Юристи, експерти з фінансів та адвокати об’єдналися в Національну асоціацію лобістів України (НАЛУ) для просування інвестицій та захисту інтересів бізнесу, повідомив адвокат, голова правління НАЛУ, голова Комітету з інформаційної політики Національної асоціації адвокатів України (НААУ) Олексій Шевчук.
“Лобіст – це нова професія в Україні, зараз створена НАЛУ. Це означає, що велика професія тепер відкрита для всіх, це означає, що тепер багато бізнесу має підтримку. Лобіст виконує функції із супроводу бізнесу та інвестицій. Сьогодні це означає, що великі компанії, які збираються заходити на відновлення України, мають провідників, мають підтримку і мають менеджерів, які будуть розвивати ці компанії та супроводжувати інвестиції«, – сказав він на пресконференції в агентстві »Інтерфакс-Україна”.
Шевчук повідомив, що наразі до НАЛА увійшли 20 осіб, тоді як до реєстру прозорості лобістів – єдиного офіційного Державного реєстру лобістів – входить понад 30 осіб, а власником реєстру прозорості є Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК). При цьому НАЛУ може об’єднувати виключно фізичних осіб-лобістів.
“НАЗК перевіряє представників лобістської професії на відповідність вимогам порядності та доброчесності щодо бізнесу, чи не порушують вони законодавства про лобіювання. Лобісти, які входять до НАЛА, відповідають стандартам якості та вимогам до професії лобіста. Це означає, що цих представників можна і потрібно обирати для того, щоб супроводжувати великі інвестиційні проєкти. Це означає, що сьогодні ми рухаємося в напрямку створення цивілізованого суспільства”, – сказав він.
Шевчук також зазначив, що «останнім часом правоохоронні органи багато зловживали, коли якісь інвестиційні проєкти представлялися державним органом, коли народні депутати отримували законопроєкти, яких потребує бізнес».
“Сьогодні ніхто більше не скаже, що це порушення законодавства чи зловживання впливом. Лобісти – це офіційні менеджери, які представляють бізнес”, – сказав він.
Як повідомив Шевчук, українські лобісти можуть бути зареєстровані у США як окремі представники професії та зможуть мати відповідний контракт з європейською або організацією зі США.
“Якщо сьогодні буде замовлення або від якогось лобіста зі США, або від якоїсь окремої організації, – наприклад, це може бути й інвестиційний банк, фонд, або маленький бізнес, який потребує просування, – має бути укладено лобістський договір, і цей договір має бути зареєстрований у відповідному реєстрі в США. Самостійно жоден із лобістів не має права діяти на території США, кожен лобіст з України має взаємодіяти з американською компанією. Це так само, як з адвокатами: адвокат з Америки не може працювати самостійно в Україні, адвокат з України не може самостійно працювати в США”, – пояснив він.
Зі свого боку, виконавча директорка НАЛУ Віталія Глоба зазначила, що серед ключових напрямів діяльності асоціації є розвиток лобізму як важливої складової демократичного суспільства, створення системи саморегулювання та професійних стандартів для лобістів, а також захист прав членів асоціації.
«Будь-який лобіст у нашій країні може стати членом нашої асоціації лобістів, подавши заяву в довільній формі з певними документами, які вказані на офіційному сайті нашої організації», – сказала вона.
Своєю чергою член правління НАЛУ, керуючий партнер адвокатського об’єднання «Лещенко та партнери» Олександр Лещенко повідомив, що експерти готують великий звіт про статус, систему та порядок лобіювання в Україні. Він буде презентований у Європейському парламенті, а також у США, де заплановано проведення круглого столу за міжнародною участю з лобістами зі США.
“Лобізм – це діяльність, яка в цивілізованому світі законодавчо врегульована. На жаль, у більшості випадків, зокрема серед представників еліт, журналістів, існує негативне ставлення до діяльності лобістів. Така думка є хибною, адже, починаючи з 1946 року, у США вперше запрацював акт, що регулює діяльність саме лобістів. На сьогодні Україна на законодавчому рівні створила такий законодавчий акт і зараз відбувається процес встановлення правового регулювання лобістської діяльності”, – сказав він.
