Металургійні підприємства України в січні-травні поточного року збільшили надходження від експорту чорних металів на 7,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $1 млрд 218,587 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у четвер, на чорні метали за цей період припало 7,24% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 6,91% за січень-травень-2023.
У травні надходження від експорту чорних металів становили $258,832, тоді як у попередньому місяці – 207,256 млн.
Водночас Україна в січні-травні поточного року наростила імпорт аналогічної продукції на 24% – до $602,215 млн. У травні ввезено продукції на $147,964 млн.
Крім того, за п’ять місяців 2024 року Україна знизила експорт металовиробів на 5% – до $403,185 млн. У травні їх експортовано на $96,217 млн.
Імпорт металовиробів за цей період зріс на 48,1% – до $423,338 млн. У травні цієї продукції ввезено на $95,498 млн.
Як повідомлялося, метпідприємства України у 2023 році скоротили надходження від експорту чорних металів на 41,59% порівняно з 2022 роком – до $2 млрд 647,722 млн, на чорні метали за цей період припало 7,32% загального обсягу надходжень від експорту товарів, тоді як за 2022 рік частка становила 10,26%. Водночас Україна за 2023 рік наростила імпорт аналогічної продукції на 37% – до $1 млрд 307,046 млн.
Крім того, минулого року Україна знизила експорт металовиробів на 16,6% порівняно з попереднім роком – до $877,916 млн. Водночас імпорт металовиробів за цей період зріс на 40,3% – до $902,565 млн.
Україна 2022 року знизила надходження від експорту чорних металів на 67,5% порівняно з 2021 роком – до $4 млрд 533,088 млн. На чорні метали за цей період припало 10,26% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 20,49% за 2021 рік. Водночас Україна 2022 року скоротила імпорт аналогічної продукції на 38,3% – до $954,387 млн.
Крім того, 2022 року Україна скоротила експорт металовиробів на 18,6% – до $1 млрд 52,512 млн. Імпорт металовиробів за рік впав на 42,9% – до $643,162 млн.
Виручка мобільного оператора lifecell у січні-березні 2024 року збільшилася на 16,1%, як порівняти з аналогічним періодом 2023 року, до 3,12 млрд грн.
Згідно зі звітом материнської компанії Turkcell, чистий прибуток lifecell за перший квартал збільшився на 13% – до 582,7 млн грн.
Показник EBITDA lifecell за вказаний період зріс на 5,7% – до 1,69 млрд грн. При цьому, EBITDA margin скоротилася на 5,3 процентних пункти – до 54,4%.
Капітальні інвестиції компанії в першому кварталі зросли на 58% – до 1,008 млрд грн.
“Три роки тому ми розробили нашу середньострокову стратегію. Назва стратегії була 20-24! Це означало 20% частки ринку у 2024 році! Чудова команда lifecell зробила це! Найкраща команда в історії збільшила нашу частку ринку за виручкою на 5 відсоткових пунктів; з тих, що тривалий час залишалися 15,5% до 20,2%!”, – прокоментував результати CEO lifecell Ісмет Язіджі у Фейсбук.
Він нагадав, що компанії довелося працювати з викликами пандемії у зв’язку з COVID, повномасштабної війни в Україні, несправедливих регуляторних умов.
Язіджі вказав, що в першому кварталі 2024 року абонентська база lifecell зросла на 12,8%, не уточнивши абсолютної цифри.
У звіті компанії Turkcell йдеться про те, що українські активи ТОВ “Лайфселл”, ТОВ “Глобал Білгі” і ТОВ “Укртауер”, якими турецька компанія володіє з 10 липня 2015 року, виділено в групу тих, що вибувають, у зв’язку з угодою про передання всіх акцій, а також усіх прав і боргів зазначених компаній французькій NJJ. Угоду з компанією французького мільярдера Ксав’є Ньєля було підписано 29 грудня 2023 року.
CEO Turkcell Ali Taha Koç, відповідаючи на запитання інвесторів на конференції про результати першого кварталу, повідомив, що угоду з продажу українських активів компанії DVL Telecom, що входить до групи NJJ французького мільярдера Ксав’є Ньєля, буде закрито до кінця 2024 року. За його словами, після скасування арешту, накладеного українським судом на частину активів, компанія очікує дозволу від Антимонопольного комітету, що є останнім кроком для укладення цієї угоди.
