В рамках антидемпінгових розслідувань механізм мит більш ефективний для розвитку економіки, вважає голова “Укрцементу” Павло Качур.
“Для захисту ринку є два механізми — антидемпінгові мита й цінова пропозиція. Різниця між ними в тому, що додаткова дельта, яка вирівнює ціни, в одному випадку скеровується до вітчизняного бюджету, в другому випадку йде іноземному виробнику. В сьогоднішній ситуації, коли кожна гривня надходження до державного бюджету є дуже важливою, коли ця гривня працює на оборону, коли внутрішнє споживання в Україні суттєво впало, саме механізм антидемпінгових мит є набагато патріотичнішим, адже він додатково наповнює державний бюджет”, – сказав він агентству “Інтерфакс-Україна” у кулуарах конференції “Торгові війни: мистецтво захисту” в Києві у вівторок.
Качур підкреслив, що захистити інтереси українських виробників у воєнний час – це не тільки право, а й обов’язок держави.
Як повідомлялось, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) переглядає антидемпінгові заходи щодо імпорту до України цементу з Росії, Білорусі та Молдови у зв’язку із завершенням терміну їхньої дії. Раніше, у 2019 МКМТ застосувала антидемпінгові мита щодо імпорту до України клінкерів цементних і портландцементу за кодами 2523 10 і 2523 29, на рівні: 57,03% до цементу з Білорусі; 94,46% до цементу з Молдови; 114,95% до цементу з Росії. Мита були встановлені строком на п’ять років, продовжені на рік у 2024-му.
https://interfax.com.ua/news/economic/1073234.html?utm_source=telegram
Підприємства, що входять до асоціації “Укрцемент”, у січні-березні 2024 року наростили виробництво цементу на 46,3% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 1 млн 477,9 тис. тонн цементу, повідомила пресслужба “Укрцемент”.
Згідно з даними асоціації, показник січня-березня поточного року практично досяг показника аналогічного періоду довоєнного 2021 року, коли обсяг виробленого цементу становив 1,56 млн тонн.
Водночас виробництво клінкеру в першому кварталі 2024 року скоротилося на 8,5% порівняно з першим кварталом минулого року і становило 878,5 тис. тонн.
Як повідомлялося, у 2023 році сумарний обсяг виробленого в Україні цементу збільшився на 37% порівняно з попереднім роком і становив 7,4 млн тонн.
Асоціацію “Укрцемент” створено в січні 2004 року шляхом реорганізації Українського концерну підприємств і організацій цементної промисловості “Укрцемент”. До Асоціації входять п’ять груп компаній, що включають дев’ять цементних підприємств.
Цемент, як основний будівельний матеріал, буде ключовим для відновлення України. Найвірнішим способом вибрати якісний цемент – це обрати заводський цемент.
Запорука якості цементу згідно Регламенту ЄС 305 – це ретельний контроль на всіх етапах його виробництва.
23.06.2022 Україна офіційно отримала статус кандидата в члени ЄС.
Ми продовжуємо працювати над реалізацією поставленої мети -забезпечення будівельної галузі якісними та безпечними будівельними матеріалами, підвищення конкурентоспроможності української будівельної продукції, сприяння інноваційному розвитку промисловості.
Цементна галузь одна з перших, яка прийняла регламентні стандарти EN на цемент, навіть уже перекладені та прийняті українською мовою (наказ 391 від 27.12.2023 ДП “УкрНДНЦ”).
Сьогодні в Україні, на вибір виробника, цемент може випускатися за українським ДСТУ Б В. 2.7-46:2010 або європейським стандартом ДСТУ Б EN 197-1:2015.
Для інформування споживачів на сайті Асоціації “Укрцемент” — в розділі АСОРТИМЕНТ / СПОЖИВАЧУ розміщені матеріали про наявні цементи на ринку — картки цементів, що містять дані щодо складу, характеристик, властивостей цементу та його цільове застосування.
https://ukrcement.com.ua/2016-02-07-16-14-53/asortyment.html
Враховуючи, що найбільш популярні типи цементів, які випускали всі виробники у 2022-2023 роках – цементи зі шлаком: ПЦ ІІ/А-Ш 400, ПЦ ІІ/А-Ш 500, наводимо приклад однієї картки.
