Український ринок цементу вийшов на рівень стабілізації після різких коливань у 2021–2023 роках, проте обсяги виробництва залишаються майже вдвічі нижчими за довоєнні. Про це йдеться в аналізі Experts Club, підготовленому спільно з асоціацією «Укрцемент».
У 2021 році випуск цементу досяг 11 млн т, у 2022 році скоротився до 5,4 млн т, у 2023-му відновився до 7,43 млн т, а в 2024-му — до 7,93 млн т. За оцінками виробників, у 2025 році «стеля» становить близько 8 млн т.
Споживання: 10,6 млн т у 2021 році, 4,5 млн т у 2022-му, 6,2 млн т у 2023-му і 6,3 млн т у 2024-му. Таким чином, ринок стабілізувався на рівні 6–6,5 млн т — приблизно вдвічі менше довоєнного попиту.
Структура попиту змінилася: замість житлового та комерційного будівництва домінують інфраструктурні та оборонні проєкти — фортифікації, укриття, терміновий ремонт доріг і мостів. Додатково попит підтримують держпрограми, включаючи «єОселя».
У 2025 році експерти очікують збереження стабільного «військового» попиту, чутливого до бюджетного фінансування та допомоги донорів.
Experts Club — український аналітичний центр, що спеціалізується на дослідженнях економіки, енергетики, макроекономіки, інфраструктури, експортно-імпортних відносин.
Дослідження цементного ринку від Experts Club доступне в скороченому вигляді за посиланням – https://expertsclub.eu/rynok-czementu-ukrayiny-doslidzhennya-experts-club/
Асоціація «Укрцемент» об’єднує провідних виробників цементу України.
Аналіз показників цементної галузі України проведено інформаційно-аналітичним центром Experts Club за сприяння Асоціації виробників цементу України “Укрцемент”.
За п’ять останніх років українська цементна галузь пережила пік виробництва у 2021 році, різке падіння у 2022-му, поступове відновлення у 2023-му та вихід на стадію стабілізації у 2024-му. Втім, поточний рівень все ще далекий від довоєнних показників.
За даними профспільноти та галузевих оглядів, випуск становив близько 11 млн т у 2021 році, знизився до 5,4 млн т у 2022-му, відновився до 7,43 млн т у 2023-му та досяг 7,93 млн т у 2024-му. У 2025 році виробники говорять про фактичну «стелю» — приблизно 8 млн т за поточних ризиків і логістики, ймовірно це максимальна цифра.
Динаміка внутрішнього споживання цементу демонструє схожу тенденцію «спаду та нормалізації». У 2021 році, до початку повномасштабного вторгнення, обсяг споживання становив близько ~ 10,6 млн тонн. У 2022-му ринок цементу різко впав до приблизно ~ 4,5 млн тонн, у 2023 році піднявся до ~ 6,2 млн тонн, а у 2024-му стабілізувався на рівні близько ~ 6,3 млн тонн. Таким чином, країна наблизилася до стабільного рівня «воєнного» попиту, який майже вполовину менше довоєнного, в межах 6–6,5 млн тонн.
Структура попиту змінилася: частка класичного житлового та комерційного будівництва поступилася місцем інфраструктурним і оборонним проєктам. Ключові короткострокові драйвери — фортифікаційні роботи, укриття, екстрені ремонти доріг і мостів, а також адресні житлові програми на кшталт «єОселя», які підтримували попит у 2023–2024 роках, хоч і не повернули його до рівня 2021-го. На 2025 рік ринок очікує «рівного» попиту, чутливого до обсягів бюджетного та міжнародного фінансування.
В умовах скорочення внутрішнього попиту, природним кроком у підтримці завантаженості виробництва стало поступово переорієнтувати частину обсягів цементу на зовнішні ринки. У 2021-му експорт цементу становив порядку 971 тис. тонн (9% обсягів виробництва), 2024 році близько 1,7 млн тонн (21,3% обсягів виробництва). Основними напрямами залишаються сусідні країни — Польща, Румунія, Угорщина та Молдова, що підтверджуються як статистичними даними, так і галузевими оцінками. У галузі не раз підкреслювали: щойно внутрішнє споживання почне зростати, експортна частка скоротиться на користь українських будмайданчиків.