Консолідований чистий дохід ТОВ «Нова пошта» у 2023 році становив 43,65 млрд грн, що на 53,3% більше за показники 2022 року (28,46 млрд грн), ідеться в консолідованій фінансовій звітності компанії.
«Виручка групи від надання послуг охоплює доходи від експрес-доставки 36,7 млрд грн (84% загальних доходів групи) і доходи від здійснення грошових переказів 6,5 млрд грн (15% її загальних доходів)…», – зазначає у звіті аудитор «Бейкер Тіллі Україна».
Згідно з ним, консолідований чистий прибуток «Нової пошти» за минулий рік досяг 4,28 млрд грн, що на 31,1% краще за показник 2022 року.
Як раніше повідомлялося з посиланням на неконсолідовану звітність, ТОВ «Нова пошта» у 2023 році збільшило чистий прибуток на 85,7% – до 3 млрд 967,2 млн грн, а його виручка зросла на 54% – до 36,47 млрд грн.
Уточнюється, що консолідований валовий прибуток групи зріс минулого року на 64,9% – до 12,15 млрд грн, а операційний – на 46,4%, до 7,44 млрд грн.
Зазначається також, що чистий грошовий потік від операційної діяльності 2023 року зріс до 8,27 млрд грн із 6,07 млрд грн роком раніше, тоді як негативний рух коштів від інвестдіяльності збільшився до 4,96 млрд грн із 2,58 млрд грн, від фінансової діяльності – до 1,73 млрд грн із 1,67 млрд грн.
Грошові кошти та їхні еквіваленти групи на кінець 2023 року становили 6,5 млрд грн проти 4,94 млрд грн роком раніше, чистий борг – 5,65 млрд грн проти 4,07 млрд грн.
У консолідованому звіті зазначено, що «Нова пошта» у 2023 році створила 18 дочірніх компаній за кордоном, 15 із яких у повній власності групи, загальна кількість зарубіжних компаній на кінець 2023 року сягнула 20.
Наприклад, у березні було створено компанію UK Novapay LTD із внеском на момент створення 13,7 млн грн, проте протягом року додаткові внески до статутного капіталу становили 26,2 млн грн.
Інвестиції у створені в тому ж березні Nova Post Estonia OU і Nova Post Latvia SIA у 2023 році становили відповідно 12 млн грн і 16,0 млн грн, тоді як у створені в липні Nova Post FR SAS і Nova Post IT S.R.L. – відповідно 21,5 млн грн і 14,3 млн грн.
Найбільші вкладення серед зарубіжних компаній торік було здійснено в Nova Post Poland SP. Z O O – 393 млн грн.
Уточнюється, що багато зарубіжних компаній торік поки що показали збиток, зокрема чистий збиток Nova Post Poland становив 157 млн грн.
Водночас у січні 2024 року ТОВ «НоваПей» було розподілено дивіденди за 2023 рік на суму 180 млн грн, з яких виплачено 175,2 млн грн.
У звіті група нагадала, що в липні 2022 року з метою розширення і збільшення ефективності логістичного бізнесу та інфраструктури внесла вклади в капітал ТОВ «КМС», ТОВ «Подол Експо» і ТОВ «Нова Плейс» відповідно 509,1 млн грн, 504 млн грн і 90,4 млн грн, отримавши 85%, 99% і 99% частки. «КМС» володіє логістичними терміналами в Києві, «Подол Експо» – у Чернігові та Хмельницькому, а також здійснює будівництво терміналів у Київській області.
Зазначається, що в лютому 2023 року «Нова пошта» ухвалила рішення про збільшення інвестиції в «Подол-Експо» шляхом додаткового внеску в капітал 498,6 млн грн, а в жовтні збільшила інвестицію шляхом додаткового внеску в капітал 582,8 млн грн.
Крім того, у червні 2022 року група внесла внесок у капітал ТОВ «Новобокс» і ТОВ «Дніпро Девелопмент Груп» («ДДГ») 868 млн грн і 1291 млн грн відповідно, отримавши відповідно 99% і 95% частку. «Новобокс» володіє мережею поштоматів по всій території України, а «ДДГ» будує логістичні термінали в Одесі та Дніпрі. У 2023 році вкладення в них, згідно зі звітом, становили відповідно 258,6 млн грн і 172,8 млн грн.
