АТ “Укрзалізниця” (УЗ) за підтримки агентства США з міжнародного розвитку (USAID) розробить техніко-економічне обгрунтування (ТЕО) проєкту “євроколії”, що з’єднає станцію Мостиська на кордоні з Польщею та Скнилів (селище в передмісті Львова), повідомило Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінвідновлення) в п’ятницю.
Відповідний меморандум підписали віцепрем’єр із відновлення Олександр Кубраков, посол США Бріджит Брінк, від УЗ – голова правління Євген Лященко та член правління В’ячеслав Єрьомін.
Зазначається, що подальший розвиток ділянки колії шириною 1435 мм включатиме її сполучення з Ужгородом, Ковелем, Чернівцями, а на більш пізньому етапі – з Києвом і сходом України.
“Шлях використовуватиметься не тільки для вантажних, а й для пасажирських перевезень у напрямку країн ЄС”, – заявив Кубраков.
Він наголосив, що одним із важливих завдань для збільшення експортної спроможності є модернізація та заміна шляхів, у разі необхідності – побудова нових.
“Підписання Меморандуму з USAID матиме відчутний вплив на відновлення української економіки та сприятиме євроінтеграційним процесам загалом”, – сказав віцепрем’єр.
Раніше голова правління УЗ Євген Лященко повідомив агентству “Інтерфакс-Україна”, що проєктування будівництва євроколії від державного кордону з Польщею до Скниліва буде завершено до кінця поточного року. За його словами, реалізація цього проєкту дасть змогу організувати сполучення євроколією зі Львова до Кракова, Праги та Відня.
Як повідомлялося, будівництво євроколії на напрямку Мостиська-Скнилів планували розпочати ще 2020 року. Також уряд 2020 року вніс цей проєкт до списку пріоритетних інвестиційних проєктів до 2023 року.
Залізнична станція “Скнилів” розташована у Львові на відстані 5,5 км від вокзалу станції “Львів”, 3 км від аеропорту “Львів” та 1 км від автостанції.
USAID, Бріджит Брінк, В'ячеслав Єрьомін, Євген Лященко, Мінвідновлення, Олександр Кубраков, УЗ, УКРЗАЛІЗНИЦЯ
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у січні-жовтні 2023 року збільшило обсяг перевезення зерна та продуктів помелу на 5,8%, або на 1,32 млн т порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 24,26 млн т, ідеться у зведенні УЗ.
Згідно з документом, в експортному сполученні за 10 місяців було перевезено 17,55 млн т зерна і продуктів помелу, що на 0,7%, або 129 тис. т менше в порівнянні з аналогічним періодом 2022 року.
Загалом за 10 місяців залізницею в напрямку портів було перевезено 10,46 млн т зернових вантажів, що на 15% менше, ніж за аналогічний період 2022 року. При цьому обсяг перевезень у напрямку прикордонних переходів становив 7,09 млн т (на 31% більше).
Обсяги перевезень зернових вантажів у напрямку портів зростають із серпня, у зв’язку з початком роботи тимчасового морського коридору в порти Великої Одеси, зазначили в УЗ.
Уточнюється, що в жовтні частина перевезень зернових у напрямку портів становила 56,8%.
Раніше повідомлялося, що українським морським коридором, встановленим ВМС ЗСУ, з 10 серпня 2023 року скористалося 151 судно, з яких 121 вже вийшло ним із 4,4 млн тонн експортного вантажу.
Згідно з прогнозом заступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Юрія Васькова, за умови повноцінної роботи морського коридору більше ніж 50% експортних відвантажень 2024 року здійснюватимуть морем.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у 2024 році може підвищити зарплату співробітникам на 10%, якщо це рішення підтримає Кабмін, повідомив голова правління УЗ Євген Лященко на Міжнародному економічному форумі в Києві в четвер.
За його словами, сумарні виплати співробітникам дефіцитних професій – слюсарям, електрикам уже підвищено на 30-40%, завдяки програмі преміювання за виконану роботу.