Імпорт, навпаки, стиснувся. Після приблизно 1 млн т у докризовому 2020 році поставки у 2024-му зменшилися до ~40 тис. т (включно з нішевими позиціями, наприклад білим цементом). На це вплинули й антидемпінгові мита: проти Туреччини — 33–51% (чинні пока що до вересня 2026 року), а проти РФ/Білорусі/Молдови заходи продовжено до 2030-го. За нинішніх умов, коли виробничі потужності та логістика адаптовані до «воєнного» рівня споживання, попит повністю покривається за рахунок внутрішніх ресурсів.
Ринкова структура у 2024–2025 роках високо концентрована. Ключові виробники — ПрАТ «Івано-Франківськцемент», група CRH (після погодження АМКУ угоди придбання CRH активів Dyckerhoff/Buzzi – ПрАТ «ВІПЦЕМ», АТ «Подільский цемент», ПрАТ «Миколаївцемент», ТОВ «Цемент») та ПрАТ «Кривий Ріг Цемент». Угода CRH, попри дискусії на ринку, юридичні спори та увагу з боку антимонопольних органів – очікувано для трансакцій такого масштабу, створює потенціал для інтеграції у глобальні виробничі й логістичні ланцюги, залучення нових інвестицій, модернізації виробництва та підвищення стандартів конкурентного середовища. У контексті майбутньої масштабної відбудови країни угода відкриває можливості для зміцнення стабільності постачань, підвищення якості продукції та розвитку конкурентного середовища.
Хто зараз «тягне» внутрішнє споживання. У мирний час головним стабілізатором попиту були масове житлове будівництво та інфраструктура. У 2023–2025 роках базовий попит формують дороги та інженерні споруди (включно з укріпленнями й укриттями), муніципальні та енергооб’єкти, точкові відновлювальні проєкти, а також приватний сектор — ремонти та локальні будівництва.
Дорожнє будівництво є важливим фактором економічного та соціального розвитку. Впровадження новітніх технологій, використання якісних матеріалів та дотримання екологічних вимог є ключовими аспектами успішного розвитку цієї галузі.
Розвиток будівництва та ремонту цементобетонних доріг на базі цементних сумішей сьогодні може мати ключову роль у стимулюванні стабільного споживання цементу в умовах війни та відновлення. Такий інфраструктурний напрям дозволяє підтримувати виробничі потужності підприємств, робочі місця та економічну активність, незважаючи на значне скорочення житлового й комерційного будівництва. Завдяки своїй довговічності та витривалості, цементобетонні покриття є оптимальним рішенням як для військової, так і для цивільної логістики. Реалізація подібних проєктів не лише забезпечує сталість галузевого попиту, а й розвиток суміжних секторів, створюючи мультиплікативний ефект для економіки навіть у кризових умовах. Цим питанням присвячено спеціалізований семінар НІРІ та Асоціації «Укрцемент», 15-16.10.2025, де обговорюватимуться переваги та роль цементобетонних рішень у відбудові України (деталі на ukrcement.com.ua).
З погляду каналів продажів ринок залишається переважно B2B: основну частину цементу купують підрядні організації, дорожні та інфраструктурні компанії, великі забудовники, виробники ЗБВ, бетонні вузли. B2C-канал (роздрібні мережі будматеріалів, малі підрядники) зберігає помітну роль у ремонтах і малоповерховому будівництві, але в загальному обсязі поступається проєктному сегменту. Побічні підтвердження «інфраструктурного» зсуву дають галузеві огляди будівництв і повідомлення про фортифікаційні роботи у 2024–2025 роках.
