Кохавинська паперова фабрика (КБФ, Львівська обл.), що випускає санітарно-гігієнічну паперову продукцію, у січні-серпні 2023 року збільшила обсяг виробництва на 27,1% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 764,37 млн грн, свідчить статистика асоціації “УкрПапір”.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” даними, у натуральних показниках виробництво паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції збільшилося на 2,3% – до 27,97 тис. тонн. Зокрема, у серпні його випуск зріс на 2,7% до липня-2023 і до серпня-2022 – до 3,6 тис. тонн.
Випуск туалетного паперу в рулончиках за цей період зріс на 3,7% – до 90,38 млн шт. КБФ зберігає друге місце з його випуску після Київського КБК (164,95 млн шт.), трохи випереджаючи АТ “ВГП” (ТМ “Рута”).
Кохавинська БФ, що працює з 1939 року, виробляє папір-основу для товарів санітарно-гігієнічного призначення, а також туалетний папір і паперові рушники.
Нещодавно фабрика повідомила у Facebook про початок випуску нових торгових марок санітарно-гігієнічної продукції зі 100%-ї целюлози.
Раніше повідомлялося, 2021 року КБФ залучила кредит ЄБРР у розмірі EUR13,8 млн для створення виробництва паперової продукції на основі целюлози.
Фабрика практично не зупиняла виробництво з початком повномасштабної агресії РФ в Україні.
Як повідомлялося, КБФ у 2023 році випустила продукцію на 975,3 млн грн – на 44,8% більше, ніж роком раніше. Чистий прибуток скоротився на 12,7% – до 52,4 млн грн, тоді як дохід зріс на 46,5% – до 978,9 млн грн.
Україна у 2022/2023 маркетинговому році збільшила виробництво та експорт соняшникової олії на 25,4% порівняно з 2021/2022 МР, повідомила пресслужба асоціації “Укроліяпром”.
“Однією з основних особливостей 2022/23 МР стало значне нарощування переробки насіння соняшнику на вітчизняних потужностях, починаючи з 2023 року, після заборони його ввезення деякими країнами ЄС. Це дало змогу суттєво збільшити переробку насіння соняшнику всередині країни та, відповідно, – виробництво олії та її експорт на 25,4%, соняшникового шроту – на 27,3% проти 2021/22 МР”, – йдеться в повідомленні.
Згідно з ним, за вісім місяців 2023 року експорт насіння соняшнику скоротився проти відповідного періоду 2022 року на 58%. Це дало можливість значно наростити його переробку на вітчизняних потужностях і, відповідно, виробництво та експорт продукції з високою доданою вартістю.
У 2022/23 МР виробництво та експорт соєвої олії зросли на 18%, шроту соєвого – на 19,4%.
Ці показники могли бути вищими за умови збільшення переробки сої всередині країни, особливо з огляду на те, що експорт продуктів її переробки здійснюється, головним чином, автомобільним і залізничним транспортом, зазначили в асоціації.
Крім того, Україна 2023 року збільшила переробку насіння ріпаку, що підтверджується зростанням експорту ріпакової олії в липні-серпні цього року більш ніж у 20 разів проти відповідного періоду 2022 року.
“Укроліяпром” прогнозує, що у 2023/2024 МР в Україні виробництво основних видів насіння олійних культур зросте на 18,8%. Це відбудеться завдяки розширенню на 12,1% виробничих площ і за рахунок зростання врожайності в середньому на 5,7%, чому посприяли сприятливі погодні умови. Найбільше зростання виробництва очікується по насінню соняшнику – на 15%.
Як повідомлялося, “Укроліяпром” очікує, що в сезоні-2023/2024 в Україні може бути вироблено до 5 млн тонн соняшникової олії, при цьому експорт може досягти 4,7 млн тонн.
Міжнародна науково-дослідна сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience збільшила у 2,6 раза – до 24 кількість гібридів насіння кукурудзи бренду Pioneer®, що вирощуються на виробничих полях насіннєвого комплексу компанії на Полтавщині, повідомляють у її прес-релізі.
Згідно з повідомленням, до портфеля насіння кукурудзи українського виробництва у 2024 році, зокрема, увійдуть гібриди лінійки Pioneer Optimum AQUAmax.
Крім того, у 2023 році команда насіннєвого комплексу почала вирощувати гібриди кукурудзи, популярні на ринках Європейського Союзу, оскільки її довгостроковою стратегією виробництва в Україні є збільшення частки експорту до ЄС.
У компанії нагадали, що 2022 року Corteva збільшила обсяги експорту до ЄС у 16 разів.
У поточному сезоні, за її даними, 80% посівів насіння вирощували на зрошуваних полях, а на 15% впроваджено технологію StripTill, яка допомагає зберегти ґрунтову вологу та запобігти ерозії. Точне землеробство впроваджено більш ніж на 80% виробничих площ. Впроваджено систему диференціальної густоти посівів.
“Протягом 10 років роботи насіннєвого комплексу Corteva в Україні робиться все для забезпечення фермерів насінням високої якості українського виробництва. (…) Ми переконані: виробництво насіння в Україні має велике майбутнє і Corteva прагне бути тут лідером”, – зазначив цитований прес-службою керівник з виробництва в Україні Corteva Agriscience Олексій Турчинов.