Як зазначив віцепрезидент НАЛУ, голова представництва української адвокатури у Великій Британії Олександр Черних, те, що наразі відбувається дуже часто навколо законопроєктів в Україні, не можна назвати професійною діяльністю не за рівнем підготовки, не за рівнем аналізу.
“Абсолютно неправильна річ в Україні, коли громадські активісти витрачають мільйони на ютуби та соціальні мережі, фактично чинячи тиск на державні органи щодо ухвалення рішень, при цьому вони не звітують. Якщо ми подивимося звітність податкової та публічної, то це реально мільйони доларів, які потім зникають на якихось ФОПах, за якісь незрозумілі послуги. Причому незрозуміло, звідки надходять ці мільйони, хто є замовником і який кінцевий результат цієї фактично лобістської діяльності. Я дуже щиро вітаю ухвалення цього закону, оскільки тепер ми можемо говорити про законну легальну лобістську діяльність”, – сказав він.
Зі свого боку, представник НАЛУ в Брюсселі, президент European Facilitation Platform Олександр Кам’янець наголосив на необхідності дослідження лобістського поля в Україні.
«Це необхідна умова для того, щоб і в Україні, і за кордоном, і в Європі, і в світі розуміли, хто зараз є на цьому ринку, на цьому полі в Україні», – сказав він.
Глоба, Кам'янець, ЛЕЩЕНКО, лобісти, НАЛУ, УКРАЇНА, Черних, ШЕВЧУК
Україна посіла 66-те місце в Глобальному інноваційному індексі (Global Innovation Index, GII) 2025 року, опублікованому Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (WIPO).
Згідно з дослідженням, Україна залишається в групі країн-«інноваційних наддосягників» (innovation overperformers), демонструючи результати вище очікуваних для свого рівня економічного розвитку. Вона утримує цей статус протягом 13 років поспіль, починаючи з 2012 року.
Лідером світового рейтингу вже в 15-й раз поспіль стала Швейцарія. На другому і третьому місцях розташувалися Швеція і США. До першої десятки також увійшли Республіка Корея (4-е місце), Сінгапур (5-е), Фінляндія (7-е), Нідерланди (8-е), Данія (9-е) і Китай, який вперше піднявся в топ-10.
Методологія GII базується на аналізі понад 78 показників, згрупованих у сім «стовпів» — від людського капіталу та наукових досліджень до рівня бізнес-софістицизації та креативних результатів. Індекс поділяється на дві рівнозначні частини: «вхідні ресурси інновацій» (інститути, освіта, інфраструктура, ринок і бізнес) і «вихідні результати» (технологічні та креативні продукти). На думку укладачів рейтингу, індекс є ключовим інструментом для урядів і бізнесу: він дозволяє оцінювати сильні та слабкі сторони інноваційної системи країни і формувати довгострокові стратегії розвитку.
Україна оголосила конкурс на укладення угоди про розподіл продукції (УРП) щодо літієвого родовища “Ділянка Добра” (Кіровоградська обл.) з метою проведення пошуку, видобутку та збагачення літію, ніобію, рубідію, танталу, цезію, берилію, вольфраму, золота строком на 50 років.
Згідно із повідомленням у газеті “Урядовий кур’єр” та на сайті Мінекономіки, мінімальний обсяг інвестицій для виконання геологорозвідувальних робіт складає еквівалент $12 млн, а для організації видобутку та збагачення літійвмісних мінералів та інших металічних корисних копалин – $167 млн, але остаточні зобов’язання визначаються за результатами конкурсу. Загальна площа ділянки становить 17,07 кв. км, граничний строк подання заяв на участь у конкурсі – 12 грудня 2025 року, розмір плати за участь– 0,5 млн грн.
Згідно з умовами, максимальна частина компенсаційної продукції, за рахунок якої інвестору компенсують його витрати, становить 70% загального обсягу виробленої продукції до повного відшкодування витрат інвестора, тоді як частка держави у прибутковій продукції повинна становити не менше ніж 4-6%.
В Мінекономіки агентству “Інтерфакс-Україна” уточнили, що порівняння такої частки держави у прибутковій продукції з аналогічним показником для нафтогазових УРП, де він суттєво більший, не є коректним, бо це перша в історії України УРП саме на металічні руди.
