Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет заявляє, що 26 тис. українських учителів переїхали за кордон через війну.
“У нас 26 тис. вчителів виїхали за кордон на сьогодні, але вони всі задіяні в освітньому процесі”, – сказав він в ефірі програми “Сніданок з 1+1” у четвер.
За словами міністра, частина вчителів, які поїхали, задіяні як волонтери в освітньому процесі в країнах перебування (“суботні школи”, освітні хаби), а частина працює в дистанційному форматі у рамках української освітньої системи.
“Нестачі вчителів на початок навчального року поки що ми не спостерігаємо”, – зазначив він.
21 квітня 2022 року Верховна Рада України прийняла закон (проект №7275) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо деяких питань функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в період воєнного стану». Як це допоможе українцям, які втратили роботу під час війни, та на яку суму допомоги вони можуть розраховувати, пояснюють у експертно-аналітичному центрі кадрового порталу grc.ua.
Рівень безробіття є одним з показників стану економіки країни. На жаль, з початком війни багато вітчизняних підприємств або припинили свою роботу, або оптимізували свої витрати, скоротивши частину працівників. Українці масово втрачали роботу ще й через переїзд у інші регіони або за кордон. Український ринок праці перебуває у стані потужної кризи. Підприємства та організації, які зберегли свою діяльність, або поновлюють роботу, намагаються підтримувати діючих працівників, проте не надто активно відкривають нові вакансії. Не зважаючи на те, що вакансій у квітні трохи більше, аніж на початку війни, кількість бажаючих отримати роботу значно перевищує кількість пропозицій роботи. Отже проблема безробіття в Україні сьогодні є вкрай актуальною.
Прийнятий закон спрямований на спрощення отримання статусу безробітного та подальших виплат фінансової допомоги по безробіттю, щоправда, розмір виплати скоротили. Зокрема, якщо раніше максимальна сума допомоги з безробіття залежав від прожиткового мінімуму, який становить 9924 грн, а з липня мав підвищитися до 10 400 грн, то зараз виплати по безробіттю прив’язані до мінімальної зарплати. Максимальний розмір допомоги по безробіттю відтепер складатиме півтори мінімальної зарплати, тобто 9 750 грн.
На які суми виплат можуть розраховувати безробітні, роз’яснює юрист кадрового порталу grc.ua Оксана Мартинюк:
«Допомога по безробіттю призначається у мінімальному розмірі (до отримання всіх необхідних відомостей), встановленому законодавством на випадок безробіття, а загальна тривалість виплати такої допомоги не може перевищувати 180 календарних днів. Після надходження необхідних відомостей тривалість виплати допомоги по безробіттю та її розмір переглядається відповідно до законодавства;
З 01 березня 2020 року мінімальний розмір допомоги по безробіттю:
1) для осіб, зазначених у частині другій статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а саме застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхованных мають страховий стаж менше шести місяців, – у розмірі 650 гривень;
2) для осіб, зазначених у частині першій статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а саме застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, – у розмірі 1800 гривень
Максимальний розмір допомоги по безробіттю не може перевищувати розміру півтори мінімальні заробітні плати, установленої законом на 1 січня календарного року (9 750,00 грн.).»
Новий закон спростив процедуру оформлення виплат по безробіттю. Зокрема, безробітний може отримувати допомогу, не відвідуючи центр зайнятості, якщо він виявив свій намір оформити статус безробітного будь-якими засобами комунікації. Внутрішньо переміщені особи, які не мають документів, теж можуть оформити статус безробітного. Підставою оформлення та розрахунку суми виплат по безробіттю у цьому разі є інформація з реєстрів та баз даних органів виконавчої влади. На виплати по безробіттю в умовах війни можуть розраховувати також ті українці, які формально не розірвали трудові договори з роботодавцями, але лишилися роботи.
Безробітні українці, які перебувають на тимчасово окупованих територіях чи в регіонах активних бойових дій, не позбавляються статусу безробітного.
Окрім цього законом передбачене розширення можливостей програми надання центрами зайнятості застрахованим особам допомоги, якщо вони втратили частину заробітної плати або доходу. На такий вид допомоги можуть розраховувати не лише наймані працівники, але й ФОП.
Українці, які оформили статус безробітного та виїхали за кордон, втрачають можливість отримання допомоги по безробіттю після перебування за кордоном понад 30 календарних днів.
Нововведення будуть діяти під час воєнного стану та ще 180 днів після його скасування або припинення.
Агресивна війна Росії проти України може бути завершена прямими переговорами президентів Володимира Зеленського та Володимира Путіна, і позиції української сторони на цих переговорах мають бути сильними, продуманими та юридично вивіреними, упевнений радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк.
“Це те, над чим працює сьогодні команда юристів, консультантів і переговорна група з української сторони. Відповідно, ми сподіваємося, що позиції президента Володимира Зеленського будуть надзвичайно міцними на цих переговорах”, – сказав Подоляк в ефірі телемарафону, повідомляє пресслужба глави держави.