Географія зовнішніх продажів показує стійкий «коридор» і сусідстві з ЄС. За даними торгової статистики за 2023 рік, на Румунію припала найбільша вартість поставок, далі — Польща та Угорщина; У 2024 зберіглася – Румунія, Польща та Угорщина
Це відображає дефіцити на прикордонних ринках ЄС і конкурентоспроможність української ціни за близької логістики.
Що обмежує зростання. Воєнні ризики та енергетична інфраструктура (зокрема доступність електроенергії), регіональні логістичні плечі, а також регуляторні й конкурентні питання. Для масштабного стрибка споживання (умовно 12–13 млн т) потрібен стійкий приплив інвестиційних ресурсів під реконструкцію порядку $35 млрд на рік — асоціація оцінює такий сценарій як технічно й операційно реалістичний. У рівнянні важливі передбачувані правила конкуренції та моніторинг ціноутворення, аби «реконструкційний» мультиплікатор не поглинався витратами.
Висновок Experts Club. Галузь знайшла «воєнну рівновагу»: виробництво близько 8 млн т, внутрішнє споживання ~6,3 млн т, експорт — страховка на рівні 1,5–1,7 млн т. Із масштабуванням програм відновлення та зміцнення енергетики логічний зсув з експорту на користь внутрішнього ринку. Ключ до прискорення — стабільне фінансування інфраструктури та житла, доступна енергетика і підтримання добросовісної конкуренції між великими гравцями. У такому сценарії цемент залишається одним із перших матеріалів, що швидко трансформує бюджет у зайнятість і ВВП — через бетон, ЗБВ, дороги та фортифікацію.
Джерела: Global Cement (випуск і споживання; мита на імпорт), Інтерфакс-Україна/Укрцемент (експорт 2024; оцінки потреби під реконструкцію), OEC (напрями експорту 2023), CEMBUREAU (імпорт-експорт і споживання, зокрема орієнтир по 2024), галузеві та ділові ЗМІ щодо угоди CRH/Dyckerhoff і конкурентної ситуації.
Джерело: https://expertsclub.eu/rynok-czementu-ukrayiny-doslidzhennya-experts-club/
В рамках антидемпінгових розслідувань механізм мит більш ефективний для розвитку економіки, вважає голова “Укрцементу” Павло Качур.
“Для захисту ринку є два механізми — антидемпінгові мита й цінова пропозиція. Різниця між ними в тому, що додаткова дельта, яка вирівнює ціни, в одному випадку скеровується до вітчизняного бюджету, в другому випадку йде іноземному виробнику. В сьогоднішній ситуації, коли кожна гривня надходження до державного бюджету є дуже важливою, коли ця гривня працює на оборону, коли внутрішнє споживання в Україні суттєво впало, саме механізм антидемпінгових мит є набагато патріотичнішим, адже він додатково наповнює державний бюджет”, – сказав він агентству “Інтерфакс-Україна” у кулуарах конференції “Торгові війни: мистецтво захисту” в Києві у вівторок.
Качур підкреслив, що захистити інтереси українських виробників у воєнний час – це не тільки право, а й обов’язок держави.
Як повідомлялось, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) переглядає антидемпінгові заходи щодо імпорту до України цементу з Росії, Білорусі та Молдови у зв’язку із завершенням терміну їхньої дії. Раніше, у 2019 МКМТ застосувала антидемпінгові мита щодо імпорту до України клінкерів цементних і портландцементу за кодами 2523 10 і 2523 29, на рівні: 57,03% до цементу з Білорусі; 94,46% до цементу з Молдови; 114,95% до цементу з Росії. Мита були встановлені строком на п’ять років, продовжені на рік у 2024-му.
https://interfax.com.ua/news/economic/1073234.html?utm_source=telegram
Підприємства, що входять до асоціації “Укрцемент”, у січні-березні 2024 року наростили виробництво цементу на 46,3% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 1 млн 477,9 тис. тонн цементу, повідомила пресслужба “Укрцемент”.
