Український бізнес серед перших 20 країн із 36 Конвенції про процедуру спільного транзиту розпочав використання Електронної транзитної системи NCTS (New Computerized Transit System) Фаза 5, повідомило Міністерство фінансів на своєму сайті в середу.
«Україна на розробку NCTS Фаза 5 мала на 1,5 року менше, ніж в інших країнах Конвенції, а також розпочала цей процес ще під час роботи Оціночної місії до безпосереднього приєднання до сім’ї країн Конвенції 1 жовтня 2022 р. Незважаючи на повномасштабну війну, держоргани України завдяки постійній підтримці міжнародних партнерів, зокрема, Програми ЄС із підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM), із 22 квітня цього року забезпечили можливість роботи українського бізнесу в найновішій версії NCTS», – ідеться в повідомленні.
У Мінфіні підсумували, що з початку приєднання України до «митного безвізу» динаміка оформлення декларацій у процедурі спільного транзиту продовжує зростати: на сьогоднішній день Держмитслужба оформила понад 100 тис. декларацій NCTS, з яких 21 тис. – за 4 місяці використання NCTS Фаза 5.
У міністерстві нагадали, що країни Конвенції розпочали розроблення та перехід на NCTS Фаза 5 із березня 2021 року.
Того ж року його застосування почала Німеччина, у 2023 році ще 13 країн (Словенія, Іспанія, Люксембург, Хорватія, Швейцарія, Данія, Болгарія, Латвія, Італія, Ірландія, Фінляндія, Естонія, Чехія) здійснили перехід.
Зазначається, що у першому півріччі 2024 року до числа країн, що використовують NCTS Фаза 5, приєдналася Україна, а також Норвегія, Швеція, Сербія, Румунія, Кіпр. У липні-2024 використання NCTS Фаза 5 почали Велика Британія і Словаччина. Ще 15 країн (Литва, Австрія, Північна Македонія, Польща, Нідерланди, Франція, Туреччина, Португалія, Мальта, Греція, Угорщина, Андорра, Бельгія, Грузія) планують завершити перехід на NCTS Фаза 5 до кінця 2024 року.
Як мігрує український бізнес під час великої війни
Майже 19 тис. компаній переїхало від початку 2022 року, за даними ЄДР. Найпопулярнішими напрямками, куди рухається бізнес, виявилися Київська та Закарпатська області. Серед усіх компаній найчастіше релокуються оптовики.
З усієї кількості компаній, які змінили своє розташування від початку повномасштабної війни, трохи більше 1 тис. переїхали з міста до області. Половина з них — понад 600 підприємств — виїхали з Києва, а ще 60 або 5,1% – з Одещини.
Переважно, для переїзду обирають Київську область – 546 переїздів. Це майже кожна друга релокація бізнесу від початку повномасштабної війни. А найпопулярнішим став маршрут з Києва до Київської області: 359 релокацій. Фактично, 30% усіх випадків, коли бізнес переїздить в область, припадають на цей маршрут.
Інші маршрути виявилися менш популярними. Наприклад, на другому та третьому місці шляхи від Львівської до Київської області та із Києва до Закарпаття – 2,7% та 2,6% відповідно (30-32 підприємств).
Лідерами за переїздами стали компанії, які займаються оптовою торгівлею – 344 релокацій (29.3%) та транспортна галузь — 92 релокації (7.8%)
ТОВ “Укролія” з обігом у понад 4 млрд грн стало найбільшою компанією, яка змінила своє розташування. Підприємство переїхало з Києва до Полтавської області. ТОВ “Київ-Атлантик Україна” з обігом у понад 2 млрд грн також поїхало з Київщини — проте до Черкащини.
Закриває топ бізнес-мігрантів ТОВ “Керхер” з обігом у понад 1 млрд грн – компанія змінила місце реєстрації на Київську область.
“Ми почали готуватись до переїзду ще 7 років тому — придбали землю, у 2020 році розпочали будівництво на Київщині, яке було перервано нападом рф та частковою окупацією області. Вже за 4 місяці після звільнення Київщини компанія поновила будівництво — тож, наприкінці 2023 року наша команда заїхала у новий простір. Загалом, розміщення компанії за межами міста, у регіонах, є частиною філософії бренду Керхер по всій Європі”, — коментує Надія Крепосна, маркетолог компанії Керхер.
