Як повідомляє Fixygen, в Україні з 1 квітня 2026 року виробники та імпортери сигарет повинні будуть застосовувати підвищувальний коефіцієнт 1,1 до мінімального акцизного податкового зобов’язання, в результаті чого мінімальний акциз зросте з 82 євро до 90,2 євро за 1000 штук. Про це повідомила Державна податкова служба України.
Як пояснила податкова служба, підвищувальний коефіцієнт запроваджується на період з 1 квітня по 31 грудня 2026 року, оскільки за підсумками декларування за 2025 рік частка загальної суми акцизного податку в середньозваженій роздрібній ціні сигарет склала 58,8%, що нижче встановленого в Податковому кодексі порогу в 60%. ДНС також оприлюднила розрахункову середньозважену роздрібну ціну сигарет на рівні 6537 грн за 1000 штук.
Базова ставка мінімального акцизного податкового зобов’язання на 2026 рік була закріплена законом №4115-IX на рівні 82 євро за 1000 сигарет, а застосування коефіцієнта 1,1 фактично підвищує її до 90,2 євро. Закон також передбачає подальше підвищення цієї ставки до 86 євро у 2027 році.
За оцінкою експертів ринку, така зміна може призвести до зростання роздрібних цін на сигарети на 10%, а пачка може подорожчати приблизно на 10 грн.
Як повідомляє Сербський Економіст, влада чорногорського Котора прийняла групу з 40 дітей з України віком від 14 до 18 років, які прибули до міста в рамках гуманітарного візиту, організованого за участю муніципалітету та посольства України в Чорногорії.
Згідно з публікацією муніципалітету, діти перебувають у Которі з 23 по 28 березня, а в організації поїздки також брала участь українська асоціація «Dobro djelo». На офіційному прийомі в палаці Бізанті гостей привітали голова муніципалітету Котора Володимир Йокіч, посол України в Чорногорії Олег Герасименко, голова муніципальної скупщини Войін Батута, віце-мер Стоян Мілович та секретар з питань культури, спорту та громадської діяльності Тетяна Крієшторац.
Як зазначив Йокіч, завдання приймаючої сторони – дати дітям хоча б на кілька днів відчуття спокою та нормального дитинства, перерваного війною. Під час зустрічі представники міста наголосили, що хочуть, аби перебування в Которі стало для українських підлітків світлим спогадом і часом відпочинку від військової реальності.
Посол України в Чорногорії подякував муніципалітету та мешканцям Котора за підтримку, підкресливши важливість таких ініціатив для дітей, які переживають наслідки війни.
Для гостей підготували насичену програму, що включає відвідування музеїв Котора, прогулянку на човні по затоці, поїздку до Пераста, огляд собору Святого Трифона, виїзд на Плаві горизонти, прогулянку міськими фортечними стінами, а також спортивні та інші спільні заходи.
https://t.me/relocationrs/2518
Уряд Норвегії посилює правила щодо біженців з України: чоловіки віком від 18 до 60 років, за деякими винятками, більше не отримуватимуть тимчасового захисту в країні; ця зміна набуде чинності найближчим часом, повідомляє портал Relocation.
“З осені 2025 року до Норвегії прибуло занадто багато людей, особливо молодих чоловіків. Норвегія вже прийняла найбільшу кількість українців у Скандинавії, і норвезькі муніципалітети повідомляють про навантаження на систему надання послуг та нестачу житла. Тому ми посилюємо обмеження», — зазначила міністр юстиції та з питань надзвичайних ситуацій Астрі Гансен. «Ми також вважаємо важливим, щоб якомога більше людей залишилися в Україні, щоб долучитися до оборонної боротьби та підтримувати функціонування українського суспільства», — додала вона.
Зміна в нормативних актах означатиме, що чоловіки віком від 18 до 60 років більше не підпадатимуть під дію механізму тимчасового колективного захисту, за яким надається тимчасовий дозвіл на проживання на основі групової оцінки. Ті, хто подає заявку на надання притулку, отримають розгляд своєї заявки в звичайному порядку.
Уряд країни передбачає деякі винятки з цього посилення вимог.
