Україна у 2024 році увійшла до трійки найбільших експортерів сільськогосподарської продукції до Європейського Союзу, повідомив Eurostat.
Згідно з оприлюдненою інформацію, найбільша частина імпорту в ЄС припала на Бразилію – 8,8% (EUR17,1 млрд), Велику Британію – 8,5% (EUE16,6 млрд), Україну – 6,7% (EUR13,1 млрд), США – 6,1% (EUR12,0 млрд). Поміж основних постачальників агропродукції в ЄС також опинилися Китай – 5,1%, Норвегія – 4,7%, Туреччина – 4%.
Основним партнером ЄС щодо експорту його сільгосппродукції в 2024 році була Великобританія з часткою 23,0% (EUR54,0 млрд), за нею слідували США (12,8%; EUR30,1 млрд), Швейцарія (5,4%; EUR12,6 млрд) та Китай (5,3%; EUR12,3 млрд).
Eurostat також відзначив, що в 2024 році ЄС експортував сільгосппродукцію на суму EUR234,1 млрд і імпортував на EUR194,9 млрд, що дало профіцит у розмірі E39,2 млрд. Порівняно з 2023 роком як експорт, так і імпорт збільшилися – на 2,8% та 6,7% відповідно.
Обсяг торгівлі сільгосппродукцією в ЄС у період з 2014 до 2024 року зріс на 59%, при цьому експорт виріс на 58%, а імпорт — на 60,2%, що еквівалентно середньорічному зростанню на 4,7% для експорту та на 4,8% для імпорту.
Як повідомлялося, ЄС у 2022 році скасував обмеження на український імпорт і запровадив так званий митний безвіз. З 6 червня 2025 року, за інформацією європейських ЗМІ, набувають чинності нові правила — мита і квоти на український експорт повертаються. Наразі ЄС готує перехідний режим, який обмежить обсяги безмитного агроекспорту: під обмеження потраплять зерно, мед, яйця, цукор та інша продукція.
Ініціатором змін стала Польща, яка заявила про необхідність захисту європейських фермерів. Низка країн ЄС підтримала посилення умов торгівлі з Україною.
За оцінками уряду України, відмова від поточних правил призведе до втрати країною близько EUR3,5 млрд на рік.
ЄС готується протягом кількох тижнів запровадити підвищені мита на український імпорт, що вдарить по економіці України у вирішальний момент у боротьбі з російською агресією, повідомило Financial Times.
За даними джерел видання, рішення про раптове припинення спеціальних торговельних угод, які давали змогу більшості українських товарів ввозитися в ЄС безмитно, було ухвалено після того, як Польща очолила рух із захисту фермерів блоку.
Європейські дипломати розповіли, що ця перехідна пропозиція, яку нещодавно надіслали державам-членам ЄС, різко скоротить безмитні квоти на сільгосппродукцію.
Два дипломати ЄС повідомили FT, що перехідний захід Єврокомісії передбачає поділ річної безмитної квоти на 12 щомісячних, щоб скоротити імпорт, поки тривають переговори.
Найбільший вплив це матиме на кукурудзу, цукор, мед і птицю. Квота на кукурудзу скоротиться у річному обчисленні з 4,7 млн тонн до 650 тис. тонн. Квота на птицю впаде з 57 тис. тонн до 40 тис. тонн, на цукор – зі 109 тис. тонн до 40,7 тис. тонн.
Представник Єврокомісії підтвердив, що військові домовленості не буде відновлено, “тому що ми наразі працюємо над переглядом” угоди про вільну торгівлю між ЄС та Україною.
“Комісія також вивчає можливі перехідні заходи на випадок, якщо переговори не будуть завершені і не будуть застосовані до 6 червня”, – додав він.
“Це справді поганий сигнал для України”, – сказав голова торгового комітету Європейського парламенту Бернд Ланге і додав, що пошук рішення триватиме щонайменше до жовтня.
Його комітет у середу заслухає позицію посадовців Єврокомісії щодо того, чому обіцяні торговельні переговори зайшли в глухий кут, враховуючи, що крайній термін у червні був “відомий давно”, повідомив Ланге.
За інформацією видання, уряд України оцінює, що повернення до довоєнних торговельних умов скоротить доходи країни приблизно на EUR3,5 млрд.
“Це величезний крок назад. Те, що ми бачимо зараз, – це відсутність порозуміння”, – вважає торговий представник Федерації роботодавців України Михайло Бно-Айріян.
Як повідомлялося, в ЄС діє чинна угода про вільну торгівлю з Україною, ЄС після вторгнення РФ 2022 року в Україну тимчасово призупинив дію митних тарифів для української агропродукції. Ці угоди закінчуються 6 червня, і ЄС планує замінити їх “перехідними заходами”, поки обидві сторони оновлюють свою спільну торговельну угоду.
Встановлений 2022 року безмитний режим застосовувався до м`яса птиці, пшениці та цукру з України, більша частина яких проходила через країни ЄС дорогою до Африки та Азії. Але фермери і політики в Польщі, Франції та інших країнах звинуватили український експорт у зниженні внутрішніх цін. Перед президентськими виборами 18 травня Варшава попросила Європейську Комісію відкласти вкрай непопулярні торговельні переговори з Києвом, щоб мінімізувати шанси націоналістичного опозиційного кандидата Кароля Навроцького.
Європейська Комісія із початку 2025 року заявляла про намір скасувати пільгову торгівлю агротоварами для України. Очікувалося, що торговельні заходи підтримки України будуть скромнішими, а обсяги імпорту в ЄС зменшаться.
Коаліція бажаючих продовжить підтримувати Україну в разі відмови РФ від 30-денного перемир’я і готова до посилення санкцій, заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.
