Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляє, що Україна та Японії в рамках Конференції з економічного розвитку та відновлення підписали 56 міжурядових угод, меморандумів, домовленостей між бізнесами та представниками місцевої влади.
“56 документів підписали представники України та Японії в рамках Конференції з економічного розвитку та відновлення в Токіо! Серед них міжурядові угоди, меморандуми, домовленості між бізнесами та представниками місцевої влади”, – написав Шмигаль у Телеграм-каналі.
Зокрема, підписано міжурядову конвенцію про уникнення подвійного оподаткування; понад десяток домовленостей щодо підтримки відновлення України з потужними японськими організаціями (JICA, JETRO, Експортно-кредитною агенцією NEXI та Японським банком міжнародного співробітництва); грантові угоди щодо реалізації програм відновлення, а також низку документів між Міністерством аграрної політики України і японськими компаніями, які передбачають надання Україні різної сільгосптехніки і обладнання; міжурядовий меморандум щодо підтримки відновлення України з японськими організаціями (JICA, JETRO, Експортно-кредитна агенція NEXI та Японський банк міжнародного співробітництва); міжурядова меморандум
“Нафтогаз” домовився про проект у сфері вітроенергетики; оператор газотранспортної системи України підписав меморандум про підготовку до модернізації газокомпресорних станцій. Також, за словами прем’єра, підписано документи у сфері енергетики, телекомунікацій, інфраструктурного будівництва та екології.
“Японія вже показала лідерство з фінансової підтримки України. Тепер Японія має стати одним із лідерів українського відновлення та інвестицій у нашу економіку”, – підсумував Шмигаль.
Угоду про розвиток електронних комунікацій, коридорів 5G і співробітництво у сфері цифровізації між Україною та Румунією підписали віцепрем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров і міністр досліджень, інновацій та оцифрування Богдан-Груя Іван.
“Це дасть змогу обмінюватися досвідом між українськими та румунськими фахівцями, а також впроваджувати спільні проєкти для розвитку телеком-інфраструктури, цифровізації та кіберзахисту”, – йдеться в повідомленні Міністерства цифрової трансформації (Мінцифри) України в четвер.
Згідно з пресрелізом, сторони домовилися про спільну розбудову 5G-коридорів між Україною та Румунією, хмарної інфраструктури для державних електронних сервісів, відновлення й модернізацію цифрової інфраструктури, яка постраждала внаслідок російської агресії, підвищення стійкості та захищеності інформаційно-комунікаційних технологій, а також про посилення кіберзахисту національних мереж і цифрової інфраструктури.
У Мінцифрі зазначили, що угода дасть змогу Україні брати участь у програмах фінансової підтримки Європейського Союзу.
Федеральний канцлер Карл Нехаммер під час зустрічі з депутатами Національної ради в головному комітеті з питань ЄС виступив категорично проти “прискореної процедури” вступу до Європейського Союзу України та Молдови, повідомляє прес-служба парламенту Австрії.
“Нехаммер відповів депутатам від АПС Петре Штегер, Крістіану Хафенеккеру та Акселю Кассеггеру, що Австрія не погодиться на переговори про вступ України в нинішніх умовах. Не повинно бути жодного преференційного режиму для України, особливо по відношенню до Боснії і Герцеговини, яка зараз також перебуває на переговорах про вступ”, – зазначається в повідомленні.
Він також зазначив, що президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн не проводила консультацій, перш ніж оголосити про перспективу переговорів про вступ України.
Окремо Нехаммер зазначив, що для того, щоб ЄС був “придатний” для розширення, необхідно провести внутрішні реформи.
“Загалом Австрія, як і раніше, дотримується лінії ЄС, коли йдеться про солідарність з Україною, але не порушуючи нейтралітету, пояснив Нехаммер. Йдеться насамперед про фінансову допомогу для підтримки України як “держави загалом”, – зазначається в повідомленні.
Президент України Володимир Зеленський під час спілкування з африканськими журналістами запропонував провести саміт “Україна-Африканський Союз” і заявив, що готовий для цього приїхати в будь-яку країну Африки.
Як зазначив глава держави, Україна зацікавлена у стратегічному партнерстві з державами Африканського континенту, водночас, таке партнерство має бути засноване на взаємоповазі до територіальної цілісності, суверенітету, мови та традицій.
“Це має бути і в культурній площині, і в економічній площині, і в повазі між людьми. Не порушуючи ваших і наших прав, не зачіпаючи вашу і нашу свободу. Ми поважаємо будь-яку державу, яка поважає нас”, – сказав він.
Наступним кроком у сфері розбудови стратегічної співпраці Зеленський оголосив свою готовність приїхати в будь-яку державу Африканського континенту.
“У мене тут немає жодних пріоритетів (щодо тієї чи іншої держави Африки – ІФ-У). Я вважаю, що якщо ми зможемо організуватися там, де ми зможемо зустрітися, щоб у мене був максимальний контакт із максимальною кількістю лідерів, максимальною кількістю спільнот, я вважаю, що так буде краще. І я б хотів мати можливість зробити таку зустріч “Африканський союз – Україна” або “Україна – країни Африканського континенту””, – заявив президент.
“Чесно скажу вам: відверто, мені все одно, як називається формат. Головна мета, щоб ми всі зробили максимум, щоб домогтися стабільності у світі, і щоб домогтися миру на території нашої держави. І поставити питання не тільки в Росії, а цією війною і завершенням цієї війни поставити на місце будь-якого агресора з будь-якими колоніальними амбіціями на майбутнє”, – додав він.
Як він наголосив, це також дуже важливо на майбутнє, тому що такі речі, такі спалахи і такі війни можуть бути на будь-якому місці планети.
Брюссель продовжить підтримувати Молдову, Україну і Грузію в проведенні проєвропейських реформ, йдеться в заяві, поширеній у п’ятницю за підсумками саміту ЄС.
“Євросоюз продовжить тісно співпрацювати з Україною, Молдовою та Грузією і підтримувати їхні зусилля з проведення реформ на їхньому європейському шляху”, – наголошується в ній.
У заяві йдеться про те, що на засіданні також ухвалено рішення, що Брюссель підтримуватиме Молдову у розв’язанні проблем, з якими вона стикається через події в Україні.
У березні минулого року Грузія подала заявку на членство в ЄС, але наразі поки що не отримала статус кандидата.
У лютому 2022 року президент України Володимир Зеленський підписав заявку на членство України в Євросоюзі. У червні того самого року Рада ЄС надала Україні статус кандидата на вступ до союзу.
У червні 2022 року Молдова також отримала статус кандидата на вступ до Євросоюзу.
Німеччина надасть Україні додаткові 200 мільйонів євро на підтримку освіти, системи охорони здоров’я та питного водопостачання, а також реконструкцію міст.
Про це заявив уповноважений німецького уряду з питань відновлення України Йохен Фласбарт під час візиту в Україну, повідомляє Deutsche Welle (“Німецька хвиля”) з посиланням на DPA.
За даними міністерства економічного співробітництва та розвитку в Берліні, з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну Німеччина виділила близько 1,1 млрд євро на підтримку цивільного населення.
Фласбарт 20 жовтня повідомив у соцмережі Х про прибуття до Києва разом із федеральною міністеркою з навколишнього середовища Німеччини Штеффі Лемке.
