АТ “Укрзалізниця” в листопаді 2023 року перевезло рекордний обсяг вантажів – 14,13 млн тонн, що на 33,8% більше середньостатистичного щомісячного обсягу перевезень протягом року, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов на зустрічі з агроекспортерами в четвер.
За його інформацією, в експортному напрямку в листопаді було перевезено 6,08 млн тонн, що на 24,7% більше, ніж місяцем раніше. Це також найвищий показник у 2023 році.
“Основне зростання відбулося за рахунок часткового відновлення відвантаження вантажів із портів Одеси”, – пояснив Ткачов.
Уточнюється, що в структурі експортних перевезень за листопад 2023 року перше місце посідали зернові вантажі – 2,43 млн тонн (39,9%), на другому місці – руда залізна і марганцева 2,32 млн тонн (38,1%), на третьому – чорні метали 0,41 млн тонн (6,7%).
Крім того, у січні-листопаді 2023 року обсяг перевезення УЗ зернових вантажів становив 19,989 млн тонн, що на 150,6 тис. тонн, або на 0,8%, більше, порівняно з аналогічним періодом 2022 року. У листопаді зернових вантажів в експортному напрямку було відправлено 2,43 млн тонн, що на 40,4% (700 тис. тонн) більше, ніж місяцем раніше. У структурі листопадових вантажоперевезень агротоварів домінували зерно кукурудзи – 1 406,0 тис. тонн (57,8%), пшениці – 514,0 тис. тонн (21,1%), насіння технічних культур – 442,5 тис. тонн (18,2%).
При цьому перевезення зернових вантажів у напрямку портів у листопаді склали 1 713,4 тис. тонн, або 70,5%, що в 1,7 раза більше, ніж у жовтні 2023 року.
“Через негоду наприкінці листопада в нас були деякі призупинення. Через удари агресора, на жаль, маємо поки що такі показники. Але завдяки роботі тимчасового (морського зернового – ІФ-У) коридору бачимо хорошу динаміку перевезень зернових вантажів”, – констатував Ткачов.
Він зазначив, що середньодобове навантаження в листопаді становило 91 тис. тонн вантажоперевезень, що на 20% вище жовтневого показника.
Протягом першого тижня грудня УЗ відпрацювала 429,1 тис. тонн, з яких 18,4% припадало на частку зернових вантажів. Середньодобове навантаження становило 79,2 тис. тонн. Зниження цього показника порівняно з листопадовим Ткачов пояснив вихідними днями, під час яких елеватори не працюють.
У напрямку морських портів за цей період було перевезено 349,58 тис. тонн вантажів, сухопутних переходів – 113,87 тис. тонн.
“На 1 тонну, перевантажену і перевезену в напрямку західних переходів, припадає 3 тонни перевезень у напрямку портів, тобто співвідношення 1:3. Це звичайна пропорція в найкращі періоди роботи “Укрзалізниці”, яка зберігається”, – зазначив представник УЗ.
Експорт макухи через прикордонні переходи в грудні 2023 року склав 59,61 тис. тонн, рослинної олії – 33,79 тис. тонн.
Черга на західних прикордонних переходах станом на 7 грудня становить 9,3 тис. вагонів, що на 8,4% менше, ніж добою раніше.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у листопаді 2023 року перевезло 14 млн тонн вантажів, що на 33,8% більше за аналогічний період 2022 року та на 4% більше за жовтень 2023 року, повідомила пресслужба УЗ у вівторок.
“Важливо, що, крім внутрішніх перевезень, почав зростати й експорт, який є критично необхідним для нашої країни. Завдяки роботі українського морського коридору наростили й експорт зерна”, – зазначив голова правління УЗ Євген Лященко.
Згідно з інформацією УЗ, це рекордні показники з початку широкомасштабного вторгнення.
За даними УЗ, на внутрішньому сполученні компанія в листопаді 2023 року перевезла 7,3 млн тонн вантажів, що на 19% більше за листопад 2022 року. Експортні перевезення зросли на 56,2% – до 6 млн тонн, імпортні – на 35,4%, до 679 тис. тонн, транзитні – у 2,2 раза, до 65,5 тис. тонн.
Зазначається, що найбільшу частку серед перевезених вантажів займають зернові – 3 млн тонн (+13% до листопада 2022 року), мінбудматеріали – 3 млн тонн (+61,8%), руда залізна та марганцева – 3 млн тонн (+2,5 раза), кам’яне вугілля – 2 млн тонн (на 7,7% менше).
Водночас у листопаді залізницею експортовано 2,4 млн тонн зерна, що на 13% більше, ніж у листопаді 2022 року і на 40,4% більше, ніж у жовтні 2023 року.
