Опосередкована вартість будівництва житла в Україні в другому кварталі 2025 року зросла на 2,8% порівняно з попереднім кварталом і на 14,3% до аналогічного кварталу 2024 року, випливає із затверджених Міністерством розвитку громад і територій (Мінрозвитку) показників опосередкованої вартості будівництва житла в регіонах України.
Відповідний документ встановлює опосередковані показники вартості будівництва житла, розраховані на 1 липня 2025 року. Згідно з ним, середній показник в Україні становить 25,3 тис. грн/кв. м, тоді як на 1 липня 2024 року він становив 22,2 тис. грн/кв. м.
За даними міністерства, опосередкована вартість будівництва 1 кв. м житла в Києві у другому кварталі зросла до 29,6 тис. грн, у Київській області – до 25,3 тис. грн, у Львівській області – до 25,2 тис. грн, у Закарпатській – 22 тис. грн, Івано-Франківській – 22,8 тис. грн, Одеській – 24,3 тис. грн, Дніпропетровській – 24,6 тис. грн. Також високі показники встановлено в Харківській і Донецькій областях – 26,6 тис. грн/кв. м.
вартість будівництва, ЖИТЛО, статистика по регіонах, УКРАЇНА
Україна в січні-червні 2025 року експортувала 24,406 тис. тонн меду, що в 1,9 раза менше, ніж за аналогічний період 2024 року, коли на зовнішні ринки було поставлено 48,113 тис. тонн цього продукту.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), виручка від реалізації меду за вказаний період склала $53,261 млн, що на 41,7% менше, ніж за аналогічний період минулого року, коли виручка склала $91,417 млн.
До трійки імпортерів українського меду в січні-червні 2025 року увійшли Німеччина, на частку якої припало 22,86% закупівель на суму $12,177 млн, Іспанія – 10,83% і $5,769 млн відповідно, Польща – 9,77% і $5,2 млн відповідно.
Роком раніше, в цей же період, найактивнішими імпортерами цукру з України залишалися Німеччина (25,76% на $23,546 млн) і Польща (10,16% на $9,288 млн), а також США (15,27% на $13,955 млн).
Ухвалення закону з поправками до Кримінального процесуального кодексу (КПК) №4555-IX (у Раді йшов під №12414) значно послаблює незалежність антикорупційних органів, ставить під загрозу євроінтеграційні прагнення України, а також порушує принципи верховенства права та законності, зокрема, через порушення процедур, передбачених регламентом Верховної Ради, з такою публічною заявою виступила Асоціація правників України (АПУ) в середу.
Серед норм, які розкритикувала АПУ, скасування виключної підслідності НАБУ і САП щодо корупційних злочинів, позбавлення прокурорів САП повноважень на віднесення до компетенції НАБУ інших проваджень, прямо не передбачених КПК, і закріплення права генерального прокурора витребувати матеріали будь-якого провадження та можливість доручення аналізу таких матеріалів щодо дотримання вимог закону будь-якому іншому прокурору.
У заяві також наголошується на закріпленні виключної компетенції генпрокурора на повідомлення про підозру топпосадовцям і надання йому повноважень на закриття кримінального провадження щодо топпосадовців.
“Можливість призначення прокурора без проведення конкурсу – на підставі особистої заяви та за результатами спеціальної перевірки. Така норма нівелює стандарти добору, суперечить принципу незалежності прокуратури та створює ризики для легітимності кадрових рішень”, – прокоментували в АПУ ще одну з норм ухваленого закону.
На її думку, закріплення такої підстави для відсторонення слідчого/детектива як невиконання вказівок прокурора може використовуватися як інструмент впливу на процесуальну незалежність.
Асоціація також вказала на розширення приводів для проведення «невідкладного» обшуку без судового рішення за рахунок вилучення або збереження доказів, тоді як раніше це було можливим лише для забезпечення життя осіб, збереження майна або в разі переслідування осіб.
АПУ наголошує, що незалежність антикорупційних органів є ключовою вимогою міжнародних партнерів та умовою фінансової підтримки України. Її забезпечення було передбачено, зокрема, в рамках візової лібералізації з ЄС та програм з МВФ.
“Більше того, такий закон може створити перешкоди для приєднання України до ЄС, адже порушує принципи верховенства права, що є фундаментальною складовою євроінтеграційного процесу. З огляду на зазначене, Асоціація правників України закликає Верховну Раду ініціювати невідкладний перегляд положень закону, що підривають інституційну незалежність НАБУ та САП”, – йдеться в заяві.
Асоціація також закликає міжнародних партнерів продовжити моніторинг і сприяння дотриманню принципів незалежності антикорупційної системи України, а професійну правничу спільноту та громадськість – до напрацювання змін, які відповідатимуть міжнародним стандартам правової держави.
