Трипільський пакувальний комбінат (ТУК, Українка Київської обл.), дочірнє підприємство Рубіжанського картонно-тарного комбінату (Луганська обл.), який зупинив роботу, у січні-лютому поточного року випустив продукцію на 430,11 млн грн, що на 48,7% більше, ніж за аналогічний період 2022 року.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “УкрПапір”, за цей період комбінат випустив 22,97 млн кв. м. гофротари, на 29,8% більше, що стало другим результатом за обсягами випуску після Київського картонно-паперового комбінату (35,45 млн кв. м).
Загалом основними підприємствами галузі, які надали дані асоціації “УкрПапір”, у січні-лютому випущено 78,5 млн кв м картонної тари – на 0,6% менше, ніж за той самий майже довоєнний період 2022 року.
До повномасштабного вторгнення РФ в Україну Рубіжанський КТК спільно з ТУК переважно лідирували на ринку виробників гофротари в Україні – у січні-лютому 2022 року обидва комбінати випустили понад 28 млн кв. м гофротари (зокрема ТУК – 19,2 млн кв. м), а сумарний обсяг виробництва в грошовому вираженні становив 667 млн грн.
Після отриманих руйнувань комбінат у Рубіжному зупинився, а юрособа ПАТ “Рубіжанський КТК” перереєстрована в Києві.
ТУК випускає широкий асортимент гофровиробів.
За даними ресурсу opendatabot, ПАТ “РКТК” володіє 99,96% у ТОВ “ТУК”, а кінцевим бенефіціаром є гендиректор Рубіжанського КТК Геннадій Мінін, який із вересня 2022 року керує і Трипільським пакувальним комбінатом.
ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн” (Centravis Production Ukraine), що входить до холдингу Centravis Ltd., інвестувало понад 50 млн грн в офіційно відкриту наприкінці лютого свою філію з випуску труб в Ужгороді, планує подальше розширення.
Згідно з прес-релізом компанії в середу, нове виробництво в Ужгороді спеціалізується на інструментальних трубах для провідних світових автомобільних брендів (Volkswagen, Audi, BMW, Chevrolet).
Загальна сума інвестицій становила понад 50 млн грн, на новому заводі працюють близько 100 працівників, але вже цього року планується його розширення та будівництво другої черги.
“Наша команда давно виношувала ідею нового заводу, але війна стала драйвером цього процесу і ми швидко перейшли від проектування до дій. Спільна мета – зміцнення наших позицій на світовому ринку і посилення стійкості компанії”, – пояснює генеральний директор “Сентравіса” Юрій Атанасов, якого цитує прес-служба.
За його словами, менеджмент розглядав різні локації для нового виробництва – в Україні та за кордоном, але, зрештою, було ухвалено рішення почати працювати саме в Ужгороді. Основні причини – бажання інвестувати у свою країну у важкий час війни, створити робочі місця для українських заробітчан та близькість до західного кордону, що, своєю чергою, дасть змогу ще швидше доставляти замовлення клієнтам “Сентравіса”.
Керівник виробництва в Ужгороді Сергій Шадський наголосив, що це лише перша черга заводу і одразу після відкриття розпочалися роботи з його розширення. Виробництво в Ужгороді не залежатиме від холодного виробництва в Нікополі, бо перший деформаційний прохід можна буде здійснювати на релокованому стані ХПТ-55 холодного прокату безпосередньо на виробничому майданчику в Ужгороді, але напівфабрикат філія ще отримуватиме з гарячого виробництва основного майданчика в Нікополі.
“Роботи з другої черги будівництва плануємо завершити до літа, і вже плануємо третю чергу. У нас амбітні плани. Хочемо, щоб Ужгород знали як один зі світових центрів із виробництва труб для автомобілів”, – резюмував начальник нового виробництва “Сентравіс” в Ужгороді.
Як повідомлялося, в Ужгороді 28 лютого відбулося офіційне відкриття нового виробничого майданчика “Сентравіс” зі спеціалізованого випуску інструментальних труб для автомобілів.
Також повідомлялося, що холдинг Centravis Ltd. перереєстрував свою материнську компанію у Швейцарії, змінивши кіпрську дислокацію, що, як очікується, допоможе підвищити кредитний рейтинг і залучити довші та дешевші кошти на розвиток виробництва в Україні.
“Сентравіс” заснований у 2000 році, входить до десятки найбільших виробників безшовних нержавіючих труб у світі. Його основні виробничі потужності розташовані в Нікополі (Дніпропетровська обл.). У 2022 році компанія реалізувала низку масштабних замовлень для таких світових компаній, як Benteler Automotive, LINSTER Edelstahlhandel, Rohr Mertel, Buhlmann Group, Webco, MRC. На підприємстві працює понад 1400 осіб.
