Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Чистий продаж доларів Нацбанком за тиждень становив понад $260 млн

Чистий продаж доларів Національним банком України (НБУ) зріс зі $133,7 млн, мінімального значення за останні 11 місяців, до $262,6 млн цього тижня, свідчать дані регулятора.

Згідно з ними, продаж валюти збільшився зі $156,8 млн до $263,0 млн, тоді купівля знову впала майже до нуля, хоча за два попередні тижні Нацбанку після тривалої перерви вдалося придбати на ринку понад $50 млн.

Офіційний курс гривні за підсумками тижня ослаб майже на 66 коп. – з 38,1410 грн/$1 до $38,7998 грн/$1 – мінімального рівня в історії нацвалюти. Водночас учасники ринку зазначають, що падіння відбувалося за відносно невеликого обсягу торгів.

На готівковому ринку курс гривні слідував за курсом на міжбанку, проте з меншою амплітудою: сильне ослаблення в перші три дні і відносна стабілізація наприкінці тижня. У результаті за тиждень він знизився приблизно на 33 коп. – з 38,53 грн/$1 до 38,86 грн/$1. При цьому, згідно з даними НБУ, незважаючи на ослаблення курсу в першій половині тижня, негативне сальдо між обсягами купівлі населенням валюти та її продажу в ці дні скорочувалося: з $28,6 млн у понеділок до $10,3 млн у середу…

Представники Нацбанку на пресконференції 14 березня повідомили, що до кінця квітня очікують на зовнішнє фінансування в обсязі $10 млрд або більше, що дасть змогу відновити резерви, тоді як до цього з початку року Україна отримала лише $1,2 млрд.

Водночас НБУ зазначив, що таке неритмічне зовнішнє фінансування не призведе до якихось шоків на валютному ринку.

Як повідомлялося, за підсумками лютого чистий продаж НБУ знизився до $1,50 млрд із $2,53 млрд у січні, $3,55 млрд у грудні та $2,45 млрд у листопаді.

Однак у лютому зовнішня підтримка становила лише близько $0,8 млрд, тому міжнародні резерви знизилися на 3,8%, або на $1,47 млрд, – до $37,05 млрд після того, як у січні вони впали на 4,9%, або на $1,98 млрд грн.

Нацбанк у січні знизив прогноз міжнародних резервів України на кінець 2024 року до $40,4 млрд із $44,7 млрд.

, , ,

Негативне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні скоротилося майже на 12%

Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні 2024 року скоротилося на 11,7% порівняно з аналогічним місяцем 2023 року – до $1,678 млрд із $1,9 млрд, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у п’ятницю. Згідно з її даними, експорт товарів з України в січні 2024 року порівняно із січнем 2023 року зріс на 8,2% – до $3,4 млрд, імпорт – на 0,7%, до $5,078 млрд.

Держстат уточнив, що в січні-2024 порівняно з груднем-2023 сезонно скоригований обсяг експорту зріс на 7,4% – до $3,47 млрд, а імпорту практично не змінився, становивши $5,536 млрд.

Сезонно скориговане сальдо зовнішньої торгівлі в січні-2024 року було негативним і становило $2,066 млрд, у грудні-2023 року також зафіксовано негативне сальдо – $2,304 млрд.

Коефіцієнт покриття експортом імпорту в січні 2024 року становив 0,67 (у січні 2023 року – 0,62).

Держстат уточнив, що зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами зі 191 країни світу. Аналітичний центр Experts Club представив відео аналіз про основні тенденції в економіці України та світу – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=vN_Jp0fh8u1xN_U2

, , ,

Глава Офісу президента України провів зустріч із послом Індії

Глава Офісу президента України Андрій Єрмак провів зустріч із послом Індії в Україні Харшем Кумаром Джейном, під час якої співрозмовники обговорили напрямки подальшої взаємодії, зокрема, в питанні встановлення справедливого миру в Україні, повідомляється на сайті президента України в четвер.
“Глава Офісу президента високо оцінив участь заступника радника з питань національної безпеки прем’єр-міністра Індії Вікрама Місрі в четвертій зустрічі радників з питань національної безпеки та політичних радників лідерів держав у Давосі щодо реалізації Української формули миру”, – йдеться в повідомленні.
Очільник Офісу глави Української держави поінформував посла про підготовку першого Глобального саміту миру у Швейцарії на рівні лідерів держав і наголосив на важливості залученості Індії до цього процесу разом з іншими партнерами України, зокрема з країнами “Великої сімки” та Глобального Півдня.
“Ми стоїмо на позиції чесних, відкритих консультацій, адже налаштовані на рішення з урахуванням рекомендацій партнерів, зокрема, ваших. Саміт миру дуже важливий для нас. Будемо щасливі бачити представника Індії”, – сказав Єрмак.

, , , ,

В Україні стартувала реєстрація на національний мультипредметний тест

В Україні стартувала реєстрація на національний мультипредметний тест (НМТ) у 2024 році.

“Відсьогодні розпочинається реєстрація для участі в національному мультипредметному тесті (НМТ). Триватиме вона до 11 квітня включно. Цього року Український центр оцінювання якості освіти проводить реєстрацію в безпаперовій формі”, – ідеться в повідомленні пресслужби Міністерства освіти і науки.

Зазначається, що за допомогою спеціального сервісу вступникам потрібно самостійно створити персональний кабінет і виконати в ньому низку дій.

