Українська зернова асоціація (УЗА) знизила оцінку потенційного врожаю в 2024 році на 1,5 млн тонн порівняно з попереднім прогнозом – до 74,6 млн тонн зернових і олійних, повідомила прес-служба асоціації.
Згідно з повідомленням, поточний прогноз ґрунтується на середніх погодних умовах за останні п’ять років, тому поліпшення або погіршення цих умов навесні та влітку можуть внести свої корективи.
“Потенційне зниження врожаю в новому сезоні спричинене як скороченням посівних площ (переважно під зерновими культурами через несприятливу цінову кон’юнктуру на світовому ринку та порівняно дорогою логістикою експорту), так і дещо посушливим періодом у травні цього року в низці регіонів на сході й півдні країни”, – пояснили в УЗА і додали, що за таких умов експорт у 2024-2025 маркетинговому році становитиме 43,5 млн тонн.
За прогнозом УЗА, у сезоні, що завершується, експорт зернових та олійних може сягнути 53,2 млн тонн зернових та олійних.
Урожай пшениці у 2024 році УЗА прогнозує на рівні 19,1 млн тонн, що на 900 тис. тонн менше порівняно з попередньою оцінкою (у 2023 – 22 млн тонн). Потенційний експорт пшениці у 2024/2025 МР може становити близько 13 млн тонн із урахуванням того, що на початку сезону перехідні залишки становитимуть близько 2,4 млн тонн.
Урожай ячменю 2024 року, за оцінкою УЗА, може становити 4,6 млн тонн (2023 року – 5,8 млн тонн), а потенційний експорт у 2024/2025 МР можна очікувати на рівні близько 2 млн тонн (поточного сезону експорт ячменю прогнозується на рівні 2,5 млн тонн).
Очікування врожаю кукурудзи в новому сезоні погіршуються через потенційне скорочення посівних площ під кукурудзою та посушливий період у низці регіонів. УЗА оцінює прогноз урожаю кукурудзи на рівні 25,5 млн тонн, що на 800 тис. тонн менше за попередню оцінку і на 4,1 млн тонн менше, ніж торік – 29,6 млн тонн. При цьому потенційний експорт може становити близько 20,5 млн тонн (у поточному сезоні експорт очікується на рівні 26 млн тонн).
Урожай соняшнику 2024 року в УЗА очікують на рівні 13,7 млн тонн (у 2023 – 14,2 млн тонн). Потенційний експорт може становити до 250 тис. тонн (у поточному сезоні очікування 0,4 млн тонн), тоді як переробка соняшнику на рослинну олію може сягнути майже 13,6 млн тонн. У поточному сезоні переробка досягне 13,5 млн тонн.
У 2024 році врожай ріпаку можна очікувати на рівні 4,3 млн тонн (у 2023 році – 4,5 млн тонн), при цьому експорт 2024/2025 МР може становити – 3,4 млн тонн (у поточному сезоні – 3,7 млн тонн).
Що стосується сої, то це чи не єдина культура, під якою аграрії можуть збільшити площі через її прибутковість цього року. Урожай сої можна очікувати у 2024 році на рівні 5,5 млн тонн (у 2023 – 4,9 млн тонн). Потенційний експорт у 2024/2025 МР може сягнути 4 млн тонн (у поточному сезоні очікується на рівні 3,3 млн тонн).
Як повідомлялося, УЗА оцінювала врожай-2023 на рівні 82,8 млн тонн зернових та олійних.
Посівні площі під соєю 2024 року в Україні буде розширено на 10-15%, повідомляє інформаційно-аналітичне агентство “УкрАгроКонсалт”.
“Протягом 2023/24 маркетингового року (МР, липень-2023 – червень-2024) ціна сої як на внутрішньому, так і на експортному ринку тримається досить упевнено, відновившись після падіння на початку сезону. У 2024/25 МР Україна гарантовано отримає рекордний урожай сої, що не може не чинити тиск на ціни. Крім того, саме ринок сої дуже чутливий до тенденцій на світовому ринку не тільки сої, а й продуктів її переробки, а також на ринку соняшникового шроту”, – зазначили аналітики.