Холдинг Centravis Ltd. створено на базі ЗАТ “Нікопольський завод нержавіючих труб”, сервісних і торгових компаній ТОВ “Виробничо-комерційне підприємство “ЮВІС”. Його акціонерами є члени сім’ї Атанасових.
У власності Centravis Ltd. перебуває 100% акцій ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн”.
Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат (ЖЦПК, Львівська обл.) у січні-лютому випустив продукцію на 94,1 млн грн, що на 57,9% більше за аналогічний показник двох місяців 2022 року.
Згідно зі статистичними даними, наданими агентству “Інтерфакс-Україна” асоціацією “УкрПапір”, у натуральному виразі більш ніж удвічі збільшився випуск гофротари – до 3,5 млн кв. м.
Крім того, комбінат випустив 2,35 тис. тонн тарного картону (у 2,1 раза більше) і 0,72 тис. тонн паперу (на 55,4% більше).
ЖЦБК має у своєму розпорядженні потужності паперового виробництва (папір-основа для гофрування, картон-лайнер, обкладочний папір) 43 тис. тонн на рік, картонного виробництва – 50 тис. тонн, гофрокартону та гофроупаковки – 120 млн кв. м, литої тари (лоток для 30 шт. яєць) – 72 млн шт. на рік.
Як повідомлялося, цього року комбінат розпочав виробництво нового в галузі виду офісного паперу графічного призначення з переробленої макулатури.
Як повідомлялося з посиланням на дані асоціації, загалом у січні-лютому випуск паперу та картону в Україні основними підприємствами галузі скоротився на 15% до аналогічного майже довоєнного періоду 2022 року – до 87,31 тис. тонн, а картонних ящиків – лише на 0,6%, до 78,5 млн кв. м.
Жидачівський ЦБК 2022 року випустив товарну продукцію на 510,8 млн грн, що на 23,1% більше, ніж роком раніше, Ізмаїльський ЦКК – на 235,7 млн грн (на 2,6% менше).
Обсяг товарної продукції Київського картонно-паперового комбінату (Київський КБК, Обухів Київської обл.), лідера галузі України за цим показником, у січні-лютому становив 1 млрд 239,2 млн грн, що на 2,6% менше за аналогічний показник січня-лютого 2022 року.
Згідно зі статистикою асоціації “УкрПапір”, наданою агентству “Інтерфакс-Україна”, у натуральних показниках на комбінаті помітно збільшилося виробництво гофротари – на 21%, до 35,45 млн кв.м.. Комбінат лідирує в цьому сегменті.
Водночас виробництво картону скоротилося на 10,3% – до 29 тонн, насамперед завдяки зниженню випуску коробкового картону більш ніж удвічі – до 4,75 тис. тонн, тоді як виробництво тарного (включно з папером для гофрування) зросло на 10,6% – до 24,26 тис. тонн.
Крім того, на 46% – до 6,53 тис. тонн – скоротився випуск паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції, при цьому виробництво туалетного паперу в рулонах впало на 46,2% – до 32,25 млн шт.
Комбінат, незважаючи на скорочення виробництва туалетного паперу, зберігає лідерство з його випуску в Україні: загалом за два місяці основними підприємствами галузі випущено 80,78 млн рулончиків (на 25% менше).
Згідно зі статистикою профільної асоціації, отриманою від галузевих підприємств, загалом у січні-лютому 2023 року вони випустили 87,31 тис. тонн паперу та картону – на 15% менше, ніж у майже довоєнному січні-лютому 2022 року, і 78,5 млн кв. м картонних ящиків – лише на 0,6% менше.
Київський КБК – одне з найбільших підприємств Європи з випуску картонно-паперової продукції зі штатом близько 2,5 тис. осіб.
Як повідомлялося, 2022 року комбінат випустив продукцію на 7 млрд 432 млн грн, що на 3,5% менше, ніж 2021 року.
Pulp Mill Holding (Австрія) володіє 100% акцій товариства.
Кохавинська паперова фабрика (КБФ, Львівська обл.), що випускає санітарно-гігієнічну паперову продукцію (ТМ “Кохавинка”), у січні-лютому поточного року збільшила обсяг виробництва на 47% порівняно з тим самим періодом 2022 року – до 183,7 млн грн.
Згідно зі статистичними даними асоціації “Укрпапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна”, у натуральних показниках виробництво паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції збільшилося на 4,7% – до 6,8 тис. тонн.
При цьому випуск туалетного паперу в рулончиках зріс на 21,6% – до 22,56 млн шт., і КБФ упевнено зберігає друге місце з його випуску після Київського КБК (32,25 млн шт.), який у січні-лютому скоротив виробництво цієї продукції на 46,2%.
Загалом, за даними асоціації, за січень-лютий випуск туалетного паперу в Україні основними виробниками галузі зменшився на чверть порівняно з майже довоєнним січнем-лютим 2022 року – до 80,78 млн шт.
