Бельгія вимагає від країн ЄС «незалежних» і «автономних» гарантій в обмін на свою підтримку надання Україні позики за рахунок заморожених російських активів, повідомляє Euractiv.
Документи, які зараз обговорюються послами ЄС, з’явилися на тлі шалених зусиль блоку переконати Бельгію підтримати так званий кредит на репарації напередодні вирішального саміту Європейської ради в Брюсселі наступного тижня.
Euroclear, депозитарій цінних паперів зі штаб-квартирою в Брюсселі, зберігає переважну більшість з EUR210 млрд заморожених активів, які будуть використані для підтримки військових зусиль Києва, що робить Бельгію ключовим гравцем у переговорах ЄС.
У ряді поправок до правової пропозиції Комісії, яка була вперше розіслана послам ЄС минулого тижня, Бельгія зазначає, що гарантії повинні бути «незалежними та автономними, щоб вони залишалися в силі навіть у разі визнання позики недійсною».
Інші ключові вимоги Бельгії включають: покриття іншими державами ЄС потенційних судових витрат, які Москва може пред’явити будь-якій державі-члену; відмова столиць ЄС від укладення нових інвестиційних угод з Росією і скасування всіх діючих угод; а також ряд інших заходів для захисту Бельгії від потенційних репресій з боку Москви.
Люксембург і Бельгія уклали двосторонню інвестиційну угоду з тодішнім СРСР у 1989 році, яка до цього дня не була скасована.
Крім того, він вимагає, щоб сама Euroclear «не несла відповідальності» за надання репараційного кредиту, а її «директори несли відповідальність тільки в разі грубої недбалості».
Центральний банк Росії оголосив, що подасть позов проти Euroclear до московського суду в п’ятницю.
Бельгія неодноразово критикувала Комісію за продовження реалізації програми кредитування і закликала інші країни ЄС підтримати замість цього випуск спільних боргових зобов’язань. Однак останній варіант поки блокується Угорщиною, яка також категорично проти програми кредитування.
Посилення хмарної інфраструктури та кібербезпеки є одним із ключових напрямів зміцнення «цифрового щита» України в умовах триваючої війни, заявили учасники панельної дискусії «Rebuilding Smarter: Cloud Infrastructure and Cyber Security for a Strong Ukraine’s Digital Shield» на форумі «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» у Бухаресті.
Панель модерував старший асоційований експерт New Strategy Center (Румунія) Даніел Іоніца. До обговорення долучилися радник з питань ШІ та інновацій дата-центру «ПАРКОВИЙ», колишній заступник міністра оборони України з питань цифрового розвитку Олег Гайдук, технічний директор Kyivstar Володимир Лученко, старший радник з кібербезпеки Місії ЄС з реформування сектору цивільної безпеки в Україні (EUAM Ukraine) Драгош Діма та співкерівниця практики технологій, медіа і комунікацій у ЦСЄ CMS Cameron McKenna LLC Ольга Белякова.
За словами спікерів, одразу після початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року Україна перенесла критичні масиви даних до дата-центрів на території ЄС. Уже в 2023 році стратегія була трансформована в бік створення суверенних національних дата-центрів із підтримкою транскордонних рішень резервного копіювання. Цей перехід став можливим завдяки прискореним законодавчим змінам, які до кінця року забезпечили функціональну нормативну базу для надання хмарних послуг.
У сфері кібербезпеки ключовими заходами, за оцінкою учасників панелі, є широке використання VPN-рішень, впровадження централізованого управління доступом (PAM), застосування багатофакторної автентифікації та інтеграція рішень класу WAF для захисту веб-ресурсів. «Йдеться не лише про технічні засоби, а про побудову цілісної архітектури довіри – від користувача до державних реєстрів і критичної інфраструктури», – зазначив Гайдук.
Експерти підкреслили, що кіберстійкість України має вибудовуватися в транскордонному форматі – через інтеграцію критичної цифрової інфраструктури до систем безпеки НАТО та ЄС, спільні протоколи реагування на інциденти та обмін даними про загрози. «Чим тісніше українська цифрова інфраструктура вбудована в євроатлантичну екосистему безпеки, тим важче її ізолювати або паралізувати внаслідок кібератак», – наголосила Белякова.
