Профспілка працівників освіти і науки України вважає, що пропоноване збільшення педагогічного навантаження загрожує звільненням понад 70 тис. вчителів.
«Комітет з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради вирішив внести зміни законом про державний бюджет України до законів »Про освіту«, »Про повну загальну середню освіту«, »Про фахову передвищу освіту«, »Про професійну освіту”. Збільшено норму педагогічного навантаження вчителя з 18 до 22 навчальних годин на тиждень, що загрожує скороченням на 22,2% ставок вчителів і, як наслідок, – звільненням понад 70 тисяч учителів”, – ідеться в заяві профспілки.
Зазначається, що також запропоновано зміни, які призведуть до зменшення надбавок за вислугу років тим педагогічним працівникам, у яких стаж педагогічної роботи становить від 10 до 20 років, а також позбавлять права на надбавку за вислугу років педагогічних працівників зі стажем від 5 до 6 років.
Крім того, пропонується скасувати підвищення ставок заробітної плати за педагогічні звання «вчитель-методист», «старший вчитель», «старший вихователь», «вихователь-методист» та інші педагогічні звання, що присвоюються педагогічним працівникам, які забезпечують освітній процес на високому професійному рівні.
Серед іншого у профспілці звертають увагу, що Комітет вважає за необхідне запровадження 36-годинного робочого часу для вчителів, керівників гуртків, як і для всіх інших педагогічних працівників закладу загальної середньої освіти.
«Зазначене рішення Комітету з питань освіти і науки Верховної Ради не відповідає статті 22 Конституції України, згідно з якою при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод», – йдеться в заяві.
У зв’язку з вищезазначеним Профспілка працівників освіти і науки України закликає голову Освітнього комітету, народних депутатів відкликати з Комітету з питань бюджету зазначені пропозиції, які стосуються звуження трудових прав педагогічних працівників.
«Висловлюємо категоричний протест запропонованим у висновку Комітету пропозиціям щодо змін до проєкту закону »Про державний бюджет України на 2026 рік« на друге читання та закликаємо народних депутатів України, голову Верховної Ради України, голів і членів Комітетів з питань бюджету, фінансів, податкової та митної політики під час ухвалення закону в другому читанні не допустити ухвалення цих протизаконних змін, що призведуть до порушення трудових прав педагогічних працівників закладів освіти», – ідеться в заяві.
Як повідомлялося, освітня омбудсменка Надія Ліщик вважає за необхідне розпочати діалог між освітянами та владою в Україні про те, чи збільшувати педагогічне навантаження вчителя за умови збільшення заробітної плати.
Нараховані страхові премії за договорами міжнародного страхування «Зелена карта», укладеними компаніями-членами Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), у січні-жовтні 2025 року скоротилися на 3,74% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 4,620 млрд грн. Як повідомляється на сайті МТСБУ, кількість укладених договорів «Зелена карта» за цей період зменшилася на 4,52% – до 1,204 млн.
Водночас збільшилася сума відшкодувань, сплачених за вимогами, – на 2,07%, до EUR42,629 млн, кількість оплачених вимог скоротилася на 7,03% – до 12,3 тис.
МТСБУ є єдиним об’єднанням страховиків, які здійснюють обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.
«Зелена карта» – система страхового захисту потерпілих у дорожньо-транспортній пригоді, незалежно від країни їх місця проживання та країни реєстрації транспортного засобу. Її дія поширюється на території 45 країн Європи, Азії та Африки.
Згідно з рішенням, прийнятим Генеральною асамблеєю Ради Бюро міжнародної системи автострахування «Зелена карта» в Люксембурзі в травні 2004 року, Україна з 1 січня 2005 року є повноправним членом цієї системи.
Понад 13,3 тисячі нових фопів, що працюють у сфері громадського харчування, відкрилось в Україні цьогоріч за даними Єдиного державного реєстру. Водночас понад 10,6 тисячі фопів припинили свою діяльність. Цьогоріч приріст нових кафе та ресторанів скоротився більш ніж вдвічі. Половина кафе та ресторанів, що закрились цьогоріч, проіснували менше ніж півтора року.
13 373 нових фопів, що працюють у сфері громадського харчування, відкрилось в Україні цьогоріч. Це на 5% менше, ніж за аналогічний період торік. Найактивнішим був вересень — тоді відкрилося 1 699 нових закладів.
Водночас за той самий період свою роботу припинили 10 645 фопів у сфері кафе та ресторанів. Загалом цьогоріч приріст нових підприємців склав +2 728 заклади. До порівняння, торік приріст склав 6 004 нових справ.
Найбільше нових фопів у HoReCa цьогоріч відкрили в Києві (1 693), на Дніпропетровщині (1 323), Львівщині (1 136), Одещині (1 113) та Київщині (1 054).
Ресторанний бізнес в Україні — це наразі, переважно, жіноча справа: 66% нових фопів зареєстрували жінки. У деяких областях цей показник перевищує 70% — зокрема, у Хмельницькій, Кіровоградській, Закарпатській, Черкаській та Рівненській. У жодному регіоні чоловіки не переважають за кількістю нових відкриттів.