Кохавинська БФ, що працює з 1939 року, виробляє папір-основу для товарів санітарно-гігієнічного призначення, а також туалетний папір і паперові рушники. Потужність паперових машин – 19 тис. тонн на рік, переробного обладнання – 90 млн рулончиків на рік.
Фабрика практично не зупиняла виробництво продукції з початку 2022 року.
Як повідомлялося, минулого року КБФ випустила продукцію на 975,3 млн грн – на 44,8% більше, ніж роком раніше.
ПрАТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат” (МГЗК, Дніпропетровська обл.) у лютому поточного року знизив обсяги випуску продукції, зокрема через погрози обстрілу з боку російських окупантів, складні погодні умови та брак персоналу.
Згідно з інформацією підприємства, лютий виявився досить важким для МГЗК: на роботу всіх цехів і підрозділів впливали складні гірничо-геологічні умови, що склалися в шахтах комбінату, погодні умови, що суттєво вплинули на роботу Грушевського кар’єру, а також загрози артилерійських обстрілів, які здійснює армія Росії з боку тимчасово окупованого Енергодара.
Тому загальний видобуток сирої марганцевої руди по МГЗК склав 34,783 тис. тонн, що менше від встановленого плану лютого на 4816,7 тонн (87,8% від плану), оскільки шахти №№9/10 і 14/15 не впоралися зі своїми плановими завданнями.
Єдиним підземним видобувним цехом, який впорався зі своїми плановими показниками, стала шахта №3/5, яка видала на-гора понад план 206 тонн, сумарно – 4,006 тис. тонн руди (105,4% від плану).
Шахта №9/10 виконала план лютого на 69,8%, видавши на-гора 9207,3 тонн руди.
“На ці показники вплинули не тільки погані гірничо-геологічні умови, часті зупинки на ручні роботи, перехрещення штреків, а й катастрофічна нестача персоналу, який здебільшого перебував на лікарняних листах”, – констатується в інформації компанії.
Своєю чергою, з планом з нарізних робіт шахта №9/10 впоралася на 116,9%, тобто прохідники цього цеху нарізали 76 погонних метрів гірничих виробок, навіть незважаючи на те, що в останні робочі дні лютого вони виконували прохідницькі роботи вручну в 15-му південно-західному штреку, уточнюють на підприємстві.
Водночас наголошується, що на шахті №14/15 виникла певна дестабілізація морального клімату робітників цеху з огляду на проблеми нестачі персоналу, часті поломки обладнання та аварійні простої. У результаті відставання з видобутку руди в лютому склало 1030 тонн (виконання плану на 95,4%), а з початку 2023 року цех відстає на 2378 тонн. Загалом у лютому гірники підрозділу видобули 21,570 тис. тонн руди.
У лютому Грушевський кар’єр не вів видобуток сирої марганцевої руди та низку інших робіт. Водночас з показником у 136,7 тис. куб. м виконано план з конвеєрного розкриву (на 109,4%), а також з показником у 52 тис. куб. м план з переекскавації гірничої маси безтранспортним методом.
Зі свого боку в інформації ПрАТ “Покровський ГЗК” (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК, Дніпропетровська обл.) повідомляється, що підприємство готується до запуску роботи з квітня, перебуваючи в простої з 1 грудня 2022 року, а збагачувальні фабрики стоять з 1 жовтня-2022 (не виробляють концентрату) через дефіцит електроенергії.
ПГЗК – найбільший в Україні виробник марганцевої руди, який веде її видобуток відкритим способом. У власності чотирьох кіпрських компаній – Profetis Enterprises Limited, Exseed Investmens Limited, Clemente Enterprises Limited і Alexton Holdings Limited (усі – Кіпр) – перебуває по 24,3024% акцій ПрАТ.
Як повідомлялося, МГЗК у 2022 році знизив випуск марганцевого концентрату на 41,2% порівняно з попереднім роком – до 324 тис. тонн.
МГЗК у 2021 році виробив 551,43 тис. тонн концентрату (на рівні 2020 року).
МГЗК розробляє східну частину Нікопольського родовища марганцевих руд (Грушевсько-Басанська ділянка). До складу комбінату, зокрема, входять чотири діючі шахти, зокрема одна, що будується, один кар’єр – Грушевський, збагачувальна фабрика.
За даними компанії на кінець червня 2022 року, найбільшими акціонерами ПрАТ є компанії Couttenmax Holdings Limited, Mosfilia Investments Limited і Humax Enterprises Limited, які володіють по 23,89% ПрАТ кожна, а також Fianex Holdings Limited (усі – Кіпр), у власності якої перебуває 24% акцій.
Статутний капітал ПрАТ “МГЗК” становить 366,625 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