Зокрема, необхідно: зазначити реєстраційні дані (контактну інформацію, категорію “випускник поточного року” або “випускник минулих років”, зазначити на необхідність створення особливих (спеціальних) умов, обрати із запропонованих переліків навчальний предмет на вибір і населений пункт в Україні або за кордоном, де планується проходити НМТ, а також мову складання предметів сертифікаційної роботи); завантажити сканкопії чи фотокопії реєстраційних документів; надіслати внесену інформацію і копії документів на опрацювання до регіонального центру оцінювання якості освіти та освіти в Україні.

Як повідомлялося, НМТ у 2024 році міститиме три обов’язкові предмети (українська мова, математика та історія України 16-21 століть) і один на вибір абітурієнта (іноземна мова (англійська, німецька, французька, іспанська), біологія, фізика та хімія, українська література та географія). Тестування відбуватиметься під час основних (14 травня – 25 червня) та додаткових сесій (11-19 липня).

, ,

Посли країн-членів ЄС затвердили виділення 5 млрд євро військової допомоги для України

Посли країн-членів Європейського союзу затвердили виділення 5 млрд євро військової допомоги для України в рамках європейського Фонду миру.

Відповідне рішення ухвалили в середу в Брюсселі в рамках засідання Комітету постійних представників, повідомляє бельгійське головування на своїй сторінці в соцмережі Х.

“Угода! Посли ЄС у принципі погодилися на реформу Європейського фонду миру, щоб підтримати Україну бюджетом у 5 мільярдів євро на 2024 рік. Європейський союз, як і раніше, сповнений рішучості надати довгострокову підтримку Україні та гарантувати, що країна отримає військову техніку, необхідну їй для самозахисту”, – повідомило головування.

, , ,

Польська асоціація виробників цукру пропонує зменшити на 10% доступ цукру з третіх країн до ЄС, щоб віддати цю частку Україні

Європейському Союзу потрібно подумати про скорочення доступу на європейський ринок цукру з третіх країн хоча б на 10%, тоді для українського цукру в ЄС було б місце, що не дало б змоги цьому ринку зруйнуватися, повідомив директор Національної асоціації виробників цукрових буряків Польщі Рафал Страхота в програмі “Між Брюсселем і Києвом” на farmer.pl.

“Європейський Союз відкрив ринок в останні роки. Він підписав низку торговельних угод з різними третіми країнами. Я знаю, що це складно, але якби ми скоротили доступ на ринок Євросоюзу хоча б на десяток відсотків, для українського цукру було б достатньо місця, і водночас це не зруйнувало б ринок ЄС”, – сказав він.

Директор галузевої асоціації зазначив, що ніхто в Європейському Союзі не торкнувся цієї теми.

Страхота нагадав, що в Європейській Комісії розробляється постанова про захисні заходи, яка передбачає введення ліміту на імпорт цукру з України з урахуванням експортних даних, які базуються на 2022-2023 роках. Якщо брати ці дані, за підрахунками Страхоти, Україні дозволять поставляти до Польщі 320 тис. тонн цукру на рік.

“Це занадто багато”, – констатував він.

За даними Національної асоціації виробників цукрових буряків Польщі, у 2023-2024 році структура імпорту Польщею цукру мала такий вигляд: 32% припадає на частку України, 23% – на Бразилію, 9% – на Есватіні, по 7% – на Маврикій і Колумбію, 18% – на інші країни.

Водночас Польща 2023 року виростила 2,34 млн тонн цукрових буряків завдяки розширенню виробничих площ під ними, які склали 265 тис. га. Середня врожайність буряків склала близько 64 тонни/га, при цьому різниця в урожайності між окремими регіонами була дуже великою. У Польщі торік буряки вирощували понад 26 тис. осіб.

“При цьому з жовтня по грудень 2023 року середні ціни на цукор у Польщі знизилися на 12%, а за умови розфасовки в упаковки по 1 кг, то падіння цін перевищило 20%”,- повідомив директор галузевої асоціації.

Страхота висловив занепокоєння, що до набрання чинності автономними торговельними заходами (АТМ) у червні 2024 року на польському ринку може виникнути проблема через український цукор.

“Ми побоюємося, що до цього часу з України може надійти багато цукру. Нагадаю, акція завершилася (сезон цукроваріння – ІФ-У) і цукор вироблено. Він знаходиться на складах, і фактично на цих складах ще залишилося близько 600 тис. цукру, які легко можуть потрапити до Євросоюзу”, – наголосив Страхота.

Він нагадав, що 2023 року в Україні було засіяно близько 250 тис. га цукрових буряків, вироблено близько 1,8 млн тонн цукру. Внутрішнє споживання становить менше ніж 1 млн тонн, тому експортний потенціал становить 800 тис. тонн.

“За перші три місяці поточного маркетингового року в ЄС увійшло близько 200 тис. тонн цукру з України”, – повідомив експерт.

Видання навело дані, згідно з якими Україна поставила до Польщі 2021 року 17,777 тис. тонн цукру, 2022 року – 15,278 тис. тонн, а 2023 року він сягнув 468,97 тис. тонн.

“На карту поставлено долю продовження лібералізації торгівлі ЄС з Україною ще на рік, тобто до червня 2025 року, за умови обмеження імпорту цукру з цієї країни, але в цьому разі за еталонні взято середні показники 2022 і 2023 років, коли імпорт цієї сировини з України був величезним”, – висловив жаль директор Національної асоціації виробників цукрових буряків Польщі та додав, що країна просить Європейську Комісію, Європейський парламент і Європейський Союз використати для розрахунку допустимого імпорту цукру обсяги поставок за 2021-2022 роки.

, ,