Продажі вітчизняного сиру вдається утримувати виключно за рахунок використання акційних розпродажів, а результати у більшості операторів поки далекі навіть від рівня минулого року, основною перешкодою вітчизняні сировари вважають імпорт європейського сиру, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “Інфагро”.
“Очікуваного зменшення імпорту сиру через зміцнення курсу євро поки не відбувається. У травні в Україну було завезено на 30% більше твердих, напівтвердих та “білих” сирів. Окремо закупки твердих і напівтвердих сирів зросли на 22% до травня минулого року”, – зазначили аналітики.
Вони зазначили, що імпортний сир займає досить значну частку українського ринку, і у продажах європейського сиру акції використовуються не менш активно, ніж у продажах сиру українського виробництва.
Незважаючи на величезні проблеми з реалізацією, українські сировари не знижують базові ціни на свою продукцію, водночас акційні знижки часто сягають 25%, констатували в “Інфагро”.
Єврокомісія (ЄК) висунула у вівторок пропозицію про інтеграцію України в зону роумінгу ЄС з січня 2026 року.
«Ми хочемо, щоб громадяни України залишалися на зв’язку зі своїми близькими по всьому ЄС, а також у своїй рідній країні. Ось чому ми пропонуємо Україні приєднатися до нашої роумінгової сім’ї. Ми ще раз підтверджуємо нашу незмінну прихильність підтримці України та її громадян», – заявила глава ЄК Урсула фон дер Ляйен.
Як повідомляється в комюніке Єврокомісії, реалізація її пропозиції дозволить українцям дзвонити, відправляти текстові повідомлення і використовувати свої мобільні дані з українських телефонних номерів в 27 країнах ЄС без додаткових витрат. Ті ж переваги будуть поширюватися на європейців, які можуть перебувати в Україні.
“Роумінг – це перша галузь, в якій ЄС поширить режим внутрішнього ринку на Україну. На практиці це означає, що мандрівники з України, які відвідують ЄС, і мандрівники з ЄС, які відвідують Україну, не платитимуть жодних додаткових зборів за роумінг. Використання всіх мобільних послуг, включаючи дзвінки, sms-повідомлення та дані, оплачуватиметься за внутрішніми тарифами”, – пояснили в Брюсселі.
ЄК направила прийняту нею пропозицію до Ради ЄС для схвалення. Згідно з нею, Україна фактично приєднається до зони ЄС «Роумінг як вдома» 1 січня 2026 року, повідомили в Єврокомісії.
Міністерство аграрної політики та продовольства розподілило обсяг квоти на цукор для експорту до країн Європейського Союзу, вона діятиме на період до 5 серпня 2025 року, повідомила пресслужба міністерства.
Згідно із повідомленням, обсяг квоти на цукор розподілено між експортерами пропорційно фактичним обсягам експорту цієї продукції до країн ЄС за січень-травень 2025 року.
Квоти, зокрема, отримали такі підприємства: ТзОВ “Радехівський цукор” — 3 977,6 тонн, ТОВ “Цукорагропром” — 1 700,9 тонн, ТОВ “ПК “Зоря Поділля” — 927,6 тонн, ПрАТ “Теофіпольський цукровий завод” — 915,1 тонн, ТОВ “Наркевицький цукровий завод” — 688,8 тонн, ТОВ “Новооржицький цукровий завод” — 598,4 тонн, ТОВ “Старокостянтинівцукор” — 451,6 тонн, ТОВ “Шамраївський цукор” — 381,5 тонн, ТОВ “Шепетівкацукор” — 349,5 тонн, ТОВ “Сігнет-Центр” — 259,4 тонн, ТОВ “Агрокомплекс “Зелена долина” — 216,5 тонн, ТОВ “Краєвид” — 184,2 тонн, ТОВ “Новомиргородський цукор” — 140,7 тонн, ТОВ “Призма-14” — 121,7 тонн і ПрАТ “Красилівський цукровий завод” — 94,0 тонн.
Згідно з останніми даними Європейської статистики (Євростат), у період з січня по квітень 2025 року закупівлі російського газу з боку країн ЄС помітно зросли. Незважаючи на зусилля щодо відмови від поставок з Росії, значні обсяги як трубопровідного, так і скрапленого природного газу (СПГ) продовжували надходити до Євросоюзу.
Імпорт російського трубопровідного газу до Європи за перші чотири місяці 2025 року збільшився приблизно на 5–10 % порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Поставки російського СПГ також показали зростання — за підсумками січня цей показник перевищив 17 % порівняно з груднем 2024 року.
У січні 2025 року ЄС витратив близько 1,9 млрд євро на російський газ: ≈833 млн євро — за трубопровідні поставки, ≈1,07 млрд євро — за СПГ, що стало максимальним рівнем за два роки.
Зупинка транзиту російського газу через Україну з 1 січня 2025 року підштовхнула країни ЄС до збільшення закупівель через альтернативні маршрути, такі як TurkStream, і за рахунок поставок СПГ.
Використовуються вигідні контракти і дешевші ціни на російський СПГ, особливо в умовах дефіциту енергоресурсів.
