Україна і Словаччина мають намір восени 2024 року провести спільний українсько-словацький підприємницький форум, заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
“Запросили представників словацького бізнесу та уряду на Конференцію з відновлення, яка відбудеться в Берліні в червні цього року. За її результатами восени плануємо організувати спільний українсько-словацький підприємницький форум”, – сказав Шмигаль на спільному брифінгу з прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо в четвер.
За його словами, на форумі буде чітко проговорено перспективи інвестування в економіки країн.
Бізнес-асоціації під егідою Української ради бізнесу просять доопрацювати оновлений урядом законопроєкт про Бюро економічної безпеки (№10439), оскільки в ньому залишилися неврахованими важливі пропозиції, які ставлять під загрозу перезавантаження БЕБ.
“Найбільш критичною з неврахованих пропозицій є склад конкурсних комісій для переатестації кадрів і механізм проведення переатестацій”, – зазначається в поширеному в четвер зверненні 17 асоціацій.
На їхню думку, детальний механізм проведення переатестацій має бути викладений у законопроєкті, у самих комісіях має бути переважний голос міжнародних експертів, які мають бездоганну репутацію і добре розуміються на проблематиці роботи правоохоронних органів.
Серед інших проігнорованих пропозицій бізнес вказав посилення аналітичної функції Бюро шляхом надання безоплатного доступу для БЕБ до наявних державних інформаційних систем та встановлення критеріїв ефективності роботи оновленого БЕБ і їх постійного контролю.
Крім того, наголошується у зверненні, важливим є обмеження доступу до посад у БЕБ осіб, які мають сумнівну репутацію, виходячи з принципу обґрунтованого сумніву, з огляду на незначну кількість корупційних справ, що закінчилися обвинувальними вироками.
Також вкрай важливо зберегти у фінальній редакції проєкту право переважного голосу міжнародних експертів під час обрання голови БЕБ, ідеться в документі.
Крім того, з метою встановлення запобіжників щодо незаконного тиску на бізнес з боку правоохоронних органів, одночасно з перезавантаженням БЕБ бізнес вимагає внести зміни до Кримінального процесуального Кодексу щодо запровадження стандартів прокурорської діяльності, обмеження повноважень Національної поліції та БЕБ у частині надання доручень оперуповноваженим СБУ, забезпечення можливості оскарження до слідчого судді будь-яких дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора.
Крім того, бізнес пропонує запровадити заборону на повторне відкриття провадження за тими самими підставами та вилучення матеріальних цінностей, не зазначених в ухвалі слідчого судді, налагодити відповідальне зберігання і негайне повернення власникам заарештованого майна після ухвалення рішення, обирати обґрунтований рівень застави та забезпечувальних заходів.
Серед інших вимог – покладення на слідчих суддів обов’язку перевірки дотримання вимог підслідності та повернення строків досудового розслідування і процедури їхнього продовження у фактичних кримінальних провадженнях, за винятком тяжких та особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності НАБУ.
Водночас асоціації зазначили, що в оновленому урядовому законопроєкті про БЕБ було враховано низку пропозицій бізнес-спільноти, зокрема, обрання претендентів на посаду керівника Бюро комісією з переважаючим голосом міжнародних експертів, негайну переатестацію всіх працівників Бюро та аудит через рік і три роки після призначення нового керівника.
Згідно з прогнозом першого заступника профільного комітету ради Ярослава Железняка, законопроєкт №10439 буде винесено на голосування в першому читанні вже в четвер.
БЕБ, бізнес-асоціація, Бюро економічної безпеки, законопроєкт, УКРАЇНА
З проблемою дефіциту кадрів в Україні бізнес може впоратися через інвестиції в технологічні продукти й автоматизацію процесів, вважає власник мереж Eva і Varus, президент корпорації TERWIN Руслан Шостак.
“Я не бачу великої проблеми (з дефіцитом кадрів). Так, вона є, на неї закривати очі не можна, але за статистикою Україну покинуло не так вже й багато людей. Весь наш бізнес був неефективний у плані використання людського ресурсу, що робило нас неконкурентними з аналогічним бізнесом у Європі та світі. Але для цього є одне рішення – гроші. У нас немає грошей на реконструкцію виробництв і підприємств. Якщо ж у нас будуть гроші, програмні продукти, нове роботизоване обладнання, то ми зможемо це питання вирішити”, – розповів Шостак на саміті Business Wisdom Summit у Києві в середу.
За словами Шостака, незважаючи на незначний відтік клієнтів, його бізнес демонструє зростання: в онлайні торік зростання становило майже 100%, у ритейлі – 30%. Крім того, ведеться будівництво нових логістичних хабів у Києві, Львові, Дніпрі.
Шостак зазначив, тоді як в Україні розвиток бізнесу гальмується через війну і складну економічну ситуацію, світовий бізнес зазнає змін і використовує нові можливості, зокрема штучний інтелект.
