Консолідований чистий дохід ТОВ «Нова пошта» у 2023 році становив 43,65 млрд грн, що на 53,3% більше за показники 2022 року (28,46 млрд грн), ідеться в консолідованій фінансовій звітності компанії.
«Виручка групи від надання послуг охоплює доходи від експрес-доставки 36,7 млрд грн (84% загальних доходів групи) і доходи від здійснення грошових переказів 6,5 млрд грн (15% її загальних доходів)…», – зазначає у звіті аудитор «Бейкер Тіллі Україна».
Згідно з ним, консолідований чистий прибуток «Нової пошти» за минулий рік досяг 4,28 млрд грн, що на 31,1% краще за показник 2022 року.
Як раніше повідомлялося з посиланням на неконсолідовану звітність, ТОВ «Нова пошта» у 2023 році збільшило чистий прибуток на 85,7% – до 3 млрд 967,2 млн грн, а його виручка зросла на 54% – до 36,47 млрд грн.
Уточнюється, що консолідований валовий прибуток групи зріс минулого року на 64,9% – до 12,15 млрд грн, а операційний – на 46,4%, до 7,44 млрд грн.
Зазначається також, що чистий грошовий потік від операційної діяльності 2023 року зріс до 8,27 млрд грн із 6,07 млрд грн роком раніше, тоді як негативний рух коштів від інвестдіяльності збільшився до 4,96 млрд грн із 2,58 млрд грн, від фінансової діяльності – до 1,73 млрд грн із 1,67 млрд грн.
Грошові кошти та їхні еквіваленти групи на кінець 2023 року становили 6,5 млрд грн проти 4,94 млрд грн роком раніше, чистий борг – 5,65 млрд грн проти 4,07 млрд грн.
У консолідованому звіті зазначено, що «Нова пошта» у 2023 році створила 18 дочірніх компаній за кордоном, 15 із яких у повній власності групи, загальна кількість зарубіжних компаній на кінець 2023 року сягнула 20.
Наприклад, у березні було створено компанію UK Novapay LTD із внеском на момент створення 13,7 млн грн, проте протягом року додаткові внески до статутного капіталу становили 26,2 млн грн.
Інвестиції у створені в тому ж березні Nova Post Estonia OU і Nova Post Latvia SIA у 2023 році становили відповідно 12 млн грн і 16,0 млн грн, тоді як у створені в липні Nova Post FR SAS і Nova Post IT S.R.L. – відповідно 21,5 млн грн і 14,3 млн грн.
Найбільші вкладення серед зарубіжних компаній торік було здійснено в Nova Post Poland SP. Z O O – 393 млн грн.
Уточнюється, що багато зарубіжних компаній торік поки що показали збиток, зокрема чистий збиток Nova Post Poland становив 157 млн грн.
Водночас у січні 2024 року ТОВ «НоваПей» було розподілено дивіденди за 2023 рік на суму 180 млн грн, з яких виплачено 175,2 млн грн.
У звіті група нагадала, що в липні 2022 року з метою розширення і збільшення ефективності логістичного бізнесу та інфраструктури внесла вклади в капітал ТОВ «КМС», ТОВ «Подол Експо» і ТОВ «Нова Плейс» відповідно 509,1 млн грн, 504 млн грн і 90,4 млн грн, отримавши 85%, 99% і 99% частки. «КМС» володіє логістичними терміналами в Києві, «Подол Експо» – у Чернігові та Хмельницькому, а також здійснює будівництво терміналів у Київській області.
Зазначається, що в лютому 2023 року «Нова пошта» ухвалила рішення про збільшення інвестиції в «Подол-Експо» шляхом додаткового внеску в капітал 498,6 млн грн, а в жовтні збільшила інвестицію шляхом додаткового внеску в капітал 582,8 млн грн.
Крім того, у червні 2022 року група внесла внесок у капітал ТОВ «Новобокс» і ТОВ «Дніпро Девелопмент Груп» («ДДГ») 868 млн грн і 1291 млн грн відповідно, отримавши відповідно 99% і 95% частку. «Новобокс» володіє мережею поштоматів по всій території України, а «ДДГ» будує логістичні термінали в Одесі та Дніпрі. У 2023 році вкладення в них, згідно зі звітом, становили відповідно 258,6 млн грн і 172,8 млн грн.
Нарешті в березні 2024 року «Нова пошта» придбала 100% у ТОВ «Нова Девелоп» – правонаступник «Бест Логістик Груп», що займалося будівництвом і наданням в оренду логістичних комплексів і входило до девелоперського холдингу повного циклу Globus, і до травня здійснила передоплату в розмірі 151,4 млн грн.
