Гірничо-металургійна група “Метінвест” у рамках мілітарної ініціативи “Сталевий фронт” Ріната Ахметова розглядає можливість збільшення виробництва мінних тралів для танків для розмінування територій.
“Потреба ЗСУ – 100 тралів на місяць”, – заявив операційний директор групи “Метінвест” Олександр Мироненко в інтерв’ю корпоративному сайту.
За його словами, фахівці групи тісно спілкуються з військовими з початку війни і постійно намагаються оперативно реагувати на їхні потреби. І коли почалася підготовка до контрнаступу, виникло розуміння про масштаби мінування ворогом нашої території. Це багатокілометрові поля, заміновані переважно протитанковими мінами ТМ-62. Для їх проходження потрібні інші засоби безпосередньо на техніці.
Один із таких зразків, найпоширеніших і в Радянському Союзі, який найбільше підходить до танків радянського зразка Т-64 і Т-72, які використовуються українською армією, – це аналог мінного трала КМТ-7. Його виробництво було припинено, деякий час цей трал не виробляли.
“Коли почалися наступальні дії, військові звернулися до нас із проханням подивитися на трофейні зразки, зняті з підбитих російських танків… Ми зробили креслення і розробили тестові зразки цих тралів. Потім почали випробування разом із військовими, щоб переконатися, що конструкція надійна і витримає кількість підривів, необхідних за нормативною документацією”, – пояснює топ-менеджер.
За його словами, зараз трали використовуються на багатьох напрямках. Військам передано 8 од., ще два очікують, поки їх заберуть військові, п’ять – у процесі виробництва.
Трали використовуються в основному на Запорізькому і Донецькому напрямках. При цьому “Метінвест” обслуговує трали: якщо вони отримують пошкодження, забирає, ремонтує, встановлюємо нові катки.
“Також зараз разом із кількома бригадами розглядаємо можливість ремонту старих радянських зразків, бо вони теж виходять з ладу і пошкоджуються. Існує дефіцит саме протимінних котків, які підриваються. Ми налагодили серійне виробництво, тому що це, так би мовити, витратний матеріал. І разом із тралом ми передаємо ще кілька комплектів цих котків, щоб можна було дуже швидко в польових умовах виконати ремонт і продовжувати”, – зазначив топ-менеджер.
За його словами, без розширення виробництва виготовляється п’ять тралів на місяць. Можливості збільшити потужності є, але не вистачає людей. Недостатньо фахівців, які можуть сприяти збільшенню обсягів виробництва, наприклад, до 10, 15, 20 мінних тралів.
“Ми зараз працюємо з Міноборони, щоб створити сприятливі умови і мати можливість набирати більше персоналу і збільшувати обсяг виробництва. Загалом потреба, про яку говорять військові, – це понад 100 тралів на місяць. Це та потреба, яку потрібно задовольняти”, – наголосив Мироненко.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані переважно в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
METINVEST, ВИРОБНИЦТВО, мінний трал, розмінування територій, ТАНК
Німецький виробник зброї Rheinmetall AG хоче побудувати свої перші бронемашини в Україні наступного року, повідомив головний виконавчий директор концерну Армін Паппергер, передає Reuters.
За словами Паппергера, він очікує, що угоду з Україною про будівництво броньованих транспортних машин Fuchs, названих на честь німецького слова “лисиця”, і бойових машин піхоти Lynx буде укладено до початку наступного року.
“Після підписання контракту ми хочемо закінчити перший Fuchs протягом шести-семи місяців, а перший Lynx – протягом 12-13 місяців”, – сказав він.
Зазначається, що в жовтні Україна оголосила про створення спільного оборонного підприємства з Rheinmetall AG, щоб допомогти в місцевому виробництві деяких ключових видів техніки, а також для обслуговування і ремонту західної зброї, відправленої Києву проти повномасштабного вторгнення Росії.
Як пише Reuters, українські чиновники сподіваються, що співпраця із західними виробниками зброї допоможе відродити вітчизняну збройову промисловість, яка страждала від неефективності та відсутності прозорості протягом багатьох років до вторгнення Росії.
Українські підприємства виготовляють зараз дві тисячі протезів нижніх кінцівок і 200 протезів верхніх кінцівок за один місяць, повідомила міністр соціальної політики України Оксана Жолнович.
“У середньому, за зібраною статистикою, то понад 2 тис. протезів нижніх кінцівок усі підприємства виготовляють і близько 200 виробів верхніх кінцівок на місяць виготовляється”, – сказала Жолнович в ефірі національного телемарафону в середу.
За її словами, виготовленням протезів в Україні займається майже 80 підприємств, тоді як на початок повномасштабного вторгнення їх було близько 40. Також очільниця відомства зазначила, що збільшилася не тільки кількість підприємств, а й обсяги виробництва раніше діючих.
“Вони зараз працюють на максимум. Я думаю будуть ще розгортатися. Але я б не сказала, що є великі черги (на протези – ІФ-У)”, – додала міністр.
Жолнович також зазначила, що за два роки в Україні протезовано понад 20 тис. осіб, як цивільних, так і військових.
Як повідомлялося, у жовтні на сайті Міністерства соцполітики з’явилася інформаційна панель із переліком протезних підприємств та інших виробників допоміжних засобів реабілітації.
Виробництво молока-сировини господарствами всіх категорій у січні-жовтні 2023 року скоротилося на 6% – до 6277,4 тис. тонн порівняно з аналогічним періодом минулого року, при цьому промислові підприємства нарощують виробництво, а домогосподарства скорочують, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ) за результатами аналізу даних Державної служби статистики.