Портландцемент з шлаком ПЦ ІІ/А-Ш-400 за європейським стандартом називається Portlandslag cement CEM II/A-S 32,5.
У його складі містяться:
Клінкер: 80-94%
Гранульований доменний шлак Ш (S): 6-20%
Додаткові компоненти: 0-5%
ПЦ ІІ/А-Ш-400, згідно випробувань за ДСТУ Б В. 2.7-46:2010 має:
– 7 діб — рання міцність ≥ 20 МПа (Р* — доби ≥ 20 МПа);
– 28 діб — стандартна міцність ≥ 40 МПа;
CEM II/A-S 32,5 згідно випробувань за ДСТУ Б EN 197-1:2015:
– 7 діб — рання міцність ≥ 16 МПа (Р* — 2 доби ≥ 10 МПа);
– 28 діб — стандартна міцність ≥ 32,5 МПа ≥ 52,5 МПа.
Такий цемент може мати у своїй назві познаки Р-Н та R:
Н – на основі клінкеру нормованого складу
P – висока рання міцність цементу — 2 доби ≥ 20 МПа
R – клас з високою ранньою міцністю — 2 доби ≥ 10 МПа
Основні властивості цементу ПЦ ІІ/А-Ш-400 (CEM II/A-S 32,5) — висока рання міцність, рівномірний набір міцності, водонепроникність та морозостійкість.
Цемент такої марки (типу) використовується для робіт у житловому будівництві, також при зимовому бетонуванні та для виготовлення бетонів класу міцності В7,5 – В30, фундаментів, підлог, тротуарної плитки, будівництва монолітних конструкцій та гідротехнічних споруд.
З 2023 р. почав діяти ЗУ “Про надання будівельної продукції на ринку” (Регламент ЄС 305).
До 2025 року буде одночасна дія двох регламентів: ЗУ “Про надання будівельної продукції на ринку” (Регламент ЄС 305) та Технічний регламент (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 р. № 347).
Але вітчизняний виробник у неконкурентних умовах з імпортером.
Сьогодні в Україні вітчизняний виробник не може пройти усю процедуру, згідно ЗУ “Про надання будівельної продукції на ринку” для цементу, виготовленого за європейськими стандартами, тому що в Україні відсутні органи з оцінки відповідності за вимогами 305 регламенту. Якщо український виробник проходить оцінку відповідності у країнах Європи та складає декларацію показників – ця декларація в Україні не дійсна, тому що у законі зазначено, що сертифікат для складання декларації, виробник повинен отримати у вітчизняного органу з оцінки відповідності. При тому що імпорт продукції за деклараціями ЄС, що мають СЄ маркування, дозволений за постановою КМУ 347 від 22.03.2022.
Українська цементна промисловість експортує продукцію до сусідніх країн, у тому числі країн ЄС. Це демонструє високі стандарти якості, сумісність зі стандартами ЄС та конкурентоспроможність.
Підприємства учасники Асоціації “Укрцемент” мають відділи технічного контролю та сучасні акредитовані лабораторії для усіх випробувань вхідної сировини та готової продукції.
Цементна промисловість, мабуть, єдина важка галузь промисловості в Україні, де гравці модернізували свої виробничі потужності, щоб відповідати за якістю, та кількісно забезпечувати необхідні обсяги продукції.
Цемент, як основний будівельний матеріал, буде ключовим для відновлення України.
Асоціація виробників цементу України “Укрцемент” включає 5 груп компаній – 9 цементних підприємств, 8 із 9 цементних заводів збережені та готові до роботи (ПрАТ “Балцем” – потрапив в зону бойових дій, зазнав руйнувань і зараз не працює), але виробництво залежить від потреб ринку. Нажаль, сьогодні ринок ще не працює на повну потужність.
У 2021 році виробництво цементу в Україні було 11,005 млн.т, споживання складало – 10,5 млн т. У 2022 році виробництво скоротилось на 51%, передусім через падіння попиту, споживання складало 4,3 млн.т. У 2023 році виробництво цементу склало – 7,43 млн.т, що на 37,5% більше ніж у 2022 р., але ми ще не вийшли на показники 2021 р., виробники цементу працювали тільки на 60% своєї реальної потужності, споживання цементу 2023 р. склало – 6,165 млн.т. Ми очікуємо, що програми відбудови та відновлення, які вже стартували в Україні сприятимуть стабільності динаміки росту.
