Україна і Литва мають намір відновити пасажирські перевезення залізницею за маршрутом “Київ-Варшава-Вільнюс”, перенести ветеринарні та фітосанітарні інспекції транзитних вантажів з українсько-польських прикордонних переходів до порту Клайпеда і почати польоти українських авіакомпаній з аеропортів країни, повідомила заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Азархіна у Facebook.
Зазначені питання, за її словами, обговорювалися на засіданні Міжурядової українсько-литовської комісії з питань торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва під головуванням віцепрем’єр-міністра з відбудови України – міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Кубракова та міністра економіки та інновацій Литовської республіки Аушріне Армонайте.
“Щодо співробітництва у транспортній сфері – обговорили основні напрямки відновлення та розширення транспортного сполучення між Україною та Литвою. А саме: можливість відновлення пасажирських перевезень залізницею та подальшого розвитку маршруту “Київ-Варшава-Вільнюс”; двостороннє співробітництво із залученням інституцій ЄС щодо включення Ягодин-Дорогоуськ у Транс’європейську транспортну мережу; перенесення ветеринарної та фітосанітарної інспекцій транзитних вантажів із українсько-польських прикордонних переходів до порту Клайпеда; розроблення нових маршрутів перевезення вантажів через територію Польщі, що дасть можливість збільшити вантажообіг і розширити номенклатуру залізничних перевезень; розроблення нових маршрутів перевезення вантажів через територію Польщі, що дозволить збільшити вантажообіг і розширити номенклатуру залізничних перевезень”.
Зазначається, що, за даними литовської сторони, полегшення процедурних вимог на українсько-польському кордоні дасть змогу транспортувати в Клайпедський порт до 500 тис. т української сільськогосподарської продукції на рік. Також Литва планує встановити термінали зміни візків для залізничних колій, що також сприятиме збільшенню вантажообігу між країнами.
Крім розвитку залізничного сполучення, литовська сторона запропонувала українським авіакомпаніям розглянути питання про початок діяльності в Литві та участь у національних конкурсах на стратегічні напрямки.
“Ми домовилися поглибити співпрацю в авіаційній сфері та сподіваємося на відновлення авіаперевезень між Литвою та Україною найближчим часом”, – написала Азархіна.
Раніше Литва підтвердила необхідність субсидування Євросоюзом перевезень українського зерна через Клайпеду.
ВАРШАВА, ВІЛЬНЮС, КИЇВ, ЛИТВА, пасажирські перевезення, УКРАЇНА
У межах офіційного візиту президента України Володимира Зеленського до Болгарії підписано меморандум про взаєморозуміння між міністерствами енергетики України та Болгарії щодо співробітництва у сфері енергетики в присутності Зеленського та болгарського прем’єр-міністра Ніколо Денкова.
Як повідомляє пресслужба глави української держави, Документ підписали міністр енергетики України Герман Галущенко та міністр енергетики Болгарії Румен Радев.
“Меморандум спрямований на створення рамкових умов для поглиблення співробітництва в енергетичному секторі України та Болгарії на основі принципу взаємної вигоди та з урахуванням спільних інтересів і цілей обох країн”, – ідеться в повідомленні.
Україна і Болгарія зобов’язалися забезпечувати доступну енергію, а також підтримувати промисловий і регіональний розвиток, безпеку і добробут своїх народів, розширити співробітництво і загальну прихильність до захисту довкілля та пом’якшення наслідків зміни клімату, скорочення викидів вуглецю.
Зазначається, що сторони з урахуванням статусу України як кандидата на вступ до ЄС та зобов’язань Болгарії як держави-члена союзу, домовилися активізувати подальше взаємовигідне співробітництво у сфері ядерної енергетики, “зеленої” енергетики, водню, а також систем накопичення енергії та “розумних” мереж.
Пріоритетами у співпраці є обмін знаннями та досвідом для захисту енергетичної інфраструктури від фізичних, електромагнітних та кіберзагроз.
Як повідомлялося, болгарські парламентарії більшістю голосів делегували міністрові енергетики країни ведення переговорів з його українським колегою щодо можливості продажу Києву обладнання, що призначалося для АЕС “Белене”, інформує Болгарське національне радіо (БНР) у четвер.
Це рішення підтримали 135 депутатів, “проти” висловилися 57.
Раніше БНР повідомило, що Україна виявила інтерес до придбання реакторів, що призначалися для АЕС “Белене”.