Він висловив переконання, що президент України під час переговорів зможе донести до російської сторони важливі для України позиції.
Водночас, зазначив Подоляк, потрібно дочекатися розвитку ситуації на сході України та оцінити, наскільки серйозним буде наступальний запал, який демонструє російська сторона.
“Ресурсів у них достатньо, ракет достатньо, бомбардувати наші міста вони, на жаль, продовжують. У них іще є жива сила й техніка, яку їм не шкода знищити на наших полях. Тому давайте почекаємо якийсь час, і тоді ми зможемо вже судити про позиції сторін, насамперед президента України, на майбутніх двосторонніх зустрічах”, – запропонував Подоляк.
На його думку, у найближчий тиждень-півтора буде зрозуміло, як розвиватимуться події.
“У Збройних сил України немає іншого шляху, як здобувати сьогодні тактичні перемоги на сході країни. Це принципово важливо, щоб ми залишилися вільними, не жили в таборі”, – наголосив він і додав, що, на жаль, українські військові платять за це високу ціну – віддають свої життя.
Міністерство охорони здоров’я України через війну відмовилося від закупівлі ковідних вакцин, спрямує ресурси на закупівлю товарів для медичних потреб воєнного часу, повідомив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
“Ми зараз узагалі не закуповуємо. Все, що було поставлено, вже оплачено, далі ми зупинили закупівлю вакцини проти COVID-19. Сьогодні важко сказати, чи це добре, чи погано, але це просто відповідь на ту ситуацію, яка склалася у сфері охорони здоров’я через повномасштабне вторгнення РФ”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Ляшко зазначив, що МОЗ спрямує зусилля на постачання турнікетів, кровоспинних, хірургічних матеріалів, закупівлю операційних столів, кардіографів, УЗД-апаратів, наркозно-дихальних апаратів – “усе те, що сьогодні потрібно в операційних, травматологам”.
“Наприклад, для боротьби з COVID-19 було закуплено багато апаратів ШВЛ, але сьогодні ШВЛ теж потрібні, але просять уже автоматизовані ШВЛ іншого, експортного класу, щоб зменшити залучення реаніматологів”, – сказав він.
Ляшко повідомив, що вакцинація від COVID-19 триває. Зокрема, за березень було вакциновано 350 тисяч осіб, у квітні було близько 90 тисяч вакцинацій.
Війна в Україні може приректи значну частину людства на голод і бідність, небачені раніше десятиліттями, повідомив генеральний секретар ООН Антоніу Гуттеріш.
“Війна в Україні може вкинути понад 1/5 людства у злидні, нужду і голод у масштабах, небачених десятиліттями. Єдине міцне рішення війни та її наслідків для найбідніших і найуразливіших людей у світі – це мир”, – написав він у твіттері в ніч на четвер.
Work.ua ділиться своєю аналітикою ринку праці: як через війну змінились попит та пропозиція робочої сили та рівень зарплат.
Події останнього часу — форс-мажор, який вплинув на всі сфери економіки та життя людей. Розберімося, як змінилася ситуація на ринку праці.
Загальні тенденції ринку праці
Війна перевернула з ніг на голову життя українців та українського бізнесу. На ринку праці зараз відбуваються кардинальні зміни. Ось основні тенденції:
Загалом попит на робочу силу різко зменшився через неможливість працювати у зонах бойових дій, зниження попиту на товари та послуги, проблеми з логістикою та невизначеність майбутнього. Згідно з результатами онлайн-опитування на сайті Work.ua серед роботодавців, майже 29% компаній тимчасово не працюють або повністю зупинили свою роботу. При цьому трохи більше ніж 61,5% бізнесів продовжують працювати у своїх містах, а майже 10% евакуювали підприємства.
Є окремі категорії вакансій, у яких попит на робочу силу знизився набагато менше, ніж в інших. Згідно зі статистикою Work.ua це:
● медицина і фармацевтика;
● сільське господарство й агробізнес;
● ІТ-галузь.
Компанії різко скорочують витрати на персонал: скорочують працівників, надають відпустки, призупиняють трудові відносини, знижують рівень зарплат.
Як і будь-яка криза, війна — час максимальної оптимізації витрат. І люди, і бізнес спочатку були шоковані цими жахливими подіями, але згодом почали оговтуватися та пристосовуватися до нових умов. У регіонах, де немає активних бойових дій, більшість компаній продовжила працювати. Державні органи швидко зорієнтувались та запровадили різні програми підтримки.
Зараз на ринку праці стався переворот: він почав тотально належати роботодавцям. Попит на роботу — величезний. Середня кількість відгуків на вакансію зросла у 5-6 разів.
Кількість вакансій
Зазвичай цикл ринку праці такий:
● на початку року кількість вакансій найменша;
● потім вона поступово зростає і має два «буми»: у червні та вересні;
● з вересня до кінця року попит на ринку праці зменшується, а потім починається наступний цикл.
Для порівняння стану справ до війни та після її початку розгляньмо два показники: загальну кількість вакансій на Work.ua та кількість нових вакансій, розміщених за тиждень.
