Як повідомляє Еxperts.news, світове споживання викопного палива у 2017-2025 роках збільшилося на 8%, або на 40 екзаджоулів (ЕДж), попри підвищення енергоефективності економік і стрімке зростання використання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), свідчать результати дослідження Energy Institute Country Transition Tracker 2026, оприлюдненого британським Energy Institute 10 листопада.
Згідно зі звітом, найбільше за цей період зріс світовий попит на природний газ – майже на 15%, або на 19 ЕДж. Споживання вугілля збільшилося на 7%, нафти – на 5%.
Дослідження охоплює близько 80 найбільших країн-споживачів енергії, на які припадає понад 96% світового енергоспоживання та 95% викидів парникових газів.
За даними Energy Institute, у 83% досліджуваних країн із 2017 року знизилася енергоємність економіки, тобто обсяг енергії, необхідний для створення одиниці ВВП. Водночас 86% країн скоротили вуглецеву інтенсивність енергоспоживання.
Попри ці зміни, глобальний попит на викопні енергоносії продовжував зростати. У 2025 році на нафту, природний газ і вугілля все ще припадало понад 85% світового енергоспоживання.
Споживання відновлюваної енергії збільшилося більш ніж на 60%
За оцінками Energy Institute, світове використання відновлюваних джерел енергії, включно з гідроенергетикою, у 2017-2025 роках збільшилося більш ніж на 60%.
Зростання зафіксовано у 74 із 79 провідних країн, включених до відповідного аналізу.
Однак, незважаючи на швидке розширення використання сонячної, вітрової, гідроенергетики та інших відновлюваних джерел, у 2025 році їхня частка становила лише близько 8,6% загального світового попиту на енергію.
Водночас у виробництві електроенергії декарбонізація відбувається значно швидше, ніж в інших сегментах енергетики.
Зокрема, Франція має найвищу серед досліджуваних країн частку електроенергії з низьковуглецевих і безвуглецевих джерел – 95%, із яких 68% загальної генерації забезпечують атомні електростанції. Друге місце за цим показником посідає Бразилія з результатом 89%.
Викиди парникових газів продовжують зростати
Збільшення споживання викопного палива супроводжувалося подальшим зростанням глобальних викидів парникових газів, пов’язаних з енергетикою. У 2017-2025 роках вони збільшувалися в середньому майже на 1% щороку.
Найбільше скорочення викидів у абсолютному вимірі за цей період продемонстрували Німеччина – на 222 млн тонн та Японія – на 216 млн тонн.
Натомість у Китаї енергетичні викиди збільшилися на 2,096 млрд тонн, в Індії – на 783 млн тонн.
У Energy Institute зазначають, що Велика Британія, Іспанія, Франція та Німеччина входять до п’ятірки провідних країн одразу за п’ятьма або шістьма показниками енергетичного переходу.
Директорка із зовнішніх зв’язків Energy Institute Джемма Реньєз наголосила, що енергетичний перехід відбувається нерівномірно як між окремими країнами, так і між секторами світової економіки.
За її словами, успіх переходу визначатиметься не лише обсягами введення нових потужностей чистої енергетики, а й здатністю держав задовольняти зростаючий попит на енергію з одночасним скороченням викидів.
За результатами опублікованого 30 червня 2026 року Statistical Review of World Energy, загальний світовий попит на енергію у 2025 році вперше перевищив 600 ЕДж, збільшившись на 1,7% порівняно з попереднім роком.
При цьому відновлювані джерела енергії забезпечили найбільший внесок у приріст світового енергоспоживання, хоча викопне паливо продовжує домінувати в його структурі.
Energy Institute – незалежна британська професійна організація у сфері енергетики, яка публікує міжнародну енергетичну статистику, аналітичні дослідження та оцінки розвитку енергетичних ринків. Щорічне видання Statistical Review of World Energy містить дані про виробництво та споживання нафти, газу, вугілля, електроенергії, відновлюваної та атомної енергії, а також пов’язані з енергетикою викиди парникових газів.
Джерело: Energy Institute, офіційний звіт Country Transition Tracker 2026 від 10 листопада 2026 року.
Попит на вугілля у світі зросте цього року та оновить історичний максимум на тлі стрибка цін на природний газ і літньої спеки, що збільшила споживання електроенергії кондиціонерами, прогнозує Міжнародне енергетичне агентство (МЕА).
За оцінками агентства, світовий попит на вугілля у 2026 році зросте на 1,2% і становитиме 8,94 млрд тонн.
“Вугілля практично не постачається Ормузькою протокою, оскільки Близький Схід не є ані великим виробником, ані значним споживачем вугілля, але закриття протоки все одно вплинуло на вугільний ринок через зростання цін на природний газ, – йдеться в повідомленні МЕА. – Це стимулювало зростання виробництва електроенергії на вугільних електростанціях у країнах, де існує альтернатива між газом і вугіллям”.
Якщо судноплавство через Ормузьку протоку відновиться, а поставки скрапленого природного газу повернуться до рівня, що спостерігався до початку військових дій на Близькому Сході, світовий попит на вугілля скоротиться наступного року. У протилежному випадку 2027 рік знову стане рекордним за обсягами споживання вугілля, зазначили аналітики МЕА.
ВУГІЛЛЯ, ГАЗ, ЕНЕРГЕТИКА, МЕА, Попит
Як повідомляє Інтерфакс-Україна, Міністерство енергетики працює над підготовкою вугледобувних підприємств державного сектору до передачі до Фонду державного майна (ФДМ) та подальшої приватизації, повідомила заступниця міністра енергетики Валентина Москаленко.
