З 1 січня 2026 року в Україні набула чинності низка змін, що впливають на витрати компаній, податкове навантаження та зовнішньоторговельні операції – від нових параметрів держбюджету та окремих податкових новацій до оновлення енерготарифів і правил ліцензування експорту, зазначає інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Держбюджет-2026 зафіксував нові соціальні стандарти, які прямо впливають на фонд оплати праці, нарахування ЄСВ та розрахунки штрафів і обов’язкових платежів, прив’язаних до мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму.
У податковій частині бізнесу варто врахувати оновлені показники для спрощеної системи та військового збору. У роз’ясненнях податкової служби на 2026 рік окремо зазначені розміри платежів для ФОП 1-2 груп, а також введення/застосування військового збору для платників єдиного податку (зокрема, фіксований платіж для 1-2 груп і відсоток від доходу для 3 групи), плюс ряд супутніх змін адміністрування.
Окремий блок – трудове регулювання. З 2026 року оновлюються вимоги для роботодавців щодо працевлаштування людей з інвалідністю (зміна підходу до виконання нормативу та фінансової відповідальності за його невиконання). Це впливає на кадрову політику, бюджетування та внутрішні HR-процедури, особливо в компаніях зі значною чисельністю персоналу.
У зовнішній торгівлі на 2026 рік уряд зберіг нульові квоти (заборону через квотування) на експорт природного газу українського походження та низки інших позицій, при цьому скасувало квоти на експорт харчової солі та коксівного вугілля, а також залишило режим ліцензування окремих агропозицій для експорту до низки країн ЄС.
В енергетиці НКРЕКП встановила тариф НЕК «Укренерго» на послуги з передачі електроенергії на 2026 рік: на січень-березень – 713,68 грн/МВт-год (без ПДВ) для більшості користувачів системи і 373,93 грн/МВт-год (без ПДВ) для підприємств «зеленої» електрометалургії; на квітень-грудень – 742,91 грн/МВт-год і 378,49 грн/МВт-год відповідно (без ПДВ).
Для окремих галузей важливі і зміни в акцизній та фінансовій частині. Зокрема, продовжує діяти графік підвищення акцизу на моторне паливо, введений раніше змінами до Податкового кодексу, а для банків на 2026 рік закріплена підвищена ставка податку на прибуток.
Переможцем конкурсу на укладення угоди про розподіл металевих корисних копалин (СРП), які будуть видобуватися і збагачуватися в межах літієвого родовища «Ділянка Добра» (Кіровоградська обл.), стане консорціум на чолі з ірландською компанією TechMet (Дублін), стверджує видання The New York Times з посиланням на двох анонімних членів комісії з УРП.
«Хоча (рішення) вимагає офіційного затвердження Кабінетом міністрів України, чиновники заявили, що угода, по суті, вже укладена», – пише газета.
Агентству «Інтерфакс-Україна» поки не вдалося отримати офіційного коментаря цієї інформації від Міжвідомчої комісії з укладення та виконання УРП, яку очолює міністр економіки, екології та сільського господарства Олексій Соболєв.
Агентство також звернулося до другого учасника конкурсу – ТОВ «Європейський літій України», яке через австралійську European Lithium Ltd є «сестринською» компанією американської Critical Metals Corp (CRML), але там на даному етапі відмовилися від коментарів інформації NYT.
Видання зазначає, що консорціум-переможець має тісні зв’язки з адміністрацією президента США Дональда Трампа, оскільки до його складу входить друг президента США Рональд С. Лаудер, спадкоємець косметичної компанії Estée Lauder, з яким Трамп знайомий ще з часів навчання в коледжі.
Найбільшим акціонером TechMet є Міжнародна корпорація з фінансування розвитку США (DFC).
NYT стверджує з посиланням на члена комісії з УРП, що пропозиція консорціуму істотно краща за передбачені умовами конкурсу мінімальні інвестиції в $179 млн.
Як повідомлялося, відкриття конвертів учасників оголошеного у вересні конкурсу відбулося 15 грудня 2025 року. Надалі комісія з УРП протягом п’яти днів мала перевірити подані заявки на комплектність і до 12 січня 2026 року надати уряду обґрунтовані пропозиції щодо визначення переможця конкурсу.