Згідно зі звітом групи, виплати 22 представникам провідного управлінського персоналу 2023 року становили 533,5 млн грн, що у 2,4 раза більше за 2022 рік, коли був 21 представник.
Оператор мобільного зв’язку “Водафон Україна” (Vodafone) у 2023 році збільшив виручку на 9% – до 21,6 млрд грн, скоротивши на 4% – до $591 млн.
Водночас чистий прибуток компанії в гривні зріс у 4,6 раза – до 5,07 млрд грн і в 4,1 раза – до $139 млн, випливає з річного звіту компанії, оприлюдненого на її сайті компанії у вівторок.
“Практично п’ятикратне зростання чистого прибутку порівняно з 2022 роком зумовлено стабілізацією гривні у 2023 році, зменшенням збитків від курсових різниць унаслідок валютної політики НБУ в умовах воєнного стану, зменшенням впливу знецінення активів, які перебувають на неконтрольованих територіях, отриманням знижок від партнерів і збільшенням ефективності бізнесу”, – повідомили у пресслужбі “Vodafone Україна”.
Компанія реінвестувала отриманий прибуток у розвиток телекомунікаційної інфраструктури, відновлення покриття та підтримання стабільності роботи мережі. Повідомляють, що 2023 року капітальні інвестиції “Vodafone Україна” збільшилися на 58% порівняно з показником 2022 року – до 5,65 млрд грн і на 40% – до $155 млн, перевищивши показник довоєнного 2021 року.
“Загалом за два роки повномасштабної війни Vodafone інвестував в Україну 9,3 млрд грн. За цей час оператор повернув в ефір 900 міст і сіл. Незважаючи на постійні пошкодження мережі та необхідність відновлювати обладнання, Vodafone продовжує будувати – 5,5 тис. базових станцій вдалося вивести в ефір під час активної фази війни в країні для розширення покриття та ємності мережі”, – повідомили у пресслужбі, зазначивши, що розширення на 40% мережі мобільного оператора дало змогу його клієнтам в Україні споживати більше контенту, зберігаючи високу якість мобільного інтернету.
“У третьому і четвертому кварталах 2023 року Vodafone став лідером за швидкістю мобільного інтернету в Україні, що підтверджено аналізом призначених для користувача тестів Speedtest® від Ookla”, – уточнили у пресслужбі.
Зазначається, що абонентська база Vodafone у 2023 році збільшилася на 3,2% – до 15,9 млн осіб. При цьому послугами оператора за українськими тарифами за кордоном користуються 2 млн клієнтів. Vodafone надає в більшості тарифів безкоштовне підключення до послуги “Доступний роумінг” на території 30 країн.
У компанії зазначили, що за останні два роки використання мобільного інтернету зросло в середньому в 1,5 раза – до 9ГБ на місяць на одного клієнта Vodafone. Це стало причиною зростання показника ARPU (середній дохід на одного користувача), який у 2023 році сягнув 107,2 грн, що на 18% більше, ніж у 2022 році.
У 2023 році Vodafone продовжив розвиток фіксованого бізнесу – компанія збільшила інвестиції в розбудову нових оптоволоконних ліній на базі компанії Vega, а також придбала в серпні минулого року 90,6% акцій ТОВ “Фрінет”.
“Протягом минулого року компанія активно розширювала покриття в містах присутності та розпочала будівництво мережі GPON у Миколаєві та Івано-Франківську. За 2023 рік побудовано мережу в 3,125 тис. багатоквартирних будинках з можливістю доступу до сучасного високошвидкісного інтернету для 411,426 тис. домогосподарств. Загалом доступ до послуги Vodafone Gigabit Net доступний уже в більш ніж 6 тис. будинків в Україні”, – повідомила пресслужба компанії, уточнивши, що Vodafone втричі збільшив кількість користувачів енергоефективного інтернету за технологією GPON.
Дохід оператора від роздрібних продажів збільшився на 16% до 773 млн грн у 2023 році (3,6% виручки всієї групи Vodafone Україна). Протягом року Vodafone відкрив п’ять нових магазинів, таким чином, на кінець 2023 року роздрібна мережа Vodafone складалася з 430 магазинів: 92 власних і 338 дилерських магазинів.
Vodafone реалізує низку соціальних та благодійних ініціатив. Серед них – гуманітарна та пряма фінансова допомога, закупівля автомобілів швидкої допомоги та медичного обладнання, допомога державі, зокрема, у сфері цифрової трансформації через платформу United24, запуск благодійного челенджу “Ліга тепла” з утеплення пологових будинків, допомога дітям, які втратили батьків через війну. Загальний обсяг соціальних інвестицій Vodafone у 2022-2023 роках склав 1,7 млрд грн.