Незважаючи на проблеми з пошуком працівників, подорожчання сировини та фізичну загрозу, український бізнес з оптимізмом дивиться в майбутнє, 44% опитаних підприємств готові інвестувати у свій розвиток або відновлення, такі результати лютневого опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey (#NRES) Інституту економічних і політичних досліджень (ІЕД).
“Бізнес досить оптимістичний щодо інвестицій, враховуючи, що триває повномасштабна війна. Наприклад, 42% підприємств вважають, що зараз більш-менш сприятливий час для інвестицій в обладнання. Для порівняння, на початку 2015 року, коли в активній фазі була АТО, частка таких підприємств становила лише 14%”, – прокоментував результати дослідження старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел.
В ІЕД також зазначили, що бізнес поступово виходить зі стану цілковитої невизначеності та починає будувати плани на майбутнє: у лютому 2024-го лише близько 15% власників і керівників підприємств не змогли дати відповідь щодо планів свого бізнесу на наступні пів року, тоді як рік тому таких було близько 40%.
Водночас рівень невизначеності в перспективі двох років усе ще залишається досить високим – близько 50% респондентів.
“Суттєве зменшення кількості тих, кому складно будувати плани на наступні півроку, говорить про те, що оптимізм повертається до українського бізнесу. Ба більше, частка підприємств, що працюють на 100% потужності, поступово збільшується: у лютому 2023-го таких було 6%, тепер уже 15%. Але, звісно, будувати плани на довгостроковий термін (2 роки) бізнесменам складно в умовах війни”, – зазначила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків.
Згідно з опублікованими даними, другий місяць поспіль зменшується індекс відновлення ділової активності (ІВДІ) – практично на 10 п.п. – з 0,43 до 0,34. Щодо його складових, то частка підприємств, які повідомили, що їхня ділова активність є кращою, ніж попереднього року, знизилася з 56,0% у січні до 44,8% у лютому, нічого не змінилося для 44,0% (30,9% у січні), частка тих, для кого ситуація стала гіршою, ніж була рік тому, кілька місяців поспіль залишається без істотних змін (13,1% у січні та 11,2% у лютому).
Згідно з опитуванням, основними перешкодами для інвестицій є економічна невизначеність, політична нестабільність і недостатній прибуток компаній.
Щодо перешкод для ведення бізнесу, то у лютому 2024 року в переліку перешкод відбулися певні зміни: оцінка зростання цін на сировину та товари зросла з 46% до 49%, а нестачі робочої сили – з 41% до 46%, що відповідно перемістило їх на 1-ше та 2-ге місця.
Водночас перешкода “небезпечно працювати” опустилася з 1-го на 3-тє місце, хоча її значення скоротилося незначно – з 46% до 45%.
Оцінки перебоїв з електроенергією зменшилися з 26% до 24%, що є лише 7-ю за значущістю перешкодою, тоді як корупція та тиск з боку правоохоронних органів посіли ще нижчі місця в опитуванні.
У лютому, порівняно із січнем, дещо збільшилася частка підприємств, які працюють на повну потужність – з 13% до 15%, тоді як частка підприємств, які не працюють, залишається незмінною вже півроку і становить 2% респондентів.
У дослідженні підкреслюється, що частка позитивних оцінок політики уряду щодо підтримки бізнесу становить 8% і залишається без істотних змін уже понад півроку, нейтрально її оцінюють 55% (58% у січні), а негативно – 18% (16% місяцем раніше).
Фахівці ІЕД також зафіксували незначне зменшення проблем із пошуком робочої сили: кваліфікованих працівників складно знайти 31% опитаних підприємців (32,4% у січні), а некваліфікованих працівників – 26,5% опитаних (27,4% місяцем раніше).
У щомісячному опитуванні ІЕД у лютому взяли участь 542 українських підприємства, розташованих у 21 з 27 областей України. Польовий етап 22-ї хвилі дослідження тривав з 19 по 29 лютого 2024 року.
