Фонд державного майна (ФДМ) України продав на аукціоні в системі “Прозорро.Продажі” продав Холмінський спиртовий завод у Чернігівській області за 45 млн грн, що в 2,9 раза вище за стартову ціну, повідомив голова ФДМ Віталій Коваль.
“За об’єкт змагалися троє учасників. Його вартість зросла в 2,9 раза від початкової”, – написав він у Facebook і додав, що ФДМ продовжить роздержавлення спиртової галузі.
Глава ФДМ уточнив, що перераховані переможцем торгів кошти до держбюджету будуть спрямовані на фінансування Сил оборони України.
Згідно з даними “Прозорро.Продажі” переможцем аукціону стало ТОВ “Термінал Фрост”.
За даними онлайн-ресурсу youcontrol.com.ua, підприємство зареєстровано 2017 року в Києві. Спеціалізується на неспеціалізованій оптовій торгівлі, наданні фінансових і консалтингових послуг, наданні в оренду власного або орендованого майна. Статутний фонд підприємства – 155 тис. грн. Бенефіціар підприємства Анастасія Баштова.
Зазначено, що оператор поштового зв’язку або експрес-перевізник повинен подавати додатковий реєстр міжнародних поштових або експрес-відправлень у разі якщо на товари не встановлено вивізне мито або ж не поширюються обмеження, передбачені ст. 197 Митного кодексу.
Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев у Телеграмі висловив сподівання, що зазначені зміни допоможуть зменшити витрати бізнесу та прискорити логістику.
Як повідомлялося, Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №9456 про внесення змін до Митного кодексу України щодо митного оформлення біометану.
Прозорро.Продажі, УКРАЇНА, ФДМ, Фонд державного майна, Холмінський спиртовий завод
Польська влада домовилася з фермерами про дотації на тонну зерна і тимчасове закриття кордону з Україною з 1 квітня для транзиту деяких сільськогосподарських продуктів, повідомляє polskieradio24.pl.
За інформацією видання, документ підписали представники фермерів-протестувальників, міністр сільського господарства Чеслав Секерський і державний секретар міністерства Міхал Колодзейчак.
Домовленість передбачає збереження нинішнього ембарго на сільськогосподарську продукцію з України, що діє з середини вересня минулого року. Воно стосується, зокрема, пшениці, кукурудзи, пшеничного борошна, ріпаку та соняшнику.
Крім того, міністр сільського господарства має звернутися до Ради міністрів Європейського Союзу з проханням призупинити транзит цих продуктів через польську територію з 1 квітня цього року.
Обидві сторони в підписаному документі також вважають за необхідне розробити детальні правила торгівлі агропродовольчими товарами між Польщею та Україною, але також наголошують, що складна ситуація в сільському господарстві є результатом агресії Росії проти України.
Представники фермерів в угоді декларують підтримку урядом своєї країни змін до “Зеленої угоди”. Йдеться, насамперед, про заміну обов’язкового переведення на добровільну екосхему та спрощення інших правил для фермерів.
влада, ЗЕРНО, КОРДОН, ПОЛЬЩА, транзит продукти, УКРАЇНА, Фермеры
Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко провів зустріч із послом Словацької Республіки в Україні Мареком Шафіном, під час якої сторони обговорили питання двостороннього співробітництва, повідомляє прес-служба відомства.
“Ігор Клименко провів зустріч із Надзвичайним і Повноважним Послом Словацької Республіки в Україні Мареком Шафіном. Обговорили питання двостороннього співробітництва та підтримку України у протистоянні російській збройній агресії. Зокрема: Передачу машин механізованого розмінування Bozena для ДСНС восени цього року, що полегшить процес розмінування Херсонщини”, – йдеться в повідомленні, опублікованому в телеграм-каналі у вівторок.
Крім цього, сторони обговорили пошук родичів людей, які зникли безвісти, обмін досвіду з міжнародними партнерами в цій сфері, а також підготовку угод про реадмісію, боротьбу зі злочинністю та взаємодію в галузі хімічної, екологічної та ядерної безпеки на кордоні.
