Виручка найбільшого українського оператора мобільного зв’язку “Київстар” у квітні-червні цього року зросла на 9,5% порівняно з квітнем-червнем 2023 року – до 9,425 млрд грн, а в доларах – на 0,4%, до $236 млн, ідеться у звіті материнської компанії VEON компанії в четвер.
“Показник EBITDA збільшився на 9,8% рік до року в місцевій валюті (+0,8% р/р у доларах), незважаючи на тривалий тиск операційних витрат у другому кварталі 2024 року, включно з витратами на електроенергію і паливо, а також тривалими благодійними пожертвами на додаток до програм підтримки персоналу”, – зазначив VEON.
Уточнюється, що EBITDA становила 5,585 млрд грн або $140 млн. Порівняно з першим кварталом цього року, коли на фінансові показники “Київстару” суттєво вплинула програма компенсації клієнтам після масштабної кібератаки в грудні 2023 року, виторг у гривні виріс на 31,5%, а EBITDA – на 54%, тоді як у доларах зростання цих показників становило відповідно 26,1% і 47,9%.
Згідно зі звітом, операційний прибуток (EBIT) у квітні-червні цього року становив 4,16 млрд грн, що на 10,5% краще за показник квітня-червня-2023 і майже вдвічі – за показник січня-березня-2024.
Загальний операційний дохід від надання послуг мобільного зв’язку “Київстару” у другому кварталі зріс на 8,7% – до 8,77 млрд грн, зокрема від передання даних – на 10,8%, до 5,18 млрд грн, тоді як дохід від послуг фіксованого зв’язку – на 16,4%, до 0,56 млрд грн.
Зазначається, що підвищення рентабельності вдалося домогтися, здебільшого, завдяки зростанню доходів від мобільного передавання даних, підтриманому ретельною реалізацією заходів із контролю витрат.
Клієнтська база 4G “Київстар” зросла на 7,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 14,1 млн, а використання даних на одного користувача збільшилося на 11,1%, до 11,3 Гб на місяць за умови зниження голосового трафіку на 4,5% – до 540 хв.
Загалом кількість абонентів мобільного зв’язку “Київстар” у другому кварталі 2024 року скоротилася на 2,9% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 23,4 млн за зростання ARPU (середній місячний дохід від надання голосових послуг фіксованого зв’язку на одного абонента) на 11,5% – до 122,9 грн.
“Київстар” пояснює скорочення загальної мобільної абонентської бази кількістю українців, які проживають за межами України.
“Протягом 2024 “Київстар” відновився після кібератаки в грудні 2023 року – абонентська база повернулася до рівня до атаки завдяки успішній реалізації спеціальної програми з утримання клієнтів”, – йдеться у звіті.
Також зазначається, що оператор підтримував доступ до ключових послуг, включно з цифровою охороною здоров’я, інформаційними та розважальними сервісами, унаслідок чого кількість багатокористувацьких абонентів “Київстар” збільшилася на 53,0% порівняно з аналогічним періодом минулого року, а доходи від багатокористувацьких послуг зросли на 58,9%.
Зокрема наголошується, що Helsi, найбільша в країні цифрова платформа охорони здоров’я, продовжує розвивати цифрову медицину в Україні: близько 28 млн зареєстрованих пацієнтів (+11,1% порівняно з минулим роком) мають доступ до 1,6 тис. чинних медичних закладів і більш ніж 38 тис. фахівців, активних на платформі (+12,5% порівняно з минулим роком).
Уточнюється, що кількість завантажень мобільного застосунку Helsi на кінець кварталу сягнула 8,2 млн, що дало змогу клієнтам забронювати 2,3 млн записів на прийом до лікаря через платформу за звітний період (+27,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року).
Згідно зі звітом, сервіс потокового мовлення “Київстар ТБ” завершив квартал зі зростанням кількості щомісячних активних користувачів (MAU) на 51,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
У “Київстарі” наголосили, що завдяки зусиллям компанії майже 100% телеком-мережі на підконтрольній Україні території працює у звичайному режимі, цілодобово забезпечує абонентів послугами зв’язку та передавання даних.