Ми впевнені, що із закінченням війни ці програми запрацюють на повну потужність. Вихід на максимальне споживання не буде миттєвим. Ринок розігріватиметься 4-5 років. Попит на будівельні матеріали збільшиться на 30% за довоєнний.
Ми можемо сказати, що Україна має свою якісну цементну продукцію, яка відповідає європейським стандартам та вимогам якості. Заводи – виробники відповідають за кожну тонну випущеного цементу своєю репутацією. Постійно інвестують в обладнання, процеси, кадри та свій розвиток для того, щоб поставляти високоякісну продукцію та надавати бездоганний сервіс своїм клієнтам. Найвірнішим способом вибрати якісний цемент для відбудови України – це обрати заводський цемент*, виготовлений компаніями повного циклу – перевіреними виробниками, яким Ви можете довірити свою безпеку.
Оригінальна продукція підприємств учасників Асоціації “Укрцемент” фасується лише в мішки із рифленого, фактурного паперу під своїми брендами: IFCEM, CEMARK, KRYVYIRIGCEMENT, Dyckerhoff Cement Ukraine.
* Заводський цемент — цемент виготовлений компаніями повного циклу – IFCEM, Cemark, ПРАТ “Дікергофф Цемент Україна”, ПрАТ “Кривий Ріг Цемент”!
Споживання цементу на внутрішньому українському ринку 2023 року, яке збільшилося на 17% порівняно з 2022 роком і сягнуло 5,4 млн тонн, і надалі помірно зростатиме, вважає голова асоціації “Укрцемент” Павло Качур.
“Навіть у стані війни ми пройшли певну адаптацію. Якщо 2022 рік був шоковим, і в нас споживання цементу знизилося до 4,6 млн тонн цементу на рік проти 10,5 млн тонн попереднього року, то 2023 року пристосувалися до ситуації й вийшли на 5,4 млн тонн. Вважаю, що для воєнного часу це хороше зростання. Думаю, що у 2024 році такого стрибка не буде, але ймовірно 6 млн тонн внутрішнього споживання цементу отримаємо”, – розповів Качур на “круглому” столі “Будівельні матеріали. Готовність до потреб ринку на відновлення” в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
Крім того, за підсумками 2023 року експорт становив 1,24 млн тонн цементу, імпорт – 23 тис. тонн спеціальних цементів, які в країні не виробляються.
За словами Качура, потенціал виробництва цементу підприємствами в Україні на сьогодні становить 13,6 млн тонн цементу, тоді як поточні фінансові та людські ресурси передбачають споживання в 12,5 млн тонн. Незважаючи на можливість українських підприємств повністю закрити потреби ринку, є сенс планувати розширення виробництва, вважає він.
“Ми готуємося і до інших варіантів. Процеси можуть накладатися і одним з них може бути переговорний процес з Європейським Союзом. Якщо він буде успішним, то в період відновлення можуть також проходити інфраструктурні європейські проєкти. Це може призвести до збільшеного споживання цементу, і ми маємо бути до цього готові”, – наголосив глава “Укрцементу”.
Експерт зазначив, що нарощування виробництва може відбуватися в три етапи: будівництво нових клінкерних печей і розширення потужностей, відновлення заводів у Балаклії та Краматорську, а також будівництво нових цементних заводів. При цьому два підприємства вже розглядають будівництво двох нових клінкерних печей, що дасть змогу збільшити спроможність випуску цементу на 2,4 млн тонн, однак старт будівництва буде доцільним після досягнення рівня споживання в 10,5 млн тонн цементу.
Качур також наголосив на важливості локалізації виробництва в перспективах відновлення, а також захисту українського ринку.
“Підтримую тезу про максимальну локалізацію. Це єдиний варіант, щоб економіка України отримала розвиток. Але важливо й захистити наш ринок. Ми усвідомлюємо, що країни, які виступають донорами коштів на відновлення, можуть постачати й будівельні матеріали. Однак я вважаю, що в нас має бути окрема політика щодо країн, які сьогодні, під час війни, не на боці підтримки України. Нам потрібно думати, як до них ставитися, якщо після війни вони захочуть брати участь у відновленні своїми матеріалами. Вважаю, несправедливо, якщо вони отримають можливість заробити на українському ринку”, – повідомив він.
