У столиці 27 квітня відбувся міжнародний літературно-мистецький захід “Леся Українка в азербайджанському культурному просторі”, приурочений до 155-річчя від дня народження поетеси, повідомляють організатори.
“Проєкт демонструє взаємозв’язок культурної дипломатії та її вплив на гуманітарну підтримку України”, — зазначила директорка Українсько-Тюркського центру Марина Гончарук у коментарі агентству.
Як повідомляється, у межах заходу вперше представили комплексне дослідження присутності творчості Леся Українка в Азербайджані, зокрема історію встановлення пам’ятника поетесі у місті Локбатан (Баку), а також огляд перекладів її творів азербайджанською мовою, публікацій і досліджень місцевих авторів.
Окремою частиною програми стала презентація драми-феєрії “Лісова пісня” азербайджанською мовою, виданої за підтримки Українського інституту книги.
За словами Гончарук, культурна співпраця між Україною та Азербайджаном має практичний вимір.
“Ще у 2003 році Ірпінь і Локбатан підписали меморандум про співпрацю, а вже у 2004 році відкрили пам’ятники Лесі Українці та Заріфі Алієвій. У подальшому ця співпраця трансформувалася у гуманітарну допомогу Азербайджану для відновлення соціальної інфраструктури в Ірпені”, — сказала вона.
Голова представництва в Україні компанії NEQSOL Holding Володимир Лавренчук зазначив, що переклад творів поетеси азербайджанською мовою є продовженням культурних і ціннісних зв’язків.
“Леся Українка є символом сили духу, свободи та європейської ідентичності України, тому підтримка перекладів її творів є природним кроком для компанії”, — зазначив він.
Президент Українсько-азербайджанської бізнес асоціації “Терези” Джалал Гусейнов підкреслив значення культурного діалогу.
“Найвищий рівень взаєморозуміння — це слово”, — зазначив він.
Як повідомляється, у заході також взяла участь заступниця директорки Українського інституту книги Олена Одинока, яка наголосила на ролі перекладів у міжкультурному діалозі.
“Переклади — це мости між народами, це те, що дає можливість краще розуміти одне одного”, — сказала вона.
У межах події було зачитано вітальне слово азербайджанського поета і перекладача Салама Сарвана.
Художня програма включала виступи українських артистів із хореографічними та вокальними номерами, що репрезентують азербайджанську культуру, а також виконання Державного гімну Азербайджану на бандурі.
Також презентували виставку мистецьких колажів студентки Маріупольського державного університету Марії Замай.
Після офіційної частини гостям запропонували традиційну азербайджанську чайну церемонію та частування.
Захід відбувся за участі представників МЗС України, дипломатичного корпусу, діячів культури та медіа. Партнерами виступили Radisson Blu Hotel Kyiv City Centre, NEQSOL Holding, SOCAR Energy Ukraine та інші організації.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про укладення шести угод з Азербайджаном під час візиту до цієї країни, серед яких окремо відзначив питання безпеки.
«Ми сьогодні підписали шість документів. Наші команди обов’язково поділяться деталями пізніше. Це різні напрямки. Сьогодні напрямок номер один – це безпека, це оборонно-промисловий комплекс», – сказав Зеленський під час спільної заяви з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим у місті Габала в суботу.
Також президент України повідомив про домовленості щодо спільного виробництва та про роботу українських експертів в Азербайджані.
«Безумовно, ми будемо розвивати нашу співпрацю, ко-продакшн. Це дуже важливі напрямки, які точно збільшать і безпеку наших країн, наших народів, і товарообіг, який ми дійсно дуже хочемо збільшити між нашими країнами», – сказав він.
Зеленський заявив про «дуже серйозний крок» у вигляді підписання документів про спільний розвиток оборонно-промислових комплексів країн.
Він також подякував Алієву за 11 пакетів підтримки у сфері енергетики та допомогу евакуйованим з прикордонних територій дітям, а також повідомив про домовленості у сфері освіти, зокрема навчання азербайджанських студентів в Україні.
Алієв, у свою чергу, зазначив, що між Україною та Азербайджаном зараз ведеться «досить серйозна співпраця» і вона під час візиту Зеленського «була ще раз підтверджена».
«Щодо військово-технічного співробітництва, ми також обговорювали це питання. Воно має досить широкі перспективи як в Україні, так і в Азербайджані. Ми бачимо розвиток військових галузей, ОПК, і ми можемо розглянути спільне виробництво. Але й загалом у виробництві у нас є чудові можливості. І сьогодні у нас також були широкі переговори з цього приводу», – розповів він.
Також, за словами глави Азербайджану, президенти обговорили необхідність розвитку товарообігу між країнами. «Він зараз становить понад 500 мільйонів доларів США, і, я думаю, буде зростати й надалі. Бо у нас є всі можливості», – сказав він.
Крім політичних діалогів, сторони також обговорили співпрацю у сфері енергетики. «Є певні досягнення, яких ми досягли. Сокар протягом багатьох років успішно працює в Україні. І зараз є дуже хороші перспективи. У нас є спільні проєкти, у нас є спільні ініціативи, інвестиції. Усі ці питання широко обговорені сьогодні», – розповів Алієв.
