В рамках міжнародної співпраці та культурного обміну, представники Посольства Республіки Казахстан в Україні відвідали Центральний державний історичний архів України у місті Києві. Основною метою візиту стала церемонія передачі цифрових копій актових книг Кам’янець-Подільського вірменського війтівського суду, написаних вірмено-кипчацькою мовою.
На урочистому заході були присутні радники Посольства Алібек Алібєков, Євгеній Катрєнов та Данияр Сатибалдін, директор Центрального державного історичного архіву України Ярослав Файзулін, а також співробітники архіву і представники казахського бізнесу.
Ці унікальні історичні документи мають велике значення для культурної спадщини та історії як України, так і Казахстану. Вони свідчать про багаті культурні та історичні зв’язки між народами, які проживали на території сучасної України та Казахстану.
Особливу подяку висловили представники казахського бізнесмена та мецената Айдина Рахімбаєва, завдяки якому стало можливим отримання цих історичних документів. Айдин Рахімбаєв відомий своїми численними благодійними проектами та підтримкою культурних ініціатив. В знак вдячності за співпрацю, від імені А. Рахімбаєва Центральному державному історичному архіву України було передано п’ять сучасних комп’ютерів.
Цей жест сприяє зміцненню двосторонніх відносин між країнами, а також підтримує збереження історичної спадщини та розвиток культурних зв’язків.
Давньо-кипчацькі книги – це рукописні документи, створені у період середньовіччя, коли кипчаки (половці) були одним з наймогутніших кочових народів на теренах Східної Європи та Центральної Азії. Ці книги містять цінні історичні, правові та літературні тексти, які відображають суспільне життя, традиції та правові системи тих часів.
Вірмено-кипчацька мова вважається унікальним історико-лінгвістичним феноменом, що виник внаслідок тривалого співіснування вірменських та кипчацьких громад на території сучасної України. Ця мова використовувалася вірменами, які мешкали у Криму, Кам’янці-Подільському та інших містах, де кипчаки мали значний вплив. Вірмено-кипчацька мова є змішаною мовою, яка поєднує елементи кипчацької (половецької) та вірменської мов, що робить її унікальною культурною спадщиною.
Кам’янець-Подільський вірменський війтівський суд – це судова установа, яка діяла в Кам’янці-Подільському в період середньовіччя. Вона вирішувала правові питання місцевої вірменської громади. Актові книги цього суду є цінними джерелами з історії права, етнографії та соціального життя тогочасного суспільства. Ці книги зберігалися в архіві протягом століть і тепер стали доступними завдяки їх оцифруванню.
Тепер Казахстан отримав цифрові копії унікальних давньо-кипчацьких книг, які тепер доступні для вивчення та дослідження, збагачуючи історичну спадщину обох країн.
22 липня 1992 року між Республікою Казахстан і Україною були встановлені дипломатичні відносини. А в грудні 1994 року відкрито Посольство Республіки Казахстан в Україні.
Україна братиме участь в Олімпійських іграх 2024 року в Парижі (Франція), повідомило Міністерство молоді та спорту.
“Ці ігри мають особливе значення для України, адже це можливість показати світові нашу волю та силу духу. Гасло України на Олімпійських іграх: “The Will to Win” Цього разу для України Олімпіада – це насамперед великий екран у світ. Ми маємо нагадати, що Україна є, бореться і здатна перемагати. Сам факт, що в Парижі виступають під українським прапором, є великим проявом сили волі”, – ідеться в повідомленні пресслужби Мінспорту.
Як повідомлялося, Національний олімпійський комітет України (НОК) і Міністерство молоді та спорту України розробили рекомендації для українських атлетів щодо контактів із російськими та білоруськими спортсменами на Олімпійських іграх 2024 року в Парижі (Франція).
Це найвищий показник за останні роки
Понад 43 тисячі фопів в Україні у 2024 році створили жінки за даними Єдиного державного реєстру. Це більш ніж половина від загальної кількості новостворених фопів за перший квартал цього року. Найчастіше жінки відкривають бізнес у сфері роздрібної торгівлі, надання індивідуальних та інформаційних послуг. Чоловіки ж частіше обирають комп’ютерне програмування та оптову торгівлю.
