5,97 млрд доларів приніс ІТ сектор до державної казни за 11 місяців 2025 року за даними Національного банку України. За рік сума зросла незначно — трохи більше, ніж на 2%.
5,97 млрд доларів заробила Україна на експорті ІТ-послуг за неповний 2025 рік. Це на 2,4% більше, ніж за той самий період 2024 року. Втім сказати, що айті переживає свій розквіт: не можна: це все ще на 3% менше, ніж у 2021, та майже на 10% менше, ніж у піковому 2022 році.
Варто зазначити, що щомісяця експорт ІТ-послуг приносить, в середньому, 543 млн доларів. Для порівняння, середній місячний показник становив 612 млн у 2022-му.
Наразі на ІТ-послуги припадає 42% від усього експорту послуг. Якщо порівнювати з усім експортом країни (і товарами, і послугами), то на ІТ припадає 12% загального обсягу.
Водночас експорт послуг за рік зменшився на 9% — до 14,33 млрд доларів. Загальний експорт товарів і послуг також знизився — на 5% — до 49,21 млрд доларів.
https://opendatabot.ua/analytics/it-export-25
Лідерами страхового ринку України за зібраними преміями в січні-листопаді 2025 року стали страхові компанії «СГ »ТАС« -7,047 млрд грн, »АРКС« – 5,275 млрд грн, »ІНГО« – 4,642 млрд грн, СК “ВУСО” – 4,639 млрд грн, »Арсенал Страхування” – 4,458 млрд грн.
Як свідчать дані проекту обміну інформацією «ПРИМА» Національної асоціації страховиків України (НАСУ), порівняно з 10 міс.-2025 СК “Уніка”, яка посідала п’яту позицію рейтингу лідерів, поступилася цим місцем СК «Арсенал Страхування».
На ринку обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності за підсумками 11 місяців, як і раніше, були СГ «ТАС» – 3,672 млрд грн, «Оранта» – 2,702 млрд грн, «Княжа ВІГ» -2,221 млрд грн, “ІНГО” – 1,123 млрд грн і «Арсенал Страхування» – 1,095 млрд грн.
Так само в зрізі порівнюваних періодів не було змін на ринку «Зеленої карти», де в п’ятірці, як і раніше, «ТАС» – 1,150 млрд грн, «УСГ» – 967,4 млн грн, “ПЗУ” – 863 млн грн, «Княжа ВІГ» – 351 млн грн, «ВУСО» – 247,9 млн грн.
Ринок КАСКО, як і до цього, очолюють СК «АРКС» – 2,559 млрд грн, «Арсенал Страхування» – 2,469 млрд грн, «ВУСО» – 1,202 млрд грн, “Уніка” – 1,143 млрд грн і «Універсальна» – 1,046 млрд грн.
Лідерство з добровільного медичного страхування утримує колишня п’ятірка: СК «Уніка» – 1,839 млрд грн, далі йдуть СК «ВУСО» – 1,109 млрд грн, СК «Універсальна» – 1,045 млрд грн, СК “ІНГО” – 933,4 млн грн і СГ «ТАС» – 816,5 млн грн.
На ринку страхування життя, як і раніше, першу позицію займає СК «МетЛайф» – 2,771 млрд грн, СК “ТАС” – 850,9 млн грн, «Граве Життя» – 625,2 млн грн, «ПЗУ Життя» – 360,1 млн грн, «Уніка Життя» – 315 млн грн.
Як повідомлялося, станом на 1 грудня 2025 року на страховому ринку України працювало 48 ризикових страховиків, 10 спеціалізуються на страхуванні життя, один – зі спеціальним статусом («Експортно-кредитне агентство», ЕКА).
Оновлені правила для виробників винограду та виноробної продукції запрацювали в Україні з 1 січня 2026 року, їх затверджено законом «Про виноград, вино та продукти виноградарства» (№3928-ІХ), ухваленого Верховною Радою 22 серпня 2024 року. Закон запроваджує оновлені правила для виробників винограду та виноробної продукції, встановлює сучасні вимоги до вирощування винограду, виробництва, маркування та обігу вина, а також наближає українську систему до європейських стандартів.
Одним із ключових елементів документу є захист географічних зазначень – класифікація за європейським зразком, згідно з яким впроваджується чіткий поділ вин за походженням на вина із захищеним найменуванням походження (ЗНП) та вина із захищеним географічним зазначенням (ЗГЗ). Встановлено чіткі правила для офіційного визнання та охорони географічних назв, що дає можливість виробникам закріпити за собою регіональні бренди та гарантувати споживачам автентичну якість.
Важливим інструментом для впорядкування галузі буде створення Виноградарсько-виноробного реєстру: держава запроваджує єдину інформаційну систему, де будуть зареєстровані всі ділянки винограду, виробництва винограду та продукти виноградарства. Це гарантуватиме повну простежуваність продукту від лози до полиці магазину.
Крім того, зазначений закон передбачає спрощення умов для малих виноробів, що стимулюватиме розвиток крафтового сегменту та гастротуризму.
Водночас в Україні запроваджуються суворі вимоги до етикетки: чітко регламентується інформація, яка має бути доступна споживачеві, що запобігає фальсифікації вин.
