АТ “Укртелеком”, найбільший український оператор фіксованого зв’язку, згідно з даними неаудійованої фінансової звітності у 2023 році, отримало дохід 5 млрд грн, що на 10% менше за показник попереднього року.
Як повідомляють у пресрелізі компанії в понеділок, її EBITDA торік становила понад 1 млрд грн, рентабельність за EBITDA знизилася на 1,3 відсоткового пункту (п.п.) – до 21,1%.
У повідомленні наголошується, що збитки компанії від наслідків російської агресії сягають 2,8 млрд грн і зумовлені переважно економічним знеціненням операційних активів і втратою активів на тимчасово окупованих територіях на суму понад 700 млн грн. Зокрема, внаслідок бойових дій було пошкоджено близько 260 будівель компанії, а близько 50 зруйновано повністю.
Капітальні інвестиції “Укртелекому” за 2023 рік становили понад 500 млн грн, водночас попри війну продовжилася реалізація проєктів із розбудови оптичної мережі та інвестиції в захищеність власної інфраструктури від кібератак, зазначається в повідомленні.
У зазначений звітний період було прокладено майже 5,3 тис. км волоконно-оптичного кабелю і до кінця 2023 року компанія забезпечила понад 2 млн домогосподарств у всіх областях країни можливістю користуватися сучасними послугами оптичної мережі. Загалом база користувачів оптичного інтернету компанії зросла на 15% порівняно з 2022 роком, що забезпечило зростання доходів у цьому сегменті на 18%, ідеться в повідомленні.
Згідно з ним, у 2023 році “Укртелеком” інвестував 20 млн грн, відновивши 430 км оптичних ліній і 16 км мідних ліній зв’язку, відновив функціонування 10 регіональних вузлів зв’язку. До оптичної інфраструктури “Укртелекому” було підключено понад 150 медичних і 185 навчальних закладів. Загалом понад 1,25 тис. медичних і майже 1,7 тис. навчальних закладів уже мають доступ до високошвидкісного оптичного інтернету. Інтернет-доступ забезпечено на рівні 90% населених пунктів національного покриття компанії станом на 24 лютого 2022 року.
Дохід від комерційної оренди нерухомості, вивільненої завдяки модернізації мережі, склав понад 500 млн грн, що на 35% більше, ніж у 2022 році.
Зазначається також, що у 2023 році “Укртелеком” сплатив понад 1,35 млрд грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів, спрямувавши на потреби захисників близько 210 млн грн благодійної допомоги. У рамках ініціативи “Сталевий фронт Ріната Ахметова” компанія передала захисникам десятки БПЛА, серед яких і безпілотні авіаційні комплекси “Валькірія” та “Лелека”, сотні дронів, тисячі спеціальних засобів управління військом, медичних засобів, сотні автомобілів.
У лавах ЗСУ служать майже 400 співробітників “Укртелекому”, наголошується в прес-рлізі.
“Укртелеком” – найбільший оператор фіксованого зв’язку в Україні. Значну частину його клієнтів становлять держоргани, навчальні, адміністративні та медичні установи, аварійні служби. Компанія є провайдером швидкісного фіксованого інтернету, що має найширше покриття. Інтернет від “Укртелеком” є майже в 4 тисячах населених пунктів країни і функціонує в 90% з них. Також, “Укртелеком” є єдиним учасником і засновником ТОВ “ТриМоб” – постачальника послуг рухомого (мобільного) зв’язку в стандарті UMTS/WCDMA.
З 2013 року компанія приєдналася до бізнесу SCM.
Виручка “Укртелекому” за дев’ять місяців 2023 року склала 3,14 млрд грн, що на 6,1% менше, ніж за аналогічний період 2022 року. Чистий прибуток становив 242,39 млн грн проти збитку 755,18 млн грн за 9 місяців 2022 року.
Виручка закладів громадського харчування України у липні-грудні 2023 року зросла на 30% порівняно з аналогічним періодом 2022 року, середній чек збільшився на 18%, випливає з дослідження компанії Poster.