Про подання заявки на конкурс повідомила компанія CRML, яка котирується на американській біржі Nasdaq під тикером «CRML», позиціонує себе як провідна компанія з розвитку гірничодобувної промисловості, що спеціалізується на критичних металах і мінералах, а також виробляє стратегічну продукцію, необхідну для електрифікації та технологій наступного покоління для Європи та її західних партнерів. Як заявляє компанія, її флагманський проект Tanbreez, розташований в південній Гренландії, є одним з найбільших в світі родовищ рідкоземельних елементів.
European Lithium, що котирується на Австралійській фондовій біржі під тикером «EUR», — гірничодобувна компанія, що займається розвідкою і розробкою родовищ літію, рідкісних земель, дорогоцінних і кольорових металів. Заявлені ринки — Австрія, Ірландія, Україна і Австралія. Згідно з інформацією на сайті компанії, вона повністю володіє літієвим проектом Wolfsberg, розташованим в австрійській Каринтії.
CRML і раніше заявляла про свої права на ділянку «Добра», оскільки пов’язувала їх з передачею активів від European Lithium, яка, в свою чергу, отримала ці права від українського ТОВ «Петро-Консалтинг».
Андрій Єрмак в середині червня 2025 року, коли він був керівником Офісу президента, заявив, що розробка літієвого родовища «Добра» може стати першим пілотним проектом в рамках співпраці з США.
Що стосується гірничодобувної інвестиційної компанії TechMet, одним з найбільших інвесторів якої є уряд США через DFC, то вона ще в липні 2025 року заявила про зацікавленість взяти участь у цьому конкурсі і в разі перемоги побудувати потужності з переробки з інвестиціями понад $0,5 млрд. У вересні Кіровоградську область відвідала делегація DFC у супроводі керівників Мінекономіки України.
Ще раніше в 2025 році виконавчий директор TechMet Брайан Менелл повідомляв, що компанія є частиною консорціуму, зацікавленого в розробці потенційно масштабного літієвого родовища «Добра» в Україні на умовах УРП. За його словами, TechMet оцінює проект «Добра» з 2023 року.
TechMet, згідно з інформацією на її сайті, володіє контрольними або домінуючими міноритарними пакетами акцій в 10 критично важливих мінеральних активах на 4 континентах. Американська міжнародна корпорація фінансування розвитку DFC є значним акціонером TechMet. «Інвестиційний підхід TechMet підтримує більш широкі політичні цілі уряду США і його союзників», – наголошується на сайті.
Крім того, створено TechMet-Mercuria – спільне підприємство з Mercuria, яка також є основним акціонером TechMet у співвідношенні 50:50. Це платформа управління фізичним ланцюжком поставок, зосереджена на маркетингових, торгових, логістичних і ризик-менеджменті послуг для асортименту технологічних металів, з яким працює TechMet.
Представник TechMet в Україні Володимир Ігнащенко наприкінці 90-х років був віце-президентом Української державної кредитно-інвестиційної компанії, потім заступником глав Мінприроди та Мінекономіки, у 2010-2011 роках – першим заступником голови Мінприроди, коли міністерство очолював Микола Злочевський, а потім радником міністра Едуарда Ставицького, міністра енергетики Ігоря Насаліка.
Його син Тарас Ігнащенко деякий час був директором компанії «Петро-Консалтинг» (пізніше перейменованої в «Європейський літій Україна»), яка боролася за літієве родовище “Шевченківське” в Донецькій області, яке зараз захоплене російськими агресорами, і ділянку «Добра».
Конкурс на укладення УРП щодо літієвого родовища «Ділянка Добра» був оголошений з метою проведення пошуку, видобутку та збагачення літію, ніобію, рубідію, танталу, цезію, берилію, вольфраму, золота строком на 50 років. Мінімальний обсяг інвестицій для виконання геологорозвідувальних робіт становить еквівалент $12 млн, а для організації видобутку та збагачення літійвмісних мінералів та інших металевих корисних копалин – $167 млн, але остаточні зобов’язання визначаються за результатами конкурсу.
Загальна площа ділянки становить 17,07 кв. км, граничний термін подання заявок на участь у конкурсі – 12 грудня 2025 року. Розмір плати за участь – 0,5 млн грн.
Згідно з умовами, максимальна частина компенсаційної продукції, за рахунок якої інвестору компенсують його витрати, становить 70% загального обсягу виробленої продукції до повного відшкодування витрат інвестора, тоді як частка держави в прибутковій продукції повинна становити не менше 4-6%.