“По-перше, вони стосуватимуться лише нових заявників і не впливатимуть на тих, хто вже має тимчасовий колективний захист у Норвегії. Посилення вимог також не стосуватиметься неповнолітніх або чоловіків старше 60 років, чоловіків, які мають документальне підтвердження звільнення від військової служби або явно не здатні її виконувати, або осіб, які евакуюються за програмою medevac. Виняток також робиться для чоловіків, які самостійно піклуються про дітей, що їх супроводжують, або дітей у Норвегії. Це стосується лише батька дитини або іншого близького члена сім’ї», — зазначено в заяві уряду.
Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія приєдналася до двох рішень Європейського Союзу, які продовжують дію вже існуючих обмежувальних заходів, пов’язаних із війною в Україні.
Перше рішення ЄС стосується заходів проти дій Росії щодо окупованих і непідконтрольних Києву регіонів України. По суті, це продовження спеціального санкційного режиму ще на рік — до 24 лютого 2027 року. Сербія підтримала це продовження разом із низкою інших країн-кандидатів та партнерів ЄС.
Друге рішення стосується санкцій проти конкретних осіб, компаній та організацій у зв’язку з ситуацією в Україні. Це не «загальні санкції проти Росії в цілому», а продовження списку адресних обмежень для окремих фігурантів до 6 березня 2027 року.
Формулювання про те, що Сербія «забезпечить відповідність своєї національної політики» цим рішенням, означає наступне: Белград заявив, що з цих двох конкретних питань діятиме у руслі політики ЄС. Євросоюз в офіційних заявах окремо відзначив і привітав таке приєднання Сербії.
Це не означає, що Сербія повністю приєдналася до всього санкційного пакету ЄС проти Москви. Йдеться саме про два окремі рішення, а не про повне санкційне вирівнювання з Брюсселем.
Для Сербії це черговий приклад часткового зовнішньополітичного узгодження з Брюсселем з питань, пов’язаних з Україною та Росією.
Сербія є країною-кандидатом на вступ до ЄС і регулярно перебуває під пильною увагою Брюсселя щодо узгодження зовнішньої та санкційної політики з європейськими рішеннями. На цьому тлі такі кроки Белграда зазвичай розглядаються як сигнал про готовність підтримувати робочу координацію з ЄС з окремих міжнародних питань, насамперед пов’язаних з українським порядком денним.
За вісім місяців 2025/26 маркетингового року Україна експортувала 9,03 млн тонн пшениці, при цьому найбільшими покупцями стали Єгипет (2,36 млн тонн) та Алжир (1,6 млн тонн). Третє місце посіла Індонезія з 1,4 млн тонн, повідомила Українська зернова асоціація (УЗА).
У першій десятці покупців української пшениці УЗА також називає Ємен із 758 тис. тонн, В’єтнам із 531 тис. тонн, Ліван із 322 тис. тонн, Іспанію із 304 тис. тонн, Туніс із 284 тис. тонн, Італію із 197 тис. тонн і Таїланд із 177 тис. тонн. Така структура поставок показує, що основними напрямками експорту для української пшениці залишаються країни Середземномор’я, Близького Сходу та Південно-Східної Азії.
На початок березня митна статистика вже фіксувала експорт близько 9,1 млн тонн пшениці та 22,3 млн тонн зернових і зернобобових загалом з початку сезону. Це на 25% менше, ніж на ту саму дату попереднього маркетингового року. Для порівняння, у 2024/25 МР Україна експортувала 15,7 млн тонн пшениці та 40,6 млн тонн зернових і зернобобових загалом.
При цьому уряд України в листопаді заявляв, що не планує обмежувати експорт пшениці в поточному сезоні. За оцінкою заступника міністра економіки Тараса Висоцького, урожай пшениці 2025 року становитиме близько 23 млн тонн, а експорт у 2025/26 МР може сягнути приблизно 17 млн тонн. Це означає, що за підсумками перших восьми місяців Україна вже відвантажила понад половину очікуваного сезонного обсягу.