Згідно з даними асоціації, показник січня-березня поточного року практично досяг показника аналогічного періоду довоєнного 2021 року, коли обсяг виробленого цементу становив 1,56 млн тонн.
Водночас виробництво клінкеру в першому кварталі 2024 року скоротилося на 8,5% порівняно з першим кварталом минулого року і становило 878,5 тис. тонн.
Як повідомлялося, у 2023 році сумарний обсяг виробленого в Україні цементу збільшився на 37% порівняно з попереднім роком і становив 7,4 млн тонн.
Асоціацію “Укрцемент” створено в січні 2004 року шляхом реорганізації Українського концерну підприємств і організацій цементної промисловості “Укрцемент”. До Асоціації входять п’ять груп компаній, що включають дев’ять цементних підприємств.
Споживання цементу на внутрішньому українському ринку 2023 року, яке збільшилося на 17% порівняно з 2022 роком і сягнуло 5,4 млн тонн, і надалі помірно зростатиме, вважає голова асоціації “Укрцемент” Павло Качур.
“Навіть у стані війни ми пройшли певну адаптацію. Якщо 2022 рік був шоковим, і в нас споживання цементу знизилося до 4,6 млн тонн цементу на рік проти 10,5 млн тонн попереднього року, то 2023 року пристосувалися до ситуації й вийшли на 5,4 млн тонн. Вважаю, що для воєнного часу це хороше зростання. Думаю, що у 2024 році такого стрибка не буде, але ймовірно 6 млн тонн внутрішнього споживання цементу отримаємо”, – розповів Качур на “круглому” столі “Будівельні матеріали. Готовність до потреб ринку на відновлення” в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
Крім того, за підсумками 2023 року експорт становив 1,24 млн тонн цементу, імпорт – 23 тис. тонн спеціальних цементів, які в країні не виробляються.
За словами Качура, потенціал виробництва цементу підприємствами в Україні на сьогодні становить 13,6 млн тонн цементу, тоді як поточні фінансові та людські ресурси передбачають споживання в 12,5 млн тонн. Незважаючи на можливість українських підприємств повністю закрити потреби ринку, є сенс планувати розширення виробництва, вважає він.
“Ми готуємося і до інших варіантів. Процеси можуть накладатися і одним з них може бути переговорний процес з Європейським Союзом. Якщо він буде успішним, то в період відновлення можуть також проходити інфраструктурні європейські проєкти. Це може призвести до збільшеного споживання цементу, і ми маємо бути до цього готові”, – наголосив глава “Укрцементу”.
Експерт зазначив, що нарощування виробництва може відбуватися в три етапи: будівництво нових клінкерних печей і розширення потужностей, відновлення заводів у Балаклії та Краматорську, а також будівництво нових цементних заводів. При цьому два підприємства вже розглядають будівництво двох нових клінкерних печей, що дасть змогу збільшити спроможність випуску цементу на 2,4 млн тонн, однак старт будівництва буде доцільним після досягнення рівня споживання в 10,5 млн тонн цементу.
Качур також наголосив на важливості локалізації виробництва в перспективах відновлення, а також захисту українського ринку.
“Підтримую тезу про максимальну локалізацію. Це єдиний варіант, щоб економіка України отримала розвиток. Але важливо й захистити наш ринок. Ми усвідомлюємо, що країни, які виступають донорами коштів на відновлення, можуть постачати й будівельні матеріали. Однак я вважаю, що в нас має бути окрема політика щодо країн, які сьогодні, під час війни, не на боці підтримки України. Нам потрібно думати, як до них ставитися, якщо після війни вони захочуть брати участь у відновленні своїми матеріалами. Вважаю, несправедливо, якщо вони отримають можливість заробити на українському ринку”, – повідомив він.
Асоціацію “Укрцемент” створено в січні 2004 року шляхом реорганізації Українського концерну підприємств і організацій цементної промисловості “Укрцемент”.