Відзначається, що запаси і ресурси літієвих руд по ділянці були апробовані рішеннями в кінці 2017 року і в 2018 році в кількості за категоріями С2 і Р1 – 1 млн 218,14 тис. тонн (середній вміст Li2O 1,37%) і Р2 – 70,6 тис. тонн (середній вміст Li2O 1,43%).
Окремо Державна комісія України з запасів корисних копалин (ДКЗ) відзначила наявність у літієвих рудах ділянки «Добра» перспективних і прогнозних ресурсів супутніх корисних компонентів (Р1+Р2) ості: Ta2O5 – 4,75 тис. тонн; Nb2O5 – 8,24 тис. тонн; Rb2O5 – 104,07 тис. тонн; BeO – 22,08 тис. тонн; SnO2 – 4,46 тис. тонн і Cs2O – 7,97 тис. тонн.
Переможець конкурсу повинен забезпечити геологічне вивчення надр і здійснення міжнародного аудиту запасів на ділянці протягом двох з половиною років і подання ГКЗ матеріалів щодо оцінки запасів літію та інших металевих корисних копалин для затвердження таких запасів.
Після укладення УРП для інвестора встановлюються, серед іншого, зобов’язання здійснювати пошук, видобуток і збагачення (первинну переробку) літію, можливо, і інших металевих корисних копалин, забезпечити комплексне освоєння і відпрацювання родовища металевих корисних копалин.
Крім того, до конкурсної документації УРП вперше внесені зобов’язання для інвестора, пов’язані з підписаною наприкінці квітня 2025 року угодою про створення Американсько-українського інвестиційного фонду відновлення, який має першочергове право на інвестиції в нові проекти з видобутку рідкоземельних матеріалів і купівлі їх продукції.
5,97 млрд доларів приніс ІТ сектор до державної казни за 11 місяців 2025 року за даними Національного банку України. За рік сума зросла незначно — трохи більше, ніж на 2%.
5,97 млрд доларів заробила Україна на експорті ІТ-послуг за неповний 2025 рік. Це на 2,4% більше, ніж за той самий період 2024 року. Втім сказати, що айті переживає свій розквіт: не можна: це все ще на 3% менше, ніж у 2021, та майже на 10% менше, ніж у піковому 2022 році.
Варто зазначити, що щомісяця експорт ІТ-послуг приносить, в середньому, 543 млн доларів. Для порівняння, середній місячний показник становив 612 млн у 2022-му.
Наразі на ІТ-послуги припадає 42% від усього експорту послуг. Якщо порівнювати з усім експортом країни (і товарами, і послугами), то на ІТ припадає 12% загального обсягу.
Водночас експорт послуг за рік зменшився на 9% — до 14,33 млрд доларів. Загальний експорт товарів і послуг також знизився — на 5% — до 49,21 млрд доларів.
https://opendatabot.ua/analytics/it-export-25
Лідерами страхового ринку України за зібраними преміями в січні-листопаді 2025 року стали страхові компанії «СГ »ТАС« -7,047 млрд грн, »АРКС« – 5,275 млрд грн, »ІНГО« – 4,642 млрд грн, СК “ВУСО” – 4,639 млрд грн, »Арсенал Страхування” – 4,458 млрд грн.
Як свідчать дані проекту обміну інформацією «ПРИМА» Національної асоціації страховиків України (НАСУ), порівняно з 10 міс.-2025 СК “Уніка”, яка посідала п’яту позицію рейтингу лідерів, поступилася цим місцем СК «Арсенал Страхування».
На ринку обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності за підсумками 11 місяців, як і раніше, були СГ «ТАС» – 3,672 млрд грн, «Оранта» – 2,702 млрд грн, «Княжа ВІГ» -2,221 млрд грн, “ІНГО” – 1,123 млрд грн і «Арсенал Страхування» – 1,095 млрд грн.
Так само в зрізі порівнюваних періодів не було змін на ринку «Зеленої карти», де в п’ятірці, як і раніше, «ТАС» – 1,150 млрд грн, «УСГ» – 967,4 млн грн, “ПЗУ” – 863 млн грн, «Княжа ВІГ» – 351 млн грн, «ВУСО» – 247,9 млн грн.