Болгарія від реалізації цього проекту відмовилася у 2012 році.
Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) та Асоціація виробників молока (АВМ) проведуть дзеркальний страйк у відповідь на започаткований польськими фермерами протест проти транзиту через територію Польщі української сільгосппродукції та не пускатимуть в Україну польські вантажівки.
“На знак протесту проти дій польських сільськогосподарських виробників, які розпочали страйк і заблокували пункт пропуску (ПП) “Дорогуськ – Ягодин” для вантажів з українським зерном, вітчизняні сільгоспвиробники вирішили діяти дзеркально”, – наголошується у прес-релізі ВАР.
При цьому підкреслюється, що українські аграрії зайняли рішучу позицію щодо захисту своїх інтересів і вітчизняного агросектору. Під час страйку вони перекриють рух польським вантажівкам через чотири міжнародні пункти пропуску, а саме: ПП “Дорогуськ – Ягодин” з боку України, у смт Краковець біля ПП “Краковець-Корчова”, у с. Рата біля ПП “Рава-Руська” та у с.Шегині біля ПП “Шегині-Медика”.
Акція розпочнеться 10 червня о 10:00 і триватиме до 00:00 14 червня.
Як повідомлялося, протягом кількох днів польські фермери блокують ПП “Дорогуськ – Ягодин” на знак протесту проти напливу українського зерна на польський ринок.
Проїзд дозволено тільки для транспортних засобів із гуманітарною допомогою. У рамках акції протесту з Польщі в Україну за годину пропускають по дві вантажівки з гуманітарною допомогою, а з України в Польщу жодної.
За даними на ранок п’ятниці, близько 320 великовантажних автомобілів стояли в дев’ятигодинній черзі на виїзд із Польщі в Україну в пункті пропуску “Дорогуськ”. За даними української сторони, в електронній черзі на в’їзд до Польщі зареєстровано 3185 вантажівок.
Як очікується, польська акція протесту триватиме до опівночі понеділка.
Обсяг фактично виділеного Україні міжнародними партнерами в січні-травні 2023 року фінансування на покриття дефіциту становив $17,97 млрд порівняно з $32,14 млрд за минулий рік, повідомило Міністерство фінансів.
Згідно з оприлюдненими ним на сайті даними, на частку грантів припало $6,16 млрд, або 31,1%, зокрема $6 млрд надали США, $52 млн – Німеччина, $50 млн – Іспанія, а по $21 млн – Фінляндія та Ірландія.
Найбільшим кредитором України цього року виступає ЄС – $8,12 млрд, що вже перевищило показник за весь минулий рік, який становив $7,96 млрд.
Замикає трійку за обсягом виділеного цього року фінансування МВФ – $2,706 млрд проти $2,693 млрд минулого року.
Далі йдуть Канада з $1,76 млрд, а також Світовий банк і Великобританія – відповідно $0,55 млрд і $0,50 млрд.
Мінфін уточнив, що внутрішнє фінансування держбюджету за рахунок розміщення ОВДП за цей час становило $6,74 млрд.
Як повідомлялося, загалом 2023 року Україна розраховує на зовнішнє фінансування держбюджету в обсязі близько $42-42,5 млрд.
Державне авіаційне підприємство (ДАП) “Україна” 12 травня знову оголосило тендер на послуги обов’язкового авіаційного страхування цивільної авіації: обов’язкового страхування відповідальності експлуатанта цивільного повітряного судна комерційної авіації за шкоду, заподіяну третім особам, та відповідальності авіаційного перевізника за шкоду, заподіяну пасажирам і багажу; обов’язкового страхування цивільних повітряних суден; обов’язкового страхування членів екіпажу повітряного судна та іншого авіаційного персоналу.
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг страхування становить 23,392 млн грн.
Тендерна пропозиція забезпечується електронною банківською гарантією в 233,9 тис. грн.
Кінцевий термін подання тендерних пропозицій – 20 травня.
Як повідомлялося, аналогічний тендер із таким самим бюджетом було оголошено 28 квітня, після того як оголошений 9 березня тендер із бюджетом 17,1 млн грн не відбувся через відсутність пропозицій.
ДАП “Україна” створено з метою організації, забезпечення та виконання повітряних перевезень спеціальними рейсами вищих посадових делегацій України та інших держав по країні та за її межами з дотриманням вимог і правил, які передбачені у відповідних нормативних документах.