Канада входить до групи держав, які мають стабільно високий рівень позитивного сприйняття в українському суспільстві. За результатами опитування, 76,2% респондентів оцінюють своє ставлення до Канади як позитивне. Зокрема, 39,4% українців зазначили «повністю позитивне» ставлення, ще 36,8% — «здебільшого позитивне». Така структура відповідей свідчить не лише про широку підтримку, а й про глибоко сформований позитивний імідж країни.
Водночас рівень негативного сприйняття Канади є мінімальним — лише 2,3% (1,4% «здебільшого негативне» та 0,9% «повністю негативне»). Це один із найнижчих показників серед усіх країн, що фігурують у дослідженні. Такий результат підтверджує, що негативні оцінки мають поодинокий характер і не формують суттєвого впливу на загальне сприйняття.
Частка нейтральних відповідей становить 20,3%, що є помірним показником. Це означає, що хоча більшість українців уже сформували позитивне ставлення до Канади, певна частина респондентів не має достатнього рівня особистого досвіду або інформації для чіткої оцінки. Водночас лише 1,2% опитаних не змогли визначитися з відповіддю, що додатково підкреслює високий рівень визначеності громадської думки щодо цієї країни.
У цілому Канада демонструє один із найбільш збалансованих і позитивних профілів сприйняття: поєднання високої частки «повністю позитивних» оцінок із практично відсутнім негативом формує стійкий репутаційний капітал. Це свідчить про те, що імідж країни в Україні базується не лише на загальних уявленнях, а й на системному сприйнятті Канади як надійного партнера.
«Канада належить до тих країн, щодо яких у українців сформоване не просто позитивне, а стабільно позитивне ставлення. Це результат довготривалої взаємодії, підтримки та присутності в українському інформаційному полі. У таких випадках навіть нейтральні відповіді не розмивають загальну картину, а лише підкреслюють її сталість», — зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Таким чином, Канада займає провідні позиції серед країн із найвищим рівнем довіри в українському суспільстві. Поєднання високого позитивного сприйняття та мінімального негативу створює основу для подальшого зміцнення двосторонніх відносин, зокрема у сферах політики, економіки та гуманітарної співпраці.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Канада посідає 41-ше місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною з показником $416,2 млн. Імпорт канадських товарів удвічі перевищує український експорт, що зумовлює від’ємне сальдо торгівлі на рівні $139,9 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, KANADA, URAKIN, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
За результатами соцопитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, сприйняття Бразилії в українському суспільстві демонструє помірно позитивну динаміку, хоча ключовою характеристикою залишається високий рівень нейтральності. Більшість українців не мають чітко сформованого ставлення до цієї країни, однак частка позитивних оцінок поступово зростає.
Сумарно позитивне ставлення до Бразилії становить 29,4%, що є помітним зростанням порівняно з серпнем 2025 року (24,3%). При цьому 9,8% респондентів обрали варіант «повністю позитивне», а ще 19,6% — «здебільшого позитивне». Така динаміка свідчить про поступове зміцнення позитивного іміджу країни, хоча він і залишається відносно помірним.
Водночас негативні оцінки скоротилися — з 12,3% до 8,4%. У структурі негативного сприйняття 7,7% припадає на «здебільшого негативне» ставлення і лише 0,7% — на «повністю негативне». Це означає, що критичне сприйняття Бразилії в Україні зменшується і не має системного характеру.
Найбільш показовим є високий рівень нейтральності — 58,7% респондентів. Це свідчить про те, що для більшості українців Бразилія залишається країною, яка не займає значущого місця в інформаційному чи політичному порядку денному. Відсутність активної взаємодії або регулярних інформаційних сигналів формує саме таку модель сприйняття.
Додатково 3,5% опитаних не змогли визначитися зі своєю позицією. У поєднанні з нейтральними оцінками це створює значний сегмент «невизначеного ставлення», який потенційно може змінюватися залежно від розвитку двосторонніх відносин або інформаційної присутності країни.
У динамічному розрізі Бразилія демонструє позитивний тренд: зростання частки позитивних оцінок супроводжується одночасним скороченням негативних. Це вказує на поступове покращення іміджу країни в Україні, хоча воно відбувається на фоні загальної інерції нейтрального сприйняття.
Загалом Бразилія залишається для українців «периферійною» країною у контексті емоційного сприйняття, однак із потенціалом для подальшого покращення образу. Висока частка нейтральних оцінок означає, що майбутні зміни у сприйнятті значною мірою залежатимуть від рівня економічної, дипломатичної та інформаційної взаємодії між державами.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Бразилія посідає 50-те місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною з показником $335,6 млн. При цьому імпорт із Бразилії майже вчетверо перевищує український експорт, що формує від’ємне сальдо двосторонньої торгівлі на рівні $193,5 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, БРАЗИЛІЯ, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
За результатами соціологічного опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, сприйняття Мексики в українському суспільстві характеризується високим рівнем нейтральності та відносно помірною часткою як позитивних, так і негативних оцінок. Водночас у динаміці фіксується поступове посилення позитивного ставлення та одночасне зниження рівня негативу, що свідчить про обережну нормалізацію іміджу цієї країни.