“Ми розуміємо, що є 90 тис. людей, без яких УЗ їхати не буде. На цих людей у нас є фокус підвищення і дуже суттєвий. Ми запустили програму на підвищення рівня преміювання за виконану роботу, за реальний результат. За гостродефіцитними професіями ми десь за три місяці підвищили сумарні виплати на 30%, слюсарям-електрикам навіть на 40%”, – сказав Лященко.
У загальному обсязі витрат УЗ на персонал припадає близько 50%, уточнив голова правління, що є великим фінансовим навантаженням на компанію.
Середня зарплата в компанії зараз становить 14,5 тис. грн. У штаті значиться 220 тис. співробітників, але реально працюють, за словами Лященка, 190 тис. осіб на УЗ і 5,5 тис. в афілійованих компаніях.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у вересні, за оперативними даними, збільшила обсяг перевезень вантажів у всіх видах сполучень на 3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 12,035 млн т, повідомила прес-служба УЗ на сайті компанії.
“Загальне зростання перевезень відбулося завдяки збільшенню обсягу вантажоперевезень у внутрішньому сполученні на 35,5% – до 7,896 млн т”, – наголошується в повідомленні.
При цьому експортні перевезення залізничним транспортом у вересні скоротилися на 31,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3,578 млн т. Зокрема, експорт зернових вантажів скоротився майже втричі – до 1,072 млн тонн. Водночас у вересні зріс обсяг перевезень на експорт залізної та марганцевої руди – на 50,5% порівняно з вереснем-2022 – до 1,453 млн тонн, вказується в повідомленні.
Імпортні перевезення залізницею у вересні скоротилися на 18% – до 518,5 тис. т, транзитні, навпаки, збільшилися в 2,3 раза – до 43,2 тис. т.
У розрізі номенклатури вантажів, за обсягами лідирують мінеральні будматеріали: у загальному обсязі їхні перевезення зросли у вересні 2023 року на 77,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3,310 млн тонн. У внутрішньому сполученні зростання склало 88% – 3,087 млн т.
“Вересневі перевезення вантажів показали незначне зростання в загальному обсязі, однак, з об’єктивних причин ми маємо негативні показники експортних перевезень, зокрема, стратегічно важливих зернових вантажів. “Укрзалізниця” вкотре наголошує на готовності до перевезень усіх необхідних обсягів і закликає партнерів із сусідніх країн спільно розвивати залізничну логістику між країнами та зміцнювати ділові відносини”, – наводяться в повідомленні слова члена правління УЗ В’ячеслава Єрьоміна.
Раніше повідомлялося, що АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у січні-серпні перевезла на 10,5% менше вантажів, ніж за аналогічний період минулого року – 94,9 млн тонн. При цьому в серпні обсяг перевезень становив 12,3 млн тонн, що на 13,8% більше, ніж у серпні минулого року.
“Крюківський вагонобудівний завод” (КВБЗ) став єдиним учасником тендера АТ “Укрзалізниця” (УЗ) із закупівлі 44 нових пасажирських вагонів за 1,951 млрд грн, випливає з опублікованого 29 вересня протоколу розкриття тендерних пропозицій у системі електронних держзакупівель Prozorro.
Пропозиція КВБЗ очікує рішення, зазначено в тендерній документації.
Тендер проводився у формі голландського аукціону (на зниження ціни). Розмір мінімального кроку становив 0,5% від суми контракту, або 9,75 млн грн. За заявленої вартості контракту 1 млрд 951 млн 009,4 тис. грн з ПДВ, ціна тендерної пропозиції КВБЗ після закінчення аукціону становила 1 млрд 951 млн 008,6 тис. грн з ПДВ.
Як повідомлялося, переможець тендеру має виготовити для “УЗ” 12 пасажирських спальних вагонів (СВ) і 20 купейних вагонів, три пасажирські купейні вагони, обладнані для перевезення осіб на колісних кріслах, і купе начальника поїзда, 9 вагонів відкритих “плацкарт” з умовою поставки до 31 грудня 2025 року.
Умови тендера було скориговано, зокрема за рахунок підвищення рівня авансування. Згідно з умовами оплати договору, опублікованими в Prozorro, аванс виплачується в розмірі 65% через 14 днів із дати виставлення рахунку. Повний розрахунок відбувається через 30 календарних днів після поставки товару в розмірі 35% від суми договору.
