Міністерство освіти і науки України затвердило розподіл 18,8 млрд грн видатків державного бюджету між 134 закладами вищої освіти державної форми власності, що належать до сфери управління Міносвіти.
Згідно з повідомленням пресслужби міністерства, розмір виділених державних коштів для кожного університету визначено з урахуванням 5 основних критеріїв, яким має відповідати заклад освіти.
Зокрема, основний критерій розподілу – контингент здобувачів, які навчаються за кошти бюджету, а також ідеться про такі показники, як: наукова діяльність – кількість коштів, що виш заробив від надання науково-технічних, консультаційних послуг або отримав у формі грантів на наукові розробки; інтернаціоналізація – місце в міжнародних рейтингах або участь в європейських проєктах Еразмус+; працевлаштування – відсоток працевлаштованих випускників; регіональний коефіцієнт – для підтримання закладів освіти, що є найбільш розвинутими в Європі; регіональний коефіцієнт – для підтримання закладів освіти, що розташовані в регіоні.
Так, найбільше коштів отримають: Національний технічний університет “Київський політехнічний інститут імені Сікорського” (1 530,9 млн грн), Національний університет “Львівська політехніка” (980,1 млн грн), Національний університет біоресурсів і природокористування (620 млн грн). ), Львівський національний університет імені Франка (568,4 млн грн.), Національний авіаційний університет (498,8 млн грн.), Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут” (496,6 млн грн.), Харківський національний університет імені Каразіна (412 млн грн.).
“МОН розробляє методичні рекомендації щодо використання резерву, сума якого налічує 504 млн грн. Передбачено, що частина цього резерву буде спрямована на розв’язання проблем, пов’язаних із функціонуванням переміщених закладів освіти”, – ідеться в повідомленні.
Надходження податків, зборів та обов’язкових платежів до загального фонду державного бюджету України, за оперативними даними, у квітні становили 153,6 млрд грн порівняно зі 164,3 млрд грн у березні та 184,8 млрд грн у лютому, такі оперативні дані (на 16:00 30 квітня) повідомило Міністерство фінансів у вівторок.
За його даними, найбільше скоротилися надходження платежів від Державної податкової служби – до 59,7 млрд грн зі 105,7 млрд грн у березні та 107,4 млрд грн у лютому, що пов’язано з високими виплатами в попередні місяці податку на прибуток, зокрема, банками, а також авансом.
Зазначається, що у квітні надходження від податку на прибуток становили лише 3,2 млрд грн проти 60,1 млрд грн у березні та 61,0 млрд грн у лютому, однак у квітні частину свого прибутку в розмірі 38,64 млрд грн до бюджету перерахував Нацбанк, хоча Мінфін і не згадує його у зведенні.
Що стосується інших податків, то податок на доходи фізичних осіб і військовий збір у квітні збільшилися до 16,5 млрд грн (15,7 млрд грн), рентна плата – до 5,5 млрд грн (1,4 млрд грн), акцизний податок – до 11,5 млрд грн (9,2 млрд грн).
Податок на додану вартість також зріс до 22,8 млрд грн (18,0 млрд грн): зібрано 34,8 млрд (29,0 млрд грн), відшкодовано – 12,0 млрд грн (11,1 млрд грн).
Надходження від Державної митної служби зросли у квітні до 48,9 млрд грн із 45,8 млрд грн у березні та 39,8 млрд грн у лютому. Як зазначив у вівторок голова профільного парламентського комітету Данило Гетманцев, від розблокування польського кордону за останній тиждень додатково надійшло близько 2,5 млрд грн.
Мінфін зазначив, що місячний розпис доходів загального фонду держбюджету, за оперативними даними, перевищили на 29,5% (+35 млрд грн), зокрема Держподатслужбою – на 7,9% (+4,4 млрд грн), тоді як Держмитслужбою – на 14,5% (+6,2 млрд грн).
Крім того, загальний фонд держбюджету отримав у квітні 2,7 млрд грн міжнародної допомоги у вигляді грантів порівняно з 3,1 млрд грн у березні і 31 млрд грн – у лютому.