Загалом VEON у II кварталі 2024 року отримав виручку в $1,03 млрд, що на 12,1% вище за показник аналогічного періоду 2023 року, зокрема, на сервісну виручку припало $987 млн – показник збільшився на 11,3% у річному вираженні.
EBITDA телекомунікаційного холдингу збільшилася на 10,6% рік до року – до $0,46 млрд.
Уточнюється, що в нацвалютах виручка VEON зросла на 15,1%, EBITDA – на 13,9%. Зростання виручки, крім України, показали ще з шести “дочок” VEON – у Пакистані, Казахстані та Узбекистані.
Абонентська база VEON у II кварталі збільшилася на 1% – до 157,4 млн. Кількість 4G-користувачів за період досягла 98,4 млн (зростання на 11,2%). Частка користувачів 4G у загальній абонбазі збільшилася на 5,7 процентного пункту – до 62,5%.
CAPEX групи збільшився на 5,8% – до $181,4 млн. Залишок грошових коштів та їхніх еквівалентів склав $722 млн проти $632 млн станом на березень 2024 року. Водночас рік до року обсяг коштів скоротився на 70%.
Чистий борг VEON за підсумками II кварталу збільшився на 17,6% – до $3,2 млрд.
VEON зберіг прогноз на весь 2024 рік щодо зростання виручки в нацвалютах на 16-18%, щодо зростання EBITDA в нацвалютах на 18-20%.
Велике вагонобудівне підприємство України ТОВ “ТАС-Дніпровагонмаш” (ДВМ, Кам’янське Дніпропетровської обл.), контрольоване фінансово-промисловою групою “ТАС” бізнесмена Сергія Тігіпка, завершило січень-червень 2024 року із чистим прибутком 18,85 млн грн, що втричі менше, ніж за той самий період 2023 року.
Згідно з проміжною звітністю компанії, оприлюдненою у вівторок у системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), її чистий дохід у першому півріччі зріс на 37,8% – до 796,47 млн грн.
Компанія знизила валовий прибуток на 3% – до 78,4 млн грн, отримавши 26,44 млн грн операційного прибутку (у 2,2 раза менше).
Як повідомлялося, у першому кварталі поточного року “ТАС Дніпровагонмаш” скоротив чистий прибуток у 5,2 раза до того самого періоду 2023 року – до 7,17 млн грн за зниження виручки на 4,4% – до 379,24 млн грн.
Таким чином, у другому кварталі-2024 підприємство знизило чистий прибуток на 44% до квітня-червня-2023 – до 11,68 млн грн за зростання чистого доходу на 30,4% – до 417,22 млн грн.
Виробничі потужності заводу у квітні-червні використовувалися на 22%, ступінь використання обладнання – 26%,
У звіті наголошується, що в другому кварталі 2024 року завод випустив 140 вантажних вагонів (у першому – 177 од.), що становило 23% їх загальноукраїнського випуску (у першому кварталі – 28%). Серед основних конкурентів – Крюківський вагонзавод, ДМЗ “Карпати”, заводи “Укрзалізниці”.
Середньореалізаційна ціна вантажного вагона – 2,215 млн грн. Основні клієнти: “ТАС Полтаввагон”, МТБ Банк, “ТАС-Логістік” і “Теком-Лізинг”.
За даними компанії, сума експорту за цей період становила 3,4 млн грн (0,8% обсягу продажу у другому кварталі).
Як зазначається у звіті, річним бюджетом “ТАС Дніпровагонмашу” на 2024 рік передбачено постачання на європейський ринок 26 од. продукції
“У другому кварталі-2024 вантажна база залізничної логістики в Україні мала тенденцію до зростання – +2%, або +0,9 млн тонн, – порівняно з першим кварталом 2024 року та +27,3%, або +9,8 млн тонн, порівняно з аналогічним періодом 2023 року. Це, своєю чергою, сприяло підвищенню попиту на вантажовагони нової побудови”, – наголошується в повідомленні.