New Monthly Enterprises Survey, NRES, ВІДНОВЛЕННЯ, ІНВЕСТИЦІЇ, РОЗВИТОК, український бізнес
Український та іноземний бізнес, готовий інвестувати понад EUR12 млн, отримає податкові пільги, регуляторні послаблення та підтримку на рівні реалізації проєкту, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“Власне одне з ключових завдань в економічній сфері на цей рік – збільшення іноземних інвестицій в Україну. Для цього працюємо з партнерами. Для цього було запущено страхування військових ризиків. Постійно покращуємо умови для інвестиційних проєктів. Сьогодні ухвалимо постанову, що поліпшує механізм державної підтримки великих інвестиційних проєктів”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду в п’ятницю.
За його словами, український та іноземний бізнес, який готовий інвестувати понад EUR12 млн і створювати нові робочі місця, отримає максимальну підтримку і спеціальні умови, зокрема, податкові пільги, регуляторні послаблення, і підтримку на рівні реалізації проєкту.
“Сьогоднішня постанова стосується нового підходу до підготовки техніко-економічного обґрунтування інвестиційного проєкту. Ми прибираємо і спрощуємо низку положень, включно з необхідністю економічного аналізу, переглядом соціальної оцінки проєктів, а також послаблюємо вимоги фінансової спроможності заявника”, – повідомив прем’єр.
Шмигаль наголосив, що всі ці рішення переслідують єдину мету – запустити більше інвестиційних проєктів, які створять більше робочих місць і посилять громади та економіку.
Денис Шмигаль, ІНВЕСТИЦІЇ, іноземний бізнес, податкові пільги, український бізнес
Італійський виробник цементу Buzzi через дочірню компанію Dyckerhoff GmbH досягла угоди про продаж частини свого бізнесу в Східній Європі CRH, провідному постачальнику рішень для будівельних матеріалів, за EUR0,1 млрд, повідомляється на офіційному сайті у вівторок.
Як уточнюється в релізі, угоди охоплюють бізнес в Україні та активи з виробництва товарного бетону в Східній Словаччині. Завершення угоди в Україні залежить від отримання необхідних дозволів регулюючих органів і очікується у 2024 році.
Buzzi Unicem SpA (Італія) об’єднує підприємства з виробництва цементу, бетону, піску, щебеню тощо. Основним видом діяльності групи є випуск цементу, який виробляється на власних підприємствах у Німеччині, США, Люксембурзі, Чехії, Польщі, Росії та Україні. Український підрозділ Buzzi – ПрАТ “Дікергофф Цемент Україна” – має у своєму розпорядженні філії, створені на базі заводів “Волинь-цемент” (Здолбунів Рівненської обл.) і “ЮГцемент” (смт Ольшанське Миколаївської обл.). Група також працює в секторі товарного бетону в Києві, Одесі та Миколаєві.
У Східній Словаччині активи Buzzi складаються з шести заводів товарного бетону.
Як повідомлялося, у березні 2023 року Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) внесло італійського виробника цементу Buzzi Unicem до переліку міжнародних спонсорів війни. У Росії Buzzi працює через ТОВ “СЛК Цемент”, яке володіє двома цементними заводами “Сухоложскцемент” і “Коркіно”, терміналом в Омську і транспортною компанією “Цемтранс”. За даними НАЗК, компанія входять до п’ятірки лідерів цементної промисловості РФ.
Ірландська CRH Plc, найбільший виробник будівельних матеріалів у світі, який у РФ володів шістьма заводами будівельних сумішей, заявив про вихід із ринку РФ.
На ринок України компанія CRH вийшла 1999 року, придбавши Кам’янець-Подільський цементний завод у Хмельницькій області. Наразі в CRH також входять Одеський цементний завод і Миколаївцемент (Львівська обл.).
Окремий напрямок бізнесу CRH в Україні – виробництво бетону та залізобетонних виробів. Білоцерківський завод ЗБК “PoliBeton Energo” є спеціалізованим підприємством, що виробляє опори для ліній електропередачі. Бетонний вузол PoliBeton на півночі Одеси увійшов до CRH у 2020 році.