Також співрозмовники обговорили питання міграційної політики, адже наразі у Словаччині офіційно перебувають близько 130 тис. громадян України.
У зустрічі також узяли участь заступниця глави МВС Катерина Павличенко, Аташе у справах поліції, офіційний представник МВС Словаччини при Посольстві Словацької Республіки в Україні Людвік Шолтес і представники міністерства.
Ігор Клименко, Марек Шафін, Міністр внутрішніх справ, СЛОВАЧЧИНА, УКРАЇНА
Країни ЄС поки не змогли домовитися про верхню межу безмитного імпорту українського зерна, а також про необхідність поширити обмеження на іншу продукцію з України, повідомляє німецьке видання n-tv. “У дебатах щодо верхньої межі безмитного імпорту українського зерна 27 країн ЄС продовжують розходитися в думках”, – зазначає видання.
Німецькі ЗМІ посилаються на інформацію європейських дипломатів, які стверджують, що серед країн-членів також немає однозначної більшості щодо пропозиції Європарламенту поширити запропоновані Єврокомісією в січні обмеження на м’ясо птиці, яйця і цукор з України.
Кореспондентка “Польського радіо” в Брюсселі Беата Пломецька також підтвердила, що Європейський парламент під впливом протестів фермерів по всій Європі минулого тижня підтримав поправку до регламенту про Автономні торговельні заходи, представлену євродепутатом від Польщі Анджеєм Галицьким.
Депутати Європарламенту погодилися запровадити обмеження на імпорт чутливих товарів, зокрема мед, низку зернових культур, м’ясо птиці, курячі яйця та цукор.
Польща також лобіює посилення вимог до квотування обсягів імпорту українських чутливих агротоварів завдяки використанню даних щодо українського імпорту не лише за 2022-2023 роки, а й 2021 рік, до повномасштабного вторгнення Росії, коли не було масових поставок сільгосппродукції з України.
“Однак ця підтримка відсутня серед держав-членів. Тільки Польща і “прифронтові” країни вимагають, щоб вимоги Європарламенту були враховані. У кращому разі більшість країн хочуть скоротити з трьох тижнів до двох термін повноважень Комісії щодо запровадження заборони на ввезення до ЄС продукції, імпорт якої дестабілізує ринкову ситуацію”, – підкреслило “Польське радіо”. Переговори щодо можливого обмеження імпорту української агропродукції в Європейській Раді заплановані на вечір вівторка.
Як повідомлялося, у багатьох країнах ЄС із січня 2024 року відбуваються масові акції протестів фермерів, які висловлюють невдоволення “зеленим” курсом Єврокомісії та подорожчанням матеріально-технічних ресурсів. Одна з їхніх вимог – посилення контролю за нібито недобросовісною конкуренцією з боку України. Фермери стверджують, що українська продукція, яка колись прямувала в Африку або на Близький Схід, тепер залишається в Європі, підриваючи позиції місцевих виробників. Вони також вказують, що українські виробники не підпадають під вищі екологічні та соціальні стандарти ЄС.
В Україні стартувала робота неурядової Національної асоціації з гуманітарного розмінування, повідомила її голова Мері Акопян у понеділок під час презентації асоціації.
“Ключова місія асоціації полягатиме у сприянні якнайшвидшому та професійному очищенню територій України від вибухонебезпечних предметів із залученням усіх зацікавлених стейкхолдерів, включно з виробниками протимінного обладнання, акредитованими операторами розмінування, державними структурами”, – заявила вона.
Серед основних напрямів діяльності Акопян виокремила об’єднання зусиль і комунікацію з державними органами влади з питань гуманітарного розмінування, розроблення рекомендацій щодо вдосконалення нормативно-правового забезпечення у сфері гуманітарного розмінування, сприяння підвищенню якості профпідготовки спеціалістів галузі, розроблення, обговорення та внесення пропозицій щодо обґрунтованих видів класифікаторів, стандартів, експлуатаційної надійності та безпеки розмінування, підвищення обізнаності населення,
Першочерговим завданням асоціації стане підготовка державного професійного стандарту нової професії “Сапер з гуманітарного розмінування”, а також створення системи та методології підготовки таких саперів, підготовка змін до закону України про “Протимінну діяльність” та комунікація зі ЗМІ.