«Міністерство енергетики дійсно підготувало наші пропозиції до програми дій уряду, і ми дійсно працюємо над тим, щоб підготувати всі (вугільні) підприємства до передачі до Фонду державного майна з їхньою подальшою приватизацією та пошуком для них ефективного приватного інвестора», — сказала Москаленко під час онлайн-засідання енергокомітету Верховної Ради в понеділок.
Вона також додала, що Міненерго спільно з Міністерством фінансів вирішило питання щодо компенсації заборгованості із заробітної плати, невикористаних відпусток та всіх інших передбачених законодавством виплат працівникам двох шахт, що ліквідуються: «Шахта № 9» (Волинська область) та шахта «Надія» (Львівська область) .
«Готові проекти з ліквідації шахт, є кошти на виконання робіт з ліквідації, усі, хто бажав перейти на інші підприємства, зробили це», — зазначила заступниця голови Міненерго.
Водночас Москаленко підкреслила, що діяльність ДП «Львовугілля» завжди супроводжувалася боргами, і це питання необхідно вирішувати.
«Борги у «Львовугілля» були завжди з тією чи іншою динамікою і нікуди не зникали, і зараз усі борги залишаються за державними шахтами. Потрібно робити все, щоб оздоровити державне вуглевидобування», — підкреслила Москаленко.
2 лютого ц.р. Президент Узбекистану ознайомився з презентацією щодо поточного стану та планів розвитку вугільної й уранової галузей. Було обговорено питання збільшення обсягів видобутку вугілля, посилення конкурентного середовища в галузі та ефективного використання наявних резервів.
Як зазначалося, в осінньо-зимовий сезон 2025–2026 років планується видобути 10 мільйонів тонн вугілля, що на 1,3 мільйона тонн більше порівняно з минулим сезоном. Станом на сьогодні видобуто 9 мільйонів тонн вугілля, приріст становив 590 тисяч тонн. Підкреслено, що в наступному сезоні необхідно довести обсяги видобутку до 11 мільйонів тонн.
Для цього важливо прискорити освоєння родовищ, розташованих у Ташкентському та південних регіонах, розширити селективний видобуток, а також залучити додаткові екскаватори й техніку на умовах аутсорсингу. За рахунок розширення участі приватних підприємців у 2026 році планується додатково видобути 2,5 мільйона тонн вугілля.
Особливу увагу було приділено проєкту освоєння вугільного родовища «Нішбош» в Ангрені. У межах інвестиційного проєкту, вартість якого оцінюється майже у 500 млн доларів США, а запаси становлять 233 мільйони тонн, планується розпочати видобуток у 2026 році та забезпечити виробництво 1 мільйона тонн вугілля. У подальшому річну продуктивність родовища передбачається довести до 10 мільйонів тонн. У межах проєкту буде створено 880 постійних робочих місць.
На презентації також було розглянуто проєкт виробництва нових видів промислової продукції на основі глибокої переробки вугілля. За ініціативою акціонерного товариства «Узкимёсаноат» планується організувати виробництво полімерної продукції на основі хімічної переробки вугілля. Проєкт вартістю 5 млрд доларів США передбачає створення потужностей з переробки 8–9 мільйонів тонн вугілля та виробництва 1,18 мільйона тонн полімерної продукції на рік.
Минулого року в Узбекистані було видобуто 7 тисяч тонн урану, а виявлені запаси досягли 139 тисяч тонн.
Цього року планується розпочати освоєння родовищ «Арнасай», «Західний Кизилкок», «Південний Жонгелді» та «Східний Агрон». У зв’язку з очікуваним зростанням обсягів видобутку наголошено на необхідності збільшення потужностей із переробки.
Визначено заходи щодо стабільного забезпечення потужностей з переробки урану сірчаною кислотою та необхідною для її виробництва технічною сіркою.
Президент надав відповідальним особам доручення щодо своєчасної та якісної реалізації запланованих у вугільній та урановій промисловості проєктів, збільшення обсягів виробництва та підвищення економічної ефективності.
Кабінет Міністрів України скасував на 2026 рік квоти на експорт коксівного вугілля марки «К», випливає з постанови уряду №1795 від 31 грудня про перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню та квотуванню.
Згідно з постановою, квоти на експорт коксівного вугілля марки «К», які раніше встановлювали на нульовому рівні, у документі на 2026 рік відсутні.
Постанову опубліковано на сайті уряду.
Світовий морський експорт енергетичного вугілля впав на 5% у 2025 році
Світовий експорт енергетичного вугілля морем у 2025 році знизився вперше з 2020 року – на 5%, до мінімальних за три роки 945 млн тонн, пише Reuters з посиланням на дані Kpler.
Основна причина спаду – скорочення імпорту країнами Азії.
З початку року вони імпортували 841 млн тонн енергетичного вугілля, що на 7% менше за показник за весь 2024 рік.
Найбільшим імпортером став Китай (305 млн тонн). За ним іде Індія (157 млн тонн), Японія (100 млн тонн), Південна Корея (76 млн тонн) і В’єтнам (45 млн тонн).
Водночас із них лише Південна Корея та В’єтнам наростили обсяги. КНР скоротила імпорт на 12%, Індія – на 3%, що в обох випадках пояснюється збільшенням внутрішнього виробництва вугілля й споживання інших енергоносіїв.