Гірничо-металургійна група “Метінвест” у поточному році планує інвестувати у свої активи $293 млн, тоді як торік загальна сума інвестицій з урахуванням спільних підприємств становила $251 млн, причому близько 90% із них — внесок у розвиток українських підприємств. Згідно з матеріалом dsnews.ua “ТОП-10 успішних компаній-інвесторів в Україні”, “Метінвест” увійшов до десятки провідних інвесторів України: $90 млн за перше півріччя 2025 року. Ці інвестиції спрямовувались, зокрема, на підтримку технологій, збереження обсягів виробництва та забезпечення безпеки праці.
Як і раніше, кошти зосереджуються на критично важливих напрямках: гірничодобувному сегменті для забезпечення виробничого циклу та енергетиці для мінімізації ризиків знеструмлення.
Попри близькість фронту, “Метінвест” продовжує масштабні ремонтні й модернізаційні роботи на підприємствах. У першому півріччі 2025 року інвестиції у ремонти та обладнання на “Каметсталі” становили $28,8 млн, на “Запоріжсталі” — $6,4 млн, проєкти на Північному ГЗК коштували $19 млн, а на Центральному — $3 млн. Група особливо концентрується на “Каметсталі” та гірничо-збагачувальних комбінатах.
На “Каметсталі” завершено перший від початку повномасштабного вторгнення капремонт доменної печі №9 за $16 млн, а також відновлено обладнання одного з конвертерів. На Південному ГЗК будується нова вакуум-насосна виробнича станція №4 потужністю понад 100 тис. тонн концентрату на місяць.
У пріоритеті — будівництво на Північному ГЗК установки для згущення відходів. Відповідне обладнання придбають у фінського виробника Metso Finland, для чого “Метінвест” відкрив кредитну лінію на EUR23,6 млн у Deutsche Bank.
Група працює над “озелененням” виробничих процесів у межах екологічної політики ЄС. З 2026 року має запрацювати механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM), за яким імпортери сплачуватимуть сертифікати для компенсації викидів. ЄС може відтермінувати CBAM для України через війну.
На Північному ГЗК проєктують оновлення обпалювальної машини LURGI 552 для виробництва поліпшених окатишів, що відповідатимуть вимогам зеленої металургії в ЄС. Капінвестиції у “Каметсталь” також сприяють екотрансформації. Загалом “Метінвест” оцінює зелену модернізацію своїх активів у $8 млрд.
Група приділяє особливу увагу енергетичній безпеці. У 2022–2024 роках витрачено 159,4 млн грн на 242 дизель-генератори сумарною потужністю 22,9 МВт. Ще 240 млн грн спрямовано на модернізацію та підтримання парової генерації потужністю 89 МВт. На “Каметсталі” у пілотному режимі запущено маневрову газову генерацію.
“Метінвест” планує розвиток власної генерації: газопоршневі установки на Північному, Центральному ГЗК і “Каметсталі” (29 МВт, $26 млн), а також сонячні станції на Центральному ГЗК (23,8 МВт) і “Каметсталі” (13,3 МВт) вартістю $18,1 млн у 2025–2026 роках.
Також група інвестує у штучний інтелект через IT-компанію Metinvest Digital. Система ForgeCheck контролює якість продукції на “Запоріжсталі”, знижуючи кількість дефектів, а платформа SPAIS стежить за безпекою праці, інтегруючись із системами відеоспостереження.
Згідно зі звітом Metinvest B.V., у першому півріччі 2025 року капінвестиції скоротилися на 28% — до $91 млн проти $127 млн рік тому. У металургію вкладено $52 млн, у гірничий сектор — $38 млн. 79% витрат — технічне обслуговування, решта — стратегічні проєкти.
У 2024 році капінвестиції зменшилися на 17% — до $235 млн проти $284 млн у 2023-му. У металургію вкладено $81 млн, у гірничий сектор — $146 млн.
“Метінвест” — вертикально інтегрована група гірничих і металургійних підприємств із активами в Україні (Донецька, Луганська, Запорізька, Дніпропетровська області) та Європі. Основні акціонери — група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуюча компанія — ТОВ “Метінвест Холдинг”.
Нараховані страхові премії за договорами міжнародного страхування «Зелена карта», укладеними компаніями-членами Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), у січні-вересні 2025 року скоротилися на 3,08% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 4,139 млрд грн. Як повідомляється на сайті МТСБУ, кількість укладених договорів «Зелена карта» за цей період скоротилася на 4,51% – до 1,081 млн.