У компанії також повідомили, що перевезення зернових у напрямку морських портів у листопаді становило 1,7 млн тонн, що в 1,7 раза більше порівняно з попереднім місяцем. Водночас перевезення через сухопутні прикордонні переходи зменшилися на 4,2% – до 720 тис. тонн.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) за підтримки агентства США з міжнародного розвитку (USAID) розробить техніко-економічне обгрунтування (ТЕО) проєкту “євроколії”, що з’єднає станцію Мостиська на кордоні з Польщею та Скнилів (селище в передмісті Львова), повідомило Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінвідновлення) в п’ятницю.
Відповідний меморандум підписали віцепрем’єр із відновлення Олександр Кубраков, посол США Бріджит Брінк, від УЗ – голова правління Євген Лященко та член правління В’ячеслав Єрьомін.
Зазначається, що подальший розвиток ділянки колії шириною 1435 мм включатиме її сполучення з Ужгородом, Ковелем, Чернівцями, а на більш пізньому етапі – з Києвом і сходом України.
“Шлях використовуватиметься не тільки для вантажних, а й для пасажирських перевезень у напрямку країн ЄС”, – заявив Кубраков.
Він наголосив, що одним із важливих завдань для збільшення експортної спроможності є модернізація та заміна шляхів, у разі необхідності – побудова нових.
“Підписання Меморандуму з USAID матиме відчутний вплив на відновлення української економіки та сприятиме євроінтеграційним процесам загалом”, – сказав віцепрем’єр.
Раніше голова правління УЗ Євген Лященко повідомив агентству “Інтерфакс-Україна”, що проєктування будівництва євроколії від державного кордону з Польщею до Скниліва буде завершено до кінця поточного року. За його словами, реалізація цього проєкту дасть змогу організувати сполучення євроколією зі Львова до Кракова, Праги та Відня.
Як повідомлялося, будівництво євроколії на напрямку Мостиська-Скнилів планували розпочати ще 2020 року. Також уряд 2020 року вніс цей проєкт до списку пріоритетних інвестиційних проєктів до 2023 року.
Залізнична станція “Скнилів” розташована у Львові на відстані 5,5 км від вокзалу станції “Львів”, 3 км від аеропорту “Львів” та 1 км від автостанції.
USAID, Бріджит Брінк, В'ячеслав Єрьомін, Євген Лященко, Мінвідновлення, Олександр Кубраков, УЗ, УКРЗАЛІЗНИЦЯ
Приватна нафтова корпорація ExxonMobile доставила танкером 30 тис. тонн дизельного пального до порту Клайпеди в Литві, звідки воно буде транспортовано “Укрзалізниці” в Україну для забезпечення резерву для стабільного проходження зимового сезону, повідомила УЗ у п’ятницю.
“З урахуванням наявних залишків дизельного палива “Укрзалізниця” фактично забезпечила необхідний його обсяг для стабільного проходження зимового сезону”, – повідомляється в інформації УЗ.
Зазначається, що договір на поставку цієї партії дизпалива було підписано 17 листопада, а вже за п’ять днів почалося відвантаження в порту Клайпеди.
За інформацією УЗ, ціна за дизпаливо з доставкою, акцизом і розмитненням є доволі вигідною для компанії і становитиме орієнтовно 52 тис. грн за тонну або 43-44 грн/л.
“Остаточну вартість буде розраховано в понеділок – через п’ять днів від повідомлення про готовність відвантаження за індексами Platts”, – уточнили в УЗ.
Зазначається, що завдяки угоді з ExxonMobile УЗ заощадила 2-3 грн на 1 л дизельного пального, оскільки, за даними консалтингового агентства, його вартість в Україні в опті становила 46 грн/л, а в роздробі – 55 грн/л.
За розрахунками “Укрзалізниці”, шляхом зменшення споживання і завдяки прямим контрактам із виробниками компанія вже заощадила на дизелі близько 1 млрд грн.
Фінансовий план АТ “Укрзалізниця” (УЗ) на 2024 рік затверджено з прогнозованим збитком 12,6 млрд грн, який буде покрито за рахунок виконання плану виходу на беззбитковість, повідомила прес-служба УЗ на офіційному сайті компанії в понеділок.
“Кабінет міністрів затвердив фінансовий план АТ “Укрзалізниця” на 2024 рік. Так, заплановано дохід в обсязі 103,2 млрд грн, зокрема, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) в обсязі 98,6 млрд грн”, – ідеться в повідомленні УЗ.
Зазначається, що EBITDA компанії запланована на рівні 11,8 млрд грн. Індекс рентабельності EBITDA становитиме 12%.
