Кількість людей з України, які шукають захисту в Німеччині, значно зросла за останні тижні, повідомляє Die Welt у середу.
Як пише видання, скасування заборони на виїзд для придатних до військової служби українських чоловіків віком від 18 до 22 років призвело до збільшення кількості прохань про надання притулку від цієї групи.
«Кількість прохань зросла з приблизно 100 на тиждень до набрання чинності цими положеннями до приблизно 1000 на тиждень», – заявила прес-секретар Федерального міністерства внутрішніх справ.
«На даний момент неможливо оцінити, наскільки це тимчасове явище»,- додала вона.
За інформацією, протягом літа загальна кількість людей з України в Німеччині зросла. За даними МВС, у травні через реєстраційну систему Free було розподілено 7961 українця, у серпні – 11 277, а у вересні – 18 755. На відміну від шукачів притулку, особи, які шукають захисту з України, отримують посвідку на проживання відповідно до статті 24 закону про проживання, що дає їм право на негайний доступ до ринку праці та соціальних послуг.
Україна з 2027 року припинить суцільні рубки головного користування в гірських лісах Карпат і перейде на вибіркові «рубки переформування», заявив голова Державного агентства лісових ресурсів України Віктор Смаль в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
“Це революція. Ми дали галузі три роки, щоб підготуватися, навчити персонал і перейти на методи, наближені до природних”, – сказав він. За словами Смаля, новий підхід підвищить стійкість екосистем до кліматичних і біотичних чинників і забезпечить постійне природне відновлення лісу.
Держлісагентство: запас деревини за природоподібного лісівництва може зростати втричі швидше
Державне агентство лісових ресурсів України – центральний орган виконавчої влади, який координує управління, охорону, відтворення та раціональне використання лісових ресурсів країни. Агентство курує понад 70 державних підприємств, включно з ДП «Ліси України», а також наукові, природоохоронні та інвентаризаційні установи.
Як повідомляє Сербський Економіст, у столиці Сербії відбувся перший Фестиваль української літератури, організований Українським центром «Триглав» спільно з Посольством України в Сербії.
Захід об’єднав українських письменників, перекладачів, літературознавців і сербських шанувальників української культури.
Як повідомили організатори, мета фестивалю – популяризація сучасної української літератури за кордоном і розвиток культурного діалогу між Україною та Сербією.
У рамках фестивалю відбулися читання українських авторів, презентації перекладів сербською мовою, панельні дискусії та зустрічі з перекладачами, які працюють над адаптацією творів українських письменників для місцевої аудиторії.
Під час фестивалю були представлені нові переклади українських творів сербською мовою. Сербські видавці підкреслили, що інтерес до української культури помітно зріс після 2022 року.
https://t.me/relocationrs/1569
Згідно з даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), за підсумками 2024 року Україна посіла 9-те місце у світі за виробництвом пшениці, виробивши близько 23,4 млн тонн зерна. Ці дані представлені в новому дослідженні Experts Club на основі статистики FAOSTAT і відео «Wheat Production by Country (1991–2024)».
Перша трійка найбільших виробників традиційно залишається стабільною:
Китай — 136 млн тонн,
Індія — 113,9 млн тонн,
Росія — 81,6 млн тонн.
Ці три країни забезпечують майже половину світового виробництва пшениці, відіграючи важливу роль у глобальній аграрній системі.
Далі йдуть:
США — 53,6 млн тонн,
Франція — 35,9 млн тонн,
Канада — 35,9 млн тонн,
Австралія — 34,1 млн тонн,
Пакистан — 31,4 млн тонн,
Україна — 23,4 млн тонн,
Німеччина — 21,5 млн тонн.
Другу десятку відкривають Туреччина (19 млн тонн) і Казахстан (18,6 млн тонн), а завершує Італія (6,9 млн тонн).
Відеоаналіз Experts Club демонструє суттєві структурні зміни у світовому виробництві пшениці за останні три десятиліття. Відео охоплює період 1991–2024 років. Китай і Індія за цей час майже подвоїли виробництво завдяки зростанню врожайності та стабільній державній підтримці агросектору.