При цьому збільшилася сума відшкодувань, сплачених за вимогами, – на 4,43%, до EUR38,987 млн, кількість оплачених вимог скоротилася на 4,01% – до 11,3 тис.
МТСБУ є єдиним об’єднанням страховиків, які здійснюють обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.
«Зелена карта» – система страхового захисту потерпілих у дорожньо-транспортній пригоді, незалежно від країни їх місця проживання та країни реєстрації транспортного засобу. Її дія поширюється на території 45 країн Європи, Азії та Африки.
Згідно з рішенням, прийнятим Генеральною асамблеєю Ради Бюро міжнародної системи автострахування «Зелена карта» в Люксембурзі в травні 2004 року, Україна з 1 січня 2005 року є повноправним членом цієї системи.
Імпорт електричних акумуляторів та сепараторів до них в Україну в січні-вересні 2025 року збільшився на 62,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $909,7 млн, повідомила Державна митна служба (ДМС).
Основні поставки надходили з Китаю — $616,7 млн (67,8% загального обсягу), В’єтнаму — $95,9 млн (10,5%) і Тайваню — $16 млн (1,7%).
Для порівняння, у 2024 році найбільшими експортерами були Китай (80,7%), Болгарія (3,7%) і Чехія (3,3%).
У вересні 2025 року імпорт акумуляторів скоротився на 1,7% до вересня 2024 року — до $114,6 млн.
За даними ДМС, у 2024 році імпорт акумуляторів збільшився більш ніж удвічі — до $950,6 млн, що відображає стійкий попит на обладнання для енергетичної незалежності. Як і у випадку з генераторами, в липні 2024 року Україна тимчасово звільнила від мита і ПДВ імпорт акумуляторного обладнання для забезпечення стабільного енергопостачання в умовах війни і пошкодження електромереж.
https://expertsclub.eu/import-akumulyatoriv-v-ukrayinu-za-devyat-misyacziv-zris-na-63-do-9097-mln/
Імпорт в Україну електрогенераторних установок і обертових електричних перетворювачів у січні-вересні 2025 року зріс у 4,2 рази порівняно з аналогічним періодом 2024 року — до $1,209 млрд, свідчать дані Державної митної служби (ДМС).
За інформацією ДМС, найбільшими постачальниками обладнання стали Чехія (19,7% загального обсягу, $238,1 млн), Румунія (18,5%, $223,3 млн) і Польща (12,5%, $150,6 млн).
Для порівняння, минулого року лідерами були Китай ($69,8 млн), Туреччина ($61,4 млн) і Чехія ($31,9 млн).
У вересні 2025 року імпорт генераторів збільшився майже втричі порівняно з вереснем минулого року — до $191,6 млн.
Експорт відповідного обладнання з України залишається незначним — $3,52 млн за дев’ять місяців, в основному до Чехії, Латвії та Болгарії.
За даними ДМС, різке зростання імпорту пов’язане з активним оновленням енергетичної інфраструктури та постійним попитом на автономні джерела живлення.
Влада раніше звільнила від сплати мита і ПДВ імпорт генераторів і акумуляторів (постанова Кабміну від липня 2024 року).
Олександр Овчаренко, співвласник компанії Standard One, під час виступу на ЛУН Conference 2025 поділився власним баченням розвитку ринку нерухомості України.
За його словами, кількість проєктів продовжуватиме скорочуватись, а девелопери мають зосередитись на створенні продуктів, які забезпечують передбачуваний грошовий потік та формують довіру інвесторів.
«Ми зможемо спостерігати над поверненням довіри покупців і інвесторів. Однак інвестори стають більш вибагливими, шукаючи баланс між ціною, площею, якістю, готовністю продукту та насамперед прогнозованою дохідністю і окупністю», — зазначив Овчаренко.
Він наголосив, що виграє не той девелопер, який буде дешево продавати, а той, хто прозоро роз’яснить й донесе цінність, за що має платити інвестор. Адже ціни продовжуватимуть зростати через високу собівартість. Сьогодні на ринку виникає певний дисбаланс: коли собівартість росте швидше, ніж ціна на продаж. Це змушує багатьох девелоперів тимчасово призупиняти запуск нових проєктів та чекати кращих умов.
Попри складну ситуацію, співвласник Standard One бачить перспективу поступового повернення масових та інституційних інвесторів на ринок.