“Зараз ми фокусуємося на геополітиці, але в наступні 20 років ми зіткнемося з глобальними проблемами економіки, зміною спеціальностей, професій. Саме штучний інтелект зараз просуває найпотужніші зміни”, – вважає Шостак.
Як повідомлялося, у жовтні 2023 року 17 компаній, що перебувають в управлінні Шостака, у яких сумарно працює 30 тис. осіб, об’єдналися в “Тервін” (TERWIN). Ідеться про ТОВ “Омега”, “Руш”, “Тервін Груп”, “Тіксід”, “Таврія Хаб”, “Миттєва”, “Формсайт”, “Дігамма”, “Мілтон-Групп”, “Салтора Плюс”, “Фірма “Аріант”, “Нове Будівництво 2017”, “Альтаїр Д”, “Апекс Н”, “Аспект Д”, “Латтеро”, БО “Благодійний Фонд “Руслана Шостака”. Сумарні активи корпорації оцінюють у $1,6 млрд. Сукупний виторг компаній у довоєнний період сягав $2 млрд, а 2023 року очікували на рівні $1,7 млрд.
У листопаді 2023 року Шостак і СЕО UkraineInvest Сергій Цівкач підписали меморандум про подальший супровід проєкту будівництва логістичних хабів у чотирьох областях України (Одеській, Львівській, Дніпропетровській, Київській) із загальним обсягом інвестицій понад $500 млн.
БИЗНЕС, дефіцит кадрів, ІНВЕСТИЦІЇ, корпорація TERWIN, ТЕХНОЛОГІЇ, УКРАЇНА
Кількість страхових компаній України в березні 2024 року не змінилася і станом на кінець місяця на ринку працюють 86 ризикових страховиків, 12 спеціалізуються на страхуванні життя, один страховик зі спеціальним статусом (“Експортно-кредитне агентство”), повідомляється на сайті НБУ. При цьому до реєстру включено двох страхових брокерів.
Загалом кількість учасників небанківського фінансового ринку в березні скоротилася з 1060 (станом на 29 лютого 2024 року) до 1056 (станом на 31 березня 2024 року).
Заступник керівника Офісу Президента Ігор Жовква провів розмову з дипломатичним радником Прем’єр-міністра Португальської Республіки Жоржем Монтейру в режимі відеозв’язку, повідомляє пресслужба президента України у вівторок.
Ігор Жовква подякував Жорже Монтейру за незмінну підтримку Португалією боротьби нашої країни з російською агресією.
“Цінуємо практичну участь Португалії в танковій, авіаційній коаліціях і коаліції морських можливостей. Важливо, щоб обсяги та темпи військової підтримки продовжили збільшуватися”, – наголосив Ігор Жовква.
Під час розмови заступник керівника Офісу Глави держави поінформував Жоржа Монтейру про ситуацію на фронті та нагальні військові потреби України.
Співрозмовники домовилися розпочати переговори щодо укладення двосторонньої безпекової угоди на виконання спільної декларації “Групи семи” про підтримку України в найближчому майбутньому.
Окрему увагу приділили підтримці Португалією Української формули миру, а також європейських та євроатлантичних прагнень нашої держави. Жорж Монтейру відзначив прогрес України у здійсненні реформ, необхідних для її майбутнього членства в ЄС і HATO.
Як повідомлялося раніше, президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Португалії Луїш Монтенегро дали доручення розпочати роботу над підготовкою угоди про безпеку.
Україна та Угорщина погодили відкриття пункту пропуску (ПП) “Велика Паладь – Надьгодош” для легкового транспорту, повідомила прес-служба Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінвідновлення) в понеділок.
Крім того, країни домовилися про можливість руху порожніх вантажівок масою понад 7,5 тонн на ПП “Лужанка – Берегшурань”.
Відповідні зміни до Угоди між урядами країн щодо контролю прикордонного руху підписали віцепрем’єр із відбудови України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков і посол Угорщини в Україні Хеізера Антала.
Уточнюється, що досягнуті домовленості з Угорщиною потребують ратифікації для початку їхньої дії.
“Підписані зміни до Угоди з Угорщиною дають нам змогу почати планування проєктних та інфраструктурних робіт для запуску нового ПП “Велика Паладь – Надьгодош” і забезпечення руху порожніх вантажівок на “Лужанці””, – сказав Кубраков.
За його словами, також розглядається можливість будівництва нового вантажного ПП “Дийда – Берегдароц” для збільшення пропускної спроможності українсько-угорського кордону.
Кубраков також зазначив, що Україна працює над початком переговорів про запровадження спільного митного та прикордонного контролю з Угорщиною.
“Це дасть нам змогу прискорити контрольні процедури та знизити час на перетин кордону”, – наголосив Олександр Кубраков.
На кордоні з Угорщиною діють 5 автомобільних пунктів пропуску. Пропускати вантажівки масою понад 7,5 тонн може тільки “Чоп – Захонь”. Туди прямують як завантажені транспортні засоби, так і порожні. Щодня “Чоп – Захонь” перетинає на виїзд з України близько 220 вантажівок.
