Європейський союз за підсумками 2023 року імпортував 339,8 тис. тонн спецій з країн, які не входять до об’єднання, повідомило статистичне управління ЄС (Eurostat).
За останні десять років ввезення збільшилося на 44%.
Китай торік був основним постачальником спецій, на його частку припало 39% загального обсягу поставок до Євросоюзу, зазначається в повідомленні.
Найбільш затребуваною спецією був імбир (114 тис. тонн), далі йдуть паприка (110,6 тис. тонн) і перець (50,3 тис. тонн). Китай був основною країною поставок імбиру (43%) і паприки (73%), а перець здебільшого закуповували у В’єтнамі (63%).
Куркума посіла четверте місце (16 тис. тонн), причому основна частина імпорту надходила з Індії (79%). Кориця перебувала на п’ятому місці (13,3 тис. тонн), більше третини поставок припало на В’єтнам (37%).
За останні десять років найістотніше збільшився імпорт куркуми та імбиру – у 2,4 раза і в 2,1 раза. Натомість закупівлі перцю за кордоном знизилися на 11%.
У Європейському Союзі наразі вже акредитовано 60 українських молочних заводів, повідомив міністр аграрної політики і продовольства Віталій Коваль у телеграмі.
“Мінагрополітики підтримує молочну галузь. Наші пріоритети – розвиток тваринництва та агропереробки. Для цього в бюджеті на наступний рік закладено 1 млрд грн”, – написав він за підсумками участі у Всеукраїнській конференції “Молочний бізнес 2024”.
Міністр додав, що завдяки ініціативі першої леді Україна вводить молоко як обов’язковий продукт до харчування молодших школярів – по 200 мл на день.
Згідно з даними Державного комітету статистики, Україна в січні-жовтні 2024 року експортувала 101,6 тис. тонн молочних продуктів на суму $250,1 млн. У натуральних обсягах експорт додав 10% порівняно з аналогічним періодом минулого року, а виручка – 13%.
Крім того, Україна інтенсифікує переговори з Індонезією щодо відкриття ринку для кількох товарних позицій, серед яких молоко і молочні продукти.
Президент Єврокомісії заявила, що середні витрати на оборону в Європі становлять 1,9% ВВП, тоді як у Росії – 9%.
Голова виконавчої влади ЄС Урсула фон дер Ляєн закликала до збільшення витрат на оборону в Європі протягом наступних п’яти років, оскільки за її команду проголосувала незначна більшість депутатів Європарламенту.
Схвалення Європарламентом кандидатури нового керівника ЄС з мінімальною перевагою відкриває шлях до початку п’ятирічного терміну повноважень фон дер Ляєн та обраних нею 26 єврокомісарів, які розпочнуть свою роботу в неділю.
Перед ЄС стоять гострі виклики, включаючи війну в Україні, повернення Дональда Трампа і кліматичну кризу, і все це на тлі поглиблення побоювань економічного занепаду, коли фон дер Ляєн розпочинає свій другий термін.
Напередодні голосування вона заявила депутатам Європарламенту, що «щось не так у цьому рівнянні», коли Росія витрачає до 9% ВВП на оборону, тоді як середньоєвропейський показник становить 1,9%.
«Війна вирує на кордонах Європи, і ми повинні бути готові до того, що нас чекає попереду, працюючи пліч-о-пліч з НАТО», – сказала вона депутатам Європарламенту. «Наші витрати на оборону повинні збільшитися», – сказала вона, закликавши до зусиль, спрямованих на розвиток європейської оборонної промисловості і спільних оборонних проектів.
Фон дер Ляєн сказала, що Європа стоїть перед складним вибором, який вимагає «величезних інвестицій в нашу безпеку і наше процвітання».