За інформацією, що з’явилася в українських ЗМІ, екс-секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України Олександр Литвиненко може стати наступним послом України в Сербії. Про це повідомив депутат Верховної Ради Олексій Гончаренко у своєму Telegram-каналі, посилаючись на джерела в президентській адміністрації.
Повідомляється, що найближчим часом Володимир Зеленський своїм указом затвердить призначення Литвиненка на дипломатичну місію в Белграді.
Офіційного підтвердження з боку Офісу президента або МЗС України поки не надходило.
Олександр Валерійович Литвиненко, який народився 27 квітня 1972 року в Києві, — український державний і громадський діяч.
Освіта: закінчив інститут криптографії, зв’язку та інформатики Академії ФСБ Росії (1994), отримав наукові ступені в Києві та Лондоні.
Кар’єру розпочав в СБУ (1994–1998), потім обіймав посади в РНБО, Службі безпеки та в Національному інституті стратегічних досліджень.
У 2021–2024 роках очолював Службу зовнішньої розвідки України.
26 березня 2024 року указом президента став секретарем РНБО, обіймав цю посаду до липня 2025 року, після чого був звільнений з неї.
Литвиненко — доктор політичних наук, професор, генерал-майор, заслужений діяч науки і техніки України.
За словами Володимира Зеленського, Литвиненко — «професіонал з прекрасною репутацією», а сам він — ключова фігура у формуванні дипломатичних стратегій.
Очікується, що після підписання указу призначення буде направлено до Скупщини Сербії на узгодження. Якщо кандидатура буде затверджена, Олександру Литвиненку доведеться очолити українське дипломатичне представництво в Белграді.
Основне завдання — зміцнення двостороннього політичного та економічного діалогу, посилення позицій України на Балканах і просування теми європейської інтеграції.
Призначення Олександра Литвиненка на посаду посла України в Сербії відображає прагнення Києва посилити дипломатичну присутність на Балканах. Його досвід роботи в РНБО, ЗВР та стратегічних інститутах робить його сильною кандидатурою для зміцнення українсько-сербських відносин.
Джерело – t.me/relocationrs
Група вихованців дитячо-юнацької спортивної школи вирушила на міжнародні спортивні збори до Республіки Сербія. Як повідомили в Беріславській районній військовій адміністрації, участь у поїздці взяли 14 дітей віком від 10 до 15 років, а також троє тренерів. У програмі — тренування, майстер-класи та культурний обмін із сербськими спортсменами.
Проєкт реалізується за підтримки фонду Save the Children, Міністерства молоді та спорту України, а також у партнерстві з сербськими спортивними організаціями. Мета — оздоровлення, спортивна інтеграція та психологічна підтримка дітей.
Організатори підкреслюють, що це вже не перша подібна ініціатива, і висловили надію на подальший розвиток партнерств, включаючи можливі візити сербських спортсменів до України після стабілізації ситуації.
Бериславська адміністрація та керівництво школи висловлюють подяку:
Посольству України в Сербії — за дипломатичне сприяння;
фонду Save the Children — за підтримку;
сербській приймаючій стороні — за теплий прийом і турботу.
«Такі ініціативи дарують дітям не тільки спорт, а й віру в майбутнє», — зазначили в адміністрації.
Джерело – https://t.me/relocationrs
Зазначена сума надходжень на 37,6 млрд грн або на 13,4% більше показника аналогічного періоду 2024 року. Серед основних бюджетоформуючих товарів, що забезпечили найбільші надходження у січні-червні 2025 року, лідирують:
– нафтопродукти – 71,1 млрд грн;
– автомобілі легкові та вантажні – 30,3 млрд грн;
– гази нафтові – 9,3 млрд грн;
– добрива мінеральні – 6,8 млрд грн;
– фунгіциди, гербіциди – 6,0 млрд грн;
– телефонні апарати – 4,1 млрд грн;
– сигари, сигарили та сигарети – 4,0 млрд грн;
– вугілля кам’яне – 3,9 млрд грн.
Основними бюджетоформуючими товарами, зростання імпорту яких забезпечило суттєве збільшення надходжень митних платежів у І півріччі цього року порівняно із аналогічним періодом минулого року, стали:
– нафтопродукти – на 8,2 млрд грн;
– гази нафтові – на 4,8 млрд грн;
– автомобілі легкові – на 3,7 млрд грн;
– сигари, сигарети, цигарки – на 3,2 млрд грн;
– вугілля кам’яне – на 2,3 млрд грн;
– машини та механізми с/г призначення – на 1,1 млрд грн;
– електроенергія – на 1,1 млрд грн.
У свою чергу на стан надходжень митних платежів до бюджету впливало постійне збільшення частки умовно нарахованих митних платежів при ввезенні в Україну окремих товарів відповідно до законодавчо затвердженого переліку пільг. Так, загальна сума звільнень від сплати митних платежів при імпорті товарів у січні-червні поточного року склала 140,12 млрд грн, що на 42% або на 41,61 млрд грн більше показника січня-червня 2024 року.