Зазначається, що запаси і ресурси літієвих руд по ділянці були апробовані рішеннями наприкінці 2017 року та у 2018 року у кількості по категоріях С2 та Р1 – 1 млн 218,14 тис. тонн (середній вміст Li2O 1,37%) та Р2 – 70,6 тис. тонн (середній вміст Li2O 1,43%).
Окремо Державна комісія України по запасах корисних копалин (ДКЗ) відзначила наявність у літієвих рудах ділянки “Добра” перспективних і прогнозних ресурсів супутніх корисних компонентів (Р1+Р2) ості: Ta2O5 – 4,75 тис. тонн; Nb2O5 – 8,24 тис. тонн; Rb2O5 – 104,07 тис. тонн; BeO – 22,08 тис. тонн; SnO2 – 4,46 тис. тонн та Cs2O – 7,97 тис. тонн.
“Крім того, протоколом від 31.07.2002 за №35 оцінені ресурси кат. Р2 по Новостанкуватському прояву: Ta2O5– 1414,22 т (0,0127-0,0134%); Nb2O5 – 1734,5 (0,0163%); Li2O – 85196,1 т (0,7541%); Rb2O5 – 9859,3 т; Cs2O – 1493,6 т; BeO – 3588,9 т; SnO2 – 447,9; WO3 – 8862,3 т (кат. Р3; 0,177%); по Ташлицькому рудопрояву: Ta2O5 – 480,32 т (0,0106-0,0854%); Li2O – 13 596,4 т (0,6291%); Rb2O5 – 1371,9 т; Cs2O – 345,4 т; BeO – 447,4 т; SnO2 – 106,9 т; Nb2O5 – 903,0 т (0,0244%); по Лутківському прояву: WO3– 2292,4 т (кат. Р3; 0,101-0,378%); по рудопрояву Контактове: Au – 2,05 т (4,08 г/тонни); по Станкуватському рудопрояву: Au – 1,78 т (1,3-2,5 г/т). По Північностанкуватському рудопрояву оперативно оцінені ресурси Li2O становлять: кат.Р1 – 269,93 тис. тонн та по кат.Р2 – 140,82 тис. тонн при середньому вмісті Li2O 1,3548%”, – йдеться в оголошенні.
Переможець конкурсу повинен забезпечити геологічне вивчення надр та здійснення міжнародного аудиту запасів на ділянці протягом двох з половиною років та подання ДКЗ матеріалів щодо оцінки запасів літію та інших металічних корисних копалин для затвердження таких запасів.
Після укладення УРП для інвестора встановлюються поміж іншим зобов’язання здійснювати пошук, видобуток та збагачення (первинну переробку) літію, та можливо інших металічних корисних копалин, забезпечити комплексне освоєння та відпрацювання родовища металічних корисних копалин.
Крім того до конкурсної документації УРП вперше внесено зобов’язання для інвестора, пов’язані із підписаною наприкінці квітня цього року угодою щодо створення Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови, який має першочергове право щодо інвестицій в нові проєкти з видобутку рідкісноземельних матеріалів та купівлі їх продукції.
Керівник Офісу президента Андрій Єрмак в середині червня заявив, що розробка літієвого родовища “Добра” може стати першим пілотним проєктом у межах співпраці зі США.
На початку липня гірничодобувна інвестиційна компанія TechMet (Дублін), одним з найбільших інвесторів якої є уряд США через DFC, заявила про зацікавленість взяти участь у першому конкурсі на УРП щодо видобутку літію в Україні та в разі перемоги побудувати потужності з переробки з інвестиціями понад $0,5 млрд. Днями Кіровоградщину відвідала делегація DFC у супроводі керівників Мінекономіки України.
Водночас про свої права на ділянку “Добра” заявляє також американська Critical Metals Corp, яка пов’язує їх з передачею активів від австралійської European Lithium, яка, своєю чергою, отримала ці права від українського ТОВ “Петро-Консалтинг”.
Уряд Молдови готується до будівництва високошвидкісної автомагістралі, яка зв’яже кордон з Румунією та пролягатиме до Одеси. Про це на відкритті «Moldova Business Week» заявила віцепрем’єрка та очільниця Міністерства економіки Молдови Дойна Ністор.
Наразі здійснюється підготовка техніко-економічного обґрунтування (ТЕО), де визначається можливий маршрут дороги, а також чи будуть частини нового шляху використовувати вже існуючі дороги.
