Україна і Польща домовилися про відновлення транзиту української агропродукції. Він запрацює вночі з 20-го на 21 квітня 2023 року, повідомили у пресслужбі Мінагрополітики.
До транзиту буде застосовано додаткові заходи контролю, про які буде найближчим часом повідомлено учасників ринку публічно та в робочому порядку.
Перший заступник міністра закордонних справ України Еміне Джапарова наступного тижня відвідає Делі, де серед іншого обговорить надання додаткової гуманітарної допомоги, повідомляє The Hindu з посиланням на дипломатичні джерела.
“Україна запросила в Індії додаткову гуманітарну допомогу, включно з фармацевтичними препаратами, медичним обладнанням та енергетичним устаткуванням для ремонту енергетичної інфраструктури, пошкодженої під час війни, і очікується, що обидві сторони обговорять надання такої підтримки”, – вказується в повідомленні.
Також очікується, що Джапарова передасть прем’єр-міністру Індії Нарендрі Моді запрошення відвідати Київ.
Дипломатичні джерела повідомили, що остаточні домовленості все ще обговорюються, але підтвердили, що Еміне Джапарова, перша заступниця міністра закордонних справ, як очікується, прибуде до Делі в понеділок і проведе міжвідомчий діалог, а також вступить на зустріч із представниками ЗМІ й аналітичних центрів у столиці з метою заручитися підтримкою України в Індії”, – зазначає видання.
Рада директорів Міжнародного валютного фонду (МВФ) у п’ятницю затвердила виділення чотирирічної програми розширеного фінансування EFF на SDR11,6 млрд ($15,6 млрд) у межах загального пакету підтримки для України в розмірі $115 млрд, ідеться в повідомленні Фонду.
“Програма України (на 2023-2027 рр.), підтримувана EFF, спрямована на те, щоб закріпити політику утримання фіскальної, зовнішньої, цінової та фінансової стабільності і підтримати відновлення економіки, одночасно покращуючи управління і зміцнюючи інститути для сприяння довгостроковому зростанню в контексті післявоєнного відновлення і шляху України до ЄС”, – зазначив МВФ.
Фонд уточнив, що рішення ради директорів дозволяє негайно виділити близько SDR2 млрд (або $2,7 млрд).
Глава місії МВФ Гевін Грей уточнив журналістам, що перший перегляд програми очікується в червні-липні цього року, другий – до кінця жовтня, можливо, на початку листопада, а з 2024 року буде щоквартальним.
Згідно з релізом, очікується, що схвалення EFF залучить великомасштабне пільгове фінансування від міжнародних донорів і партнерів України, щоб допомогти розв’язати проблему платіжного балансу України, досягти середньострокової зовнішньої життєздатності та відновити стійкість боргу на перспективній основі як у базовому, так і в негативному сценарії.
МВФ зазначає, що з огляду на винятково високу невизначеність, з якою зіткнулася Україна, програма EFF передбачає двоетапний підхід. На першому етапі програми, запланованому на 2023-2024 роки, основна увага приділятиметься трьом цілям. Серед них, зокрема, зміцнення бюджету на 2023 рік і підтримка мобілізації доходів, зокрема за рахунок недопущення нових заходів, які можуть підірвати податкові надходження.
Крім того, йдеться про стійку дезінфляцію та стабільність обмінного курсу, зокрема завдяки підтримці достатніх валютних резервів, а також про сприяння довгостроковій фінансовій стабільності, зокрема через підготовку глибшої оцінки стану банківського сектору та подальше зміцнення незалежності центрального банку.
“Незалежні та ефективні інституції по боротьбі з корупцією допоможуть знизити корупційні ризики під час воєнного стану і зміцнити суспільну довіру та довіру донорів до майбутньої реконструкції”, – додає Фонд.
Він також зазначив, що в рамках програми на першому етапі будуть захищені соціальні витрати.
“Другий етап програми змістить акцент на більш амбітні структурні реформи для зміцнення макроекономічної стабільності, підтримки раннього повоєнного відновлення, а також підвищення стійкості та більш високих темпів довгострокового зростання, зокрема й у контексті цілей вступу України до ЄС”, – зазначив МВФ.
Згідно з релізом, очікується, що Україна повернеться до довоєнних засад політики, головним чином до гнучкого обмінного курсу та таргетування інфляції, одночасно підвищуючи продуктивність і конкурентоспроможність, зміцнюючи інституції та усуваючи вразливості фінансового й енергетичного секторів.
Крім того, податково-бюджетну політику буде зосереджено на найважливіших структурних реформах для гарантування середньострокових доходів за рахунок реалізації національної стратегії доходів поряд із поліпшенням управління держфінансами та впровадженням реформ управління держінвестиціями для підтримки післявоєнного відновлення.
“Ризики для програми EFF виключно високі. Успіх програми залежить від розміру, складу та термінів зовнішнього фінансування на пільгових умовах, щоб допомогти закрити дефіцит бюджету та зовнішнього фінансування і відновити стійкість боргу на перспективній основі відповідно до базового та негативного сценаріїв”, – зазначила перший заступник директора-розпорядника Гіта Гопінат.
Глава місії МВФ Гевін Грей уточнив, що крім $15,6 млрд Фонду, пакет підтримки передбачає $80 млрд від багатосторонніх і двосторонніх донорів, з яких $20 млрд у вигляді грантів і $60 млрд у вигляді пільгових кредитів, а також ще $20 млрд у вигляді відтермінування виплат за зовнішнім боргом.