«Якщо Росія відмовиться від припинення вогню, яке б стало основою для переговорів, які можуть розпочатися відразу, в такому випадку ми продовжимо захищати Україну, ми продовжимо нарощувати тиск проти Росії», – сказав Мерц на спільній прес-конференції з лідерами країн Коаліції бажаючих в Києві в суботу.
За його словами, майже всі члени ЄС і представники Коаліції бажаючих готові накласти санкції, якщо РФ не прийме їх ініціативу. «Ми всі працюємо для того, щоб Росія нарешті погодилася на припинення вогню, а не висувала якісь умови, знову і знову», – зазначив Мерц.
Він також нагадав, що до сьогоднішнього саміту лідери Коаліції бажаючих спілкувалися з президентом США Дональдом Трампом, а відразу після зустрічі поінформували його особисто про результати.
«Ми вдячні американському президенту за те, що він повністю підтримує нашу ініціативу, поділяє її, і він повністю залучений до цієї ініціативи», – підкреслив Мерц.
Перспектива реалізації Угоди про корисні копалини з США може бути привабливою для українських greenfield-компаній, які вже мають спецдозволи на ділянки з родовищами мінералів, критичних для ЄС або США, вважає засновник NADRA.info Володимир Бойко.
Серед таких компаній експерт назвав, зокрема, інвестиційну групу BGV Group Management Геннадія Буткевича, а також компанії Віталія Якименка та Олександра Настенка.
«Але в той же час для деяких надровидобувних інвесторів – Ferrexpo, Black Iron, – угода стане справжнім випробуванням на міцність. Адже на тлі підготовки міжнародних домовленостей чиновники вже фактично оголосили чергове полювання на «сплячі» ліцензії», – прокоментував Бойко ситуацію інформаційному агентству “Інтерфакс-Україна”.
На його думку, перерозподіл прав на користування надрами є досить імовірною реальністю найближчим часом.
«Залишається побажати мудрості ревізорам: щоб «під ніж» не пустили проекти, реалізацію яких затримали об’єктивні обставини, які не залежать від (бажання або намірів – ІФ-У) надрокористувачів», – зазначив засновник NADRA.info.
Він також вважає, що угода з США може призвести до ретельного аудиту попередньої діяльності компаній у видобувній галузі.
«Можна також припустити, що угода стане тригером для початку проведення аудиту не тільки «сплячих» спецдозволів у приватних руках, але й ретельної публічної перевірки всіх державних компаній і підприємств у видобувній галузі за кожним спецдозволом, УРП або СД (угода про розподіл продукції, договір про спільну діяльність – ІФ-У), за кожною пробуреною або переданою в оренду свердловиною, за кожним управлінським рішенням», – додав Бойко.
Як повідомлялося, Україна і США 30 квітня уклали рамкову угоду про економічне партнерство. Її підписали перший віце-прем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко і міністр фінансів США Скотт Бессент. У ній йшлося про створення інвестиційного фонду відновлення США-Україна.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль висловив сподівання, що Верховна Рада ратифікує підписану угоду до 8 травня. «Технічні» угоди поки що не підписані і не опубліковані.
Повна інтеграція українського бізнесу в європейський ринок залишається ключовою стратегічною метою Торгово-промислової палати України на 2024–2025 роки. Про це повідомив голова ТПП Геннадій Чижиков в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
«Ми супроводжуємо процеси сертифікації, адаптації логістики, маркування та маркетингових матеріалів для виходу компаній на ринки ЄС. Вже є конкретні кейси, коли завдяки цій роботі українські товари продаються в Німеччині та Бельгії», — заявив Чижиков.
Детальніше в інтерв’ю – https://interfax.com.ua/news/interview/1069297.html
Україна отримає від європейських партнерів EUR22,6 млн на забезпечення ядерної безпеки, вдосконалення радіаційного захисту та поводження з радіоактивними відходами, повідомило Міністерство захисту довкілля і природних ресурсів.
Відповідний проєкт угоди про внесок 2024/2025 погодили у рамках засідання наглядової ради із впровадження в Україні Інструменту співробітництва з ядерної безпеки. Засідання провела в п’ятницю міністр Світлана Гринчук спільно з директором з питань ядерної енергетики, безпеки та ITER Генерального директорату з питань енергетики Європейської Комісії Яном Панеком, керівником сектору ядерна безпека, GD INTPА Єврокомісії Інте Стокманном.
В рамках погодженої угоди про внесок передбачено фінансування низки важливих для України проєктів. Серед них: забезпечення резервного енергопостачання для безперебійної експлуатації об’єктів поводження з РАВ, а також будівництво необхідної інфраструктури для належного захоронення радіоактивних відходів; створення системи раннього виявлення лісових пожеж в зоні відчуження; облаштування сучасної аналітичної лабораторії для аналізу радіоактивних матеріалів в Чорнобилі; відновлення функціонування автоматизованої системи радіаційного моніторингу зони відчуження, пошкодженої Росією під час окупації ЧАЕС.
Окрім того, планується створення національної Інтегрованої автоматизованої системи радіаційного моніторингу всієї території України та її інтеграцію з Європейською платформою обміну радіологічними даними (EURDEP), Системою обміну терміновою радіологічною інформацією Європейського співтовариства (ECURIE), Міжнародною інформаційною системою радіаційного моніторингу (IRMIS), якою керує МАГАТЕ; забезпечення персоналу підприємств зони відчуження належними сучасними умовами перевезення та проживання на території зони відчуження, а також засобами індивідуального захисту та дезактивації в аварійних ситуаціях.
Увагу також планується приділити гармонізації українського законодавства з нормами Євратома як однієї з умов вступу України до ЄС.
Всі заходи планується реалізувати упродовж п’яти років.
