Лідер експрес-відправлень в Україні “Нова пошта” має близько 2 тис. відкритих вакансій, серед яких 1 тис. – оператори відділень, 600 – монтажники, 300 – кур’єри та водії, а ще 100 – в офіс підтримки, повідомила директорка з управління персоналом компанії Анна-Марія Сабов.
“Якщо ми отримаємо додаткову платформу, як черговий канал пошуку, особливо зважаючи на те, що там буде можливість вибирати не тільки по резюме, а й по навичках…я впевнена, що ми пришвидшимо тривалість закриття вакансій”, – зазначила Сабов під час презентації запуску першого етапу цифрової екосистеми ринку праці “Обрій” у Києві на початку цього тижня.
Згідно із звітом про управління “Нової пошти”, загальна кількість її працівників у 2025 році становила 33,64 тис. порівняно із 34,11 тис. роком раніше, а середня кількість працівників у 2025 році склала 27,57 тис.
За словами директорки, наразі у компанії загальний час від фактичного пошуку до навченого кандидата займає близько 30-35 календарних днів, що включає етап навчання, який триватиме від трьох днів до двох тижнів. За умови виключення даного етапу, закриття складатиме 15-20 днів.
“Це непогана швидкість, але я хочу, щоб ми були ще більш продуктивні”, – наголосила Сабов.
Вона додала, що додаткову додану вартість для роботодавців “Обрій” мала б за умови, що дозволяла автоматизувати оформлення документів при прийомі працівників на роботу, бо це досі вимагає багато часу та ресурсу.
Директорка з управління персоналом уточнила, що загалом департамент рекрутингу у “Новій пошті” закриває щомісяця більше 1 тис. вакансій, для підбору працівників на виробничі посади у регіонах працюють 55 рекрутерів. За її словами, впродовж літнього періоду компанія планує забезпечити комплектацію персоналу на рівні близько 95%, щоб підготуватися до сезонного зростання навантаження у вересні.
Сабов також повідомила, що компанія запускає проєкт із залучення молодих спеціалістів, які працюватимуть над архітектурою та моделюванням логістики “Нової пошти”. За її словами, компанія прагне зробити перевезення дешевшими та швидшими без втрати надійності й якості. Для пошуку таких фахівців найближчим часом “Нова пошта” планує анонсувати окрему кампанію із залучення молодої аудиторії.
“Ми будемо анонсувати велику кампанію по пошуку таких людей. Ми хочемо спочатку стартувати із п’ятьох, тому якщо в “Обрії” буде можливість ще, наприклад, бачити середній бал випускника та його участь у позакласних активностях, таких як олімпіади, для нас, як для “Нової Пошти”, це буде дуже цінно, бо ми хочемо працювати з молодими людьми”, – зауважила директорка.
Як повідомлялось, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України спільно з Міністерством цифрової трансформації запустило закритий запис на бета-тестування перших інструментів нової цифрової екосистеми ринку праці “Обрій”, розробку та інтеграцію якої оцінюють у $5-10 млн на поточний і наступний роки.
Система “Обрій” буде інтегрувати інформацію й від вже існуючих порталів вакансій Work.ua, Robota.ua, Jooble та інших.
На етапі бета-тестування у “Дії” запускаються перші два сервіси: гранти на професійне навчання (перенавчання та підтвердження кваліфікації) обсягом до 15 тис. грн, а також можливість дистанційного припинення трудових відносин для осіб, які формально залишаються працевлаштованими на тимчасово окупованих територіях (ТОТ). Запуск послуг для всіх громадян на платформі “Дія” заплановано на липень 2026 року.
Основним видом діяльності “Нової пошти” є експрес-доставка документів, посилок та палетованих великогабаритних вантажів. Її кінцевими бенефiцiарними власниками є Володимир Поперешнюк і В’ячеслав Климов.
У Києві збільшується попит на робочу силу різних професій та кваліфікацій. На початку травня в базі столичної служби зайнятості налічувалось близько 3 тисяч актуальних вакансій. Проте багато підприємств відчувають брак кваліфікованих працівників.
Кожна п’ята вакансія для професіоналів: інженерів, учителів, аналітиків та економістів. У зв’язку з воєнним станом зріс попит на представників робітничих професій, які раніше вважалися переважно чоловічими – монтажників, електромонтерів, слюсарів, електрогазозварників, швачок, робітників з обслуговування будинків, малярів.
Роботодавці шукають фахівців у різних галузях: бухгалтерів, медичних сестер і братів, вихователів, електромеханіків, інспекторів з кадрів, фельдшерів. Затребувані працівники сфери торгівлі та послуг – кухарі, продавці, помічники вихователів, соціальні робітники. Водночас зростає попит на некваліфіковану працю прибиральників, підсобних робітників, вантажників, кухонних робітників.
ТОП вакансій з найбільшими зарплатами:
– сили оборони: інспектори та поліцейські поліції особливого призначення – 126 тис. грн;
– ІТ-індустрія: інженери з програмного забезпечення, фахівці з розробки та тестування програмного забезпечення, інженери-програмісти – 110 тис. грн;
– підприємства з іноземними інвестиціями: професіонали з організації захисту інформації з обмеженим доступом – 69 тис. грн, менеджери із збуту – 67 тис. грн, журналісти – 54 тис. грн, редактори – 51 тис. грн, аналітики – 50 тис. грн, психологи – 47 тис. грн;
– кваліфіковані спеціалісти: фахівців з публічних закупівель заробітна плата 45 тис. грн, головних бухгалтерів – 43 тис. грн, пластичні хірурги, столяри та водії автотранспортних засобів – по 40 тис. грн.
