Обсяг вантажних перевезень за січень-серпень 2025 року склав 208,9 млн тонн, що на 11,3% менше, ніж за аналогічний період у 2024 році, тоді як за результатами січня-липня падіння склало 12,6%, повідомила Державна служба статистики (Держстат) на сайті. Згідно з її даними, лідером за обсягом перевезення вантажів залишається залізничний транспорт – 106,9 млн тонн, що на 9,4% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Вантажообіг залізничним транспортом склав за звітний період 67,70 млрд тонна/км, що на 11,8% менше за такий же період 2024 року.
Автомобільний транспорт за вісім місяців цього року, за даними Держстату, перевіз 77,4 млн тонн вантажів, що на 9,3% менше, ніж за 8 місяців у 2024 році.
Перевезення вантажів водним транспортом за січень-серпень 2025 року склали лише 0,6 млн тонн, або 53,3% від обсягу січня-серпня 2024 року.
Дані щодо вантажоперевезень трубопровідним і залізничним транспортом під час воєнного стану не розголошуються. Як повідомлялося, обсяг вантажних перевезень у 2024 році зріс на 7,8%, а вантажообіг – на 13%, до 184,58 млрд тонна/км.
На початку цього року падіння вантажних перевезень в Україні прискорювалося і за результатами чотирьох місяців досягло 18,5%, в тому числі на залізничному транспорті на 21,3%, але з тих пір падіння щомісяця сповільнюється.
Якщо в 2025–2026 роках більшість готельних проєктів в Україні будуть завершені і покажуть фінансову стабільність, ринок чекає «друга хвиля буму», вважає партнер Apartel resorts Євген Кудрявченко в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
«Перший бум ми спостерігали в 2021–2022 роках, але війна перервала ці процеси. Зараз відбувається обережне зростання, і якщо об’єкти доведуть свою ефективність, з’явиться новий сплеск інтересу і значно більше іноземних інвесторів», – сказав він.
Кудрявченко підкреслив, що апарт-готелі можуть стати важливою частиною інфраструктури майбутнього туризму та ділових поїздок в Україні.
Apartel resorts – девелоперська компанія, що спеціалізується на проектах апарт-готелів та готельної нерухомості в Україні.
Економіка України 2025 року може зрости приблизно на 4%, проте перспективи залишаються крихкими і повністю залежать від зовнішніх чинників. Про це йдеться у свіжому звіті Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Regional Economic Prospects: Under Pressure.
Згідно з документом, головним джерелом підтримки української економіки є міжнародна фінансова допомога, що спрямовується на покриття бюджетних видатків, соціальні виплати та оборону. Додатковим драйвером зростання виступає експорт агропродукції через «коридори солідарності» ЄС та альтернативні маршрути Дунаєм і сушею, що частково компенсує обмеження морських перевезень.
Також відзначається поступове відновлення інфраструктури, включно з дорогами, мостами та енергосистемою, що сприяє економічній активності.
Водночас ЄБРР попереджає про високі ризики. Серед них – затяжна війна, високий рівень державного боргу та інфляції, а також уразливість експортних потоків, які можуть різко скоротитися в разі блокування морських маршрутів.
На думку експертів банку, перспективними напрямками для України залишаються цифровізація державних послуг, агротехнології та розвиток відновлюваної енергетики. Однак для цього необхідні стійкий мир або заморожування конфлікту, поглиблення інтеграції з ринком ЄС, а також прогрес у судовій та антикорупційній реформах.
За підсумками 2024 року ВВП України оцінювали на рівні близько $160 млрд. Понад 60% експорту припадало на агропродукцію (зерно, олійні та продукти переробки). У разі відновлення виробництв потенціал зберігається також у металургії, IT та енергетики.
ЄБРР підкреслює, що українська економіка «перебуває під тиском», але при збереженні міжнародної підтримки і доступі до зовнішніх ринків може демонструвати швидке зростання, закладаючи основи для післявоєнної трансформації.