Одразу зауважимо одну важливу річ — для того, щоб на сайті були тільки актуальні вакансії, Work.ua ухвалив рішення про постановку на паузу вакансій, розміщених до війни, і їх ручну актуалізацію щотижня.
Це зменшує конкуренцію між роботодавцями й відповідно збільшує кількість відгуків. А також впливає на кількість вакансій на сайті.
Загальна кількість вакансій. Якщо візьмемо період від піка у вересні до дня перед війною, бачимо такі дані. Рекордне число вакансій на сайті було 30 вересня 2021 року — 119 615. З вересня до кінця 2021 року воно зменшувалося. На початку 2022-го було розміщено 69 835 вакансій. 23 лютого на Work.ua було розміщено 99 392 вакансії. А ось рік тому, 24 лютого 2021-го — 76 708.
У мінімумі їх було близько чотирьох тисяч 7 березня. Але після цього почалася позитивна динаміка і 30 березня 2022 року на сайті було вже 9 415 вакансій.
Кількість нових вакансій, розміщених за тиждень. Протягом тижня з 16 до 22 лютого на сайті було розміщено 21 976 нових вакансій, а з 23 лютого до 1 березня — 4 211, тобто у п’ять разів менше. З 2 до 8 березня ситуація була ще гіршою — 1 538 нових вакансій. Це був абсолютний мінімум. Після почалося зростання. В останній тиждень березня на сайті з’явилося 4 399 нових пропозицій від роботодавців.
Ще раз підкреслимо — що це найактуальніші вакансії.
Одна з особливостей ринку праці зараз — поява вакансій волонтерів. Шукають волонтерів-кухарів, прибиральників, операторів координаційних центрів та навіть спеціалістів по роботі з персоналом.
Висновок
З початком війни загальна кількість вакансій зменшилася у 25 разів у порівнянні з довоєнною й у 19 разів у порівнянні з минулим роком. Щодо нових вакансій — максимальне падіння було у 14,3 раза у порівнянні з довоєнним періодом.
Але роботодавці пристосовуються до нових умов і потреба у персоналі поступово збільшується. З середини до кінця березня кількість нових вакансій, розміщених на Work.ua, зросла майже у три рази.
Кількість резюме
Загальна кількість резюме в базі Work.ua на 29 березня цього року становила 3 523 604. Війна не вплинула на цей показник.
Однак змінилася кількість резюме, розміщених за тиждень. 22 лютого їх було 19 609, а 1 березня — 4 302 (у березні 2021-го — 20 907). Але потім почалося досить різке зростання, і станом 29 березня за тиждень було розміщено вже 12 822 резюме.
Висновок
Кількість нових резюме шукачів, розміщених на сайті, на початку війни скоротилась майже в 4,6 раза. Але після цього виросла майже у три рази.
З початком війни активність роботодавців знизилася набагато більше, ніж активність шукачів. Але й у перших, і у других потім відбулося зростання втричі. При цьому бачимо, що нових резюме з’являється значно більше, ніж нових вакансій.
Усе це підтверджує, що час ринку шукача скінчився. Через війну кількість робочих місць скорочуватиметься у багатьох сферах, отже пропозиція на ринку праці перевищуватиме попит.
Зарплати
На Work.ua можна побачити середні зарплати, які вказуються у резюме та у вакансіях. Зарплати у резюме майже не змінилися з початком війни. З початку цього року цей щотижневий показник тримався в інтервалі між 15 174 грн (22 лютого) та 15 870 грн (1 березня). Станом на 29 березня бажана зарплата, яку шукачі вказували в резюме, була 15 567 грн.
Але цього не можна сказати про зарплати у вакансіях. З початку року до 22 лютого вона коливалась від 14 052 грн до 14 568 грн. Після початку війни показник навіть зростав до 15 035 грн (8 березня), але потім знизився до 13 736 грн за даними на 29 березня, тобто на 11%.
На зниження середньої зарплати вплинуло зниження кількості «високооплачуваних» вакансій. Якщо ж узяти, наприклад, популярну вакансію продавця-консультанта, то ситуація трохи інша:
● максимальна середня зарплата, яку їм пропонували з початку року, — 12 200 грн у середині січня;
● 22 лютого медіана зарплат у вакансіях продавців-консультантів була 11 500 грн;
● у мінімумі вона становила 10 700 грн (15 березня);
● на кінець березня — 11 000 грн.
Тобто, на кінець березня бачимо зниження на 4% від довоєнної позначки.
Найвищі зарплати пропонують у Києві (у середньому 20 000 грн), Одесі (18 000 грн) та Львові (15 000 грн).
Висновок
Зарплати в резюме поки що значно не змінилися, але зарплати у вакансіях зменшилися. Найбільше на це вплинуло скорочення кількості вакансій з високими зарплатами.
Можна припустити, що зарплати в резюме згодом також зменшуватимуться, тому що шукачі будуть орієнтуватися на вимоги роботодавців.
Work.ua і надалі відстежуватиме тенденції ринку праці та надаватиме вам актуальну інформацію.