Ринок КАСКО, як і до цього, очолюють СК «АРКС» – 2,559 млрд грн, «Арсенал Страхування» – 2,469 млрд грн, «ВУСО» – 1,202 млрд грн, “Уніка” – 1,143 млрд грн і «Універсальна» – 1,046 млрд грн.
Лідерство з добровільного медичного страхування утримує колишня п’ятірка: СК «Уніка» – 1,839 млрд грн, далі йдуть СК «ВУСО» – 1,109 млрд грн, СК «Універсальна» – 1,045 млрд грн, СК “ІНГО” – 933,4 млн грн і СГ «ТАС» – 816,5 млн грн.
На ринку страхування життя, як і раніше, першу позицію займає СК «МетЛайф» – 2,771 млрд грн, СК “ТАС” – 850,9 млн грн, «Граве Життя» – 625,2 млн грн, «ПЗУ Життя» – 360,1 млн грн, «Уніка Життя» – 315 млн грн.
Як повідомлялося, станом на 1 грудня 2025 року на страховому ринку України працювало 48 ризикових страховиків, 10 спеціалізуються на страхуванні життя, один – зі спеціальним статусом («Експортно-кредитне агентство», ЕКА).
Оновлені правила для виробників винограду та виноробної продукції запрацювали в Україні з 1 січня 2026 року, їх затверджено законом «Про виноград, вино та продукти виноградарства» (№3928-ІХ), ухваленого Верховною Радою 22 серпня 2024 року. Закон запроваджує оновлені правила для виробників винограду та виноробної продукції, встановлює сучасні вимоги до вирощування винограду, виробництва, маркування та обігу вина, а також наближає українську систему до європейських стандартів.
Одним із ключових елементів документу є захист географічних зазначень – класифікація за європейським зразком, згідно з яким впроваджується чіткий поділ вин за походженням на вина із захищеним найменуванням походження (ЗНП) та вина із захищеним географічним зазначенням (ЗГЗ). Встановлено чіткі правила для офіційного визнання та охорони географічних назв, що дає можливість виробникам закріпити за собою регіональні бренди та гарантувати споживачам автентичну якість.
Важливим інструментом для впорядкування галузі буде створення Виноградарсько-виноробного реєстру: держава запроваджує єдину інформаційну систему, де будуть зареєстровані всі ділянки винограду, виробництва винограду та продукти виноградарства. Це гарантуватиме повну простежуваність продукту від лози до полиці магазину.
Крім того, зазначений закон передбачає спрощення умов для малих виноробів, що стимулюватиме розвиток крафтового сегменту та гастротуризму.
Водночас в Україні запроваджуються суворі вимоги до етикетки: чітко регламентується інформація, яка має бути доступна споживачеві, що запобігає фальсифікації вин.
Закон оновлює терміни та класифікацію виноробної продукції, встановлює стандарти якості та вимоги до маркування. Він визначає порядок державного контролю та загальні засади розвитку виноградарсько-виноробної галузі.
Україна посіла 5-те місце серед країн-джерел накопичених прямих іноземних інвестицій (ПІІ) на Кіпрі за підсумками 2024 року, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Загальний обсяг накопичених вхідних ПІІ в 2024 році оцінюється в 365,07 млрд євро, при цьому на Україну припало 10,64 млрд євро, або 3% від загального обсягу.
Найбільшим джерелом інвестицій залишається Росія – 83,46 млрд євро (23%), далі йдуть США – 66,57 млрд євро (18%), Люксембург – 32,10 млрд євро (9%), Велика Британія – 17,17 млрд євро (5%), Україна – 10,64 млрд євро (3%), Нідерланди – 6,90 млрд євро (2%) та Ізраїль – 5,10 млрд євро (1%).
Крім того, в даних згадуються Кайманові острови (8,4 млрд євро), інші країни Близького і Середнього Сходу (7,6 млрд євро), Маршаллові острови (3,5 млрд євро) і Британські Віргінські острови (2,4 млрд євро).
ЦБ Кіпру також фіксує зниження загального обсягу накопичених ПІІ: з 489,4 млрд євро в 2022 році до 394,0 млрд євро в 2023 році і 365,07 млрд євро в 2024 році; показник по Росії за цей період знизився з 135,7 млрд євро до 83,46 млрд євро.
У ЦБ Кіпру відзначають, що мова йде про «позиції» ПІІ (накопичений обсяг пайової участі та внутрішньокорпоративних позик), а не про нові потоки інвестицій в реальну економіку.