Водночас компанія продовжує відзначати і наявність стримувальних для динаміки вагонобудування чинників, зокрема масованих обстрілів, скасованих у 2021 році обмежень граничних термінів експлуатації вагонів, збільшення терміну обороту рухомого складу через відсутність в “Укрзалізниці” тягового рухомого складу.
“Однак загалом у другому кварталі виробництво вантажного рухомого складу українськими підприємствами мало тенденцію до зростання. Робота “Українського коридору” (транспортного – ІФ-У), а саме чорноморські маршрути, залишається ключовим фактором зростання вантажообігу та формування попиту на вантажні вагони”, – констатується в документі.
Як повідомлялося, на початку 2023 року група “ТАС” стала стратегічним інвестором вагонобудівного СП TransAnt GmbH австрійських voestalpine і ÖBB Rail Cargo з часткою 40%, а навесні 2024 року стала мажоритарієм TransAnt, збільшивши частку до 61%.
За інформацією компанії, у другому кварталі 2024 року в межах проєкту вона відвантажувала вагони-платформи.
У поточному році компанія має намір інвестувати 100,2 млн грн у розвиток європейського напряму (на придбання обладнання).
Як повідомлялося, підприємство у 2023 році випустило 378 вантажних вагонів (зокрема для ринку ЄС), що на 34,8% менше, ніж у 2022 році, реалізація скоротилася на 40,6% – до 370 од. Виручка знизилася на 2,8% – до 1 млрд 77 млн грн, чистий прибуток зріс незначно – до 49,2 млн грн.
Група “ТАС” заснована в 1998 році бізнесменом Тігіпком. Сфера її бізнес-інтересів охоплює фінансовий сектор (банківський і страховий сегменти) та аптечний, а також промисловість, нерухомість, венчурні проєкти.
Британський оператор мобільного зв’язку Vodafone Group Plc збільшив виручку в першому кварталі 2025 фінансового року на 2,8% і підтвердив прогноз фінансових показників на весь фінрік.
Як повідомляють у пресрелізі Vodafone, виручка за підсумками кварталу, що завершився 30 червня, досягла 9,04 млрд євро порівняно з 8,79 млрд євро роком раніше.
Сервісна виручка – ключовий показник компанії – зросла на 3,2% і становила 7,47 млрд євро. В органічному вираженні показник зріс на 5,4%.
Скоригований прибуток до податкових, процентних і амортизаційних виплат і з урахуванням лізингу (EBITDAaL) підвищився на 2,1% – до 2,68 млрд євро. Водночас органічне зростання цього показника становило 5,1%, наголошується в повідомленні.
Операційний прибуток підскочив на 42,9%, до 1,55 млрд євро.
У 2025 фінансовому році Vodafone, як і раніше, планує отримати скориговану EBITDAaL близько 11 млрд євро. Скоригований вільний грошовий потік, як очікується, складе не менше 2,4 млрд євро.
Акції Vodafone втрачають у ціні 1,8% на торгах у Лондоні в четвер. Капіталізація компанії від початку року збільшилася на 1%, тоді як індекс FTSE 100 за цей період додав 4,6%.
Велике вагонобудівне підприємство України ТОВ “ТАС-Дніпровагонмаш” (ДВМ, Кам’янське Дніпропетровської обл.), контрольоване фінансово-промисловою групою “ТАС” бізнесмена Сергія Тігіпка, завершило січень-березень 2024 року з чистим прибутком 7,17 млн грн, що в 5,2 раза менше, ніж за той самий період 2023 року.
Згідно з проміжною звітністю компанії, оприлюдненою в понеділок у системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), її чистий дохід у першому кварталі скоротився на 4,4% – до 379,24 млн грн.