За підсумками дискусії учасники дійшли висновку, що розвиток національних дата-центрів, розширення хмарних сервісів і синхронізація стандартів кіберзахисту з НАТО та ЄС є необхідною умовою не лише для безпеки державного сектору, а й для стабільного функціонування бізнесу та реалізації проєктів відбудови.
Форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» проходить 11–12 грудня в Бухаресті під егідою МЗС Румунії та МЗС України і організований New Strategy Center. За даними організаторів, протягом двох днів заплановано понад 30 панельних дискусій і паралельних сесій за участю представників урядів, міжнародних організацій, приватного сектору, фінансових інституцій та експертів з Європи, Північної Америки й Азії. Тематика панелей охоплює питання безпеки й оборони, інфраструктури, фінансування та інвестицій, «зеленої» енергетики, цифровізації, людського капіталу та транскордонної співпраці.
NATO, Бухарест, ЄС, ІНТЕГРАЦІЯ, хмарна інфраструктура, цифровий щит
Учасники панелі «Green Reconstruction and Green Energy» на форумі «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» у столиці Румунії дійшли висновку, що модернізація та декарбонізація енергетичної інфраструктури України мають відбуватися одночасно з цифровізацією, розвитком «розумних» міст і поглибленням інтеграції до енергетичного простору ЄС.
Панель модерував президент Romanian Energy Center Корнеліу Бодеа, який окреслив необхідність глибоких трансформацій енергосистем для переходу до низьковуглецевої моделі. Ключовим спікером виступив міністр енергетики Румунії Богдан-Груя Іван, що визначив стратегічні орієнтири дискусії. До обговорення також долучилися керівник департаменту сталого розвитку та інституційних зв’язків PPC Group Джордж Агафіцей, керівник практики енергетики та змін клімату CMS Ukraine Віталій Радченко, генеральний директор Engie Romania Ніколя Рішар, президент Electroalfa International Георге Чуботару та президент Romanian Smart City Association Едуард Думітрашку.
Спікери відзначили, що проєкти міської цифровізації та енергетичної модернізації – зокрема ініціативи «розумних» міст – стали важливими каталізаторами оновлення локальних енергосистем і комунальної інфраструктури. Вони наголосили, що Україна не повинна недооцінюватися з точки зору технологічних рішень: бізнес і органи влади демонструють високу готовність до впровадження цифрових інструментів – від штучного інтелекту до оптимізації мережевої інфраструктури. «Україна вже показала, що може швидко переходити на нові цифрові платформи. Це дає можливість одразу будувати сучасну, а не “латану” енергетику», – зазначив Радченко.
Учасники підкреслили, що Україна проходить інтенсивний етап законодавчих реформ і наближення до європейських стандартів у сфері енергетики, екології та регулювання ринку. Це створює умови для більш ефективної координації між центральними органами влади та місцевим рівнем, а також для реалізації спільних проєктів із державами ЄС, з акцентом на міждержавні інтерконектори, балансування мереж і посилення регіональної енергетичної безпеки. «Вирівнювання правил із європейськими – це не лише вимога інтеграції, а й передумова для приходу інвесторів у довгострокові “зелені” проєкти», – підкреслив Іван.
Окремий блок дискусії був присвячений переосмисленню архітектури енергомереж у напрямі децентралізації, гнучкості й збільшення можливостей для перетоку електроенергії між країнами. Учасники нагадали, що Україна вже працює в синхронному режимі з європейською енергосистемою та нарощує обсяги обміну електроенергією і газом з державами ЄС. На їхню думку, «зелена» трансформація України потребує не лише фізичної реконструкції генераційних і мережевих активів, а й формування нової культури інновацій, здатної залучати стратегічні інвестиції та найсучасніші технології.
У цьому контексті співпраця між європейськими та українськими енергетичними й технологічними екосистемами була охарактеризована як базовий елемент регіональної енергетичної стійкості. Зелену відбудову учасники назвали історичним шансом для формування більш сталої, цифровізованої й інтегрованої до ЄС економіки України. За підсумками панелі було зроблено висновок, що, попри наявні виклики, саме тісна співпраця та скоординовані інвестиції з боку держави, бізнесу та міжнародних партнерів є єдиним реалістичним шляхом до ефективної, орієнтованої на майбутнє відбудови енергетичного сектору.
Форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» проходить 11–12 грудня в Бухаресті під егідою МЗС Румунії та МЗС України і організований New Strategy Center. За даними організаторів, протягом двох днів заплановано понад 30 панельних дискусій і паралельних сесій за участю представників урядів, міжнародних організацій, приватного сектору, фінансових інституцій та експертів з Європи, Північної Америки й Азії. Тематика панелей охоплює питання безпеки й оборони, інфраструктури, фінансування та інвестицій, «зеленої» енергетики, цифровізації, людського капіталу та транскордонної співпраці.
Вперше у 2025 році надано окрему від зерна щорічну квоту на постачання до Європейського Союзу 30 тис. тонн українського борошна, що відкриває для вітчизняного борошномельного бізнесу можливості довгострокового планування, заявив директор спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський.
“Топ-10 підприємств, які орієнтовані на експорт, уже інвестували близько EUR17 млн в модернізацію і тепер розуміють, що ці інвестиції матимуть перспективу”, — сказав він на конференції “Ведення агробізнесу в Україні” в Києві у четвер.
Він нагадав, що до 2022 року борошно експортувалося в межах спільної квоти із пшеницею. Зазвичай борошномели не встигали поставити свою продукцію в ЄС, оскільки квоту першими вибирали зернотрейдери. Лише після відкриття торговельних преференцій у 2022 році українське борошно почало активно виходити на ринок ЄС, а 2023 році експорт борошна в його країни становив 73 тис. тонн.
“Ці обсяги стали аргументом у перемовинах: якщо 73 тис. тонн успішно поставлено до ЄС, питання про невідповідність українського борошна європейським вимогам якості відпадає”, — розповів Рибчинський.
За його інформацією, сьогодні українське борошно присутнє на ринках Німеччини, Чехії, Іспанії та Італії, що є наочним доказом високої якості української продукції.
Рибчинський зауважив, що впродовж 11 місяців 2025 року Україна поставила до ЄС 26 тис. тонн цієї продукції, відтак до кінця року вітчизняні виробники зможуть повністю вибирати квоту. При цьому найбільшою проблемою для борошномелів в 2026 році, якщо оцінювати про перспективи галузі, буде дефіцит робочої сили.
Одним із найочікуваніших заходів галузі наступного року він назвав Європейський конгрес борошномелів у Франції, в ході якого українська сторона спробує знайти аргументи і налагодити контакт, зокрема, з Румунською асоціацією виробників борошна, а також спробує закласти підвалини для перегляду квот у 2028 році. За оцінкою Рибчинського, Україна спроможна поставляти на ринок ЄС 300 тис. тонн борошна.
Український цукор 2025 року виявився дуже гіркою темою і болючою точкою в переговорах щодо торгівлі агропродукцію з Європейським Союзом, у планах галузі на 2026 рік – збільшити частку українського цукру на європейському ринку, заявила голова Національної асоціації цукровиків України “Укрцукор” Яна Кавушевська на конференції “Ведення агробізнесу в Україні” в Києві в четвер.
Вона зауважила, що українська сторона в процесі підготовки оновленої торговельної угоди не була готова до знайомства з потужним цукровим лобі та його стейкхолдерами в ЄС разом із потужною підтримкою їх на політичному рівні.
Ще однією несподіванкою стала упередженість європейської спільноти щодо української агропродукції. Серед найабсурдніших міфів Кавушевська назвала невичерпність потенціалу українського агросектору, засилля аграрних олігархів тощо. Спростуванням цих міфів доводилося займатися як аграрним асоціаціям України, так і представникам влади.
“Одним із напрямків нашої комунікації було пояснення європейцям того, що українська цукрова галузь є продовженням європейської. Ми використовуємо в роботі всі input, які закуповуємо в Європейському Союзі. (…) На кожен гектар цукрового буряку ми закуповуємо товарів приблизно $1000 в ЄС. Відповідно, маємо цьогоріч в Україні 200 тис. га цукрового буряку, на які закупили в ЄС продукції на $200 млн”, – розповіла керівник “Укрцукру” і додала, що подібні аргументи в європейських колег або викликають здивування, або ігноруються.
Говорячи про квоти, які отримала Україна для поставки в ЄС цукру за оновленою торговельною угодою, Кавушевська відзначила їх збільшення у 5 разів проти попередніх.
