У черговому відео YouTube-каналі аналітичного центру “Клуб експертів” було розглянуто перспективи торговельно-економічних відносин України та Єгипту.
Як підкреслив засновник Клубу експертів Максим Уракін, Єгипет до початку війни був найвигіднішим торговельним партнером для України, позитивне сальдо торговельного балансу з яким становило майже 2 млрд дол США. Основними українськими товарами на єгипетському ринку були зерно та продукція металургії.
При цьому, в перші місяці війни блокада РФ морських комунікацій у Чорному морі обмежила український експорт до країн Африки і насамперед до Єгипту. Зернова угода поліпшила ситуацію, але тільки щодо експорту агропродукції. Щоб не втратити єгипетський ринок, українським компаніям потрібно адаптуватися до ситуації, що склалася, вже зараз, щоб не докладати додаткових зусиль після війни.
За словами президента Клубу експортерів України Євгенії Литвинової, українським виробникам насамперед слід звернути увагу на єгипетський ринок молочної продукції. При цьому необхідно врахувати поділ Єгиптом груп товарів для оптової та роздрібної торгівлі при створенні сприятливих умов для імпорту. Також, за її словами, попитом у Єгипті користуються консервовані та сухі фрукти, кондитерські вироби, шоколад, олії, жири, вода мінеральна, а також посуд, різні столові прилади, ванни, душові кабіни, раковини, будматеріали та інші товари для роздрібної торгівлі.
“Хочу звернути увагу, що всі українські експортери, які хочуть торгувати з Єгиптом, мають бути зареєстровані в генеральній адміністрації з контролю над експортом та імпортом. Після цього можна налагодити логістику через залізничні та автомобільні шляхи з урахуванням тимчасової недоступності порту Одеси”, – пояснила вона.
Крім того, Євгенія Литвинова зазначила, що з березня минулого року Єгипет зобов’язав Україну використовувати акредитив за багатьма групами товарів, що призводить до подорожчання угод від 0,2 до 0,5%. Цей фактор, на думку експерта, також безпосередньо вплине на торгівлю і на її кінцеві результати.
“Якщо говорити про поради нашому малому і середньому бізнесу під час виходу на єгипетський ринок, то, по-перше, потрібно розібратися в тому, що таке експорт, якщо ви раніше не були залучені в цей процес. Далі слід проаналізувати, в яких випадках можна вигідно відкрити українське підприємство в Єгипті для роботи, а в яких випадках вам це робити не завжди потрібно і не завжди вигідно. Нарешті, третя порада – пройти реєстрацію. Хоча б перегляньте, яким чином проходить авторизація, реєстрація через єдине вікно в Єгипті. Звертаю вашу увагу, що торговельна марка ваша має бути зареєстрована хоча б на території України до того моменту, як ви почнете проходити вже цю реєстрацію в Єгипті”, – резюмувала Євгенія.
Зі свого боку, голова Єгипетської діаспори в Україні, доктор Атія Валід зауважив, що останніми роками єгипетсько-українські торговельні відносини інтенсивно розвивалися, і нашу країну запросили до участі у великих інфраструктурних проєктах, що їх реалізує зараз єгипетська влада.
“Єгипет ще 2021 року обговорював з українським урядом інвестування в особливу економічну зону Суецького каналу. Тобто єгипетська економічна політика насамперед спрямована на стимулювання інвестування в економіку країни. Єгипет, звісно ж, зацікавлений у співпраці з українськими компаніями з погляду відкриття спільних підприємств на своїй території, що цілком можна реалізувати і сьогодні, незважаючи на війну. Я думаю, що для українських компаній цілком реально відкрити філії там, якщо їх цікавить ринок збуту. Єгипет готовий цьому сприяти”, – підкреслив представник Єгипту.
На його думку, наші постачальники мають активніше працювати як з єгипетським посольством у Києві, так і з українським посольством у Каїрі. Це полегшить проходження бюрократичних процедур і знизить імовірність стати жертвами шахрайства.