Пропонуючи сучасні конкурентні зарплати, працедавці водночас пред’являють високі вимоги до кваліфікаційного рівня кандидатів. Столична служба зайнятості за допомогою програм сприяння зайнятості, професійного навчання та індивідуального підходу забезпечить роботою усіх, хто її шукає, а за потреби допоможе підвищити конкурентоспроможність на ринку праці.
Найбільше пропозицій роботи стосуються робітничих професій. Крім того, зростає попит на професіоналів – вчителів, лікарів, економістів, бухгалтерів.
Отже, найчастіше роботодавці Києва шукають фахівців сфер:
• освіти (вчителі(109 вакансій, зарплата – до 20 тис. грн), вихователі (47 вакансій, до 17 тис. грн);
•охорони здоров’я (лікарі (159 вакансій, до 40 тис. грн), сестри медичні / брати медичні(134 вакансій., до 43 тис. грн);
• економіки (економісти (60 вакансій., до 32 тис. грн), бухгалтери (166 вакансій., до 43 тис. грн);
• промисловості (інженери (196 вакансій., до 110 тис. грн), монтажники радіоелектронної апаратури (200 вакансій., до 17 тис. грн), слюсарі (224 вакансій., до 30 тис. грн),токарі (32 вакансій., до 22 тис. грн);
• транспорту (водії (167 вакансій., до 44 тис. грн);
• торгівліта побуту (продавці (302 вакансій., до 25 тис. грн), касири (76 вакансій., до 17 тис. грн, кухарі (125 вакансій., 45 тис. грн), прибиральники (239 вакансій., до 18 тис. грн), вантажники(63 вакансій., до 30 тис. грн).
Роботодавці пропонують претендентам офіційне працевлаштування, конкурентну заробітну плату, соціальний пакет (може включати вирішення житлових питань), організацію професійного навчання безпосередньо на робочому місці
За допомогою Київського МЦЗ пошукачі роботи є можуть здобути нову професію або підвищити кваліфікацію за вже існуючою,скориставшись однією з програм сприяння зайнятості:
• навчання за сертифікатом
• навчання за ваучером;
• навчання ветеранів у закладах професійної освіти Державної служби зайнятості.
З початку 2024 року понад 2,1 тис. столичних роботодавців повідомили Київський міський центр зайнятості про наявність 5,5 тис. вакансій.
Наразі в базі даних Київського міського центру зайнятості налічується понад 2,8 тис. вакансій: по 1200 – для службовців та робітників та майже 400 – для осіб без професії або спеціальності.
На початку лютого 2023 року в базі даних Київського міського центру зайнятості налічувалося 4,4 тисячі актуальних вакансій, про які роботодавці повідомили столичну службу зайнятості. Під час війни найбільше пропозицій роботи у столиці для робітників з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими територіями (360 вак.), вчителів (277 вак.) та водіїв (237 вак.).
Високі шанси на працевлаштування мають швачки (136 вак.) та медичні сестри і брати (112 вак.). Нескладно також знайти роботу в Києві продавцям продовольчих товарів (97 вак.), слюсарям-сантехнікам (95 вак.) фармацевтам (77 вак.) та прибиральникам службових приміщень (71 вак.). У попиті – електромонтери (66 вак.), двірники (64 вак.), кухарі (58 вак.) та вихователі закладів дошкільної освіти (50 вак.). Потрібні також слюсарі аварійно-відновлювальних робіт (49 вак.), монтажники радіоелектронної апаратури та приладів (48 вак.), лікарі загальної практики – сімейні лікарі (41 вак.), соціальні робітники (41 вак.), слюсарі-ремонтники (40 вак.), електрогазозварники (39 вак.), токарі (35 вак.), інженери (31 вак.), практичні психологи (30 вак.) та електромеханіки (30 вак.). Затребувані керівники гуртків (29 вак.), музичні керівники (28 вак.) та бухгалтери (28 вак.).
Але наявна робота – не завжди високооплачувана. Заробітна плата у вакансіях, які подають роботодавці, складає, в середньому, 11,5 тисячі гривень. Найвищі зарплати у працівників ІТ-сфери. Інженерам з програмного забезпечення комп’ютерів та фахівцеві з розроблення комп’ютерних програм обіцяють щомісячну зарплату 110 тис. грн. У фахівців з розроблення та тестування програмного забезпечення та інженерів-програмістів середньомісячний заробіток майже вдвічі менший – відповідно, 63 тис. та 57 тис. грн.
Наступні кілька позицій за керівниками середньої ланки: директор департаменту – 45 тис. грн., менеджер з персоналу – 35,5 тис. грн., начальник служби – 33 тис. грн.
В межах 25 тис. – 26 тис. грн. оплачується праця як представників робітничих професій: ковалів на молотах і пресах, стрільців, колористів, слюсарів-дизелістів, машиністів каротажної станції, мотористів, так і фахівців, зокрема: інженера з охорони природних екосистем, аналітика з питань фінансово-економічної безпеки та інженера з ремонту.
Від 20 тис. до 25 тис. грн. – середній заробіток у лікарів, менеджерів (управителів), лицювальників, техніків, завідувачів лабораторій.
Враховуючи, що за час війни ринок праці в Україні пережив кілька еволюційних етапів, служба зайнятості продовжує виступати посередником – допомагає працівникам з пошуком роботи, а роботодавцям – з комплектуванням штатів висококваліфікованими спеціалістами.