Чверть закритих цьогоріч фопів пропрацювала менш ніж пів року. Загалом медіана життя малого та середнього бізнесу у HoReCa — 17 місяців. Найстаріший ресторанний фоп, який припинив діяльність цьогоріч, працював ще з 1992-го.
Попри зменшення приросту нових закладів, за даними українського сервісу Poster виторг закладів громадського харчування зріс на 6%, але назвати це значним успіхом не можна. Відвідуваність зменшилася на 9%, тож зростання відбувається радше завдяки подорожчанню, ніж збільшенню клієнтів. Середній чек в закладах від початку року виріс на 11%.
«Зростання виторгу на 6% — це не реальний заробіток, а наздоганяння інфляції. Середній чек виріс через подорожчання продуктів та операційних витрат на оренду та фонд оплати праці. Проблеми галузі посилює відтік працівників після законодавчих змін щодо віку 18-22 років і зменшення купівельної спроможності населення.
Попри виклики, наразі в Poster ми не бачимо масового відтоку клієнтів — кількість діючих закладів та тих, що готуються до відкриття, залишається в межах середніх значень. Зимові місяці завжди є стрес-тестом для галузі — не всі проходять його успішно, але навесні відкриваються нові заклади і ринок оновлюється», — коментує Родіон Єрошек, CEO та співзасновник української компанії з автоматизації закладів Poster
За даними Poster, відвідуваність цьогоріч просіла по всій Україні. На прикладі топ-5 великих міст це виглядає так:
Львів — -8%
Одеса — -6%
Київ — -13%
Дніпро — -11%
Харків — -7%
Кількість банків в Україні в жовтні 2025 року не змінилася і становить 60, повідомляють на сайті Національного банку України.
За даними регулятора, кількість банківських груп також без змін – 16. На платіжному ринку продовжують працювати 15 платіжних систем, створених резидентами, включно з державними, і 10 міжнародних платіжних систем.
Серед постачальників платіжних послуг діє 16 платіжних установ (було 17 місяцем раніше), 12 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг, один банк – емітент електронних грошей, і один оператор поштового зв’язку. До інших суб’єктів платіжного ринку належать 49 комерційних агентів і 32 технологічних оператори платіжних послуг.
У жовтні НБУ отримав 243 запити щодо реєстраційних та ліцензійних дій, з них 41 – щодо банків, 131 – щодо фінансових компаній, ломбардів і лізингодавців, 55 – щодо страховиків, 14 – щодо кредитних спілок і колекторських компаній, 2 – щодо платіжних установ.
Як повідомляє Сербський Економіст, президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Сербії Олександром Вучичем, під час якої сторони предметно обговорили європейську інтеграцію та домовилися підтримувати контакт. Про розмову повідомив Зеленський у своєму телеграм-каналі. Лідери також торкнулися координації з питань регіональної безпеки та найближчого міжнародного порядку денного.
Нагадуємо, що напередодні Єврокомісія опублікувала щорічні звіти щодо розширення ЄС. У документі щодо Сербії відзначені як прогресивні елементи реформ, так і чутливі питання зовнішньополітичного вирівнювання з ЄС. Вучич публічно повторив позицію про те, що членство має оцінюватися за критеріями, а не за політичним вирівнюванням, на тлі дискусій про санкційну політику та діалог щодо Косова.
Паралельно Київ домагається прискорення власного переговорного треку з ЄС. У день публікації пакету щодо розширення Зеленський закликав довести процес до відкриття всіх кластерів і орієнтувати вступ до 2030 року, визнаючи необхідність подальших антикорупційних та інституційних реформ.
У контексті звіту Єврокомісії Белграду належить діалог з Брюсселем щодо вирівнювання зовнішньої політики та економічних угод, тоді як Київ концентрується на виконанні рекомендацій для наступного кроку переговорів. Позиції лідерів за підсумками розмови вказують на готовність підтримувати робочі контакти та обмінюватися досвідом у секторах, пов’язаних з європейським порядком денним.
Попередній підтверджений дзвінок Зеленського і Вучича відбувся 22 травня 2025 року.
https://t.me/relocationrs/1685
Україна вперше бере участь у 48-й сесії Генеральної комісії з рибальства в Середземномор’ї (GFCM) в Малазі 3-9 листопада 2025 року як повноправний член. В оновленому списку на сайті ФАО зазначено: Україна стала договірною стороною 11 вересня 2025 року.
Комісія складається з 24 договірних сторін: Албанія, Алжир, Болгарія, Хорватія, Кіпр, Єгипет, Європейський союз, Франція, Греція, Ізраїль, Італія, Ліван, Лівія, Мальта, Монако, Чорногорія, Марокко, Румунія, Словенія, Іспанія, Сирія, Туніс, Туреччина, Україна. Окремо до роботи залучаються 5 співпрацюючих сторін, що не є договірними сторонами: Боснія і Герцеговина, Грузія, Йорданія, Молдова, Саудівська Аравія.
Офіційна програма сесії проходить 3-9 листопада 2025 року. Рішення будуть опубліковані ФАО після закриття сесії. FAOHome