На їхню думку, навіть за умови отримання середньої врожайності врожай сої в 2024/25 МР досягне рекордної позначки. Це дасть змогу потенційно понад 60% врожаю відправити на експорт.
На користь України в нинішніх умовах грає не тільки попит ключових покупців (країн ЄС, Туреччини та Єгипту), які залишаться ними і в новому сезоні, а й їхня відносна територіальна близькість і можливість транспортування поза Червоним морем, підкреслили експерти. При цьому вони нагадали, що досвід останніх двох сезонів наочно демонструє логістику, особливо морську, для реалізації експортного потенціалу.
“Відсутність заборон на імпорт з боку країн ЄС, функціонування тимчасового морського коридору дає змогу розглядати досить оптимістичний сценарій на майбутній сезон”, – прогнозують в “УкрАгроКонсалт”.
Аграрії всіх областей України намолотили на кінець першого тижня грудня 78 млн тонн зернових та олійних культур: 57,7 млн тонн і 20,72 млн відповідно.
Як повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства, збір зернових і зернобобових культур проведено на площі 10 млн 433 тис. га за врожайності 54,7 ц/га.
Порівняно з даними на цю саму дату рік тому сумарний урожай вищий на 12,4%, або 8,6 млн тонн, зокрема зернових – на 32,3%, або 14,1 млн тонн, олійних – на 22,5%, або 3,8 млн тонн. Водночас слід зважати на те, що цього року на цей час кукурудзу зібрано майже з 85% площ, тоді як рік тому – лише з 66%.
Зазначається, що десять регіонів України вже завершили жнива. В інших областях завершується збирання кукурудзи, соняшнику та цукрових буряків. Лідерами зі збору зернових є аграрії Вінницької області, вони намолотили понад 5 млн тонн зерна. Далі йдуть Полтавська та Черкаська області, які зібрали понад 4 млн тонн зерна кожна.
Крім того, зібрано 11,57 млн тонн цукрових буряків з 244,6 тис. га за врожайності 473 ц/га. І хоча врожайність його цього року, на відміну від зернових і олійних, нижча, ніж торік, завдяки розширенню площ на 39,5% врожай вищий за минулорічний на 33,7%.
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Згідно зі скоригованим прогнозом Мінагрополітики, 2023 року аграрії зможуть зібрати 79,1 млн тонн зернових та олійних культур, з яких зернові – 57,5 млн тонн та олійні – 21,6 млн тонн.
Україна експортувала 41 тис. тонн ячменю нового врожаю, завдяки активізації роботи одеських портів, але основний попит демонструє внутрішній ринок. Про це йшлося 24 жовтня під час щотижневого брифінгу, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Експортний попит на ячмінь активізувався. В Одесі фіксується попит на ячмінь із сертифікацією для поставок до Китаю за ціною близько 118-120 $/тонна. Такі ціни озвучуються з поставкою в Одесу до 10 листопада. На листопад уже продано 50 тис. тонн ячменю з поставкою в Китай. Тому можна очікувати подальшого руху зернової через одеські порти. Великого зростання цін не буде, але позначки можуть піднятися на 5 $/тонна”, – зазначили експерти.
За їхньою інформацією, дунайські порти поки що не торгують ячменем. Хоча індикативна ціна становить 125-130 $/тонна, але реального руху немає. Вища ліквідність фіксується на західних кордонах (ЧОП) – 135-140 $/тонна на умовах DAP, але попит за цим напрямком невеликий.
“Основний попит фокусується на внутрішньому ринку, головними покупцями ячменю стають переробні заводи. Поки що закупівельні ціни перебувають на рівні 4500-4800 грн/тонна, найближчими тижнями істотних змін не очікується”, – резюмували у ВАР.
Аграрії всіх областей України намолотили понад 33,7 млн тонн нового врожаю, з яких 29,309 млн тонн зернових і 4,353 млн тонн олійних культур, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, збір зернових і зернобобових культур проведено на площі 6697 тис. га за врожайності 43,9 ц/га.