Депутати Європарламенту 370 голосами проти 282 проголосували за затвердження посадовців, запропонованих Урсулою фон дер Ляєн у вересні – найбільш правого складу в сучасній історії ЄС – після політичної угоди між лідерами правоцентристської Європейської народної партії, соціалістами та лібералами-центристами. Це був найвужчий розрив з тих пір, як Європарламент отримав повноваження затверджувати виконавчу владу ЄС у 1990-х роках, і він розділив політичні групи по всьому спектру Європарламенту.
За це проголосувало 51,3% від загальної кількості 720 депутатів Європарламенту, або 53,7% присутніх у палаті.
П’ятнадцять з 27 нових комісарів, включаючи саму фон дер Ляєн, є членами або союзниками правоцентристської Європейської народної партії (ЄНП), ще два комісари представляють націоналістичні та ультраправі сили. До складу комісії, що йде, входили 10 членів ЄНП і один, пов’язаний з націоналістичною партією, яка виступає проти ЄС.
Голосування підводить риску під запеклою боротьбою, яка загрожувала перспективам віце-прем’єр-міністра Іспанії Терези Рібери та міністра Європи Італії Раффаеле Фітто, які тепер стануть віце-президентами Європейської комісії.
Призначення Рібери було затримано запеклою партійною суперечкою через смертоносні повені у Валенсії. Правоцентристська Народна партія Іспанії проголосувала проти, а соціалісти та інші ліві депутати Європарламенту виступили проти Фітто, колишнього християнського демократа, оскільки він зараз є членом партії «Брати Італії» Джорджіа Мелоні.
Націоналістична група Європейських консерваторів і реформістів, четверта за чисельністю група з 78 депутатів Європарламенту, розкололася: «Брати Італії» Мелоні та бельгійська сепаратистська партія «Фламандські сепаратисти» проголосували за комісію, тоді як польська партія «Право і справедливість» проголосувала проти.
Група Зелених, яка налічує 53 депутати Європарламенту, також розділилася, але її співлідери вирішили підтримати комісію фон дер Ляйєн. Їхня підтримка була закріплена в понеділок, коли фон дер Ляєн заявила, що «зелені» є «частиною проєвропейської більшості в Європарламенті», одночасно оголосивши про призначення колишнього зеленого євродепутата Філіпа Ламбертса на посаду радника з питань кліматичних цілей ЄС.
Про призначення Ламбертса, колишнього керівника IBM, вже було відомо, і лідери Зелених наполягали на тому, що саме простягнута фон дер Ляйєн рука допомоги їхній групі, а не саме призначення, вплинуло на їхню позицію. Співлідер Зелених Бас Ейкхаут заявив, що це «брехня», що призначення Ламбертса визначило їхнє рішення, зазначивши, що важливим фактором була мова фон дер Ляйєн, яка «дуже чітко показала, де вона стоїть політично».
У середу фон дер Ляєн заявила депутатам Європарламенту, що вона завжди буде «працювати з центру» і пообіцяла «дотримуватися курсу» щодо Європейської зеленої угоди, флагманської політики ЄС, спрямованої на подолання кліматичної кризи. Але в її промові більше уваги було приділено зміцненню європейської економіки та оборони, без жодної згадки про клімат або ескалацію кризи, з якою стикається європейська природа. Під час її останнього мандату ЄС відмовився від планів щодо обмеження використання пестицидів після масових протестів фермерів і скоротив плани щодо зменшення забруднення та захисту середовища проживання.
У відповідь на доповідь, опубліковану раніше цього місяця колишнім прем’єр-міністром Італії Маріо Драгі, який різко попередив, що Європа ризикує «повільним і болісним занепадом», фон дер Ляєн пообіцяла «компас конкурентоспроможності», спрямований на подолання інноваційного розриву зі США і Китаєм, прискорення декарбонізації та конкурентоспроможності Європи, а також посилення безпеки, включаючи забезпечення постачання критично важливої сировини.
На тлі зростаючої тривоги щодо європейської автомобільної промисловості фон дер Ляєн оголосила, що очолить «стратегічний діалог» щодо майбутнього європейських автовиробників. Багато хто в ЄНП та праві критики засуджують цілі ЄС щодо поступової відмови від двигунів внутрішнього згоряння до 2035 року, оскільки європейські автовиробники відстають від китайських конкурентів у перегонах за розробку електромобілів.