Енергетична залежність: Незважаючи на мету повної відмови від російського газу до 2027 року, блок ЄС зберігає залежність на рівні ≈19 % загального імпорту газу.
Диверсифікація в процесі: ЄС активно намагається компенсувати ризики за рахунок нових постачальників (США, Норвегія, Алжир, Азербайджан) і посилення ролі СПГ, але припинення російських поставок вимагає часу.
Європейська влада обговорює можливість переведення контрактів у статус Force Majeure, що полегшило б вихід з них до 2027 року.
Рада Європейського Союзу ухвалить політичне рішення продовжити дію механізму тимчасового захисту для українських біженців, які перебувають у країнах ЄС, ще на один рік – до березня 2027 року.
Про це в п’ятницю в Люксембурзі, прибувши на засідання Ради ЄС з внутрішніх справ, повідомив європейський комісар з питань внутрішніх справ і міграції Магнус Бруннер. «Сьогодні ми продовжуємо тимчасовий захист для громадян України, але ми також обговорюємо шлях вперед, дорожню карту, тому що українці, звичайно, відчайдушно потребують повернення своїх людей для відновлення країни, і саме цим ми займаємося», – сказав він.
Європейський комісар також зазначив, що в засіданні на запрошення європейської сторони візьме участь віце-прем’єр-міністр України Олексій Чернишов. «Я дуже радий, що він прийняв моє запрошення приїхати сюди сьогодні, тому що завжди важливо не просто говорити про Україну, а говорити з Україною і говорити з ними, це важливо», – підкреслив Бруннер.
Міністр з питань національної єдності України Олексій Чернишов, прибувши на засідання Ради ЄС, назвав свою участь «унікальною» і повідомив, що міністри обговорять «співпрацю і підтримку, яку Європейський Союз надає Україні саме зараз». «Нас поінформували про продовження тимчасового статусу захисту для українських біженців ще на один рік, до березня 2027 року. Дуже важливо забезпечити цим людям ясність щодо планування їхнього життя та їхньої безпеки. І ми дуже вдячні Європейському Союзу за це дуже важливе і своєчасне рішення», – підкреслив він.
Чернишов сказав, що через російський терор і навмисні атаки на цивільну інфраструктуру в Україні “ситуація залишається дуже драматичною”. «Сьогодні ми отримуємо повну підтримку міністрів внутрішніх справ країн Європи», – констатував український міністр.
Він також наголосив на важливості роботи з українцями в Європі. »Зараз у нас близько 5 млн українців перебувають під тимчасовим захистом, які покинули Україну після початку повномасштабного вторгнення. І ця кількість зростає. 60% людей перебувають у Німеччині, Польщі, Чехії. Німеччина – це країна, яка прийняла найбільше українців. Це понад 1,2 млн осіб. І важливо, щоб ми були готові добровільно повернути частину українців або більшість українців після закінчення війни і встановлення стабільного миру. Ми готуємо спеціальні центри в столицях країн Європейського Союзу – «хаби єдності», які надаватимуть професійні послуги як тим українцям, які розглядають можливість добровільного повернення додому після досягнення миру, так і тим, хто вирішить інтегруватися в країни Європейського Союзу», – розповів Чернишов.
Як повідомлялося, раніше відповідну пропозицію продовжити термін дії механізму тимчасового захисту для українців, які змушені були покинути країну через війну Росії проти України, висунула Європейська комісія.
Європейська Комісія підтверджує виплату Україні 5-го траншу надзвичайної позики макрофінансової допомоги (MFA) на суму EUR1 млрд в рамках ERA, позики будуе погашено за рахунок заморожених державних активів Росії.
“Це ще більше зміцнює роль ЄС як найбільшого донора України з початку російської агресивної війни, а загальна підтримка наближається до EUR150 млрд”, – повідомляє у п’ятницю Європейська комісія.
Уточнюється, що загалом MFA становить EUR18,1 млрд та є внеском ЄС в ініціативу G7 щодо надзвичайних позик для прискорення зростання доходів (ERA), яка в сукупності має на меті надати Україні фінансову підтримку на суму приблизно EUR45 млрд.
“Ці позики має бути погашено за рахунок коштів від іммобілізованих державних активів Росії, що є в ЄС. З цим останнім платежем загальний обсяг позик Комісії Україні в рамках цієї MFA досягає EUR7 млрд від початку 2025 року”, – зазначили в ЄК.
В пресрелізі також нагадується, що, “як було домовлено європейськими лідерами на Спеціальній Європейській Раді на початку березня та підтверджено президенткою Урсулою фон дер Ляєн, Комісія готова за необхідності виділити внесок ЄС в ініціативу щодо позик ERA”.
“Вона підтримує тісний контакт з українською владою щодо наступних виплат. Якщо Україна подасть запит, Комісія готова швидко відреагувати. Це дозволить ЄС підтримати будь-яке суттєве збільшення військових витрат у найближчі тижні та місяці, допомагаючи забезпечити Україні сильну позицію перед будь-якими потенційними мирними переговорами”, – наголошується в пресрелізі.
