22-23 березня вартість пального на стелах преміальних мереж АЗК ОККО і WOG знизилася на дизель і бензин А-95 на 5 грн/л – до 52,99 і 53,99 грн/л відповідно, на скраплений газ (LPG) – на 3 грн/л, до 35,48-35,49 грн/л. Про це компанії повідомили на своїх сторінках у Facebook у суботу.
«Ціни на паливо діють під час заправки на всіх АЗК мережі (…) діють під час купівлі на «Гаманець PRIDE» до 500 л», – зазначили, зокрема, у WOG.
Своєю чергою, за інформацією enkorr, київська мережа АЗК KLO з 22 по 24 березня знизила ціни на світлі нафтопродукти на 5-7 грн/л залежно від марки, на LPG – на 2 грн/л. Знижки діють тільки за пред’явленням купона на касі.
За даними enkorr, від початку тижня в роздрібних мережах почалася тенденція здешевлення пального. Зокрема, вартість пального залежно від оператора і виду знизилася до 2 грн/л.
У розвиток домовленостей між президентом України Володимиром Зеленським та президентом Республіки Кот-д’Івуар Алассаном Уаттарою заступник керівника Офісу глави держави Ігор Брусило провів онлайн-зустріч із міністром економіки та розвитку Кот-д’Івуару Ніале Кабою.
Ключова тема обговорення – активізація взаємовигідного співробітництва в перспективних галузях економіки: аграрній промисловості, торгівлі, інфраструктурних проєктах і професійній підготовці івуарійських студентів в українських вищих навчальних закладах. Кот-д’Івуар висловив готовність до партнерства, зокрема завдяки започаткуванню прямого діалогу між галузевими міністерствами.
Окрема увага – розширенню договірно-правової бази двосторонніх відносин у торговельно-економічній сфері. Це дасть змогу забезпечити сприятливу взаємодію в багатьох галузях.
Крім того, Брусило та Каба узгодили практичні кроки, спрямовані на реалізацію досягнутих домовленостей.
У зустрічі також узяли участь: заступник міністра економіки України Тарас Качка, заступник міністра аграрної політики та продовольства Оксана Осьмачко, генеральний директор Директорату з питань зовнішньої політики та міжнародного військово-технічного співробітництва Офісу президента Руслан Куроченко та представники МЗС.
Україна разом з європейськими партнерами починає новий проект EU4Green Recovery East, спрямований на розвиток циркулярної економіки, сталого управління водними ресурсами та управління екологічними даними, повідомила міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук.
“Ініціатива охоплює країни Східного партнерства та допомагатиме їм просувати реформи. Триватиме вона чотири роки та має загальний бюджет 21,5 мільйона євро. Для України, яка стоїть на порозі масштабної відбудови, це широкі можливості та суттєва допомога”, – написала Гринчук в Facebook.
Вона вказала, що наразі спільно з ПРООН в Україні ведеться робота над законопроєктом “Про зелене відновлення”, який повністю узгоджується із Зеленою таксономією та досвідом ЄС. Він стане українською стратегією стійкої відбудови, підкреслила міністр.
“Крім того, EU4Green Recovery East – це можливості й для українського бізнесу підвищувати ефективність використання ресурсів та створювати нові робочі місця”, – додала вона.
Наразі вже зроблено перші кроки у підготовці робочого плану для адаптації заходів Програми до конкретних потреб України. Попереду – технічні зустрічі спеціалістів у відповідних сферах.
“Стратегічне партнерство з ЄС вже має свої результати, у тому числі і у сфері захисту довкілля. В часи війни – це наша підтримка та наш тил. Впевнена, що в часи відбудови України – це будуть наші спільні успіхи та досягнення”, – резюмувала Гринчук.
Військова агресія росії проти України має глибокий негативний вплив на світову продовольчу безпеку. Україна досі залишається важливою ланкою у світовому продовольчому ланцюжку, і відновлення її повноцінного сільськогосподарського виробництва та експортних можливостей є критично важливим для стабілізації світових продовольчих ринків та запобігання масштабній продовольчій кризі, пише SEEDS.