Усі 26 комісарів пройшли тригодинні слухання в Європейському парламенті в листопаді, але вперше за більш ніж 20 років жоден з них не був відхилений через свою компетентність або європейські зобов’язання.
Тривалий процес підкреслив, що слухання перетворилися на політичну боротьбу в дедалі більш фрагментованому правому парламенті, а не на справжню оцінку діяльності чиновників.
Роберта Метсола, президент Європейського парламенту, заявила, що голосування за комісію в середу продемонструвало, що «центр утримався». За її словами, парламент потребуватиме «різних типів більшості для різних типів законодавства, але без центру ви не зможете працювати».
На європейському ринку протягом понеділка-вівторка спостерігається зниження цін на пшеницю і кукурудзу, а на ріпак і сою вони можуть зберегтися через загострення воєнних дій в Україні минулого тижня, повідомило німецьке видання Agrarheute.com.
Аналітики кажуть, що ринок пшениці, який більшу частину минулого тижня підтримувався загостренням ситуації в Україні, перебуває під тиском через відсутність нових елементів, пише видання.
Зниження цін на пшеницю і кукурудзу німецькі експерти пов’язують із падінням євро щодо долара: його курс минулої п’ятниці було зафіксовано на рівні $1,0333, що є дворічним мінімумом.
“Падіння курсу євро фактично підтримує європейський експорт пшениці (і ціни на пшеницю) і сповільнює високий імпорт кукурудзи та ріпаку”, – звернув увагу ресурс.
Тим часом, на думку більшості аналітиків, домінування чорноморської пшениці залишається фактором, що чинить тиск на європейський ринок, особливо з урахуванням нещодавнього падіння цін на російську пшеницю. При цьому дедалі більшого значення на ринку набуває пшениця з південної півкулі.
Agrarheute послалося на дані Європейської Комісії, згідно з якими Європейський Союз від початку 2024-2025 маркетингового року станом на 17 листопада вже імпортував 3,5 млн тонн м’якої пшениці, з яких 2,5 млн тонн, або приблизно 70%, надійшло з України, а інша частина – з Канади, Молдови, США та Сербії. Основними одержувачами були Іспанія (майже 2 млн тонн) та Італія (530 тис. тонн).
“З 1 грудня Україна запровадить систему мінімальних експортних цін на сільськогосподарську продукцію, зокрема на пшеницю, кукурудзу та ячмінь. Мінімальні ціни розраховуватиме Міністерство аграрної політики щомісяця, і експорт нижче за ці ціни заборонений”, – звернуло увагу видання.
Експерти наголосили на складності прогнозування ситуації на світовому аграрному ринку у зв’язку із запровадженням Україною механізму встановлення мінімальних експортних цін на агропродукцію та його впливу на структуру врожаю та українського експорту.
“Ми швидко наближаємося до сезону відпусток, а це означає, що на зернових ринках менше фундаментальних даних для торгівлі, ніж ми зазвичай отримуємо в іншу частину року”, – процитувало видання стратега з хеджування та ринкового аналітика AgMarket.net Кадена Суїні.
Оскільки грудневий звіт USDA завжди аналогічний листопадовому звіту, у нас, імовірно, не буде нових даних про попит і пропозицію до 10 січня, резюмувало Agrarheute.
Статус тимчасового захисту в країнах ЄС станом на 30 вересня 2024 року мали 4 млн 197,37 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, порівняно з 4 млн 163,66 тис. громадян місяцем раніше, повідомляє Євростат.
«Порівняно з кінцем серпня 2024 року найбільший абсолютний приріст кількості одержувачів спостерігався в Німеччині (+7 005; +0,6%), Польщі (+4 645; +0,5%) та Іспанії (+3 170; +1,5%)», – ідеться в інформації відомства.