Компанія знизила валовий прибуток на 42,4% – до 34,26 млн грн, отримавши 9,31 млн грн операційного прибутку (в 4 рази менше).
У звіті зазначається, що за звітний період випущено 177 вагонів, що становило 28% загальноукраїнського випуску вантажних вагонів. Серед основних конкурентів – Крюківський вагонзавод, ОМЗ “Карпати”, заводи “Укрзалізниці”.
Реалізовано підприємством 157 вантажних вагонів (у першому кварталі 2023 року кількість не вказувалася) за середньою відпускною ціною 2,162 млн грн.
Основні клієнти – ТОВ “Оверфуд”, “Вестстар груп”, “Укррос-транс”.
За даними компанії, сума експорту становила 1,6 млн грн (0,4% в обсязі продажів).
“Російська агресія кардинально змінила вантажну базу залізничної логістики в Україні, і, як наслідок, вантажні перевезення скоротилися більш ніж удвічі. Найбільша питома вага скорочень припала на вантажі гірничо-металургійного, паливно-енергетичного комплексів і будівництво”, – нагадує компанія.
“ТАС-Дніпровагонма” зазначає, що в першому кварталі поточного року на ринку вагонобудування тривало зниження попиту на вагони.
Серед причин – скасовані у 2021 році обмеження граничних термінів експлуатації вагонів, погіршення роботи “Зернового коридору” в портах Великої Одеси через постійні загострення, блокада з боку учасників ринку агропродукції європейських країн західних прикордонних переходів, збільшення терміну обігу рухомого складу через брак тягового рухомого складу в АТ “Укрзалізниця” внаслідок значного зносу.
Як повідомлялося, на початку 2023 року група “ТАС” стала стратегічним інвестором вагонобудівного СП TransAnt GmbH австрійських voestalpine і ÖBB Rail Cargo з часткою 40%, а навесні 2024 року стала мажоритарієм TransAnt, збільшивши частку до 61%.
У жовтні 2023 року “ТАС Дніпровагонмаш” відвантажив перші полегшені модульні вантажні вагони (MultiBOX) для експлуатації на залізницях Євросоюзу, а до кінця року вже мав у своєму розпорядженні повноцінну лінійку вантажних вагонів-платформ для ринку ЄС.
За словами Тігіпка, “ТАС Дніпровагонмаш” планує продавати до 100 вагонів на експорт до Європи, при цьому в середньому ціна вагона становитиме близько EUR100 тис.
Цього року компанія планує інвестувати 100,2 млн грн у розвиток європейського напрямку (на придбання обладнання): на перший квартал заплановано 4,8 млн грн інвестицій, другий квартал – 7,4 млн грн, третій – 62,8 млн грн, четвертий – 25,2 млн грн.
Планується також у поточному році 15 млн грн інвестувати в енергозбереження, 20 млн грн становитимуть інші інвестиції (сертифікація, випробування, розробка нормативної документації).
Як повідомлялося, підприємство у 2023 році випустило 378 вантажних вагонів (зокрема для ринку ЄС), що на 34,8% менше, ніж у 2022 році, реалізація скоротилася на 40,6% – до 370 од.
Чистий дохід від реалізації вагонів та іншої продукції скоротився на 2,8% – до 1 млрд 77 млн грн, чистий прибуток зріс незначно – до 49,2 млн грн.
Групу “ТАС” засновано 1998 року бізнесменом Тігіпком. Сфера її бізнес-інтересів охоплює фінансовий сектор (банківський і страховий сегменти) та аптечний, а також промисловість, нерухомість, венчурні проекти.
Металургійні підприємства України в січні-травні поточного року збільшили надходження від експорту чорних металів на 7,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $1 млрд 218,587 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у четвер, на чорні метали за цей період припало 7,24% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 6,91% за січень-травень-2023.
У травні надходження від експорту чорних металів становили $258,832, тоді як у попередньому місяці – 207,256 млн.
