Міжнародна науково-дослідна сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience збільшила у 2,6 раза – до 24 кількість гібридів насіння кукурудзи бренду Pioneer®, що вирощуються на виробничих полях насіннєвого комплексу компанії на Полтавщині, повідомляють у її прес-релізі.
Згідно з повідомленням, до портфеля насіння кукурудзи українського виробництва у 2024 році, зокрема, увійдуть гібриди лінійки Pioneer Optimum AQUAmax.
Крім того, у 2023 році команда насіннєвого комплексу почала вирощувати гібриди кукурудзи, популярні на ринках Європейського Союзу, оскільки її довгостроковою стратегією виробництва в Україні є збільшення частки експорту до ЄС.
У компанії нагадали, що 2022 року Corteva збільшила обсяги експорту до ЄС у 16 разів.
У поточному сезоні, за її даними, 80% посівів насіння вирощували на зрошуваних полях, а на 15% впроваджено технологію StripTill, яка допомагає зберегти ґрунтову вологу та запобігти ерозії. Точне землеробство впроваджено більш ніж на 80% виробничих площ. Впроваджено систему диференціальної густоти посівів.
“Протягом 10 років роботи насіннєвого комплексу Corteva в Україні робиться все для забезпечення фермерів насінням високої якості українського виробництва. (…) Ми переконані: виробництво насіння в Україні має велике майбутнє і Corteva прагне бути тут лідером”, – зазначив цитований прес-службою керівник з виробництва в Україні Corteva Agriscience Олексій Турчинов.
Насіннєвий комплекс компанії в Полтавській області офіційно відкрито в червні 2013 року. У його будівництво було інвестовано понад $56 млн. Річна потужність заводу – близько 500 тис. посівних од. насіння кукурудзи і 250 тис. посівних од. насіння соняшнику.
Corteva Agriscience – глобальна сільськогосподарська компанія. Пропонує комплексні рішення для максимізації врожайності та прибутковості. Має понад 150 науково-дослідних об’єктів і понад 65 діючих речовин у портфоліо.
До її представництва в Україні входять центральний офіс у Києві, науково-дослідний центр у с. Любарці (Київська обл.) та насіннєвий виробничий комплекс, відкритий 2013 року в с. Стасі (Полтавська обл.).
У квітні 2022 року компанія прийняла рішення покинути російський ринок через розв’язану РФ повномасштабну війну проти України.
Україна посідає 28 місце у світі з виробництва вина за даними на 2022 рік, повідомили в центрі соціально-економічних досліджень “CASE Україна”.
“Ми виробляли станом на 2022 рік 660 тис. гектолітрів, або 0,26% світового ринку вина”, – констатують експерти.
Згідно з повідомленням, перше місце належить Італії з 49,843 млн гектолітрів, що становить 19,3% усього світового виробництва, друге – Франції (45,59 млн гектолітрів, 17,65%), третє – Іспанії (35,7 млн гектолітрів, 13,83%).
До причин низького виробництва Україною вина аналітики віднесли знищення за часів Радянського Союзу виноградників у період боротьби з алкоголізмом, перетворення РФ з моменту окупації Криму 2014 року виноробні регіони Херсонської та Миколаївської областей на прифронтову зону, а також відсутність до 2020 року ринку землі, наявність обмеження на придбання землі юрособами та іноземними інвесторами.
Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому закон “Про державне регулювання генетично інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції”.
Відповідний законопроєкт №5839 підтримали 276 народних депутатів на пленарному засіданні в середу, повідомив член фракції “Голос” Ярослав Железняк у Telegram.
Згідно з пояснювальною запискою, документ визначає правові та організаційні засади державного регулювання генетично інженерної діяльності, забезпечення екологічної, генетичної, продовольчої та біологічної безпеки держави та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції.
У ньому дано визначення термінам “генетично модифікований організм”, “генетично модифікована продукція”, “ГМ-продукція як харчовий продукт”, запроваджується державна реєстрація ГМО тощо.
Перед ухваленням закону в другому читанні до нього внесли поправки, якими забороняється вирощування та ввезення ГМ-кукурудзи, а також вирощування протягом п’яти років генетично модифікованих цукрових буряків і ріпаку.
Документ запроваджує комплексне врегулювання правових та організаційних засад генетично-інженерної діяльності шляхом здійснення держнагляду (контролю) за використанням генетично модифікованих організмів та обігом ГМ-продукції.
Законопроєкт також розмежовує повноваження органів державної влади, щоб уникнути дублювання функцій у сфері поводження з ГМО; удосконалить систему оцінки ризиків ГМО щодо можливого впливу на здоров’я людини та навколишнє природне середовище; запроваджує європейські механізми державної реєстрації ГМО; вдосконалить вимоги до маркування ГМ-продукції і запроваджує правила її простежуваності; посилить держконтроль у сфері поводження з ГМО, а також встановить відповідальність за порушення законодавства в цій сфері.
Трипільський пакувальний комбінат (ТУК, Українка Київської обл.), дочірнє підприємство зупиненого Рубіжанського картонно-тарного комбінату, що зупинився на Луганщині, у січні-липні поточного року випустив продукцію на 1 млрд 406,7 млн грн, що на 28,7% більше, ніж за аналогічний період 2022 року.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “УкрПапір”, за цей період комбінат випустив 77,86 млн кв. м гофротари – на 16,6% більше, що стабільно залишається другим результатом за обсягами випуску після Київського картонно-паперового комбінату (128,2 млн кв. м).
У тому числі в липні комбінат наростив випуск цієї продукції на 2% до липня-2022 і на 12% до червня поточного року – до 12,45 млн кв.м.
