Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України в п’ятницю, Україна знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 13,8% – до $406 тис. (у квітні – $124 тис.), імпорт олова та виробів зріс на 10,2% – до $887 тис. (у квітні – $267 тис.). Експорт свинцю та виробів з нього знизився на 35,3% – до $3,537 млн.
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 65,2% – до $989 тис., імпорт олова та виробів із нього – на 23%, до $2,728 млн. Експорт олова та виробів становив $159 тис. проти $424 тис. за 2022 рік.
Експорт цинку за 2022 рік становив $1,331 млн, тоді як 2021 року він становив $550 тис. Експорт олова і виробів у 2022 році становив $424 тис. проти $346 тис. за попередній рік.
Свинець йде на виготовлення куль і дробу. Він входить до складу багатьох сплавів, наприклад, сплавів для підшипників, друкарського сплаву, олов’яносвинцевого припою, бронз і латуні.
Олово часто використовують як захисне покриття, завдяки цим властивостям. Є основним складником припоїв і бабітів, типографічних сплавів і бронз.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, Україна в січні-квітні 2024 року збільшила імпорт алюмінію та виробів із нього – на 26,6%, до $136,761 млн (у квітні – $38,235 млн). Експорт алюмінію та виробів із нього за перші чотири місяці 2024 року зріс на 5% порівняно з порівнянним періодом роком раніше – до $33,008 млн (у квітні – $9,608 млн).
Крім того, Україна за 2023 рік збільшила імпорт алюмінію і виробів з нього на 7,7%, до $366,463 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього торік зріс на 0,7% порівняно з 2022 роком – до $97,616 млн. Крім того, Україна 2022 року скоротила імпорт алюмінію та виробів із нього – на 33,4%, до $340,398 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього за 2022 рік знизився на 42,7% порівняно з 2021 роком – до $96,972 млн.
Алюміній широко застосовується як конструкційний матеріал. Основні переваги алюмінію в цій якості – легкість, податливість штампуванню, корозійна стійкість, висока теплопровідність, неотруйність його сполук. Зокрема, ці властивості зробили алюміній надзвичайно популярним у виробництві кухонного посуду, алюмінієвої фольги в харчовій промисловості та для пакування. Перші ж три властивості зробили алюміній основною сировиною в авіаційній та авіакосмічній промисловості (останнім часом його витісняють композитні матеріали, насамперед вуглеволокно). Після будівництва та виробництва упаковки – алюмінієвих банок і фольги – найбільшою галуззю-споживачем металу є енергетика.
Українські підприємства в січні-квітні 2024 року, згідно з митною статистикою, збільшили імпорт нікелю та виробів на 60,1% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до $8,484 млн (у квітні – $787 тис. млн).
Україна за 2023 рік знизила імпорт нікелю та виробів на 74,2% порівняно з 2022 роком – до $15,391 млн. Україна у 2022 році скоротила імпорт нікелю та виробів з нього на 49,9% порівняно з 2021 роком – до $59,754 млн.
Основна сфера застосування нікелю – металургія. У ній він задіяний у виробництві високолегованих нержавіючих сталей. Додаючи в розплав заліза нікель, металурги отримують міцні та пластичні сплави, які мають підвищену корозійну стійкість і стійкість до високих температур.
У неділю, 19 травня, в Україні в західних, північних, вдень і в центральних областях місцями невеликі короткочасні дощі, грози; на решті території без опадів, повідомляє Укргідрометцентр. Вітер переважно південно-східний, 7-12 м/с.
Температура вночі 9-14°, вдень 21-26°.
У Києві 19 травня місцями невеликий короткочасний дощ, гроза. Вітер переважно південно-східний, 7-12 м/с.
Температура вночі 11-13°, вдень 23-25°.
Перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко за підсумками візиту до Аргентини та Чилі цього тижня відзначила наявність спільного інтересу до інвестицій і повідомила про перспективу укладення двосторонніх угод про вільну торгівлю.
“Знаємо, що вже є інтерес компаній із фармацевтичного, агросектору, переробної промисловості, які хочуть поглиблювати співпрацю з Україною. Сприяти цьому може й угода про вільну торгівлю з Аргентиною, над якою ми зараз працюємо. Співпраця з Аргентиною виходить на якісно новий рівень”, – цитуються слова Свириденка в прес-релізі Міністерства економіки в четвер.
