Україна за 25 років збільшила сумарні потужності з переробки олійних культур у 9,2 раза, з 2,6 млн тонн до 24 млн тонн, і суттєво наростила виробництво сировини, повідомив генеральний директор асоціації “Укроліяпром” Степан Капшук на XXI Міжнародній конференції Fat&Oil Industry-2023.
Як повідомляється на сайті “АПК реформ” з посиланням на Капшука, наразі потужності з переробки соняшнику в Україні становлять близько 18 млн тонн, ріпаку та сої – 2 млн тонн.
Виробництво соняшнику збільшилося з 2,26 млн тонн у 1998 році до прогнозованих 14 млн тонн у 2023-му. Виробництво ріпаку поточного року очікується на рівні 4,1 млн тонн проти 0,13 млн тонн 2000-го, а соєвих бобів – 4,7 млн тонн проти 0,06 млн тонн відповідно.
Капшук повідомив, що за останні 25 років в Україні було побудовано 70 нових переробних підприємств, зокрема 40 великих, а також 16 терміналів із перевалки рослинної олії. У галузь залучено інвестиції на суму понад $4 млрд.
Українські олійнопереробні підприємства 2023/2024 маркетингового року зможуть переробити 15,6 млн тонн олійних культур, зокрема 13,5 млн тонн соняшнику, 1,5 млн тонн сої та 600 тис. тонн ріпаку. При цьому виробництво соняшникової олії очікується на рівні 6 млн тонн, соєвої – 0,3 млн тонн, ріпакової – 0,25 млн тонн, прогнозують в “Укроліяпром”.
Металургійні підприємства України у вересні поточного року збільшили виробництво сталі на 64,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 558 тис. тонн з 340 тис. тонн.
При цьому Україна посіла 21-е місце в рейтингу 63 країн – основних світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
За даними Worldsteel, у вересні-2023 зафіксовано зростання виплавки сталі до вересня-2022 у половині країн першої десятки, крім Китаю, Японії, Бразилії та Ірану.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками вересня виглядає наступним чином: Китай (82,110 млн тонн, зниження на 5,6% до вересня-2022), Індія (11,632 млн тонн, “плюс” 18,2%), Японія (7,020 млн тонн, “мінус” 1,7%), США (6,718 млн тонн, “плюс” 2,6%), РФ (6,2 млн тонн, “плюс” 9,8%), Південна Корея (5,456 млн тонн, більше на 18,2%), Німеччина (2,902 млн тонн, “плюс” 2,1%), Туреччина (2,890 млн тонн, “плюс” 8,4%), Бразилія (2,630 млн тонн, “мінус” 5,6%) та Іран (2,397 млн тонн, “мінус” 12,7%).
Загалом у вересні поточного року виплавка сталі знизилася на 1,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 149,316 млн тонн.
За дев’ять місяців 2023 року перша десятка країн-виробників сталі має такий вигляд: Китай (795,070 млн тонн, зростання на 1,7%), Індія (104,090 млн тонн, більше на 11,6%), Японія (65,387 млн тонн, падіння на 3,6%), США (60,566 млн тонн, “мінус” 1,4%), РФ (57,148 млн тонн, “плюс” 4,8%), Південна Корея (50,430 млн тонн, “мінус” 0,4%), Німеччина (27,231 млн тонн, “мінус” 3,6%), Туреччина (24,489 млн тонн, “мінус” 10,1%), Бразилія (23,965 млн тонн, менше на 8%) та Іран (22,069 млн тонн, “мінус” 0,6%).
Загалом у січні-вересні 63 країни виробили 1 млрд 406,376 млн тонн сталі, що на 0,1% більше, ніж за аналогічний період 2022 року.
Водночас Україна за дев’ять місяців 2023 року виробила 4,590 млн тонн сталі, що на 16,9% нижче за обсяги за січень-вересень 2022 року. Країна перебуває на 23-му місці за підсумками дев’яти місяців 2023 року.
Як повідомлялося, за підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай (1,013 млрд тонн, зниження на 2,1%), Індія (124,720 млн тонн, зростання на 5,5%), Японія (89,235 млн тонн, -7,4%), США (80,715 млн тонн, -5,9%), РФ (71,5 млн тонн, -7,2%), Південна Корея (65,865 млн тонн, -6,5%), Німеччина (36,849 млн тонн, -8,4%), Туреччина (35,134 млн тонн, -12,9%), Бразилія (33,972 млн тонн, -5,8%) та Іран (30,593 млн тонн, +8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (“мінус” 70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат (ЖЦПК, Львівська обл.) у січні-вересні 2023 року випустив продукції на суму 397,8 млн грн, що на 6,5% більше, ніж за той самий період 2022 року.
Згідно зі статистичними даними, наданими агентству “Інтерфакс-Україна” асоціацією “УкрПапір”, у натуральному вираженні випуск гофротари зріс на 18% – майже до 17 млн кв. м, тарного картону – на 22,4%, до 12,1 тис. тонн, паперу – на 9,6%, до 3,3 тис. тонн.
Зокрема, у вересні комбінат наростив випуск паперу і картону на 4,7% до вересня-2022 – до 1,7 тис. тонн, гофротари на 10,3% – до 1,83 млн кв. м. Порівняно із серпнем поточного року випуск паперу та картону зменшився на 20%, гофротари – на 6,5%.
ЖЦБК має у своєму розпорядженні потужності паперового виробництва (папір-основа для гофрування, картон-лайнер, обкладочний папір) 43 тис. тонн на рік, картонного виробництва – 50 тис. тонн, гофрокартону та гофроупаковки – 120 млн кв. м, литої тари (лоток для 30 шт. яєць) – 72 млн шт. на рік.
