2 травня на полях узбецько-німецького бізнес-форуму Siemens Energy підписала угоди щодо двох проектів із АТ «Теплові електричні станції». Уточнюється, що компанію залучать до впровадження в країні технологій когенерації тепла та електрики.
Планується встановити чотири енергоефективні газові турбіни потужністю по 54 МВт кожна. По дві з них розмістять в опалювальній котельні №3 Бухари та на Мубарекській ТЕЦ.
Запуск установок дозволить щорічно виробляти 1,7 млн. кВт*г електроенергії, а також 1,5 Гкал теплової енергії. Роботою з їхнього обслуговування буде забезпечено 80 осіб. Загальна вартість проектів складає 72 млн. євро.
Крім того, Siemens займеться будівництвом кількох нових електростанцій.
За її підтримки планується побудувати теплову електростанцію в Сурхандар’ї та запустити її до кінця 2026 року. Німецька компанія візьме участь у будівництві ТЕС у Навоїйському хімічному кластері, а також у створенні вітряних та сонячних станцій загальною потужністю 1000 МВт.
За підсумками першого кварталу 2023 року зростання ВВП Узбекистану склало 5,5%, випливає зі звіту Агентства статистики при президенті.
Це значно вище за прогноз, який озвучувався на нараді у президента наприкінці січня. Тоді зазначалося, що на тлі перебоїв з постачанням електроенергії та газу через січневі морози 3000 промислових підприємств країни не виробили продукцію на 7 трлн сумів. Повідомлялося, що якщо не буде вжито необхідних заходів, зростання валового внутрішнього продукту в першому кварталі може знизитися до 1,5% (з 5% до 3,5%).
Про уповільнення зростання ВВП сигналізували і дані щодо промислового виробництва. У січні-лютому цей показник знизився на 3,9%, але за підсумками березня Агентство статистики повідомило про різке зростання промислового виробництва на 4,1%.
Те саме спостерігається з обсягом будівельних робіт, який у січні-лютому склав 12,9 трлн сумів, що на 8,2% нижче показника за аналогічний період минулого року. Проте за підсумками першого кварталу агентство повідомило про зростання будівництва до 27,56 трлн сумів (+14,6 трлн сумів), або на 4,5% порівняно з показником січня-березня 2022 року.
Обсяг ринкових послуг збільшився на 10,9% (у січні березні минулого року – на 15,9%), сільське та рибне господарства – на 3,2% (2,8%), роздрібний товарообіг – на 5,2% (10 8%).
Зовнішньоторговельний оборот за перші три місяці зріс на 11,9%, імпорт – на 23,4%, проте експорт упав на 2,6%.
Центробанк Узбекистану прогнозував зростання економіки країни на 2023 рік у 4,5-5%.
Джерело
Рада виконавчих директорів Світового банку затвердила проект «Розвиток сфери тваринництва в Узбекистані. Фаза 2». В рамках його здійснення буде надано сприяння у створенні продуктивного, конкурентоспроможного, інклюзивного та стійкого до зміни клімату сектору тваринництва в країні.
Обсяг фінансування 240 млн доларів.
Тваринництво – одна з ключових сфер національної економіки. На його частку припадає 13% ВВП Узбекистану та близько 50% ВВП, що виробляється у сільському господарстві. Ця сфера забезпечує від 45% до 67% доходів домогосподарств на селі та забезпечує зайнятістю близько 27% усіх працівників сільського господарства.
Виробництво тваринницької продукції збільшилося протягом останніх тридцяти років. Однак продуктивність у сфері все ще залишається низькою в порівнянні з сусідніми країнами, наприклад, з Росією, Туреччиною та Казахстаном. Місцеві виробники поки що не можуть задовольнити внутрішній попит на відповідні продукти харчування тваринного походження. Прогнозується, що до 2035 року, якщо не будуть подальші зміни, виробництво молока та м’яса в країні задовольнятиме лише 59% та 52% внутрішніх потреб відповідно.
Кількість дрібних фермерів (дехкан) в Узбекистані становить близько 4,8 млн. осіб. Продуктивність тварин у дехканських господарствах значно нижча порівняно з фермерськими господарствами та на агропідприємствах. Так, продуктивність корів становить у середньому 3 літри молока на день для дехканських господарств, 8 літрів для фермерських господарств та 20 літрів для агропідприємств. Поліпшивши доступ до сучасних засобів виробництва, інформації, технологій та фінансів, дехканські господарства зможуть підвищити свою продуктивність.
«Новий проект допоможе уряду реалізувати Програму розвитку сфери тваринництва та її галузей в Узбекистані на 2022-2026 роки. Вона спрямована на збільшення виробництва, продуктивності та доходів у даній сфері, покращення доступу виробників тваринницької продукції до ринку, технологій та джерел фінансування, створення екологічних та стійких до зміни клімату виробничо-збутових ланцюжків у сфері тваринництва, а також підвищення продовольчої безпеки», – зазначив Марко Мантованеллі, голова представництва Світового банку в Узбекистані.
