Голова правління АТ “Укрзалізниця” (УЗ) Олександр Камишин заявив про відставку з посади.
“369-й день війни. Залізниця продовжує працювати за графіком. А я подаю у відставку. За спільним рішенням із віцепрем’єром Кубраковим очолю офіс з євроінтеграції Укрзалізниці в Європі”, – написав Камишин у Телеграмі в понеділок увечері.
За його словами, УЗ зараз працює чітко і злагоджено і Камишин упевнений, що і далі “все буде добре”.
“Залишаю позицію зі спокійним серцем… Вдячний президенту Зеленському та віцепрем’єру Кубракову за високу оцінку моєї роботи на позиції”, – додав Камишин.
Щодобовий обсяг експортних перевезень зерна залізницею за останній тиждень знизився в середньому на 2-3 тис. тонн на добу – до 108 тис. тонн на добу через штучні затримки в оформленні суден представниками РФ у складі інспекційних груп при Спільному координаційному центрі в Стамбулі та зниження ефективності роботи “зернового коридору”, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов на нараді з учасниками ринку в четвер.
“Якщо порівнювати поточні середньодобові показники з показниками тижневої давності, то можна констатувати незначне зменшення середньодобового обсягу перевезення зерна в експортному напрямку: сьогодні ми веземо в середньому 108 тис. тонн на добу, тоді як тиждень тому – 110 тис. тонн, головним чином, через зниження обсягів перевезень у бік морських портів”, – сказав Ткачов.
При цьому, за його словами, обсяги перевезення зерна в напрямку сухопутних залізничних переходів зросли в середньому на 1 тис. тонн на добу – до майже 34 тис. тонн/добу.
Загалом у лютому (дані на 22 лютого) року УЗ уже перевезла в експортному сполученні 2,37 млн т зерна.
Раніше заступник міністра відновлення Юрій Васьков у прямому ефірі Aljazeera English заявив, що з жовтня ефективність “зернового коридору” не перевищує 40% від наявних експортних потужностей.
Україна 15 лютого випустила заяву, в якій закликала міжнародне співтовариство, зокрема ООН і Туреччину як гарантів Чорноморської зернової ініціативи, зажадати від РФ негайного припинення штучних затримок у її роботі та розблокування торговельного судноплавства в українські порти Чорного моря.
Українська сторона зазначає, що представники РФ у складі інспекційних груп при Спільному координаційному центрі в Стамбулі вже кілька місяців поспіль системно затримують огляд суден, що прямують через протоку Босфор до/з українських портів. Щодня із запланованих 10 інспекцій зазвичай відбувається менше половини. Як наслідок, тільки за останні три місяці світ недоотримав 10 млн тонн українського продовольства, а черга з суден, що очікують на інспекцію, у Босфорі перевищила 140 одиниць.
Представники України наголосили, що водночас Росія користується можливістю безперешкодного торговельного судноплавства з російських чорноморських портів: обсяг перевезень через морські порти РФ в Азово-Чорноморському басейні 2022 року становив понад 250 млн тонн, що перевищило показники 2021 року.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) до кінця 2023 року може створити компанію-вантажоперевізника, яка працюватиме у сфері вантажоперевезень у Європі, підтвердив агентству “Інтерфакс-Україна” голова правління УЗ Олександр Камишин.
“Це правда, ми повинні розвивати європейського перевізника і в пасажирських перевезеннях, і у вантажних. Ми показали, що можемо бути ефективними, і ті наші громадяни, які скористалися послугами європейських залізниць, точно оцінили різницю і в графіку, і в сервісі, і в багатьох інших речах”, – сказав Камишин.
Необхідність створення власної компанії для вантажоперевезень за межами України продиктована тим, що українські перевізники вантажів зазнають труднощів у роботі з європейськими перевізниками. “На жаль, складно нашим вантажоперевізникам користуватися європейськими вантажними перевезеннями”, – зазначив Камишин.
За словами глави УЗ, така компанія може бути створена до кінця року. “Надія є, і ми робимо все, щоб вона збулася, але швидкість погоджень у Європі, на жаль, ми б хотіли, щоб це було швидше”, – сказав Камишин.