“Українським бізнесменом потрібно перевіряти в посольстві Єгипту або Торговій палаті достовірність документів тих організацій, з якими вони співпрацюють. І тільки після цього, укладати договір за всіма міжнародними правилами. Не треба вірити обіцянкам і красивим очам, і не забувати ази ведення бізнесу у сфері експорту-імпорту. Бажаю всім бізнесменам у Єгипті та в Україні тільки успіху”, – заявив доктор Атія Валід.
Більш детально дивіться у відео:
Підписатися на канал Клуб експертів можна за посиланням:
IMPORT, URAKIN, АТИЯ_ВАЛИД, БИЗНЕС, ЄГИПЕТ, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, КЛУБ_ЕКСПОРТЕРІВ, ЛИТВИНОВА, товары, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ
Президент України Володимир Зеленський привітав Петра Павела з перемогою на виборах президента Чехії та запросив його відвідати Україну з візитом.
“Привітав Петра Павела з перемогою на виборах президента Чехії. Подякував йому і чеському народу за неослабну підтримку. Запросив із візитом до України”, – написав Зеленський у телеграм-каналі в неділю.
Раніше повідомлялося, що колишній голова Військового комітету НАТО Петр Павел у суботу здобув перемогу в другому турі президентських виборів у Чехії. Після підрахунку всіх бюлетенів він отримав понад 58.3% голосів. Інавгурацію призначено на 9 березня.
Україна торік експортувала, за попередніми даними, 99,8 млн тонн продукції та товарів усіх видів на загальну суму $44,1 млрд, що відповідно на 38,4% і 35% менше від показників 2021 року.
“Тим не менш, в умовах війни це подвиг: вивезти в умовах блокади портів і постійних атак на інфраструктуру майже 100 млн тонн продукції (з яких 16,3 млн тонн через зерновий коридор). Це перший рік, коли обсяг експорту і логістика вийшли на перший план”, – написав заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка у Facebook у середу.
За його даними, експорт 24,99 млн тонн кукурудзи минулого року приніс Україні $5,94 млрд (+1% до 2021 року), виручка від іноземних поставок 4,29 млн тонн соняшникової олії (-16, 3%) склала $5,46 млрд (- 14,4%), від 23,9 млн тонн залізної руди (-45,9%) – $2,9 млрд (-57,8%), від експорту 11,2 млн тонн пшениці (-44,1%) – $2,6 млрд (-44,7%), а від експорту 3,12 млн тонн ріпаку (+17%) – $1,54 млрд (-8,6%).
“У топ-10 експорту пробилося насіння соняшнику. Ми експортували його 2,7 млн тонн вартістю $1,26 млрд. Це в 33 рази більше, ніж минулого року. Це той обсяг, який не змогли переробити олійноекстракційні заводи. Сподіваюся, що 2023 року в нас буде зворотний перетік, коли експорт насіння зменшиться і пропорційно збільшиться експорт олії”, – зазначив Качка в повідомленні.
За його даними, експорт одного з традиційних лідерів промислового експорту – 65,9 тис. тонн дротів ізольованих – приніс Україні торік $1,32 млрд, що на 16,4% менше, ніж 2021 року. Це скорочення спричинене скороченням експорту проводів на 13,6%.
“Наступні в рейтингу – напівфабрикати зі сталі та гарячекатаний прокат – висвітлюють усю трагедію української металургії. Падіння в обсягах за рік -72%. Загальний обсяг експорту напівфабрикатів 1,9 млн тонн вартістю $1,1 млрд, а гарячекатаного прокату 1,3 млн тонн вартістю $1 млрд. Але ще яскравіше порівняти січень і грудень. У січні 404 тис. тонн, у грудні – 31 тис. тонн”, – підкреслив торгпред.
Качка уточнив, що зовнішні продажі сої 2022 року стали рідкісним випадком істотного зростання всупереч війні: фізичний обсяг експорту збільшився порівняно з 2021 роком на 81,6% – до 1,99 млн тонн, а виручка зросла на 43% – до $862 млн.