Сумарна частка позитивного ставлення до Мексики становить 21,5%, з яких 5,4% респондентів обрали варіант «повністю позитивне», а ще 16,1% — «здебільшого позитивне». Порівняно з серпнем 2025 року цей показник зріс (з 19,7% до 21,4%), що свідчить про поступове зміцнення позитивного сприйняття, хоча воно все ще залишається відносно обмеженим.
Негативні оцінки, навпаки, демонструють зниження — з 10,0% до 8,6%. У структурі негативного ставлення 7,7% припадає на «здебільшого негативне» і лише 0,9% — на «повністю негативне». Це означає, що хоча критичне сприйняття Мексики присутнє, воно не є домінуючим і має скоріше помірний характер.
Ключовою характеристикою ставлення українців до Мексики залишається нейтральність — 66,2% опитаних обрали саме цей варіант. Такий високий показник свідчить про відсутність чітко сформованого образу країни в масовій свідомості. Для більшості респондентів Мексика не є ані важливим політичним партнером, ані країною з виразним емоційним значенням.
Додатково 3,7% опитаних не змогли визначитися зі своєю оцінкою, що разом із високою часткою нейтральних відповідей формує значний сегмент «невизначеного ставлення». Це означає, що сприйняття Мексики значною мірою залежить від рівня поінформованості та присутності країни в українському інформаційному полі.
У динамічному розрізі ситуація виглядає помірно позитивною: зростання позитивних оцінок супроводжується одночасним зменшенням негативних. Це може свідчити про поступове формування більш сприятливого, хоча й поки що слабко вираженого образу країни.
У підсумку Мексика залишається для українців країною з переважно нейтральним сприйняттям, але з тенденцією до повільного покращення іміджу. Висока частка нейтральних оцінок створює значний потенціал для змін у майбутньому, які залежатимуть від розвитку економічних, культурних та інформаційних зв’язків між країнами.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Мексика посідає 49-те місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, який сягає $350,0 млн. Водночас імпорт мексиканських товарів більш ніж у сім разів перевищує український експорт, що зумовлює від’ємне сальдо на рівні $264,7 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, Мексика, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Результати опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club показали, що сприйняття Бангладеш в українському суспільстві характеризується домінуванням нейтральних оцінок та відносно невисоким рівнем як позитивного, так і негативного ставлення. Водночас порівняно з попереднім виміром спостерігається поступове зростання як позитивних, так і негативних оцінок, що свідчить про певну активізацію сприйняття цієї країни.
Загальна частка позитивного ставлення становить 13,0% (зокрема 4,4% — «повністю позитивне» та 8,6% — «здебільшого позитивне»). Це порівняно невисокий показник, який свідчить про обмежений рівень емоційного залучення українців щодо Бангладеш. Водночас у динаміці видно зростання позитивного ставлення — з 9,7% до 13,1%, що може вказувати на поступове розширення інформаційної або економічної присутності країни в українському сприйнятті.
Негативні оцінки також демонструють зростання — з 7,7% до 9,6%. У структурі вони складаються з 7,7% «здебільшого негативного» та 1,9% «повністю негативного» ставлення. Хоча ці показники залишаються відносно низькими, їх динаміка свідчить про певне формування більш визначеного, хоча й поки що обмеженого, негативного фону.
Водночас ключовою характеристикою ставлення до Бангладеш є високий рівень нейтральності — 71,6%. Це один із найвищих показників серед досліджуваних країн, що свідчить про слабку інформованість або відсутність чітких асоціацій. У практичному вимірі це означає, що для більшості українців Бангладеш не є країною, з якою пов’язуються значущі політичні, економічні чи культурні орієнтири.
Додатково 5,8% респондентів не змогли визначитися зі своєю відповіддю, що разом із високою часткою нейтральних оцінок формує значний сегмент «невизначеного сприйняття». Це створює потенціал для змін у майбутньому — як у бік посилення позитивного іміджу, так і в бік зростання критичного ставлення залежно від інформаційного контексту.
У підсумку, Бангладеш у сприйнятті українців залишається країною з мінімально сформованим іміджем. Попри незначне зростання як позитивних, так і негативних оцінок, визначальним фактором є саме нейтральність. Це означає, що подальша еволюція ставлення залежатиме передусім від рівня присутності країни в українському інформаційному просторі та розвитку двосторонніх контактів.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Бангладеш посідає 48-ме місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною з показником $355,8 млн. Баланс двосторонньої торгівлі є відносно близьким до рівноваги, однак імпорт усе ж дещо перевищує експорт, що формує незначне від’ємне сальдо на рівні $26,9 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, BANGLADESH, EXPERTS CLUB, URAKIN, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