Закон оновлює терміни та класифікацію виноробної продукції, встановлює стандарти якості та вимоги до маркування. Він визначає порядок державного контролю та загальні засади розвитку виноградарсько-виноробної галузі.
Україна посіла 5-те місце серед країн-джерел накопичених прямих іноземних інвестицій (ПІІ) на Кіпрі за підсумками 2024 року, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Загальний обсяг накопичених вхідних ПІІ в 2024 році оцінюється в 365,07 млрд євро, при цьому на Україну припало 10,64 млрд євро, або 3% від загального обсягу.
Найбільшим джерелом інвестицій залишається Росія – 83,46 млрд євро (23%), далі йдуть США – 66,57 млрд євро (18%), Люксембург – 32,10 млрд євро (9%), Велика Британія – 17,17 млрд євро (5%), Україна – 10,64 млрд євро (3%), Нідерланди – 6,90 млрд євро (2%) та Ізраїль – 5,10 млрд євро (1%).
Крім того, в даних згадуються Кайманові острови (8,4 млрд євро), інші країни Близького і Середнього Сходу (7,6 млрд євро), Маршаллові острови (3,5 млрд євро) і Британські Віргінські острови (2,4 млрд євро).
ЦБ Кіпру також фіксує зниження загального обсягу накопичених ПІІ: з 489,4 млрд євро в 2022 році до 394,0 млрд євро в 2023 році і 365,07 млрд євро в 2024 році; показник по Росії за цей період знизився з 135,7 млрд євро до 83,46 млрд євро.
У ЦБ Кіпру відзначають, що мова йде про «позиції» ПІІ (накопичений обсяг пайової участі та внутрішньокорпоративних позик), а не про нові потоки інвестицій в реальну економіку.
У державному бюджеті України на 2025 рік на фінансування науки передбачено 14,5 млрд грн, тоді як у проєкті (прийнятому) держбюджету на 2026 рік цей показник визначено на рівні 20,1 млрд грн, випливає з матеріалів Міністерства фінансів України.
У презентації Мінфіну до бюджету-2026 окремо виділяються, зокрема, 3,2 млрд грн на підтримку науки за результативним принципом, 1 млрд грн на створення наукових центрів оборонних розробок і 0,7 млрд грн на проекти молодих вчених.
Одночасно остання доступна офіційна зведена статистика щодо внутрішніх витрат на виконання наукових досліджень і розробок (НДДР) відноситься до 2024 року: вони склали 28,328 млрд грн, що на 32,7% більше, ніж роком раніше; інтенсивність НДДКР (частка у ВВП) зросла до 0,37% з 0,30% у 2023 році.
Згідно зі зведеним оглядом, у 2024 році дослідження і розробки виконували 616 організацій, а чисельність персоналу, зайнятого НДДКР, склала 63,8 тис. осіб.
За структурою фінансування НДДКР у 2024 році на власні кошти організацій припало 30,6%, на кошти державного сектора – 40,8% (у тому числі держбюджет – 38,5%), на кошти підприємницького сектора – 11,6%, на іноземні джерела – 15,9%.
За секторами виконання робіт на підприємницький сектор припало 59,9% внутрішніх витрат на НДДКР, на державний сектор – 33,4%, на сектор вищої освіти – 6,7%.
Як орієнтир в українському законодавстві закріплена норма, згідно з якою держава забезпечує бюджетне фінансування наукової та науково-технічної діяльності в розмірі не менше 1,7% ВВП.
На тлі ЄС українські показники НДДКР залишаються низькими: за оцінкою Eurostat, у 2024 році Євросоюз витратив на R&D 403,1 млрд євро, а інтенсивність НДДКР склала 2,2% ВВП (без змін до попереднього року).
Показник «внутрішні витрати на виконання НДДКР» відображає сукупні витрати на дослідження і розробки всередині країни з усіх джерел. Показники «кошти на науку в держбюджеті» – більш вузький зріз і не дорівнюють загальним внутрішнім витратам на НДДКР.
https://expertsclub.eu/ukrayina-v-2026-r-planuye-201-mlrd-grn-na-nauku/
Державна податкова служба України (ДПС) попереджає про ймовірні обмеження в роботі з 31 грудня 2025 року до 2 січня 2026 року у зв’язку з регламентними та технічними роботами. Згідно з інформацією в її телеграм-каналі, роботи пов’язані із завершенням бюджетного 2025 року і початком бюджетного 2026.
“У зазначений період можливі обмеження в роботі електронних сервісів ДПС. 31 грудня 2025 року – останній операційний день 2025 року для приймання та опрацювання податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних, який триватиме до 15 год 00 хв”, – пояснила ДПС.
Водночас 2 січня 2026 року визначено першим операційним днем 2026 року для приймання до опрацювання податкових накладних та розрахунків коригування, інформаційно-комунікаційні системи ДПС працюватимуть у штатному режимі.
Результати опрацювання електронних документів, окрім податкових накладних та розрахунків коригування, що надійдуть з 15 год 00 хв 31 грудня 2025 року до 15 год 00 хв 2 січня 2026 року, будуть надіслані після завершення регламентних та технічних робіт.
Також у ДПС підкреслили, що фіскальний сервер контролюючого органу працює в штатному режимі з можливими обмеженнями в нічний час.