Як наголосив заступник міністра економіки Ігор Безкаравайний, Національна асоціація з гуманітарного розмінування є ініціативою, яка походить від бізнесу та громадянського суспільства і може стати передумовою для формування в державі ринку розмінування.
Зокрема, за його словами, наразі в країні функціонують 32 оператори з гуманітарного розмінування, з них близько 20 є українськими у статусі Товариств з обмеженою відповідальністю.
“Це свідчить про те, що український бізнес іде у сферу розмінування, готовий вкладати ресурси, гроші, розвиватися в цьому напрямі та розвивати ринок”, – сказав заступник міністра.
Своєю чергою, посол Японії в Україні Кунінорі Мацуда заявив, що одним із пріоритетів діяльності японського уряду є якраз надання Україні допомоги у сфері гуманітарного розмінування.
“Ми 25 років працюємо з камбоджійським центром із розмінування. Ми напрацювали багато методологій і будемо ділитися власними напрацюваннями і технологіями з Україною… Японія буде підтримувати весь український сектор розмінування доти, доки остання міна в Україні не буде розмінована”, – сказав він.
Він нагадав, що японський уряд уже передав Україні 30 спецтракторів, десятки вагонів і пікапів для визначення місцезнаходження мін, і ще 22 спецмашини для розмінування буде передано в червні поточного року.
Як повідомив начальник Головного управління протимінної діяльності Міноборони Руслан Берегуля, від початку повномасштабного російського вторгнення в Україні від вибухонебезпечних предметів постраждали 950 осіб. З них 289 загинули і 661 дістали поранення або каліцтва.
Чистий продаж доларів Національним банком України (НБУ) зріс зі $133,7 млн, мінімального значення за останні 11 місяців, до $262,6 млн цього тижня, свідчать дані регулятора.
Згідно з ними, продаж валюти збільшився зі $156,8 млн до $263,0 млн, тоді купівля знову впала майже до нуля, хоча за два попередні тижні Нацбанку після тривалої перерви вдалося придбати на ринку понад $50 млн.
Офіційний курс гривні за підсумками тижня ослаб майже на 66 коп. – з 38,1410 грн/$1 до $38,7998 грн/$1 – мінімального рівня в історії нацвалюти. Водночас учасники ринку зазначають, що падіння відбувалося за відносно невеликого обсягу торгів.
На готівковому ринку курс гривні слідував за курсом на міжбанку, проте з меншою амплітудою: сильне ослаблення в перші три дні і відносна стабілізація наприкінці тижня. У результаті за тиждень він знизився приблизно на 33 коп. – з 38,53 грн/$1 до 38,86 грн/$1. При цьому, згідно з даними НБУ, незважаючи на ослаблення курсу в першій половині тижня, негативне сальдо між обсягами купівлі населенням валюти та її продажу в ці дні скорочувалося: з $28,6 млн у понеділок до $10,3 млн у середу…
Представники Нацбанку на пресконференції 14 березня повідомили, що до кінця квітня очікують на зовнішнє фінансування в обсязі $10 млрд або більше, що дасть змогу відновити резерви, тоді як до цього з початку року Україна отримала лише $1,2 млрд.
Водночас НБУ зазначив, що таке неритмічне зовнішнє фінансування не призведе до якихось шоків на валютному ринку.
Як повідомлялося, за підсумками лютого чистий продаж НБУ знизився до $1,50 млрд із $2,53 млрд у січні, $3,55 млрд у грудні та $2,45 млрд у листопаді.
Однак у лютому зовнішня підтримка становила лише близько $0,8 млрд, тому міжнародні резерви знизилися на 3,8%, або на $1,47 млрд, – до $37,05 млрд після того, як у січні вони впали на 4,9%, або на $1,98 млрд грн.
Нацбанк у січні знизив прогноз міжнародних резервів України на кінець 2024 року до $40,4 млрд із $44,7 млрд.
