Через погодні умови на ранок середи залишаються знеструмленими 237 населених пунктів у Житомирській, Київській, Сумській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській областях і в Києві, ще 490 населених пунктів без світла з інших причин, зокрема й через бойові дії, повідомила НЕК «Укренерго» в Телеграм.
За даними Міністерства енергетики, найбільше населених пунктів – 117 – без світла в Київській області, ще 46 – у Чернігівській, 42 – у Хмельницькій, 14 – у Черкаській, 13 – у Житомирській і 5 – у Сумській. Загалом, за його інформацією, без світла 38 тис. абонентів.
Згідно з інформацією «Укренерго», триває процес під’єднання споживачів у Сумській області, де під час нічної атаки дронів було пошкоджено один з енергооб’єктів. За даними Міненерго, РФ атакувала дронами підстанцію обленерго на прикордонній території Сумської області, внаслідок чого знеструмлено 1016 абонентів у 14 населених пунктах.
Водночас, як зазначає «Укренерго», вдалося оперативно відновити електропостачання споживачів у Херсоні, які знеструмлювалися через вимкнення кількох енергооб’єктів в області під час повітряної тривоги. Під час огляду було виявлено пошкодження будівель та обладнання одного з них.
Загалом в енергосистемі зберігається дефіцит, унаслідок якого графіки погодинних відключень, як і анонсувалося раніше, застосовуватимуться з 15:00 до 23:00.
Водночас на сьогодні заплановано рекордний обсяг імпорту з Румунії, Словаччини, Польщі, Угорщини, Молдови – 29 796 МВт-год із максимальною потужністю в окремі години до 1 689 МВт, що відповідає максимально можливому значенню. Останній рекорд було зафіксовано в суботу – 29,1 тис. МВт-год.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надасть EUR140 млн для підтримки муніципалітетів України, повідомив віцепрезидент з питань політики та партнерства ЄБРР Марк Боумен.
“Потрібно підтримувати Україну, зокрема, екологічну інфраструктуру під час війни та закласти потужний фундамент для її зеленого відновлення. Це справді важлива частина євроінтеграції України. Мене дуже здивували ті суперобязательства, які взяла на себе Україна на шляху до ЄС”, – сказав він у рамках Конференції з відновлення України в Берліні у вівторок.
Боумен нагадав, що ЄБРР підтримує Україну від початку повномасштабної війни та інвестувало в її підтримку понад EUR4 млрд. Крім того, триває інвестування в проєкти енергетичної ефективності, водопостачання, водовідведення, громадський транспорт в Україні отримають близько EUR160 млн.
“Готові надати додаткове фінансування в EUR140 млн для підтримки муніципалітетів, які стикаються з серйозними проблемами і перебувають у складній ситуації.
Їм потрібно справлятися з руйнуваннями. Ці складнощі великі”, – підкреслив представник ЄБРР.
Боумен також нагадав, що ЄБРР розробило програму «Зелені міста». Цей проєкт розпочався 2016 року і до нього долучилося сім українських міст. Вони продовжують працювати навіть в умовах війни. Зокрема, два учасники цієї програми впровадили військові плани і продовжують їх реалізовувати.
Крім того, ЄБРР на поточному тижні оголосило про інвестицію в EUR55 млн у спільне з компанією Goldback Solar Investment виробництво з будівництва та експлуатації нових об’єктів відновлюваної енергетики, переважно сонячної, на 522 МГц.
Кількість страхових компаній України в травні 2024 року скоротилася на одну компанію і станом на кінець місяця на ринку працюють 83 ризикових страховика, 12 спеціалізуються на страхуванні життя, один – зі спеціальним статусом («Експортно-кредитне агентство»), повідомляється на сайті Національного банку України (НБУ).
Загалом кількість учасників небанківського фінансового ринку країни в травні скоротилася з 1045 (станом на 30 квітня 2024 року) до 1014 (станом на 31 травня 2024 року).
Кількість банків залишилася незмінною – 63.
За даними НБУ, з реєстру виключено 26 фінансових компаній, одного ризикового страховика і два ломбарди примусово. Водночас одну колекторську компанію і дві кредитні спілки виключено за ініціативою заявника. При цьому до реєстру включено одну колекторську компанію.
Протягом травня вісьмом фінансовим компаніям, одному страховику та ломбарду анулювали всі ліцензії примусово, ще 18 фінкомпаніям, одному ломбарду та двом кредитним спілкам – добровільно.
Станом на 31 травня 2024 року на ринку небанківських фінансових послуг працювало 555 фінансових компаній (у квітні було 581), 83 страховики non-life (84), 12 life-страховиків (кількість не змінилася), один страховик зі спеціальним статусом, 119 ломбардів (121), 125 кредитних спілок (127), п’ять лізингодавців, 40 страхових брокерів і 74 колекторські компанії (кількість не змінилася).
Фонд державного майна (ФДМ) України здійснив дебютний продаж націоналізованого заводу: на повторному аукціоні в системі «Прозорро.Продажі» реалізували за 103,11 млн грн завод із виробництва м’ясної оболонки ПрАТ «ПентоПак» (Бориспіль), повідомив голова ФДМ Віталій Коваль.