За його словами, базовий сценарій передбачає завершення (англ. winding down – згортання) війни в середині 2024 року, тоді як негативний – до кінця 2025 року зі збільшенням потреб у фінансуванні до $240 млрд.
Водночас представник МВФ наголосив, що на цей рахунок у програмі передбачено додаткові гарантії з боку низки акціонерів Фонду, як привілейованих кредиторів, зокрема країн G7, Бельгії, Литви, Нідерландів, Польщі, Словаччини та Іспанії.
Прем’єр-міністр Словацької Республіки Едуард Хегер, прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович і прем’єр-міністр Словенії Роберт Ґолоб прибули до Києва, де візьмуть участь у саміті з нагоди річниці визволення Бучі. Як повідомляє словацьке агентство TASR, прем’єр-міністр Словацької Республіки Хегер у п’ятницю прибув в Україну, він зустрінеться з президентом Володимиром Зеленським.
Разом із Хегером в Україну прибув міністр оборони Словаччини Ярослав Надь. Час і місце зустрічі не повідомляються заздалегідь з міркувань безпеки.
Як заявив Хегер, Зеленський запросив його відвідати Україну в телефонній розмові після того, як Словаччина схвалила передачу Україні винищувачів МіГ-29.
Надь, зі свого боку, протягом дня має зустрітися зі своїм українським колегою Олексієм Резніковим.
Крім того, до Києва в п’ятницю вранці прибув прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович. Він планує зустрічі із Зеленським, прем’єр-міністром Денисом Шмигалем і головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком. Із хорватським прем’єром також прибув міністр у справах ветеранів Томо Медведь.
Як повідомляють на сайті хорватського уряду, разом із Зеленським, Хегером, Голобом і президентом Молдови Маєю Санду вони візьмуть участь у саміті “Буча – відповідальність Росії за злочини в Україні” в Києві з нагоди річниці визволення Бучі (Київська обл.). Після цього відбудеться спільна пресконференція.
Це другий візит Пленковича в Україну від початку російської агресії 24 лютого 2022 року. У травні минулого року він зустрівся в Києві з керівництвом України, відвідав Ірпінь і Бучу.
Словенська газета Delo, зі свого боку, повідомила про прибуття в п’ятницю до Києва прем’єр-міністра Словенії Роберта Голоба. Він також має намір зустрітися із Зеленським.
Для прем’єр-міністра Словенії це перший візит в Україну після приходу до влади. Його мета – підтвердити підтримку України, яка з лютого минулого року є жертвою російської агресії.
Голоба також приймуть Шмигаль і Стефанчук .
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук відвідає з офіційним візитом Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії 27-28 березня.
Як повідомила пресслужба апарату Верховної Ради, програма візиту передбачає зустрічі з депутатами парламенту Великої Британії. Зокрема, Стефанчук поспілкується з головою палати громад Ліндсеєм Гойлом і лордом-спікером палати лордів Д.Ф.Макфолом, членами обох палат парламенту, представниками групи дружби “Велика Британія – Україна” та ініціативної групи “Консерватори – друзі України”.
Заплановано також низку двосторонніх зустрічей: з прем’єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком та екс-прем’єр-міністром Великої Британії, депутатом парламенту Борисом Джонсоном.
Під час візиту буде підписано меморандум про взаєморозуміння між апаратами Верховної Ради та палати громад парламенту Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.
Дію Угоди між Україною та ЄС про лібералізацію вантажних перевезень пролонговано до 30 червня 2024 року: документ, підписаний у червні 2022 року, скасував необхідність отримання українськими перевізниками відповідних дозволів для здійснення двосторонніх і транзитних перевезень до держав ЄС.
Як повідомив віцепрем’єр – голова Мінвідновлення Олександр Кубраков у Facebook, відповідної домовленості було досягнуто на першому засіданні спільного комітету Угоди про вантажні перевезення автомобільним транспортом.
“За перший рік домовленість довела свою практичну ефективність. За період її дії обсяги двосторонніх і транзитних автомобільних вантажоперевезень зросли більш ніж на 50%”, – зазначив він.
Після підписання угоди 29 червня 2022 року кількість перевізників, які перетинали кордон у напрямку ЄС, порівняно з аналогічним періодом 2021 року збільшилася на 53%, а сама кількість перетинів – на 43%.
Віцепрем’єр наголосив на потенціалі подальшого зростання, зокрема, за рахунок спільного з європейськими партнерами розвитку необхідної логістичної інфраструктури на кордоні. Він нагадав, що від початку повномасштабного вторгнення було відкрито два нові пункти пропуску на кордоні з Румунією, а також пункт контролю на тимчасовій інфраструктурі для пропуску порожніх вантажних транспортних засобів на кордоні з Польщею. Крім того, розширено пропускну спроможність пункту “Краковець – Корчова” та впорядковано роботу пункту “Ягодин – Дорогуськ” на кордоні з Польщею.
“Ефективна реалізація “транспортного безвізу” наближає нас до нашої головної зовнішньополітичної мети – набуття членства в ЄС”, – підкреслив Кубраков.
Віцепрем’єр нагадав, що угода також спрощує процедуру визнання водійських документів: Україна та ЄС звільнили власників водійських прав, виданих однією зі сторін, від вимоги мати міжнародне водійське посвідчення.