43 554 нових фопів створили жінки за перший квартал 2024 року. Це більше половини — 59% — від загальної кількості нових справ та рекордний показник за останні роки. Чоловіки відкрили 30 496 нових справ за той самий час. Для порівняння, у 2021 році частка жінок складала 51% від загальної кількості новостворених фопів.
Найчастіше жінки-фопи обирають для своєї діяльності роздрібну торгівлю (68% жінок та 32% чоловіків), надання інших індивідуальних послуг (89% жінок та 11% чоловіків) та інформаційних послуг (63% жінок та 37% чоловіків).
У той же час чоловіки частіше обирають для себе комп’ютерне програмування (58% чоловіків та 42% жінок) та оптову торгівлю (52% чоловіків та 48% жінок).
Українські підприємства в січні-квітні 2024 року наростили імпорт цинку і цинкових виробів – на 59,9%, до $17,217 млн (у квітні – $5,357 млн). Експорт цинку за чотири місяці цього року становив $73 тис. (у квітні – $29 тис.), тоді як у січні-квітні-2023 він становив $48 тис.
Цинку за кордон у 2023 році поставлено на $130 тис. проти $1,331 млн у 2022-му. Експорт цинку за 2022 рік становив $1,331 млн, тоді як у 2021 році він становив $550 тис. Експорт олова і виробів у 2022 році становив $424 тис. проти $346 тис. за попередній рік.
Цинк застосовують для захисту сталі від корозії, у виробництві цинкових білил, у металургійній промисловості під час виробництва цинкових листів, виготовлення ливарних свинцевих і мідно-цинкових сплавів. Також використовується як матеріал для негативного електрода в хімічних джерелах струму.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України в п’ятницю, Україна знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 13,8% – до $406 тис. (у квітні – $124 тис.), імпорт олова та виробів зріс на 10,2% – до $887 тис. (у квітні – $267 тис.). Експорт свинцю та виробів з нього знизився на 35,3% – до $3,537 млн.
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 65,2% – до $989 тис., імпорт олова та виробів із нього – на 23%, до $2,728 млн. Експорт олова та виробів становив $159 тис. проти $424 тис. за 2022 рік.
Експорт цинку за 2022 рік становив $1,331 млн, тоді як 2021 року він становив $550 тис. Експорт олова і виробів у 2022 році становив $424 тис. проти $346 тис. за попередній рік.
Свинець йде на виготовлення куль і дробу. Він входить до складу багатьох сплавів, наприклад, сплавів для підшипників, друкарського сплаву, олов’яносвинцевого припою, бронз і латуні.
Олово часто використовують як захисне покриття, завдяки цим властивостям. Є основним складником припоїв і бабітів, типографічних сплавів і бронз.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, Україна в січні-квітні 2024 року збільшила імпорт алюмінію та виробів із нього – на 26,6%, до $136,761 млн (у квітні – $38,235 млн). Експорт алюмінію та виробів із нього за перші чотири місяці 2024 року зріс на 5% порівняно з порівнянним періодом роком раніше – до $33,008 млн (у квітні – $9,608 млн).
Крім того, Україна за 2023 рік збільшила імпорт алюмінію і виробів з нього на 7,7%, до $366,463 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього торік зріс на 0,7% порівняно з 2022 роком – до $97,616 млн. Крім того, Україна 2022 року скоротила імпорт алюмінію та виробів із нього – на 33,4%, до $340,398 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього за 2022 рік знизився на 42,7% порівняно з 2021 роком – до $96,972 млн.
Алюміній широко застосовується як конструкційний матеріал. Основні переваги алюмінію в цій якості – легкість, податливість штампуванню, корозійна стійкість, висока теплопровідність, неотруйність його сполук. Зокрема, ці властивості зробили алюміній надзвичайно популярним у виробництві кухонного посуду, алюмінієвої фольги в харчовій промисловості та для пакування. Перші ж три властивості зробили алюміній основною сировиною в авіаційній та авіакосмічній промисловості (останнім часом його витісняють композитні матеріали, насамперед вуглеволокно). Після будівництва та виробництва упаковки – алюмінієвих банок і фольги – найбільшою галуззю-споживачем металу є енергетика.