Насіннєвий комплекс компанії в Полтавській області офіційно відкрито в червні 2013 року. У його будівництво було інвестовано понад $56 млн. Річна потужність заводу – близько 500 тис. посівних од. насіння кукурудзи і 250 тис. посівних од. насіння соняшнику.
Corteva Agriscience – глобальна сільськогосподарська компанія. Пропонує комплексні рішення для максимізації врожайності та прибутковості. Має понад 150 науково-дослідних об’єктів і понад 65 діючих речовин у портфоліо.
До її представництва в Україні входять центральний офіс у Києві, науково-дослідний центр у с. Любарці (Київська обл.) та насіннєвий виробничий комплекс, відкритий 2013 року в с. Стасі (Полтавська обл.).
У квітні 2022 року компанія прийняла рішення покинути російський ринок через розв’язану РФ повномасштабну війну проти України.
Україна посідає 28 місце у світі з виробництва вина за даними на 2022 рік, повідомили в центрі соціально-економічних досліджень “CASE Україна”.
“Ми виробляли станом на 2022 рік 660 тис. гектолітрів, або 0,26% світового ринку вина”, – констатують експерти.
Згідно з повідомленням, перше місце належить Італії з 49,843 млн гектолітрів, що становить 19,3% усього світового виробництва, друге – Франції (45,59 млн гектолітрів, 17,65%), третє – Іспанії (35,7 млн гектолітрів, 13,83%).
До причин низького виробництва Україною вина аналітики віднесли знищення за часів Радянського Союзу виноградників у період боротьби з алкоголізмом, перетворення РФ з моменту окупації Криму 2014 року виноробні регіони Херсонської та Миколаївської областей на прифронтову зону, а також відсутність до 2020 року ринку землі, наявність обмеження на придбання землі юрособами та іноземними інвесторами.
Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому закон “Про державне регулювання генетично інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції”.
Відповідний законопроєкт №5839 підтримали 276 народних депутатів на пленарному засіданні в середу, повідомив член фракції “Голос” Ярослав Железняк у Telegram.
Згідно з пояснювальною запискою, документ визначає правові та організаційні засади державного регулювання генетично інженерної діяльності, забезпечення екологічної, генетичної, продовольчої та біологічної безпеки держави та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції.
У ньому дано визначення термінам “генетично модифікований організм”, “генетично модифікована продукція”, “ГМ-продукція як харчовий продукт”, запроваджується державна реєстрація ГМО тощо.
Перед ухваленням закону в другому читанні до нього внесли поправки, якими забороняється вирощування та ввезення ГМ-кукурудзи, а також вирощування протягом п’яти років генетично модифікованих цукрових буряків і ріпаку.
Документ запроваджує комплексне врегулювання правових та організаційних засад генетично-інженерної діяльності шляхом здійснення держнагляду (контролю) за використанням генетично модифікованих організмів та обігом ГМ-продукції.
Законопроєкт також розмежовує повноваження органів державної влади, щоб уникнути дублювання функцій у сфері поводження з ГМО; удосконалить систему оцінки ризиків ГМО щодо можливого впливу на здоров’я людини та навколишнє природне середовище; запроваджує європейські механізми державної реєстрації ГМО; вдосконалить вимоги до маркування ГМ-продукції і запроваджує правила її простежуваності; посилить держконтроль у сфері поводження з ГМО, а також встановить відповідальність за порушення законодавства в цій сфері.
Трипільський пакувальний комбінат (ТУК, Українка Київської обл.), дочірнє підприємство зупиненого Рубіжанського картонно-тарного комбінату, що зупинився на Луганщині, у січні-липні поточного року випустив продукцію на 1 млрд 406,7 млн грн, що на 28,7% більше, ніж за аналогічний період 2022 року.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “УкрПапір”, за цей період комбінат випустив 77,86 млн кв. м гофротари – на 16,6% більше, що стабільно залишається другим результатом за обсягами випуску після Київського картонно-паперового комбінату (128,2 млн кв. м).
У тому числі в липні комбінат наростив випуск цієї продукції на 2% до липня-2022 і на 12% до червня поточного року – до 12,45 млн кв.м.
Загалом основними підприємствами галузі, які надали дані асоціації “УкрПапір”, у січні-липні випущено 283,45 млн кв. м картонної тари – на 16,3% більше, ніж за той самий період 2022 року, зокрема в липні – 44,14 млн кв. м (на 6,6% більше).
Як повідомлялося, до повномасштабного вторгнення РФ в Україну Рубіжанський КТК спільно з ТУК переважно лідирували на ринку виробників гофротари в Україні.
Після отриманих руйнувань комбінат у Рубіжному зупинився, а юрособа “Рубіжанський КТК” перереєстрована в Києві.
ТУК випускає широкий асортимент виробів з гофрокартону для продуктів харчування, промтоварів, товарів хімічної промисловості.
Серед клієнтів – компанії Roshen, Coca-Cola, агрохолдинг МХП, група Lactalis.
За даними Opendatabot, АТ “РКТК” володіє 99,96% у ТОВ “ТУК”, а кінцевим бенефіціаром є гендиректор (і бенефіціар) АТ “Рубіжанський КТК” Геннадій Мінін, який з вересня 2022 року керує і Трипільським пакувальним комбінатом.
ТУК у 2022 році отримав майже 232 млн грн чистого прибутку і 2,38 млрд грн доходу.
