Європейський банк реконструкції та розвитку веде переговори з муніципалітетами на деокупованих територіях і готовий їх підтримати, повідомила президент ЄБРР Оділь Рено-Бассо в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Підтримка муніципалітетів – один із ключових пріоритетів підтримки банку в Україні. Нещодавно ми підписали угоду про технічне співробітництво з містом Маріуполем для проведення оцінки збитків і потреб, яка ляже в основу підготовки до реконструкції міста. Ведемо переговори з іншими муніципалітетами, включно з нещодавно деокупованими територіями, і готові їх підтримати”, – повідомила вона.
Наразі загалом ЄБРР працює з 19 муніципалітетами по всій країні.
“Зараз у центрі нашої уваги – фінансування ліквідності, але де це можливо, ми також продовжуємо підтримувати пріоритетні інвестиції”, – повідомила Рено-Бассо.
Повний текст інтерв’ю президента ЄБРР Оділь Рено-Бассо агентству “Інтерфакс-Україна” буде опубліковано на сайті.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) у 2022-2023 роках. направить в Україну до EUR3 млрд, повідомила президент банку Оділь Рено-Бассо за підсумками зустрічі із президентом України Володимиром Зеленським у Києві у п’ятницю.
“Я сказала президенту, що наші зобов’язання розраховані на довгострокову перспективу, і ми інвестуємо до EUR3 млрд у 2022-2023 рр. для підтримки економіки, приватного сектору та термінової реконструкції життєво важливої інфраструктури”, – зазначила голова ЄБРР у повідомленні “Твіттеру”.
За її словами, за поточний рік загальний обсяг інвестицій ЄБРР в Україні становитиме понад EUR1 млрд.
Європейський банк реконструкції та розвитку – один із найбільших інституційних інвесторів в українську економіку. 2021 року він вклав у країну EUR1 млрд.
Міжнародна фінансова корпорація (IFC) із групи Світового банку увійде до капіталу нового фонду під управлінням компанії Horizon Capital – Horizon Capital Growth Fund IV (HCGF IV) із вкладом у $30 млн, а Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) – із вкладом $50 млн.
Як йдеться в інформації на сайті корпорації, проект схвалений і на відповідні документи очікують підписання, це будуть перші інвестиції IFC в Україну з початку повномасштабної війни, що почалася в лютому 2022 року.
ЄБРР уточнив, що його рада директорів схвалила входження до HCGF IV 6 вересня.
Цільовий розмір нового фонду – $250 млн. IFC уточнює, що фонд інвестуватиме в основному в технологічні та експортно-орієнтовані компанії, що швидко ростуть, із середньою капіталізацією, що працюють в Україні та Молдові і конкурентоспроможними на глобальному ринку.
Передбачається, що фонд інвестуватиме $10-30 млн. для придбання міноритарних пакетів акцій 10-15 компаній із середньою капіталізацією та вартістю $50-150 млн.
Згідно з матеріалами, HCGF IV є наступником Emerging Europe Growth Fund III (EEGF III, 2017 рік) і наслідуватиме аналогічну інвестиційну стратегію, орієнтовану на ІТ-послуги та продукти, а також на електронну комерцію, інноваційні споживчі товари та фінтех.
IFC нагадує, що інвестував у EEGF III та EEGF II (2008), тоді як ЄБРР був інвестором EEGF III та EEGF II, а також HCGF II.
Участь IFC у фонді власним капіталом в умовах, коли після початку війни фонд не зможе залучити ці гроші на ринку, матиме вирішальне значення для досягнення мінімального розміру першого закриття $100 млн, а подальша участь IFC дозволить досягти остаточного розміру $250 млн, зазначається у повідомленні.
“Ця знакова подія – незважаючи на війну, IFC приймає рішення виділити гроші для інвестицій в Україну. Це має стати позитивним сигналом і для інших потенційних інвесторів: в українську економіку можна і потрібно починати вкладати гроші вже зараз”, – прокоментувала рішення IFC перший віце- прем’єр – міністр економіки України Юлія Свириденко.
За даними Мінекономіки, до фонду HCGF IV планують також увійти німецька корпорація з інвестицій та розвитку (DEG), Швейцарський інвестиційний фонд для ринків, країни, що розвиваються (SIFEM), Голландська фінансова компанія для країн, що розвиваються (FMO), Western NIS Enterprise Fund, Фонд Рокфеллера та інші.
Horizon Capital – велика інвестиційна компанія, що управляє п’ятьма фондами прямих інвестицій (понад 40 інституційних інвесторів) з активами $1,1 млрд, серед яких WNISEF (з капіталом $150 млн), Emerging Europe Growth Fund (EEGF, $132 млн), EEGF II ($370 млн) та EEGF III ($200 млн), а також HCGF II ($258,3 млн). Кошти зазначених фондів інвестуються у проекти в Україні та Молдові.