«Загалом, згідно з оперативними даними, за підсумками квітня 2024 року до загального та спеціального фондів державного бюджету надійшло 200,8 млрд грн (у березні – 225,9 млрд грн, у лютому – 229,0 млрд грн) податків, зборів та інших платежів. Крім того, близько 40,1 млрд грн (у березні – 39,0 млрд грн) у вигляді ЄСВ надійшло до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування”, – додало міністерство, подякувавши платникам податків за ваш внесок у підтримку української армії та фінансової стабільності країни.
Дані про витрати у квітні поки що відсутні.
Як повідомлялося, Верховна Рада ухвалила державний бюджет на 2024 рік із дефіцитом 1,57 трлн грн, або 20,6% прогнозного ВВП. Доходи держбюджету-2024 визначено в розмірі 1,77 трлн грн (не враховують можливу грантову допомогу), витрати – 3,36 трлн грн за закладеного середньорічного курсу 40,7 грн/$1.
Доходи держбюджету-2023 становили 2,67 трлн грн, з яких грантова допомога – 0,43 трлн грн. Касові видатки держбюджету за минулий рік перевищили 4 трлн грн, а дефіцит становив 1,33 трлн грн за середньорічного курсу близько 36,6 грн/$1.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз того, як змінювалися ВВП країн світу за останні роки, докладніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=BsZmIUERHSBJrO_3 Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, URAKIN, БЮДЖЕТ, ВВП, МАКРОЭКОНОМИКА, Міністерство фінансів, ПОДАТКИ, у квітні знизилися, УКРАЇНА
Збірна України з хокею провела третій матч на чемпіонаті світу в Дивізіоні 1B. Суперником був Китай, а зустріч завершилася з рахунком 9:0.
Китай, який приїхав на турнір без легіонерів і гравців клубу КХЛ Куньлунь, знову не зміг чинити опір збірній України. У спарингу перед ЧС українці закинули дев’ять шайб.
Сьогодні Україна знову зіграє ранній матч, суперником буде Іспанія.
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) 30 квітня оголосило тендер на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів 140 од.
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 377,7 тис. грн.
Забезпечення тендерної пропозиції не вимагається.
Кінцевий термін подання пропозицій – 9 травня.
Які енергетичні компанії потрапили до Індексу Опендатабота?
Майже 750 млрд грн склав сукупний дохід топ-10 компаній енергетичної сфери України за даними Індексу Опендатабота. Половина компаній, що потрапили до топу — державні, ще 4 належать групі СКМ Ріната Ахметова. Лідером другий рік поспіль залишається Д.Трейдинг, яка входить до групи СКМ.
За даними Індексу Опендатабота, лідери енергетичного комплексу України заробили 745,87 млрд грн минулоріч. Це на 8% більше, ніж сукупний дохід цих компаній у 2022 році — 688,45 млрд грн.
До цьогорічного рейтингу потрапили 5 державних компаній та 4 компанії, які входять до групи СКМ Ріната Ахметова. Ще одна компанія — ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕК» — належить Костенко Нелі.
8 компаній з топу займаються виробництвом та торгівлею електроенергії, а ще дві — торгівлею газом.
Лідер групи незмінний два роки поспіль — компанія Д.Трейдинг, яка входить до групи СКМ. Торік дохід підприємства збільшився на 15% порівняно до 2022: зі 144,18 млрд грн до 165,65 млрд грн. При цьому чистий прибуток збільшився на 30% у 2023 році.
Найбільший приріст доходу вдалось отримати двом іншим компаніям Ріната Ахметова. Так, компанія Київські енергетичні послуги збільшила свій дохід у 1,5 рази, а компанія Дніпровські енергетичні послуги — на третину порівняно з 2022 роком.
Варто зазначити, що Дніпровські енергетичні послуги отримали найбільший приріст прибутку — у 2,5 рази — серед усіх компаній, що потрапили до цьогорічного енергетичного Індексу.
А ось четверта компанія групи СКМ — ДТЕК Західенерго — навпаки, за рік на 16% зменшила свій дохід. Минулоріч підприємство отримало збитки у розмірі 164 млн грн.