«Якщо на ринок виводиться продукт, який поєднує капіталізацію з орендним підходом і здатен забезпечити стабільний грошовий потік, він викликає неабиякий інтерес з боку інвесторів. Саме тому Standard One першою в Україні дослідила та реалізувала проєкти у форматі build-to-rent», — наголосив Олександр Овчаренко.
Окремою темою для обговорення було фінансування будівництва. На думку Олександра, перехресне фінансування є першим кроком до банкрутства, тому Standard One відмовилися від цього підходу. Проєкт використовує власну систему фінансування, зокрема через програми розтермінування, адже покупці дедалі частіше очікують гнучких і лояльних умов.
Цього року Standard One вивела на ринок новий продукт — S1 REIT. Це власний інвестиційний інструмент, який диверсифікує джерела продажів, залучаючи кошти через інститути спільного інвестування. Він дає інвесторам можливість вигідно вкладати інвестиції у ліквідний продукт, або ж, накопичивши певну кількість сертифікатів, обміняти їх на квартиру. Таким чином розширюються можливості інвестування для різних категорій інвесторів.
Довідка:
Standard One (S1) — девелоперська компанія повного циклу, що з 2016 року розвиває сегмент дохідної (build-to-rent) нерухомості у Києві. У портфелі — завершений проєкт S1 ВДНГ та нові будинки S1 Obolon, S1 Terminal, S1 Нивки.
Будівельна сфера продовжує страждати від дефіциту кадрів, що змушує компанії пропонувати фахівцям конкурентні умови і підвищувати зарплати, щоб гарантувати продовження будівництва проєктів, повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» українські забудовники.
“Через відтік частини фахівців за кордон і внутрішню міграцію знайти потрібних фахівців стає дедалі складніше. Це створює додаткові виклики для роботодавців, але водночас стимулює підвищення рівня оплати праці. У результаті будівельна сфера сьогодні пропонує фахівцям більш конкурентні умови, ніж більшість інших ринків«, – розповіли агентству в компанії »РІЕЛ”.
Як повідомила пресслужба девелопера Alliance Novobud, найбільше дефіцит кадрів відчутний у категоріях робітничих професій. Для підтримання конкурентоспроможності в компанії скоригували оплату праці відповідно до ринкових тенденцій і вдосконалили процеси рекрутингу, завдяки чому дещо покращилася кадрова ситуація порівняно з минулим роком.
За словами директора з розвитку одеської будівельної компанії «Два академіки» Максима Одинцова, середньорічна ставка залучених працівників збільшилася на 10-18% залежно від фахівця. При цьому брак кадрів забудовники відчувають на всіх рівнях.
Директор з будівництва компанії DIM Володимир Жигман зазначив, що найбільше бракує мулярів, бетонників, електриків, зварювальників, інженерів, водіїв спецтехніки, простих будівельників і різноробочих. «Дефіцит таких спеціальностей залишається на рівні 30-45%, а конкуренція за таких робітників досить висока», – повідомив він.
На думку Жигмана, нестача фахівців будівельних спеціальностей пояснюється не тільки мобілізаційними заходами, а й малою кількістю студентів, які отримують робочі спеціальності.
У компанії City One Development додали, що в будівництві також не вистачає монолітників, мулярів, фасадників. Пресслужба девелопера зазначила, що за останній рік зарплати зросли в середньому на 20%, що зумовлено стратегічною необхідністю утримання професіоналів.
У боротьбі з кадровим дефіцитом забудовники вдаються до пошуку працівників в інших містах і навіть залучають фахівців з-за кордону, зазначив СЕО девелоперської компанії Enso Раміль Мехтієв. За його словами, зарплати за рік зросли на чверть.
Як повідомив комерційний директор київського офісу компанії Greenville Дан Сальцев, незважаючи на кроки держави для стимулювання будівельного сектору та підвищення мінімальних зарплат у цій сфері, дефіцит кадрів тут цьогоріч став ще більш відчутним. Рішення про відкриття кордонів для молоді додатково посилить брак робочої сили.
“Ситуація з дефіцитом кадрів стала ще більш відчутною. Головна причина – стрімкий відтік населення та мобілізаційні заходи. Відтік став ще більш відчутним після відкриття кордонів для молоді – чоловіків до 23 років. Усе ж будівельна галузь усе ще залишається традиційно «чоловічою» професією”, – пояснив експерт.
Як повідомлялося, за даними «OLX Робота», понад 60% роботодавців відчувають дефіцит кадрів серед робітничих спеціальностей, а найвищі медіанні зарплати пропонують професіоналам у будівельній сфері – фасадникам, штукатурам, мулярам тощо.