Нарешті в березні 2024 року «Нова пошта» придбала 100% у ТОВ «Нова Девелоп» – правонаступник «Бест Логістик Груп», що займалося будівництвом і наданням в оренду логістичних комплексів і входило до девелоперського холдингу повного циклу Globus, і до травня здійснила передоплату в розмірі 151,4 млн грн.
Згідно зі звітом групи, виплати 22 представникам провідного управлінського персоналу 2023 року становили 533,5 млн грн, що у 2,4 раза більше за 2022 рік, коли був 21 представник.
Оператор мобільного зв’язку “Водафон Україна” (Vodafone) у 2023 році збільшив виручку на 9% – до 21,6 млрд грн, скоротивши на 4% – до $591 млн.
Водночас чистий прибуток компанії в гривні зріс у 4,6 раза – до 5,07 млрд грн і в 4,1 раза – до $139 млн, випливає з річного звіту компанії, оприлюдненого на її сайті компанії у вівторок.
“Практично п’ятикратне зростання чистого прибутку порівняно з 2022 роком зумовлено стабілізацією гривні у 2023 році, зменшенням збитків від курсових різниць унаслідок валютної політики НБУ в умовах воєнного стану, зменшенням впливу знецінення активів, які перебувають на неконтрольованих територіях, отриманням знижок від партнерів і збільшенням ефективності бізнесу”, – повідомили у пресслужбі “Vodafone Україна”.
Компанія реінвестувала отриманий прибуток у розвиток телекомунікаційної інфраструктури, відновлення покриття та підтримання стабільності роботи мережі. Повідомляють, що 2023 року капітальні інвестиції “Vodafone Україна” збільшилися на 58% порівняно з показником 2022 року – до 5,65 млрд грн і на 40% – до $155 млн, перевищивши показник довоєнного 2021 року.
“Загалом за два роки повномасштабної війни Vodafone інвестував в Україну 9,3 млрд грн. За цей час оператор повернув в ефір 900 міст і сіл. Незважаючи на постійні пошкодження мережі та необхідність відновлювати обладнання, Vodafone продовжує будувати – 5,5 тис. базових станцій вдалося вивести в ефір під час активної фази війни в країні для розширення покриття та ємності мережі”, – повідомили у пресслужбі, зазначивши, що розширення на 40% мережі мобільного оператора дало змогу його клієнтам в Україні споживати більше контенту, зберігаючи високу якість мобільного інтернету.
“У третьому і четвертому кварталах 2023 року Vodafone став лідером за швидкістю мобільного інтернету в Україні, що підтверджено аналізом призначених для користувача тестів Speedtest® від Ookla”, – уточнили у пресслужбі.
Зазначається, що абонентська база Vodafone у 2023 році збільшилася на 3,2% – до 15,9 млн осіб. При цьому послугами оператора за українськими тарифами за кордоном користуються 2 млн клієнтів. Vodafone надає в більшості тарифів безкоштовне підключення до послуги “Доступний роумінг” на території 30 країн.
У компанії зазначили, що за останні два роки використання мобільного інтернету зросло в середньому в 1,5 раза – до 9ГБ на місяць на одного клієнта Vodafone. Це стало причиною зростання показника ARPU (середній дохід на одного користувача), який у 2023 році сягнув 107,2 грн, що на 18% більше, ніж у 2022 році.
У 2023 році Vodafone продовжив розвиток фіксованого бізнесу – компанія збільшила інвестиції в розбудову нових оптоволоконних ліній на базі компанії Vega, а також придбала в серпні минулого року 90,6% акцій ТОВ “Фрінет”.
“Протягом минулого року компанія активно розширювала покриття в містах присутності та розпочала будівництво мережі GPON у Миколаєві та Івано-Франківську. За 2023 рік побудовано мережу в 3,125 тис. багатоквартирних будинках з можливістю доступу до сучасного високошвидкісного інтернету для 411,426 тис. домогосподарств. Загалом доступ до послуги Vodafone Gigabit Net доступний уже в більш ніж 6 тис. будинків в Україні”, – повідомила пресслужба компанії, уточнивши, що Vodafone втричі збільшив кількість користувачів енергоефективного інтернету за технологією GPON.
