Український виробник меду BEEHIVE (входить в EFI Group) розглядає можливість відкриття виробничих потужностей в Європі через повернення Європейським Союзом імпортних мит на мед, що призвело до втрати близько позицій компанії в європейському ритейлі, повідомив генеральний менеджер BEEHIVE Семен Гагарін.
“Коли мито у 17,3% повернулося, ми цього не очікували. В один момент наша маржа знизилася базово на 20%, і нас почали виводити з мереж – ми залишилися лише у 10-15% від того списку ритейлерів, який мали раніше. Для нас це стало справжнім “холодним душем”, – сказав він на Саміті експортерів Forbes Ukraina.
За інформацією Гагаріна, вихід на складні ринки, зокрема, у британську мережу Morrisons чи німецьку REWE, потребують суттєвої підготовки. Він підкреслив, щоб український мед потрапив на полиці мережі, виробнику доводилося пропонувати екстремальні умови. Зокрема, у Німеччині компанія була змушена забезпечити “55% маржі для мережі”, щоб отримати шанс на вхід.
Генеральний менеджер розповів, що BEEHIVE в ЄС користувалась моделлю ціноутворення “від полиці” (top-down), зважаючи на цінову політику конкурентів. За такої моделі, якщо собівартість продукту становить EUR1, ціна відвантаження в ЄС має бути на рівні EUR1,5, а фінальна ціна на полиці для споживача сягне близько EUR2,5.
“Ми завжди працюємо від полиці, від конкурента: якщо його ціна EUR3, нам треба бути трошки дешевше, щоб дати покупцеві привід проголосувати за нас своїми грошима”, – розповів він.
Оцінюючи конкурентне середовище, Гагарін зазначив, що українським виробникам доводиться змагатися з європейськими сімейними компаніями, які мають 150-річну історію. Оскільки мед великою мірою є commodity, ключовими факторами успіху стають унікальний смак або цінова перевага. Для забезпечення стабільної експансії він порадив колегам спочатку завоювати максимальну частку на локальному ринку України, щоб мати фінансовий запас для дорогих інвестицій у маркетинг і лістинг за кордоном.
Наразі компанія бачить два шляхи розвитку: або дочекатися повноправного членства України в ЄС, що усуне митні бар’єри, або локалізувати виробництво безпосередньо в Європі.
“Експорт – це дорого, експорт – це довго, експорт – це складно. Але це під силу, якщо у вас є “запас маржинальності”, ви готові інвестувати у торгові доми та наймати “нейтів-спікерів”, які будуть спілкуватися з клієнтами їхньою мовою”, – резюмував Гагарін.
EFI Group (Ефективні інвестиційні технології) заснована 2007 року, займається реалізацією бізнес-проєктів в Україні. Сфери інвестування – healthcare та medtech, паперова, харчова та деревообробна промисловості, постачання сільгосппродукції. Більшість активів групи є експортоорієнтованими та мають міжнародну сертифікацію FSC, IFS і BRC.
Серед бізнесів компанії – підприємство з виробництва тваринних жирів і кормових добавок для тварин Feednova, завод із виробництва меду “Біхайв”, медмережа “Медична зірка”, Житомирський картонний комбінат, виробник картонного пакування “Сем Екопак”, лісопереробник “Форест технолоджі”, постачальник сільгосппродукції “Ефі Агро”, медичний онлайн-хаб Doc.ua.
Європейський Союз офіційно дозволив імпорт із України садивного матеріалу вишні звичайної (Prunus cerasus), вишні сизої (Prunus canescens) та їхніх гібридів, повідомила Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба).
Згідно з повідомленням, рішення ухвалене Європейською Комісією (Виконавчий регламент ЄС 2025/1949) після розгляду технічного досьє, підготовленого українською стороною. Документ дозволяє ввезення на територію ЄС нещеплених рослин віком до двох років у стані спокою (без листя).
“Відкриття ринку ЄС для українського садивного матеріалу — це ще один крок до глибшої інтеграції в європейський простір та зміцнення репутації України як надійного торговельного партнера”, — зазначили у відомстві.
У Держпродспоживслужбі наголосили, що експортери мають забезпечити безумовне дотримання фітосанітарних вимог Регламенту (ЄС) 2019/2072. Кожен вантаж повинен супроводжуватися фітосанітарним сертифікатом, а невідповідність нормам країни-імпортера є підставою для відмови у його видачі.
Відомство звернуло увагу на необхідність визнання еквівалентності системи сертифікації України для повноцінного експорту матеріалу, що підпадає під дію Директиви Ради 2008/90/ЄС. У цьому контексті важливим кроком стало Виконавче рішення Комісії (ЄС) 2026/75 від 12 січня 2026 року щодо еквівалентності матеріалу для розмноження плодових рослин, вирощених у третіх країнах.
Україна у липні 2025-лютому 2026 року зберегла за собою позицію провідного постачальника соняшникової олії до Європейського Союзу і забезпечила майже 92% загального обсягу імпорту цієї продукції країнами блоку, повідомило спеціалізоване видання OFI Magazine з посиланням на дані Європейської Комісії.
Згідно зі звітом німецького Союзу сприяння розвитку рослин і білків (UFOP), за сім місяців 2025-2026 маркетингового року (МР, липень-червень) країни ЄС-27 імпортували загалом трохи менше ніж 1,04 млн тонн соняшникової олії. Попри лідерство, загальний показник імпорту знизився порівняно з аналогічним періодом минулого року, коли він становив 1,28 млн тонн.
За оцінкою UFOP, річний урожай соняшнику в Україні скоротився з 13 млн тонн у 2024 році до 10,5 млн тонн у 2025 році, оскільки зменшення врожаю призвело до скорочення обсягів переробки та обмежило експорт соняшникової олії.
Дослідники Agrarmarkt Informations-Gesellschaft також відзначили суттєвий тиск атак Росії на інфраструктуру та портові споруди, які ускладнили логістику олії.
Ринкові спостерігачі у свою чергу відзначили стабілізацію експортних потоків соняшникової олії попри безпекові ризики.
Друге та третє місця серед постачальників посіли Молдова (5% ринку) та Сербія (менше 2%). При цьому Молдова продемонструвала зростання поставок, тоді як Сербія суттєво відстає від рівня попереднього року.