Водночас Україна в січні-травні поточного року наростила імпорт аналогічної продукції на 24% – до $602,215 млн. У травні ввезено продукції на $147,964 млн.
Крім того, за п’ять місяців 2024 року Україна знизила експорт металовиробів на 5% – до $403,185 млн. У травні їх експортовано на $96,217 млн.
Імпорт металовиробів за цей період зріс на 48,1% – до $423,338 млн. У травні цієї продукції ввезено на $95,498 млн.
Як повідомлялося, метпідприємства України у 2023 році скоротили надходження від експорту чорних металів на 41,59% порівняно з 2022 роком – до $2 млрд 647,722 млн, на чорні метали за цей період припало 7,32% загального обсягу надходжень від експорту товарів, тоді як за 2022 рік частка становила 10,26%. Водночас Україна за 2023 рік наростила імпорт аналогічної продукції на 37% – до $1 млрд 307,046 млн.
Крім того, минулого року Україна знизила експорт металовиробів на 16,6% порівняно з попереднім роком – до $877,916 млн. Водночас імпорт металовиробів за цей період зріс на 40,3% – до $902,565 млн.
Україна 2022 року знизила надходження від експорту чорних металів на 67,5% порівняно з 2021 роком – до $4 млрд 533,088 млн. На чорні метали за цей період припало 10,26% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 20,49% за 2021 рік. Водночас Україна 2022 року скоротила імпорт аналогічної продукції на 38,3% – до $954,387 млн.
Крім того, 2022 року Україна скоротила експорт металовиробів на 18,6% – до $1 млрд 52,512 млн. Імпорт металовиробів за рік впав на 42,9% – до $643,162 млн.
Виручка мобільного оператора lifecell у січні-березні 2024 року збільшилася на 16,1%, як порівняти з аналогічним періодом 2023 року, до 3,12 млрд грн.
Згідно зі звітом материнської компанії Turkcell, чистий прибуток lifecell за перший квартал збільшився на 13% – до 582,7 млн грн.
Показник EBITDA lifecell за вказаний період зріс на 5,7% – до 1,69 млрд грн. При цьому, EBITDA margin скоротилася на 5,3 процентних пункти – до 54,4%.
Капітальні інвестиції компанії в першому кварталі зросли на 58% – до 1,008 млрд грн.
“Три роки тому ми розробили нашу середньострокову стратегію. Назва стратегії була 20-24! Це означало 20% частки ринку у 2024 році! Чудова команда lifecell зробила це! Найкраща команда в історії збільшила нашу частку ринку за виручкою на 5 відсоткових пунктів; з тих, що тривалий час залишалися 15,5% до 20,2%!”, – прокоментував результати CEO lifecell Ісмет Язіджі у Фейсбук.
Він нагадав, що компанії довелося працювати з викликами пандемії у зв’язку з COVID, повномасштабної війни в Україні, несправедливих регуляторних умов.
Язіджі вказав, що в першому кварталі 2024 року абонентська база lifecell зросла на 12,8%, не уточнивши абсолютної цифри.
У звіті компанії Turkcell йдеться про те, що українські активи ТОВ “Лайфселл”, ТОВ “Глобал Білгі” і ТОВ “Укртауер”, якими турецька компанія володіє з 10 липня 2015 року, виділено в групу тих, що вибувають, у зв’язку з угодою про передання всіх акцій, а також усіх прав і боргів зазначених компаній французькій NJJ. Угоду з компанією французького мільярдера Ксав’є Ньєля було підписано 29 грудня 2023 року.
CEO Turkcell Ali Taha Koç, відповідаючи на запитання інвесторів на конференції про результати першого кварталу, повідомив, що угоду з продажу українських активів компанії DVL Telecom, що входить до групи NJJ французького мільярдера Ксав’є Ньєля, буде закрито до кінця 2024 року. За його словами, після скасування арешту, накладеного українським судом на частину активів, компанія очікує дозволу від Антимонопольного комітету, що є останнім кроком для укладення цієї угоди.