Загалом сукупний дохід 4 компаній, які належать Рінату Ахметову, склав 262,48 млрд грн у 2023 році. Це 35% сукупного доходу топ-10 енергетичного Індексу Опендатабота.
До рейтингу найкращих компаній у сфері енергетики увійшло 5 компаній, якими володіє держава, проте лише двом вдалося збільшити свій дохід минулоріч. Так, Укргідроенерго збільшив свій заробіток на 30%, а НАЕК Енергоатом — на 15%.
Зазначимо, що компанія Укргідроенерго отримала у 2023 році найбільший чистий прибуток серед 10 компаній Індексу — 17,3 млрд грн. Це майже у половину більше, ніж у перший рік повномасштабного вторгнення. Дохід державного Укренерго за рік майже не змінився — понад 82 млрд грн.
Ще дві державні компанії, які займаються торгівлею газом, зменшили свої доходи у 2023 до 2022 року: Нафтогаз України — на 4%, Нафтогаз Трейдинг — на 9%. Обидві компанії отримали збитки у 2023 — 10,29 млрд грн загалом.
Останнє місце топу посідає ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕК», власником якої є Неля Костенко. Компанія збільшила свій дохід на 29%, водночас її прибуток зменшився на чверть порівняно з першим роком повномасштабного вторгнення.
https://opendatabot.ua/analytics/index-electricity-2024
Об’єднані Арабські Емірати та Україна уклали економічну угоду, спрямовану на збільшення двосторонньої торгівлі, яка різко впала порівняно з довоєнним рівнем.
За словами Тані Аль-Зейуді, державного міністра зовнішньої торгівлі ОАЕ, торік обсяг ненафтової торгівлі між двома країнами становив 386 мільйонів доларів, що нижче за понад 800 мільйонів доларів до вторгнення Кремля в Україну в лютому 2022 року. За його словами, падіння торгівлі не є специфічним для країн Перської затоки, і аналогічні тенденції з Україною від початку війни можна спостерігати по всьому світу.
Угода завершує торговельний пакт, про який було оголошено два роки тому, і є частиною мети ОАЕ щодо розширення не нафтової зовнішньої торгівлі з багатьма країнами. Угода спрямована на пом’якшення або скасування тарифів на деякі товари, а також на зміцнення ланцюжків постачань до інших країн регіону для основних експортних товарів, таких як зерно, машини і метали, йдеться в заяві про угоду, опублікованій у понеділок.
За оцінками Києва, угода може збільшити валовий внутрішній продукт України на 0,1% у середньостроковій і довгостроковій перспективі, йдеться в заяві Міністерства економіки на його сайті.
“Україна – це міст для нашого експорту в Європу і важливе джерело для нашого імпорту, пов’язаного з продовольчою безпекою”, – йдеться в заяві Аль-Зейуді. Угода “надасть українським компаніям і підприємцям нову платформу, яка дасть їм змогу вийти на зростаючі ринки Азії та Африки через ОАЕ”.
Аль-Зейуді зазначив, що пакт “зіграє активну роль у пожвавленні української економіки та надасть нові можливості для ділових кіл двох дружніх країн”.
“Це не класична угода про вільну торгівлю, вона комплексна, охоплює товари, послуги, інвестиції, цифрову торгівлю тощо”, – заявила міністр економіки України Юлія Свириденко. У міністерстві заявили, що очікують зростання експорту металів і рослинної олії внаслідок укладення угоди.
Спільні інвестиції між двома країнами досягли $360 млн у 2022 році в декількох секторах, включно з логістикою та інфраструктурою, подорожами і туризмом, а також технологіями, йдеться в заяві.
Багаті енергоресурсами ОАЕ підписують подібні пакти з кількома країнами, на які вони орієнтуються для розвитку торгівлі, як-от Індія, Ізраїль і Туреччина. У 2021 році країна Перської затоки заявила, що планує поглибити свої торговельні зв’язки з економіками, що швидко зростають, залучаючи 150 мільярдів доларів у вигляді іноземних інвестицій.
ОАЕ підтримують зв’язки як з Україною, так і з Росією з моменту початку вторгнення Кремля. Ділова столиця Перської затоки Дубай стала місцем відпочинку як для росіян, так і для українців.