Зі свого боку, експорт м’яса птиці скоротився на 10% до 2021 року – до 413 тис. тонн, але це принесло на 19% більше виручки – $852 млн.
За даними торгпреда, географічно 63% експорту припало на ЄС ($27,9 млрд). Серед країн ЄС найбільше минулого року поставлено в Польщу ($6,6 млрд), Румунію ($3,8 млрд), Угорщину ($2,27 млрд), Німеччину ($2,23 млрд), Італію та Іспанію (по $1,5 млрд).
За межами ЄС найбільшим ринком експорту стала Туреччина ($2,9 млрд), яка випередила Китай ($2,46 млрд), хоча це відповідно на 29% і 69% менше за показники 2021 року.
Крім того, імпорт продукції в Україну 2022 року в натуральному вираженні скоротився майже вдвічі (-48,1%), а в грошовому – на 19,6%. У 2021 році Україна завезла 35 млн тонн продукції вартістю $58 млрд.
“Із 99,8 млн тонн морським транспортом було експортовано 53,8 млн тонн. Це на 55% менше, ніж минулого року. Залізничним транспортом було вивезено 33,7 млн тонн. “Залізна” стабільність це +3,4% або +1,1 млн тонн порівняно з 2021 роком. 12 млн тонн було вивезено автомобільним транспортом, і це фантастичне зростання на 32,4% порівняно з 2021 роком”, – підсумував торгпред у повідомленні.
Президент України Володимир Зеленський провів першу в новому році телефонну розмову з президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, повідомляє прес-служба глави держави.
“Співрозмовники обговорили очікувані результати чергового саміту Україна – ЄС, що відбудеться 3 лютого цього року в Києві, і домовилися активізувати підготовчу роботу”, – зазначається в повідомленні.
Суховантаж із понад 32 тис. тонн кукурудзи в п’ятницю українського порту в п’ятницю вийшов, повідомляє Спільний координаційний центр (СКЦ).
“16 грудня судно Almeray покинуло порт Одеси, воно перевозить до Лівії загалом 32,4 тис. тонн кукурудзи в рамках чорноморської зернової ініціативи”, – ідеться в повідомленні.
В українські порти прямують два суховантажі, які 16 грудня пройшли морським гуманітарним коридором.
“Станом на 16 грудня загальний тоннаж зерна та іншої агропродукції, експортованої з трьох українських портів, становить 14 023 297 тонн. Загалом на цей момент було дозволено рух 1 112 суден: 556 на прибуття в українські порти і 556 – на вихід із них”, – резюмували в СКЦ.
При цьому наголошується, що з 1 по 15 грудня в інші країни відправлено понад 1,6 млн тонн українського продовольства.
Про відправку 13 млн тонн СКЦ повідомила 5 грудня, 12 млн тонн – 26 листопада, 11 млн тонн – 16 листопада, 10 млн тонн – 3 листопада, 9 млн тонн – 28 жовтня, 8 млн тонн – 21 жовтня, 7 млн тонн – 12 жовтня, 6 млн тонн – 5 жовтня, 5 млн тонн – 28 вересня.
Федеральне міністерство економіки та захисту клімату Німеччини виділяє додаткові EUR100 млн до Фонду енергетичної підтримки України, повідомляє посольство Німеччини в Україні.
“Сьогодні відбулася чергова масована атака Росії на цивільну енергетичну інфраструктуру України. Міжнародні партнери та Німеччина стоять пліч-о-пліч з Україною в ці темні часи”, – зазначило посольство в Твіттері.
“До кінця року фонд отримає EUR130 млн від Німеччини на невідкладні потреби енергетичних компаній України”, – зазначило диппредставництво Німеччини.
Як повідомлялося, на конференції солідарності з Україною 13 грудня в Парижі міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заявила, що ФРН виділить EUR50 млн допомоги на зимовий період для України, а всього за підсумками конференції було оголошено про EUR415 допомогу енергосектору країни, що страждає від російських ударів.