До теперішнього часу в Україні зібрано ячмінь на 1504 тис. га, з яких намолочено 5,822 млн тонн (101% плану); пшениці з 4689 тис. га зібрано 22,149 млн тонн (101%); гороху з 154,4 тис. га отримано 386,5 тис. тонн (103%); проса з 33 тис. га – 79,4 тис. тонн (40%); гречки з 45 тис. га – 63,3 тис. тонн (31%).
Крім того, інших зернових і зернобобових культур намолочено 807,2 тис. тонн із 271 тис. га.
Аграрії завершують збирання ріпаку. Його намолочено з площі 1395 тис. га (98% від планових площ), з якої зібрано 3999,5 тис. тонн.
В Україні розпочалося збирання олійних культур, зокрема соняшнику намолочено 107,4 тис. тонн (49,4 тис. тонн тижнем раніше, що становить 2% від плану) з площі 107,4 тис. га, сої – 154,1 тис. тонн (30,6 тис. тонн) з 60 тис. га (3%).
Мінагрополітики у зв’язку з переглядом прогнозу щодо врожаю всіх сільгоспкультур відстежує відповідну інформацію. Так, урожайність по пшениці та гороху залишилася на рівні минулого тижня – 47,2 ц/га і 25 ц/га відповідно, по ячменю вона становила 38,7 ц/га проти 38,8 ц/га тижнем раніше, по просу -23,8 ц/га (20,4 ц/га), по гречці -14,2 ц/га (14 ц/га). При цьому врожайність ріпаку відзначено на рівні 28,7 ц/га, соняшнику – 18,6 ц/га, сої – 25,7 ц/га).
Цукрові буряки викопано з площі 2,6 тис. га (1%). За врожайності 449,6 ц/га його отримано 116 тис. тонн.
У Дніпропетровській області розпочали збирання кукурудзи. З 0,7 тис. га її намолочено 2 тис. тонн за врожайності 30 ц/га.
Аграрії 18 областей завершили збирання ріпаку.
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Згідно зі скоригованим прогнозом Мінагрополітики, 2023 року аграрії зможуть зібрати зернових у таких обсягах: пшениці – 20,9 млн тонн, ячменю – 5,8 млн тонн і кукурудзи – 28,1 млн тонн. Валове виробництво олійних культур сягне 20,3 млн тонн, зокрема, соняшнику – 12 млн тонн, ріпаку – 4 млн тонн, соєвих бобів – 4,2 млн тонн. Урожай цукрових буряків прогнозується на рівні 13,7 млн тонн.
Українські борошномели все частіше повідомляють про низьку якість пшениці нового врожаю, в окремих регіонах сумарна частка пшениці 2 і 3 класу не перевищить 10% загального виробництва, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
Згідно з повідомленням, більшість переробників під час спілкування з експертами агентства зазначили, що переважно надходять пропозиції пшениці з низьким вмістом білка – до 11%, незначна частка – на рівні 11-12% і лише поодинокі пропозиції з вмістом білка на рівні 13%.
“Деякі переробники прогнозують, що в окремих регіонах країни сумарна частка пшениці 2 і 3 класу поточного року не перевищить 10% загального виробництва”, – зазначили аналітики.
За їхньою інформацією, ситуація, що склалася з якістю пшениці, надає істотну підтримку цінам. Цього тижня більшість українських борошномелів продовжували поступово підвищувати закупівельні ціни на продовольчу пшеницю.
Станом на 23 серпня ціни попиту на пшеницю 2 і 3 класу фіксуються найчастіше в межах 5700-6700 грн/тонна і 5500-6500 грн/тонна СРТ відповідно, що вище за показники кінця минулого тижня на 100-200 грн/тонна, проте більшість покупців підвищували найчастіше мінімальні та наближені до них ціни, пояснили експерти.
Аграрії продовжують стримувати продажі якісних зернових, що надає додаткову підтримку цінам, резюмували в АПК-Інформ.
Як повідомлялося, Україна вже зібрала 27 млн тонн пшениці з рекордними показниками врожайності, але аналітики звертають увагу, що через погодні умови 60% врожаю продаватимуть як фураж, що вдвічі більше за минулорічний показник.