Витрати УЗ у 2024 році становитимуть 115,8 млрд грн. Зокрема, передбачено зростання собівартості реалізованої продукції на 13%, переважно за рахунок необхідності підвищувати заробітну плату співробітникам і підвищення тарифу на електроенергію.
Дохід від вантажоперевезень очікується в розмірі 80,1 млрд грн, від пасажирських перевезень – 9,3 млрд грн.
Плановий обсяг платежів до Державного та місцевих бюджетів – 24 млрд грн, що на 5% більше ніж у 2023 році.
“Уже третій рік поспіль затверджуємо головний фінансовий документ компанії ще до настання нового року. Цього разу ще й у рекордний термін”, – наводяться в повідомленні слова голови правління УЗ Євгена Лященка.
Він підкреслив, що затверджений фінплан не передбачає залучення коштів із держбюджету, пріоритетом якого є фінансування обороноздатності країни.
“Нашим завданням і надалі залишається стабільне забезпечення пасажирських і вантажоперевезень в умовах воєнного часу та фінансування необхідних інвестицій для підтримки і відновлення залізничної інфраструктури за рахунок власних і залучених від міжнародних фінансових інституцій коштів. Крім того, у фінплані передбачено підвищення заробітної плати залізничникам”, – заявив Лященко, зазначивши, що нинішні зарплати працівників УЗ не відповідають їхньому реальному внеску в обороноздатність та економіку України.
Глава УЗ зазначив, що роботу над фінпланом було розпочато ще в третьому кварталі, коли робота портів була повністю заблокована.
“Ми вже розробили свої пропозиції щодо виходу на беззбитковість. Зокрема, з огляду на тенденцію двох останніх місяців цього року, зробили більш оптимістичний прогноз щодо вантажоперевезень. Також, плануємо уніфікацію тарифів: зробити їх прозорішими і привести до європейської моделі. Продовжуємо роботу з оптимізації витрат”, – сказав Лященко.
В УЗ повідомили, що фінпланом на 2024 рік прогнозуються збитки на рівні 12,6 млрд грн. Вони будуть покриті за рахунок розробленого плану виходу на беззбитковість.
Крім того, заплановано освоєння капітальних інвестицій у розмірі 38 млрд грн. Зокрема, ці кошти будуть спрямовані на відновлення пошкодженої ворогом інфраструктури та розбудову переходів із країнами ЄС.
Пряме бюджетне фінансування АТ “Укрзалізниця” (УЗ) 2023 року становитиме 5 млрд грн, з яких за 10 місяців уже виділено 3,5 млрд грн, а ще на 6 млрд грн уряд надає державні гарантії за кредитами, які компанія залучає в міжнародних фінансових організацій, повідомило Міністерство фінансів України.
Зокрема, за інформацією Мінфіну, йдеться про 3,9 млрд грн від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) і 2,1 млрд грн від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Уточнюється, що з уже виділених цьогоріч 3,5 млрд грн майже 3 млрд грн спрямовано на закупівлю нових пасажирських вагонів, зокрема, завершення оплати 100 пасажирських вагонів, замовлених 2021 року, і 44 вагони 2023 року.
“Попередню оплату для придбання 44 нових пасажирських вагонів здійснено 28 жовтня цього року, серед них передбачено постачання 9 нових плацкартних вагонів. Це будуть перші нові плацкартні вагони, придбані за останні 15 років, і перші плацкартні вагони українського виробництва”, – наводяться в релізі слова заступника міністра фінансів Олександра Кави. Він нагадав, що раніше закуповувалися російські плацкартні вагони.
За інформацією Мінфіну, також триває робота з реалізації міжнародних проєктів, спрямованих на відновлення залізничної інфраструктури: залучення позики від ЄБРР на суму до EUR200 млн у рамках Проєкту “Надзвичайна підтримка української залізниці”, гранту Світового банку $25 млн у рамках проєкту “Відновлення критично важливої інфраструктури та мережевого сполучення” (RELINC), кредиту Франції на EUR37,6 млн, а також грантової допомоги від Швейцарії на 14 млн швейцарських франків.
Як повідомлялося, УЗ цієї осені підписала з Крюківським вагонобудівним заводом (КВБЗ, Полтавська обл.) договір на виготовлення 44 пасажирських вагонів за 1,951 млрд грн з умовою поставки до 31 грудня 2025 року.
КВБЗ до весни 2023 року завершив виконання замовлення “Укрзалізниці” на поставку 100 пасажирських вагонів у рамках укладеного у 2021 році договору більш ніж на 3 млрд грн, проте вказував на прострочення оплати.