Окрім цього, Молдова модернізує і залізничні, і автомобільні коридори. До кінця 2025 року планується завершення ТЕО для коридору Унґени — Кишинів — Одеса.
Дорога матиме особливу важливість для відбудови України, оскільки допоможе скоротити маршрути, знизити логістичні витрати і підвищити стійкість шляхів постачання.
Після завершення ТЕО буде ухвалено остаточне рішення про маршрут і деталі будівництва. Реалізація проєкту залежатиме від фінансування, міжнародної підтримки та співпраці між урядами Молдови й України (а також, можливо, Румунії).
Сумарний обсяг сегмента електромобілів (нові та вживані легкові, вантажні та автобуси) у серпні 2025 року становив 11,5 тис., що на 12,5% більше, ніж у липні поточного року, і на 22,5% більше відносно показників серпня-2024, повідомляє Інститут досліджень авторинку.
«11,545 тис. електромобілів сумарно – це історичний рекорд обсягів для нашого ринку, і основних драйверів тут три: здорожчання пального на АЗС, загальна тенденція зростання інтересу до електромобілів (що складається з покращення їхніх характеристик та зменшення ринкових цін), а також наближення розмитнення з ПДВ, що заплановане на 1 січня 2026 року», – ідеться в повідомленні на сайті аналітиків.
Зазначається, що останній із цих чинників, імовірно, наразі найактивніше спонукає автомобілістів пересідати на електромобілі, бо вже за кілька місяців вони подорожчають майже на третину.
На думку аналітиків, зростання обсягів у цьому сегменті продовжиться й надалі через наближення повернення ПДВ на розмитнення електроавто, а з наступного року слід очікувати певної паузи, просідання тривалістю кілька місяців, після чого настане певна стабілізація, яку змінить тенденція до зростання обсягів.
«З такими темпами наступного місяця загальне поповнення парку BEV перевищить обсяги минулого року, при тому, що це відбудеться менш ніж за 9 місяців», – вважають експерти.
У структурі цього сегмента в серпні основу складають імпортовані електромобілі з пробігом, частка таких 52,1%, або 6018 шт. – на 9,5% більше, ніж у серпні-2024.
Другий за обсягами підсегмент – внутрішні перепродажі з часткою 30,8%, і кількістю 3561 шт. – на 31,1% більше.
Нові електроавто зайняли 17% (1966 шт.) – на 62,6% більше, і це новий рекорд для нових електрокарів.
Аналітики зазначають, що станом на кінець липня поточного року парк транспорту групи BEV в Україні (без урахування промислових електрокарів, тролейбусів і рейкових машин) становить 185 тис. одиниць.
Найбільше в ньому легковиків – 181 тис., вантажівок на електротязі 3,9 тис., також є кілька електробусів (8 шт.). Крім цього, зареєстровано близько 1,1 тис. одиниць різної мототехніки.
«Цікаво, що найбільше в нашому парку електромобілів Tesla – 20%, хоча від початку »електромобілізації” і донедавна лідирував Nissan, частка якого зараз 18,9%. Третій у цьому списку Volkswagen із часткою 12,6%.
Наглядова рада СК «Євроінс Україна» 1 вересня 2025 року ухвалила рішення про припинення діяльності п’ятнадцяти відокремлених структурних підрозділів, які тривалий час не провадять діяльності, повідомила компанія в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Зокрема, йдеться про центр продажів у смт Красне Львівської обласної дирекції, відділення у Харкові, центр продажів у м. Кам’янське Дніпровської обласної дирекції, центри продажів №4 та №7 Запорізької дирекції, центр продажів у Скадовську Херсонської обласної дирекції, відділення у місті Южноукраїнськ Миколаївської області, Херсонську обласну дирекцію, центр продажів у м. Валки Харківської обласної дирекції, центр продажів в м. Умані Черкаської обласної дирекції.
СК «Євроінс Україна» – універсальний non-life страховик, працює на українському ринку з 1992 року. Компанія має 75 представництв по всій країні, має ліцензію на страхування за 16 класами. Активно працює в сегментах автострахування, медичного страхування, страхування майна, відповідальності та вантажів для приватних і корпоративних клієнтів.
СК «Євроінс Україна» є членом Моторного (транспортного) страхового бюро України, Ліги страхових організацій України (ЛСОУ) та ЕВА (European Business Association).