Згідно з повідомленням, у жовтні 2023 року обсяги надоїв в Україні становили 610,50 тис. тонн, що менше на 3%, ніж у вересні поточного року, і на 6% порівняно з жовтнем 2022 року. Водночас із початку 2023 року частка підприємств у виробництві молока-сировини становила 37%, а господарств населення – 63%.
За інформацією АВМ, підприємства в січні-жовтні 2023 року збільшили виробництво молока на 7% до 2341,4 тис. тонн. У жовтні поточного року промислові виробники молока наростили своє виробництво до 228,9 тис. тонн, що на 2% більше, ніж у вересні, та на 7% більше, якщо порівнювати з жовтнем минулого року.
Водночас господарства населення за 10 місяців 2023 року скоротили на 14% до 3936 тис. тонн виробництво молока порівняно з аналогічним періодом минулого року. У жовтні 2023 року обсяги надоїв у населення склали 381,6 тис. тонн, що на 7% менше за вересень і на 13% менше за жовтень 2022 року.
На думку аналітика АВМ Георгія Кухалейшвілі, загальне скорочення виробництва молока-сировини в Україні відбувається переважно за рахунок падіння обсягів надоїв у господарствах населення, які найістотніше постраждали від наслідків повномасштабного вторгнення Росії.
“Незважаючи на ці виклики, сільськогосподарським підприємствам вдалося адаптуватися до роботи в умовах воєнного часу та наростити виробництво сирого молока на підконтрольних Україні територіях. Слід зазначити, що на переробку йде переважно молоко екстра ґатунку, яке виробляють саме підприємства. В Україні відбувається поступовий перехід харчової переробки молока виключно на сировину цього ґатунку”, – констатував експерт.
У січні-жовтні 2023 року приріст виробництва молока-сировини спостерігався в господарствах усіх категорій у Київській (+4,3%), Черкаській (+3%), Хмельницькій (+2,1%), Чернігівській (+2%), Рівненській (+0,7%), Полтавській (+1,3%), Харківській (+3,1%) областях.
Великий український виробник паперової продукції санітарно-гігієнічного призначення ТМ “Рута”, керуючою компанією якого є АТ “ВГП” (Луцьк), у січні-жовтні 2023 року випустив продукції на 1 млрд 345,6 млн грн, що на 83,8% більше, ніж за той самий період 2022 року.
Згідно зі статистичними даними асоціації “УкрПапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна”, у такий спосіб компанія ще трохи сповільнила темп приросту обсягів виробництва в грошовому вираженні до аналогічного періоду минулого року: за дев’ять місяців цей показник становив 90%, за вісім – 97,1%.
У натуральних показниках, зокрема, виробництво туалетного паперу в рулончиках зросло на 47% – до 111,3 млн шт., що поки що залишається третім результатом у галузі після Київського картонно-паперового комбінату (213,3 млн шт.) і Кохавинської бумфабрики (113 млн шт.).
Компанія випускає санітарно-гігієнічну продукцію на основі целюлози з привізного паперу-основи.
У портфелі брендів “ВГП” – серветки, туалетний папір, паперові носові хустинки, кухонні рушники під ТМ “Ruta”, “Ruta Selecta”, “Fesko”, “НосовичОк”, “Полотенечко”, “100% paper”, “Servetta”, “Ecolo”. Асортимент налічує понад 180 найменувань.
Як повідомлялося з посиланням на дані “Укрпапір”, 2022 року АТ “ВГП” випустило продукції на 977,61 млн грн – на 2,8% більше, ніж роком раніше. Водночас, за даними звіту компанії, у натуральному вираженні (в тоннах) обсяг виробництва скоротився на 27% через втрату частини ринків збуту з початком військової агресії РФ в Україні.
На експорт 2022 року було поставлено понад чверть обсягу реалізації. Папір-основу для виробництва продукції закуповували переважно в Туреччині та Румунії.
ТОВ “Картонно-паперова компанія” (Львів), великий український виробник картонних гільз і санітарно-гігієнічної продукції, у січні-жовтні 2023 року збільшило обсяг виробництва на 11,5% до аналогічного періоду 2022 року – до 1 млрд 070,5 млн грн.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “УкрПапір”, у натуральних показниках компанія наростила випуск картонної продукції на 3,4% – до 22,7 тис. тонн, паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції – на 12,5% – до 6,5 тис. тонн. Випуск туалетного паперу в рулончиках збільшився на 52,3%, склавши 5,13 млн шт.
Водночас у жовтні компанія на 36% наростила випуск паперу та картону порівняно з тим самим місяцем минулого року – до 3,04 тис. тонн, що, однак, на 2,7% менше за показник вересня поточного року.
ТОВ “Картонно-паперова компанія” випускає вироби та напівфабрикати з макулатурного картону (листи картону, куточки, гільзи), целюлози та переробленої макулатури (туалетний папір, рушники, серветки ТМ Papero). Постачає продукцію, зокрема, в країни ЄС.
Серед споживачів – корпорації “Біосфера”, “Артеріум”, компанія Nestle, концерн “Хлібпром”, кондфабрика “Ярич”.
Як повідомлялося, 2022 року фабрика, не зупиняючи роботу протягом року, збільшила обсяг товарної продукції на 51,5% порівняно з 2021 роком – до 1 млрд 186 млн грн. Чистий прибуток зріс утричі – до 263,7 млн грн.