Про це у блозі на сайті громадської платформи Світ.UA, пише співзасновник логістичної компанії NIDERA AGRO, експерт з агроекспорту зернових культур та логістики, галузевий лідер ГО Світ.UA Денис Василенко.
«Через війну Україна втратила значну частину своїх традиційних експортних маршрутів. Блокування чорноморських портів, руйнування транспортної інфраструктури та постійні загрози безпеці створили значні бар’єри для агроекспорту. Перебої в постачанні продовольства з України призвели до зростання світових цін на агропродукцію. Це особливо сильно вдарило по бідних країнах, які критично залежать від її імпорту.
Водночас з’явилися нові можливості для українських фермерів, зокрема скасування митних зборів у ЄС, що полегшило вихід на європейський ринок», – вважає Денис Василенко.
Ключові напрями експорту та нові можливості
Сільське господарство забезпечує значну частину ВВП країни та є ключовим фактором економічної стійкості. Повномасштабне вторгнення показало, наскільки важливо для України зберігати логістику, а особливо роботу морських шляхів та портів для стабільного постачання продукції на світові ринки.
«Основна мета нашої роботи — інтеграція українського зерна на європейський ринок. Експортний потенціал України на 2025 рік є дуже залежним від багатьох факторів, головним з яких є припинення війни та встановлення миру. У випадку позитивного сценарію, Україна має значний потенціал для відновлення та зростання експорту, використовуючи можливості євроінтеграції, міжнародної підтримки та внутрішніх реформ. За негативного сценарію наші експортні можливості будуть критично обмежені», – наголошує експерт з агроекспорту зернових культур та логістики.
Нам вдалося вибити російські компанії з італійського ринку
Проте ЄС залишається для України досі головним торгівельним партнером, підкреслив Денис Василенко.
«У січні 2025 року обсяг експорту до ЄС сягнув $1,8 млрд. 57% експорту нашого продовольства перетинає кордон ЄС, з них 52% залишається в країнах Євросоюзу. Нам вдалося вибити російські компанії з італійського ринку. Хоча все одно дуже важко конкурувати з ними по цінах. Тепер ринки Італії та Іспанії для нас відкриті, але потрібно там закріпитися. Не лише продукцією, яку ми туди продаємо. Потрібно мати гарну репутацію та якісно працювати на довгострокову перспективу.
Щодо світових ринків, то тут потрібно також наполегливо працювати та шукати можливості. Після того, як ми майже втратили Китай, Єгипет і Туреччину, африканські країни для нашої пшениці мають дуже велике значення. Зараз експорт в ці країни збільшився з 3% до 13%. Це гарна тенденція», – вважає співзасновник логістичної компанії NIDERA AGRO.
За його словами, блокування портів, руйнування інфраструктури, порушення транспортних шляхів, безпекові ризики – все це створює надзвичайні виклики для аграріїв.
«Війна кардинально змінила логістичні маршрути українського агроекспорту і призвела до пошуку альтернативних експортних шляхів (залізницею, річкою, через західні кордони). Для стабілізації експорту важливо мати ефективну логістичну стратегію, яка включає оптимізацію маршрутів, координацію з європейськими партнерами та залучення нових технологічних рішень у транспортуванні зерна.
Одним із ключових напрямків роботи ГО Світ.UA є адвокація українських виробників перед європейськими урядами та бізнес-спільнотою.
Організація активно працює над тим, щоб забезпечити стабільний доступ української агропродукції до ринків ЄС та підтримувати конкурентоспроможність наших фермерів. Крім того, ГО Світ.UA допомагає виробникам адаптувати свої логістичні процеси, шукає нові можливості для експорту та бере участь у створенні ефективних рішень для покращення агрологістики», – додає Денис Василенко.
Український аграрний експорт стикається з безпрецедентними викликами, але водночас отримує нові можливості, вважає експерт з агроекспорту зернових культур та логістики.