Загалом основними підприємствами галузі, які надали дані асоціації “УкрПапір”, у січні-липні випущено 283,45 млн кв. м картонної тари – на 16,3% більше, ніж за той самий період 2022 року, зокрема в липні – 44,14 млн кв. м (на 6,6% більше).
Як повідомлялося, до повномасштабного вторгнення РФ в Україну Рубіжанський КТК спільно з ТУК переважно лідирували на ринку виробників гофротари в Україні.
Після отриманих руйнувань комбінат у Рубіжному зупинився, а юрособа “Рубіжанський КТК” перереєстрована в Києві.
ТУК випускає широкий асортимент виробів з гофрокартону для продуктів харчування, промтоварів, товарів хімічної промисловості.
Серед клієнтів – компанії Roshen, Coca-Cola, агрохолдинг МХП, група Lactalis.
За даними Opendatabot, АТ “РКТК” володіє 99,96% у ТОВ “ТУК”, а кінцевим бенефіціаром є гендиректор (і бенефіціар) АТ “Рубіжанський КТК” Геннадій Мінін, який з вересня 2022 року керує і Трипільським пакувальним комбінатом.
ТУК у 2022 році отримав майже 232 млн грн чистого прибутку і 2,38 млрд грн доходу.
Виробництво рису в Україні 2022 року через повномасштабну війну скоротилося в 16 разів порівняно з попереднім роком і становило лише 3,1 тис. тонни, водночас у сезоні-2023 цей показник може збільшитися в 3,5 раза – до 11 тис. тонн, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).
Його аналітики нагадують, що до війни через природно-кліматичні умови вирощуванням рису займалися Одеська та Херсонська області.
“Внаслідок нападу Росії частина території Херсонської області була окупована, відповідно Україна ще торік втратила можливість вирощувати рис на цих землях. Слід зазначити, що виробництвом цієї культури займалася переважно лівобережна частина області, яка все ще перебуває в тимчасовій окупації. Тому вже півтора року ми не маємо можливості отримувати рис із цієї частини України”, – зазначили експерти, додавши, що після підриву дамби Каховської ГЕС шанс на відродження рисівництва в цьому регіоні вкрай низький.
За їхньою інформацією, наразі рисівництвом займається тільки Одеська область, яка 2022 року виростила близько 3,1 тис. тонни. Такі невеликі обсяги експерти пояснили невизначеністю на початку війни та переорієнтацією на більш пріоритетні культури. Як прогнозують в УКАБ, що 2023 року ситуація в області дещо покращиться і власне виробництво рису сягне близько 11 тис. тонн.
Аналітики також наголосили, що Україна завжди імпортувала більше рису, ніж вирощувала, оскільки є країни, де природно-кліматичні умови більш сприятливі для вирощування цієї культури. Однак можливість самостійно забезпечувати себе необхідними продуктами харчування, гарантуючи власну продовольчу безпеку, – також важлива.
Попри війну та руйнування традиційних логістичних маршрутів, обсяги імпорту рису залишаються на відносно сталому рівні, запевняють в УКАБ.
За її даними, 2022 року Україна імпортувала 87,6 тис. тонн рису, що на 5% більше, ніж 2021 року. Основними країнами постачальниками були Китай, Індія та Пакистан.
“У 2023 році очікується імпорт на рівні 73 тис. тонн – на 17% нижче за показник 2022 року. Скорочення імпортних поставок зумовлено зростанням світових цін на рис і низькою платоспроможністю українців”, – резюмували в УКАБ.
Великий український виробник паперової продукції санітарно-гігієнічного призначення ТМ “Рута”, керуючою компанією якого є АТ “ВГП” (Луцьк), у січні-липні 2023 року випустив продукції на 950,34 млн грн, що на 96,7% більше, ніж за той самий період 2022 року.
Згідно зі статистичними даними асоціації “УкрПапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна”, у такий спосіб компанія ще трохи прискорила темп приросту обсягів виробництва в грошовому вираженні до аналогічного періоду минулого року: за шість місяців цей показник становив 95,7%, за п’ять – 88,5%.
У натуральних показниках, зокрема, виробництво туалетного паперу в рулончиках зросло на 42%, становивши 77,55 млн шт., що поки що залишається третім результатом у галузі після Київського картонно-паперового комбінату (142,71 млн шт.) і Кохавинської бумфабрики (78,94 млн шт.), розрив з якою мінімальний.
У портфелі брендів “ВГП” – серветки, туалетний папір, паперові носові хустки, кухонні рушники під ТМ “Ruta”, “Ruta Selecta”, “Fesko”, “НосовичОк”, “Полотенечко”, “100% paper”, “Servetta”, “Ecolo”. Асортимент налічує понад 189 найменувань.
Як повідомлялося з посиланням на дані “Укрпапір”, 2022 року АТ “ВГП” випустило продукції на 977,61 млн грн – на 2,8% більше, ніж роком раніше. Водночас, за даними звіту компанії, у натуральному вираженні (в тоннах) обсяг виробництва скоротився на 27% через втрату частини ринків збуту в Україні з початком військової агресії РФ в Україні.
Чистий прибуток скоротився до 3,62 млн грн порівняно з 96,43 млн грн роком раніше за зростання чистого доходу на 14% – до 1 млрд 075 млн грн.
На експорт у 2022 році було поставлено понад чверть обсягу реалізації. Продукція представлена на ринках Бельгії, Великої Британії, Німеччини, Грузії, Данії, Польщі, Молдови, Казахстану, країн Балтії.
Папір-основу для виробництва продукції закуповували переважно у виробників із Туреччини та Румунії.
Власником 100% акцій АТ “ВГП” є Tissico Limited (Кіпр), бенефіціарами, за даними держреєстру, є гендиректор компанії Ілля Мирецький і громадянин Чехії Каміл Гоца.