Vodafone Україна – провідна українська телеком-компанія, що надає послуги швидкісного інтернету 3G і 4G, фіксованого зв’язку та інтернету. Послугами Vodafone в Україні користуються 15,9 млн клієнтів. З грудня 2019 року Vodafone Україна входить до складу NEQSOL Holding – диверсифікованої групи компаній, що працюють в енергетичній, телекомунікаційній, високотехнологічній та будівельній галузях.
Мережа піцерій Domino’s Pizza Inc. відзвітувала про зростання чистого прибутку і виручки в першому кварталі 2024 року, обидва показники виявилися кращими за прогнози ринку.
Як повідомляють у пресрелізі компанії, її чистий прибуток у січні-березні становив $125,8 млн порівняно зі $104,8 млн за аналогічний період роком раніше. Прибуток у розрахунку на акцію збільшився до $3,58 з $2,93.
Виручка тим часом підвищилася на 6%, до $1,085 млрд з $1,02 млрд.
Аналітики, опитані FactSet, у середньому прогнозували прибуток на рівні $3,40 на акцію за виручки в $1,08 млрд.
Зіставні продажі Domino’s у США зросли в минулому кварталі на 5,6%, у світі – на 0,9%, йдеться у звітності.
Котирування акцій Domino’s під час попередніх торгів у понеділок зростають на 4,6%. Капіталізація компанії з початку року збільшилася на 21%, до $17,38 млрд.
ДП “Ліси України” в січні-березні 2024 року наростило виручку за реалізацію деревини на 30,8% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 5,1 млрд грн, повідомив генеральний директор підприємства Юрій Болоховець.
“Сплата податків зросла більш ніж на 850 млн грн. Прибуток до оподаткування збільшився майже до 1 млрд грн”, – написав він у Facebook.
До негативних факторів, що позначилися на результатах роботи держпідприємства, Болоховець відніс блокаду західних кордонів, що призвело до подорожчання експортної логістики. Це, своєю чергою, позначилося як на переробниках, так і лісівниках.
До позитивних факторів гендиректор “Лісів України” відніс закриття лісгоспних цехів переробки, утримання яких було недоцільним.
“Роздержавлення ринку переробки посилило конкуренцію, прозорість, значно зменшило корупційні ризики”, – зазначив Болоховець і додав, що більш відчутно відмова від лісгоспної переробки позначиться на економічних показниках другого-третього кварталів.
Як повідомлялося, в Україні з 2016 року розпочалася реформа лісового господарства. У її рамках уже впроваджено продаж необробленої деревини на електронних аукціонах. З 2021 року в низці областей у тестовому режимі працює інтерактивна карта розміщення об’єктів переробки деревини.
У галузі впроваджено проєкт “Ліс у смартфоні”, який містить перелік лісорубних квитків на заготівлю деревини та дає змогу перевірити законність здійснення рубок на онлайн-карті відомства.
З 1 червня 2023 року Україна запустила пілот електронної видачі лісорубних квитків і сертифікатів походження лісоматеріалів. Крім того, ДП “Ліси України” розпочало пілотний проєкт із закупівлі послуг із заготівлі деревини через електронний майданчик Prozorro.
“Укр Кредит Фінанс” (ТМ “CreditKasa”) і “1 безпечне агентство необхідних кредитів” (ТМ “MyCredit”), що надають мікрокредити, отримали найбільшу виручку серед фінансових компаній у 2023 році – відповідно 3,12 млрд грн і 2,33 млрд грн, повідомив Нацбанк на своєму сайті.
Наступну трійку компаній сформували ФК “Е гроші ком”, “Мілоан” і “Авентус Україна” (ТМ CreditPlus), виручка яких становила від 1,66 млрд грн до 1,46 млрд грн.
За підсумками 2022 року лідерами за виручкою були ТОВ “Фінод”, яке займалося обміном валют і позбавлене Нацбанком у серпні 2023 року всіх ліцензій, і платіжна система “Новапей”, дані якої Нацбанк після переліцензування платіжних систем припинив публікувати. Чистий дохід цих компаній у 2022 році становив відповідно 5,41 і 5,18 млрд грн, тоді як місця з третього до п’ятого посіли “Укр Кредит Фінанс”, “Авентус Україна” і “Е гроші ком” із виручкою від 2,50 млрд грн до 1,27 млрд грн.