«Закріплення на європейському ринку, освоєння африканського напрямку, пошук нових логістичних рішень та ефективна стратегія просування продукції – ось ключові напрямки, що визначатимуть майбутнє українського агроекспорту.
Україна має всі шанси не лише зберегти, а й зміцнити свої позиції як одного з провідних гравців на світовому продовольчому ринку. І для цього необхідно не лише ефективно вирішувати логістичні питання, а й розбудовувати довгострокові стратегічні партнерства з країнами-імпортерами попри будь-які виклики», – переконаний Денис Василенко.
Україна маємо понад 126 млрд грн на казначейському рахунку станом на 3 березня, а також $40,3 млрд золотовалютних резервів, повідомив прем’єр України Денис Шмигаль.
“На казначейському рахунку, в тому числі, це валютні кошти. Фактично виконання бюджету за перших два місяці плюс понад 2 млрд грн, тобто ми наповнюємо наш бюджет і за січень, і за лютий, і митниці, і податкова виконали план”, – сказав він на брифінгу в Києві у вівторок.
Шмигаль уточнив, що доповів цю інформацію про достатність фінансових ресурсів та можливість фінансування дефіциту держбюджету $38 млрд у 2025 році на ставці Верховного головнокомандувача.
Він нагадав, що Україна днями пройшла сьомий перегляд програми МВФ та отримає транш в $0,4 млрд, який був зменшений з попередньо домовлених $0,9 млрд якраз у зв’язку із наявністю наразі достатніх ресурсів та бажанням отримати ці гроші пізніше.
“Навколо програми МВФ фактично сконцентровані всі інші інструменти: Ukraine Facility від Євросоюзу, за яким ми отримаємо цього року EUR12,5 млрд. Також навколо цієї програми фактично замкнена інфраструктура кредиту ERA $50 млрд (доходи від заморожених активів РФ – ІФ-У): Європа у вигляді макрофіну дасть нам EUR18 млрд цього року”, – сказав прем’єр.
Він додав, що підписана за участі президента угода 1 березня з Великою Британією принесе ще понад $3 млрд.
“У нас також попереду Японія і Канада з їхніми внесками в програмі ERA. Ми також працюємо зі Світовим банком, з ЄБРР, з іншими фінансовими партнерами, з іншими країнами. Це і “нордіки”, Балтійські країни, європейські країни, які також менші внески, але від 100 до 300 до 500 мільйонів євро-доларів цього року ми будемо отримувати від інших партнерів. Все це сумарно складає в сумі якраз ось цей дефіцит бюджету, який ми маємо”, – пояснив Шмигаль.
Згідно з даними Єврокомісії, з 1 липня 2024 року по 2 лютого 2025 року країни Європейського Союзу імпортували близько 1,24 млн тонн соняшникової олії. Це менше, ніж за аналогічний період минулого року (1,51 млн тонн), але перевищує показник сезону 2022/23 (1,13 млн тонн). Останніми тижнями темпи імпорту знизилися: якщо в грудні щотижня ввозилося до 59 тис. тонн, то на початку лютого – менше 25 тис. тонн на тиждень.
Україна залишається найбільшим постачальником соняшникової олії в ЄС, забезпечуючи 94% імпорту (1,17 млн тонн). Однак це нижче за показник попереднього року (1,40 млн тонн), що пов’язано зі скороченням поставок сировини, сповільненням переробки та обмеженням експортного потенціалу.
Сербія та Боснія і Герцеговина посідають друге і третє місця серед постачальників соняшникової олії до ЄС із частками ринку 3% і майже 1% відповідно. Однак обсяги їхнього експорту також знизилися порівняно з попереднім роком.
Зниження поставок з України, Сербії та Боснії і Герцеговини спонукає ЄС шукати нових постачальників соняшникової олії, щоб компенсувати дефіцит і стабілізувати ринок.
Джерело – ТГ канал Сербський економіст