Як повідомлялося раніше, Україна є найбільшим експортером яловичини в Узбекистан.
Президент Киргизької Республіки Садир Жапаров підписав Закон «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів Киргизької Республіки та Урядом Республіки Узбекистан про співпрацю з організації виробництва автомобільної та комерційної техніки в Киргизькій Республіці», підписаної 27 січня 2022 року.
За проектом, будівництво самого заводу триватиме три-чотири місяці. Тобто вже до середини літа виробництво має бути запущене і з конвеєра зійдуть перші автомобілі. Вже до кінця поточного року планується випустити кілька сотень машин. Затверджено 19 моделей, а першою стане седан Cobalt.
Проект буде реалізовано у кілька етапів. Протягом трьох років після запуску заводу передбачається випустити 10 тисяч автомобілів, потім виробництво буде подвоєне, на третьому етапі, коли підприємство буде виведено на повну потужність, з конвеєра сходитимуть 30 тисяч автомобілів.
Очікується, що реалізація проекту дасть імпульс розвитку автомобілебудівної галузі республіки, збільшення частки промисловості у ВВП, оновлення автомобільного парку. Крім того, буде створено 2 тисячі нових робочих місць, виробництво комплектуючих для автотранспортних засобів. Це зрештою позитивно позначиться на динаміці розвитку країни.
Як випливає з постанови Президента Республіки Узбекистан від 5 квітня 2023 року «Про додаткові заходи щодо розширення та підтримки виробництва та переробки сільськогосподарської продукції у 2023 році», в країні впроваджується експериментальна система фінансування проектів за рахунок залучених коштів міжнародних фінансових інститутів.
Як пише Nuz.uz, у ній буде задіяно державне унітарне підприємство (ДУП) «Агросервіс оператор» при Агентстві з надання послуг у сільському господарстві.
З 15 квітня цього року проекти зберігання та переробки фруктів та овочів, створення логістичних потужностей, закупівлі вирощеної продукції та спеціальної техніки, у тому числі придбання технологій у харчовій промисловості, розроблені ініціаторами, подаються до проектних офісів Агентства в районах та потрапляють до ДУП «Агросервіс оператор» через Єдину електронну інформаційну платформу Мінсільгоспу. При цьому:
Агентство спільно з ДУП «Агросервіс оператор» в установленому порядку формує та подає проекти до Міжнародного центру стратегічного розвитку та досліджень у сфері продовольства та сільського господарства;
Міжнародний центр стратегічного розвитку та досліджень у сфері продовольства та сільського господарства в установленому порядку організує фінансування проектів.
ДУП «Агросервіс оператор» за рахунок даних коштів будує та здає ініціаторам «під ключ» на основі лізингу сади та виноградники, агрологістичні об’єкти, технологічні лінії (сучасні теплиці, лабораторії, малі агрологістичні центри, переробні потужності), лінії у харчовій промисловості. При цьому оплата лізингу провадиться на умовах: 10% – передоплата, 10% – частка ініціаторів, 80% – оплата на виплат протягом 10 років.
Кошти, що виділяються в рамках цього порядку, надаються:
у національній валюті за ставкою 14% річних. При цьому витрати, що виникають через коливання валютного курсу узбецьких сумів по відношенню до долара США, відшкодовуються за рахунок республіканського бюджету.
На ці цілі Мінсільгосп направить залучені кошти міжнародних фінансових інститутів у розмірі $130 млн, йдеться в документі.
У постанові зазначено, що посадка сільськогосподарських культур у республіці для врожаю 2023 року запланована на 3,2 млн. га основних площ, 783 тис. га повторних площ, 140 тис. га міжрядь садів та виноградників, 34,6 тис. га околиць полів, а також площею 373 тис. га богарних земель.
Ряд будівельних матеріалів, що ввозяться до Узбекистану, до 1 січня 2025 року звільняється від мит. Указ підписав Президент Шавкат Мірзієєв 13 квітня 2023 року.
Нульова ставка застосовуватиметься для ввезення цементу (до цього ставка становила 30%), деревинно-стружкової плити (10%), клеєної фанери (10%), опалубки для бетонування (15%), енергозберігаючих базальтових покриттів (10%) та скла ( 10%). Для лісоматеріалів і раніше становила 0%.
Раніше прес-секретар президента повідомляв, що цей захід спрямований на здешевлення будівництва житла. За його словами, продовження пільги з мита на цемент високої марки ще на рік (пільга вперше була введена в 2021 році) дозволить знизити собівартість будівництва житла на 5%.