Зростання ролі Єгипту та Алжиру стало помітним ще в першій половині сезону. За даними Elevatorist з посиланням на аналітиків АПК-Інформ, за липень-листопад Єгипет збільшив закупівлі української пшениці до 2 млн тонн проти 664 тис. тонн роком раніше, а Алжир — до 932 тис. тонн проти 526 тис. тонн. Індонезія в той період, навпаки, трохи скоротила імпорт української пшениці — до 1,41 млн тонн.
На думку аналітичного центру Experts Club, зміна географії експорту виглядає структурною. Ще влітку українська влада прямо вказувала, що після обмежень ЄС на імпорт української пшениці частину обсягів доведеться перенаправляти на ринки Північної Африки, Близького Сходу та Південно-Східної Азії. На початку січня експорт української пшениці вже був чітко зосереджений на напрямку MENA: за перші вісім днів місяця поставки концентрувалися насамперед в Алжир, Єгипет і Ємен, тоді як активність ЄС була мінімальною.
Для України це означає, що саме ринки Єгипту, Алжиру, Індонезії та інших країн Глобального Півдня стають ключовими для монетизації врожаю та валютної виручки агросектора. Водночас така модель посилює залежність від стабільної морської логістики через чорноморський коридор, конкурентоспроможності проти російського та румунського зерна і від платоспроможного попиту в країнах-імпортерах Середземномор’я та Азії.
Збірна України виборола вже десять медалей – три золоті, дві срібні та п’ять бронзових – і друге місце у медальному заліку після команди Китаю, у якої на одну нагороду більше, за підсумком другого дня змагань на XIV зимових Паралімпійських іграх, повідомляє Міністерство молоді та спорту Україні в неділю у Facebook.
У свою чергу Національний паралімпійський комітет України повідомляє, що в неділю команда України здобула одну срібну та три бронзові нагороди.
“Фінальною крапкою другого змагального дня Украіни на Паралімпіаді-2026 стали дві високі нагороди у парабіатлоні в індивідуальній гонці на дистанції 12,5 км серед спортсменів з порушеннями зору: Мурашковський Максим (м.Київ) – лідер Труш Віталій (Закарпатська обл) – вибороли срібну нагороду; це перша медаль цього тандему на Паралімпіаді, адже ці Ігри – дебют спортсменів! Суярко Дмитро (Волинська обл.) – лідер Ніконович Олександр (Київська обл.) вибороли бронзу”, – повідомляється на сторінці комітету у Facebook.
У Мінспорту розповіли, що дві інші бронзові нагороди в парабіатлоні були завойовані українськими спортсменами в неділю в індивідуальних гонках. “Індивідуальна гонка, чоловіки, клас сидячи: Тарас Радь 3 місце… Індивідуальна гонка, жінки, клас стоячи: Олександра Кононова 3 місце”, – йдеться в повідомленні.
Крім цього, в неділю відбулися змагання з парасноубордингу. Український спортсмен виборов на них четверте місце. “Сноуборд-крос, чоловіки, клас SB-UL, попередній заїзд 1: Владислав Хільченко 4 місце, не пройшов до чвертьфіналів”, – розповіли у відомстві.
Повідомляється, що в понеділок в української збірної на Паралімпіаді-2026 день тренувань, а у вівторок, 10 березня, стартують лижні перегони.
Як повідомлялося, 7 березня Україна закінчила перший змагальний день Паралімпіади-2026 у Мілані та Кортіна-д’Ампеццо на першому місці з результатом у шість медалей: 3 золотих, 1 – срібна й 2 бронзові.
Потрійний подіум збірна України отримала у змаганні у класі спортсменів з порушенням зору: українці здобули всі три медалі – Олександр Казік – золото, Ярослав Решетинський – срібло, Анатолій Ковалевський – бронза.
Представниця Київщини Олександра Кононова виборола золоту медаль у спринтерській гонці з парабіатлону серед спортсменок у класі стоячи на зимових Паралімпійських іграх 2026. Це вже п’ята золота медаль Паралімпійських ігор у її кар’єрі та третя у парабіатлоні. Вона має також три “золота” у лижних гонках. Тарас Радь виборов золото у біатлонній гонці спринт на дистанції 7,5 км у класі сидячи.