Асоціацію “Укрцемент” створено в січні 2004 року шляхом реорганізації Українського концерну підприємств і організацій цементної промисловості “Укрцемент”.
Цемент українського виробництва має стати ключовим матеріалом для відновлення, на піку реконструкції ринок може сягнути 15 млн тонн продукції, або понад $1 млрд на рік, вважають в асоціації “Укрцемент”.
“У виробництві будівельних матеріалів ми можемо скласти реальну конкуренцію іноземним виробникам, користуючись перевагами логістики. Крім того, середня ціна на цемент в Україні більш ніж на 30% нижча, ніж в інших країнах Центральної та Східної Європи. Казки про “дешевий імпорт” – це всього лише приватний інтерес”, – повідомили в асоціації.
Водночас собівартість цементу за останні три роки істотно зросла. За даними “Укрцементу”, з 2020 року зростання вартості енергоносіїв становило понад 200%, вугілля – 280%, перевезень – 317%. При цьому енергоносії та логістика становлять 72% у структурі собівартості виробництва цементу.
В асоціації вважають, що в управлінні відновленням перед державою стоїть два головні завдання: максимальна прозорість при виборі підрядників, а також локалізація.
Потенціал цементної промисловості України становить 13,6 млн тонн цементу щорічно, повідомила виконавчий директор асоціації “Укрцемент” Людмила Крипка. При цьому підприємства готуються до зростання споживання і планують розширення потужностей.
“Цементна промисловість, напевно, єдина важка галузь в Україні, де гравці модернізували свої виробничі потужності, щоб відповідати якості та забезпечувати необхідні обсяги продукції. Ми готуємося до можливого збільшення споживання цементу. Щонайменше дві компанії вже мають готові плани будівництва додаткових печей для випалу клінкеру”, – розповіла експертка агентству “Інтерфакс-Україна”.
Асоціацію “Укрцемент” створено в січні 2004 року шляхом реорганізації Українського концерну підприємств і організацій цементної промисловості “Укрцемент”.
Доопрацювати законопроєкти №9596 і №9597 у частині встановлення нульової ставки екологічного податку за викиди СО2 від спалювання біомаси для установок, що використовують, зокрема, змішане паливо, для імплементації європейської нормативної бази пропонує асоціація виробників цементу “Укрцемент”.
Згідно з повідомленням на її сайті, зареєстровані в парламенті 9 серпня 2023 року законопроєкти №9596 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення ставки нуль гривень екологічного податку за викиди двоокису вуглецю для установок, якими здійснюються такі викиди внаслідок спалювання біопалива” і №9597 “Про внесення змін до Закону України “Про альтернативні види палива” щодо створення реєстру установок, які використовують біопаливо як єдиний вид палива”, не враховують повною мірою механізми, закріплені європейськими директивними документами.
“Вносячи зміни до законодавства сьогодні, нам уже потрібно орієнтуватися на нормативну базу ЄС. Там головна мета – скорочення викидів СО2. Не виробництво якоїсь конкретної продукції, а розв’язання глобальної проблеми”, – наголошується в повідомленні.
На думку “Укрцементу”, зазначені законопроєкти також не повною мірою враховують чинну постанову уряду щодо моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, ухвалену у 2020 році як передумову для впровадження системи торгівлі викидами.
“Україна зобов’язалася до 2030 року скоротити викиди парникових газів на 65% від рівня 1990 року шляхом декарбонізації та розвитку альтернативних джерел енергії. Але чинна система оподаткування викидів СО2 в Україні не стимулює впровадження енергоефективних заходів і перехід на альтернативні джерела енергії. Крім того, з жовтня 2023 року Україна постане ще перед одним викликом через запровадження в ЄС Європейської зеленої угоди, яка передбачає додатковий податок для товарів із країн із низьким рівнем податкового вуглецевого навантаження, – Carbon Border Adjustment Mechanism (CBAM)”, – ідеться в повідомленні.
Як зазначається, без звільнення від оподаткування викидів від біомаси, незалежно від її вмісту, українська продукція стане неконкурентоспроможною на європейському та світовому ринках.
