АТ “Укрзалізниця” (УЗ) вперше відправило контрейлерний поїзд за маршрутом Львів — Фенішлітке (Угорщина), повідомила пресслужба компанії.
Згідно з повідомленням, проєкт реалізували дочірня компанія UZ Cargo Poland, філія “Центр транспортного сервісу “Ліски” та приватний угорський логістичний термінал.
Для навантаження на колії 1520 мм використано технології та обладнання Sun Smart Logistics і модернізовані платформи ЦТС “Ліски”. На терміналі у Фенішлітке напівпричепи перевантажуватимуть за допомогою технології “R2L” на платформи T3000 для подальшого прямування колією 1435 мм. Завдяки модернізованим платформам та спеціальним технологіям напівпричепи завантажували без залучення тягачів і кранів.
“Цей рейс підтверджує ефективність та універсальність контрейлерних перевезень напівпричепів будь-яких типів у сполученні між Україною та країнами Європейського Союзу з використанням колій 1520 та 1435 мм”, – резюмували в “Укрзалізниці”.
Як повідомляє Сербський Економіст, ціни на нерухомість в Чорногорії продовжують зростати рекордними темпами, при цьому зарплати жителів залишаються істотно нижчими за середньоєвропейський рівень, а оренда стає все менш доступною, відзначають місцеві аналітики. Вартість квадратного метра житла в країні вже вища, ніж у деяких державах Євросоюзу. За даними Статуправління Чорногорії (Monstat), середня ціна 1 кв. м квартири в новобудовах у III кварталі 2025 року склала 2 228 євро, в Подгориці – 2 153 євро, в приморському регіоні – 2 458 євро, а в північному регіоні – 1 578 євро. У Monstat уточнюють, що показник розраховується за угодами первинного продажу житла.
Як повідомляли місцеві ЗМІ, агент з нерухомості Харіс Османагіч раніше оцінював ринок Подгориці як перегрітий і говорив, що ціни в столиці за короткий час «майже подвоїлися», а в окремих районах новобудови пропонуються по 2 800-3 500 євро за кв. м.
Зростання цін торкнулося і ринку оренди: за оцінками Османагіча, середня вартість довгострокової оренди в Подгориці знаходиться в діапазоні 550-700 євро на місяць, двокімнатні квартири – 800-1 000 євро, трикімнатні – 1 200-2 000 євро.
В Євросоюзі в цілому ціни на житло в III кварталі 2025 року зросли на 5,5% в річному вираженні, випливає з даних Eurostat.
Логістичні обмеження, пов’язані з війною, призводять до перерозподілу імпорту кукурудзи в Європейський союз на користь альтернативних постачальників, при цьому частка України в сезоні 2025/26 помітно знизилася, випливає з огляду S&P Global Commodity Insights (Platts).
За даними S&P Global Market Intelligence Global Trade Analytics Suite (GTAS), імпорт кукурудзи в ЄС у 2024/25 маркетинговому році склав 18,79 млн т проти 19,83 млн т у 2023/24, а на 2025/26 GTAS прогнозує зростання імпорту до 21 млн т.
S&P відзначає, що в середньому за п’ять років Україна залишалася домінуючим постачальником кукурудзи в ЄС – близько 9,7 млн т на рік (53,5% імпорту), проте в 2025/26 МР (липень-червень) структура поставок змінилася: частка Бразилії зросла до 40%, США – до 28,3%, тоді як України – знизилася до 22,4%.
Учасники ринку повідомляли про затримки з отриманням законтрактованої української кукурудзи, через що покупці почали активніше переходити на Бразилію і США. Додатковим фактором вибору походження продукції учасники ринку називали рамкову торговельну повістку ЄС-Меркосур.
Серед найбільших імпортерів кукурудзи в ЄС залишаються Іспанія, Нідерланди та Італія. За даними Єврокомісії, Іспанія в 2024/25 МР імпортувала 7,2 млн т (7,6 млн т в 2023/24), Нідерланди – 3,3 млн т (2,6 млн т), Італія – 2,8 млн т (2,1 млн т).
При цьому Іспанія як ринок, чутливий до ціни, останнім часом переключилася на більш конкурентну за вартістю американську кукурудзу, тоді як українська кукурудза була відносно дорогою на тлі високого попиту з боку Туреччини, йдеться в огляді.
Цінові орієнтири Platts на 3 лютого: кормова кукурудза ex-works Таррагона (Іспанія) – 213 євро/т з навантаженням 3 лютого – 5 березня, українська кукурудза – $223/т FOB POC (порти Одеса-Південний-Чорноморськ) з навантаженням 3-17 березня, бразильська – $210,81/т FOB Сантос з навантаженням у серпні.