Він зазначив, що для створення компанії-вантажоперевізника потрібно не тільки закупити рухомий склад, а й отримати ліцензію, провести реєстрацію, набрати команду.
Раніше повідомлялося, що УЗ у межах проєкту придбала 40 цистерн європейського шляху, які буде поставлено в ланцюг поставок дизельного пального в Україну, і планує закупівлю 100 фітингових платформ.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) веде переговори з румунською стороною про реалізацію проєкту, який дасть змогу подовжити сполучення від нещодавно відкритої станції Валя-Вішеулуй до великих міст Румунії, а також продовжує розвивати сполучення між українськими обласними центрами та пунктами міжнародного призначення, повідомив член правління УЗ Олександр Перцовський агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Ми продовжуємо розвивати міжнародне сполучення. Зробили вже перші кроки для сполучення західної України з Румунією. Поки що це одна невелика станція Валя-Вишеулуй, але ми працюємо з румунською стороною, щоб продовжити сполучення до великих міст на румунській стороні”, – повідомив Перцовський.
За його словами, у цьому напрямку пролягає широка колія (1520 мм), якою зможуть пройти звичайні українські вагони.
Як повідомлялося, УЗ торік відремонтувала ділянки Рахів – Ділове – Валя Вишеулуй (19,2 км колій, 12 мостів), а також провела ремонт вокзалу в Рахові. Це дало змогу повернути до життя ділянку залізниці, яка не функціонувала з 2011 року, і запустити поїзди №755/756 і №753/754 Рахів-Валя Вишеулуй-Рахів. Також, було відремонтовано ділянку на кордоні з Румунією Тересва-держкордон, яка не працювала з 2007 року. Між Україною та Румунією діють також два міжнародні переходи, через які здійснюються винятково вантажні перевезення: Вадул-Сірет – Дорнешти та Дякове-Халмеу.
Загалом, завдяки активному запуску нових міжнародних сполучень, кількість пасажирів, які подорожують у міжнародних напрямках з України, вже зросла в 9 разів, зазначив Перцовський, не уточнивши абсолютних цифр.
Він зазначив, що найбільш популярним напрямком залишається Польща. Щодня УЗ отримує до 2 тис. і більше запитів на купівлю квитків на поїзд Київ-Варшава. Як повідомлялося, щоб надати більше місць, УЗ з 19 лютого запустила сполучення, яке дає змогу жителям Харкова дістатися до Києва та у складі Київ-Варшава подорожувати до Хелма, звідки з пересадкою пасажири можуть прибути до Варшави в той самий час, що й пасажири прямого поїзда Київ-Варшава. Зараз у сполученні курсує 8 вагонів із заповнюваністю 95%. У перспективі їх може бути до 10. Також з 19 лютого УЗ запустила ще один поїзд Харків-Перемишль.
За словами Перцовського, УЗ продовжить розвивати напрямок сполучення регіонів у напрямку міжнародних пунктів призначення.
“Продовжимо роботу з польським напрямком. Бачимо, ефективно працюють маршрути, що з’єднують той же Харків. Подивимося наскільки Дніпро, Одеса… Тому що з початку війни в нас сполучення з Європою отримала не тільки столиця, а також Дніпро, Запоріжжя, Одеса, Вінниця. І ми дивимося на попит у цих напрямках для оцінки планів подальшого розвитку”, – сказав член правління УЗ.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у січні 2023 року збільшила обсяги перевезень залізної руди на 45%, як порівняти з груднем-2022 – до 1,14 млн тонн, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов на засіданні Офісу експортерів при УЗ.
“Після квітня (минулого року – ІФ), коли було перевезено 2,3 млн тонн руди, обсяги знижувалися: у листопаді-грудні вони впали до 770-780 тис. тонн в експортному сполученні. Однак у січні (цього року) дуже хороша новина: ми вже перевезли на 358 тис. тонн більше, тобто 1,14 млн тонн. Руда на 45% січень до грудня почала зростати”, – сказав він.