Згідно з ним, найбільше зростання показників продемонстрували ресторани: виручка зросла на 37%, середній чек – на 23% (з 508 до 625 грн). Відвідуваність ресторанів збільшилася на 11%.
Сегмент кав’ярень за звітний період збільшив виручку на 31%, середній чек зріс на 20% (з 82 до 98 грн), відвідуваність – на 9%. Кафе зросли у виручці на 26%, середній чек збільшився на 17% (з 187 до 219 грн), відвідуваність – на 7%. Пекарні показали зростання на 22% у виручці, 17% у середньому чеку (з 63 до 73 грн) і 5% у відвідуваності.
За даними Poster, виручка барів у другому півріччі зросла на 28%, середній чек – на 12% (з 311 до 348 грн), відвідуваність – на 15%. Кальянні також збільшили виручку на 28%, при цьому середній чек зріс на 18% (з 413 до 488 грн), а відвідуваність – на 9%.
Сегмент фастфуду збільшив виручку на 27% порівняно з попереднім роком, середній чек зріс на 21% (з 145 до 175 грн), відвідуваність – на 5%.
Згідно з результатами опитування гравців ринку, показники роботи закладів у 2023 році виправдали очікування 44% рестораторів, у 16% – перевищили їх. Близько чверті опитаних повідомили про зростання рентабельності, водночас 13% не отримали прибутку за підсумками року.
Серед основних труднощів минулого року ресторатори відзначили пошук співробітників і збереження команди (47%). Так, у 27% опитаних скоротився штат за підсумками року, у 30% – збільшився.
Дослідження Poster ґрунтується на неперсоналізованих агрегованих даних продажів 5 тис. закладів громадського харчування України.
Найбільший у світі круїзний оператор Carnival Corp. у четвертому кварталі 2023 фінансового року здобув рекордну виручку, проте завершив період із незначним збитком.
Як повідомляють у пресрелізі компанії, чистий збиток у вересні-листопаді становив $48 млн, або $0,04 у розрахунку на акцію, порівняно з $1,6 млрд, або $1,27 на акцію, за аналогічний період минулого року. Скоригований збиток скоротився до 7 центів з 85 центів на акцію.
Скоригована EBITDA виявилася позитивною і склала $946 млн проти мінус $96 млн роком раніше.
Виручка досягла рекордних $5,397 млрд порівняно з $3,839 млрд у четвертому кварталі 2022 фінроку.
Аналітики в середньому оцінювали скоригований збиток на рівні 13 центів на акцію за виручки в $5,3 млрд, за даними FactSet.
Виручка від продажу квитків у четвертому фінкварталі підвищилася на 55% – до $3,51 млрд, від продажів на борту суден – на 20%, до $1,886 млрд.
За підсумками всього 2023 фінроку Carnival також отримав рекордну виручку – $21,593 млрд порівняно з $12,168 млрд роком раніше. Скоригована EBITDA склала плюс $4,23 млрд проти мінус $1,68 млрд роком раніше, скоригований чистий прибуток – $1 млн проти збитку в $5,51 млрд у 2022 фінроці.
У 2024 фінансовому році компанія прогнозує скоригований EBITDA на рівні $5,6 млрд (зокрема близько $800 млн у першому фінкварталі), скоригований чистий прибуток – $1,2 млрд (включно зі збитком у $280 млн у першому фінкварталі).
Котирування акцій компанії зростають на 3,5% під час торгів у четвер.
Україна в січні-листопаді поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 96,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 11,063 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 84,5% – до $18,474 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Туреччини (38,05% поставок у грошовому виразі), Японії (17,38%) та Індії (6,44%).
Україна імпортувала в зазначений період 1 тонну такої руди з Нідерландів на $2 тис.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному виразі на 41,8% порівняно з попереднім роком – до 322,143 тис. тонн, у грошовому виразі на 19,6% – до $130,144 млн. Водночас основний експорт здійснювали до Чехії (47,91% постачань у грошовому виразі), США (11,94%) і Румунії (9,75%).