“Дійсно, ті результати, які ми маємо за отриманою квотою в Європейському Союзі для цукру, свідчать про зростання в 5 разів – із 20 тис. тонн до 100 тис. тонн. Багато це чи мало? Напевно, немає нікого, хто міг би бути задоволеним. Але впевнена, якби не було ефективної аграрної та соціальної комунікації, то ця квота могла бути меншою”, – констатувала керівниця “Укрцукру”.
Вона наголосила, що ЄС любить передбачуваність, збалансованість і прогнозованість. Саме цим пояснила необхідність запровадження внутрішнього ліцензування Україною експорту цукру до Європейського Союзу. На її думку, цей механізм дозволить українським цукровикам згодом стати не просто технічними постачальниками продукції в ЄС, а поступово перетворюватися на повноправних членів європейського ринку.
“Так, це коштує виробникам, які хочуть експортувати, додаткових витрат на отримання документів, складнощів і відтермінування можливих постачань. Але це (внутрішнє квотування – ІФ-У) те, що демонструє європейцям, що ми вміємо працювати і впорядковувати ринок”, – пояснила експерт.
Ще однією складністю оновленої торговельної угоди для цукровиків Кавушевська назвала застосування Європейським Союзом до українського цукру поняття “критична квота”. Вона передбачає внесення імпортером фінансових гарантій на спеціальні рахунки, які будуть йому повернуті через 3-30 діб після розмитнення отриманого з України товару. Цей механізм, за словами експертки, є одним із способів попередження неконтрольованого поширення українського цукру в ЄС. Водночас він є неприємним моментом для європейських покупців, яким доводиться заморожувати на певний період власні обігові кошти.
Говорячи про плани цукровиків на 2026 рік, вона очільниця асоціації, що галузь і далі налагоджуватиме контакти з європейською цукровою галуззю, сподівається на продовження ліцензування як механізму експорту. Крім того, будуть напрацьовані бенчмаркінги по ключовим виробничим показникам, щоб галузь могла підготуватися до інтеграції в європейський ринок.
“Для українських цукровиків європейський ринок фактично безальтернативний. Ми не можемо боротися за Африку, тому що логістично там завжди буде домінувати Бразилія. Наше завдання – закріпитись в Європі, зробити долю України якомога більшою, а згодом забезпечити самодостатність Європейського Союзу в цукрі”, – резюмувала Кавушевська
Національна асоціація лобістів України (НАЛУ) ініціює офіційне звернення до Європейського парламенту щодо правил реєстрації українських організацій у Реєстрі прозорості ЄС.
«Національна асоціація лобістів України найближчим часом направить офіційне звернення до Європейського парламенту з проханням надати чіткі та однозначні роз’яснення щодо того, які саме українські організації зобов’язані реєструватися в Реєстрі прозорості Європейського Союзу для здійснення взаємодії з європейськими інститутами», – повідомила вона агентству «Інтерфакс-Україна».
Асоціація також підніме питання про те, чи повинні українські суб’єкти: громадські організації, професійні об’єднання, бізнес-асоціації, консалтингові компанії, благодійні фонди та інші структури, – проходити додаткову реєстрацію і отримувати статус лобістів при роботі з органами ЄС відповідно до вимог європейського законодавства.
В асоціації зазначають, що з початком дії закону України «Про лобіювання» та активним курсом держави на євроінтеграцію питання гармонізації української практики лобіювання з підходами Європейського Союзу стає критично важливим. Відсутність чітких інструкцій і єдиної позиції може створювати правову невизначеність для українських організацій, які прагнуть працювати в правовому полі ЄС і представляти інтереси України на міжнародному рівні.
«Ми прагнемо отримати офіційне пояснення, щоб українські організації могли діяти відповідно до європейських правил, уникати ризиків і забезпечувати максимальну прозорість своєї діяльності. Це також важливо для захисту іміджу України як держави, яка рухається шляхом цивілізованої взаємодії та відкритої адвокації», – зазначає НАЛУ.
Отримані роз’яснення Європейського парламенту планується оприлюднити і передати українським інститутам, бізнесу та громадським організаціям як офіційний орієнтир для подальшої роботи з органами ЄС.