Росія та Україна, після глибокого спаду 1990-х, зробили помітний ривок: якщо на початку 1990-х Україна виробляла близько 15 млн тонн, то до 2024 року обсяг зріс до 23–24 млн тонн — попри воєнні ризики та експортні обмеження.
Казахстан, традиційно орієнтований на експорт, стабільно утримує позиції, забезпечуючи зерном Центральну Азію та частину Китаю.
Попри воєнні дії та руйнування частини інфраструктури, Україна зберігає статус одного з найбільших експортерів пшениці у світі. Основні фактори цього — висока врожайність у південних і центральних регіонах, покращення логістики дунайських портів, експортні маршрути через Румунію та Болгарію.
За даними FAO, у 2024 році експорт української пшениці становив близько 17 млн тонн, що дозволило зберегти країну серед трьох найбільших постачальників зерна у світі — поряд із Росією та США.
Експерти Experts Club зазначають, що зростання виробництва в Азії та країнах СНД компенсує спад урожайності в Європі та Північній Америці, спричинений посухами та зміною клімату. Водночас зростає роль Туреччини, Ірану та Єгипту як регіональних центрів переробки та імпорту.
Світові ринки очікують стабілізації цін на пшеницю в діапазоні 230–250 доларів за тонну, за умови відсутності нових геополітичних потрясінь.
«Позиція України у ТОП-10 світових виробників пшениці — це показник стійкості аграрного сектору навіть у час війни. При розвитку внутрішньої переробки Україна здатна досягти 25–27 млн тонн виробництва в найближчі роки та зміцнити позиції серед світової п’ятірки експортерів. Ринок зерна стає все більш технологічним: цифровізація агробізнесу, точне землеробство та кліматично стійкі сорти пшениці визначатимуть лідерство в наступному десятилітті», — заявив співзасновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Україна залишається однією з небагатьох країн, де аграрний сектор формує близько 40% валютних надходжень. У 2024 році пшениця посіла друге місце за обсягом експорту після кукурудзи, а доходи від продажу зернових перевищили 6 млрд доларів.
Згідно з прогнозами Experts Club, за умови збереження темпів відновлення інфраструктури та сприятливих погодних умов, у 2025 році виробництво пшениці в Україні може досягти 25 млн тонн, а експорт — перевищити 18 млн тонн.
Дослідження підготовлено аналітичним центром Experts Club на основі даних FAOSTAT, USDA та IGC.
Відеоаналіз “Wheat Production by Country 1991–2024” доступний на YouTube-каналі Experts Club Ukraine.
EXPERTS CLUB, FAO, ПШЕНИЦЯ, СВІТОВЕ ВИРОБНИЦТВО, сільське господарство, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ
Собівартість будівництва житла з початку 2025 року зросла в середньому на 10-25% залежно від класу житла, основними факторами зростання стали подорожчання будівельних матеріалів і логістики, а також збільшення зарплат у галузі, повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» українські забудовники.
“Собівартість будівництва у 2025 році продовжує зростати, і це вже стало системним явищем, а не тимчасовим викликом. З початку року витрати зросли в середньому на 10-15%, залежно від класу житла. Серед ключових чинників – подорожчання будівельних матеріалів, збільшення витрат на логістику, валютні коливання, дефіцит кваліфікованих кадрів і підвищення заробітних плат”, – розповіли агентству у пресслужбі компанії City One Development.
За даними компанії, ціни на будівельні матеріали з початку 2025 року демонструють помірне зростання в середньому на 10%. Так, ціна на бетон зросла на 6%, метал – понад 2%, цемент – понад 10%, штукатурку – понад 13%, а цегла піднялася в ціні більш ніж на 9%. Водночас фаза різкого цінового стрибка на ринку будівельних матеріалів уже минула, вважає девелопер.
“Найсуттєвіше подорожчання порівняно з довоєнним періодом ми фіксували 2024 року. Тоді ціна на метал зросла на 21%, бетону – на 47%, цегли – на 10%. Така динаміка свідчить про те, що ринок уже пройшов фазу різкого цінового стрибка, і поточне зростання – це скоріше поступова корекція, ніж новий шок”, – зазначили в компанії.
