на квітень 2025-го – 211 USD/т. Ця сума на 4 USD вища за попередній місяць та на 19 USD більша, ніж у квітні 2024 року. Ціна на кукурудзу (Україна, CPT) – центральні області – 206 USD/т, таким чином вона зросла на 11 USD протягом місяця і на 89 USD – протягом року; порти – 222 USD, що на 12 USD більше, ніж у березні 2025, та на 78 USD вища, ніж у квітні 2024-го.
Як зазначив Олександр Кореніцин, вартість ячменю (Франція, FOB) склала 229 USD у квітні 2025 року, що на 1 USD менше, ніж у березні поточного року, та на 26 USD більше, ніж за аналогічний період минулого року. Ціна на ячмінь (Україна, CPT): центральні області – 195 USD, що на 8 USD дорожче, ніж у березні 2025 року та на 102 USD вище, ніж у квітні 2024 року; порти – 215 USD (ціна піднялася на 5 USD за місяць і на 85 USD – протягом року).
«Ще одна важливо для України та світу культура, про яку слід зазначити, – це соняшник. Ціна на його насіння в ЄС (Rotterdam, FOB) у квітні цього року склала 730 USD/т. Спостерігається збільшення ціни протягом останнього місяця – на 7 доларів, а також збільшення протягом року – на 273 долари. Тим часом, вартість насіння соняшника (Україна, CPT) для центральних областей склала 537 USD/т. Ціна зросла на 10 USD за місяць і на 221 долар за рік. Для портів – вартість складає 512 доларів за тону, що на 6 доларів більше, ніж попереднього місяця і на 194 долари більше, ніж минулого року», – повідомив експерт Олександр Кореніцин.
Додамо, вартість соняшникової олії (Україна, FOB) у квітні склала 1 140 доларів за тону. Слід зазначити, що серед ключових факторів, які можуть дестабілізувати подальші ціноутворення на світовому ринку та впливати на продовольчу безпеку в Європі та світі – це воєнні дії росії на території України.
експорт зернових, ЄВРОПА, ЛОГІСТИКА, обсяг, Олександр Кореніцин, олійні культури, повномасштабне вторгнення росії, порти Одеси, УКРАЇНА, ЦІНИ
Україна отримала $50 млн від Світового банку в межах виконання проєкту у сфері охорони здоров’я «Трансформація охорони здоров’я шляхом реформи та інвестицій в ефективність» (THRIVE), повідомило Міністерство фінансів. Воно зазначило, що умовою отримання цих коштів було підвищення рівня капітаційної ставки первинної медичної допомоги (оплата за обслуговування одного пацієнта, який подав декларацію про вибір лікаря, що надає первинну медичну допомогу) щонайменше до 825 грн, а згідно з рішенням уряду від грудня 2024 року така ставка на 2025 рік становить 844,4 грн замість 786,65 грн у 2024 році.
THRIVE є одним із проєктів, що впроваджуються з використанням фінансового інструменту «Програма досягнення результатів» (PforR), який передбачає досягнення показників, за верифікації яких Україна залучатиме визначені відповідними угодами кошти, зазначив Мінфін.
Мета проєкту – надання допомоги уряду в поліпшенні Програми медичних гарантій (ПМГ) для створення надійної системи охорони здоров’я. Угоду про позику та Угоду про фінансування на загальну суму $449 млн було підписано 10 грудня 2024 року, з них $249 млн надала Японія. Минулого року Україна вже отримала $220 млн, які передбачені Угодою про позику (100% виділених коштів).
