Україна наростила експорт яловичини в січні-травні 2023 року в 3,6 раза, до 9,6 тис. тонн, і збільшила виручку від експортних операцій у 2,6 раза, до $38,1 млн, повідомила пресслужба Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ).
У прес-релізі наголошується, що травень став найбільш результативним у цей період: українські виробники продали за кордон 2,5 тис. тонн яловичини, що на 42% більше, ніж у попередньому місяці.
“З початком повномасштабної війни можливості експортувати м’ясо і м’ясопродукти з України сильно ускладнилися. До війни частка перевезень яловичини автомобільним транспортом становила всього 22,4% (77,6% експортувалося морем). Однак навіть за таких складних умов географія поставок не змінилася. Якщо українські експортери продовжуватимуть поставки на тому самому рівні до кінця року, то ми зможемо наблизитися до обсягів 2021 року”, – прогнозує аналітик УКАБ Максим Гопка.
Найбільшими імпортерами української яловичини в січні-травні поточного року були Китай – 5,8 тис. тонн, Узбекистан – 1,04 тис. тонн, Азербайджан – 1,06 тис. тонн і Казахстан – 590 тонн.
Водночас УКАБ зазначає, що для українського ринку яловичини важливим є вихід на європейські ринки збуту, тому що через закриті порти логістика дуже дорого коштує, що не дає галузі працювати ефективно.
У повідомленні зазначено, що ціни на яловичину в країнах ЄС перебувають на високому рівні, хоча споживання цього виду м’яса населенням поступово скорочується. Як очікується, ця тенденція спостерігатиметься і в наступні роки. Згідно з прогнозами Європейської Комісії, на які посилаються аналітики, виробництво яловичини в ЄС у 2023 році може скоротитися на 1,6%, що триматиме ціни стабільно високими й надалі.
УКАБ вважає, що якщо українській продукції буде дозволено зайти на ринок ЄС найближчим часом, то це дасть змогу, з одного боку, підтримати внутрішнє споживання в країнах Євросоюзу, а з іншого – стабілізувати вітчизняну галузь. Зокрема, українські виробники матимуть змогу відновлюватися, працюючи ефективніше з дотриманням усіх фітосанітарних норм та впроваджуючи політику декарбонізації, упевнені в бізнес-об’єднанні.
При цьому через невеликі обсяги експорту української яловичини порівняно з іншими країнами вона не зашкодить місцевим гравцям на ринку ЄС. До того ж це допоможе європейським виробникам стабільно експортувати власну продукцію на світові ринки, вважають в УКАБ, оскільки загалом по світу пропозиція яловичини залишається низькою проти високого попиту.
Вироблену в Україні свинину, яловичину та продукти переробки цих видів м’яса можна експортувати до третіх країн транзитом через територію Європейського Союзу, її ввезення та транзит до кінця воєнного стану в Україні можливий за допомогою поромного сполучення через румунський пункт пропуску “Ісакча”-“Орлівка”.
Відповідне рішення ухвалено за результатами переговорів України з Європейською комісією та країнами-членами ЄС, повідомляється на сайті Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у вівторок увечері.
Уточнюється, що домовленостей досягнуто для транзиту через ЄС м’яса свинини та яловичини, а також м’ясних продуктів та композитних продуктів цих видів м’яса, оброблених відповідно до категорій обробок B-F.
“Проте враховуючи, що Україна не авторизована на експорт цих видів товарів до ЄС у частині проходження аудиту країни щодо здоров’я тварин, як виняток на час воєнного стану і деблокади українських портів, дозволено транзит виключно через порти Румунії”, – наголосила Держпродспоживслужба в повідомленні.
Водночас вантажі мають відповідати таким вимогам: супроводжуватися міжнародним ветеринарним сертифікатом, якого вимагає країна-імпортер; транспортуватись у закритих контейнерах; оператор ринку має завчасно повідомляти через інформаційну систему ЄС – TRACES NT відповідний прикордонний пункт контролю про ввезення таких вантажів; ввозитися та вивозитися з території ЄС через схвалені прикордонні пункти контролю.
Відомство нагадало, що така необхідність оновлення умов транзиту м’яса з України пов’язана з втратою традиційних шляхів експорту української продукції морським транспортом, спричиненою російською військовою агресією.
“Ввезення та транзит до/через ЄС здійснюється виключно через схвалені прикордонні пункти пропуску для визначених категорій товарів. На час дії воєнного стану до основних пунктів додаються тимчасові пункти пропуску (для Польщі – “Шегині”, для Румунії – “Орлівка” та “Вадул-Сірет”)”, – нагадала Держпродспоживслужба.