Раніше голова правління “Укрзалізниці” Євген Лященко в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” повідомив, що компанія найближчим часом проведе тендер на купівлю 44 нових пасажирських вагонів за 1,9 млрд грн, а 2024 року ще один – на купівлю 100 вагонів за кошти держбюджету, приблизно на 5 млрд грн.
Глава “УЗ” висловив сподівання, що на тендер у 2023 році вийде КВБЗ, з яким “Укрзалізниця” повністю розрахувалася за боргами за поставлені пасажирські вагони, а також інші великі машинобудівні компанії. Він вказував, що рівень авансування було підвищено, що було критично важливо для виробників.
В УЗ повідомили, що нові вагони будуть обладнані вакуумними туалетами, сповивальними столиками, розетками і USB-портами для швидкого заряджання гаджетів, електронними табло, кавоварками. Вагони для перевезення пасажирів з інвалідністю будуть оснащені підйомними платформами для комфортної посадки пасажирів на колісному кріслі. Двері в купейних і СВ-вагонах будуть обладнані системою сигналізації та кнопкою блокування дверей, для більшої безпеки пасажирів. Передбачено систему відеоспостереження.
У компанії також уточнили, що в умовах тендеру відображено зміни, які уряд вніс напередодні в порядок використання бюджетних коштів за програмою оновлення пасажирського рухомого складу, щоб залучити на тендер виробників і забезпечити всі умови для результативної купівлі, на відміну від попереднього тендера, який проводили згідно з порядком до внесення змін.
У червні “УЗ” скасувала тендер на купівлю 20 пасажирських вагонів за 882 млн грн через відсутність заявок. Він передбачав аванс у розмірі 29,99% суми договору, який потрібно було внести протягом 15 банківських днів.
КВБЗ до весни поточного року завершило виконання замовлення “УЗ” на поставку 100 пасажирських вагонів у межах укладеного 2021 року договору на понад 3 млрд грн.
“Укравтодор” у 2021 році добудує всі з’їзди з Дарницького залізнично-автомобільного мосту в Києві через Дніпро.
Відповідний меморандум підписав глава “Укравтодору” Олександр Кубраков із Володимиром Жмаком – головою правління АТ “Укрзалізниця”, на балансі якого перебуває міст.
“Роботи розпочнуться вже влітку. І буде завершено всі роботи до кінця 2021 року”, – сказав присутній під час підписання в Києві в середу заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко.
За його словами, на мосту необхідно доробити освітлення і з’їзди на лівому березі Дніпра.
Тимошенко піддав критиці владу столиці за слабку зацікавленість у добудові моста. “Якщо Київ не йде у “Велике будівництво”, то “Велике будівництво” йде в Київ”, – заявив він.
Заступник голови Офісу президента знову нагадав, що “Укравтодор” готовий також у стислі терміни завершити будівництво Подільсько-Воскресенського моста, якщо київська влада погодиться передати йому цей проект зі свого балансу.
Кубраков уточнив, що після його заяви про готовність “Укравтодору” взятися за Подільсько-Воскресенський міст “від міста почули (тільки) якісь ідеї про робочі групи”.
“Позиція проста: або ми добудовуємо й готові назвати термін, або місто добудовує і називає термін. Заговорювати не треба”, – заявив глава “Укравтодору”.
Як повідомлялося, Мінінфраструктури у 2018 році оцінювало вартість добудови Дарницького моста в EUR30 млн.
Щодо завершення будівництва Подільсько-Воскресенського моста, то Кубраков у лютому оцінив термін робіт в один будівельний сезон.
У свою чергу мер Києва Віталій Кличко заявляв, що передання Подільсько-Воскресенського моста на баланс “Укравтодору” значно відстрочить його добудову, доки минуть усі бюрократичні процедури, передбачені законом. За словами міського голови, терміни введення моста дещо змістилися через пандемію, однак об’єкт уже на фінальній стадії будівництва.
UKRAVTODOR, ДАРНИЦЯ, МІСТ, УЗ