В даний час у компанії два партнери-засновники – CEO Ленна Кошарна і голова інвесткомітету Джеффрі Ніл. Офіси компанії розташовані у Києві та Чикаго.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) вніс зміни до угоди щодо чинного Проекту електрифікації залізничної ділянки Долинська – Миколаїв – Колосівка, що дозволить додатково направити частину кредиту ЄБРР у обсязі EUR98,5 млн на забезпечення ліквідності для фінансування критично важливих потреб АТ “Укрзалізниця” (УЗ).
Як повідомило Міністерство фінансів, відповідні документи підписали у четвер міністр фінансів Сергій Марченко, директор ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне та голова правління “Укрзалізниці” Олександр Камишин.
Перепрофільовану частину кредиту ЄБРР буде забезпечено гарантією уряду Франції чи іншої країни G7.
“Ушкодження та руйнація залізничної інфраструктури, втрата рухомого складу “Укрзалізниці” негативно впливають на забезпечення безперебійної роботи суспільства. Тому збільшення кредиту ЄБРР на підтримку ліквідності “Укрзалізниці” дозволить підтримати стабільність її роботи в умовах війни”, – прокоментував угоду Марченко.
Як повідомлялося, раніше цього року – 10 червня – вже було підписано подібні зміни до угоди, згідно з якими EUR50 млн спрямовані на підтримку ліквідності “Укрзалізниці”. Таким чином, загальний обсяг кредиту ЄБРР на ліквідність УЗ сягнув EUR148,5 млн.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надасть оператору системи передачі НЕК “Укренерго” EUR97,3 млн. на підтримку ліквідності в умовах військової агресії Росії.
“ЄБРР і українська влада домовилися про зміну призначення EUR97,3 млн, що залишилися, з вже існуючого кредиту для українського оператора системи передачі електроенергії “Укренерго”. Нове призначення коштів – підтримання ліквідності компанії”, – повідомляється в прес-релізі банку, поширеному в п’ятницю.
У ньому уточнюється, що таким чином банк перепрофілює на підтримку ліквідності частину наданого у 2019 році кредиту в EUR149 млн на модернізацію ключових елементів інфраструктури передачі електроенергії з метою підтримки стабільного функціонування системи та синхронізації з європейськими електричними мережами, а також на допомогу Україні у наведенні її законодавства. та принципів операційної діяльності відповідно до вимог Третього енергопакету ЄС.
“У зв’язку з війною у “Укренерго” виникли невідкладні потреби у ліквідності, тому компанія звернулася з проханням змінити призначення невибраних коштів. Ця підтримка ліквідності з боку ЄБРР забезпечить стабільне функціонування енергосистеми України, атомних та відновлюваних енергогенеруючих потужностей, а також постачання електроенергії населенню”, – наголошується у релізі.
ЄБРР зазначає, що в умовах війни компанія зіткнулася з проблемою значних неплатежів з боку клієнтів і 30% зменшення обсягів споживання е/е, що призвело до втрати доходу.
При цьому уточнили, що до половини з EUR97,3 млн буде гарантовано суверенним донором із країн “Великої сімки”.
Банк зазначив, що підтримка, що надається, є частиною обіцяного ним до кінця року інвестування EUR1 млрд на підтримку української економіки на умовах розподілу ризиків з донорами та партнерами.
У релізі нагадується, що у травні “Укренерго” вже отримало EUR50 млн у рамках перепризначення раніше наданого кредиту.
“Укренерго” повідомляла, що ці кошти були спрямовані на погашення заборгованості на ринку допоміжних послуг, а також зазначала, що розраховує на нові перепрофілювання кредитів для підтримки ліквідності, зокрема на погашення боргів на ринку, що балансує.
Агрохолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, підписав угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Райффайзен Банком (Київ) про відкриття відновлюваної кредитної лінії для поповнення обігових коштів на суму 330 млн грн, що еквівалентно EUR10,5 млн.
Відповідне рішення ради директорів агрохолдингу оприлюднено на Варшавській фондовій біржі.
“Цей кредит допоможе “Астарті” забезпечити достатнє фінансування для успішного посівного сезону в умовах війни в Україні”, – зазначається у біржовому повідомленні.
ЄБРР бере на себе покриття EUR6,3 млн можливих ризиків за позикою.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що провадить діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га та молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів та біогазовий комплекс.
Агрохолдинг у 2021 році збільшив чистий прибуток у 14 разів порівняно з 2020 роком – до EUR122,5 млн, показник EBITDA – у 1,8 раза, до EUR201,5 млн. Його виторг зріс на 18,2% – до EUR491,35 млн, третину якого (EUR170 млн) згенерувало виробництво та реалізація цукру.
Райффайзен Банк (колишня назва “Аваль”) був заснований у 1992 році. Станом на 1 січня 2022 року найбільшими акціонерами його були Raiffeisen Bank International з 68,1329% акцій та Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) з 30%.
За даними Національного банку України, на 1 квітня 2022 року за розміром загальних активів Райффайзен банк посідав 4-е місце (144,274 млрд грн) серед 69 банків країни.