Цифровізація стає ключовим драйвером розвитку приватної медицини в Україні, онлайн-запис, електронні історії хвороби, телемедичні консультації та автоматичні нагадування формують «нову культуру турботи», заявляють в Oxford Medical.
“Сьогодні пацієнт хоче отримати консультацію швидко та зручно. Онлайн-запис у два кліки, результати аналізів у застосунку, персоналізовані плани лікування – це стандарт, без якого приватна медицина більше не існує”, – зазначила медична директорка київської філії Ангеліна Мороз.
Компанія також впроваджує персоналізований супровід: адміністратори та менеджери виступають гідами для пацієнтів, а лікарі залишаються залученими на всіх етапах – від діагностики до післяопераційного спостереження.
Oxford Medical – мережа клінік, заснована 2005 року, охоплює десятки міст України. У штаті працюють сотні фахівців. Компанія робить ставку на цифровізацію, телемедицину та інтеграцію з НСЗУ, розвиваючи стандарти якісного сервісу та орієнтуючись на потреби пацієнтів.
За загальним обсягом торгівлі Україна найбільше співпрацює з Китаєм, Польщею та Німеччиною. Ці країни формують основу зовнішньоекономічних відносин держави, забезпечуючи критичний вплив на імпорт та експорт.
Лідером залишається Китай із сумарним обсягом торгівлі у 8,99 млрд доларів США. Польща посідає друге місце з показником у 6,04 млрд дол., тоді як Німеччина та Туреччина майже зрівнялися — 4,28 млрд і 4,25 млрд дол. відповідно. Сполучені Штати Америки займають п’яту позицію з 2,86 млрд дол.
До ТОП-10 також увійшли Італія (2,38 млрд дол.), Чехія (1,64 млрд дол.), Болгарія (1,54 млрд дол.), Угорщина (1,53 млрд дол.) та Румунія (1,50 млрд дол.).
«Топова десятка партнерів формує основу зовнішньоторговельного балансу України. Китай та країни ЄС забезпечують найбільші обсяги торгівлі, але при цьому варто враховувати значне негативне сальдо у відносинах з цими державами», — наголосив засновник Experts Club, економіст Максим Уракін.
Він додав, що хоча великий обсяг торгівлі свідчить про інтеграцію України у глобальні ланцюги постачання, залежність від імпорту з Китаю та Європи створює стратегічні ризики.
«Польща та Німеччина — це ключові хаби для українського експорту, але одночасно і значні джерела імпорту. Тому критично важливо збалансувати торговельні потоки, зберігаючи позитивні сектори, такі як аграрний та металургійний, і зменшуючи залежність від критичного імпорту», — зазначив Уракін.
EXPERTS CLUB, БОЛГАРИЯ, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, ІТАЛІЯ, КИТАЙ, МАКСИМ УРАКІН, НІМЕЧЧИНА, ПОЛЬЩА, РУМУНІЯ, США, ТУРЕЧЧИНА, УГОРЩИНА, УКРАЇНА, ЧЕХИЯ, ЭКОНОМИКА
Тест на вітамін D став одним із найбільш затребуваних аналізів в Україні, що дивує фахівців, заявив в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» заступник генерального директора «Сінево Україна» Микола Скавронський.
“Мене трохи дивує велика популярність цього дорогого аналізу. Ба більше, його оплачує держава через програму медгарантій. Навіть багато багатих країн не покривають тест на вітамін D за рахунок бюджету”, – сказав він.
Скавронський зазначив, що популярність тесту пов’язана з активним просуванням препаратів вітаміну D на ринку з 2017-2018 років. «Фармкомпанії зробили його частиною медичного дискурсу, і попит закріпився», – додав він.
«Сінево Україна» – частина міжнародної лабораторної мережі Synevo, що працює в більш ніж 10 країнах Європи.