Воно вказало, що кількість бенефіціарів скоротилася у Франції (-570; -0,9%) та Італії (-10; -0,0%).
Таким чином у вересні зростання кількості біженців з України зі статусом тимчасового захисту сповільнилося до 33,7 тис. з 39,8 тис. у серпні.
Згідно з даними Євростату, незважаючи на позбавлення Німеччиною в липні майже 237 тис. осіб зазначеного статусу, вона однаково залишається країною з найбільшим їхнім числом у ЄС і світі – 1 млн 129,34 тис. на кінець вересня, або 26,9% від загальної кількості бенефіціарів у ЄС.
До трійки лідерів входять також Польща – 979,84 тис., або 23,3% і Чехія – 378,48 тис., або 9,0%.
Слідом зі значним відставанням ідуть Іспанія – 218,30 тис., Румунія – 172,41 тис. та Італія – 166,79 тис.
Водночас Євростат уточнив, що в даних щодо Іспанії, Греції та Кіпру враховується частина людей, чий статус тимчасового захисту вже недійсний.
Згідно з даними відомства, порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб у вересні 2024 року спостерігалася в Чехії (34,7), Литві (28,1) та Польщі (26,8), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,3.
Мовиться також, що на 30 вересня 2024 року на громадян України припадало понад 98,3% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (45,0%) одержувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – майже третину (32,3%), тоді як дорослі чоловіки – трохи більше ніж п’яту частину (22,7%) від загальної кількості. Роком раніше частка жінок була 46,5%, дітей 33,7% і дорослих чоловіків 19,9%.
Понад 100 тис. осіб зі статусом тимчасового захисту на кінець вересня 2024 року було також у Словаччині – 126,97 тис., Нідерландах – 119,01 тис. та Ірландії – 107,93 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічували в Бельгії – 84,54 тис., Австрії – 81,91 тис., Литві – 81,07 тис., Норвегії – 76,11 тис., Фінляндії – 67,27 тис., Швейцарії – 66,63 тис., Болгарії – 64,32 тис., Португалії – 63,66 тис. і Франції – 60,10 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат).
Далі йдуть Латвія – 46,99 тис. осіб, Швеція – 44,63 тис., Угорщина – 37,99 тис., Данія – 36,93 тис., Естонія – 34,24 тис., Греція – 31,78 тис., Хорватія – 25,40 тис., Кіпр – 21,68 тис., Ісландія – 3,92 тис., Люксембург – 3,82 тис., Мальта – 2,16 тис. і Ліхтенштейн – 0,66 тис.
Євростат уточнив, що всі наведені дані стосуються надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту. 25 червня 2024 року Європейська рада ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2025 року по 4 березня 2026 року.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 15 жовтня цього року оцінювали в 6,192 млн, а загалом у світі – у 6,752 млн, що відповідно на 38 тис. і 27 тис. більше, ніж на 24 вересня цього року.
У самій Україні, за останніми даними ООН на серпень цього року, було 3,669 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), що на 121 тис. більше, ніж на квітень цього року.
За даними регіональної влади, на які посилаються в ООН, з 1 серпня до 3 жовтня Донецьку область на сході України залишили понад 120 тис. осіб, зокрема 19,5 тис., які втекли від активних бойових дій. У Сумській області влада оцінює, що було евакуйовано 36 тис. осіб, зокрема 6 тис. дітей.
Як зазначав на початку березня минулого року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Мінекономіки в макропрогнозі на цей рік заклало повернення в Україну 1,5 млн осіб.
Водночас Нацбанк, навпаки, у жовтневому інфляційному звіті знову погіршив прогноз відтоку з України цього року з 0,4 млн до 0,5 млн. В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном, цьогоріч до 6,8 млн. Водночас оцінку відтоку на наступний рік знижено з 0,3 млн до 0,2 млн.
У новому звіті Нацбанк підтвердив очікування початку повернення українців додому 2026 року, проте знизив прогноз чистого припливу 2026 року до 0,2 млн з 0,4 млн.