У 2024 році 68% жителів ЄС, які проживають у домогосподарствах, жили в житлі, яке належить їхньому домогосподарству, що на 1 п.п. менше, ніж роком раніше (69% у 2023 році), повідомила статистична служба Євросоюзу (Eurostat).
За даними Eurostat, частка тих, хто проживає в орендованому житлі, відповідно, зросла до 32% (31% у 2023 році).
При цьому, найбільша частка власників зафіксована в Румунії (94%), далі йдуть Словаччина (93%) і Угорщина (92%). Єдиною країною ЄС, де орендарів більше, ніж власників, залишається Німеччина (53% населення – орендарі).
Євростат уточнює, що показник відображає не кількість об’єктів нерухомості, а частку людей, які живуть у домогосподарствах – власниках або орендарях (дані EU-SILC). У 2024 році в ЄС 44,2% людей проживали в житлі, яке належить домогосподарству без іпотеки або житлового кредиту, 24,3% – в житлі у власності з іпотекою або кредитом. Серед орендарів 21,1% платили ринкову оренду, 10,5% жили за зниженою ставкою або безкоштовно.
Як повідомляє Сербський Економіст, Єврокомісія готує рішення в рамках нової візової стратегії ЄС, які повинні зняти частину проблем для перевізників з країн Західних Балкан на тлі триваючих блокад вантажних терміналів на кордонах з Євросоюзом.
Виконавчий віце-голова Єврокомісії Хена Вірккунен заявила, що ЄК знає про труднощі, з якими стикаються транспортні оператори регіону через практику застосування правил перебування в Шенгені, і підкреслила, що система в’їзду-виїзду (Entry/Exit System, EES) не вводить нових вимог щодо термінів короткострокового перебування. При цьому, за її словами, Єврокомісія шукає «більше гнучкості без компромісу для безпеки» і «займається цією проблемою в рамках візової стратегії».
Останніми днями водії вантажівок у Сербії, Боснії і Герцеговині, Чорногорії та Північної Македонії блокують підходи до вантажних терміналів на кордонах з ЄС, протестуючи проти більш жорсткого контролю дотримання правила 90 днів перебування протягом 180 днів у Шенгенській зоні, яке, за оцінками бізнесу, призводить до затримань і депортацій водіїв та підвищує витрати перевізників.
Глава ТПП Сербії Марко Чадеж раніше заявляв, що через блокади, за оцінками, зупинено до 93% експорту з залучених країн і щоденні збитки сягають близько 92 млн євро, при цьому компанії несуть додаткові штрафи за зриви поставок.
В Єврокомісії вказували, що проблема зачіпає також інші «високомобільні» професії, і рішення будуть опрацьовуватися в рамках нової візової стратегії.
https://t.me/relocationrs/2196
Болгарія, Греція та Румунія домовилися готувати спільну заявку на європейське фінансування для високошвидкісної залізничної лінії по «Західній осі» Афіни – Салоніки – Софія – Бухарест, повідомило болгарське видання Sega.
За даними видання, ініціатива обговорювалася на зустрічі представників трьох країн і Європейської комісії в контексті розвитку транспортного коридору Північ-Південь, який повинен зв’язати Балтійське, Чорне і Егейське моря; зустріч приймав віце-прем’єр і міністр транспорту Болгарії Гроздан Караджов.
Міністр транспорту Греції Константінос Кіранакіс заявив, що до 2027 року планується забезпечити якісне пасажирське залізничне сполучення між Салоніками і Софією, при цьому болгарська сторона нагадала, що залізничне сполучення на цьому напрямку було перервано в 2017 році.
Караджов також зазначив, що країни мають намір синхронізувати планування, проектування та дозвільні процедури, щоб уникнути затримок і бюрократичних перешкод. Серед пріоритетів Болгарії він виділив прискорення проекту нового моста через Дунай між Русе і Гюргево, а також підготовку проектів нових мостів в районах Нікопол – Турну-Мегуреле і Сілістра – Келераші; також згадувалося відновлення поромних зв’язків на Дунаї, включаючи лінію Русе – Гюргево.
Представник румунського Мінтрансу Йонут Крістіан Савою, як пише Sega, назвав серед пріоритетів Румунії модернізацію існуючого мосту Гюргево – Русе, будівництво нового дунайського мосту і розвиток автодорожніх і залізничних ліній, а також поліпшення на ділянці Відін – Калафат – Крайова для кращої зв’язності з Україною і Молдовою.