Як повідомили у пресслужбі Alliance Novobud, бетон і арматура зросли в ціні орієнтовно на 5-7% з початку року, гідроізоляційні матеріали – на 7-10%, кабельна продукція на 10-15%. Крім того, істотно подорожчали утеплювач і залізобетонні вироби – до 25%, ПВХ вікна – майже на 20%, радіатори опалення – на 23,5%.
«Можемо відзначити зростання вартості будівельних матеріалів у проміжку 7-25%, що спричинено курсовими коливаннями на імпортну складову, логістичними витратами через війну та зміну маршрутів і девальвацією гривні», – пояснив девелопер.
Крім того, збільшилися ціни майже на всі види будівельно-монтажних робіт: з початку року зростання становило 15-25%, зазначили в Alliance Novobud.
За інформацією СЕО компанії Enso Раміля Мехтієва, найбільше подорожчали інженерні системи та оздоблювальні матеріали. Водночас експерт зазначив, що ціни на певні будматеріали локального виробництва залишаються стабільними.
Своєю чергою директор з будівництва компанії DIM Володимир Жигман зазначив, що найбільше здорожчали будівельні матеріали, які залежать від імпорту складових, енерговитрат у виробництві або логістики.
“Подорожчання бетонних сумішей, арматури, утеплювачів та інженерних рішень – це результат зламаних ланцюгів, а не тільки інфляції. Найбільше подорожчали матеріали, які залежать від імпорту, від енерговитрат у виробництві або доставки. Наприклад, базові матеріали все частіше імпортуються, а логістика подовжилася – час на замовлення матеріалів збільшився в півтора-два рази”, – пояснив він.
За даними експерта, якщо в довоєнному 2021 році частка імпортних будматеріалів на будівельному ринку України становила 14%, то на середину 2025 року вона зросла приблизно до 30%. Ціни на іноземні матеріали здебільшого не змінилися, тоді як українські виробники змушені підвищувати ціни на свою продукцію через релокацію, призупинення та обмеження виробництва через війну.
Зараз Україна повністю залежить від імпортного скла, яке зросло в ціні на 10-20%, повідомив комерційний директор Avalon Олександр Барилюк. За його словами, передумов для зниження вартості будматеріалів немає, хоча через рецесію в Європі певна імпортна продукція може подешевшати.
“Найбільше в ціні зросло скло. Україна повністю залежить від імпортної сировини з Європи. Додатково виробники часто штучно створюють дефіцит у сезон пікового попиту, що ще більше піднімає вартість. У результаті скло подорожчало на 10-20% і залишається одним із найбільш нестабільних матеріалів для будівництва”, – пояснив він.
Зростання цін на будівельні матеріали та будмонтажні роботи є однією з основних складових подорожчання собівартості будівництва житла, підтвердив девелопер «РІЕЛ».
“Для реалізації проектів сьогодні потрібен більший ресурс. Це пов’язано зі зростанням вартості матеріалів і будівельно-монтажних робіт. Собівартість квадратного метра в новобудові у Львові та Києві 2025 року зросла на 25% порівняно з 2021”, – повідомили його експерти.
Крім того, на собівартість будівництва вплинули й збільшення заробітних плат у будівельній сфері.
“Саме у 2025 році цифри змінилися не суттєво – на 5-7% від початку року, але порівняно з початком 2024 року зростання складає 15-18%. На це впливає збільшення фонду заробітних плат, вартість матеріалів та експлуатації техніки – загалом здорожчало все«, – додав директор із розвитку одеської будівельної компанії »Два Академіки” Максим Одинцов.
Кабінет Міністрів України встановив терміни опалювального періоду з 1 листопада по 31 березня замість попередніх строків з 15 жовтня по 15 квітня.
Уряд закріпив своє рішення постановою від 8 жовтня 2025 року №1267 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 2022 року №812 “Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення суспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам”».
Джерело: https://interfax.com.ua/