Дохід оператора від роздрібних продажів збільшився на 16% до 773 млн грн у 2023 році (3,6% виручки всієї групи Vodafone Україна). Протягом року Vodafone відкрив п’ять нових магазинів, таким чином, на кінець 2023 року роздрібна мережа Vodafone складалася з 430 магазинів: 92 власних і 338 дилерських магазинів.
Vodafone реалізує низку соціальних та благодійних ініціатив. Серед них – гуманітарна та пряма фінансова допомога, закупівля автомобілів швидкої допомоги та медичного обладнання, допомога державі, зокрема, у сфері цифрової трансформації через платформу United24, запуск благодійного челенджу “Ліга тепла” з утеплення пологових будинків, допомога дітям, які втратили батьків через війну. Загальний обсяг соціальних інвестицій Vodafone у 2022-2023 роках склав 1,7 млрд грн.
Vodafone Україна – провідна українська телеком-компанія, що надає послуги швидкісного інтернету 3G і 4G, фіксованого зв’язку та інтернету. Послугами Vodafone в Україні користуються 15,9 млн клієнтів. З грудня 2019 року Vodafone Україна входить до складу NEQSOL Holding – диверсифікованої групи компаній, що працюють в енергетичній, телекомунікаційній, високотехнологічній та будівельній галузях.
Мережа піцерій Domino’s Pizza Inc. відзвітувала про зростання чистого прибутку і виручки в першому кварталі 2024 року, обидва показники виявилися кращими за прогнози ринку.
Як повідомляють у пресрелізі компанії, її чистий прибуток у січні-березні становив $125,8 млн порівняно зі $104,8 млн за аналогічний період роком раніше. Прибуток у розрахунку на акцію збільшився до $3,58 з $2,93.
Виручка тим часом підвищилася на 6%, до $1,085 млрд з $1,02 млрд.
Аналітики, опитані FactSet, у середньому прогнозували прибуток на рівні $3,40 на акцію за виручки в $1,08 млрд.
Зіставні продажі Domino’s у США зросли в минулому кварталі на 5,6%, у світі – на 0,9%, йдеться у звітності.
Котирування акцій Domino’s під час попередніх торгів у понеділок зростають на 4,6%. Капіталізація компанії з початку року збільшилася на 21%, до $17,38 млрд.
ДП “Ліси України” в січні-березні 2024 року наростило виручку за реалізацію деревини на 30,8% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 5,1 млрд грн, повідомив генеральний директор підприємства Юрій Болоховець.
“Сплата податків зросла більш ніж на 850 млн грн. Прибуток до оподаткування збільшився майже до 1 млрд грн”, – написав він у Facebook.
До негативних факторів, що позначилися на результатах роботи держпідприємства, Болоховець відніс блокаду західних кордонів, що призвело до подорожчання експортної логістики. Це, своєю чергою, позначилося як на переробниках, так і лісівниках.
До позитивних факторів гендиректор “Лісів України” відніс закриття лісгоспних цехів переробки, утримання яких було недоцільним.
“Роздержавлення ринку переробки посилило конкуренцію, прозорість, значно зменшило корупційні ризики”, – зазначив Болоховець і додав, що більш відчутно відмова від лісгоспної переробки позначиться на економічних показниках другого-третього кварталів.
Як повідомлялося, в Україні з 2016 року розпочалася реформа лісового господарства. У її рамках уже впроваджено продаж необробленої деревини на електронних аукціонах. З 2021 року в низці областей у тестовому режимі працює інтерактивна карта розміщення об’єктів переробки деревини.
У галузі впроваджено проєкт “Ліс у смартфоні”, який містить перелік лісорубних квитків на заготівлю деревини та дає змогу перевірити законність здійснення рубок на онлайн-карті відомства.
З 1 червня 2023 року Україна запустила пілот електронної видачі лісорубних квитків і сертифікатів походження лісоматеріалів. Крім того, ДП “Ліси України” розпочало пілотний проєкт із закупівлі послуг із заготівлі деревини через електронний майданчик Prozorro.