За підсумками 2023 року чистий дохід понад 1 млрд грн отримали ще п’ять компаній, з них лише одна не з ринку мікрокредитування: мережа платіжних терміналів ФК “Контрактовий дім” (ТМ “Easypay”), що отримала 1,38 млрд грн.
Слідом із відносно близькими показниками за виручкою – від 1,33 млрд грн до 1,07 млрд грн ідуть “Лінеура Україна” (ТМ “Credit7”), ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога” (Moneyveo), “Споживчий центр” (ТМ “ШвидкоГроші”) і “Аванс Кредит”, що продемонстрував найвищу динаміку зростання до попереднього року серед усієї першої десятки – майже в 37 разів.
Із лідерів найбільші витрати на оплату праці у “Споживчого центру” – 167,8 млн грн, або 13,6% від виручки, тоді як у “Аванс Кредиту” вони становили 29,3 млн грн, або 1,8% від виручки.
Згідно з даними НБУ, 2023 року різко покращилася прибутковість компаній: із 40 найбільших представників ринку всі, за винятком Державної іпотечної установи (ДІУ), завершили рік із чистим прибутком, що сумарно становив 1,57 млрд грн, тоді як роком раніше збиткових компаній було 15.
Лідером за чистим прибутком серед фінансових компаній за минулий рік стало ПрАТ “Укрфінжитло” – 5,94 млрд грн. Слідом за ним ідуть “Укр Кредит Фінанс” – 202,7 млн грн, державний Фонд розвитку підприємництва, оператор держпрограм підтримки, – 177,7 млн грн і “Бізпозика” – 177,1 млн грн.
Незначно відстало “Манівео швидка фінансова допомога”, яке заробило 167,7 млн грн, що дало йому змогу частково компенсувати 625,6 млн грн чистого збитку попереднього року.
“Укрфінжитло” також істотно обійшло всіх і за розміром активів – 60,89 млрд грн, що зобов’язане першістю в цих двох категоріях його капіталізації за рахунок ОВДП.
Слідом іде ФК “Авіор”, що спеціалізується на кредитуванні аграріїв, – 12,05 млрд грн, виручка якої склала за минулий рік 125,4 млн грн.
У решти восьми компаній у першій десятці з активами від 8,68 млрд грн до 3,55 млрд грн виручка торік була відсутня, а витрати на зарплату і чистий прибуток були мінімальними.
Гірничорудні підприємства України в січні-лютому поточного року наростили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні в 2,64 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 5 млн 664,230 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у середу, за вказаний період валютна виручка від експорту ЗРС зросла в 2,34 раза – до $552,818 млн.
Експорт ЗРС здійснювався здебільшого в Китай (40,32% поставок у грошовому виразі), Словаччину (17,22%) і Польщу (11,50%).
В Україну за два перші місяці 2024 року було імпортовано ЗРС на $29 тис. у сумарному обсязі 102 тонни, тоді як у січні-лютому-2023 року ввезено на $17 тис. в обсязі 28 тис. тонн. Імпорт у січні-лютому-2024 здійснювався з Норвегії (44,83%), Словаччини (27,59%) та Італії (27,59%).
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт ЗРС у натуральному вираженні на 26% порівняно з 2022 роком – до 17 млн 753,165 тис. тонн, валютна виручка від експорту ЗРС становила $1 млрд 766,906 млн (зниження на 39,3%). Експорт ЗРС здійснювався переважно до Словаччини (28,39% поставок у грошовому вираженні), Чехії (19,74%) і Польщі (19,56%).
В Україну минулого року імпортовано ЗРС на $135 тис. у сумарному обсязі 250 тонн. Імпорт за цей період здійснювався з Норвегії (34,81%), Італії (28,89%) та Нідерландів (28,89%). Тоді як за 2022 рік було імпортовано ЗРС на $65 тис. у сумарному обсязі 101 тонн.
Україна 2022 року знизила експорт ЗРС у натуральному вираженні на 45,9% порівняно з 2021 роком – до 23 млн 984,623 тис. тонн, валютний виторг зменшився на 57,8% – до $2 млрд 912,974 млн. Експорт ЗРС здійснювали переважно у Словаччину (19,23% поставок у грошовому вираженні), Чехію (17,32%) і Польщу (16,49%).
В Україну за 2022 рік імпортовано ЗРС на $65 тис. у сумарному обсязі 101 тонна, тоді як 2021 року – на $184 тис. в обсязі 1,202 тис. тонн. Імпорт здійснювався з Норвегії (36,92%), Нідерландів (27,69%) і Великої Британії (16,92%).