Ткачов додав, що позитивна динаміка щодо руди збережеться і в лютому.
За його словами, також у січні цього року зріс у 2,1 раза (+202,3 тис. тонн) порівняно з попереднім місяцем обсяг перевезень чорних металів – до 380 тис. тонн. “І це теж дуже радує”, – підкреслив Ткачов.
Згідно з його даними, активізувалися і перевезення цементу. “По цементу ми вже вийшли майже на довоєнні цифри, зберігається невелике відставання, але в жовтні-листопаді та грудні 2022 року ми вже перевозили більше, ніж в аналогічні місяці 2021-го, що також свідчить про позитивну динаміку”, – констатував представник “Укрзалізниці”.
Зокрема, у жовтні 2022 року обсяги перевезення цементу становили 87 тис. тонн (проти 85 тис. тонн 2021 року), у листопаді – 83 тис. тонн (відповідно 66 тис. тонн), у грудні – 70 тис. тонн (49 тис. тонн). У січні 2023 року обсяги перевезення знизилися до 54 тис. тонн, що все одно перевищує показник січня 2022 року – 29 тис. тонн.
В УЗ зазначають, що попит на цемент значною мірою стимулювало його споживання шпальними заводами УЗ, які наростили обсяги виробництва у 2022 році в 4,7 раза – до 832 тис. шпал.
Ткачов також повідомив, що обсяг перевезень соняшникової олії з 20 тис. тонн у березні 2022 року зріс у січні майже до 134 тис. тонн, або в 6,7 раза, половину всього експорту соняшникової олії здійснювали минулого місяця через порти “зерновим коридором”.
Заступник директора департаменту зазначив, що в січні 58% обсягу всіх перевезених УЗ експортних вантажів, або 3 млн тонн, припало на зерно, тоді як на другому місці – залізна руда з 22%.
Як повідомлялося, у січні цього року, як порівняти з груднем минулого року, загалом обсяг перевезень УЗ зріс на 11% – до 11,29 млн тонн. У 2022 році він скоротився більш ніж удвічі, як порівняти з 2021 роком – до 150,6 млн тонн із 314,3 млн тонн.
УЗ сьогодні використовує 13 залізничних переходів, які межують із країнами ЄС і Молдовою. У січні найбільше вантажів йшло через перехід Ізов-Хрубешув – 0,8 млн тонн, або 16%. Однак далі серед найбільших пунктів перевезення експортних вантажів ідуть портові станції: “Одеса-Порт” і “Чорноморськ-ТІС” – по 13%, “Чорноморськ-Порт” – 10%, за якими йдуть розташовані по сусідству Ужгород – 8%, Чоп і Батьово – по 7%.
Компанія-трейдер “Укрзалізниці” – “Енерго Збут Транс” – у січні вперше придбала природний газ для потреб виробничих підприємств УЗ без участі посередників, що дало змогу знизити ціну до 18,6 тис. грн за тисячу кубометрів, повідомило Мінзалізниці на сторінці у Facebook у суботу.
“Вартість газу вийшла більш ніж на 25% нижчою порівняно з цінами, за якими підприємства структури АТ “Укрзалізниця” купували природний газ наприкінці минулого року через приватних постачальників. Нова вартість склала 18,6 тис. грн за тисячу куб. м”, – наводять у повідомленні слова віцепрем’єра – очільника Мінвідновлення Олександра Кубракова.
За його словами, наступним кроком стануть прямі закупівлі природного газу у видобувачів уже безпосередньо для потреб самої АТ “Укрзалізниця”.
Кубраков нагадав, що 2021 року “Укрзалізниці” було дозволено закуповувати електроенергію в “Енергоатома” та інших суб’єктів держгенерації на період до 3-х років за спеціальною спрощеною процедурою. Крім того, 2022 року уряд дозволив “Укрзалізниці” здійснювати безпосередньо закупівлю нафтопродуктів за зовнішньоекономічними договорами.
Середньозважена ціна природного газу на “Українській енергетичній біржі” за результатами торгів 28 січня становила 19 950 тис. грн за 1 тис. куб. м.