“На оплату вартості лота у покупця є 20 днів. Крім запропонованої вартості, інвестор уже заплатив гарантійний внесок у розмірі 20,375 млн грн”, – повідомив він у Telegram.
Голова ФДМ нагадав, що «ПентоПак» було конфісковано в сім’ї російсько-грецького олігарха Саввіді, а кошти від його продажу підуть на відновлення нашої держави до Фонду ліквідації наслідків російської агресії.
Покупцем стало ТОВ «Лонікос» (Київ), директором якого є Лариса Ашкіназі.
Згідно з Опендатабот, основним видом діяльності підприємства є надання в оренду та експлуатацію власного або орендованого нерухомого майна. Також «Лонікос» займається неспеціалізованою оптовою торгівлею та діяльністю посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами.
Як повідомлялося, 31 травня, після першого безрезультатного аукціону, призначеного на «Прозорро.Продажі», завод було виставлено на повторний аукціон за вдвічі зниженою ціною – за 101,87 млн грн.
У ФДМ повідомили, що завод забезпечує повний цикл виробництва упаковки для м’ясопереробної продукції. «ПентоПак» виробляє багатошарову синтетичну синтетичну термоусадочну оболонку, застосовуючи передові технології. Серед клієнтів підприємства – відомі українські бренди, такі як «Рудь», «Глобино», «М’ясна гільдія», а також замовники з понад 30 країн світу.
Підприємство зберегло 193 робочих місця, не має заборгованості із заробітної плати та перед бюджетом. Компанія планує модернізацію виробництва та вихід на нові ринки пакувальних матеріалів для молочної промисловості, переробку риби та пакування кормів для тварин.
Раніше, у лютому 2024 року, ВАКС ухвалив рішення про конфіскацію майна Саввіді та передачу 100% акцій «ПентоПак» ФДМ, оскільки олігарх має тісні зв’язки з керівництвом РФ і надає підтримку окупаційній владі на тимчасово захоплених територіях України.
Домовленостей про співпрацю у сфері реабілітації військовослужбовців досягли на зустрічі заступник міністра оборони України Наталя Калмикова та посол Турецької Республіки в Україні Мустафа Левент Більген досягла.
“Ми дуже вдячні за допомогу, яку Україні надає Турецька Республіка. Тепер її перелік поповнився співпрацею в секторі реабілітації. Нещодавно розпочато пілотний проєкт із реабілітації військовослужбовців. Його мета – створення ефективного реабілітаційного простору за участю цивільних і військових закладів охорони здоров’я, соціальних служб та органів місцевого самоврядування”, – зазначила Калмикова.
Як повідомлялося, пілотний проєкт передбачає, зокрема, створення центрів досконалості – закладів, які візьмуть на себе лідерство у сфері реабілітації.
Українці, які мали в Норвегії дозвіл на тимчасовий колективний захист від війни, але в яких цей дозвіл було відкликано або не продовжено, не можуть згодом знову його отримати.
Відповідне посилення до правил захисту ухвалило 31 травня Міністерство юстиції та громадської безпеки Норвегії, повідомляється у пресрелізі відомства.
«Норвегія витрачає багато грошей на прискорене опрацювання та розселення українських прохачів притулку за спеціальною схемою. Центристська партія і Лейбористська партія в уряді вважають неправильним, що прохачі притулку, які добровільно повернулися або порушили правила, повинні знову отримувати особливий режим”, – сказала міністерка юстиції та громадської безпеки Норвегії Емілі Енгер Мель (Emilie Enger Mehl).
За даними Директорату у справах імміграції, близько 2 тис. українців, які мають тимчасовий колективний захист, не отримали продовження річного дозволу на перебування в Норвегії. У багатьох випадках йдеться про людей, які переїхали назад в Україну або в інші країни Європи. Ці люди більше не зможуть отримати колективний захист у Норвегії, якщо знову звернуться по нього; натомість вони будуть направлені на звичайну індивідуальну процедуру надання притулку.
Міністр також не виключає можливості подальшого посилення правил надання тимчасового колективного захисту в Норвегії.
«Імміграція має бути стійкою. Тому ми розглядаємо можливість подальшого посилення схеми тимчасового колективного захисту”, – зазначила Мель.
Як повідомлялося, 11 березня 2022 року уряд Норвегії запровадив схему тимчасового колективного захисту для переміщених осіб з України. Ця схема означає, що особам, які підпадають під її дію, надається посвідка на проживання за спрощеною процедурою і без індивідуальної оцінки.
Згідно з даними Євростату, на кінець березня цього року в Норвегії значилося 70,69 тис. громадян зі статусом тимчасового захисту від війни в Україні, для порівняння на кінець серпня 2023 року їх було 52,61 тис., а на кінець 2023 року – 66,94 тис.
Загалом статус тимчасового захисту в країнах ЄС станом на 31 березня 2024 року мали 4 млн 211,5 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року. на громадян України припадало понад 98% бенефіціарів тимчасового захисту.
Згідно з даними Євростату, на кінець березня 2024 року основними країнами ЄС, які прийняли бенефіціарів тимчасового захисту з України, були Німеччина (1 млн 301,79 тис. осіб; 30,9% від загальної кількості), Польща (955,52 тис. осіб; 22,7%) і Чехія (364,38 тис. осіб; 8,7%). Сумарна частка цих трьох країн становить 62,3%.