Як повідомлялося з посиланням на дані асоціації, отримані від основних галузевих підприємств, за дев’ять місяців в Україні випущено 405,3 тис. тонн паперу та картону (на 9,8% більше, ніж за той самий період 2022 року), і 379,6 млн кв. м картонних ящиків (на 17,7% більше).
Жидачівський ЦБК у 2022 році випустив товарної продукції на 510,8 млн грн, що на 23,1% більше, ніж роком раніше, чистий прибуток зріс на 67,5% – до 41,76 млн грн.
ТОВ “Картонно-паперова компанія” (Львів), великий український виробник картонних гільз і санітарно-гігієнічної продукції, у січні-вересні 2023 року збільшило обсяг виробництва на 13,2% до аналогічного періоду 2022 року – до 965,6 млн грн.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “УкрПапір”, у натуральних показниках компанія наростила випуск картонної продукції на 1,9% – до 20,5 тис. тонн, паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції на 5,1% – до 5,7 тис. тонн. Випуск туалетного паперу в рулончиках збільшився на 50%, склавши 4,5 млн шт.
Водночас у вересні компанія на 6% наростила випуск паперу та картону порівняно з тим самим місяцем минулого року – до 3,13 тис. тонн, що також на 2% більше, ніж у серпні поточного року.
ТОВ “Картонно-паперова компанія” випускає вироби та напівфабрикати з макулатурного картону (листи картону, куточки, гільзи), целюлози та переробленої макулатури (туалетний папір, рушники, серветки ТМ Papero). Постачає продукцію, зокрема, в країни ЄС.
Серед споживачів – корпорації “Біосфера”, “Артеріум”, компанія Nestle, концерн “Хлібпром”, кондфабрика “Ярич”.
Як повідомлялося, 2022 року фабрика, не зупиняючи роботу протягом року, збільшила обсяг товарної продукції на 51,5% порівняно з 2021 роком – до 1 млрд 186 млн грн. Чистий прибуток зріс утричі – до 263,7 млн грн.
Кохавинська паперова фабрика (КБФ, Львівська обл.), що випускає санітарно-гігієнічну паперову продукцію, у січні-вересні 2023 року збільшила обсяг виробництва на 24,8% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 858 млн грн, свідчить статистика асоціації “Укрпапір”.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” даними, у натуральних показниках виробництво паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції збільшилося на 2,3% – до 30,9 тис. тонн. Зокрема, у вересні його випуск зріс незначно до вересня-2022 – до 2,95 тис. тонн, що також на 18% менше за показник серпня поточного року.
Випуск туалетного паперу в рулончиках за цей період зріс на 4,1% – до 100,9 млн шт. КБФ зберігає друге місце з його випуску після Київського КБК (188,2 млн шт.), трохи випереджаючи АТ “ВГП” (ТМ “Рута”).
Кохавинська БФ, що працює з 1939 року, виробляє папір-основу для товарів санітарно-гігієнічного призначення, а також туалетний папір і паперові рушники.
Раніше повідомлялося, 2021 року КБФ залучила кредит ЄБРР у розмірі EUR13,8 млн для створення виробництва паперової продукції на основі целюлози.
Фабрика практично не зупиняла виробництво з початком повномасштабної агресії РФ в Україні.
Як повідомлялося, КБФ у 2023 році випустила продукцію на 975,3 млн грн – на 44,8% більше, ніж роком раніше. Чистий прибуток скоротився на 12,7% – до 52,4 млн грн.
Обсяг товарної продукції Київського картонно-паперового комбінату (Київський КПК, Обухів Київської обл.), лідера галузі України за цим показником, у січні-вересні 2023 року становив 5 млрд 566,3 млн грн, що на 6,1% більше, ніж за той самий період 2022 року.
Згідно зі статистикою асоціації “УкрПапір”, наданою агентству “Інтерфакс-Україна”, у натуральних показниках на комбінаті на 23,7% зросло виробництво гофроящиків – до 168,3 млн кв. м. Випуск картону збільшився на 9,2% – до 124,8 тис. тонн, за рахунок приросту випуску тарного картону на 15,5% – до 102,7 тис. тонн, тоді як коробкового скоротився майже на 13% – до 22,1 тис. тонн.
Водночас випуск паперу-основи для виготовлення продукції санітарно-гігієнічного призначення, зберігає негативну динаміку: у січні-вересні він знизився на 24% – до 33,3 тис. тонн, а виробництво туалетного паперу в рулончиках також скоротилося на 24% – до 188,17 млн шт.
Комбінат, незважаючи на падіння виробництва туалетного паперу, зберігає впевнене лідерство з його випуску в Україні. Загалом за дев’ять місяців 2023 року основними підприємствами галузі в країні випущено 444,63 млн рулончиків (на 1,4% менше).
Згідно зі статистичними даними, у вересні поточного року Київський КПК наростив виробництво гофроящиків на 13,2% до вересня-2022 – до 19,6 млн кв. м, паперу та картону – на 1,3%, до 18,1 тис. тонн.
За даними асоціації, отриманими від основних галузевих підприємств, у січні-вересні поточного року в Україні зафіксовано зростання випуску паперу та картону на 9,8% (до 405,3 тис. тонн), картонних ящиків – на 17,7% (до 379,6 млн кв. м).
Київський КПК – одне з найбільших підприємств Європи з випуску картонно-паперової продукції зі штатом понад 2,5 тис. осіб.
Як повідомлялося, 2022 року комбінат випустив продукції на 7 млрд 432 млн грн – на 3,5% менше, ніж 2021 року.