Україна 2022 року імпортувала 196 тонн аналогічної продукції із Сенегалу (70,41%) і Туреччини (29,59%) на суму $115 тис.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого в ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.). Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Найбільший український мобільний оператор “Київстар” у січні-вересні 2023 року збільшив загальний операційний дохід на 12,1% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 25,6 млрд грн.
Як повідомили у пресслужбі мобільного оператора, показник EBITDA компанії також збільшився на 12,5% – до 15,5 млрд грн, показник маржі EBITDA зріс на 0,2 п.п. – до 60,6%.
Крім того, капітальні витрати компанії за дев’ять місяців 2023 року збільшилися на 8,1% – до 3,791 млрд грн.
Загальний дохід від послуг мобільного зв’язку становив 24,033 млрд грн, що на 12,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Дохід від послуг передачі даних 13,963 млрд грн (+12,3%). Операційний дохід від надання послуг фіксованого зв’язку зріс на 2,6% – до 1,447 млрд грн. Дохід від послуг широкосмугового доступу (ШСД) в інтернет зріс на 17% – до 979 млн грн.
Операційний дохід у третьому кварталі зріс на 13,8% – до 8,711 млрд грн. Показник EBITDA на 26,2% – до 5,54 млрд грн. Капітальні витрати при цьому зменшилися на 11% – до 1,61 млрд грн.
Загальний дохід від надання послуг зв’язку в третьому кварталі збільшився на 14,2% – до 8,13 млрд грн, зокрема на 16,4% від послуг передачі даних – до 4,81 млрд грн. Операційний дохід від надання послуг фіксованого зв’язку в третьому кварталі зріс на 5% – до 501 млн грн. Операційний дохід від ШСД збільшився на 22,6% – до 334 млн грн. Кількість абонентів ШСД у третьому кварталі зросла на 0,6% – до 1,1 млн, показник APRU ШСД – на 25%, до 100 грн. Показник APRU абонентів мобільного зв’язку зріс на 15,8% – до 112 грн, показник MOU – на 2,2%, до 547 хвилин. Використання мобільного інтернету абонентами в третьому кварталі збільшилося на 17,7% до 10,6 Гігабайт на одного абонента.
Раніше повідомлялося, що “Київстар” у другому кварталі 2023 року наростив гривневу виручку на 16,8% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 8,609 млрд грн (у доларах зменшилася на 6,5% – до $235 млн). За звітний період прибуток EBITDA “Київстар” у гривні збільшився порівняно з аналогічним періодом минулого року на 11,6% – до 5,085 млрд грн (у доларах зменшився на 10,7% – до $139 млн), а його рентабельність за EBITDA скоротилася на 2,9 відсоткових пунктів (п.п.) – до 59%. Мобільна абонентська база “Київстар” скоротилася на 2,6% порівняно з минулим роком – до 24,1 млн, оскільки на неї продовжувала впливати кількість українців, які проживають за межами України.
Згідно зі звітом, загалом за перше півріччя 2023 року виручка “Київстар” у гривні зросла на 11,2% – до 16,956 млрд грн, EBITDA – на 6,2%, до 10,006 млрд грн, а капітальні інвестиції – на 28,6%, до 2,176 млрд грн.
“Київстар” – найбільший український оператор телекомунікацій. Надає послуги зв’язку та передачі даних на основі широкого спектра мобільних і фіксованих технологій.
Україна в січні-жовтні поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 96,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 10,170 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у середу, у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 84,7% – до $16,983 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Туреччини (36,92% поставок у грошовому виразі), Японії (18,90%) і Нідерландів (6,04%).
Україна в зазначений період імпортувала 1 тонну такої руди з Нідерландів на $2 тис.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному виразі на 41,8% порівняно з попереднім роком – до 322,143 тис. тонн, у грошовому виразі на 19,6% – до $130,144 млн. Водночас основний експорт здійснювали до Чехії (47,91% постачань у грошовому виразі), США (11,94%) і Румунії (9,75%).
Україна 2022 року імпортувала 196 тонн аналогічної продукції із Сенегалу (70,41%) і Туреччини (29,59%) на суму $115 тис.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого в ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.).
Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