Як зазначила перший віце-прем’єр у соцмережі X за підсумками зустрічі з міністром економіки Аргентини Луїсом Капуто, між країнами багато спільного: від структур економіки до підходів до організації управління. За її словами, сторони домовилися про проведення в жовтні цього року засідання Спільної українсько-аргентинської міжурядової українсько-аргентинської міжурядової комісії з торговельно-економічного співробітництва. Востаннє воно відбувалося 18 років тому. Крім того, розглядається можливість проведення українсько-аргентинського бізнес-форуму, зазначається в релізі Міністерства.
“Ця країна – лідер стратегічно важливого для нас регіону Латинської Америки, тому посилення присутності України на порядку денному – внесок як у розвиток бізнес-зв’язків, так і безпекових проєктів”, – резюмувала Свириденко.
Вона нагадала, що Аргентина виділила Україні 16 пакетів гуманітарної допомоги на $600 тис., і наразі в країні проживає до півмільйона українців.
Крім того, представники Мінекономіки зустрілися з Аргентинською палатою торгівлі та послуг (САС) і Аргентино-українською палатою торгівлі та промислу (CAUCI) і запросили бізнес і представників держави взяти участь в Ukraine Recovery Conference (URC-2024), яка відбудеться 11-12 червня в Берліні.
“(…) На порядку денному – Перший Глобальний саміт миру, ініційований президентом Володимиром Зеленським, посилення бізнес-зв’язків, поглиблення співробітництва в оборонній сфері, підтримка української енергетичної системи на тлі системних обстрілів Росією наших енергетичних потужностей”, – акцентувала перший віцепрем’єр.
Зазначається, що українська сторона також запросила лідерів Аргентини долучитися до Глобального Саміту миру та стати співкерівником робочої групи щодо одного з пунктів Формули миру.
Після Аргентини українська делегація, до якої також входять міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишин, заступник міністра економіки Олексій Соболєв, торговий представник України Тарас Качка, заступник міністра оборони Дмитро Клименков, а також представник уповноваженого з питань рівних прав і свобод прав національних меншин, політичних і релігійних поглядів Михайло Спасів, вирушила до Чилі.
“Перший візит високопоставленої української делегації до Чилі за 19 років”, – наголосила Свириденко в соцмережі X. Вона запросила також чилійський бізнес і представників держави на URC-2024 у Берліні, пообіцявши їм дуже конкретні проєкти від партнерів.
“У нас багато спільного з Чилі, особливо в гірничодобувній промисловості та виробництві критично важливих матеріалів. Сподіваємося на поглиблення співпраці в цій галузі. Ми також обговорили питання логістики. Наступним кроком нашої співпраці є поглиблення діалогу на рівні торгово-промислових палат наших країн”, – зазначила перший віцепрем’єр.
На зустрічі з міністром економіки Чилі Ніко Грау Свириденко повідомила про зацікавленість в обміні досвідом із залучення інвестицій з обох сторін, вказавши, що вже є приклад української компанії, яка інвестувала в Чилі.
“Галузі, в яких ми бачимо найбільший потенціал для зростання, – це гірничодобувна промисловість, особливо з точки зору критично важливих матеріалів, агропромисловий комплекс і цифровізація. Також Чилі має багатий досвід розвитку державно-приватного партнерства і готова ним поділитися”, – зазначила перший віцепрем’єр.
На зустрічі з міністром закордонних справ Чилі Альберто Клавереном Свириденко, за її словами, запросила й чилійських лідерів долучитися до першого Глобального саміту миру, зокрема, очолити четвертий пункт формули миру, що стосується повернення українських дітей, незаконно депортованих Росією. Вона подякувала президенту Чилі Габріелю Борічу, який висловив готовність приєднатися до Саміту.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук 13-15 травня перебуває з офіційним візитом у Туреччині.
Як повідомила прес-служба апарату українського парламенту, Стефанчук проведе низку двосторонніх зустрічей і переговорів в Анкарі, зокрема з головою Великих Національних Зборів Туреччини Нуманом Куртулмушем.
Під час зустрічей буде порушено теми реалізації Формули миру президента України Володимира Зеленського, відновлення України, зокрема, залучення Туреччини до процесу реконструкції.
“Метою візиту є поглиблення стратегічного співробітництва між Україною та Туреччиною, розширення міжпарламентського співробітництва, а також подолання негативних наслідків російської агресії, що загрожує стабільності та розвитку в Чорноморському регіоні”, – ідеться в повідомленні пресслужби.
